Методичні рекомендації до вивчення дисципліни підготовки ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освіти для всіх спеціальностей



Сторінка5/11
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.77 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Семінарське заняття 4.


Тема: Суспільство як цілісна соціальна система, що саморозвивається

Метою опрацювання матеріалу є вивчення суспільства як цілісної соціальної системи, системно-структурних зв’язків всіх сфер суспільного життя.



Основні поняття для опрацювання:

Системність, соціальна реальність, системний підхід, суспільство, елементи соціальної системи, спрямованість розвитку суспільства, джерела і форми розвитку суспільства, системно-структурні зв'язки, сфери суспільного життя, суспільні відносини.

Перелік основних питань:

  1. Системний підхід до аналізу суспільства.

  2. Структурні елементи і властивості суспільства як соціальної системи.

  3. Системно-структурні зв'язки основних сфер громадського життя.

  4. Джерела і форми розвитку суспільства.

Базова література: 1 – 4.

Допоміжна література: 7, 52, 53, 58, 64, 67, 83, 89, 93, 95, 96.

Інформаційні ресурси: 1.

Завдання на СРС:

Проаналізувати основні ідеї роботи: Момджян К.Х. Социум. Общество. История.


Методичні рекомендації

Перше питання: Необхідно розглянути системність соціальної реальності. Системний підхід до аналізу суспільства. Розглянути поняття система (сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють цілісність системи). Питання цілісності і системності соціуму, розглянути сучасне суспільство як систему соціальних та державних, владних інститутів, взаємодія яких забезпечує йому можливість функціонування і розвитку як сукупності базисних та надбудовних суспільних відносин.

Друге питання: Слід визначити елементи соціальної системи: суб’єктивно-діяльнісний зріз (люди), функціональний зріз (сфери діяльності: економіка, транспорт і зв'язок, освіта, наука, управління, оборона, мистецтво і т. п.), соціокультурний зріз (підсистеми: класово-стратифікаційна, соціально-етнічна, демографічна, поселенська, професійно-освітня); функції соціальної системи.

Третє питання: Необхідно розглянути основні сфери суспільного життя: матеріальна ( процеси матеріального виробництва, науково-технічний прогрес, технологічна революція), соціально-політична (взаємовідносини, інститути і процеси соціальних груп, класів, націй, держав), духовна (духовний світ людини і суспільства: мораль, право, мистецтво, наука, релігія, освіта, виховання), культурна (здійснює виробництво і функціонування культурних цінностей), політична (держава, армія, політичні партії та ін.). Розглянути суспільні відносини, типи суспільних відносин. Слід розглянути системно-структурні зв’язки між різними сферами суспільного життя.

Четверте питання: Необхідно розглянути джерела і форми розвитку суспільства. Спрямованість розвитку суспільства. Діяльність як спосіб функціонування суспільства в сучасних соціологічних теоріях. Суб’єктивний фактор в історії як свідома, цілеспрямована діяльність мас, класів, політичних партій, окремих особистостей, спрямована на зміну, розвиток або збереження об’єктивних умов суспільного розвитку.
Питання для самостійного опрацювання:

  1. Системно-структурні зв'язки економічної та політичної сфер суспільного життя.

  2. Проаналізувати основні ідеї роботи: Момджян К.Х. Социум. Общество. История.

Базова література: 1– 4.

Допоміжна література: 1, 2, 4, 18, 19, 32, 39, 41, 47, 50, 54, 62, 71, 76.

Інформаційні ресурси: 1.


Методичні рекомендації

Перше питання: Необхідно розглянути основні сфери суспільного життя: економічна (матеріальна), соціально-політична, духовна, культурна. Всі сфери суспільного життя діалектично взаємоповязані, розвиваються. У центрі кожної знаходиться (свій субєкт) реальна суспільна людина, життждіяльність якої обєднує сфери в єдину соціальну систему, має суспільні відносини: матеріальні, соціально-політичні, духовні, культурні. Слід визначити системно-структурні звязки між різними сферами.

Друге питання: Необхідно проаналізувати основні ідеї роботи: Момджян К.Х. Социум. Общество. История. Розглянути два напрямки в історії соціально-філософської думки: рефлективний та валюативний, питання суспільного устрою і розвитку, питання взаємодії філософії історії та соціальної філософії.

Семінарське заняття 5.


Тема: Фундаментальні основи буття суспільства

Метою опрацювання матеріалу є розгляд функціонування системи: природа-людина-суспільство.



Основні поняття для опрацювання:

Природні умови існування суспільства, географічний детермінізм, геополітика, ноосфера, праця, архітектоніка суспільного виробництва, продуктивні сили, виробничі відносини, спосіб виробництва, інформаційне суспільство, економічне життя суспільства, техніка та технології.



Перелік основних питань:

  1. Архітектоніка суспільного виробництва.

  2. Взаємозв'язок виробництва і споживання як основа економічного життя суспільства.

  3. Матеріальне виробництво, його структура і роль в житті суспільства.

  4. Взаємодія об'єктивної і суб'єктивної сторін економічного життя суспільства.

Базова література: 1– 4.

Допоміжна література: 11, 12, 13, 23, 30, 34, 50.

Інформаційні ресурси: 1.

Завдання на СРС:

Ідеї В. І. Вернадського про ноосферу.


Методичні рекомендації

Перше питання: Необхідно розглянути поняття суспільного виробництва, види суспільного виробництва: матеріальне та духовне виробництво. Під категорією суспільне виробництво слід розуміти не тільки виробництво матеріальних благ, а також форм спілкування, суспільних відносин. Система суспільного виробництва складається з: носіїв життя, засобів до життя, соціальних умов існування. Спосіб виробництва представлений двома сторонами: продуктивні сили, виробничі відносини. У трудовій діяльності розрізняють: цілеспрямовану діяльність людини,тобто саму працю; знаряддя праці; предмети праці.

Друге питання: Необхідно розглянути виробництво і споживання як основу економічного життя суспільства. В основі суспільних зв’язків знаходиться система матеріальних відносин. Виробничі відносини формуються безпосередньо в процесі виробництва, в процесі їх розподілу, а також на стадіях обміну і споживання. Розподіляти, обмінювати й споживати можна тільки те, що вироблено.

Третє питання: Слід визначити спосіб матеріального виробництва і його структуру: виробництво, розподіл, обмін, споживання. Виробничі сили та виробничі відносини. Форми матеріального виробництва визначають певну структуру суспільства і певні відносини людей до природи. Тому суспільство потрібно вивчати як природно-історичний процес, подібно до того, як природознавство вивчає природу та її закони.

Четверте питання: Необхідно розглянути взаємозв’язок продуктивних сил та продуктивних відносин. В основі виробничих відносин лежить власність на засоби виробництва, тобто від того, в чиїй власності перебувають основні засоби виробництва, залежить сутність, характер усієї системи виробничих відносин. Матеріалістичне розуміння історії спирається на об’єктивність процесів, які відбуваються у суспільстві, на принципи детермінізму (тобто визначеності), згідно з якими форми матеріального виробництва визначають певну структуру суспільства. Але це не заперечує суб’єктивного фактору в історії, тобто діяльності людей. При її розгляді завжди необхідно досліджувати витоки, причини, об’єктивні умови, які вирішальним чином впливають на дії людей. Слід розглянути поняття техніки та технологій та їх роль в розвитку суспільства.

Питання для самостійного опрацювання:

  1. Географічний детермінізм. Геополітика.

  2. Ідеї В. І. Вернадського про ноосферу.

Базова література: 1– 4.

Допоміжна література: 11, 12, 13, 23, 30, 34, 50.

Інформаційні ресурси: 1.
Методичні рекомендації

Перше питання: Необхідно розглянути питання про вплив географічного середовища на суспільно-політичні процеси і мораль суспільства звернувшись до представників античності: Геродота, Полібія, Платона, Аристотеля. Географічні відкриття та виникнення концепції географічного детермінізму як альтернативи теологічному поясненню суспільних явищ в Середньовіччі. Праці Монтескьє. Географічна школа в соціології Генрі Бокль. Виникнення в Німеччині геополітики. Геополітичне поняття «життєвого простору».

Друге питання: Необхідно визначити як наука і техніка дозволяє людині не лише оптимально використовувати в інтересах суспільства природні багатства, закони природи, але і формувати нові системні зв’язки в природному середовищі. Діяльність людини в цьому плані має особливе значення, яке розкривається у В. Вернадського в понятті «ноосфера». Слід розкрити зміст поняття «ноосфера»: конструктивний вплив людини на природу, процеси породжені розумною діяльністю людини, тенденція до безперервного розширення (вихід людини в космос, проникнення в надра планети).



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка