Методичні рекомендації до вивчення дисципліни підготовки фахівців ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освіти для всіх спеціальностей



Скачати 475.89 Kb.
Сторінка7/7
Дата конвертації23.10.2017
Розмір475.89 Kb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

11. КОНТАКТИ З ВИКЛАДАЧЕМ


Спілкування з викладачем проводиться через електронний кампус, або електронною поштою.

Додаток 1

Рейтингова система оцінювання з дисципліни «Соціальна філософія»

ПОЛОЖЕННЯ

про рейтингову систему оцінки успішності аспірантів

на 2016-2017 н.р.

з кредитного модуля (дисципліни) СОЦІАЛЬНА ФІЛОСОФІЯ

для всіх спеціальностей

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ

Семестр

Всього

(кред./


год.)

Розподіл за видами занять

(всього год./год. у тижні)



СРС


Індиві-

дуальні


завд.

(вид)

Семест-

рова


атестац.

Лекції


Практичні/

семінарські



Лабораторні/комп’ют.

практикум












2

4/120

6

4

-

110

реферат

екзамен


Рейтинг аспіранта з дисципліни складається з балів, що він отримує за:

  1. Доповідь на семінарському заняття (за умови, що на одному семінарському занятті опитуються 5 аспірантів при максимальній чисельності групи 8 осіб)

2 пр.* 2асп./ 8 асп.= 2 доп.

  1. реферат

  2. відповідь на екзамені

Система рейтингових (вагових) балів та критерії оцінювання:

    1. Робота на семінарських заняттях:

Доповіді:

Ваговий бал – 10. Максимальна кількість балів на всіх семінарських заняттях дорівнює

10 балів * 2 відп. =20 балів, де:

9-10 баливідмінно, – аспірант демонструє повні й міцні знання навчального матеріалу в заданому обсязі, необхідній рівень умінь і навичок, правильно і обґрунтовано приймає необхідні рішення в різних нестандартних ситуаціях.

4-8 балів – добре, – аспірант допускає несуттєві неточності, має труднощі в трансформації умінь в нових умовах

3-1 бал – задовільно, – аспірант засвоїв основний теоретичний матеріал, але допускає неточності. Уміє використовувати знання для вирішення стандартних завдань.

0 балів – “незадовільно”, тобто незасвоєння окремих розділів.

Опрацювання першоджерел – 4 першоджерела * 5 = 20 балів ( мають бути здані до проведення екзамену)

2. Реферат

Ваговий бал – 20, де



20-19 балів – відмінно, – реферат відповідає встановленим вимогам.

18- 15 балів – добре, – реферат має незначні недоліки.

1-14 балів – задовільно, – реферат має суттєві недоліки як за змістом, так і за оформленням.

0 балів – “незадовільно”, – у рефераті не співпадають тема та зміст, реферат містить більше 80 % запозиченого тексту без посилань (плагіат).

Штрафні та заохочувальні бали:

  1. За несвоєчасну здачу першоджерел – мінус 1 штрафних бали Rs

  2. За відсутність на лекціях і семінарських заняттях – мінус 2 бал

  3. За роботу з додатковою літературою з дисципліни, за виконання завдань з удосконалення дидактичних матеріалів з дисципліни, виступ на конференції – до 5 заохочувальних балів Ro за кожне виконане завдання.

  4. Доповнення на семінарських заняттях – 1 бал


Розрахунок шкали (R) рейтингу:

Сума вагових балів контрольних заходів протягом семестру складає:



Rc2 =40+20= 60 балів

Розмір екзаменаційної шкали :

Re=40 балів

Таким чином, рейтингова шкала з дисципліни складає Rd=Rc2+Re=100 балів.

Необхідною умовою допуску до екзамену є відсутність заборгованостей у аспіранта з дисципліни, стартовий рейтинг не менше 60% Rс2, тобто 36 балів.

Аспіранти, які набрали протягом семестру рейтинг менше 50% R, тобто менше 30 балів, до екзамену не допускаються і виконують додаткову роботу.



Для отримання аспірантом оцінок (традиційних та ECTS) його рейтингова оцінка переводиться згідно з таблицею:

Значення рейтингу з кредитного модуля

Бали

Оцінка ECTS

Традиційна оцінка


0,95 R ≤ RD

95-100

A – відмінно

відмінно




0.85 R ≤ RD ≤ 0.95 R

85-94

B – дуже добре

добре




0.75 R ≤ RD ≤ 0.85 R

75-84

C – добре




0.65 R ≤ RD ≤ 0.75

65-74

D – задовільно

задовільно




0.6 R ≤ RD ≤ 0.65

60-64

E – достатньо (задовольняє мінімальні критерії)




RD ≤ 0.6 R

40-59

Fx – незадовільно

незараховано




RD ≤ 0.4 R

0-39

F – незадовільно (потрібна додаткова робота)

не допущено






Додаток 2

ПЕРЕЛІК ТЕМ РЕФЕРАТІВ

  1. Філософія як теоретичне ядро світогляду.

  2. Взаємовідношення філософії і науки.

  3. Соціальні передумови виникнення філософії. Філософія та міфологія.

  4. Феномен «грецького дива»: походження теоретичного знання.

  5. Платон і його вчення про державу.

  6. Соціальна філософія Аристотеля в культурно-історичному контексті епохи.

  7. Середньовічна філософія: напередвизначеність людської історії.

  8. Соціально-філософська думка Київської Русі.

  9. Від теоцентризму середніх віків до антропоцентризму Відродження.

  10. Нове розуміння людини і суспільства в західноєвропейській філософії епохи Відродження.

  11. Соціальні теорії та гуманістичні ідеї мислителів епохи Відродження.

  12. Розвиток соціально-філософських ідей в духовній культурі України ХІV – XVII ст.

  13. «Нова Атлантида» Ф. Бекона як соціально-філософська утопія.

  14. Суспільно-правовий ідеал Просвітництва. Просвітницька трактовка людини та держави.

  15. Французькі матеріалісти ХVІІІ століття про суспільство.

  16. Зародження історизму. Космогонічна гіпотеза Канта-Лапласа.

  17. Післякантівський німецький ідеалізм і принцип історизму.

  18. Пантеїстичний характер гегелівського історизму.

  19. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.

  20. Українські філософи ХІХ століття про людину і суспільство.

  21. Становлення некласичної соціальної філософії (кінець ХІХ - ХХ ст.).

  22. Філософські течії в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

  23. Матеріалістичне розуміння історії як методологія соціально-гуманітарного пізнання.

  24. Категорія «практика» в соціальній філософії. Активність суб’єкту.

  25. дея надлюдини в філософії Ф. Ніцше.

  26. Екзистенціалізм: людина в загальній структурі буття. Сенс існування.

  27. Проблема свободи у філософії Ж.-П. Сартра.

  28. «Філософія абсурду» А.Камю.

  29. Філософські ідеї в класичному психоаналізі З.Фрейда.

  30. Єдність віри і знання в неотомізмі.

  31. Цінності буття в антропології М. Шелера.

  32. Людина і суспільство у філософії Франкфуртської школи.

  33. Мова і знак у структуралізмі.

  34. Структуралізм як методологія соціально-гуманітарного знання.

  35. Уявлення про людину та суспільство у філософії постмодернізму.

  36. Філософія постмодерну як форма відчуження людини від ціле раціонального проектування і соціальної дії.

  37. Антропологія постмодернізму.

  38. «Тілоцентризм» як принцип філософії постмодернізму.

  39. Концепція соціуму в постмодернізмі.

  40. Особливість соціальної форми руху матерії. Критика редуціонизму.


Додаток 3

ПЕРЕЛІК ПИТАННЬ НА ЕКЗАМЕН

1. Визначити предмет соціальної філософії та її основні функції.

2. Розглянути проблему побудови теоретичних моделей соціальної реальності.

3. Проаналізувати місце соціальної філософії в системі філософських знань.

4. Розглянути питання походження людини і суспільства. Визначити біологічне і суспільне в людині.

5. Охарактеризувати діяльність як спосіб існування соціальної матерії.

6. Визначити різноманіття підходів до аналізу історії людського суспільства.

7. Дати характеристику суспільства як самоорганізованої системи..

8. Розкрити структуру соціальних зв'язків і відносин.

9. Охарактеризувати матеріалістичну модель соціальної реальності.

10. Охарактеризувати ідеалістичну модель соціальної реальності.

11. Дати визначення суспільно-економічній формації і цивілізації.

12. Дати філософський аналіз проблеми взаємодії природи і суспільства:.

13. Визначити сутність, структура суспільного виробництво та розкрити його роль в суспільному розвитку.

14. Визначити поняття та структуру матеріальний способу виробництва та його роль в суспільному розвитку.

15. Розкрити роль продуктивних сил і техніки в функціонуванні та розвитку суспільства.

16. Розкрити сутність і структуру духовного життя суспільства.

17. Розкрити сутність і структуру суспільної свідомості.

18. Визначити теоретичну і буденну свідомість.

19. Розглянути ідеологію і суспільну психологію як сфери суспільної свідомості, дати їх визначення.

20. Розкрити поняття суспільної свідомості та форми суспільної свідомості.

21. Розкрити сутність форм суспільної свідомості (правова, релігійна, художня).

22. Розкрити сутність форм суспільної свідомості (політична, моральна, екологічна).

23. Розкрити сутність науки та її соціальні функції.

24. Визначити проблему людини в філософії.

25. Розглянути співвідношення понять «людина», «індивід», «особистість», «індивідуальність».

26. Розкрити проблема сенсу і мети життя.

27. Охарактеризувати особистість в системі соціальних відносин. Визначити роль особистості в історії.

28. Виявити рушійні сили та суб'єкти історичного процесу.

29. Розкрити діалектику свободи і необхідності в суспільному розвитку.

30. Дати визначення поняття класів. Розглянути соціально-класову структуру індустріального суспільства.

31. Розглянути теорії соціальної мобільності і соціальної стратифікації.

32. Розглянути етнічну структуру суспільства та дати визначення поняттям: сім'я, рід, плем'я, народність, нація.

33. Дати визначення поняття «соціальна динаміка» та розглянути її типи: лінійний, циклічний, спіралевидний.

34. Розглянути державу як форму політичної організації суспільства, її походження та історичні типи.

35. Охарактеризувати форми державного устрою та політичного правління. Визначити поняття та види політичних режимів.

36. Розглянути регулятивні механізми функціонування і розвитку суспільства (традиції, звички, мораль, право, держава, громадянське суспільство).

37. Визначити історичний процес і його критерії.

38. Розглянути питання соціального прогнозу і глобальні проблеми сучасної цивілізації.

39. Визначити характер взаємодії природи і культури.

40. Дати визначення способу виробництва. Розглянути діалектику продуктивних сил і виробничих відносин.

41. Визначити соціальні аспекти сучасної науково-технічної революції.

42. Визначити характер взаємодії економіки і політики.

43. Визначити історичні форми спільності людей.

44. Розкрити форму, зміст, характер, мотивацію та сенс праці.

45. Визначити сучасні перспективи розвитку земної цивілізації.

46. Визначити соціальні інтереси та їх роль в суспільному розвитку

47. Розкрити сутність масової культури і масової свідомості.

48. Розкрити сутність соціальної еволюції і соціальної революції.

49. Розкрити зміст гуманізму і антигуманізму. Розглянути творчість як спосіб буття дійсного гуманізму.

50. Дати визначення поняття суспільного виробництва. Визначити зміст матеріального і духовного виробництва.

51. Проаналізувати основні підходи до історичної періодизації суспільного розвитку.

52. Розглянути феномен відчуження та визначити шляхи його подолання (К.Маркс «Економічно-філософські рукописи 1844 р.»)

53. Розкрити сутність матеріалістичного розуміння історії К.Маркса (К.Маркс «До критики політичної економії. Передмова.»)

54. Охарактеризувати виробничі відносини як підставу виникнення сім’ї, приватної власності та держави (Ф.Енгельс «Походження сім'ї, приватної власності і держави»).

55. Дати аналіз критиці К.Поппера соціальної філософії марксизму в праці «Відкрите суспільство та його вороги».

56. Розглянути проблему історичної ґенези цивілізацій (Тойнбі А. «Дослідження історії»).

57. Виявити основні положення роботи Макіавеллі Н. «Государ»

58. Охарактеризувати теорію суспільного договору (Гоббс Т. «Левіафан», Руссо Ж.-Ж. «Про суспільний договір»).

59. Розкрити сутність соціальних утопій про досконале суспільство (Мор Т. «Утопія», Кампанелла Т. «Місто Сонця»).

60. Розглянути погляди філософів античності про будову суспільства і держави (Аристотель «Політика», Платон «Держава»).

61. Викласти основні ідеї анархізму (Бакунін М. «Державність і анархія», Кропоткін П. «Сучасна наука і анархія»).

62. Дати змістовний аналіз соціально-філософських ідей представників німецької класичної філософії (Кант І. «До вічного миру», Гегель Г.В.Ф. «Філософія права»).

63. Дати визначення поняття глобалізації. Співвідношення позитивних та негативних її наслідків. (Панарін О.С. «Спокуса глобалізмом»)

64. Розкрити сутність концепції еволюції типів культури (Сорокін П. «Людина. Цивілізація. Суспільство»).

65. Розглянути соціально-філософські ідеї Середньовічної доби (Августин Аврелій «О граде божием»).

66. Розібрати основні положення роботи Фур’є Ш. «Теорія всесвітньої єдності».

67. Виявити екологічну складову нового гуманізму: проблеми етики відповідальності. (Йонас Г. «Принцип відповідальності»).



Опис кредитного модуля


Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Загальні показники

Характеристика кредитного модуля

Галузь знань

Всі галузі знань

Назва дисципліни,
до якої належить кредитний модуль

Соціальна філософія

Форма навчання

Денна





Кількість
кредитів ECTS

4

Статус кредитного модуля

Навчальні дисципліни для оволодіння загальнонауковими (філософськими) компетентностями

Спеціальність

для всіх спеціальностей

Кількість розділів

1

Цикл до якого належить кредитний модуль

Загальна підготовка




Індивідуальне завдання

Реферат

Рік підготовки 1

Семестр 2

Підготовка ІІІ (освітньо-наукового) рівня вищої освіти

Загальна кількість годин

120

Лекції

6 год.

Практичні (семінарські)

4 год.

Лабораторні (комп’ютерний практикум)

0 год.


Тижневих годин:

аудиторних – 0,6

СРС – 6,1

Самостійна робота

110 год.

Вид та форма семестрового контролю

екзамен


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка