Методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності «Менеджмент організацій І адміністрування»



Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.83 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
О.С. Бєлоусова

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Методичні рекомендації

до виконання курсової роботи

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування»

Запоріжжя

2014


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
О.С. Бєлоусова

УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ

Методичні рекомендації

до виконання курсової роботи

для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування»


Затверджено

Вченою радою ЗНУ

Протокол №____ від_____2014р.

Запоріжжя

2014

УДК:


ББК:
Бєлоусова О. С. Управління якістю: методичні рекомендації до виконання курсової роботи для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування». – Запоріжжя: ЗНУ, 2014. – 53 с.

Методичні рекомендації містять інформацію щодо виконання курсової роботи з навчальної дисципліни «Управління якістю», а саме: вимоги до оформлення курсової роботи, рекомендації щодо змісту структурних розділів, приклади розрахунків, рекомендовані теми дослідження та літературні джерела.

Методичні рекомендації розроблені для освітньо-кваліфікаційного рівня магістр спеціальності «Менеджмент організацій і адміністрування».

Рецензент В.О Шишкін


Відповідальний за випуск В.П. Волков

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………………………….5

1.Загальні положення………………………………………………………………..6

2.Структура курсової роботи………………………………………………………..7

3.Вимоги до оформлення курсової роботи…………………………………….....11

4.Методичні рекомендації щодо дослідження та аналізу системи управління якістю………………………………………………………………………………..17

5.Критерії оцінювання та процедура захисту курсової роботи………………....42

Рекомендована література…………………………………………………………46

Додатки……………………………………………………………………………...47

ВСТУП

Вже кілька десятиліть в усьому світі, велике значення надається якості продукції. Висока якість продукції стала головною умовою успіху фірм у конкурентній боротьбі на ринку. В умовах ринкових відносин успіх фірми залежить від ступеня задоволення нею вимог покупців. Тільки в цьому випадку фірма буде мати стійкий попит на свою продукцію і отримувати прибуток. При цьому ступінь задоволення вимог споживачів відповідною продукцією визначається її якістю. Якість продукції є головним чинником її конкурентоспроможності. І хоча, окрім якості, у конкурентоспроможність входять ціна, терміни поставки, технічна досконалість, гарантії, сервісне обслуговування та ряд інших доданків, якість становить 70% вагомості всіх показників конкурентоспроможності. У кінцевому підсумку, саме якості віддають перевагу покупці і замовники при виборі продукції.

В даний час впровадження систем якості на основі міжнародних стандартів стає нагальною необхідністю. Наявності систем якості вимагають замовники (споживачі) та державні органи, які розглядають їх, як гарантію отримання високоякісної, безпечної продукції. Виробники також зацікавлені у створенні систем якості, що дозволяють їм удосконалювати виробництво, підвищувати ефективність своєї діяльності і до того ж отримувати додаткові переваги на ринку. Стає нормою впровадження сертифікованої системи якості на підприємстві.

Враховуючи складний, багатоаспектний характер поняття «якість продукції» і постійно мінливі вимоги споживачів до неї, перед фірмами - виробниками постає завдання забезпечення необхідного рівня якості та управління нею, а це потребує наявності відповідних знань у галузі управління якістю і підготовлених у цій галузі фахівців.

Методичні рекомендації до виконання курсової роботи з дисципліни «Управління якістю» побудовані таким чином, щоб забезпечити додаткове охоплення передбаченого робочою програмою лекційного матеріалу, а також сприяти зацікавленню студентів у пошуку додаткових літературних джерел, які висвітлюють альтернативні погляди та практичні аспекти на організацію системи якості сучасних підприємств.

Метою курсової роботи є закріплення та поглиблення теоретичних знань і практичної підготовки з курсу «Управління якістю», набуття навичок опрацювання літератури, самостійного збору та аналізу нових даних, які характеризують організацію системи якості на підприємствах та розвиток нових тенденцій в управлінні якістю та міжнародній стандартизації якості.

Поставлена мета курсової роботи сприяє успішному вирішенню наступних завдань:


  • розширення знань і навичок студентів з обраної тематики;

  • систематизація та закріплення отриманих знань;

  • збільшення загальної економічної культури студентів;

  • отримання досвіду та навичок у роботі з фаховою економічною та управлінською літературою;

  • розвиток навичок творчої роботи, підготовка до проведення самостійних наукових досліджень, оволодіння методикою наукового дослідження;

  • оволодіння навичками грамотного літературного оформлення результатів своїх досліджень;

  • підготовка до написання дипломної роботи.

Підготовка курсової роботи вимагає від студента:

  • визначення сутності досліджень та змісту роботи;

  • вміння логічно викласти головні питання роботи;

  • вміння самостійного підбору, систематизації та обробки інформаційного матеріалу друкованих, електронних та ін. джерел;

  • вміння робити обґрунтовані висновки з теми дослідження;

  • організувати свою діяльність в напрямку перспективного розвитку досліджень.

Виконання курсової роботи є одним з найважливіших елементів навчального процесу в системі підготовки, підсумком вивчення студентами запланованого навчальним курсом університету.

Методичні вимоги розроблені відповідно до вимог Галузевого стандарту вищої освіти України Освітньо-професійних програм підготовки магістрів у галузі знань «Менеджмент і адміністрування» за спеціальністю «менеджмент організацій та адміністрування». Вони мають на меті допомогти студентам під час написання курсової роботи і містять основні вимоги щодо її змісту, оформлення, організації виконання, порядку захисту та оцінювання.



1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Тему курсової роботи студент обирає самостійно із запропонованого переліку (додаток А), виходячи зі своїх наукових та практичних інтересів, а також головної умови написання курсової роботи - якісного аналізу інформаційних джерел.

Керівник курсової роботи регулярно проводить консультації. На першій консультації студентів знайомлять з методикою роботи, підбором літератури і складанням плану. На наступних консультаціях студент представляє керівнику

остаточний варіант плану курсової роботи та список підібраної літератури.

Курсові роботи необхідно оформлювати відповідно до Державного стандарту України. З огляду на високі вимоги нормативних документів, необхідно неухильно дотримуватися порядку подання окремих видів текстового матеріалу, таблиць, формул та ілюстрацій, а також правил оформлення курсової роботи .

Назва курсової роботи повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті вирішеної наукової проблеми (задачі), вказувати на мету дослідження і його завершеність.

При написанні курсової роботи студент повинен обов’язково посилатися на джерела, з яких запозичив матеріали або окремі дані.

В курсовій роботі необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Курсову роботу подають на перевірку керівникові не пізніше ніж за тиждень до чергової сесії у вигляді спеціально підготовленого авторського рукопису.

2. СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ

Курсова робота передбачає наявність таких логічних структурних елементів:



  • титульна сторінка;

  • реферат;

  • зміст;

  • вступ;

  • розділ1;

  • розділ 2;

  • розділ 3;

  • висновки та рекомендації;

  • список використаної літератури;

  • додатки.

Кожну структурну частину необхідно починати з нової сторінки.

Титульна сторінка (додаток Б).

Реферат містить інформацію щодо кількості сторінок, рисунків, таблиць в курсовій роботі, мету, об’єкт, суб’єкт, основні завдання дослідження та ключові слова (приклад додаток В).

Зміст – перелік усіх частин роботи із зазначенням номерів сторінок, що розпочинають розділи. Зміст розміщують безпосередньо за рефератом. Приклад оформлення змісту наведений у додатку Д.

Вступ – розділ, в якому стисло викладається загальна характеристика курсової роботи, актуальність теми дослідження, оцінюється теоретичне і практичне значення обраної теми, враховуючи законодавчі матеріали, сучасні теоретичні напрацювання і основні напрями практичного розвитку управління якістю. Необхідно вказати які теоретичні та практичні матеріали використовуються під час дослідження обраної теми та на підставі якого наукового доробку розроблені загальні висновки та рекомендації щодо удосконалення управління системою якості на підприємстві.

Обсяг вступу повинен складати 1-2 сторінки.



Розділ 1. В першому, аналітичному розділі розглядаються теоретичні аспекти проблеми, роз’яснюється термінологія та основні поняття, що будуть розглядатися в практичній частині курсової роботи, аналізуються праці тих авторів, що займаються дослідженням обраної тематики. Теоретичне обґрунтування, сутність, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження, методичні підходи, які повинні бути обов’язково розкриті у першому розділі, мають певною мірою відображати позицію магістранта, щодо цієї наукової проблеми.

Обсяг першого розділу повинен складати 30-35% загального обсягу курсової роботи.



У першому підрозділі розкривається сутність досліджуваних процесів та ступінь їх вивчення науковцями. Для цього магістрант повинен ретельно ознайомитись зі спеціальною літературою, систематизувати джерела інформації, виділити суттєві положення та визначити головне в сучасній проблематиці досліджуваної теми.

У другому підрозділі визначаються механізми функціонування цих процесів, проводиться класифікація, оцінюється методологія їх регулювання та керування ними. У підрозділі повинні бути надані формули, алгоритми розрахунків та проведення певних оцінок, що можуть бути використані у другому , практичному розділі курсової роботи.

Бажано матеріал другого підрозділу систематизувати у вигляді схем, таблиць.



Розділ 2 - дослідницько-проектний. Другий розділ повинен базуватися на фактичних даних, стосовно об’єкта дослідження. Об’єктом дослідження може бути виробниче, торгівельне підприємство, або підприємство у сфері надання послуг.

У першому підрозділі другого розділу необхідно дослідити діяльність підприємства за такими напрямами:

  • час заснування та основні етапи розвитку підприємства;

  • основні та супутні види діяльності, форма власності;

  • техніко-економічні показники роботи підприємства;

  • економічні та фінансові показники роботи підприємства за останні 2-3 роки;

  • конкурентоспроможність підприємства на ринку;

  • організаційна структура управління з визначенням її типу, та особливостей (наявність схеми організаційної структури є обов’язковою);

  • чисельність та кваліфікація працівників, функціональні взаємозв’язки між підрозділами;

  • виробництво продукції, попит на неї, ключові якісні та технічні характеристики;

  • система якості та контролю за якістю продукції, наявність спеціальних підрозділів та працівників, що виконують функції контролю за якістю;

  • впроваджені на підприємстві системи якості та стандартизації.

У другому підрозділі другого розділу курсової роботи, виходячи із конкретних організаційно-економічних умов досліджуваного підприємства, проводиться аналіз управлінської діяльності підприємства, щодо досліджуваної проблеми відповідно до обраної теми.

Питання, що аналізуються, повинні висвітлювати рівень та динаміку показників, встановлювати причини та наслідки, виявляти недоліки, оцінювати потенціал управлінської діяльності підприємства. Зокрема повинні бути обов’язково розкриті питання щодо:



  • основних характеристик якості управління, процесів та кінцевої продукції;

  • ступеню відповідності організаційної структури системі якості управління та міжнародним стандартам;

  • потенціалу покращення ключових показників якості та можливості його реалізації;

  • оцінки ефективності процесів управління якості, що існують на підприємстві;

  • впливу системи управління якістю на рівень конкурентоспроможності підприємства та потенціал її підвищення;

  • оцінки ефективності контролю якості на підприємстві;

  • ступеня мотивації працівників до підвищення рівня якості продукції та послуг;

  • ступеня охоплення системою управління якістю всіх управлінських та виробничих процесів на підприємстві;

Результати аналізу повинні стати основою для розробки рекомендацій, спрямованих на вирішення проблемної ситуації, формування ключових цілей та стратегій підприємства стосовно управляння якістю в межах досліджуваної теми.

Обов’язково усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми повинні супроводжуватися висновками та коментарями, які дають змогу визначити сутність управлінських процесів, їх особливості та тенденції розвитку на досліджуваному підприємстві.

Ключовим моментом при написанні цього розділу, є здатність магістранта чітко і структуровано аналізувати досліджувану проблему, робити грамотні висновки та поєднувати теоретичні та практичні аспекти управлінської діяльності.

Розділ 3 – проектно-рекомендаційний. Обсяг третього розділу має становити 20-25% загального обсягу курсової роботи. У третьому розділі на підставі проведеного, у другому розділі аналізу діяльності та системи управління якістю підприємства, розробляються конкретні рекомендації, пропозиції, моделі управління якістю на підставі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що були досліджені у першому розділі.

Рекомендаціями можуть бути:



  • впровадження міжнародних систем якості;

  • вдосконалення організаційних та управлінських процесів, спрямованих на підвищення якості процесів управління , виробництва та кінцевого продукту (послуги);

  • розробка моделі управління якістю, заснованої на міжнародних стандартах якості;

  • удосконалення системи планування та прогнозування в сфері управління якості;

  • удосконалення системи технічного контролю та контролю в сфері управління;

  • впровадження сучасних мотиваційних чинників та імплементація їх впливу на управління якістю;

  • розробка стратегії якості та формування цілей і мети у сфері управління якістю;

  • заходи, спрямовані на підвищення якості та конкурентоспроможності підприємства;

  • впровадження сучасних інноваційних підходів в управлінні якістю.

Головною умовою виконання третього розділу є обґрунтування розроблених пропозицій та рекомендацій, що повинне включати оцінку економічної ефективності цих заходів.

Крім того, бажаною є наявність оцінки ризиків та прогнозування управлінської та виробничої діяльності підприємства у разі реалізації цих заходів.

Висновки та рекомендації. В цьому розділі необхідно узагальнити результати курсової роботи, чітко сформулювати висновки по кожному розділу роботи та в цілому, відобразити отримані найважливіші наукові та практичні результати, оцінити їх практичну цінність та наукову вагомість.

Особливу увагу слід приділити співвідношенню отриманих висновків із завданнями дослідження, тобто кожне завдання дослідження повинне бути відображено у висновках, які повинні бути лаконічними, чіткими, логічними.

Висновки не повинні бути переобтяжені цифровими даними та другорядним матеріалом. Загальний обсяг висновків не повинен перевищувати 3 сторінок, але не менше 2 сторінок.

Список використаної літератури, згідно вимог до оформлення списку використаних джерел ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 «Бібліографічний запис. Бібліографічний опис. Загальні вимоги та правила складання (ГОСТ 7.1-2003, IDT)» . - К. : Держстандарт України, 2007, (додаток Е).

Додатки – у разі необхідності розміщення матеріалу (таблиць, графіків, рисунків), що не може бути включений до основного тексту.


3. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Загальні вимоги
Курсова робота має бути подана на перевірку у зброшурованому вигляді, та має бути написана державною мовою, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність – логічна.

Усі сторінки текстової частини курсової роботи повинні мати наскрізну нумерацію (титульна сторінка, додатки не нумеруються, але їх необхідно включати в наскрізну нумерацію).

Орієнтовний обсяг курсової роботи – 40-50 сторінок.

Робота має бути надрукована на білому офісному папері формату А4 (210x297 мм) щільністю 80 гр/м2 в текстовому редакторі Microsoft Word версії 6.0. або 7.0. При необхідності у додатках допускається використання аркушів формату А3 (297x420 мм).

Робота має бути оформлена відповідно до наступних вимог:

1) поля: верхнє, нижнє – 20 мм; ліве – 30 мм; праве – 15 мм;

2) міжрядковий інтервал – 1,5;

3) шрифт – Times New Roman; кегль – 14; стиль – звичайний (Normal);

4) абзацний відступ – 1,25.

Не допускається: перенос слів, використання курсиву, зажирнення та підкреслювання тексту, римські цифри, скановані об’єкти в тексті роботи.

Будь які цифри у роботі мають бути виключно арабськими. Тире повинно мати виключно наступний вигляд: –. Лапки в тексті звіту повинні мати вигляд виключно такий: « ». Не допускається у роботі залишати вільні рядки, які не передбачені у вимогах до оформлення курсової роботи.

Колір тексту, ілюстрацій, графіків, таблиць (ліній і тексту) тощо в основній частині роботи має бути чорним та відтінки сірого.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбуванням білою корегуючою рідиною і акуратним нанесенням на тому ж місті виправленого зображення від руки. Виправлення повинне бути такого ж кольору як і відкорегований текст або зображення.

Текст основної частини роботи поділяється на структурні елементи.

На початку курсової роботи (третя сторінка) має бути наведений її зміст.

У змісті послідовно перераховують структурні елементи звіту великими літерами: РЕФЕРАТ, ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ без абзацного відступу із зазначенням сторінок їх розміщення.

Заголовки розділів у змісті друкують великими літерами. Крім того у змісті з абзацного відступу розміщуються наявні у розділах підрозділи з зазначенням їхньої нумерації та сторінок їх розміщення.

Структурні елементи: РЕФЕРАТ,ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ,

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ у роботі друкують великими літерами – симетрично до тексту (вирівнювання по центру) без абзацного відступу. Крапку в кінці не ставлять.

Кожен структурний елемент курсової роботи має починатися з нової сторінки. Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки розділів слід розташовувати на наступному рядку після слова «РОЗДІЛ» посередині рядка і друкувати великими літерами без крапок в кінці.

Заголовки підрозділів друкуються через два рядки на третьому після заголовків розділів.

Заголовки підрозділів, пунктів та підпунктів слід починати з абзацного відступу та друкувати маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту. Відстань між заголовками підрозділів та попереднім текстом має бути два рядки, а відстань між заголовками підрозділів та подальшим текстом має бути один рядок.

Відстань між заголовками пунктів і підпунктів та попереднім і подальшим текстом не допускається.

Не допускається розміщувати назву підрозділу в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено менше чотирьох рядків тексту. В цьому випадку назва підрозділу розміщується на наступній сторінці.

Відстань між структурними елементами роботи – ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ – та подальшим текстом (для розділів, що не мають підрозділів – відстань між заголовками розділів та подальшим текстом), має становити два рядки.

Оформлення списків, переліків, перелічувань у тексті звіту може бути трьох видів: два – нумеровані, а саме – 1. 2. 3. або 1) 2) 3), і один – маркований, виключно позначений символом -.

Допускається подальша деталізація переліків. Для цього використовуються малі літери української абетки з дужкою – а) б) в).

Використання автоматичних списків, що є одним з інструментів Microsoft

Word, в тексті курсової роботи категорично забороняється.

Якщо дані, що перелічуються або входять до списку, складаються з двох та більше речень, необхідно застосовувати виключно перший нумерований вид оформлення списків, переліків, перелічувань, тобто – 1. 2. 3. При цьому після цифри з крапкою речення обов’язково має починатися з першої великої літери, а наприкінці речення ставиться крапка.

При використанні для оформлення списків, переліків, перелічувань другого нумерованого виду, тобто – 1) 2) 3) або маркованого виду, що позначається символом -, або літерного виду, тобто – а) б) в), після цифри з дужкою, або вказаного символу, або літери з дужкою речення обов’язково має починатися з першої маленької літери, а наприкінці речення ставиться крапка з комою (крім останнього в списку, наприкінці якого ставиться крапка).

3.2. Нумерація сторінок


Нумерація сторінок курсової роботи, має бути наскрізною: першою сторінкою є титульний лист і так далі, згідно структури роботи. Номер сторінки проставляють арабськими цифрами в правому верхньому кутку сторінки без знака №, без крапки в кінці.

Параметри номерів сторінок мають бути виключно наступними:

- шрифт – Times New Roman;

- кегль – 11;

- стиль – звичайний (Normal).

На сторінці 1 (титульний лист), 2 (реферат), 3(зміст) номер сторінки не ставлять.

Додатки не нумеруються, але їх необхідно включати в наскрізну нумерацію.
3.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів
Структурні елементи звіту – ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК

ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ, ДОДАТКИ – не нумеруються.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладання суті курсової роботи та позначатися арабськими цифрами без знака № і без крапки, наприклад: РОЗДІЛ 1, РОЗДІЛ 2, РОЗДІЛ 3 і т.д. Слово «РОЗДІЛ__» розміщується на початку сторінки по центру.

Назва розділу друкується з наступного рядка великими буквами з вирівнюванням по центру.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номеру розділу і порядкового номеру підрозділу, відокремлених крапкою, без знака №, наприклад: 1.1, 1.2 і т.д.

Назва підрозділу друкується через два рядки на третьому після назви розділу з абзацу, маленькими літерами, крім першої великої, без крапки в кінці, наприклад: 2.1 Зміст асортиментної політики підприємства.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу та підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу та порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1., 1.1.2. і т.д.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад 1.1.1.1., 1.1.1.2. і т.д.

Якщо розділ, або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його не нумерують.

Якщо розділ складається з одного підрозділу, підрозділ повинен мати нумерацію.


3.4 Ілюстрації і таблиці


Кількість ілюстрацій у роботі визначається його змістом і має бути достатньою для того, щоб додати тексту звіту ясність і конкретність. Зміст ілюстрацій і таблиць має доповнювати текст звіту, поглиблювати розкриття суті явища, наочно ілюструвати думку автора.

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) називаються рисунками. На всі ілюстрації і таблиці мають бути посилання в тексті.

Ілюстрації слід розміщувати безпосередньо після посилання на них в тексті де вони згадуються вперше, через один рядок, або на наступній сторінці. Для ілюстрацій посилання в тексті повинні мати наступний вигляд: рис. 2.1. або в дужках (рис. 2.1.) – перша ілюстрація другого розділу.

Для таблиць посилання в тексті повинні мати такий вигляд: таблиця 3.2 або в дужках (табл. 3.2) – друга таблиця третього розділу.

Повторні посилання на ілюстрації і таблиці слід давати зі скороченим словом «дивися» в дужках, наприклад: (див. рис. 2.1.), (див. табл. 3.2). Ілюстрації слід розміщувати так, щоб їх можна було розглядати без повороту матеріалів роботи. Якщо таке розміщення неможливе, ілюстрації розташовують на наступній сторінці так, щоб для їх розгляду треба було повернути роботу за годинниковою стрілкою.

Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують під ілюстрацією через один рядок, без абзацного відступу, симетрично до тексту (вирівнювання по центру), наприклад: Рис. 2.1. Схема розподілу продукції ТОВ «Аеро-Експрес», без крапки в кінці. Далі, після назви ілюстрації, через один рядок на другому іде продовження тексту.

Ілюстрації і таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком тих, що наведені у додатках.

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць таким чином:

Таблиця 3.2

Аналіз динаміки та структури витрат ТОВ «Аеро-Експрес» за 2010-2013 рр.
















































Таблицю слід розміщувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці в такий спосіб, щоб її можна було читати без повороту пояснювальної записки (звіту) або з поворотом за годинниковою стрілкою.

Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують безпосередньо над таблицею симетрично до тексту без абзацного відступу на наступному рядку після слова «Таблиця», яке в свою чергу розміщується безпосередньо після тексту, де дана таблиця згадана вперше, з вирівнюванням з правого боку.

Назву таблиці не підкреслюють, крапку в кінці не ставлять. Назву таблиці друкують малими літерами (крім першої великої).

Якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, її можна перенести на іншу. Для цього в першій частині таблиці під назвами граф (стовпців) таблиці розташовують рядок, де вказують номери граф без знака №, і далі ідуть рядки з текстом та/або даними до закінчення сторінки.

На наступній сторінці пишуть слова: Продовження таблиці __ – з зазначенням номеру таблиці, що повинні мати вирівнювання з правого боку. Далі розміщують другу частину таблиці, при чому назви граф (стовпців) в таблиці не пишуть, а таблиця починається з рядка, де вказують номери граф таблиці.



Вимоги щодо оформлення вмісту таблиць.

Текст, цифрові значення в таблиці мають відповідати наступним параметрам:

1) міжрядковий інтервал – 1;

2) шрифт – Times New Roman;

3) кегль – 12; стиль – звичайний (Normal);

4) абзацний відступ – відсутній.

Заголовки граф таблиці повинні починатися з великих літер, підзаголовки з маленьких, якщо вони становлять одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Крапка в кінці їх не ставиться. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці можна не включати (крім випадків, коли на рядок таблиці є посилання в тексті).

Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна замінювати лапками такого виду: ״ , якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його заміняють словами «Те саме», а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, знаків, математичних та інших символів, які повторюються, неможна. Якщо цифрові дані в рядку не подають, то в ньому ставлять прочерк.

Нумерація вертикальних граф таблиці арабськими цифрами необхідна при діленні таблиці на частини, а також при перенесенні частини таблиці на наступну сторінку. В цьому випадку нумерація виконується в окремому рядку таблиці, розташованому під назвами граф таблиці.

Числові значення величин в тексті слід вказувати із ступенем точності, яка необхідна для даного дослідження, при цьому у ряді величин необхідно вказувати однакову кількість знаків після коми.

Округлення числових значень величин до першого, другого, третього і так далі десяткового знаку одного найменування має бути також однаковим. Наприклад: 1,50; 1,75; 2,00.
3.5 Формули та рівняння
Для набору формул необхідно використовувати вмонтований у Microsoft Word редактор формул. Посилання в тексті на формули та рівняння є обов’язковим. Формули та рівняння необхідно виділяти з тексту вільними рядками (вище і нижче кожної формули або рівняння потрібно залишити по одному вільному рядку). Формули потрібно розміщувати у середині рядка (симетрично до тексту) без абзацного відступу. Приклад:
http://gigabaza.ru/images/35/68154/mb299529.gif, (3.2)

де Qi - одиничні показники якості;

qi - вагові коефіцієнти показників якості;

n - кількість одиничних показників якості.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів необхідно подавати безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони подаються у формулі.

В кінці кожного пояснення значення символу або числового коефіцієнта ставиться крапка з комою «;», крім останнього, наприкінці якого ставиться крапка.

Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки. Формули (якщо їх більше однієї) нумерують у межах розділу. Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння в розділі, між якими ставлять крапку. Номер розташовується в тому ж рядку, що і формула або рівняння в круглих дужках у крайньому правому положенні на рядку арабськими цифрами, наприклад: (3.2) – друга формула третього розділу. Переносити формули на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули на знаку операції множення, застосовують символ крапка «∙», на знаку операції ділення – символ «/».
3.6. Список використаних джерел
Розділ «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» має містити 10-20 інформаційних джерел видання не раніше 2000 року (якщо контекст дослідження не потребує використання іншого), що використовувалися студентом в процесі пошуку потрібної інформації щодо:

- теоретичних, методичних і методологічних основ досліджених процесів та аналізу світового і вітчизняного досвіду з досліджуваних питань;

- законодавчого підґрунтя та особливостей законодавства в розрізі досліджуваної галузі економіки;

- фактичного стану діяльності підприємства на ринку;

- управлінських або логістичних процесів на підприємстві тощо.

Використані у роботі джерела необхідно розміщувати в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Список має бути вирівняний по ширині, без абзацного відступу. Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту ДСТУ ГОСТ 7.1:2006 з обов'язковим наведенням назв (див. додаток Е). При посиланні у тексті звіту на джерело інформації в квадратних дужках наводиться його порядковий номер у списку використаних джерел, з якої цитується текст, наприклад: [8]. Якщо цитата закінчується крапкою, порядковий номер джерела інформації розміщується перед крапкою.

Внутрішні документи підприємства, які видані не типографським способом та не мають ознак літературного джерела не вносяться до списку використаних джерел (їх копії або окремі елементи вносяться до додатків).
3.7. Додатки
Додатки оформлюються як продовження роботи на наступній сторінці після списку використаних джерел і розміщуються в порядку появи посилань на них у тексті. Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки.

Додатки позначаються словом «ДОДАТКИ» на першому рядку сторінки, по центру, без абзацного відступу. Після чого, на наступному рядку з правого боку сторінки пишуть – «Додаток» і велику літеру, що позначає додаток (Наприклад: Додаток А).

Додаток повинен мати тематичний змістовий заголовок. Заголовок додатку друкують на наступному рядку малими літерами з першої великої симетрично до тексту сторінки без абзацного відступу.

Додатки слід позначати великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Наприклад: Додаток А, Додаток Б тощо. Якщо в роботі лише один додаток, то він позначається як Додаток А. Посилання в тексті на додаток здійснюється таким чином: «… наведено у додатку А», або «(додаток А)», або при умові другого посилання на той самий додаток – (див. додаток А).

Якщо додаток не вміщується на одній сторінці, його можна перенести на іншу. Для цього на наступній сторінці з вирівнюванням з правого боку пишуть: Продовження додатку __ – з позначенням літери додатку.__

4. Методичні рекомендації щодо дослідження та аналізу системи управління якістю

Виконання курсової роботи передбачає всебічний розгляд обраної теми з теоретичної точки зору, та на підставі цього, дослідження практичних аспектів на прикладі конкретного підприємства.

Розробка плану дослідження обраної теми є самостійною роботою магістранта.

У методичних рекомендаціях надаються рекомендовані питання, що повинні бути розглянути в рамках кожної тематики та методичні рекомендації до їх висвітлення в курсовій роботі:


1. Організаційні аспекти управління якістю на підприємстві, витрати на якість в системі менеджменту організації.

Питання до розгляду:

  • поняття управління якістю та ключові засади менеджменту якості;

  • фактори впливи на впровадження системи якості;

  • вимоги до організаційної структури в системі управління якістю;

  • структурні підрозділи в системі управління якістю;

  • об’єкти управління якістю на підприємстві;

  • мета управління якістю на підприємстві:

  • розроблені цілі в області якості на підприємстві та ступінь їх відповідності загальній стратегії підприємства;

  • необхідні характеристики об'єкта на підставі аналізу потреб в сфері якості;

  • визначення реальних характеристик об'єкта;

  • порівняння реальних і необхідних характеристик об'єкта, сформовані вимоги до якості на підприємстві;

Методичні рекомендації:

Магістрант при написанні курсової роботи за цією тематикою повинен керуватися основними теоретичними положеннями, а саме:



Система управління якістю – це пакет документів (методик, інструкцій, планів тощо), які містять вимоги стандарту ISO 9001 та діючих нормативних документів, а також інструкції щодо оптимізації внутрішніх бізнес-процесів.

Впровадження системи управління якістю необхідно вважати одним із стратегічним напрямків роботи підприємства.



На розроблення і впровадження цієї системи впливають:

  • рівень підготовки персоналу,

  • конкретні цілі,

  • продукція,

  • сировина і продукція яку постачають і виробляють,

  • технологічні процеси,

  • розмір та структура організації.

Для підвищення ефективності роботи підприємство повинне:

  • визначити необхідний рівень компетентності для персоналу, залученого до робіт, що впливають на якість продукції;

  • забезпечувати обізнаність персоналу щодо доцільності та важливості своєї діяльності і щодо свого внеску в досягнення цілей у сфері якості;

  • реєструвати дані щодо освіти, професійної підготовки, кваліфікації та досвіду.

Об'єктами управління процесом підвищення якості можуть виступати:

    • кінцевий продукт

    • проміжні продукти

    • технологічні процеси

    • управлінські процеси

    • сировина, матеріали, комплектуючі

    • безпека та екологія, тощо.

Мета управління процесом підвищення якості це: організація ефективної процедури, що забезпечує цілеспрямований та системний вплив на параметри якості у напрямку їх постійного покращення.

Для визначення якості об'єкта необхідно:

  1. Встановити необхідні характеристики об'єкта на підставі аналізу потреб.

  2. Визначити реальні характеристики об'єкта.

  3. Порівняти реальні і необхідні характеристики об'єкта.

Вимоги до якості - вираження визначених потреб або їхній перевід у набір кількісно або якісно установлених вимог до характеристик об'єкта, що дозволяють установити їхнє виконання і провести перевірку.

Вимоги до якості повинні, по можливості, максимально відбивати встановлені і передбачувані потреби споживача.



Витрати, пов'язані з якістю - це сукупність витрат, які викликані вимогою досягнення або підтримки визначеного рівня якості на підприємстві, тобто зумовлені заходами щодо запобігання помилок, планомірним контролем якості, виправленням помилок усередині і поза фірмою, а також виконанням зовнішніх менеджерських функцій у даній галузі.
2. Планування процесу управління якістю та напрями підвищення якості.

Питання до розгляду:

  • план процесу підвищення якості;

  • мета, засоби (ресурси) і методи досягнення мети,

  • терміни та контроль за виконанням планів підвищення якості, перелік відповідальних осіб;

  • інформаційна модель планування підвищення ефективності управління якістю;

  • методи і технологія планування процесу підвищення якості;

  • обґрунтування панів підвищення якості;

  • оцінка ефективності та вимірюваності процесу планування підвищення якості;

  • наявність системи планування підвищення якості та її відповідність загальній стратегії підприємства;

  • оцінка кваліфікації персоналу та її вплив на систему управління якістю та планування заходів підвищення якості на підприємстві.


Методичні рекомендації:

Необхідно дослідити цю тематику на підставі того, що план процесу підвищення якості повинен містити в собі мету, засоби (ресурси) і методи досягнення мети, терміни та контроль за виконанням, перелік відповідальних осіб.

При цьому необхідно розробити (у конкретних вимірах):


    • критерії оцінки ситуації;

    • оцінку поточної ситуації;

    • оцінку бажаної ситуації;

    • оцінку методів, ресурсів і часу, які необхідні для досягнення бажаної ситуації.

Оскільки будь-який процес породжує велику кількість інформації (даних), перш ніж почати збирати дані, необхідно визначити наступне:

    • які з генерованих в ході протікання процесу даних піддаються вимірюванню;

    • наскільки вони є суттєвими;

    • яким чином і наскільки щільно вони поміж собою пов'язані (виключення надмірності);

    • до якої міри вони репрезентативні;

    • наскільки можна покладатись на джерела отримання цих даних.

Сама організація роботи з даними також потребує вирішення ряду питань:

  • наскільки кваліфіковані люди, які працюють з даними;

  • які найголовніші пріоритети в цій роботі;

  • яким чином, як, де і ким мають збиратися дані;

  • яким чином мають зберігатися зібрані дані;

  • яким чином вони мають бути проаналізовані;

  • яким чином, в якій формі, з якою періодичністю і кому саме вони мають бути надані;

  • хто і яким чином буде приймати рішення;

  • яким чином буде контролюватися виконання рішень і аналізуватися їх наслідки;

  • яким чином мають бути закріплені найбільш успішні рішення.

Загальний план неперервного формування і підвищення якості представлено в табл. 1

Таблиця 1



Фаза

PDCA


Етап загального плану

Функція, яку потрібно здійснити

Інструменти

Планування

1. Визначення основних питань і завдань

  • Спостереження, збирання інформації, визначення кола питань, підвищення якості

  • Визначення загальної концепції вирішення основних проблем та завдань підвищення якості

  • Стандартизація

  • Підвищення кваліфікації робітників

  • Миттєве регулювання на відхилення та їх попередження у майбутньому

2. Моніторинг та оцінювання поточної ситуації

  • Збирання інформації за напрямами контрою якості

  • Визначення пріоритетних напрямів

  • Розв’язання найбільш складних завдань

  • Складання контрольних графіків, гістограм, використання інших методів спостереження, аналізу

3. Здійснення аналізу

  • Складання переліку основних можливих причин найбільш складних проблем

  • Дослідження причинно-наслідкових взаємозв’язків

  • Структуризація інформації та визначення ієрархії у причинно-наслідкових зв’язках

  • Дослідження основної структури

  • Використання методів оброблення й аналізу інформації

  • Ієрархічне уявлення основних проблем і причин їх появи

Виконання

4. Планування контрзаходів для усунення причин та їх реалізація

  • Вибір і планування контрзаходів для усунення причин проблеми

  • Експериментальне дослідження дієвості контрзаходів та їх промислове освоєння

  • Удосконалення або заміна матеріалу, обладнання, технологій

  • Підвищення кваліфікації та досвіду

Перевірка

5. Підтвердження ефекту від контрзаходів і їх стандартизація

  • Усі основні інструменти контролю й забезпечення якості

Реакція

6. Оцінювання всієї процедури

  • Удосконалення збирання та аналізу інформації, процедур та інструментів вирішення проблем якості

  • Удосконалення існуючих та використання нових інструментів якості

Комплексне вирішення питання інформаційного забезпечення потребує виявлення всіх пунктів виникнення та споживання інформації та всієї необхідної сукупності інформаційних зв'язків. Для цього будується інформаційна модель процесу за наступними базовими принципами:

    • чітке формулювання мети;

    • єдиний суб'єкт моделювання;

    • наявність єдиної точки зору.

Найбільш вживану та перспективну групу методів планування підвищення ефективності управління якістю складають статистичні методи, які умовно розподіляються на прості методи (у сенсі використання та розуміння) та методи математичної статистики.
3. Організація ефективної процедури, що забезпечує цілеспрямований та системний вплив на параметри якості у напрямку їх постійного покращення.

Питання до розгляду:

  • вплив якості управління на пріоритети конкурентоспроможності підприємства;

  • система показників якості, що може бути застосована на підприємстві;

  • ключові переваги впровадження системи управління якістю на підприємстві;

  • процедури управління якістю на підприємстві;

  • організаційна структура підприємства, націлена на якість процесів управління;

  • ступінь впливу параметрів якості продукції та управління на конкурентоспроможність підприємства;

  • аналіз впроваджених на підприємстві стандартів та сертифікатів та оцінка їх достатності для ефективності управління якістю та задоволення споживачів;

  • мотиваційний фактор в організації ефективної процедури управління якістю.


Методичні рекомендації:

При дослідженні цієї тематики магістрант повинен виходити з того, що створення служб якості дає змогу ліквідувати подвійну відповідальність осіб, що відповідають за виготовлення продукції і за оцінювання її якості.

У методичному плані перехід від традиційного контролю якості до управління якістю став принципово новим, п’ятим етапом: замість виявлення дефектів продукції ставилося завдання їх попередження.

Серед переваг впровадження систем управління якістю варто виділити такі:



  • підвищення якості продукції та послуг, рівня задоволеності споживачів;

  • розширення кола замовників та ринків збуту, отримання можливості співпраці з іноземними партнерами (при укладанні угод на поставку продукції партнери все частіше вимагають наявність сертифікованої системи управління якістю та безпечністю);

  • підвищення ефективності виробництва (система управління передбачає попередження, а не виправлення браку на кінцевій стадії виробництв, і, як наслідок, зниження відсотку браку);

  • підвищення ринкової вартості підприємства (за оцінками міжнародних реєстраторів сертифікація системи управління якістю підвищує ринкову вартість підприємства в середньому на 10 %);

  • покращення фінансових результатів за допомогою скорочення: відмов процесів або марної витрати матеріалів та часу; браку продукції, витрат на компенсацію за гарантією; втрат споживачів і ринків,

  • зміцнення ділової репутації підприємства, підвищення рівня його конкурентоздатності серед споживачів, замовників, інвесторів;

  • можливість отримати переваги в тендерах, у залученні кредитів та інвестицій;

  • можливість використання сертифікату в рекламних цілях;

  • чіткий розподіл відповідальності та повноважень як в межах підрозділу, так і в межах всього підприємства.

Стандартом ISO 9000-1 виділені аспекти, що є ключовими в забезпеченні якості:

  1. Якість, обумовлена призначенням продукції. Така якість є результатом маркетингових досліджень, обумовлена призначенням продукції і доведенням її рівня відповідності потребам і можливостям ринку.

  2. Якість, обумовлена проектуванням продукції. Ця якість обумовлена закладеними в конструкцію продукції характеристиками, що впливають на її очікувані експлуатаційні властивості в різноманітних умовах використання й експлуатації.

  3. Якість, забезпечена відповідністю конструкції. Ця якість формується в процесах виробництва, і обумовлена контролем над дотриманням відповідності конструкції закладеним у неї характеристикам.

  4. Якість, обумовлена технічним обслуговуванням. Ця якість обумовлена налагодженим обслуговуванням продукції і відповідністю умов експлуатації.

Організація системи управління якістю на підприємстві полягає у створенні організаційної структури в межах підприємства, яка охоплює всі сфери його діяльності й підрозділи в сукупності з відповідними функціями, процесами та ресурсами, що забезпечують здійснення ефективного функціонування даної системи на всіх етапах її життєвого циклу і в кожному її елементі.
4. Організація процесу оцінювання якості виробництва та виробленої продукції на підприємстві.

Питання до розгляду:

  • принципи відображення якості, що застосовуються на підприємстві;

  • відображення якості виробничої сфери на якість результату діяльності;

  • фактори впливу на якість процесу;

  • відображення якості процесів життєвого циклу на якість результатів;

  • аспекти, що є ключовими в забезпеченні якості за стандартом ISO 9000-1;

  • тотальна система управління якістю;

  • відображення якості процесів життєвого циклу на якість результатів;

  • структура пріоритетів конкурентоспроможності продукції;

  • рівні управління якістю на підприємстві;

  • організація процесу оцінювання та вимірювання якості виробництва та виготовленої продукції.


Методичні рекомендації:

Магістранту слід звернути увагу на такі теоретичні аспекти:

Е. Демінг на основі «петлі (спіралі) якості» розробив інструменти і процедури неперервного вдосконалення якості, що отримали назву циклу РDCА (РІаN-Dо-Сheск-Асt). Цей цикл («планування – виконання – перевірка – реалізація»), який також має назву «колесо Демінга», став основою системи ТQМ. Сутність циклу РDСА полягає в Тому, що на всіх етапах свого функціонування система управління якістю повинна проходити такі основні фази, що періодично повторюються:


  • планування, яке визначає питання (зони, теми тощо), які потребують удосконалення, а також функції та інструменти їх дослідження;

  • виконання, яке передбачає планування конкретних контрзаходів усунення причин відхилень та їх реалізацію;

  • перевірку, яка передбачає підтвердження ефекту від контрзаходів та їх стандартизацію;

  • реакцію, що включає оцінювання всієї процедури.

Принцип відображення полягає в переносі (відображенні) якості процесу на якість результату. Таким чином, впливати на якість кінцевого результату можна методом впливу на формуючі його процеси.

Якість результату успадковує якість процесів і системи, їх об'єднуючої (рис. 1).





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка