Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів з курсу «Педагогіка» Основні положення щодо організації самостійної роботи студента



Сторінка1/4
Дата конвертації25.10.2017
Розмір0.57 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
  1   2   3   4

Міністерство освіти і науки України


Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Коломийський інститут

Кафедра педагогіки і психології

Методичні рекомендації

до самостійної роботи студентів з курсу «Педагогіка»


  1. Основні положення щодо організації самостійної роботи студента

Самостійну роботу студента забезпечує система навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення конкретної навчальної дисципліни: підручник, навчальні та методичні посібники, конспект лекцій викладача, практикум, навчально-методичний комплекс дисципліни тощо.

Методичні матеріали для самостійної роботи студентів повинні передбачати можливість проведення самоконтролю з боку студента.

Для самостійної роботи студенту також рекомендують відповідну наукову та фахову монографічну і періодичну літературу.

Самостійну роботу над засвоєнням навчального матеріалу з конкретної дисципліни студенти можуть виконувати у бібліотеці вищого навчального закладу, навчальних кабінетах, комп'ютерних класах (лабораторіях), а також в домашніх умовах.

У необхідних випадках ця робота проводиться відповідно до заздалегідь складеного графіка, що гарантує можливість індивідуального доступу студента до потрібних дидактичних засобів.

Графік самостійної роботи доводять до відома студентів на початку поточного семестру.

При організації самостійної роботи студентів з використаннямскладного обладнання чи устаткування, складних систем доступу до інформації (наприклад, комп'ютерних баз даних, систем автоматизованого проектування тощо) передбачається можливість отримання необхідної консультації або допомоги з боку фахівця.

Навчальний матеріал навчальної дисципліни, передбачений робочим навчальним планом для засвоєння студентом в процесі самостійної роботи, виносять на підсумковий контроль поряд з навчальним матеріалом, який студенти опрацьовували при проведенні навчальних занять.

Самостійну роботу студентів організовує викладач через систему домашніх завдань, виконання яких має оцінювати викладач, і ця оцінка має входити до семестрової оцінки студента.

Завдання самостійної роботи студенти можуть виконувати індивідуально або групою по 2-5 осіб.




  1. Характеристика провідних видів завдань для самостійної роботи студентів

Види завдань для самостійної роботи студентів залежать від особливостей курсу або спецкурсу. Це можуть бути:

  • реферування наукової літератури;

  • пошук наукової літератури за певною темою;

  • розв'язування проблемних педагогічних ситуацій;

  • написання есе;

  • виконання певної практичної роботи;

  • аналіз ситуаційних вправ;

  • створення ситуаційних вправ;

  • опрацювання певного матеріалу за навчальною

літературою та створення структурної (візуальної)

схеми прочитаного матеріалу.



Реферування наукової літератури полягає у тому, що викладач пропонує студентам наукову літературу (книгу, її розділи, декілька книжок, наукові статті тощо), студенти самостійно їх опрацьовують і представляють короткий звіт у вигляді невеликого реферату (2-3 стор.) про свої враження від прочитаного. Реферат варто пропонувати робити писаним, а не друкованим на комп'ютері, щоб запобігти запозиченням з системи Інтернет.

Пошук наукової літератури за певною темою. Викладач готує теми за курсом або його частиною та подає їх студентам, які мають в бібліотеці та в системі Інтернет добирати відповідну літературу. Варто визначити певну кількість позицій або провести змагання, хто знайде більше літературних джерел. Перший варіант доцільно використовувати, якщо студенти шукають літературу за індивідуально визначеними темами, другий – коли подана одна тема для всіх студентів.

Розв'язування складних педагогічних ситуацій. Викладач добирає (розробляє) складні педагогічні ситуації за певними розділом курсу і пропонує їх розв'язати у письмовому вигляді. Залежно від складності та обсягу роботи над конкретним завданням можна пропонувати одну або декілька ситуацій кожному студентові, або групі студентів (2-5 осіб). Звітувати про розв'язання студенти можуть письмово або (що ефективніше) на практичному занятті перед групою студентів. Можна давати всім студентам однакові педагогічні ситуаціїта порівнювати, як кожен студент (група) їх розв'язали.

Есе (реферат). Викладач визначає тему або індивідуальні теми для есе. Теми для есе варто давати проблемні, пропонувати студентам писати своє власне бачення і не послуговуватися навчальною або науковою літературою. Відповідно варто пропонувати писати есе від руки, а не друкувати на комп'ютері, щоб запобігти запозиченням з системи Інтернет.

Підготовка есе (реферату) по одному з питань програми (на вибір студента) є самостійною домашньою письмовою роботою. Критерієм оцінки есе є такі його параметри: виразно сформульована проблема; обґрунтування її актуальності; короткий огляд літературних джерел та поглядів різних (кількох) авторів на суть проблеми; логічна послідовність та аргументованість викладу змісту есе; наявність власної (авторської) позиції; пов'язаність змісту есе з сучасними українськими реаліями (практичними чи теоретичними); наявність висновку і посилань на джерела. Не зараховуються есе, які є плагіатом, або передруком текстів з підручника чи Інтернету.



Виконання певної практичної роботи. Відповідно до курсу або спецкурсу студенти отримують практичне завдання, виконують його і подають короткий письмовий звіт або відповідний результат роботи викладачу.

Аналіз ситуаційних вправ. Викладач розробляє (підбирає) ситуаційні вправи за певними розділом курсу і пропонує студентам їх розв'язати у письмовому вигляді. Залежно від складності та обсягу роботи можна пропонувати аналіз ситуаційного завданням окремо кожному студентові, або групі студентів (2-5 осіб). Звітувати про аналіз ситуаційної вправи студенти можуть письмово або (що ефективніше) на практичному занятті перед загальною групою студентів. Можна давати всім студентам однакові ситуаційні вправи і порівнювати, як кожен студент (група) їх розв'язали. Можна кожному студенту (групі) дати різні ситуаційні вправи. Обговорення аналізу ситуаційних вправ доцільно проводити на практичному занятті перед загальною групою студентів, щоб всі студенти брали участь у роботі. Коли всі студенти аналізували одну ситуаційну вправу доцільно провести дискусію за результатами її аналізу.

Створення ситуаційних вправ. Кожному студенту індивідуально або групі студентів можна запропонувати розробити ситуаційні вправи з певної теми курсу.

Самостійне опрацювання певного матеріалу за навчальною літературою та створення структурної (візуальної) схеми прочитаного матеріалу. Викладач дає студентам навчальний матеріал (певний розділ підручника), пропонує його опрацювати і зміст розділу представити у вигляді візуальної схеми, малюнку тощо. Схеми і малюнки, створені студентами слід представити та обговорити на практичному занятті або лекції.

  1. Особливості самостійного опрацювання студентами навчальної і наукової літератури

Робота з книгою як метод навчання забезпечує можливість багаторазово опрацьовувати навчальну інформацію в доступному для студента темпі й в зручний час. Цей вид роботи передбачає декілька цілей: ознайомлення зі структурою, читання окремих розділів, пошук відповідей на запитання, виконання контрольних тестів, запам'ятовування матеріалу.

Важливими умовами, що забезпечують ефективність використання цього методу є: уміння швидко, раціонально читати і розуміти прочитане; уміння виділяти головне у матеріалі, що вивчається; уміння створювати опорні конспекти; уміння знаходити літературу з поставленого питання.

Існує низка вимог до роботи з книгою:

□ систематичність;

□ свідоме засвоєння матеріалу;

□ розуміння прочитаного ( розуміння змісту, понять,

термінів і положень);

□ розуміння написаного;

□ критичне ставлення до написаного.

Розрізняють роботу з книгою під керівництвом викладача (в аудиторії) і самостійно (в домашніх умовах). Пізнавальна робота в аудиторії передбачає поділ навчального матеріалу на частини, виконання необхідних дій із запам'ятовування, розуміння, порівняння. Робота з підручником в домашніх умовах розпочинається з відтворення знань, одержаних під час лекції. Тому основним напрямком цієї діяльності є синтезування навчального матеріалу, засвоєного на лекції, з текстом підручника.

Важливими прийомами раціональної роботи з книгою є:

□ перегляд літератури;

□ складання тез (стисле викладення матеріалу частини

книги);


□ конспектування;

□ виписування на картки.

Вірною послідовністю роботи з книгою є загальне ознайомлення, читання книги й аналіз прочитаного.

Читання повинно бути свідомим, активним і критичним. При активному читанні студенти, як показує досвід, прагнуть не

тільки засвоїти, але і критично переробити прочитане, зіставити наявні в книзі думки зі своїми поглядами або тими знаннями, що дав викладач на заняттях. Потрібно рекомендувати студентам користуватися довідниками і словниками, бо в ході ознайомлення з матеріалом можуть зустрітися незрозумілі слова, терміни і визначення; особливу увагу потрібно приділяти схемам, таблицям і малюнкам, що значно доповнюють зміст і полегшують розуміння тексту.

Заключним і цілком необхідним етапом вивчення книги є запис, конспектування прочитаного з викладенням тез чи головних думок. Процес запису прочитаного організує думку читаючого, спонукає його до обміркування, активного мислення, допомагає глибше зрозуміти прочитане, допомагає виявити головне та поліпшує якість засвоєння і запам'ятовування. Придбання навичок конспектування при роботі з книгою винятково важливо, оскільки конспектування являє собою діяльність, що буде необхідна все життя представникові будь-якої спеціальності.




  1. Етапи самостійної роботи студентів

З методичної точки зору самостійну роботу доцільно розділити на етапи:

І. Планування самостійної роботи студентів.

При розробці робочої програми з дисципліни викладачем запланована певна кількість годин самостійного вивчення відповідних тем, продуманий зміст і характер самостійних завдань.

Виконувана робота повинна спрямовуватися на досягнення основних навчально-виховних завдань; самостійне навчання має бути доступним і можливим, систематичним і систематизованим у контексті навчальних занять.

Доцільно спланувати зміст самостійної навчальної діяльності студентів так, щоб його було легко контролювати, корегувати і оцінювати.

Суттєве значення для правильної організації роботи студента має вивчення обсягу знань, відведеного на самопідготовку. Це враховують і ретельно продумують викладачі при розробці відповідних навчальних та робочих планів. Кожен викладач на основі рівня знань студентів групи та їх навичок самостійної роботи визначає оптимальний обсяг завдання. Завдання, які під силу студентам, створюють у них впевненість у своїх силах, зберігають стійку працездатність.

2. Організація самостійного вивчення тем дисципліни повинна бути у рамках конкретності, доступності змісту навчання в позанавчальний час.

На лекціях, практичних заняттях необхідно формулювати завдання для самостійного опрацювання, проводити інструктаж щодо їх виконання.

Важливу роль в організації даного виду роботи відіграють індивідуальні консультації, що проводяться викладачами кафедри.

3. Контроль та корекція результатів самостійного вивчення матеріалу здійснюється при виконанні тестових завдань, потім - на семінарських заняттях, під час складання
іспитів.

Викладач повинен виступати у ролі керівника -консультанта. Суть його керівництва повинна полягати не в повчанні, а в ненав'язливому ознайомленні з матеріалом, у забезпеченні об'єктивності й науковості дослідження конкретних проблем, що, звичайно, більш складно, ніж навчання готовим знанням. Головне завдання щодо керівництва студентською самоосвітою полягає у тому, щоб дати основні поняття з матеріалу, що вивчається, і вказати, в якому напрямку слід вивчати його детальніше і чому важливий саме вказаний аспект вивчення. Тому необхідно, щоб самостійній роботі передували відповідні теми лекційного курсу, тому що лекція виконує орієнтовану функцію студентів на роботу.



Самостійна робота студентів

ТЕМА: ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ ПЕДАГОГІКИ У СВІТЛІ ВИМОГ ШКОЛИ

План

1. Педагогіка як наука про виховання.

2. Предмет педагогіки, її основні категорії.

3. Методологія педагогіки.

4. Структура педагогіки. Зв’язок її з іншими науками. Завдання педагогіки.

5. Різноманітність течії зарубіжної педагогіки.

АЛГОРИТМ САМОПІДГОТОВКИ.

І. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ЗАПИТАННЯ.

1. Охарактеризуйте властивості виховання як суспільного явища.

2. Перерахуйте стадії розвитку педагогіки.

3. Розкрийте зміст поняття народна педагогіка. Хто і в якому році вперше ввів цей термін?

4. Розкрийте зміст поняття «етнопедагогіка». Хто вперше ввів цей термін?

5. Доведіть, що педагогіка народознавства важливий напрям у сучасній педагогіці і шкільній практиці.

6. Проаналізуйте основні завдання козацької педагогіки.

7. Дайте характеристику ступенів козацького виховання.

8. Доведіть, що праці Я. А. Краменського заклали основу для розгляду педагогіки як самостійної науки.

9. Обґрунтуйте властивості духовної педагогіки.

10. Визначіть структуру та джерела педагогіки.

11. Спробуйте визначити предмет педагогіки.

12. Перерахуйте категорії педагогіки, доведіть їх взаємозв’язок і взаємообумовленість?

13. Чому справжнє виховання є глибоко національним за своєю суттю, змістом і характером?

14. Поясніть сутність національного виховання.

15. Розкрийте сутність навчання і освіти.

16. Доведіть, що фундамент української педагогіки становлять українська народна філософія, праці та ідеї українських філософів.

17. Перерахуйте ідеї української народної філософії.

18. Назвіть педагогічні науки.

19. Чому, останнім часом бурхливо стала розвиватися соціальна педагогіка? Проаналізуйте її структуру.

20. Обґрунтуйте важливість і необхідність міжпредметних зв’язків педагогіки з філософією і анатомією людини.

21. Визначіть об’єкти, типи та форми зв’язку педагогіки з іншими науками.

22. Спробуйте обґрунтувати завдання педагогіки на сучасному етапі.

23. Охарактеризуйте різноманітні течії зарубіжної педагогіки.

ІІ. РОЗКРИЙТЕ ЗМІСТ ПОНЯТЬ:

«педагогіка», «народна педагогіка», «етнопедагогіка», «педагогіка народознавства», «народознавство», «родинна педагогіка», «педагогічна деонтологія», «педагогіка народного календаря», «козацька педагогіка», «духовна педагогіка», «світська педагогіка», «національне навчання», «навчання», «освіта», «методологія науки», «агогіка», «героїка», андрагогіка», «віктимологія», «екзистенціалізм», «неотомізм», «прагматизм», «неопозитивізм».

ІІІ. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«Педагогіка як наука і мистецтво». (4,14)

Література:

1. Державна національна програма «Освіта» («Україна 21 століття») – К; 1994 р.

2. Журавлев В. И. Педагогика в системе наук о человеке. – М.,1990 г.

3. Закон України «Про загальну середню освіту». – К., 1999 р.

4. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробітництва. Навч. посібник. – К., 1993 р.

5. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного виховання. – Умань, 1986 р.

6. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Івано-Франківськ, 1996 р.



ТЕМА: РОЗВИТОК І ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ

План.

1. Поняття розвитку і формування особистості. Виховання як провідний фактор розвитку і формування особистості.

2. Роль спадковості і середовища в розвитку і формуванні особистості.

3. Рушійні сили і закономірності розвитку особистості.

4. Роль діяльності, активності і спілкування в розвитку і формуванні особистості.

5. Вікові етапи розвитку особистості школяра.

6. Аналіз зарубіжних теорій розвитку і формування особистості.

АЛГОРИТМ САМОПІДГОТОВКИ.

І. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НА ТАКІ ЗАПИТАННЯ:

1. Охарактеризуйте напрямки розвитку особистості.

2. Перерахуйте фактори розвитку особистості.

3. Доведіть, що індивідуальний розвиток людини – це кількісні зміни організму, що проходять у процесі життя людини як соціальної істоти.

4. Доведіть, що формування особистості – становлення людини як соціальної істоти яке проходить у результаті розвитку і виховання. Охарактеризуйте види формування особистості.

5. Сформулюйте, в чому полягає діалектична взаємодія між біологічним факторами, середовищем та вихованням.

6. Розкрийте функції виховання в розвитку і формуванні особистості.

7. Доведіть, що виховання не тільки визначає розвиток, а й само залежить від розвитку.

8. Висловіть свої міркування, щодо вчення Л. С. Виготського про «зону ближнього розвитку».

9. Що ми називаємо спадковістю?

10. Охарактеризуйте процес соціалізації. У чому мета соціалізації?

11. Чому необхідно проводити спеціальну виховну роботу з профілактики негативних явищ суспільного життя?

12. Назвіть рушійні сили з розвитку особистості.

13. Визначте закономірності розвитку особистості.

14. Охарактеризуйте види діяльності, які впливають на розвиток особистості.

15. Проаналізуйте різні види спілкування.

16. Чому умовою розвитку і формування особистості є прояв нею активності в цьому процесі? У яких напрямках проявляється активність?

17. Чому границі вікових періодів є відносно рухливими?

18. Охарактеризуйте особливості дітей молодшого шкільного віку.

19. Дайте характеристику особливостей підліткового віку.

20. Визначте особливості юнацького віку.

21. Доведіть, що у кожній віковій групі є значні індивідуальні відмінності між дітьми.

22. Розкрийте зміст гіпотез щодо виникнення явищ акселерації.

23. Дайте характеристику зарубіжним теоріям розвитку і формування особистості.

ІІ. РОЗКРИЙТЕ ЗМІСТ ПОНЯТЬ:

«розвиток людини», «особистість», «формування особистості», «спадковість», «середовище», «соціалізація», «макрофактори», «мезофактори», «мікрофактори», «діяльність», «спілкування», «самовиховання», «об’єкт виховання», «суб’єкт виховання», «акселерація», «гетерозія», «урбанізація», «нітритивність», «опромінювання».

ІІІ. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

1.»Основні види діяльності, в яких формується творча особистість» (2,46)

2. «Міжособистісні відносини в процесі основних видів людської діяльності» (2,56)

Література:

1. Галузинський В. М. Индивидуальный подход в воспитании учащегося. – К., 1982.

2. Касьяненко М. Д. Педагогіка співробитництва. – К., 1993.

3. Концепція безперервної системи національного виховання. – К., 1994.

4. Педагогіка / За редакцією М. Д. Ярмаченка. – К., 1986.

5. Сухомлинський В. О. Народження громадянина. – К., 1997.

6. Фіцула М. М. Педагогіка – Тернопіль, 2001.



ТЕМА: МЕТА І ІДЕАЛ ВИХОВАННЯ.

План.

1. Мета виховання, її об’єктивний характер. Ідеал національного виховання.

2. Основні напрямки всебічного розвитку особистості. Програма виховання як система цілей виховання.

3. Зарубіжна педагогіка про мету виховання.

І. АЛГОРИТМИ САМОПІДГОТОВКИ:

1. Визначте загальну мету виховання. Як склалася концепція ідеалу розвиненої людини?

2. Розкрийте головну мету національного виховання на сучасному етапі.

3. Охарактеризуйте ідеали школярів різного віку за змістом, будовою і дієвістю.

4. Доведіть, що в остову свого розуміння ідеалу національного виховання Григорій Ващенко кладе загальнолюдські і національні вартості.

5. Поясніть, чому кінцевою метою виховання особистості є її підготовка до виконання комплексу ролей, необхідних для суспільного життя?

6. Охарактеризуйте зміст національного виховання.

7. Перерахуйте основні напрямки всебічного розвитку особистості. Розкрийте їх зміст.

8. Розкрийте пріоритетні напрямки реформування, визначенні Державною національною програмою «Освіта».

9. Дайте узагальнюючу характеристику програми виховання.

10. Перерахуйте компоненти духовного світу особистості українця, які необхідно враховувати у процесі реалізації напрямів національного виховання.

11. Назвіть державні документи у яких визначено головну мету, пріоритетні напрямки, основні шляхи реформування української системи національного виховання.

12. Проаналізуйте цілі виховання, що передбачаються у сучасній зарубіжній педагогіці.

ІІ. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ЗМІСТ ПОНЯТЬ:

«мета виховання», «загальна мета виховання», «головна мета національного виховання», «ідеал», «зміст ідеалу», «дієвість ідеалу», «національна психологія», «національний характер і темперамент», «національний спосіб мислення», «народна мораль, етика», «народна естетика», «народна правосвідомість», «національна філософія», «національний світогляд», «національна ідеологія», «національна свідомість та самосвідомість».

ІІІ. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«Завдання гармонійного виховання української молоді» (1, 183).

ІV. ЗАКОНСПЕКТУЙТЕ:

1. Закон України «Про загальну середню освіту». Стаття 17.

2. Державну національну програму «Освіта (Україна ХХІ ст.). Розділ «Національне виховання».

Література:

1. Ващенко І. Виховний ідеал. – Полтава, 1992.

2. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. – К., 1997.

3. Концепція безперервної системи національного виховання. – К., 1994.

4. Мартинюк І. В. Національне виховання: теорія і методика. – К., 1995.

5. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. – Ів.-Франківськ, 1996.

6. Сухомлинський В. О. Як виховати справжню людину. – К., 1976.

7. Фіцула М. М. Педагогіка. – Тернопіль, 2001.



ТЕМА: ЦІЛІСНІЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС

План

  1. Структура і компоненти педагогічного процесу.

  2. Принципи і закономірності педагогічного процесу.

  3. Технологія педагогічного процесу.

АЛГОРИТМ САМОПІДГОТОВКИ.

І. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НІ ТАКІ ЗАПИТАННЯ.



  1. Розкрийте основні компоненти процесу навчання.

  2. Назвіть структурні елементи педагогічного процесу.

  3. Охарактеризуйте принципи і закономірності педагогічного процесу.

ІІ. РОЗКРИЙТЕ ЗМІСТ ПОНЯТЬ:

«педагогічний процес», «технологія», «педагогічна технологія».

Література:

1.Державна національна програма. «Освіта» («Україна ХХІ ст.»). – К., 1994.

2. Державні стандарти загальної середньої освіти в Україні. – К., 1997.

3. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. 3-є видання, доповнене. – 2001.

4. Фіцула М. М. Педагогіка. Навч. посібник для студентів вищих навчальних педагогічних закладів освіти. – Тернопіль, 2001.

ТЕМА: СУТЬ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ

План.

1. Процес виховання, його специфіка, структурні елементи, рушійні сили.

2. Етапи процесу виховання. Управління процесом виховання.

3. Самовиховання: суть, умови, етапи, прийоми.

4. Перевиховання, його функції, етапи і принципи.

5. Результати процесу виховання, їх виявлення.

6. Шляхи підвищення ефективності і процесу виховання.

АЛГОРИТМ САМОПІДГОТОВКИ.

І. ПРОАНАЛІЗУЙТЕ ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ. ДАЙТЕ ВІДПОВІДІ НІ ТАКІ ЗАПИТАННЯ.

1. Розкрийте специфічні особливості процесу виховання.

2. Назвіть структурні елементи процесу виховання.

3. Охарактеризуйте рушійні сили виховного процесу.

4. Назвіть і дайте характеристику компонентів процесу виховання.

5. Визначте етапи процесу виховання.

6. Дайте характеристику управління процесом виховання.

7. Проаналізуйте Концепцію національного виховання з погляду психолого-педагогічної готовності педагога до здійснення виховної діяльності. Розкрийте сутність його готовності.

8. Чому самовиховання є вищим етапом виховного процесу?

9. Обґрунтуйте умови за яких здійснюється в школі самовиховання.

10. Визначте етапи педагогічного керівництва самовихованням учнів.

11. Поясніть зміст психологічних і практичних прийомів самовиховання.

12. Обґрунтуйте значення самовиховання у народній педагогіці.

13. Дайте узагальнюючу характеристику функцій перевиховання.

14. Перерахуйте етапи перевиховання.

15. Охарактеризуйте принципи перевиховання.

16. Чому процеси виховання, самовиховання і перевиховання тісно пов’язані між собою і часто переплітаються?

17. Проаналізуйте фактори від яких залежить ефективність виховання.

18. Охарактеризуйте рівні вихованості.

19. Назвіть основні показники рівня вихованості школяра.

20. Чому рівень вихованості особистості можна оцінити і за її ставленням до оточуючої дійсності?

21. Назвіть критерії вихованості визначені народною педагогікою.

22. Перерахуйте шляхи підвищення ефективності виховного процесу.

ІІ. РОЗКРИЙТЕ ЗМІСТ ПОНЯТЬ:

«процес виховання», «свідомість», «почуття», «навичка», «звичка», «самовиховання», «перевиховання», «вихованість школярів».

ІІІ. ПІДГОТУЙТЕ РЕФЕРАТ НА ТЕМУ:

«Самовиховання: історія, теорія, методика» (1,94)

«Перевиховання: історія, теорія, методика» (1,101).

ІV. ЗАКОНСПЕКТУЙТЕ:

Концепцію національного виховання. Розділ 1. «Сутність і особливості національного виховання».

Література:

1. Галузинський В. М., Євтух М. Б. Педагогіка: теорія та історія: Навч. осібник. – К., 1995.

2. Державна національна програма «Освіта» («Україна ХХІ століття») – К., 1994.

3. Концепція безперервної системи національного виховання. – К., 1994.

4. Натанзон Э. Ш. Трудный ученик и педагогический коллектив. – М., 1984.

5. Українська національна система виховання. – К., 1991.

6. Фіцула М. М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. – К., 1981.

7. Фіцула М. М. Педагогіка. Навч. посібник для студентів вищих пед.закладів освіти. – Тернопіль, 2001.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка