Методичні рекомендації для її виконання для студентів заочної форми навчання; методи активізації процесу навчання; система оцінювання знань студентів



Сторінка6/7
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.75 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7

Методичні рекомендації до рішення практичного завдання № 3.
Вивчення ринкової кон'юнктури починається з аналізу середніх цін. Конъюктура ринку (ринкова конъюктура) - ситуація на ринку, що зложився на даний момент або за якийсь проміжок часу під впливом сукупності умов. Конъюктура товарних ринків вивчає поточні зміни й коливання в сфері виробництва й збуту окремих конкретних товарів.

Рівень цін - узагальнюючий показник, що характеризує стан цін за певний період часу, на певній території, по сукупності товарів і товарних видів із близькими споживчими властивостями.

Індивідуальний рівень ціни - це абсолютна величина - сума грошей, що сплачується на ринку за товарну одиницю.

Для сукупності однорідних товарів на підставі індивідуальних цін можна розрахувати середній рівень цін.



Середній рівень цін - узагальнюючий показник рівня цін, обчислюється по однорідних групах товарів, у часі й у просторі.

Для розрахунку середніх цін використовуються різні форми середніх величин:



- середня хронологічна проста
=
де n - число місяців у періоді.
Застосовується в тому випадку, якщо моменти реєстрації ціни дорівнює вилучений друг від друга (наприклад, фіксовані дані на початок кожного місяця) і в основному при розрахунку середньої ціни за рік або півріччя.

- середня хронологічна зважена
=
де - середня ціна за період;

- число місяців у періоді.
Застосовується в тому випадку, якщо дати реєстрації цін розташовані нерівномірно;

- середня арифметична зважена
=
де - цена на i-тий вид товара;

- объем продаж i-того вида товара.
Застосовується в тому випадку, коли як ваги використовуються показники кількості товарів у натуральному вираженні;

-середня гармонійна зважена
=
де - товарообіг у гривнях.

Застосовується в тому випадку, коли як ваги використовуються дані про продажі товарів у вартісному вираженні.

Як узагальнюючий рівень цін можна розглядати показник вартості фіксованого споживчого кошика, що поєднує різні рівні цін у якісно новий узагальнюючий рівень цін. Даний показник буде характеризувати не тільки узагальнюючу ціну фіксованого набору товарів, але й "ціну життя".

Індивідуальний індекс цін - відношення цін товарів-представників поточного періоду до цін базисного періоду.

Індекс цін (загальний) відносна величина, що характеризує зміну цін сукупності різнорідних товарів.

Індекс цін Ласпейреса – инднкс цін, зважених по вагам базисного періоду (основна форма індексу, використовувана на практиці):

де 1 – звітне значення показника;

0 – базове значення показника.


Індекс цін Паше - індекс цін, зважених по вагам поточного періоду:

Індекс цін Фішера (ідеальний індекс) - середня геометрична на добутку індексів Паше-Ласпейреса:

Індекс середніх цін відношення середніх цін поточного періоду до базисного. Являє собою індекс змінного складу й може бути розкладений на індекс фіксованого складу й індекс структурних зрушень:

де - індекс структурних зрушень.
Існують також фондові індекси (індекс Доу-Джонса Нью-Йоркської фондової біржі, Стандарт энд Пурс, "Fіnancіal Tіmes", "Футси 100", Російський фондовий індекс).

Індекс інфляції показник, що характеризує динаміку інфляції; звичайно обчислюється, як індекс споживчих цін.

Інфляція - підвищення загального рівня цін і знецінювання грошей, викликане порушенням рівноваги між грошовою масою й товарним покриттям.

Розрізняють подавлену інфляцію й відкриту інфляцію.



Подавлена інфляція має місце у випадку, коли при збільшенні сукупного попиту на товари й послуги уряд намагається запобігти росту цін і номінальних доходів шляхом прямого адміністративного втручання в дію ринкових механізмів. Звичайно це відбувається у формі фіксації цін, установлення меж підвищення цін і заробітної плати й т.п. Неминучий наслідок такої політики - дефіцит товарів, послуг, виробничих ресурсів, включаючи робочу силу.

Відкрита інфляція має місце в тому випадку, коли уряд не прибігає до прямого контролю за цінами й заробітною платою. При цьому надлишковий ріст грошової маси приводить до підвищення цін і номінальних доходів. Товарний дефіцит у широких масштабах, як правило, не виникає. Негативні наслідки відкритої інфляції не настільки очевидні, як у подавленої. Адже підвищення ціни товару несприятливо позначається на покупці, але поліпшує положення продавця. Підвищення рівня цін звичайно супроводжується підвищенням номінальних доходів. Проте, відкрита інфляція приводить до негативних соціально-економічних наслідків.

Індекс споживчих цінпоказник, що характеризує динаміку цін на споживчі товари й послуги; будується за цінами товарів-представників, що входять у споживчий кошик і звичайно має форму індексу Ласпейреса.

Товар-представник - конкретна марка, артикул або мала товарна група, в основі якої лежить спільність споживчого призначення.

Дефлятор валового національного (внутрішнього) продукту - оцінює ступінь інфляції по всій сукупності благ, вироблених і споживаних у державі, ураховує не тільки зміну цін товарів народного споживання, але й цін і товарів, використовуваних у державних інтересах, інвестиційних, експортованих і імпортованих товарів і послуг. Визначається по індексі Паші з періодичністю розрахунку один раз у квартал або раз у рік.

Для виміру інфляції використовується також індекс купівельної спроможності грошової одиниці, що показує, у скільки разів знецінилися гроші. Даний індекс перебуває у зворотному відношенні до індексу цін. Якщо дано індекс цін на товари й індекс цін на послуги, то індекс купівельної спроможності грошової одиниці буде середня величина з їхніх зворотних відносин, зважена по питомим вагам товарів, що здобуваються, і послуг у грошових витратах населення.

Порядок оформлення індивідуального завдання

Обсяг індивідуального завдання повинен становити 15--20 сторінок формату А4 машинописні тексти (14 шрифт, полуторний інтервал, шрифт - Tіmes New Roman, 26- 28 рядків на сторінці), або 20-25 сторінок рукописного тексту. Всі поля для рукописного й машинописного тексту по 20 мм. Обсяг контрольного завдання складається із двох теоретичних завдань і трьох практичних. Робота повинна включати список використаних джерел і при необхідності - додатка (планові (звітні) калькуляції).

На титульному аркуші зазначається міністерство, офіційна назва університету, кафедри, шифр спеціальності, курс та шифр групи, прозвище та по батькові студента, назва реферату. Нижче вказується керівник теми (вчений ступень, посада), а внизу титульної сторінки – місто і рік.

Текст роботи виконується на одній сторінці. Усі сторінки нумеруються у правій верхні частині арабськими цифрами. Загальна нумерація починається з титульного аркуша, але порядковий номер на ньому не ставиться. Кожна структурна частина роботи (розділи, список використаних джерел, додатки) починаються з нової сторінки.

У текстовій частині умовні позначки, малюнки, схеми, графіки повинні відповідати діючим стандартам.

При посиленні на літературні джерела в квадратних дужках вказують порядковий номер за списком використаної літератури. При наведенні в тексті цитат, в кінці них квадратних дужках ставиться порядковий номер літературного джерела і номер сторінок, на яких розміщена цитата.

Рисунки розміщуються відразу після посилення на них у тексті і нумерують послідовно в межах розділу арабськими цифрами.

Таблиці також розміщують відразу після посилення на них у тексті. Вони повинні бути простими і зрозумілими. Нумерація таблиць також послідовна в межах розділу, причому номер розміщується праворуч над заголовком разом зі словом «Таблиця».

При використанні в тексті формул обов’язково вказується значення символів. Формули нумеруються послідовно в межах розділу.

Формою контролю індивідуальної роботи є перевірка підготовлених завдань і співбесіда. Оцінювання роботи проводится за схемою «зараховано» чи «незараховано». У випадку якщо робота не зарахована, вона вертається виконавцеві для виправлення недоліків.


10. Методики активізації процесу навчання
При викладанні навчальної дисципліни “Ціноутворення” для активізації навчального процесу передбачено застосовування сучасних навчальних технологій, таких, як проблемні лекції, робота в малих групах, семінари-дискусії, кейс-метод, ділові ігри.

Проблемні лекції спрямовані на розвиток логічного мислення студентів. Коло питань теми лекції обмежується двома-трьома ключовими моментами, увага студентів концентрується на матеріалі, що не знайшов відображення в підручниках, використовується досвід закордонних навчальних закладів. Наприклад:

  1. при викладанні теми “Структура ціни” пропонується більш детально зупиниться на розгляді питання “Формування структури витрат на виробництво”;

  2. при викладанні теми “Основи ринкового ціноутворення” пропонується більш детально зупинитися на розгляді питання “Аксіоми та догми ринкового ціноутворення”.

Міні-лекції передбачають викладення навчального матеріалу за короткий проміжок часу й характеризується значною ємністю, складністю логічних побудов, образів, доказів та узагальнень. Міні-лекції проводяться, як правило, як частина заняття-дослідження. На розгляд виносяться питання, які зафіксовані у плані лекцій, але викладаються вони стисло (Тема 6,7).

Проблемні лекції та міні-лекції доцільно поєднуються з такою формою активізації навчального процесу, як робота в малих групах.



Робота в малих групах дає змогу структурувати лекції або практично-семінарські заняття за формою і змістом, створює можливості для участі кожного студента в роботі за темою, забезпечує формування особистих якостей та досвіду соціального спілкування (Тема 1,2)

Після висвітлення проблеми або стислого викладання матеріалу студентам пропонується об’єднуватися у групи по 5-6 чоловік та презентувати наприкінці заняття своє бачення та сприйняття матеріалу.



Презентації – виступи перед аудиторією для представлення певних досягнень, результатів роботи групи, звіту про виконання індивідуальних завдань, інструктажу, для демонстрації матеріалів (Теми 3,4).

Семінари-дискусії передбачають обмін думками та поглядами учасників щодо даної теми, а також розвивають мислення, допомагають формувати погляди і переконання, виробляють вміння формулювати думку й висловлюватися. Вчать оцінювати пропозиції інших людей. Критично підходити до власних поглядів (Темі1-5).

Ділові та рольові ігри – форма активізації студентів, за якою вони задіяні в процесі інсценізації певної виробничої ситуації у ролі безпосереднього учасника (Тема 2).

Кейс-метод – метод аналізу конкретних ситуацій, який дає змогу наблизити процес навчання до реальної практичної діяльності спеціаліста і передбачає розгляд виробничих, управлінських та інших ситуацій, складних конфліктних випадків, проблемної ситуації, інцидентів у процесі вивчення навчального матеріалу (Теми 1-4).
11. Система поточного та підсумкового контролю знань студентів
Система оцінювання знань, вмінь та навичок студентів передбачає виставлення оцінок за усіма формами проведення занять.

Перевірка та оцінювання знань студентів може проводитися в наступних формах:



  1. Оцінювання роботи студентів в процесі практичних (семінарських) занять;

  2. Оцінювання виконання індивідуального завдання;

  3. Оцінювання виконання самостійної роботи;

  4. Проведення проміжного контролю;

  5. Проведення модульного контролю;

Загальна модульна оцінка складається з поточної оцінки, яку студент отримує під час практичних (семінарських) занять (практичний модуль), оцінки за виконання самостійної роботи та оцінки за виконання модульної контрольної роботи (теоретичний модуль).

Загальна оцінка з дисципліни визначається як середнє арифметичне модульних оцінок та оцінки за результатами виконання самостійної роботи.



Порядок поточного оцінювання знань студентів

Поточне оцінювання здійснюється під час проведення практичних занять і має на меті перевірку рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи.

Оцінювання проводиться за 12-бальною шкалою за такими критеріями:


    • розуміння, ступень засвоєння теорії та методології проблем, що розглядуються;

    • ознайомлення з рекомендованою літературою;

    • уміння поєднувати теорію з практикою;

    • логіка, структура, якість викладу матеріалу;

    • уміння формулювати виводи та узагальнення;

    • знання нормативної бази.

Якщо якісь із вимог не буде виконано, то оцінка буде знижена.

Проміжний контроль в формі тестування

Проміжний контроль рівня знань в формі тестування передбачає виявлення опанування студентами лекційного матеріалу структурного модуля та вміння застосовувати його для вирішення практичної ситуації.

Використовуються наступні критерії оцінювання проміжного контролю рівня знань в формі тестування :


    • “відмінно” (12-10 балів) – правильних відповідей –20-18;

    • “дуже добре” (9 балів) – правильних відповідей – 17-16;

    • “добре” (8-7 балів) – правильних відповідей – 15-13;

    • “задовільно” (6 балів) – правильних відповідей – 12-10;

    • “достатньо” (5-4 бала) – правильних відповідей – 9-7;

    • “незадовільно” (3 бали) – правильних відповідей – 6-5;

    • “незадовільно” (2-1 бали) – правильних відповідей – 4-2.

Для проведення проміжного модульного контролю у формі тестування використовуються система базових тестових завдань за модулями і темами, викладена у виданні Іванієнко В.В. "Тесті з навчальної дисципліни "Ціноутворення" для студентів напрямку підготовки "Облік і аудит" усіх форм навчання" – Харків.: Вид. ХНЕУ, 2010 р.

Критерії оцінювання індивідуального завдання

Індивідуальне навчально-дослідне завдання оцінюється за такими критеріями:

- самостійность виконання;


    • логічность та послідовність викладення матеріалу;

    • повнота розкриття теми;

    • використання нормативної бази;

    • обгрунтованність висновків;

    • використання статистичної інформації;

    • наявність конкретних пропозицій;

якість оформлення.

Якщо якісь із вимог не буде виконано, то оцінка буде знижена.



Проведення поточно-модульного контролю

Модульний контроль здійснюється та оцінюється за двома складовими: лекційний модуль та практичний модуль. Модульний контроль проводиться у письмовій формі після того, як розглянуто увесь теоретичний матеріал та виконані практичні завдання в межах кожного із двух модулів.

Завдання модульного контролю містить 2 теоретичних завдання та три завдання практичної спрямованості різного рівня складності (стереотипне, діагностичне, евристичне). Умовою допуску до модульного контролю є позитивні оцінки з поточного контролю знань студентів (для студентів заочної форми навчання – захист контрольної роботи).

Модульні завдання оцінюється за 12-бальною системою відповідно до кваліфікаційних вимог до бакалавра за напряму підготовки «Облік і аудит”




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка