Методичні рекомендації для студентів з підготовки до семінарських занять з курсу «Соціологія праці»



Сторінка3/8
Дата конвертації10.07.2018
Розмір1.15 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8

Ключові поняття: соціальна діяльність, праця, функції праці, характер праці, предмет праці, засоби праці, продукт праці, зміст праці.

Реферати або творчі роботи

  1. Місце праці в системі діяльності людини. Роль праці в становленні людини та суспільства.

  2. Соціальна сутність та функції праці.

  3. Неоднорідність праці як основа соціальної диференціації працівників.

  4. Структурні зміни, динаміка розвитку праці на сучасному етапі під впливом НТР.

  5. Трансформація процесу праці в постіндустріальному суспільстві. Характеристика постіндустріального суспільства з точки зору процесів, що відбуваються у сфері праці.

Питання для самоконтролю

  1. У чому полягає соціальна сутність праці?

  2. У чому полягає значення праці для суспільного життя? Які функції вона виконує в суспільстві?

  3. Що таке зміст і характер праці?

  4. Поясніть сутність функціонального та соціального змісту праці.

  5. Що мають на увазі, коли мова йде про змістовність праці?

  6. В чому полягають причини та прояви соціально-економічної неоднорідності праці? Які джерела соціальної нерівності працівників?

  7. Визначте та охарактеризуйте види праці.

  8. Розкрийте основні особливості та протиріччя, що притаманні праці на сучасному етапі розвитку.

    Література

  1. Адамчук В.В. Экономика и социология труда: Учебник для вузов / В.В. Адамчук, О.В. Ромашов, М.Е. Сорокина. – М.: ЮНИТИ, 1999.- 407 с.

  2. Дворецька Г.В. Соціологія праці: Навч. посібник / Г.В. Дворецька. – К.: КНЕУ, 2001. – 244 с.

  3. Иноземцев В.Л. К теории постэкономической общественной формации / В.Л. Иноземцев. – М.: Таурус, 1995. – 330 с.

  4. Иноземцев В.Л. Очерки истории экономической общественной формации / В.Л. Иноземцев. – М.: Век, 1996. – 400 с.

  5. Лукашевич М.П. Соціологія праці: Підручник / М.П. Лукашевич. – К.: Либідь, 2004. – 440 с.

  6. Ромашов О.В. Социология труда: Учеб. пособие / О.В. Ромашов. – М.: Гардарики, 2001. – 320 с.

  7. Роффе А.И. Экономика и социология труда: Учеб. пособие / А.И. Роффе – М.: Изд-во «МИК», 1996. – 120 с.

  8. Социология труда: Учебник / Под ред. Д.И. Дряхлова, А.И. Кравченко, В.В. Щербины. – М.: Изд-во МГУ, 1993. – 360 с.

Методичні вказівки до семінару

На семінарському занятті з даної теми необхідно показати роль праці у становленні людини та суспільства, довести, що праця виступає головним фактором відтворення суспільства як цілісної системи, специфічним способом людського буття.

По першому запитанню студенти повинні дати визначення праці, розкрити її подвійний характер, тобто показати, що праця виступає як соціальна діяльність і як соціальний інститут; розкрити соціальну сутність праці. Студенти повинні розуміти, що саме у соціології праці праця вивчається як вид соціальної діяльності, як соціальний процес, як соціальне явище, як соціальний інститут. Соціальна діяльність – це завжди прояв соціальної активності щодо навколишнього світу. Вона носить свідомий характер, оскільки її суб'єктом може бути тільки людина, а об’єктом є елементи навколишнього світу. Окрім трудової, виділяють такі види соціальної діяльності як творча, споживацька, дозвільна, освітня, рекреаційна тощо. Проте дана класифікація носить умовний характер, оскільки в реальному житті в чистому вигляді ці види діяльності окремо не існують.

Найважливішим видом соціальної діяльності визнається трудова діяльність. Пріоритетний статус праця отримує завдяки тому, що вона створює різні цінності і здатна задовольняти різноманітні потреби людей. Загалом же будь-яка людська діяльність, якщо вона носить цілеспрямований характер, містить у собі елементи праці.

Підводячи підсумок за першим запитанням, студенти доводять, що праця – це специфічна форма суспільної діяльності людей. Вона є не лише процесом добування засобів для існування, але і визначає специфіку всіх процесів у суспільстві і суспільного устрою взагалі. Трудова організація не тільки об’єднує людей для виробництва товарів і послуг, але і є формою узгодження, поєднання індивідуальних, групових та суспільних інтересів, найважливішим чинником соціалізації особистості. Таким чином, праця має подвійну соціальну сутність. З одного боку, вона є джерелом багатства і доходів, а з іншого – мірою поведінки людини, засобом її самореалізації, самоствердження як особистості.

Для відповіді на друге запитання студенти повинні визначити та охарактеризувати основні функції праці: створення суспільного багатства, задоволення потреб особистості, створення основи для громадського устрою, розподіл суспільного багатства, функція диференціації, статусна функція та функція розвитку особистості. Саме в сукупності її функцій розкривається соціальна сутність праці.

Функція забезпечення людини засобами для існування полягає в тому, що праця – це передусім доцільний процес створення споживних вартостей, матеріальних і моральних цінностей, необхідних для задоволення людських потреб. Ця функція характеризує загальну суть праці, яка не залежить від форм соціальної організації суспільства, і є вихідною умовою існування людства, його довічною природною необхідністю.

Функція задоволення потреб. Праця формує основу життєвої позиції людини. Вона справляє вплив на саму особистість людини, не тільки прищеплюючи їй певні навички, але і визначаючи її ставлення до навколишнього світу і до інших людей. В процесі трудової діяльності не лише створюються матеріальні і моральні цінності, надаються різноманітні послуги, спрямовані на задоволення потреб людини, але й виникають нові потреби з новими вимогами до їх задоволення.

Функція відтворення суспільних відносин. Праця складає основу суспільства і всіх суспільних відносин – як безпосередньо пов’язаних зі створенням суспільного багатства, так і опосередкованих, відокремлених від нього. В процесі праці люди взаємодіють, вступають в певні зв'язки і взаємовідносини, внаслідок чого вона набуває суспільної форми. Загальність праці забезпечує їй статус основи виникнення всіх інших соціальних процесів і відносин.

Соціоантропогенетична функція – функція формування і розвитку особистості. Як основа всіх інших сфер суспільного життя, праця історично зумовила і сприяла виокремленню суспільства з природи, а людини – з тваринного світу.

Відповідь на третє запитання передбачає аналіз поняття «суспільний поділ праці». Студенти повинні дати визначення, що таке суспільний поділ праці та розкрити чинники цього суспільного процесу. Необхідно звернути увагу, що поділ праці – це процес, при якому різні види обробки продуктів відокремлюються один від одного, створюючи все нові виробництва і галузі. Однак це визначення буде неповним, якщо не показати деякі особливості цього явища. По-перше, поділ праці є історичною категорією. Це означає, що він перебуває у постійному русі, безперервно змінюється, що відбиває певний рівень розвитку продуктивних сил. По-друге, поділ праці не обмежується мікроекономічними явищами. Це певна система суспільної праці, яка складається у результаті якісної диференціації трудової діяльності в процесі розвитку суспільства. По-третє, поділ праці є причиною виникнення товарного виробництва. Проте він стає причиною тільки тоді, коли поділ праці відбувається одночасно з відчуженням виробників. А це означає, що виробники, між якими відбувся поділ праці, виступають як відокремлені власники. Обмежуючись певним видом виробничої діяльності, вони для задоволення своїх потреб змушені обмінювати власний продукт на інші продукти. Тільки у такий спосіб вони можуть задовольнити свої потреби. Обмін між різними власниками набуває форми товарообміну.

Студенти розкривають історичні етапи суспільного поділу праці. Історично першим суспільним поділом праці виступає поділ первісних племен на землеробі та скотарів. Другим великим суспільним поділом праці виступає відокремлення ремесла. Третім – відокремлення торгівлі і виробництва. Четвертий етап суспільного поділу праці пов’язується з розвитком капіталізму і появою вузьких спеціалізацій в індустріальному виробництві. Істотно змінюється суспільний поділ праці з розвитком інформаційного суспільства.

Характеризуючи чинники суспільного поділу праці, студенти повинні показати, що найбільш істотно впливає на суспільний поділ праці розвиток знарядь праці (у сучасному розумінні – це науково-технічна революція). Відбувається передача машині низки виробничих функцій людини, зокрема контрольно-управлінської функції. Це викликає масову інтелектуалізацію праці й перетворює науку на безпосередню продуктивну силу.


    Відповідаючи на четверте запитання студенти визначають види праці та розкривають їх характер і зміст. Підготовка до даного питання не потребує глибокої деталізації. Головне, щоб студенти розуміли, що саме суспільний поділ праці визначає зміст, характер і види праці. Необхідно визначити, що таке характер праці, зміст і змістовність праці. Охарактеризувати види праці: фізична – розумова; репродуктивна – творча; проста – складна; індивідуальна – колективна тощо.

Семінарське заняття 3

Відчуження праці



План

  1. Аналіз категорії «відчуження праці».

  2. Об’єктивні і суб’єктивні основи відчуження.

  3. Основні показники відчуження праці.

  4. Напрямки подолання відчуження праці.

Ключові поняття: власність, відчуження, форми відчуження, марксизм і відчуження, перехідна економіка, закономірності і аномалії відчуження, напрямки подолання відчуження, творчість.

Реферати або творчі роботи

  1. Ранні розробки категорії «відчуження».

  2. Марксистське розуміння відчуження.

  3. Відчуження у теоріях ХХ століття.

  4. Об’єктивні основи відчуження. Основні показники відчуження праці.

  5. Шляхи подолання відчуження праці.

  6. Відчуження праці в системі чинників розвитку трудового менталітету.

  7. Відчуження праці в перехідній економіці.

Питання для самоконтролю

  1. Що таке відчуження праці і які причини його існування?

  2. Розкрити закономірності відчуження праці, її залежність від соціально-економічного прогресу.

  3. Розкрити особливості відчуження праці в перехідній економіці.

  4. Які є шляхи подолання відчуження праці?

Література

  1. Богиня Д.П. Відчуження праці в системі чинників трудового менталітету / Д.П. Богиня // Український соціум. – 2002. – № 1. – С. 122 – 133. – [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://archive.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/usoc/2002_1/122-133.pdf

  2. Кривенко Л. В. Відчуження праці і власність [Текст] / Л. В. Кривенко // Питання політичної економії : зб. наук. праць / Державний університет ім. Т. Г. Шевченко. – Київ, 1991. – Вип. 213. - С. 78 - 81. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/5587/1/otchygd%20tryda%20i%20sobstven.pdf

  3. Кривенко Л. Відчуження праці і його форми в перехідній економіці України / Л. Кривенко, В. Чернишук // Наук. вісн. ВДУ. –1998. – №12. – С. 29 – 40.

  4. Нарский И.С. Отчуждение и труд: По страницам произведений К. Маркса / И.С. Нарский. – М.: Мысль, 1993. – 112 с.

  5. Симагин Ю.А. Изменение трудовой составляющей образа жизни населения більшого провинциального города в последней трети XX века //Социологические исследования. – 2004. – № 5. – С. 76-84.

  6. Юрчишин В. Методологічні аспекти реформування відносин власності / В. Юрчишин // Економіка України. – 1993. – №2. – С. 24 – 32.

Методичні вказівки до семінару
Однією з найважливіших проблем, що розглядаються в соціології праці, є проблема відчуження праці. Як зазначають соціологи, відчуження праці є підсумком деформацій її соціальних функцій. Отже, для більш глибокого розуміння категорії «відчуження» необхідно актуалізувати знання, отримані на попередньому семінарському занятті стосовно функцій праці. Студенти повинні пригадати основні функції праці і визначити деформація якої призводить до відчуження.

Відповідь на перше запитання потребує детального аналізу категорії «відчуження праці». Студенти повинні розуміти, що відчуження є важливою проблемою, що розглядається в соціології праці. Відчуження праці є підсумком деформацій її соціальних функцій. Відчуження взагалі – це відносини між соціальним суб’єктом і його певною соціальною функцією, які складаються в результаті розриву їх вічної (первозданної) єдності, що призводить до збіднення суті суб’єкта і зміни (переродження, перекручування, спотворення) суті самої функції, а також сам процес розриву цієї єдності. При цьому людина втрачає свої сутнісні характеристики.

Теорія відчуження праці має самостійне значення, оскільки характеризує широке коло явищ, які ґрунтуються на відділенні працівника від умов, процесу і результатів своєї праці, підкоренні його ними як ворожими силами.

Відчуження праці – це форма ставлення до праці, що характеризується настроями відсутності сенсу, безпорадності, відстороненості.



Друге питання передбачає знання студентами об’єктивних і суб’єктивних основ відчуження праці. Студенти повинні розуміти, що об’єктивною основою відчуження праці як виду діяльності виступають умови, можливості і зміст праці, їх вплив на здоров'я працівника, розвиток його творчих здібностей. При виділенні різних протилежних сторін праці – фізичної і розумової, простої і складної, творчої і репродуктивної, управлінської і виконавської – виникає різноманітність її видів, які не завжди забезпечують можливості для повного розкриття особистості людини. Закріплення працівника за окремими видами діяльності, за вузьким колом фіксованих трудових операцій, підкорення ритму цих операцій стає безпосередньою причиною відчуження праці.

Відчуження працівника від власності безпосередньо обумовлює виникнення суб'єктивних відносин відчуження від умов і результатів праці (і опосередковано – від процесу праці). Працівник втрачає інтерес до праці, в наслідок чого виникає низька мотивація праці, негативне або байдуже ставлення до праці та її результату, знижується продуктивність праці.

Студенти повинні зрозуміти, що у даний час цілком очевидно, що однією з головних причин соціальної і економічної кризи в країні є незадоволеність населення трудовою ситуацією, яка склалася. Отже, на сьогоднішній день однією з першочергових задач подальшого розвитку і удосконалення соціальних відносин є подолання відчуження працівника від праці і її результатів, від засобів виробництва, від духовних цінностей, від можливості управляти і приймати рішення тощо. Тільки подолавши відчуження праці, можна розраховувати на ефективні зміни в трудовій сфері, у відновленні виробництва.


    Відповідь на третє запитання потребує характеристики основних показників відчуження праці. Перш за все студенти повинні зрозуміти, що відчуження – це об’єктивний суспільний процес. Тим не менш у різні історичні періоди він проявляється у більшій або меншій мірі. Отже, знаючи основні показники відчуження праці, можна впливати на них, зменшувати їх негативний вплив.

Відчуження праці – це форма ставлення до праці, що характеризується настроями відсутності сенсу, безпорадності, відстороненості. Студенти характеризують означені показники.

Відсутність сенсу праці відчувається людьми, які, виконуючи якусь виробничу операцію, частину роботи, не уявляють призначення кінцевого продукту, сфери його використання, або вважають, що їх діяльність не приносить користі, і може навіть шкодити суспільству. Стан відсутності сенсу, безцільності можливий у будь-якому виді діяльності.

Безпорадність може відчуватися співробітником підприємства, який не має захисту перед свавіллям свого керівника або власника підприємства, а також не має нагоди впливати на рішення, що ухвалюються. Відчуття безпорадності може переживати будь-яка людина перед колективом, керівником, представниками влади.

Відстороненість обумовлена труднощами у ділових і дружніх контактах, відсутністю перспектив професійного і адміністративного росту, неприйняттям цінностей колективу, підприємства або суспільства.



Завершеною формою відчуження працівників від управління стає бюрократизм. Бюрократизму як формі управління соціально-економічними процесами властиві дві основні риси: 1) закріплення права визначення цілей і ухвалення рішень за вузькою групою адміністративних осіб і відповідне перетворення більшості працівників в простих виконавців чужих наказів, відчуження їх від управлінського процесу; 2) формалізація процесу управління, відрив від реальних цілей суспільства, організації; перетворення його з продуктивного процесу в процес створення інструкцій.

Четверте питання передбачає бачення студентами можливостей подолання відчуження праці. Характеризуючи об’єктивні і суб’єктивні основи відчуження і розуміючи їх сутність, студенти у підсумку повинні запропонувати напрямки подолання відчуження праці. Рекомендується особливу увагу звернути на роль творчості як механізму подолання відчуження.
Семінарське заняття 4

Особливості соціально-трудової поведінки в умовах ринкової економіки

План

  1. Трудова поведінка як різновид соціальної поведінки.

  2. Зміст, структура і функції трудової поведінки.

  3. Види трудової.

  4. Механізми регуляції трудової поведінки. Трудова етика як механізм регуляції трудової поведінки.

  5. Соціокультурна детермінація трудової поведінки. Особливості прояву трудової поведінки в ринкових умовах господарювання.

Ключові поняття: соціальна поведінка, трудова діяльність, трудова поведінка, структура трудової поведінки, функції трудової поведінки, види трудової поведінки, механізми регуляції трудової поведінки, девіантна трудова поведінка, потреби, інтереси, цінності, мотиви, установки, цінності, стимули, трудова ситуація.

Реферати або творчі роботи

  1. Трудова поведінка як категорія соціології праці. Зміст, структура, функції трудової поведінки.

  2. Форми і види індивідуальної, групової і колективної поведінки у сфері праці.

  3. Економічні, соціальні, соціально-психологічні компоненти механізму детермінації трудової поведінки.

  4. Соціально-психологічна регуляція поведінки у трудовому колективі в нових економічних умовах.

  5. Деструктивні форми трудової поведінки.

  6. Ефективність трудової поведінки. Соціологічні способи оцінки ефективності трудової поведінки працівників.

  7. Чинники, що обумовлюють трудову поведінку.

  8. Елементи структури трудової поведінки та їх характеристики.

Питання для самоконтролю

  1. Дайте характеристику понять «трудова діяльність», «трудова поведінка».

  2. Розкрийте структуру трудової поведінки.

  3. Назвіть засади класифікації трудової поведінки.

  4. Дайте характеристику основних видів трудової поведінки.

  5. У чому полягає необхідність регулювання трудової поведінки?

  6. Проаналізуйте соціальний механізм регулювання трудової поведінки.

  7. Назвіть та проаналізуйте дію соціально-психологічних регуляторів трудової поведінки в нових економічних умовах.

  8. За якими критеріями можна оцінити соціальну ефективність трудової поведінки?

  9. Що являє собою девіантна трудова поведінка?

Література

  1. Богиня Д.П. Ментальний чинник у сфері праці: проблеми теорії та практики / Д.П. Богиня, М.В. Семикіна. – [передм. І.Ф. Курас]. – К.: «Шторм», 2003. – 382 с.

  2. Верховин В.И. Содержание, структура и функции трудового поведения / В. И. Верховин // Социологические исследования. – 2001. – № 11. – С. 25-37.

  3. Дворецька Г.В. Соціологія. Навч. посібник / Г.В. Дворецька. – К.: КНЕУ, 2002. – 472 с. – [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://www.info-library.com.ua/books-text-8333.html

  4. Дворецкая Г.В. Социология труда / Г.В. Дворецкая, В.П. Махнарылов. - М.: Высшая школа. 1990. – 348 с.

  5. Дорин А.В. Экономическая соціологія. Учеб. пособие / А. В. Дорин. – М.: ИП «Экоперспектива», 1997. – 294 с.

  6. Карташова Л.В. Поведение в организации. Учебник / Л.В. Карташова, Т.В. Никонова, Т.О Соломанидина. – М.: ИНФРА, 1999. – 256 с.

  7. Лукашевич М.П. Соціологія праці. Навч. посібник / М.П. Лукашевич. – К.: Либідь, 2004. – 440 с. – [Електронний ресурс] – Режим доступу // http://www.big-library.com.ua/book/70_Sociologiya_praci

  8. Пилипенко В.Е. Социальная регуляция трудового поведения (социологический анализ) / В. Е. Пилипенко. – К.: Наукова думка, 1993. – 126 с.

  9. Семикіна М.В. Організаційна культура вітчизняних підприємств: сутність та проблеми формування в сучасних умовах / М.В. Семикіна // Економіка підприємства. – 2009. – № 6. – С. 7 – 10.

  10. Шаталова Н.М. Деформация трудового поведения работника / Н. М. Шаталова // Социологические исследования. – 2000. – № 7. – С. 26 – 33.

Методичні вказівки до семінару

Починаючи підготовку до першого питання, тобто розпочати аналізувати трудову поведінку працівника, доцільно пригадати, що таке соціальна поведінка взагалі. Студенти повинні визначити сутність соціальної поведінки. Соціальна поведінка – це похідна компонента соціального середовища, яка відбивається в суб’єктивних характеристиках і актах осіб, що діють, а також є результатом суб’єктивної детермінації людської активності. Її модифікаціями є трудова, виробнича, організаційна, функціональна, вербальна, демографічна, економічна та інші види поведінки. У них віддзеркалюються властивості основних суб’єктів соціального життя: індивіда, групи, колективу. Також доцільно визначити співвідношення трудової поведінки і трудової діяльності. Студенти повинні розуміти, що слід розрізняти поняття «трудова поведінка» і «трудова діяльність». Трудова діяльність є жорстко фіксованою в часі та просторі цілеспрямованою низкою операцій і функцій, які здійснюються людьми, об’єднаними в трудову організацію. Далі необхідно визначити, що таке трудова поведінка. Трудова поведінка – це комплекс певних послідовних учинків і дій людини, які спрямовані на перетворення предметів праці з метою досягнення відповідного результату і поєднують працівника із трудовим процесом. Студенти також повинні пояснити чим зумовлено виокремлення категорії «трудова поведінка» як самостійної.

Для відповіді на друге запитання студенти повинні показати розуміння соціальної сутності трудової поведінки. Для цього важливо розглядати її як конкретно-історичне явище, яке залежить від характеру соціально-економічної системи, історичного періоду, рівня культури конкретної країни. 

Далі необхідно визначити та охарактеризувати форми, структуру та функції трудової поведінки. Форми: цільові, інноваційні, адаптивні, церемонійно-субординаційні, харак­терологічні, деструктивні.

В структурі трудової поведінки студенти повинні виокремити та охарактеризувати її елементи. Так само визначаються і характеризуються функції трудової поведінки.

Відповідь на третє запитання передбачає вміння студентів визначати критерії класифікації та на цій основі визначити види трудової поведінки. Далі необхідно розкрити основні характеристики видів трудової поведінки: індивідуальна – колективна; передбачає (не передбачає) взаємодію; виконавська – керівна; детермінована – ініціативна; нормативна – девіантна; формальна – неформальна; ціннісна – ситуативна; позитивна – негативна; тощо.

Алгоритм відповіді на четверте запитання передбачає наступне: студенти повинні показати розуміння необхідності соціального регулювання трудової поведінки, оскільки воно (регулювання) зумовлено тим, що, незалежно від причин, які спонукають людину долучатися до системи суспільного поділу праці, вона має відповідати вимогам тієї виробничої організації, котра надає їй необхідні умови для об’єктивізації її професійних здібностей. 

Далі студенти показують, що у соціологічній літературі зустрічається «широке» та «вузьке» розуміння механізмів регуляції поведінки. В першому випадку «інструментом» подібного регулювання виступає вся система соціальних (у тому числі соціально-трудових) відносин, що складаються в суспільстві. Широкий підхід до аналізу процесів соціальної регуляції розглядає їх як наслідок усіх функціонуючих у суспільстві відносин, процесів, структур, що істотно утруднює його застосування у сфері праці. В другому випадку розуміння соціального механізму регулювання трудової поведінки звужується до двох основних елементів – статусно-нормування та механізму соціального контролю. Такий підхід дістає дедалі ширше схвалення в соціологічній літературі, тому студенти повинні зупинитися на ньому трохи докладніше.

Крім того необхідно показати, що у якості механізмів регуляції трудової можуть виступати потреби, інтереси, мотиви, ціннісні орієнтації, установки, стимули, трудова ситуація. Окремо треба розглянути поняття «трудова етика», оскільки вона також може виступати дієвим механізмом регуляції трудової поведінки.


    Відповіддю на п’яте запитання буде виокремлення особливостей прояву трудової поведінки в ринкових умовах господарювання. Розкриваючи дане питання, треба охарактеризувати ті трансформації, що відбулися при переході від командно-адміністративної системи управління до ринкової економіки та показати їх вплив на формування трудової поведінки, тобто необхідно підкреслити соціокультурну детермінацію трудової поведінки.

На особливу увагу заслуговує таке поняття як «організаційна культура», оскільки вона також є новим явищем в українській економіці і суттєво впливає на формування трудової поведінки. Організаційну культуру слід розуміти як сукупність певних цінностей, норм і моделей поведінки, які декларуються, поділяються і реалізуються на практиці керівниками підприємств та їх підлеглими (персоналом), доводячи свою ефективність в процесі адаптації до потреб внутрішнього розвитку організації та вимог зовнішнього середовища.
Семінарське заняття 5

Класифікація соціально-трудових відносин та їх специфіка



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка