Методичні рекомендації для студентів з підготовки до семінарських занять з курсу «Соціологія праці»



Сторінка2/8
Дата конвертації10.07.2018
Розмір1.15 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8

РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ


Теми лекційних занять

з/п


Назва теми

Кількість годин

денне

заочне

11

Соціологія праці в структурі соціологічного знання. Мета і завдання дисципліни

2

2

12

Основні поняття і категорії «Соціології праці»: праця як свідома цілеспрямована діяльність, соціально-трудова поведінка

2

2

13

Суспільний поділ праці

2




14

Ставлення до праці. Трудова поведінка працівника

2

2

15

Соціальний контроль у сфері праці

2




6

Соціально-трудові відносини як специфічний вид суспільних відносин


2

2

7

Ринок праці і система зайнятості в контексті соціологічного аналізу. Специфіка сучасного безробіття

2




8

Трудова мобільність

2




9

Поняття трудового колективу. Класифікація трудових колективів

2

2

10

Статусно-рольові позиції в трудовому колективі

2




11

Управління трудовим колективом

2




12

Трудова мотивація та стимулювання праці робітників

2




13

Соціально-трудові конфлікти

2




14

Призначення і організація соціологічних досліджень у трудовому колективі

2







Усього

28

10


Теми семінарських (практичних) занять

з/п


Назва теми

Кількість годин

денне

заочне

1

Історія розвитку ідей та формування шкіл і напрямків у зарубіжній соціології праці

2




2

Праця як соціальний феномен та соціальна діяльність

2

2

3

Відчуження парці

2




4

Особливості соціально-трудової поведінки в умовах ринкової економіки

2




5

Класифікація соціально-трудових відносин та їх специфіка

2

2

6

Гендерні аспекти праці та зайнятості

2




7

Трудова кар’єра. Планування кар’єри

2




8

Проблеми функціонування і розвитку трудових колективів. Поняття ефективності трудового колективу

2




9

Трудова адаптація працівників у трудовому колективі

2




10

Соціальні технології управління трудовим колективом

2




11

Соціально-психологічний клімат у трудовому колективі: сутність, показники, фактори формування

2




12

Соціально-трудові конфлікти

2

2

13

Соціальний захист працівника в трудовому колективі

2




14

Призначення і організація соціологічних досліджень у трудовому колективі

2







Усього

28

6

Семінарське заняття 1



Історія розвитку ідей та формування шкіл і напрямків у зарубіжній соціології праці

План

  1. Донауковий етап розвитку соціології праці та його особливості.

  2. Класичний етап становлення соціології праці як наукового напрямку.

  3. Сучасна західна соціологія праці та її особливості.

  4. Сучасна вітчизняна соціологія праці та її особливості.

Ключові поняття: структура соціологічного знання, рівні соціології, теорії середнього рівня, періодизація соціологічного знання, методологія соціології.

Реферати або творчі роботи

  1. Роберт Мертон та його теорії середнього рівня.

  2. Особливості соціологічного підходу до вивчення праці.

  3. Функції та завдання соціології праці.

  4. Роль соціології праці в здійсненні соціально-економічних перетворень на сучасному етапі розвитку українського суспільства.

  5. Основні напрямки соціологічних досліджень у сфері праці наприкінці ХІХ ст.

  6. Основні напрямки соціологічних досліджень у першій половині ХХ ст.

  7. Порівняльний аналіз розвитку західної та вітчизняної соціології праці.

  8. Категоріально-понятійний апарат соціології праці та його особливості.

Питання для самоконтролю

  1. Яке місце посідає соціологія праці в системі соціологічного знання?

  2. Що є об’єктом та предметом соціології праці як спеціальної соціологічної теорії?

  3. У чому полягає особливість соціологічного підходу до вивчення праці?

  4. Які є підходи до періодизації етапів виникнення й розвитку соціології праці?

  5. Назвіть основні методи аналізу та отримання соціологічної інформації.

  6. Які характерні ознаки донаукового етапу в історії соціологічних знань про працю?

  7. Який внесок у створення підґрунтя для дослідження соціальних проблем праці здійснено в часи Давнього Сходу (НІ—II тисячоліття до н. е.)?

  8. У чому полягає внесок у дослідження соціальних проблем праці мислителів античної Греції?

  9. Які ідеї щодо суспільної праці привнесено мислителями Давнього Риму?

  10. Що характерно для поглядів на суспільну працю мислителів середньовіччя?

  11. Які характерні ознаки наукового етапу історії соціології праці та якими ідеями щодо суспільної праці представлений цей етап?

  12. Якими ідеями та концепціями щодо соціології праці представлений класичний етап розвитку соціології праці?

  13. Які основні напрями досліджень у галузі соціології праці притаманні сучасному етапові розвитку цієї науки?

  14. В чому полягають особливості розвитку російської та української соціології праці і як це відбито в їхній періодизації?

Література

1. Дворецька Г.В. Соціологія: Навч. посібник / Г.В. Дворецька. – Вид. 2-ге, перероб. і доп. – К.: КНЕУ, 2002. – 472 с. - Розділ XI Соціологія праці. – С. 290-319.

2. Дворецька Г.В. Соціологія праці: Навч. посібник / Г.В. Дворецька. – К.: КНЕУ, 2001. – 244 с.

3. Кравченко А.И. История зарубежной социологии труда. Уч. пособ. / А.И. Кравченко. – М.: Изд-во МГУ, 1991. – 358 с.

4. Кравченко А.И. Социология труда в ХХ в. Историко-критический очерк / А.И. Кравченко. – М.: Инфра-М, 1997. – 316 с.

5. Лукашевич М.П. Соціологія праці: Підручник / М.П. Лукашевич. – К.: Либідь, 2004. – 440 с.

6. Лукашевич М.П. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії: Навч. посіб. / М.П. Лукашевич, М.В. Туленков. – К.: МАУП, 1999. – 426 с.

7. Становлення і розвиток соціології праці в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://www.big-library.com.ua/book/70_Sociologiya_praci/6280_6_Stanovlennya_i_rozvitok_sociologii_praci_v_Ykraini

8. Формування соціологічних ідей про працю. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу // http://textbooks.net.ua/content/view/5306/46/
Методичні вказівки до семінару

Підготовка до першого семінарського заняття передбачає актуалізацію у студентів знань з курсів «Історія соціології» та «Загальна соціологічна теорія» щодо визначення структури соціологічного знання та її рівнів. Це дасть змогу студентам пригадати поняття «теорії середнього рівня», «спеціальні та галузеві соціологічні теорії».

При відповіді на перше запитання студенти повинні охарактеризувати хронологію появи і розвитку основних соціологічних ідей про працю, починаючи з донаукового періоду, адже справжній професіоналізм у соціології праці неможливий без історичних знань. Студенти визначають часові межі донаукового етапу – III тисячоліття до н. е. XIV ст. і характеризують їх.

Характеризуючи донауковий етап, студенти визначають, що він є найдавнішим; характеризується стабільністю організації і форм праці. Про це свідчать писемні документи Давнього Сходу (IIIII тисячоліття до н. е.) клинописні, папірологічні, епіграфічні й наративні джерела.

Особливо цінну інформацію про соціально-трудові проблеми давнього суспільства містили письмові свідчення про проведення обліку населення його соціального й демографічного складу, причетності до військової служби і можливості участі в державному управлінні, рівня економічного добробуту та ін.

Необхідно відмітити, що у централізованих суспільствах Давнього Сходу вже формується державне регулювання економічних відносин. Воно ґрунтувалося на систематичному обліку та опитуваннях зайнятості населення.

На особливу увагу заслуговують погляди мислителів Стародавньої Греції та Риму. Вони формують уявлення про творчу працю як про причину прогресу й розвитку людського суспільства (Лукрецій Кар, 99 — 55 pp. до н. е.). Розвиток суспільства при цьому розглядається як безупинний процес. Людина своїм способом життя починає відрізнятися від тварин тільки тоді, коли робить знаряддя праці, що забезпечують їй перевагу над природою. У підсумку студенти повинні визначити роль і значення донаукового етапу у розвитку соціології праці.

Розгляд другого питання передбачає здійснення періодизації наукового етапу розвитку знань про працю. У науковому етапі розрізняють три періоди: початковий (XVXVІІІ ст.), класичний (XVIII початок XX ст.) і сучасний (початок XX ст. теперішній час). Важливо відмітити, що науковий етап розпочинається з перших проблисків капіталістичного виробництва в європейській Реформації. Студенти повинні усвідомити, яку роль відіграє протестантизм у зміні ставлення до праці. Якщо раніше праця виводилась із системи пріоритетних цінностей як щось нецінне, то протестантизм уперше підносить повсякденну трудову діяльність мирянина до рівня найвищих релігійних цінностей (Мартін Лютер, 1483—1546; Жан Кальвін, 1509—1564). Напружена активність, дисципліна, працьовитість, чесна робота і праведно накопичений капітал — от ціннісна шкала капіталізму. Вона лежить в основі того, що західні соціологи називають "трудовим суспільством". Це новий тип людської цивілізації, що ґрунтується на протестантській трудовій етиці, вільній конкуренції і підприємництві. Протягом декількох століть з XV по XX – «трудове суспільство» визначало шляхи розвитку західної цивілізації.



Важливо також розглянути погляди соціалістів-утопістів щодо праці. Вони формували погляд на працю, як на джерело всіх чеснот і критерій розподілу благ за працею. Тим самим працю розуміли як значне суспільне явище, що є обов’язком усіх людей, а неробство вважалося неприродним, аморальним і шкідливим явищем. 

Підводячи підсумок першого етапу наукового періоду, студенти повинні довести, що протестантизм і соціалістичний утопізм здійснили переворот у поглядах на працю, який був довершений на теоретичному рівні основоположниками класичної політекономії. Основною ідеєю при цьому стала теорія трудової вартості (Вільям Петті, 1623–1687), згідно з якою вартість товару визначалася через кількість праці, необхідної для його виробництва. Ця ідея була покладена в основу систематичного вчення про поділ праці (Адам Сміт, 1723–1790). Праця розглядалася як фактор багатства всіх народів. Нагромадження результатів дослідження соціальних проблем праці протестантизмом, утопічним соціалізмом, класичною політекономією і класичною філософією XV–XVIII ст. створило наукові передумови для виникнення соціології праці як спеціальної галузі знань.

Далі студенти повинні відмітити, що характеристика класичного етапу становлення соціології праці як наукового напрямку розпочинається з конституювання її в самостійну галузь соціологічних знань у другому десятилітті XX ст. Студенти, спираючись на наукові доробки О. Конта, Е. Дюркгейма та М. Вебера, доводять що наукові погляди зазначених авторів створили методологічне підґрунтя для вивчення соціальних процесів у сфері праці. Проблеми праці реалістично аналізувалися в контексті соціальних проблем суспільства й вирішувалися шляхом реформування тих чи інших сфер суспільства і досягнення ще більшої солідарності. Такої методології дотримувалась фактично вся західноєвропейська соціологія. Мирний шлях вирішення економічних проблем і трудових конфліктів ставав науково обґрунтованим методом еволюційного розвитку суспільства класів із протилежними інтересами.



Дещо іншою виступає методологія марксистської школи. Її основоположники постулювали радикальний розрив з усіма теоретичними традиціями, проголосили необхідність створення нового – комуністичного суспільства. Як видно, цільова заданість – необхідність усунення старого і побудови нового суспільства – позначилася на методології дослідження, змісті теоретичних висновків і спрямованості практичних рекомендацій.

Студенти повинні показати, що видатну роль у розвитку соціології праці відіграла діяльність «ранніх наукових менеджерів», яка відображала епоху класичного капіталізму – панування середніх і дрібних підприємств, свободу ринкової конкуренції, університетські ідеали науки. 

Поступово в соціології праці починають розглядатися питання організації праці, трудова поведінка і мотивація.

У підсумку студенти доводять, що класичний етап розвитку соціології праці характеризується розробкою і відкриттям основних наукових теорій, які не тільки послужили теоретичною базою виникнення і розвитку емпіричної і прикладної соціології праці, а й складають ядро, теоретичну основу розвитку соціології праці на сучасному етапі.

Для відповіді на третє запитання студент повинен охарактеризувати сучасний етап розвитку соціології праці (від 20-х років XX ст.) та показати його особливості. Він характеризується домінуванням американської соціології, що пов’язують зі зміною статусу соціології з академічного на університетський. Прикметно, що соціологія у США утверджувалася не завдяки висуванню нових, оригінальних ідей (в галузі теоретичної соціології США ще не могли конкурувати з Західною Європою). Новим були, по-перше, безпрецедентний розвиток емпіричних досліджень, по-друге, розробка фундаментальної методології, завдяки чому вдалося з’єднати в одне ціле емпірію і теорію. Розширюється коло теоретичних принципів побудови соціології праці. Розширення сукупності основних принципів розвитку емпіричної соціології спричинило появу нових соціологічних шкіл і напрямів. Провідною з погляду соціології праці вважається Чиказька школа, для якої було характерно: по-перше, розвиток так званої соціальної діяльності (social work) практичне вирішення соціальних проблем, породжених урбанізацією та індустріалізацією: безробіття, убогості, злочинності. Психологи, юристи, соціологи у 2030-ті роки працювали над питаннями запобігання конфліктам, вирішенням трудових суперечок, поліпшенням умов праці і стабілізацією кадрів. Поступово соціальних працівників витіснив спеціалізований відділ управління персоналом. По-друге, поява в 1918 р. спільної праці У. Томаса і Ф. Знанецького «Польський селянин у Європі і в Америці», що позначила новий рубіж у розвитку сучасної соціології. По-третє, розробка соціально-екологічної теорії Р. Парка і Е. Берджеса, основними елементами якої були «соціальна мобільність», «соціоекономічний статус», «маргінальна особистість».

На основі доктрини «людських відносин» виник іще один напрям американської соціології праці – вивчення мотивацій. Найвідомішими серед моделей мотивації є ієрархічна теорія потреб (А. Маслоу, 1908–1970) двофакторна теорія мотивації (Ф. Херцберг), а також теорії «X» та «У» стилів управління (Д. Макгрегор). Вони належать до базових, фундаментальних і багато в чому визначають нинішній вигляд індустріальної соціології й менеджменту, стимулюють тисячі емпіричних досліджень і практичних програм.

Необхідно вказати, що одним із досягнень американської соціології праці є розробка прикладних концепцій і програм у межах концепції «гуманізації праці» (Р. Кан). Праця не повинна принижувати чи спустошувати робітника або набридати йому. Навпаки, вона має зацікавлювати й задовольняти людину; використовувати цінні здібності й майстерність робітника або створювати умови для придбання ним інших здібностей та умінь; нарешті, праця не може й не повинна перешкоджати індивідові виконувати інші життєво важливі функції, скажімо глави сімейства, батька, громадянина, друга.

Розкриваючи четверте питання, студенти повинні показати необхідність дослідження цієї теми. Вона зумовлена насамперед процесом демократизації і становленням незалежності України як суверенної держави, національно-культурного відродження. За цих умов потреба в знаннях власної історії, культури, науки набуває особливого значення. Адже це забезпечує генетичний зв'язок минулого, сьогодення і майбутнього. Тому дослідження історії, виникнення й розвитку соціологічної думки в Україні, зокрема історії соціології праці, стає дуже актуальним. 


    Головною особливістю становлення і розвитку соціології праці (як і всієї соціології в Україні) є її висока політизація, пов’язана з ідеями державної, національної і культурної незалежності. Саме в такому контексті розглядаються проблеми цієї науки на всіх етапах її розвитку. Зародившись і розвиваючись разом із виникненням соціологічної думки в Україні, соціологія праці проходить основні періоди її розвитку.

    Особливу увагу необхідно звернути на наукові праці таких мислителів як Г. Сковорода, М. Ковалевський, І. Франко, М. Туган-Барановський, Б. Кістяківський, В. Липинський, М. Шаповал та інших. В їх наукових доробках висвітлюються проблеми суспільного значення праці, творчої діяльності людини, суспільного поділу праці, власності і таке інше.

    Підводячи підсумок, студенти повинні показати, що в останні роки соціологія праці в Україні починає стрімко розвиватися. Активно досліджуються соціологічні проблеми стимулювання трудової діяльності, взаємозв'язку свідомості ціннісних орієнтацій і трудової поведінки (І. М. Попова), мотиваційні механізми трудової поведінки (А. О. Ручка), стійкості і мобільності працівників у промисловості (В. С. Панюков), кваліфікація і трудові орієнтації (С. О. Макеєв, В.Ф. Черноволенко). Вивчаються проблеми трудових виробничих колективів, механізми й резерви соціального управління в них (К. К. Грищенко, В. І. Патрушев, М. О. Сакада), соціального планування (В. Г. Городяненко, Л. О. Олесневич). Окремим напрямком досліджень стали проблеми трудової діяльності молоді: трудова орієнтація, вибір і престижність прфесії (С. О. Войтович, В. Л. Оссовський), виробнича адаптація і трудова мобільність (М. П. Лукашевич), життєві перспективи і професійне самовизначення (Є. І. Головаха). Особливо цікавими є дослідження проблеми підприємницької діяльності, типологізації і характеристики суб'єктів ринкових відносин, аналіз стану виробничо-економічної сфери в Україні, проблеми трудової кар'єри.



Семінарське заняття 2

Праця як соціальний феномен та соціальна діяльність



План

  1. Розкрити сутність праці. Праця як соціальна діяльність і як соціальний інститут.

  2. Визначити основні функції праці. Охарактеризувати їх.

  3. Суспільний поділ праці як соціальний процес. Чинники суспільного поділу праці.

  4. Визначити види праці, розкрити їх характер і зміст.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка