Методичні рекомендації для студентів факультетів: «фармація» та «КЛІНІЧНА фармація»



Сторінка3/9
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.41 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9
ТЕМА 27.
ЛЕЙКОЦИТОЗИ. ЛЕЙКОПЕНІЇ. ЛЕЙКЕМОІДНІ РЕАКЦІЇ.
Актуальність теми.

Патологічні процеси в організмі не бувають строго ізольованими і на них реагує система крові в цілому. Патологічні зміни лейкоцитів бувають кількісні та якісні. Ці зміни можуть бути результатом первинного ураження різноманітними факторами зовнішнього середовища клітин лейкоцитарного ряду в кровотворній тканині, кровоносному руслі. Вторинні зміни лейкоцитів виникають як відповідна, часто захисна реакція організму на патологічні процеси. Знання загальних закономірностей розвитку порушень в системі лейкоцитів необхідні для успішної діагностики та лікування багатьох захворювань.


Загальна мета заняття. Вивчити причини та механізми розвитку лейкоцитозів та лейкопеній. Вивчити якісні зміни лейкоцитів при різних патологічних захворюваннях.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):

  • Виділити основні причини виникнення різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.

  • Пояснити механізми розвитку різних видів лейкоцитозів та лейкопеній.

  • Моделювати лейкоцитози та лейкопенії.

  • Підрахувати кількість лейкоцитів та пояснити її зміни.

  • Визначити якісні зміни лейкоцитів.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

  1. Загальна кількість лейкоцитів, відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів. (кафедра фізіології)

  2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)

  3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів. (кафедра гістології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

  1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.

  2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.

  3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.



  1. Дайте визначення лейкоцитозу.

  2. Назвіть види лейкоцитозів залежно від причин розвитку.

  3. Що таке абсолютний лейкоцитоз?

  4. Що таке відносний лейкоцитоз?

  5. Назвіть види лейкоцитозів за механізмом розвитку.

  6. Назвіть види лейкоцитозів за клітинним складом.

  7. Відмінності фізіологічного лейкоцитозу від патологічного.

  8. Наведіть приклади фізіологічних лейкоцитозів.

  9. Для якої патології є характерним нейтрофільний лейкоцитоз?

  10. Для якої патології є характерним еозинофільний лейкоцитоз?

  11. Для якої патології є характерним базофільний лейкоцитоз?

  12. Для якої патології є характерним лімфоцитоз?

  13. Для якої патології є характерним моноцитоз?

  14. Дайте визначення лейкопенії.

  15. Назвіть види лейкопеній за механізмом розвитку.

  16. Назвіть види лейкопеній за клітинним складом.

  17. Дайте визначення агранулоцитозу.

  18. Назвіть види агранулоцитозу за патогенезом.

  19. Що таке лейкоцитарна формула?

  20. Що таке зсув лейкоцитарної формули?

  21. При яких станах виникає ядерний зсув вліво?

  22. При яких станах виникає ядерний зсув вправо?

  23. Назвіть види ядерного зсуву вліво.

  24. Наведіть приклади дегенеративних змін лейкоцитів.


Еталони відповідей:

1. Це збільшення кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові вище 9х109/л.

2. Фізіологічний та патологічний.

3. Характеризується збільшенням абсолютної кількості лейкоцитів в одиниці об’єму крові.

4. Характеризується збільшенням окремих форм лейкоцитів у порівнянні з іншими.

5. А) Внаслідок посиленого лейкопоезу (реактивний, пухлинного походження)

Б) Внаслідок посиленого виходу лейкоцитів з кісткового мозку

В) Перерозподільний

6. А) Нейтрофільний Б) Еозинофільний

В) Базофільний Г) Лімфоцитоз Д) Моноцитоз

7. Відносний лейкоцитоз є короткочасним і не супроводжується змінами лейкоцитарної формули.
8. А) Аліментарний Б) Міогенний В) Емоційний Г) Статичний

Д) Лейкоцитоз вагітних Е) Лейкоцитоз новонароджених

9. А) Гнійне запалення Б) Асептичне запалення В) Хронічний мієлолейкоз
10. А) Алергічні реакції Б) Гельмінтози В) Хронічний мієлолейкоз
11. А) Аутоалергія Б) Хронічний мієлолейкоз В) Гемофілія
12. А) Гострі інфекційні захворювання (коклюш, вірусний гепатит)

Б) Деякі хронічні інфекційні захворювання (туберкульоз, сифіліс, бруцельоз)

В) Хронічний лімфолейкоз
13. А) Хронічні специфічні інфекції (туберкульоз, бруцельоз)

Б) Інфекційний мононуклеоз

В) Інфекції, викликані рикетсіями та найпростішими (виспиний тиф, малярія)

14. Це зменшення кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові нижче 4х109/л.

15. Абсолютна та відносна

16. А) Нейтропенія Б) Лімфопенія В) Еозинопенія Г) Моноцитопенія


17. Агранулоцитоз це клініко-гематологіний синдром, що характеризується зменшенням або відсутністю гранулоцитів в одиниці об’єму крові.

18. А) Мієлотоксичний Б) Імунний

19. Це відсоткове співвідношення різних форм лейкоцитів.

20. Це порушення співвідношення між різними формами нейтрофілів.

21. А) При гнійно-запальних захворюваннях

Б) Хронічному мієлолейкозі


22. А) При В12-дефіцитній анемії Б) При фолієво-дефіцитній анемії

В) При дії іонізуючого випромінювання


23. А) Регенеративний Б) Гіперрегенеративний

В) Дегенеративний Г) Регенеративно-дегенеративний


24. А) Анізоцитоз

Б) Наявність токсогенної зернистості

В) Відсутність фізіологічної зернистості

Г) Пікноз ядра

Д) Гіпер- або гіпосегментація ядра
Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

1.Лейкоцитози, їх класифікація.

2.Причини та механізми розвитку лейкоцитозу. Класифікація лейкоцитозів (Нейтрофільний, еозинофільний, бозофільний, лімфоцитарний і моноцитарний лейкоцитози).

3.Поняття про ядерне зрушення нейтрофільних гранулоцитів, його різновиди.

4. Лейкемоїдні реакції, визначення поняття. Причини, механізми їх розвитку. Види. Відмінність від лейкозів.

5.Лейкопенії, їх класифікація. Причини, механізми розвитку лейкопеній. 6.Агранулоцитоз: причини, механізм розвитку, клінічні прояви.


Література:
Основна:

  1. Патологічна фізіологія. За ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 383-392.

  2. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.264-271.

Додаткова:

  1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.

  2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.

  3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти знайомляться з проведенням практичної частини заняття.


Самостійна робота
Мета заняття: показати зміни загальної кількості лейкоцитів у кроля при дії на організм хімічних факторів.
Зміст заняття: лейкоцитоз у кроля визивається внутрішньочеревним введенням 5 мл прокипяченого молока, змішаного з 5 мл фізіологічного розчину.

Лейкопенію визивають шляхом щоденного підшкірного введення 1 см3 бензола на протязі 8-10 днів.
ДОСЛІД 1. У кроля підраховують вихідну кількість лейкоцитів. Кров беруть з крайової вени вуха. Для обчислення кількості лейкоцитів кров беруть в лейкоцитарний меланжер до мітки 0,5 (або1), а потім набирають 3-5% розчин оцтової кислоти, підфарбованної 1% р-ном метиленової синьки до мітки ІІ. Таким чином, кров розводять в 10 або 20 разів (для гемолізу еритроцитів).

При цьому оцтова кислота повністю розчинює еритроцити, але не пошкоджує лейкоцити.

Змішувач зтрушують для одержання рівномірної суміші лейкоцитів і видаляють дві краплі суміші з меланжера.

Останній наближають до краю покривного скла, звідти невелика крапля рідини переходить на скло (слідкувати, щоб не було бульбашок повітря під покривним склом). Обчислення проводиться через 5-10 хв. (слід зачекати осідання лейкоцитів) під малим збільшенням.


В камері обчислення лейкоцитів проводиться на площі 25 великих квадратів, що відповідає 400 малим квадратам.
Обчислення проводиться за формулою: Х = , де

Х- кількість лейкоцитів в 1мм3, кількість лейкоцитів в 400 малих квадратах,

б- кількість підрахованих малих квадратів, в- розведення крові.


1 – великі пусті квадрати (всього 100);

2 – великі квадрати, поділені а маленькі (по16);

3 – великі квадрати, поділені лініями


Вихідна кількість лейкоцитів – __________ х 109/л.

Після цього кролю внутрішньочеревно вводять 5 мл прокипяченого молока, розведеного фізіологічним розчином 1:1.

Через годину беруть кров і знов підраховують кількість лейкоцитів.
Кількість лейкоцитів після введення молока – _______ х 109/л.
ДОСЛІД 2. Обчислення лейкоцитів у кроля після тривалого введення бензола.

Підрахунок лейкоцитів і обчислення проводиться за вказаною вище методикою і формулою.



Кількість лейкоцитів після введення бензолу – _______ х 109/л.

Висновок:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2010р

1. У дитини, після того як вона з’їла полуниці, появились сверблячі червоні плями на шкірі, тобто виникла кропивниця. Який лейкоцитоз буде виявлений у дитини?

A *Еозинофільний.

B Базофільний.

C Нейтрофільний.

D Лімфоцитарний.

E Моноцитарний.
2. Тривалий прийом хворим цитостатичних препаратів призвів до виникнення некротичної ангіни. Із розвитком яких змін у складі лейкоцитів це може бути пов’язано?

A *Агранулоцитоз

B Нейтрофільний лейкоцитоз

C Лімфопенія

D Еозинопенія

E Лімфоцитоз
3. Після вживання фенацетину пацієнт скаржиться на біль в горлі, неможливість ковтання. Отоларинголог діагностував некротичну ангіну. В крові: Hb- 8,0 ммоль/л, ер.- 4,5*1012/л, лейк.- 3,0*109/л, серед них лімф.- 75%, нейтр.- 10%, еозин.- 5%, мон.- 10%. Зазначте порушення білої крові у пацієнта:

A Нейтропенія

B Нейтрофілія

C Моноцитоз

D Лімфоцитоз

E Лімфопенія
4. В клініку був доставлений пацієнт з діагнозом на “гострий живіт”. Лікар припустив наявність гострого апендициту і призначив терміновий аналіз крові. Який показник підтвердить наявність гострого запалення?

A *Лейкоцитоз

B Лейкопенія

C Еозінофілія

D Еритроцитоз

E Еритропенія
5. У жінки 45 років в період цвітіння трав з'явилося гостре запальне захворювання верхніх дихальних шляхів і очей: гіперемія, набряк, слизові виділення. Який вид лейкоцитозу буде найхарактернішим при цьому?

A *Еозінофілія

B Нейтрофілія

C Моноцитоз

D Базофілія

E Лімфоцитоз
Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2002-2009рр
1. Який вид лейкоцитозу розвивається при гнійно-септичних процесах в організмі?


  1. Моноцитоз

  2. Еозинофільний

  3. Лімфоцитоз

  4. Нейтрофільний

  5. Базофільний


2. У хворого виявлено нейтрофільний лейкоцитоз із зсувом лейкоцитарної формули вліво. Це характерно для:

  1. Ревматизму

  2. Хронічного запального процесу

  3. Алергії

  4. Аутоімунного процесу

  5. Гострого запального процесу


3.Як називається клініко-гематологічний синдром, який хаоактеризується різким зменшенням в периферичній крові горанулоцитів?

  1. *Агранулоцитоз

  2. Лейкоцитоз

  3. Лейкопенія

  4. Анеія

  5. Еритропенія


4. Під час роботи, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на АЕС, працівник отримав дозу опромінення 500 рентген. Скаржиться на головний біль, нудоту, запаморочення. Яких змін у складі крові можна очікувати у хворого через 10 голин після опромінення?

  1. Лейкемія

  2. Агранулоцитоз

  3. Нейтрофільний лейкоцитоз

  4. Лейкопенія

  5. Лімфоцитоз


5. Хворий Г. скаржиться на підвищення температури тіла до 38,5˚С, кашель При лабораторному дослідженні крові: лейкоцитоз, підвищення кількості паличкоядерних та юних нейтрофілів, інші параметри лейкоцитарної формули в межах нормальних значень. Які зміни лейкоцитарної формули описані?

  1. Зсув лейкоцитарної формули вправо

  2. Відсутність зсуву лейкоцитарної формули

  3. Агранулоцитоз

  4. *Зсув лейкоцитарної формули вліво

  5. Лейкоз

6.Хлопчик, 7 років, скаржиться на знижений апетит, часті нудоти, періодичні болі в животі. Аналіз калу на яйця глистів дав позитивний результат. Яке порушення складу лейкоцитів слід очікувати у даного хворого?



  1. Базофілію.

  2. Нейтрофілію.

  3. *Еозинофілію.

  4. Лімфоцитоз.

  5. Моноцитоз.


7.У хворого на абсцес сідничної області аналіз крові дав такі результати: еритроцити –3,8·1012/л, гемоглобін – 115г/л, лейкоцити –18,0·109/л, базофіли – 0,5%, еозинофіли – 2,5%, паличкоядерні нейтрофіли – 18%, сегментоядерні – 51%, лімфоцити – 20%, моноцити – 8%. Який вид лейкоцитозу має місце у даного хворого?

  1. Базофільний

  2. Моноцитоз.

  3. Лімфоцитоз.

  4. Еозинофільний.

  5. *Нейтрофільний


8.Який вид лейкоцитозу характерна для хронічних специфічних інфекцій?

  1. *Лімфоцитоз.

  2. Еозинофілія.

  3. Базофілія.

  4. Нейтрофілія.

  5. Моноцитоз.


9. З наведеного списку фагоцитів виберіть клітини, які відносяться до професійних фагоцитів:

  1. Нейтрофіли

  2. Моноцити

  3. Еозинофіли

  4. Базофіли

  5. *Лімфоцити


10.Вживання сульфаніламідів викликало розвиток алергічного дерматиту у пацієнта. Аналіз лейкограми виявив лейкоцитоз і типові для цього стану зміни лейкоцитарної формули. Назвіть їх:

  1. Нейтропенія

  2. Лімфопенія

  3. Відсутність базофілів

  4. *Еозинофілія

  5. Відсутність метамієлоцитів



Ситуаційні задачі.
1. У хворого – некротична ангіна, гарячка. З анамнезу відомо, що хворий постійно приймає від головного болю амідопірин. Загальна кількість лейкоцитів – 1,5х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофілів – 4%, нейтрофільних метамієлоцитів – 0%, паличкоядерних – 2%, сегментоядерних – 33%, лімфоцитів – 50%, моноцитів - 11%.

1.Поясніть зменшення кількості гранулоцитів.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Яка патологія у хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Вкажіть причини розвитку цієї патології.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4.Які можливі наслідки?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Із анамнезу відомо, що у хворого аскаридоз. В крові – лейкоцитоз (15,0х109/л).

1.За рахунок яких клітин підвищилась кількість лейкоцитів? ________________________________________________________________________________________________________________________________________


2.Поясніть механізми збільшення відповідних лейкоцитів при даній патології.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Тривалий прийом цитостатиків викликав у хворого появу некротичної ангіни.

1.Поясніть, як буде змінюватись кількісний склад лейкоцитів?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Якою буде лейкоцитарна формула? (написати)

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Хвора М. була госпіталізована в хірургічну клініку в зв’язку з частим загостренням хронічного остеомієліту правої гомілки. Раніше двічі проводилася операція на ураженій кістці. Ремісія наступила тільки після масивної антибактеріальної терапії. Кількість лейкоцитів склала 12,0х109/л, переважали нейтрофіли (сегментоядерні, паличкоядерні, поодинокі метамієлоцити).

1.Який зв'язок між змінами лейкоцитів крові і особливостями течії процесу?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Які властивості лейкоцитів треба було б додатково вивчити для встановлення причин частого загострення хвороби?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. Згрупуйте наступні патологічні стани (перитоніт, сінна гарячка, отруєння бензолом, інфаркт міокарда, гостра променева хвороба, аскаридоз) в 3 групи (по 2 найменування) з однотипними змінами лейкоцитарної формули в крові та подібними механізмами виникнення. Запишіть результати в наступній послідовності:

1.Різновид змін лейкоцитарної формули (їх назву).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Механізми виникнення.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. У хворого встановлений діагноз "флегмона стегна". Незважаючи на оперативне втручання, загальний стан залишається важким: озноб, температура тіла – 39-40°С, добові коливання 3-5°С, тахікардія, задишка. Аналіз крові: гемоглобін – 83 г/л, еритроцити – 3,0х1012/л, лейкоцити – 80х109/л, колірний показник – 0,83, тромбоцити - 200х109/л, ШЗЕ – 50 мм/год, базофіли – 0%, еозинофіли – 0%, промієлоцити – 3%, мієлоцити – 12%, паличкоядерні нейтрофіли – 33%, сегментоядерні нейтрофіли – 40%, лімфоцити – 11%, моноцити – 1%.

1.Як називається така гематологічна крові?

________________________________________________________________

2.Причини, механізми розвитку.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Як називається така зміна лейкоцитарної формули?

____________________________________________________________________________________________________________________________________
7. Назвати характерні зміни лейкоцитів при аскаридозі і гострому гнійному апендициті.

1.Написати лейкоцитарні формули при цих патологічних процесах.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8. В лейкоцитарній формулі наступні зміни: мієлоцити – 4%, метамієлоцити – 16%, паличкоядерні нейтрофіли – 28%, сегментоядерні нейтрофіли – 36%, лімфоцити – 8%, моноцити – 8%.

1.Як називаються отримані зміни з боку лейкоцитарної формули?

________________________________________________________________

2.Які причини можуть призвести до подібних змін з боку крові?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Які ще зсуви лейкоцитарної формули крові Вам відомі? Чим характеризується кожен із них?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
9. Чоловік 26-ти років перебуває в торпідній стадії шоку внаслідок автомобільної аварії. В крові: лейк.-3,2 х 109/л.

1.Охарактеризуйте зміни з боку крові.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Розкрийте патогенез даної патології.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
10.Дільничим педіатром встановлено наявність краснухи у дівчинки 3 років. При обстеженні крові виявлено збільшення загальної кількості лейкоцитів до 13 х109/л. Лейкоцитарна формула: б-0, е-1, мц-0, ю-0, п/я-2, с/я-41, л-28, м-28.

1.Охарактеризуйте зміни з боку крові.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Розкрийте патогенез даної патології.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

11.Після вживання меду у підлітка з'явились висипання на шкірі і лейкоцитоз.

1.Як може змінитись лейкоцитарна формула в даному випадку?

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

12.Хвора, 59 років, госпіталізована в хірургічне відділення з приводу загострення хронічного остеомієліту. В аналізі крові: лейкоцити-15,0х109/л; лейкоцитарна формула: мієлоцити-2%, метамієлоцити-8%, паличкоядерні-28%, сегментоядерні-30%, лімфоцити-29%, моноцити-3%. 1. Які зміни з боку крові є у хворого? Яку назву має така картина крові?
2.Розкрийте патогенез таких змін в крові. ____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13.У жінки, 45 років, у період цвітіння трав з'явилося гостре запальне захворювання верхніх дихальних шляхів й очей: гіперемія, набряк, слизисті виділення.

1.Який вид лейкоцитозу буде найбільш характерним при цьому?

________________________________________________________________________________________________________________________________________


2.Які інші види лейкоцитозу вам відомі? Причини їх виникнення.

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


14.У хворого із септичним станом виявлено такі зміни лейкоцитарного складу крові. Кількість лейкоцитів -25х109/л; лейкоцитарна формула: Б-0%, Е-0%, Промієлоц. – 4%, Мц- 5%, Юн.- 18%, Пя- 25%, Ся- 28%, Л – 18%, М – 2%.

1.Про яку форму зміни лейкоцитарного складу крові можна думати в цьому випадку?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Які інші види даного порушення вам відомі?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ТЕМА 28. ЛЕЙКОЗИ.
Актуальність теми.

Серед захворювань пухлинної природи окреме місце належить пухлинам кровотворної системи – гемобластозам. До гемобластозів відносяться лейкози та гематосаркоми. Лейкозами називають пухлини з первинним ураженням кісткового мозку. Гематосаркоми – це пухлини кровотворних клітин позакістковомозкової локалізації. Аналіз крові є одним з основних методів діагностики лейкозів. В останні роки організм людини все більше піддається впливам хімічних, фізичних та біологічних мутагенів. Всі ці фактори можуть бути причиною виникнення лейкозів.

Вивчення картини крові при окремих видах лейкозів є важливим кроком для ранньої діагностики захворювань крові, а також критерієм оцінки ефективності лікування лейкозів.
Загальна мета заняття. Засвоїти етіологію, механізми розвитку та зміни морфологічного складу крові при різних формах лейкозів та лейкемоїдних реакцій.
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):


  • Виділяти основні причини виникнення лейкозів та лейкемоїдних реакцій.

  • Пояснити механізми їх розвитку.

  • Визначати вид лейкозу за морфологічною картиною крові.

  • Підрахувати лейкоцитарну формулу при лейкозах, пояснити її зміни.

  • Відрізняти лейкози від лейкемоїдних реакцій.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання – уміння:

  1. Загальна кількість лейкоцитів, лейкоцитарна формула. (кафедра фізіології)

  2. Функції лейкоцитів. (кафедра фізіології)

  3. Морфологічні особливості різних форм лейкоцитів (кафедра гістології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

  1. Фізіологія людини. За ред. М.Р.Гжегоцького, В.І.Філімонова та ін.,К. «Книга плюс», 2005р., стор. 264-269.

  2. Фізіологія людини. За ред. Вільяма Ф. Ганонга, Л., 2002р., стор.473-493.

  3. Гістологія людини. За ред. О.Д.Луцик, А.Й.Іванова та ін., К., «Книга плюс», 2003р., стор.145-160.

Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань. Правильність його рішення звірте з еталонними рішеннями.



  1. Дайте визначення лейкозу.

  2. Назвіть види лейкозів за морфологічною картиною крові.

  3. Назвіть типи лейкозів за видом ураженого паростка кровотворення.

  4. Назвіть форми лейкозів за кількістю лейкоцитів у периферичній крові.

  5. Що означає лейкемічна форма лейкозу?

  6. Що означає сублейкемічна форма лейкозу?

  7. Що означає алейкемічна форма лейкозу?

  8. Що означає лейкопенічна форма лейкозу?

  9. Що таке лейкемічний провал?

  10. Що таке бластний криз?

  11. Що таке лейкемоїдна реакція?

  12. Назвіть види лейкемоїдних реакцій.

  13. Що таке пухлинна прогресія?


Еталони відповідей:

  1. Це системне захворювання крові пухлинного походження з обов’язковим первинним ураженням кісткового мозку, що характеризується гіперплазією, метаплазією та анаплазією кровотворної тканини.

  2. А) Гострі Б) Хронічні

  3. А) Лімфолейкоз Б) Мієлолейкоз

В) Еритремія Г) Моноцитарний лейкоз

Д) Мегакаріобластний лейкоз Е) Недиференційований лейкоз




  1. А) Лейкемічна Б) Сублейкемічна В) Алейкемічна

Г) Лейкопенічна

  1. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові більше 50х109/л.

  2. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові в межах 15х109/л - 50х109/л.

  3. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові в межах норми (4х109/л–9х109/л).

  4. Загальна кількість лейкоцитів у периферичній крові менше 4х109/л.

  5. Це відсутність проміжних форм лейкоцитів між бластними та зрілими.




  1. Це гематологічний прояв, який характеризується зникненням перехідних і зрілих форм лейкоцитів, що були притаманні для хронічного лейкозу, і наявністю бластних форм лейкоцитів у кістковому мозку та периферичній крові.

  2. Це реакція, яка за картиною крові подібна до лейкозу, але не має пухлинного походження і ніколи не перетворюється на лейкоз, до якого подібна.

  3. А) Мієлоїдні (нейтрофільного, базофільного, еозинофільного типу)

Б) Лімфоїдні

В) Змішані



  1. Це процес набуття лейкозними клітинами більшої злоякісності.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності:

  1. Лейкози, принципи класифікації.

  2. Етіологія лейкозів: роль хімічних, фізичних та біологічних факторів. Значення порушень генотипу у виникненні лейкозів.

  3. Патогенез лейкозів. Особливості периферійної крові при гострих та хронічних лейкозах.

  4. КФ Загальні порушення в організмі при лейкозах (синдроми: анемічний, геморагічний, інфекційно-септичний, виразково-некротичний; лейкозна інфільтрація внутрішніх органів та нервової тканини).

  5. Принципи лікування лейкозів.


Література:
Основна:


  1. Патологічна фізіологія, за ред. М.Н.Зайка, Ю.В.Биця; К: "Вища школа", 1995р., стор. 392-396.

  2. О.В.Атаман. Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В: "Нова книга", 2007 р., стор.271-281.


Додаткова:


    1. Руководство по гематологии: В 2 т./Под ред. А.И.Воробьева – М.: Медицина,1985г.

    2. Патофизиология крови /Шиффман Ф.Дж. – М.: Бином; Санкт-Петербург; Невский диалект,2000г.

    3. Болезни системы крови/Под ред. Гусевой С.А., Вознюк В.П., Бальшина М.Д – Киев: Лагос,2001г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.


Самостійна робота
Мета заняття : познайомити студентів з особливостями кровотворення при лейкозах на основі морфологічного складу крові. Розглянути зрушення лейкоцитарної формули при лейкозах.

ДОСЛІД 1. Мікроскопія мазків крові хворих на хронічний мієлолейкоз, хронічний лімфолейкоз, гострий лейкоз.

Мазки хворих, що знаходяться на лікуванні в гематологічному відділенні обласної клінічної лікарні ім.М.І.Пирогова.



Гострий лейкоз Хронічний мієлолейкоз Хронічний лімфолейкоз



1,2,3 – бластні клітини 1,2,3 – мієлобласти 1,2 - мієлобласти

4 – паличкоядерний 4 – еозинофільний 3 – пролімфоцит

нейтрофіл мієлоцит

5 – сегментоядерний 5 – нейтрофільний 4 – лімфоцит

нейтрофіл мієлоцит 5 – тіні Боткіна

6 – лімфоцит 6 – базофільний Гумпрехта

7 – нейтрофільний 6 – сегментоядерний

8 – паличкоядерний нейтрофіл

нейтрофіл

9 – сегментоядерний нейтрофіл
ДОСЛІД 2. Обчислення лейкоцитарної формули при хронічному мієлозі та хронічному лімфолейкозі.
Хронічний мієлолейкоз.

Базофіли

Еозинофіли

Мієлобласти

Промієлоцити

Мієлоцити

Нейтрофіли

Моноцити

Лімфоцити

Юні

Паличкоядерні

Сегментоядерні
































Хронічний лімфолейкоз.

Базофіли

Еозинофіли

Нейтрофіли

Моноцити

Лімфобласти

Пролімфоцити

Лімфоцити

Юні

Паличкоядерні

Сегментоядерні




























Висновок:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2010р
1. В аналізі крові хворого виявлено лейкоцитоз, лімфоцитоз, анемію, клітини Боткіна-Гумпрехта. Про яку хворобу слід думати лікарю?

A *Хронічний лімфолейкоз

B Гострий мієлолейкоз

C Лімфогрануломатоз

D Мієломну хворобу

E Інфекційний мононуклеоз
2. У хворого 42 років відмічається блідість шкірних покривів, слабкість, збільшення лімфатичних вузлів. В периферичній крові виявлені: лейкоцитоз, відсутність перехідних форм лейкоцитів ("лейкемічний провал"), прискорене ШОЕ. Розвиток якого захворювання найімовірніше?

A * Гострий лейкоз

B Хронічний лейкоз

C Еритромієлоз

D Нейтрофільний лейкоцитоз

E Лейкемоїдна реакція
3. В крові хворого на лейкоз в великій кількості (85%) виявлені бластні форми лейкоцитів, які при використанні цитохімічного методу дали позитивну реакцію с пероксидазою. Який вид лейкозу у хзворого?

AГострий мієлоїдний

B Хронічний мієлоїдний

C Гострий лімфоїдний

D Хронічний лімфоїдний

E Недиференційований
4. У хворого при обстеженні в периферичній крові виявлено 5% мієлобластів.Ознакою якого захворювання може бути наявність цих клітин?

A Лейкоза

B Анемії

C Лейкоцитоза

D Лейкопенії

E ДВЗ- синдрома
5. Хворий страждає на хронічний мієлолейкоз. Під час обстеження: еритроцити 2,3*1012/л., гемоглобін 80 г/л., лейкоцити 28*109/л., тромбоцити 60*109/л. Патогенез можливих розладів гемокоагуляції у хворого пов’язаний:

A *Із зменшенням продукції тромбоцитів у кістковому мозку

B Із посиленим руйнуванням тромбоцитів у периферичній крові

C З підвищеним споживанням тромбоцитів (тромбоутворенням)

D З перерозподілом тромбоцитів

E -
Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2002-2009рр
1.Гематологічна картина при гострому мієлолейкозі характеризується "лейкемічним провалом". Це означає:


  1. Відсутність лімфоцитів

  2. Відсутність моноцитів

  3. *Відсутність проміжних форм дозрівання гранулоцитів

  4. Відсутність еозинофільних гранулоцитів

  5. Відсутність базофільних гранулоцитів.


2.Пацієнта турбують надмірна втомлюваність, загальна слабкість, зниження працездатності. Результати аналізу крові: гемоглобін - 7,5 г/л, еритроцити- 4,0·1012/л, лейкоцити - 6·109/л, тромбоцити - 220 Г/л. Серед лейкоцитів периферичної крові 40% складають бластні клітини. Визначте патологію крові у пацієнта.

  1. Анемія

  2. *Гострий лейкоз

  3. Хронічний лейкоз

  4. Лейкоцитоз

  5. Лейкопенія

3.У хворого, 42 років, виявлені такі зміни в периферичній крові: гемоглобін – 80 г/л, еритроцити – 3,2х1012/л, лейкоцити – 25х109/л; лейкоцитарна формула: базофіли – 5%, еозинофіли – 9%, мієлобласти – 3%, промієлоцити – 8%, нейтрофіли: мієлоцити – 11%, метамієлоцити – 22%, паличкоядерні – 17%, сегментоядерні – 19%, лімфоцити – 3%, моноцити – 3%. Назвіть найбільш імовірний діагноз.



  1. *Хронічний мієлолейкоз

  2. Гострий мієлобластний лейкоз

  3. Еритромієлоз

  4. Нейтрофільний лейкоцитоз

  5. Еозинофільний лейкоцитоз


4. В аналізі крові хворого виявлено лейкоцитоз, лімфоцитоз, анемію, клітини Боткіна-Гумпрехта. Про яку хворобу слід думати лікарю?

  1. Гострий мієлолейкоз

  2. Лімфогранульоматоз

  3. *Хронічний лімфолейкоз

  4. Мієломну хворобу

  5. Лейкоцитоз


5. Хворий В., 38 років, скаржиться на підвищену втомлюваність, загальну слабкість, періодичне підвищення температури. В аналізі крові: еритроцити – 3,2х1012/л, гемоглобін – 109 г/л, КП – 1,02, ШОЕ – 22 мм/год, в мазку – тільця Гумпрехта в великій кількості. Про яку патологію системи крові свідчить наведена гемограма?

  1. * Хронічний лімфолейкоз

  2. Хронічний мієлолейкоз

  3. Гострий лімфобластний лейкоз

  4. Гострий мієлобластний лейкоз

  5. Лейкемоїдна реакція лімфоїдного типу


Ситуаційні задачі.
1. Анамнез хворого: кровоточивість ясен, підвищення температури тіла, біль в кістках, на мигдаликах некротичний наліт. Аналіз крові: еритроцити – 2,5х1012/л, гемоглобін – 75 г/л, лейкоцити – 2,0х109/л. Лейкоцитарна формула: еозинофіли – 1%, нейтрофіли: паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 3%, лімфоцити – 3%, моноцити – 1%, бластні клітини – 91%.

1. Для якої патології характерна така картина крові?

________________________________________________________________

2. Які причини виникнення цієї патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Які механізми розвитку цієї патології

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Поясніть скарги хворого.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Чому зменшується кількість еритроцитів та тромбоцитів при цьому захворюванні?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


2. У хворого К., 62 років, хронічний мієлолейкоз. Хворіє 3 роки. Протягом цього часу стан хворого компенсувався протилейкозними препаратами. Останній мазок крові виявив до 80% бластних клітин. Цитостатична терапія перестала давати ефект.
1. Яку назву носить це явище?

________________________________________________________________

2. Назвіть основні положення цього процесу.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3. Загальна кількість лейкоцитів в крові – 8х109/л. Лейкоцитарна формула: базофіли – 0%, еозинофіли – 1%, нейтрофільні метамієлоцити – 0%, паличкоядерні нейтрофіли – 1%, сегментоядерні нейтрофіли – 18%, пролімфоцити – 2%, лімфоцити – 74%, моноцити – 4%. Серед лімфоцитів переважають малі лімфоцити, виявляються тільця Боткіна-Гумпрехта. У хворого збільшені шийні та підщелепні лімфатичні вузли.

  1. Для якого виду лейкозу характерна приведена картина крові?

________________________________________________________________

  1. Що собою являють тільця Боткіна-Гумпрехта?

3. Як зміниться реактивність організму при такому аналізі крові? Обґрунтуйте відповідь.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Що таке пухлинна прогресія. Назвіть основні її положення?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Хворий М., 50 років, поступив в клініку зі скаргами на підвищену втому, безсоння, головний біль, біль у серці, свербіж шкіри, біль в кістках, кровоточивість ясен. Об'єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок, гіперемія кон'юнктиви. Печінка та селезінка збільшені в розмірах. На гомілці - трофічна виразка. АТ - 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит - 80/20. Аналіз крові: гемоглобін - 230г/л, еритроцити – 8х1012/л, колірний показник - 0,96, лейкоцити - 20x109/л, тромбоцити -600x109/л. В лейкоцитарній формулі: базофіли - 0%, еозинофіли - 3%, метамієлоцити -1%, паличкоядерні нейтрофіли - 6%, сегментоядерні нейтрофіли - 63%, лімфоцити - 21%, моноцити - 6%, ШЗЕ - 2 мм/год.


  1. Про яку патологію свідчить цей аналіз?

________________________________________________________________

  1. Які причини її розвитку?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Які механізми її розвитку?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Поясніть можливі механізми гіпертензії у хворого.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Поясніть зміни в картині крові при цій патології.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

6. Чим відрізняється ця патологія від еритроцитозу?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5. Хворий Л., 54 р. .поступив в клініку із скаргами на слабкість, підвищену втомлюваність, запаморочення, головний біль, задишку, періодичний біль в ділянці серця, тяжкість і болі в лівому підребер'ї, біль в суглобах, крововиливи на шкірі, носову кровотечу. Об'єктивно: печінка та селезінка збільшені, селезінка щільна, болісна при пальпації. Збільшені шийні та пахові лімфовузли. Температура тіла 38С0. Аналіз крові: Нв - 52г/л, ер.- 1,6х1012/л, КП - 0,97, лейкоцити – 8х109/л, тромбоцити -40х109/л. В лейкоцитарній формулі: базофіли - 13%, еозинофіли - 5%, мієлобласти -14%, промієлоцити - 10%, мієлоцити - 20%, метамієлоцити - 14%, паличкоядерні нейтрофіли -10%, сегментоядерні нейтрофіли - 10%, лімфоцити - 2%, моноцити - 2%.

1.Про яку патологію свідчать наведені дані?

________________________________________________________________

2.Які причини виникнення цієї патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Які механізми розвитку цієї патології?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Поясніть механізми змін з боку червоної крові та тромбоцитів.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Хвора, 57 років, знаходиться в гематологічному відділенні. Під час дослідження встановлено: еритроц. - 2,5х1012/л; Нв -66 г/л; КП -0,8; ретикулоцити -0,02%, тромбоцити – 250х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; ШЗЕ -30 мм/год.; лейкоцити -20х10%. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -2%, Мц-0%, Юн.- 4%, Пя -8%, Ся -22%, лімфобласти -2%, Л- 22%, М – 40%.
1.Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?

______________________________________________________________________________________________________________________________________


2.У чому полягає відмінність від лейкозів.

7.У хворого А, 38 років при дослідженні периферичної крові виявлено: ер. – 1,5х1012/л; Нв -48г/л; К П -0,98; ретикулоцитів немає; тромбоц. -40х109/л; Виражений анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити -100х109/л. Лейкоцитарна формула: Б -0%, Е -0%, мієлобласти – 80%, Мц -0%, Юн. -0%, Пя-5%, Ся -15%, Л -0%, М- 0%.

1.Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?

______________________________________________________________________________________________________________________________________
2.Розкрийте патогенез даної патології.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________
8.Хвора, 43років, потрапила в клініку зі скаргами на загальне виснаження, слабкість, біль в кістках, часті голвокружіння. Під час дослідження крові виявлено:еритроц. – 3,2х1012/л; Нв -90 г/л; КП -0,8; ретикулоцити – 0,8%; тромбоцити – 200х109/л; анізо- і пойкілоцитоз; лейкоцити – 100,0х109/л. Лейкоцитарна формула: Б – 0%, Е -0%, Мц- 0%, Юн.- 0%, Пя- 2%, Ся- 10%, Л -0%, М -0%, лімфобласти – 88%.

1.Про яку патологію системи крові свідчать ці зміни?

______________________________________________________________________________________________________________________________________
2.Розкрийте патогенез даної патології.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________________________________________________________________


3.Які зміни в організмі характерні для даної патології.

______________________________________________________________________________________________________________________________________




Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка