Методичні рекомендації для студентів факультетів: «фармація» та «КЛІНІЧНА фармація»



Сторінка2/9
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.41 Mb.
ТипМетодичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9

А.* Хронічна постгеморагічна анемія

В.Гемолітична анемія

С.Аплостична анемія

D.В12-дефіцитна анемія

E.Залізодефіцитна анемія
13.Маса хворого становить 55 кг, гематокритний показник – 55%, вміст натрію в крові - 142 ммоль/л, калію – 3,9 ммоль/л, гемоглобін – 100 г/л. Який з наведених показників наводить на думку про дегідратацію?

A. Маса тіла

B.Рівень натрію

C.Рівень калію



D. *Гематокритний показник

E.Рівень гемоглобіну


14. При недостатності у хворого відмічається затримка рідини в організмі, олігурія. Яке порушення об'єму циркулюючої крові супроводжує дану патологію?

  1. Олігоцитемічна гіповолемія

  2. Поліцитемічна гіперволемія

  3. *Олігоцитемічна гіперволемія

  4. Поліцитемічна гіповолемія

  5. Проста гіповолемія


15. У хворого при дослідженні мазка крові, забарвленого по Романовському виявлені нижче перераховані види еритроцитів. Які з них відносяться до дегенеративних форм еритроцитів?

  1. *Пойкілоцити

  2. Оксифільні нормоцити

  3. Поліхроматофільні нормоцити

  4. Поліхроматофільні еритроцити

  5. Оксифільні еритроцити


16.Хворий поступив в віділення з діагнозом - шлункова кровотеча. Для якої стадії гострої постгеморагічної анемії характерна така картина крові: еритроцити -2,9·1012/л; НВ-70 г/л; ЦП-0,72; ретикулоцити 2,5%?

  1. Латентної

  2. *Кістково-мозкової

  3. Рефрактерної

  4. Гідроемічної

  5. Заключної


17. При обстеженні хворого з хронічним гломерулонефритом в крові виявлена гіпохромна анемія, гіпопротеїнемія, а в сечі- протеїнурія, гематурія, лейкоцитурія, циліндрурія. Який найбільш імовірний механізм розвитку анемії у даного хворого?

  1. Гіпопротеїнемія

  2. Протеїнурія

  3. *Зниження вироблення еритропоетину

  4. Гематурія

  5. Порушення синтезу гемоглобіну


18.Що є головною ланкою в патогенезі при масивній крововтраті?

  1. Зменшення вмісту гемоглобіну і кількості еритроцитів

  2. *Зменшення об΄єму циркулюючої крові

  3. Зростання частоти серцевих скорочень

  4. Зростання частоти дихання

  5. Мобілізація депонованої крові



Ситуаційні задачі:
1.Хворий скаржиться на загальну слабкість, швидку втому, зменшення кількості виділення сечі за добу. За останні дні виділяв 400мл за добу. В анамнезі хронічний гломерулонефрит.

1.Які зміни загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


2.Хворий звернувся до лікаря зі скаргами на червоний колір обличча, часті підвищення артеріального тиску. Лабораторно виявлено збільшений вміст еритроцитів і гемоглобіну в крові, підвищену в’язкість крові.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


3.Яке порушення загального об’єму крові слід очікувати в разі шоку, коли кров депонується у розширених судини черевної порожнини?Дайте характеристику іншим видам такого порушення.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4.Хворий, що потрапив у ДТП втратив значну кількість крові. У клініці йому було перелито 1000 мл 0,9%NaCl та еритроцитарної маси -500мл.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.


________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5.В клініку доставили пацієнта 32 років з масивною крововтратою внаслідок автодорожної травми. Пульс - 110 уд/хв., ЧД - 22 за хв., АТ - 100/60 мм.рт.ст. Гематокрит 38%.

1.Що буде найбільш характерно через 1 годину після крововтрати?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6. Хворий доставлений в клініку з ознаками хронічної крововтрати. При обстеженні крові виявили такі показники: ер. – 2,0х1012/л, Нв - 60 г/л, КП – 1,0, ретикулоцитів немає, тромб. – 50х10 9/л, лейк. – 2,0х109/л. Гематокрит 28%.

1.Визначіть які зміни з боку загального об’єму крові слід очікувати?

________________________________________________________________________________________________________________________________________


2. Характеристика даного порушення, причини і механізм розвитку.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


7.У хворого, 42 років, скарги на біль в епігастральній ділянці, блювання; блювотні маси кольору “кавової гущі”, мелена. В анамнезі виразкова хвороба шлунка. При огляді: шкірні покриви бліді, ЧСС- 110 уд/хв; АТ – 90/50 мм.рт.ст. Аналіз крові: ер. – 2,8х1012/л , Нв - 90 г/л лейкоцити – 8х109/л.
1.Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які види даного порушення вам відомі. Їх характеристика.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


8.Хвора, 36 років, доставлена до клініки внаслідок ДТП. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
1.Вкажіть найбільш ймовірне ускладнення, яке виникло у хворої?

______________________________________________________________

_______________________________________________________________

2.Які причини даного порушення вам відомі?

________________________________________________________________________________________________________________________________________ 3.Механізми компенсації (захисні реакції організму) при гострій крововтраті.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


9.Хвора С., 45 років, госпіталізована в гінекологічну клініку з приводу масивної маткової кровотечі. Об’єктивно: шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер.-2,8х1012/л; Нв-65г/л, ретикулоцити-3%0; ШЗЕ-15мм/год.

  1. Назвіть патологію хворої .

2.Розрахуйте колірний показник.

____________________________________________________________
3.Який механізм розвитку даної патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


4.Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

_____________________________________________________________________________________________________________________________

_______________________________________________________________
5.Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації.Ознаки регенерації __________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
6.Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


10.Хворий М., 50 років, який декілька днів перебував в горах, поступив в клініку зі скаргами на різку загальну слабкість. Об’єктивно: вишнево-червоне забарвлення шкіри та видимих слизових оболонок. АТ – 160/100 мм.рт.ст. Гематокрит – 80/20. Аналіз крові: Нв– 200г/л, ер. – 8×1012/л, КП – 0,96, лейкоцити - 10×109/л, тромбоцити - 500×109/л, ШЗЕ – 2 мм/год.
1.Про яку патологію свідчить цей аналіз?

______________________________________________________________________________________________________________________________________


2.Які причини виникнення та механізми розвитку цієї патології?

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3.Поясніть зміни в картині крові при цій патології.

______________________________________________________________________________________________________________________________________


4.З якою патологією необхідно проводити диференціальну діагностику і в чому будуть полягати відмінності?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

5.Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


11. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст., тахікардія. В аналізі крові: ер. – 2х1012/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%0, ШЗЕ -12 мм/год.

Про що свідчить така картина крові?


______________________________________________________________________________________________________________________________________
Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________


Який механізм розвитку даної патології?
____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Які зміни обєму циркулюючої крові слід очікувати у хворої? Поясніть патогенез змін.


____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації

Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12. Хвора С., 55 років, госпіталізована в гінекологічну клініку зі скаргами на тривалі і масивні маткові кровотечі протягом останнього року. Шкіра бліда, пульс прискорений. Картина крові: ер. –2,8х1012; Нв-65г/л, ретикулоцити - 3%0; ШЗЕ -15 мм/год. Залізо сироватки крові – 4,8 мкмоль/л.

Назвіть патологію хворої .


______________________________________________________________________________________________________________________________________

Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________
Які регенеративні та дегенеративні зміни еритроцитів можливі в мазку крові при даній патології.?
_____________________________________________________________________________________________________________________________________
Охарактеризуйте дану патологію за патогенезом, за колірним показником, за типом кровотворення, за здатністю кісткового мозку до регенерації.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


13. Хвора, 40 років, доставлена до хірургічної клініки з ножевим пораненням грудної клітки. Об’єктивно: шкіра бліда, АТ-70/40 мм рт. ст., тахікардія. В аналізі крові: еритроцити – 2х1012/л, Нв – 60г/л; ретикулоцити – 15%0, ШЗЕ -12 мм/год.
Про що свідчить картина мазка крові?
______________________________________________________________________________________________________________________________________
Який механізм розвитку даної патології?
______________________________________________________________________________________________________________________________________

Про що свідчить дана кількість ретикулоцитів?


______________________________________________________________________________________________________________________________________
Про що свідчить картина мазка крові?
______________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
14. Хвора, 36 років, доставлена до клініки з скаргами на загальну слабкість, запаморочення. Об’єктивно: шкіра бліда. В аналізі крові: ер. – 3х1012/л, Нв–60г/л, ШЗЕ -12 мм/год.
Яка патологія у хворої?.

______________________________________________________________________________________________________________________________________


Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________


Який механізм розвитку даної патології?
______________________________________________________________________________________________________________________________________

Охарактеризуйте дану патологію за здатністю кісткового мозку до регенерації.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

Перерахуйте ознаки регенерації кісткового мозку.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Охарактеризуйте дану патологію за колірним показником, за типом кровотворення.
______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________



15. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л, лейкоцити – 3,0×109/л. Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз, зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого атрофія сосочків язика, хитка хода.

  1. Для якого виду анемій характерна така картина крові?

________________________________________________________________

  1. Підрахуйте колірний показник.

________________________________________________________________

  1. Який механізм розвитку даної патології?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

________________________________________________________________________________________________________________________________________



  1. Які дегенеративні зміни з боку крові є в мазку крові? Їх харектеристика.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ТЕМА 26.

ЕТІОЛОГІЯ І ПАТОГЕНЕЗ ГЕМОЛІТИЧНИХ АНЕМІЙ ТА АНЕМІЙ ПОВЯЗАНИХ З ПОРУШЕНЯМ ЕРИТРОПОЕЗА
Актуальність теми:

Патологічні зміни можуть виникати в будь-якій із складових частин системи крові – в кровотворних органах, у крові, а також в органах і тканинах, де кров руйнується. Ці складові частини тісно взаємопов”язані, внаслідок чого патологічний процес, як правило, не буває строго ізольованим, і на нього реагує система крові в цілому, хоч виявленість реакцій з боку окремих компонентів її буває різною. Патологія системи крові може виявлятися у вигляді як самостійних захворювань (наприклад, В12-дефіцитна анемія), так і гематологічних синдромів, які супроводжують захворювання інших органів і систем (наприклад, еритроцитоз).

Тому знання причин виникнення, механізмів розвитку різних анемій є важливою складовою в діагностично - лікувальному процесі.
Загальна мета заняття: Вивчити етіологію, патогенез та морфологічний склад крові при різних анеміях (згідно класифікації).
Для цього необхідно уміти (конкретні цілі):


  1. Знати причини та умови розвитку типових порушень в системі крові.

  2. Вміти пояснити патогенез типових порушень в системі крові.

  3. Знати принципи лікування анемій.

  4. Пояснити причини та механізми розвитку гемолітичних анемій.

  5. Пояснити причини та механізми розвитку постгеморагічних анемій,

  6. Розрізняти анемії за морфологією крові.

  7. Пояснити патогенетичні принципи лікування анемій.


Для реалізації цілей навчання необхідні базисні знання-уміння

1. Будова еритроцитів та гемоглобіну (кафедра гістології)

2. Життєвий цикл еритроцитів (кафедра нормальної фізіології)

3. Регуляція кровотворення (кафедра нормальної фізіології)


Інформацію, необхідну для поповнення базисних знань-умінь з цих питань, можна знайти в наступних підручниках:

1. М.Р. Гжегоцький, В.І. Філімонов та ін. Фізіологія людини, К. "Книга плюс", 2005р., С. 262-286.

2. Вільям Ф. Ганонг. Фізіологія людини, Л., 2002р., С. 489-493.

3. О.Д. Луцик, А.Й. Іванова та ін. Гістологія людини К., "Книга плюс", 2003р., С. 127-133, 142-160.


Для з’ясування відповідності вихідного рівня знань-умінь необхідному пропонуємо виконати представлений нижче ряд завдань.

  1. Анемія Аддісона-Бірмера це:

А. Залізодефіцитна анемія.

В. Порфіриндефіцитна анемія.

С. В12- дефіцитна анемія.

D. Фолієво-дефіцитна анемія.

Е. Таласемія.


  1. Білок, що забезпечує транспорт заліза в плазмі:

А. Ферритин.

В. Гемосидерин.

С. Транскобаламін.

D. Трансферрин.

Е. Гемоглобін


  1. У новонародженого встановлено діагноз “серпоподібноклітинна анемія”. Який тип гемоглобіну містять його еритроцити?

    1. HbА1

    2. Hb Bart

    3. Hb А2

    4. HbF

    5. HbS

  2. До сидеропенічного симптому відносяться всі ознаки, окрім:

А. Підвищена ламкість нігтів.

В. Спотворення смаку.

С. Набряки

D. Посилене випадіння волосся.

Е. Розвиток енергетичного дефіциту


  1. Які зміни з боку крові характерні для В12-дефіцитної анемії?

А. Ретикулоцитоз

В. Гіпохромія еритроцитів

С. Мегалоцити

D. Поліхроматофіли

Е. Анізохромія


  1. Які з наведених гемолітичних анемій відносяться до спадкових?

А. Мембранопатії

В. Ензимопатії

С. Таласемії

D. Серпоподібноклітинна анемія

Е. Всі відповіді вірні



Основні питання, що підлягають вивченню.

  1. Класифікація гемолітичних анемій. Етіологія набутих гемолітичних анемій.

  2. Роль генетичних дефектів у розвитку спадкових гемолітичних анемій (мембрано-, ферменто- гемоглобінопатій).

  3. Механізми розвитку гемолітичних анемій. Патологічні форми еритроцитів, які зустрічаються при спадкових гемолітичних анеміях.

  4. Класифікація анемій, зумовлених порушенням еритропоезу (дефіцитні, дисрегуляторні, гіпо- і апластичні), причини і механізм їх розвитку.

  5. Етіологія, патогенез, зміни периферичної крові у випадку залізодефіцитних анемій.

  6. В-12-фолієводефіцитна анемія. Причини виникнення та механізми розвитку Ві2-фолієводефіцитної анемії. Загальні порушення та зміни в периферичній крові при Ві2-фолієводефіцитній анемії.

  7. КФ Патоморфологічні прояви анемій: жовтяниця, гемосидероз, спленомегалія.

  8. Загальні принципи лікування анемій.


Література.

Основна:

  1. Патологічна фізіологія за ред. М.Н. Зайка, Ю.В. Биця та ін. К: " Вища школа ", 1995р.,С. 372-383

  2. О.В. Атаман - Патологічна фізіологія в запитаннях і відповідях. В."Нова книга", 2007р., С. 245-264.


Додаткова:


  1. А.Ш. Зайчик, Л.П. Чурилов. Механизмы развития болезней и синдромов. – СПб, 507с.

  2. Патофизиология в рисунках, таблицах и схемах / Под ред. В.А. Фролова и др. – М: Медицинское информационное агентство, 2003. – 279с.

  3. С.А. Гусева, В.П. Вознюк. Болезни системы крови: Справочник. - 2-е изд., доп.и перераб.. - М.: МЕДпресс-информ, 2004. - 488 с.

  4. Волкова С.А. Анемия и другие заболевания крови. Профилактика и методы лечения- М.: Центрполиграф, 2005. - 158 с

  5. Фред Дж. Шиффман „Патофизиология крови”. С.-П., 2000г.

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.


Самостійна робота
Мета заняття : вивчити зміни морфологічної картини крові при різних видах анемії.
ДОСЛІД 1. Приготування мазків крові кроля з гемолітичною анемією.

Кролю за 2 дні до заняття підшкірно вводять 0,08-0,17 мл оцтовокислого свинцю на кг ваги. Роблять мазки крові, яку взяли з вуха кроля. Мазки висушують на повітрі, фіксують сумішшю Нікіфорова і фарбують за Романовським 30-40 хв.




Гемолітична анемія

1 – еритроцит

2 – мікроцит

3 – макроцит

4 – пойкілоцит

5 – гіпохромний еритроцит

6 – еритроцит з базофільною пунктуацією

7 – поліхроматофільний еритроцит

8 – оксифільний нормобласт

9 – поліхроматофільний нормобласт

10 – базофільний нормобласт

11 – паличкоядерний нейтрофіл

12 – сегментоядерний нейтрофіл

13 – лімфоцит


ДОСЛІД 2. Мікроскопічне дослідження мазків крові хворих на залізодефіцитну та В12- дефіцитну анемії. Мазки крові хворих, що знаходяться на лікуванні в гематологічному відділенні обласної лікарні ім.М.І.Пирогова.

Залізодефіцитна анемія В12-дефіцитна анемія



1 – нормоцит 1 – нормоцит

2 – мікроцит 2 – пойкілоцит

3 – макроцит 3 – еритроцит з

4 – пойкілоцит базофільною пунктуацією

5 – шизоцит 4, 5 – еритроцити з тільцями Жолі

6 – гіпохромний еритроцит

7 – сегментоядерний нейтрофіл 6,7 – еритроцити з кільцями Кабо

8 – лімфоцит 8 – макроцит

9 – оксифільний мегалоцит

10 – поліхроматофільний мегалоцит

11 – оксифільний мегалобласт

12 – поліхроматофільний мегалобласт

13 – полісегментоядерний нейтрофіл

14 – лімфоцит
Висновок__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Перевірка кінцевого рівня знань (тестування за системою «КРОК-1», вирішення ситуаційних задач)
Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2010р
1. У хворого, який 5 роки тому переніс резекцію шлунка, в аналізі крові виявлено: анемію, КП= 1,3, мегалоцити, мегалобласти, тільця Жоллі. Який вид анемії розвинувся?

A *В12 - дефіцитна

B Залізодефіцитна

C Гемолітична

D Апластична

E Постгеморагічна

2. Хвора Б., 54 роки з виразковою хворобою шлунка має скарги на слабкість, задишку при незначному фізичному навантаженні, задишку при найменшому фізичному навантаженні. В анализі крові: еритроцити 1,44х1012/л, гемоглобін 66 г/л, КП- 1,4. Для якої патології системи крові характерні выявлені зміни складу крові?

A В12-дефіцитна анемія

B Залізодефіцитна анемія

C Гостра постгеморрагічна анемія

D Набута гемолітична анемія

E Хронічна постгеморрагична анемія
3. У хворого після резекції шлунка зявились слабкість, блідість шкірних покривів, одутловатість обличча, збільшення печінки та селезінки. В периферичній крові виявлені - мегалобласти и мегалоцити, гіперхромія (колірний показник 1,3. Який вид анемії у хворого?

A *В12-дефіцитна

B Гемолітичена

C Гіпопластична

D Залізодефіцитна

E Токсична
4. У жінки 45-ти років часті маткові кровотечі, спостерігається загальна слабість, задишка, тахікардія, болі в ділянці серця. Аналіз крові: еритроцити 3·Г/л, гемоглобін - 70 г/л, кольоровий показник 0,7. В мазку переважають гіпохромні еритроцити, мікроцити. Який тип анемії за механізмом розвитку у хворої:

A *Залізодефіцитна

B В12-фолієводефіцитна

C Гемолітична

D Хвороба Мінковського-Шофара

E Протеіндефіцитна
5. Жінка 40 років на протязі довгого часу страждає менорагіями. В аналізі крові Hb – 90 г/л, ер. – 3,9х1012/л, КП – 0,69. Яка головна причина розвитку гіпохромної анемії?

A *Втрата заліза з кров’ю.

B Підвищення споживання заліза.

C Незасвоєння заліза організмом.

D Дефіцит вітаміну В12.

E Недостатнє надходження заліза з їжею.
6.Жінка, що працює на виробництві фенілгидразину, поступила в клініку зі скаргами на загальну слабкість, головокружіння, сонливість. В крові виявлені ознаки анемії з високим ретикулоцитозом, анізо- та пойкілоцитозом, наявністю поодиноких нормоцитів. Який вид анемії?

A Гемолітична

B Залізодефіцитна

C Білководефіцитна

D Апластична



E Метапластична
Тести із бази даних для ліцензійного іспиту КРОК-1за 2002-2009рр
1. На шостому місяці вагітності у жінки діагностовано виражену залізодефіцитну анемію. Її діагностичною ознакою була поява у крові:

  1. Пойкілоцитів

  2. Нормоцитів

  3. Гіперхромних еритроцитів

  4. Ретикулоцитів

  5. Мікроцитів



2.Поява яких клітин червоної крові є характерним для перніціозної В12-фолієво-дефіцитної анемії (анемії Адісона-Бірмера)?

  1. Нормоцити

  2. Еритроцити

  3. Анулоцити

  4. Ретикулоцити

  5. Мегалобласти


3. Який вид гемолізу виникає, якщо помістити еритроцити в гіпотонічний розчин?

  1. Фізичний

  2. Хімічний

  3. Термічний

  4. Осмотичний

  5. Механічний


4. У хворого на фоні неспецифічного виразкового коліту розвинулася анемія. В крові: гіпохромія, мікроанізоцитоз, пойкілоцитоз. Про який вид анемії слід думати лікарю?

  1. Гемолітична

  2. Залізодефіцитна

  3. Апластична

  4. В12-фолієво-дефіцитна

  5. Сидеробластна


5. Провізор, відпускаючи хворому препарати, повинен попередити, що такі продукти харчування, як яйця та молоко перешкоджають процесу засвоєння:

  1. Мангану

  2. Кобальту

  3. Заліза

  4. Хрому

  5. Нітрогену


6. Хвора 54-х років з виразковою хворобою шлунка скаржиться на різку слабкість та задишку під час незначного фізичного навантаження. У крові: ер.- 1,44х1012/л, Hb- 66г/л, КП- 1,4. для якої анемії притаманні виявлені зміни складу периферичної крові?

  1. Гостра постгеморагічна

  2. В12-дефіцитрна

  3. Залізодефіцитна

  4. Хронічна постгеморагічна

  5. Набута гемолітична


7. Жінка 40-ка років протягом тривалого часу страждає на рясні маткові кровотечі. У крові: Hb – 90 г/л, ер. – 3,9х1012/л, КП – 0,69. яка головна причина розвитку гіпохромної анемії?

  1. Втрата заліза з кров’ю

  2. Незасвоєння заліза організмом

  3. Недостатнє надходження заліза з їжею

  4. Дефіцит вітаміну В12

  5. Підвищене споживання заліза


8. Хворий тривалий час приймав протитуберкульозні препарати. При клінічному дослідженні периферичної крові: кількість еритроцитів – 2,5х10г/л, кількість гемоглобіну – 80 г/л, КП – 0,9, ретикулоцити – 0,9%, нейтропенія, тромбоцитопенія. Яка анемія найбільш імовірно виникла у хворого?

  1. *Гіпопластична мієлотоксична

  2. Гіпопластична дисрегуляторна

  3. Гіпопластична імунна

  4. Залізодефіцитна

  5. Метапластична


9. Постраждала потрапила в клініку внаслідок отруєння оцтовою есенцією. Наприкінці першої доби з’явилась синюшність шкірних покровів як наслідок гемолізу еритроцитів. Який вид гемолізу має місце в даному випадку?

  1. *Хімічний

  2. Осмотичний

  3. Біологічний

  4. Механічний

  5. Термічний


10.У хворого має місце хронічна постгеморагічна анемія, що супроводжується зниженням концентрації сироваткового заліза, гіпохромією еритроцитів, пойкіло- та анізоцитозом. Яка величина колірного показника буде мати місце при цьому?

  1. 0,8

  2. *0,7

  3. 0,9

  4. 1,0

  5. 1,1


11. У хворого зі скаргами на головний біль та порушення рухової діяльності діагностована мегалобластна анемія. Недостатня кількість якої речовини може призвести до розвитку цієї анемії?

  1. Гліцина

  2. *Цианокобаламіна

  3. Холекальциферола

  4. Міді

  5. Магнію

Після засвоєння перерахованих вище питань студенти повинні ознайомитись з проведенням практичної частини заняття.


Ситуаційні задачі:
1. Хворий Н., 68 років, сім років тому переніс тотальну резекцію шлунка з приводу виразкової хвороби. Госпіталізований в терапевтичну клініку зі скаргами на загальну слабкість, запаморочення, біль та печію в ділянці язика, відчуття затерплості і “повзання мурах” у кінцівках. Об’єктивно: блідість шкірних покривів, гладенький, блискучий, яскраво-червоний язик. Аналіз крові: гемоглобін – 33г/л, еритроцити – 0,8´1012/л, лейкоцити – 3´109/л, тромбоцити - 90´109/л, ШЗЕ – 14мм/год, анізоцитоз, пойкілоцитоз, мегалоцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо, гіперхромія еритроцитів.

  1. Яка патологія спостерігається у хворого?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Який механізм розвитку патології крові у цього хворого?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Які дегенеративні зміни є в мазку крові? Їх характеристика.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



  1. Охарактеризуйте її за 4-ма відомими класифікаціями.

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
2. У хворого еритроцитів – 1,61012/л, гемоглобіну–70 г/л. В мазку крові – анізоцитоз, пойкілоцитоз, мегалоцити, ретикулоцитів немає, полісегментація нейтрофілів, лейкопенія.

  1. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Для якої анемії характерна дана картина крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________



  1. Чим пояснити лейкопенію, появу гіперсегментованих нейтрофілів

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
3. Гемоглобін – 90г/л, еритроцити – 2,9×1012/л. В мазку крові: ретикулоцити – 130%0. В крові збільшений вміст непрямого білірубіну.

    1. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

    1. Які можливі причини виникнення даної анемії?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

    1. Поясніть збільшення в крові кількості ретикулоцитів.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

    1. Чому збільшена кількість непрямого білірубіну? Які можливі наслідки?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
4. Гемоглобін – 49г/л, еритроцити – 1,2×1012/л., лейкоцитів – 3,0×109/л. Мазок крові: мегалоцити, мегалобласти, анізоцитоз, пойкілоцитоз, зустрічаються еритроцити з тільцями Жоллі і кільцями Кабо. У хворого атрофія сосочків язика, хитка хода.

  1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Для якого виду анемій характерна дана картина крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Дайте морфологічну характеристику мегалобластів та мегалоцитів?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Які порушення з боку інших органів і систем можливі при такій анемії? Які механізми їх розвитку?

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
5. В лікарню госпіталізована дівчинка 3-х років (за національністю марокканка). Об’єктивно: шкіра і склери іктеричні, температура тіла – 390С, селезінка і печінка збільшені, сеча чорного кольору, містить гемоглобін і гемосидерин. Аналіз крові: гемоглобін – 70 г/л, еритроцити – 2,31012/л, лейкоцити–15109/л, нейтрофільний лейкоцитоз з ядерним зсувом вліво, ШЗЕ–25мм/год., пойкілоцитоз, анізоцитоз, поодинокі серпоподібні еритроцити. Під час електрофорезу гемоглобіну виявлено HbS i HbA.

  1. Яка патологія спостерігається у дитини?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Розрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Охарактеризуйте її за 4-ма відомими класифікаціями.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Розкрийте патогенез даної патології

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поясніть механізм розвитку гемоглобінурії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
8.Хвора К., 46 років, вже понад 10 років хворіє на виразкову хворобу. Скаржиться на слабкість, швидку втомлюваність, біль в ділянці епігастрію. В крові: кількість ер.-3×1012/л, анулоцити, мікроцитоз, пойкілоцитоз, ретикулоцити - 10%0; лейкоцити - 8×109/л; тромбоцити -280×109/л. Рівень заліза сироватки – 8 ммоль\л.

1.Яка патологія крові супроводжує основне захворювання?



  1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поясніть характер якісних змін еритроцитів в мазку крові.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


  1. У хворого при лікуванні сульфаніламідними препаратами підвищилась температура, з'явився біль у животі й попереку, жовтушність склер і шкірних покривів, темна сеча. Аналіз крові: ер. – 2,5х1012/л, Нв - 70 г/л. У мазку крові: анізоцитоз, виражений пойкілоцитоз, ретикулоцити - 6%. Осмотична резистентність еритроцитів: мах. - 0,42%, міn. - 0,50%.

  1. Про яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поясніть поняття: «осмотична резистентність еритроцитів», охарактеризуйте зміни.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
Хвора, 16 років, надійшла до терапевтичного відділення зі скаргами на болі в правому підребер'ї, жовтушність шкірних покривів, загальну слабкість. Жовтушність має місце з дитинства. При обстеженні виявлено збільшення печінки й селезінки. У крові: наявність мікросфероцитів, зниження осмотичної резистентності еритроцитів, наявність великої кількості непрямого білірубіну.

  1. Про яку анемію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Поясніть поняття: «Осмотична резистентність еритроцитів», охарактеризуйте зміни.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Який генетичний дефект обумовлює цю патологію?

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
11.У хворого на малярію під час лікування примахіном розпочався гемоліз еритроцитів. При обстеженні в еритроцитах виявлено недостатність ферменту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

1.Який метаболічний процес найїмовірніше порушений в еритроцитах даного хворого? Дайте пояснення.

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
12.Еритроцити – 2,9х1012/л, Нb - 88г/л, ретикулоцити - 0,5%. У мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові - 80мкмоль/л.


  1. Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Підрахуйте колірний показник.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

13. Хворий приймав анальгін у зв'язку з появою зубного болю. Через дві доби з'явилася темна сеча, іктеричність склер, слабкість.

1.Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові?

______________________________________________________________________________________________________________________________________


  1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
14.У хворого, який приїхав з Тунісу, під час обстеження виявлено ознаки β-таласемії.

1.Поясніть причини виникнення та патогенез даної анемії.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________ Які якісні зміни еритроцитів будуть у хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________


15. У хворого час від часу істотно знижується вміст гемоглобіну і еритроцитів в крові. З анамнезу з'ясовано, що ці напади завжди виникають після вживання кінських бобів.

1.Яка анемія має місце у даного хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
16. У хворої, 19-ти років, з дитинства відмічалося зниження гемоглобіну до 90-95 г/л. Аналіз крові під час госпіталізації: Ер-3,2х1012/л, Hb-85 г/л, КП-0,78; лейкоцити-5,6х109/л, тромбоцити-210х109/л. В мазку: анізоцитоз, пойкілоцитоз, мішенеподібні еритроцити. Ретикулоцити-6%. Лікування препаратами заліза було неефективне. Яку патологію системи крові можна запідозрити в даному випадку?

1.Яка анемія має місце у даного хворого?

________________________________________________________________________________________________________________________________________

2.Розкрийте причини та патогенез даної анемії.


____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
17.Еритроцити – 3,0*1012/л; Hb – 90г/л; ретикулоцити – 0,5%. В мазку: пойкілоцити, гіпохромні еритроцити. Залізо сироватки крові – 80мкмоль/л.


  1. Про яку патологію можна думати, ґрунтуючись на даних цього аналізу крові

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Підрахуйте колірний показник.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть на можливі причини виникнення такої анемії.

______________________________________________________________________________________________________________________________________

  1. Вкажіть механізми розвитку такої анемії.

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка