Методичнарозробк а



Скачати 283.75 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір283.75 Kb.

МОЗ УКРАЇНИ

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького

Кафедра інфекційних хвороб

Затверджено

На методичній нараді

"_____" _____________20____р.
Зав. кафедри, доцент Зінчук О.М.

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

Для організації семінарських занять лікарів-інтернів зі спеціальності «Інфекційні хвороби»

Склав ас. Кіселик І.О.


2011 р
1.Актуальність теми: Інфекційна патологія має значну питому вагу в структурі захворювань населення: на прийомі дільничного лікаря в поліклініці і при відвідуванні хворих вдома. Інфекційні хвороби складають понад 35%, а в період епідемій - більше 80%. З року в рік розширяється контингент інфекційних хворих, які залишаються вдома на спостереження дільничного лікаря. В цих умовах лікар загальної практики не тільки діагностує інфекційні захворювання, але й проводить обстеження хворих і лікування їх в повному об'ємі, в тому числі і при невідкладних станах.

У своїй повсякденній роботі лікарю загальної практики приходиться постійно проводити диференціальну діагностику інжекційних хвороб і не інфекційних хворобу які перебігають з подібною клінікою, Поряд з цим діагностика і диференціальна діагностика інфекційних хвороб стає все складнішою через еволюцію їх клінічного перебігу, широке розповсюдження мікст-інфекцій, привізних інфекцій, дитячих інфекцій у дорослих появу нових нозологічних форм.

Спеціалізація (інтернатура) є обов'язковою формою післядипломної підготовки випускників вищих учбових закладів, після закінчення якої їм присвоюється кваліфікація лікаря-інфекціоніста.

Основним завданням інтернатури є підвищення рівня практичної підготовки випускників вищих медичних навчальних закладів, їх професійної готовності до самостійної лікарської діяльності.

Інтернатура з інфекційних хвороб передбачає поглиблення теоретичних знань, отриманих під час занять у ВУЗІ. Особливу увагу необхідно приділити розумінню загальних закономірностей інфекційного процесу, різноманітності збудників та особливостям їх взаємодії з організмом людини і роль імунологічних реакцій в цих процесах. Не менш важливе значення має суть та своєрідність епідемічного процесу, що обумовлює правильність постановки діагнозу та оцінки ситуації в осередку інфекції. Необхідно також навчитися кваліфіковано використовувати методи лабораторних досліджень як для етіологічного підтвердження діагнозу, так і для визначення санації організму від збудника та можливих термінів виписки хворих з стаціонару. Проведення диференціальної діагностики інфекційних хвороб з іншою патологією повинне бути забезпечено високим рівнем різнобічних знань з питань внутрішньої медицини. Передбачено поглиблене вивчення принципів лікування інфекційних хворих та надання невідкладної допомоги вдома, у стаціонарі, у відділенні або палаті інтенсивної терапії.

Після отримання первинної спеціалізації в інтернатурі з інфекційних хвороб лікарі-інфекціоністи можуть самостійно працювати в інфекційних відділеннях лікарень і кабінетах інфекційних захворювань поліклінік.

Інтернатура/проводиться в очно-заочній формі протягом 1 року: навчання на кафедрах інфекційних хвороб вищих медичних закладів освіти чи інститутів удосконалення лікарів протягом 7 міс. та стажування в базових установах і закладах охорони здоров'я протягом 4 міс.

Підготовка лікаря-інфекціоніста в інтернатурі проводиться індивідуальним навчальним планом, розробленим на підставі типових учбових навчальних планів і програм післядипломної підготовки відповідно до кваліфікаційних вимог до лікаря інфекціоніста.

Лікарі-інтерни працюють як ординатори інфекційного стаціонару в обсязі 50% навантаження лікаря, призначають необхідні діагностичні обстеження і раціональне лікування, а також заповнюють потрібну медичну документацію.

Разом з досвідченим лікарем несуть два 12-годинних чергування на місяць, про яке доповідають на ранкових лікарських конференціях.

Підготовка лікарів-інтернів передбачає також участь в семінарських заняттях, клінічних розборах, професорських та доцентських обходах, відвідування засідань наукового товариства, вивчення рекомендованої літератури та аналіз архівних матеріалів базового закладу охорони здоров'я. З актуальних тем програми інтерни складають реферати.

Під час роботи в кабінеті інфекційних захворювань (КІЗ) поліклініки інтерни повинні оволодіти основними методами діагностики та лікування інфекційних хвороб, профілактичної роботи, в тому числі і проведення щеплень, а також брати участь у виконанні всіх функціональних обов'язків інфекціоніста кабінету інфекційних захворювань.

Згідно з навчальним планом та програмою розробляють робочу програму, яка включає робочий навчальний план , тематичний план лекцій, семінарських та практичних занять, план самостійної роботи інтернів під керівництвом викладача, графік чергувань у клініці.

З врахуванням особливостей майбутньої роботи інтерна, реальних можливостей і специфіки клінік інституту та бази стажування кафедра може вносити зміни до тематики, форм організації навчання та перерозподілу навчального часу в межах 20% навчального часу.

Контролі рівня підготовки інтернів здійснюється постійно: з основних розділів учбового плану та програми лікарі-інтерни складають заліки, проводиться підсумковий контроль знань та практичних навичок наприкінці очного та заочного циклу навчання та заключна атестація інтернів.

Форми контролю повинні бути різноманітними, але перевагу слід віддавати письмовим та тестовим формат контролю.

Інтернів можна і бажано залучати до певних видів науково-дослідної роботи, що забезпечує набуття навичок самостійної роботи з науковою літературою, формує здатність до аналізу і узагальнення матеріалу, розвитку клінічного мислення, критичного осмислення даних літератури, розширенню кругозору.

В базових закладах охорони здоров'я головні лікарі систематично контролюють роботу інтернів та їх безпосередніх керівників. На заліках, співбесідах та семінарах проводять контроль набутих знань та практичних навичок.



Лікарі-інтерни, які закінчили навчання і виконали план і програму навчання, підлягають атестації на визначення рівня знань та практичних навичок з присвоєнням звання лікаря-спеціаліста (лікаря-інфекціоніста) у встановленому Міністерством охорони здоров'я України порядку.
2. Навчальні цілі заняття (з вказівкою рівня засвоєння, що планується)
2.1. Лікар-інтерн повинен мати уявлення (ознайомитися):

Зміст програми

  1. Організація інфекційної служби.

    1. Основи законодавства України про охорону здоров'я. Директивні документи, які визначають діяльність органів і закладів охорони здоров'я, включаючи діяльність лікаря-інфекціоніста.

    1. Закон України про боротьбу з інфекційними хворобами людей.

    1. Організація інфекційної служби і основні напрями в боротьбі з інфекційними хворобами.

    1. Організація стаціонарної допомоги інфекційним хворим.

    1. Організація амбулаторно-поліклінічної допомоги інфекційним хворим.

    1. Принципи проведення санітарно-просвітницької роботи та гігієнічного виховання населення.

  1. Загальні закономірності інфекційного процесу

    1. Поняття про інфекцію, інфекційний процес, інфекційну хворобу. Закономірності розвитку інфекційного процесу.

    1. Механізми імунітету та алергії. Імунологія інфекційного процесу.

    1. Еволюція інфекційних хвороб та структура інфекційних хвороб в теперішній час.

    1. Поняття про епідемічний процес, його особливості та ланки.

    1. Поточна та заключна інфекція.

    1. Хвороби, на які поширюються "Міжнародні медико-санітарні правила" (особливо небезпечні, карантинні, конвенційні інфекційні хвороби).

    1. Принципи діагностики інфекційних хвороб.

    1. Принципи лікування інфекційних хвороб. Ускладнення при лікуванні інфекційних хворих; медикаментозна хвороба.

  1. Основні клінічні симптоми та синдроми при інфекційних хворобах: типи гарячок; екзантеми; синдроми — інтоксикаційний, гепатолієнальний, гострих та хронічних дисфункцій кишечника, респіраторний, менінгеальний, судомний, артральгічний, синдроми жовтяниці, лімфаденопатії.

  1. Кишкові інфекційні хвороби

    1. Черевний тиф та паратифи А, В, С.

    1. Сальмонельози.

    1. Холера.

    1. Харчові токсикоінфекції і бактеріальні токсикози.

    1. Ботулізм.

    1. Ешерихіози.

    1. Дизентерія бактеріальна (шигельози).

    1. Єрсиніоз кишковий та псевдотуберкульоз.

    1. Кампілобактеріоз.

    1. Вірусні діареї.

    1. Ентеровірусні захворювання.

    1. Поліомієліт.

    1. Протозойні інвазії кишечника (амебіаз, лямбліоз, балантидіаз, трихомоніоз).

    1. Гельмінтози. Нематодози: аскаридоз, трихоцефальоз, ентеробіоз, трихінельоз, стронгілоїдоз, анкілостомідоз. Цестодози: теніоз, цистицеркоз, теніаринхоз, дифілоботріоз, гіменолепідоз, ехінококоз. Трематодози: опісторхоз, фасціольоз.

  1. Вірусні гепатити

    1. Анатомо-фізіологічні особливості печінки і жовчних шляхів. Характер жовтяниць, їх патогенез (печінкова, надпечінкова, підпечінкова).

    1. Роль різних вірусів у розвитку гепатитів (віруси А, В, С, О, Е, Р, О, віруси герпесу простого та оперізуючого, цитомегалії, Епштейна-Барра, ентеровіруси, аденовіруси, флавовіруси та ін.).

    1. Етіологія печінкових жовтяниць — інфекційна і неінфекційна (вірусні, бактеріальні, протозойні, токсичні, алергічні, аутоімунні).

    1. Вірусні гепатити А, В, С, D, Е, Р, G. Етіологія, епідеміологія, патогенез; клініка, критерії тяжкості, ускладнення. Лабораторна біохімічна діагностика: основні маркери та їх правильна оцінка.

    1. Холестатичні форми вірусних гепатитів та їх диференціальна діагностика з печінковими холестазами іншої етіології та підпечінковими холестазами.

    1. Диференціальна діагностика вірусних гепатитів між собою, з інфекційними та неінфекційними печінковими жовтяницями, з надпечінковими та підпечінковими жовтяницями.

    1. Ускладнення вірусних гепатитів. Гостра печінкова енцефалопатія (патогенез, клініка, лікування). Панкреатити, холецистити, дискінезії жовчних шляхів та ін. Наслідки вірусних гепатитів.

    1. Хронічні вірусні гепатити та цироз печінки; зв'язок вірусних гепатитів з гепатокарциномою.

    1. Принципи лікування вірусних гепатитів.

    1. Профілактика вірусних гепатитів.

    1. Вірусні гепатити і вагітність.

    1. Організація диспансерного нагляду та лікувально-трудова експертиза хворих на вірусні гепатити.

  1. Інфекційні хвороби дихальних шляхів

    1. Гострі респіраторні вірусні хвороби. Грип. Парагрип. Аденовірусні захворювання. Риновірусні, реовірусні, респіраторно-синцитіальні захворювання.

    1. Герпетичні захворювання: герпес простий; вітряна віспа та оперізуючий герпес; інфекція, обумовлена вірусом Епштейна-Барра; цитомегаловірусна інфекція.

    1. Натуральна выcпа. Мавпяча віспа.

    1. Менінгококова хвороба.

    1. Дифтерія.

    1. Ангіни

    1. Кір.

    1. Краснуха.

    1. Паротит епідемічний.

    1. Скарлатина.

    1. Коклюш. Пара^коклюш.

    1. Орнітоз. Хламідіози.

    1. Мікоплазмози.,

    1. Легіонельоз. /

  1. Кров’яні (трансмісивні) інфекційні хвороби

    1. Малярія.

    1. Рикетсіози. Епідемічний висипний тиф та хвороба Брілла. Ендемічний (щурячий, блошиний) висипний тиф. Ку-Гарячка. Волинська гарячка. Кліщовий пароксизмальний рикетсіоз. Марсельська гарячка. Везикульозний рикетсіоз. Північно-азіатський кліщовий рикетсіоз. Гарячка Цуцугамуші.

    1. Бореліози. Системний кліщовий бореліоз (хвороба Лайма). Епідемічний поворотний тиф. Ендемічний поворотний тиф.

    1. Лейшманіози.

    1. Трипаносомози.

    1. Геморагічні гарячки. Геморагічна гарячка з нирковим синдромом. Кримська гарячка. Омська гарячка. Геморагічні гарячки особливо контагіозні (Ебола, Марбурга, Ласса).

    1. Флеботомна гарячка. Гарячка Денге.

    1. Вірусні енцефаліти. Кліщовий енцефаліт. Комариний енцефаліт. Епідемічний летаргічний енцефаліт.

  1. Зоонозні інфекційні хвороби

    1. Лептоспірози.

    1. Бруцельоз.

    1. Токсоплазмоз.

    1. Туляремія.

    1. Чума.

    1. Сибірка.

  1. Інфекційні хвороби зовнішніх покривів

    1. Правець.

    1. Сказ.

    1. Бешиха.

    1. Еризипелоїд.

    1. Доброякісний лімфоретикульоз (феліноз).

    1. Содоку.

    1. Сап.

    1. Меліоїдоз.

    1. Ящур.

  1. ВІЛ-інфекція (СНІД)

    1. Етіологія та епідеміологія ВІЛ-інфекції. Епідеміологія ВІЛ-інфекції в Україні.

    1. Патогенез та імунопатогенез ВІЛ-інфекції.

    1. Стадійність розвитку ВІЛ-інфекції. Основні клінічні синдроми, системні ураження.

    1. Основні СНІД-асоційовані інфекції та інвазії протозойної, бактеріальної, грибкової, вірусної етіології.

    1. Принципи лабораторної діагностики та лікування ВІЛ-інфекції.

    1. Профілактика ВІЛ-інфекції. Основи законодавства.

  1. Інфекційні хвороби та їх перебіг у імуносупресорних пацієнтів

    1. Основні збудники цих інфекцій.

    1. Особливості перебігу, діагностики та лікування.

  1. Сепсис

  1. Інтенсивна терапія інфекційних хворих

    1. Організація відділень (палат) інтенсивної терапії в інфекційних стаціонарах.

    1. Гостра циркуляторна недостатність. Дегідратаційний шок. Інфекційно-токсичний шок. Анафілактичний шок.

    1. Гостра недостатність дихання. Порушення трахеобронхіальної прохідності. Набряк легенів. Нейропаралітичне порушення дихання.

    1. Церебральна гіпертензія. Набряк і набухання мозку. Коматозні стани.

    1. Гостра печінкова недостатність,

    1. Гостра ниркова недостатність.

    1. Геморагічний синдром.

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН СЕМІНАРІВ

Диференціальна діагностика гострих кишкових інфекцій. Диференціальна діагностика гострих дисфункцій кишечника. Диференціальна діагностика хронічних дисфункцій кишечника. Жовтяниці — механізми розвитку, патогенез, види жовтяниць. Вірусні гепатити А, В, С, D, Е. Диференціальна діагностика. Диференціальна діагностика інфекційних жовтяниць. Диференціальна діагностика жовтяниць різного генезу. Ускладнення вірусних гепатитів та їх лікування. Наслідки вірусних гепатитів. Хронічні гепатити. Принципи лікування гострих та хронічних вірусних гепатитів. Диференціальна діагностика захворювань з наявністю респіраторного синдрому.

Захворювання, викликані вірусами групи герпесу. Синдром "інфекційного мононуклеозу" в клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика захворювань, які ним супроводжуються.

Дифтерія. Сучасні погляди на патогенез, сифікацію, лікування.

Диференціальна діагностика ангін.

Синдром лімфаденопатії у клініці інфекційних хвороб. Диференціальна діагностика захворювань, які ним супроводжуються.

Диференціальна діагностика пневмоній.

Менінгококова хвороба.

Диференціальна діагностика менінгітів.

Диференціальна діагностика захворювань з менінгеальниим синдромом.

Диференціальна діагностика захворювань, які супроводжуються високою та тривалою гарячкою в клініці інфекційних хвороб; синдром тривалої гарячки невідомого походження.

Геморагічні гарячки.

Вірусні енцефаліти, л.

Диференціальна діагностика захворювань, які супроводжуються екзантемами.

Особливості перебігу "дитячих " крапельних інфекцій у дорослих.

СНІД-асоційовані інфекції та інвазії.

Малярія. Діагностика, особливості патогенезу, клініки та лікування різних видів малярії та її ускладнень.

Особливо контагіозні хвороби. Чума. Гарячки Ебола, Марбурга, Ласса.

Правець. Рання діагностика. Принципи діагностики та лікування. Профілактика. Диференціальна діагностика захворювань, які супроводжуються судомним синдромом.

Сибірка. Рання діагностика. Диференціальна діагностика. Лікування. Профілактика.

Бешиха. Патогенез гострих та хронічних форм хвороби. Принципи лікування та диспансеризації.

Диференціальна діагностика коматозних станів.

Шоки: інфекційно-токсичний, дегідратаційний, анафілактичний. Патогенез, клініка, лікування, невідкладна допомога.

ДВЗ-синдром в (клініці інфекційних хвороб. Кровотечі та надання невідкладної допомоги.

Синдром набряку-набухання головного мозку. Патогенез, клініка, лікування, невідкладна допомога.


ТЕМИ РЕФЕРАТІВ

для написання лікарями під час навчання в інтернатурі

Сучасні методи імунодіагностики інфекційних хвороб.

Персистенція вірусів (механізми та клініко-епідеміологічні аспекти).

Імунопрофілактика інфекційних хвороб в сучасних умовах.

Антибактеріальна терапія інфекційних хвороб в сучасних умовах. Характеристика цефалоспоринів останніх поколінь, хіміопрепаратів хінолонового ряду тощо.

Терапія вірусних інфекцій. Противірусні препарати.

Принципи імунокорекції в лікуванні інфекційних хворих.

Медична етика та деонтологія в лікуванні інфекційних хворих.

Інтерферони в теорії та практиці медицини.

Показання та протипоказання до застосування глюкокортикостероїдних гормонів в лікуванні інфекційних хворих.

Ускладнення медикаментозної терапії при лікуванні інфекційних хворих, їх профілактика та лікування.

Ентеросорбція в лікуванні інфекційних хворих.

Принципи і методи екстракорпоральної детоксикації в лікуванні інфекційних хворих.

Інфекційно-токсичний шок в клініці інфекційних хвороб. Патогенез, клініка, лікування.

Дегідратаційний шок в клініці інфекційних хвороб. Патогенез, клініка, лікування.

Анафілактичний шок. Патогенез, клініка, лікування. Профілактика.

Гостра надниркова недостатність. Патогенез, клініка, лікування.

Гостра ниркова недостатність. Патогенез, клініка, лікування.

Синдром набряку-набухання головного мозку. Патогенез, клініка, лікування.

Геморагічний синдром в клініці інфекційних хвороб. Патогенез, клініка, лікування. \

Гостра недостатність дихання. Патогенез, клініка, невідкладна допомога.

Нозокоміальні інфекції.

Особливості перебігу інфекційних хвороб у імуносупресорних пацієнтів.

Гострі вірусні гепатити. Критерії діагнозу. Диференціальна діагностика. \

Хронічні вірусні гепатити. Критерії діагнозу. Диференціальна діагностика.

Принцип лікування хворих з гострими та хронічними вірусними гепатитами.

Диференціальна діагностика захворювань, які супроводжуються менінгеальним синдромом.

Особливості перебігу "дитячих" крапельних інфекцій у дорослих.

Сепсис. Клініка, діагностика, лікування.

Диференціальна діагностика гострих кишкових інфекцій і гострих хірургічних захворювань органів черевної порожнини.

Диференціальна діагностика захворювань з синдромом лімфаденопатії.

Диференціальна діагностика захворювань, які супроводжуються екзантемами.

Диференціальна діагностика захворювань з тривалою високою гарячкою.

ВІЛ-інфекція (СНІД). Імунопатогенез.

ВІЛ-інфекція(СНІД). Основні системні ураження.

СНІД-індикаторні протозойні інвазії.

СНІД-індикаторні вірусні інфекції.

СНІД-індикаторні грибкові інфекції.

СНІД-індикаторні бактеріальні інфекції.

Основні принципи діагностики, лікування та профілактики ВІЛ-інфекції.

Реферативні огляди основних медичних журналів.


ПРИМІТКА: За час навчання в інтернатурі кожен лікар-інтерн повинен написати 4-5 рефератів, які захищаються на семінарських заняттях.

Для написання рефератів лікар-інтерн повинен опрацювати 10-15 джерел літератури.

Залежно від особливостей регіону, епідемічних ситуацій керівники інтернів можуть формувати свої теми рефератів.

СПЕЦІАЛЬНІ ЗНАННЯ ТА УМІННЯ:

Оцінити результати лабораторних та інструментальних досліджень:

Клінічні аналізи крові, сечі, ліквору та ін.

Біохімічні дослідження (фракційний цукор крові, білірубін, трансамінази, електроліти, кислотно-лужний стан, сечовина, креатинін, коагулограма та ін.).

Бактеріологічні посіви крові, калу, сечі, ліквору, жовчі, харкотиння, слизу з носоглотки.

Паразитоскопічні дослідження: при малярії — товста крапля та мазок крові; при гельмінтозах — овоскопія калу; при протозойних інвазіях кишечнику — вияв різних форм збудників.

Серологічні дослідження.

Методи імунофлюоресцентної, імуноферментної та радіоімунної діагностики.

Внутрішньошкірні алергічні проби.

Ультразвукового дослідження.

Електрокардіографічного дослідження.

Рентгенологічного (в т. ч. КТГ, ЯМР).

Гастродуоденоскопії, колоноскопії.


Засвоїти маніпуляції:

Внутрішньовенне введення лікарських засобів.

Взяття матеріалу (крові, калу, сечі, жовчі, змивів-відбитків слизової оболонки носоглотки та ін.) на бактеріологічні та вірусологічні дослідження.

Взяття крові для серологічних досліджень.

Приготування товстої краплі, мазка крові та дослідження їх на збудників малярії.

Визначення груп крові за системою АВО, резус-фактора.

Промивання шлунка та кишечника.

Дуоденальне та шлункове зондування.

Люмбальна пункція.

Ректороманоскопія.

Техніка введення антитоксичних сироваток та імуноглобулінів.

Техніка постановки та оцінки внутрішньошкірних алергічних проб.

Катетеризація сечового міхура.
Спеціальні знання та уміння

Встановити наявність невідкладних станів та надати необхідну допомогу на догоспітальному та госпітальному етапах:

Дегідратаційний шок.

Інфекційно-токсичний шок.

Анафілактичний шок.

Гостра печінкова недостатність.

Гостра ниркова недостатність.

Геморагічний синдром: кишкова кровотеча; дисеміноване внутрішньо-судинне зсідання крові; недостатність місцевого гемостазу.

Набряк легень.

Набряк гортані.

Набряк — набухання головного м6*зку.

Гостра серцева недостатність.

Гостра судинна недостатність.

Гостра дихальна недостатність.

Коми: печінкова, малярійна, мозкова, уремічна, діабетична.

Гострий внутрішньосудинний гемоліз.

Судорожний синдром.

Гіпертермічний синдром.

Проведення штучного дихання.

Проведення закритого масажу серця.

Інтубація.
Засвоїти профілактичні заходи:

Правила виписки хворих з стаціонару. Диспансерний нагляд після виписки з стаціонару. Рекомендації під час виписки щодо режиму та дієти. Заходи щодо нагляду за осередком інфекції вдома. Показання та протипоказання до проведення профілактичних щеплень та тактика лікаря під час виникнення ускладнень.


3. Виховні цілі (цілі розвитку особистості):
Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вміти дотримуватись правил поведінки біля ляжка хворого, принципів лікарської деонтології. Оволодіти вмінням встановлювати психологічний контакт з хворим.

На матеріалі теми розвинути почуття відповідальності за своєчасність та правильність професійних дій.


4. Міжпредметне інтегрування:

Дисципліни

Знати

Вміти

Дерматологія

Висипки які характерині для алергічних реакцій

Розпізнавати висипки, що виникають при алергічних реакціях

Реанімація та анестезіологія

Невідкладна допомога при станах, що виникають внаслідок дії лікарських препаратів (анафілактичний шок, бронхіальна астма, ларингоспазм)

Невчитись надавати невідкладну допомога при станах, що виникають внаслідок дії лікарських препаратів

Патофізіологія

Патогенез захворювання. Механізми розвитку анафілактичного шоку, набряку-набухання головного мозку




Пропедевтика внутрішніх хвороб

Об’єктивне клінічне обстеження хворого

Провести клінічне обстеження хворого і дати оцінку отриманих результатів..

Неврологія

Симптоми токсичного ураження нервової системи лікарськими препаратами

Знати симптоми токсичного ураження нервової системи лікарськими препаратами

Клінічна фармакологія

Властивості десенсибілізуючих препаратів.

Скласти листок призначень при виникненні алергічних реакцій на лікарські препарати.

Клінічна імунологія та алергологія

Особливості імунної системи, імунологічні зміни при ПДЛП

Провести диференціальну діагностику. Оцінити імунограму

ВНУТРІШНЬОПРЕДМЕТНА ІНТЕГРАЦІЯ


* Додатково до стуктурно-логічної схеми у розділі 5 „зміст теми” можуть бути використані за розсудом кафедр таблиці диф. діагностики, тези ( в залежності від складності теми, її новизни, наявності чи відсутності лекцій тощо), перелік нормативних документів МОЗ, що регламентують порядок обстеження, профілактичних заходів, лікування тих чи інших інфекційних хвороб, які увійшли до теми заняття.
7. Матеріали методичного забезпечення занять:

7.1. Матеріали контролю для підготовчого етапу занять.

7.2. Матеріали методичного забезпечення основного етапу занять*
7.2.1. Професійний алгоритм щодо формування навичок та вмінь діагностики ускладнень застосування ліків в практиці інфекціоніста.




Завдання

Послідовність виконання

Зауваження, попередження щодо самоконтролю

1.

2.


Оволодіти методикою клінічного обстеження хворого з ускладненнями, що виникли в наслідок застосування лікарських засобів
Провести курацію

хворого


  • З‘ясувати скарги хворого.

II. З‘ясувати анамнез:



  • Анамнез хвороби

2. Анамнез життя

Алергологічний анамнез

3. Епіданамнез


II. Провести об‘єктивне обстеження.

1. Загальний огляд:

- загальний стан хворого;
- шкіра, слизові ротоглотки;

2. Травна система:

- огляд язика;

- перкусія живота;

- пальпація живота;

- характеристика випорожнень.


3. Серцево – судинна система:

- пульс;

- артеріальний тиск;

- аускультація серця.


4. Дихальна система:

- аускультація легень.


Нервова система

Відокремити скарги, що характеризують синдроми:

- загальної інтоксикації

- органних уражень
Звернути увагу на початок хвороби; термін, послідовність виникнення, динаміку виникнення симптомів:

- гарячки;

- висипу;

- інших симптомів

Виявити перенесені хвороби та анамнез щеплень.
Звернути особливу увагу

Пам’ятати: наявність, вираженість, динаміка симптомів зумовлені тяжкістю перебігу хвороби, залежать від віку хворого, супутньої патології.

Звернути увагу на:

- млявість, адинамію, загальмованість хворого;

- температуру тіла;

- наявність, локалізацію, характер висипу;

- Звернути увагу на:

- стан хворого


Характер висипу, ознаки порушення периферичної гемодинаміки

-

помірно знижений АТ (значне зниження свідчить про ускладнення!);



- помірна глухість тонів серця.

Звернути увагу на:



  • наявність ознак бронхіальної астми або ларингоспазму







3.

Призначити лабораторні і додаткові дослідження, інтерпретувати результати.

  • Загальний аналіз крові.

2. Загальний аналіз сечі.


3. УЗД ОЧП
копрограма

Звернути увагу на типові зміни: лейкопенія, еозинофілія, тромбоцитопенія (лейкоцитоз, анемія, прискорення ШЗЕ виникають в разі розвитку ускладнень).
Відсутність значних змін за типового перебігу.

Гепатолієнальний синдром


Зміни, що характерні для дизбактеріозів

** Додатково у розділі 7.2 можуть бути використані за розсудом кафедр діагностичні алгоритми, інструкції і накази МОЗ щодо профілактичних заходів, обстеження та надання допомоги хворим на інфекційні хвороби, які увійшли до теми заняття.



Література:

СПИСОК ОБОВ'ЯЗКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Баринский Й. Ф. и др. Герпес. -М.; Медицина, 1986. —272с.

Белозеров Е. С., Бруцеллез. - Л.: Медицина, 1985. — 184 с.

Бернасовская Е. П., Угрюмов Б. Л., Вовк А. Д. и др. Лептоспирозы. - Здоровья, 1978.-136с.

Блюгер А. Ф., Новицкий Й. Н. Вирусные гепатиты. — Рига.: Звайгзне, 1988. - 412 с.

Борисова М. А., Зарицкий А. М., Цеюков С. П. Брюшной тиф и паратифы А и В. — К.: Здоровья, 1990. — 192 с.

Бунин К. В., Соринсон С. Н. Неотложная терапия при инфекционных болезнях. - Л.: Медицина, 1983. — 224 с.

Васильєв В. С. и др. Практика инфекциониста. Минск: Высш. шк., 1994. — 495 с.

Вершигора А. Е. Общая иммунология: Учеб. пособие. — К: Высш. шк. 1989. — 736 с.

Возианова Ж. Й. и др. Клиника, диагностика дифтерийных миокардитов и принципу их лечения. - , 1993.

Возианова Ж. Й. и др. Тактика ведения больных дифтерией, ангинами и носителей коринебактерий дифтерии в условиях эпидемического роста заболеваемости дифтерией. - К: Здоровья, 1993.

Генис Д.Е. Медицинская паразитология: Учебник. –4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, -1991. – 240 с.

Грачева Н. М. и др. Клиническая химиотерапия инфекционных болезней. - М.: Медицина, 1991. — 256 с.

Грачева Н. М. Лекарственная болезнь в клинике инфекционных болезней. - М.: Медицина, 1985. — 199 с,

Грипп: Руководство /Под ред. Г. Й. Карпухина. — Л.: Медицина, 1986. — 352 с.

Дифтерия /Л. А. Фаворова, Н. В. Астафьева. М. П. Корженкова и др. М.: Медицина, 1988. — 208 с.

Дрейзин Р.С., Астафьева Н.В. Острые респираторные заболевания: этиология, эпидемиология, патогенез, клиника. - М: Медицина, 1991. — 136 с.

Дунаевский О.А., Поситовит В. А. Особенности течения инфекционных болезней у лиц пожилого и старческого возраста. - Л.:Медицина, 1982. — 272 с.

Зубик Т. М. и др. Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. Л.: Медицина, 1991. — 336 с.

Иммунология инфекционного процесса /Под ред, В. Й. Покровского, С. П. Гордиенко, В. Й. Литвинова. - М.: Медицина, 1993. — 305 с.

Инфекционные болезни тропиков. /Под. ред. А. С. Сокол, А. Ф. Киселевой. К.: Здоровья, 1992. — 280 с.

Инфекционные болезни. Руководство для врачей Под ред. В.И.Покровского. – М.: Медицина, - 1996. – 528 с.

Инфекционные болезни: М.Х.Турьянов, А.Д.Царегородцев, Ю.В.Лобзин – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, - 1998. – 320 с.

Инфекционные болезни: Учебник. – 4-е изд., перераб. и доп. Под ред. Е.П.Шувалова – М.: Медицина, - 1995. –656 с.

Інфекційні хвороби: Підручник За ред. М.Б.Тітова. – К.: Вища школа, - 1995. – 567 с.

Казанцев А. П. Орнитоз. - Л.: Медицина, 1973. — 214 с.

Лобан К. М. Важнейшие риккетсиозы человека: Руководство для врачей. - Л.: Медицина, 1980. — 376 с.

Лобан К. М., Полозок Е. С. Малярия. - М.: Медицина, 1983 — 224 с.

Лобзин В. С., Менингиты и арахноидиты. - Л.: Медицина, 1983. —192 с.

Лобзин Ю. В., Захаров В. Й. Реабилитация и диспансеризация инфекционных больных. - Сп. б., 1994.

Львов Д. К., Клименко С. М., Гайдамович С. Я. Арбовирусы и арбовирусные инфекции. - М.: Медицина, 1989. — 336 с.

Ляшенко Ю. Й., Иванов А. Й. Смешанные инфекции. Л.: Медицина, 1989. — 240 с.

Медицинская микробиология / Гл. ред. В.И. Покровский, О.К. Поздеев. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, - 1999. – 1200 с.

Медична паразитологія. З.О.Служинська, І.І.Семків, Я.В.Матвієнко та ін. – Львів: Арсенал, - 1999. – 208 с.

Микоплазма пневмонии инфекция. / С.В.Прозоровский, В.Й.Покровский, В.Й.Васильєва. - М.: Медицина, 1978. — 312 с.

Никифоров В. Н. Кожная форма сибирской язвы человека. - М.: Медицина, - 1973. — 130 с.

Никифоров В. Н., Никифоров В. В. Ботулизм. - Л.: Медицина, 1985.— 200 с.

Пак С. Г., Турьянов М. X., Пальцев М. А. Сальмонеллез. - М.: Медицина, 1988. — 304 с. Покровский В. Й., Малеев В. В. Холера Л.: Медицина. - 1978. — 232с.

Покровский В, Й., Ющук Н. Д. Бактериальная дизентерия. - М.: Медицина, 1994. — 256 с.

Покровский В. Й., Фаворова Л. А., Костюкова Н. Н. Менингококковая инфекция. М.: Медицина, 1976. — 275 с.

Полиомиелит /Чудная Л. М., Тришкова Л. А. - К.: Здоровья, 1987. — 104 с.

Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки За ред. М.А.Андрейчина. – К.: Здоровя, - 1992. – 256 с.

Посібник з діагностики, терапії та профілактики інфекційних хвороб в умовах поліклініки /За ред. М. А. Андрейчина. - К.: Здоров'я, 1992. — 256 с.

Постовит В. А, Пищевые токсикоинфекции. - Л.: Медицина, 1984. — 280 с.

Постовит В. А. Детские капельные инфекции у взрослых. - Л.: Медицина, 1982. — 208 с.

Постовит В. И. Руководство по инфекционным болезням. – СПб.: СОТИС, - 1997.–502с.

Практическая паразитология /Под ред. Д. В. Виноградова-Волжинского. - Л.: Медицина, 1977. — 304 с.

Прозоровский С. В., Покровский В. Й, Тартаковский Й. С. Болезнь легионеров (легионеллез). - М.: Медицина, 1984. — 208 с.

Руководство по зоонозам /Под ред. В. Й. Покровского. - Л.: Медицина, 1983. — 320 с.

Руководство по зоонозным и паразитарным заболеваниям /Под ред. Й. К. Мусабаева. - Ташкент: Медицина, 1987. — 544 с.

Руководство по инфекционным болезням /Под ред. В. Й. Покровского, К. М. Лобана М.: Медицина, 1986. — 464 с.

Руководство по инфекционным болезням. Под ред. Ю.В.Лобзина, А.П.Казанцева. – СПб.: ТИТ “Комета”, - 1996. – 720 с.

Руководство по риккетсиозам, геморрагическим лихорадкам и энцефалитам /Под ред. Й.К. Мусабаева. - Ташкент: Медицина, 1986. — 470 с.

Самохин П. А. Цитомегаловирусная инфекция у детей (клинико-морфологические аспекты). - М.: Медицина, 1987. — 160 с.

Селимов М. А. Бешенство. - М.: Медицина, 1978. — 333 с.

Сепсисология с основами инфекционной патологии /Под общ. ред. В. Г. Бочоришвили. Тбилиси: Мецниереба, 1988. — 805 с.

Сомов Г. П., Покровский В. Й., Беседнова Н. Н. Псевдотуберкулез. - М.: Медицина, 1990. — 240 с.

Соринсон С. Н. Вирусные гепатиты. - Л.: Медицина, 1987. — 264 с.

Соринсон С. Н. Инфекционные болезни в поликлинической практике. - Спб: Гиппократ, 1993. — 320 с.

СПИД — синдром приобретенного иммунодефицита. /Под ред. В.П. Широбокова. - К.: Здоровья, 1988. — 232 с.

Справочник по дифференциальной диагностике инфекционных болезней / Под ред. А.Ф.Фролова, Б. Л. Угрюмова, Е. К. Тринус. - К.: Здоровья, 1983. — 216 с.

Справочник по инфекционным болезням у детей /Под ред. проф. Л.А. Тришковой, С.А.Богатьіревой - К.: Здоровья, 1990. — 368 с.

Фарбер Н. А., Мартынов К. А., Гуртовой Б. Л. Вирусные гепатиты у беременных. - М.: Медицина, 1990. — 208 с.

Цыбуляк Г. Н. Столбняк. - Л.: Медицина, 1971. — 286 с.

Черкасов В. Л. Рожа. - Л.: Медицина, 1986. - 200 с.

Шлоссберг Д., Шульман И.А.Дифференциальная диагностика инфекционных болезней. Пер. англ. – М.-СПб.: “Издательство БИНОМ” – “Невский Диалект”, - 1999. – 318 с.

Шувалова Е. П. Инфекционные болезни: Учебник, - 4-е изд. - М.: Медицина, 1995. — 656 с.

Шувалова Е. П. Ошибки в диагностике инфекционных болезней. - М.: Медицина, 1988. — 261 с.

Шувалова Е.П., Змушко Е.И. Синдромальная диагностика инфекционных заболеваний. – СПб.: Питер, - 2001. – 320 с.

Эпидемический паротит /Мельник М.Н. и др. - К.: Здоровья, 1979. — 156 с.
СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Анджапаридзе О. Г., Червонский Г. Й. Краснуха. - М.: Медицина, 1975. — 100 с.

Астафьев Б. А. Очерки по общей патологии гельминтозов человека. - М.: Медицина, 1975. — 285 с. і

Беляков В. Д., Яфаев Р. X. Эпидемиология: /Учебник. - М.: Медицина, 1989. — 416 с.

Беляков В. Д., Голубев Д. В., Каминский Г. Д., Тец В.В. Саморегуляция паразитарных систем. - Л.: Медицина, 1987.

Бунин К. В. Ранняя дифференциальная диагностика инфекционных болезней. - М.: Медицина, 1960. — 423 с.

Белозеров Е. С., Щувалова Е. П. Описторхоз. - Л.: Медицина, 1981. - 126 с.

Березанцев Ю. А. Трихинеллез. - Л.: Медицина, 1974. — 158 с.

Блюгер А. Ф., Новицкий Й. Н. Практическая гепатология. - Рига: Звайгзне, 1984. — 405с.

Бургасов П. Н., Рожков Г. Й. Сибиреязвенная инфекция. - М.: Медицина, 1984. — 212 с.

Ващенко М. А., Тринус Е. К. Поражение нервной систему при гриппе и других респираторных вирусных инфекциях.- К.: Здоровья, 1977. -— 142 с.

Ващенко М. А., Анисимова Ю. Н. Медленные нейровирусные инфекции. - К.: Здоровья,

1982. — 112 с.

Вирусы гриппа и грипп /Под ред. 3. Д. Кильбурна. - М.: Медицина, 1978. — 585 с.

Б. Й. Шулутко. Т. 1 - Спб., 1994. — 480 с. Т. 2. - Спб, 1994. — 480с.

Внутренние болезни. В 10 кн. Кню 3, 4: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1993, 1994. — 480 с.; 196 с.

Внутрибольничные инфекции: Пер. с англ. /Под ред. Р. П. Венцела. - М.: Медицина, 1990. — 656 с.

Гальперин 3. А., Рыскинд Р. Р. Рожа. - М.: Медицина, 1976. —176с.

Достижения в области химиотерапии малярии: Докл. науч. группы ВОЗ. Сер. техн. докл.

711. — Всемирная организация здравоохранения, Женева, 1986.

Дроздов С. Г., Покровский В. Й., Шекоян Л. А., Машилов В. П. Ротавирусный гастроэнтерит. - М.: Медицина 1982. —160 с.

Здродовский П. Ф., Голиневич Е. М. Учение о риккетсиях и риккетсиозах,- М.: Медицина 1972. — 494 с.

Злыдников Д. М., Кгзанцев А. П., Старшов П. Д. Терапия вирусных болезней. Л.: Медицина, 1979. — 312 с.

Зуев В. А. Медленные вирусные инфекции человека и животных. М.: Медицина, 1988.-256с.

Иммунологические аспекты инфекционных заболеваний: Пер. с англ. /Под ред. Дж. Дика. - М.: Медицина, 1982. — 576 с.

Инфекционные болезни: Обзор комитета по инфекционным болезням Американский Академии Педиатрии. /Пер. с англ. - Симферополь: Таврида, 1993. — 670 с.

Казанцев А. П. Токсоплазмоз. - Л.: Медицина, 1985. — 168 с.

Кампилобактериоз. / Н. А. Чайка, Л. Б. Хазенсон, Ж. П. Бутцлер и др. - М.: Медицина, 1988. — 352 с.

Клиническая оценка биохимических показателей при заболеваниях внутренних органов. /Под ред. В. Г. Передерия, Ю. В. Хмелевского. - К.: Здоровья, 1993. — 192 с.

Корь (патогенез и профилактика). /Костин Чернеску и др. - Бухарест: изд. Акад. Соц. Респ. Румынии, 1978. — 242 с.

Козлов М. П. Чума. - М.: Медицина, 179. — 192 с.

Красноголовец В. Н. Дисбактериоз кишечника и его клиническое значение. - М,: Медицина, 1979. — 190 с.

Ладный Й. Д. Ликвидация оспы и предупреждение ее возврата. - М.: Медицина, 1985. -224с.

Лейтман М. 3. Амебиаз, кокцидиоз, балантидиаз. - Ташкент: Медицина, 1968. — 185 с. Лесников А. Л., Токаревич К. Н. Лептоспироз. - Л.: Медицина, 1982.— 152 с.

Лещинская Е. В., Мартыненко Й. Н. Острые вирусные энцефалиты у детей. - М.: Медицина, 1990. — 256 с.

Малышев В. Д. Интенсивная терапия острых водно-злектролитных нарушений. - М.: Медицина, 1985. — 192 с.

Михайлов В. В. Ботулизм. - Л.: Медицина, 1980. — 200 с.

Навашин С. М., Фомина Й. П. Рациональная антибиотикотерапия: Справочник. - М.: Медицина, 1982. - 496 с.

Найт Р. Паразитарные болезни: Пер. с англ. - М.: Медицина, 1985. - 416 с.

Острые нейроинфекции у детей: Руководство для врачей /Под ред. Зинченко А.П. - Л.: Медицина, 1986. - 320 с.

Ошибки в лабораторной диагностике /Под ред.Громашевской Л.Л. - К.:Здоров'я, 1990.-264с.

Подъяпольская В. П., Капустин В. Ф. Глистные болезни человека. - М.: Медицина, 1958. - 657 с.

Подымова С. Д. Болезни печени: Руководство для врачей - М.: Медицина, 1993.- 544 с.

Постовит В. А. Брюшной тиф и паратифы А и В. - Л.: Медицина, 1988. - 237 с.

Пыцкий В. Й., Адрианова Н. В., Артомасова А. В. Аллергические заболевания. - М.: Медицина, 1991. - 368 с.

Мадьяр Й. Дифференциальная диагностика заболеваний внутренних органов. - Будапешт. Изд. Акад. наук Венгрии, 1987. - Т.1, 2.- 1154с.

Реброва Р. Н. Грибы рода Саndida при бактериальных инфекциях. - М.: Медицина, 1979. - 256 с.

Руднев Г. П. Клиника карантинных инфекций. - М.: Медицина, 1972. - 199 с.

Соколова Т. В. и др. Чесотка. - М.: Медицина, 1989. - 176 с.

Тейлор Р. Б. Трудный диагноз. В 2 т.: Пер. с англ.. - М.: Медицина, 1992. - 640 с.

Тимаков В. Д., Каган Г. Я. L-формы бактерий и семейство Мусорlasmataceae в патологии. - М.: Медицина. - 391 с.

Титов М. Б., Луцик Б. Д. Гнойные менингиты. - К.: Здоров'я, 1990. - 160с.

Фрадкин В. А. Диагностические и лечебные аллергены. - М.: Медицина. - 1990.

Фролов А. Ф., Шевченко Л. Ф., Широбоков В. П. Практическая вирусология. - К.: Здоров'я, 1989. - 243 с.

Фролов А. Ф. Персистенция вирусов (механизмы и клинико-эпидемиологические аспекты). - Винница, 1995. - 233 с.

Хаитов Р. М., Игнатьева Г. А. СПИД. - М.: Изд. Нар. акад. культуры и общечел. ценностей, 1992. - 351 с.

Херсонская Р. Я. Клиника и лечение аденовирусных заболеваний. - К.:Здоров'я, 1971. - 166с.

Цинзерлинг А. В. Современные инфекций: Патологическая анатомия и вопросы патогенеза. - Спб.: Сотис, 1993. - 287 с.

Чекман Й. С. Осложнения фармакотерапии. - К.: Здоров'я, 1980. - 236с.

Чорноморда А. Б. Применение антибиотиков и других химиотерапевтических препаратов: Справочник. - 3-є изд. К.: Вища. шк., 1988. - 320 с.

Чирешкина Н. М. Инфекционный мононуклеоз (болезнь Филатова) у детей. - М.: Медицина, 1973. - 170 с.

Шабловская Е. А. Стронгилоидоз. - М.: Медицина, 1986. - 128 с.

Шаповал А. Н. Клещевой энцефаломиелит. - Л.: Медицина, 1980. - 256с.

Шувалова Е. П., Рахманова А. Г. Печеночная недостаточность при вирусном гепатите. - 2-е изд., перераб. и доп. - Л.: Медицина, 1986. - 200 с.



Щербак Ю. Ф. Бруцеллез. - М.: Медицина, 1967. - 150 с.

Эпштейн Ф. Г. Грипп и гриппоподобные заболевания. - М.: Медицина. 1972.-261 с.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка