Методи І методичні прийоми Наочні засоби



Скачати 320.65 Kb.
Дата конвертації16.01.2018
Розмір320.65 Kb.
ТипУрок





п/п

Тема уроку

Тип уроку

Методи і методичні прийоми

Наочні засоби

1

Простір в абстрактній композиції

Засвоєння нових знань і вмінь

Розповідь, гра , робота з таблицею та довід-

ковою літературою, виконання творчих вправ, ознайомлення з роботами художників



Ілюстрації, довідкова література, репродукції картин художників

2

Повітряна перспектива. Створення композиції «Гірський пейзаж»

Комбіно-ваний

Презентація ілюстра-

цій, бліц-опитування, вирішення проблемного питання, робота зі слов-

ником, робота в міні- групах, гра «Ланцюжок»


Словник,

демонстраційні матеріали, ілюстрації на тему «Гірський пейзаж»



3

Глибина простору. Створення композиції «Гірський пейзаж»

Засвоєння нових знань і вмінь

Різнотипні завдання, гра «Так - ні», розповідь, робота зі словником, випереджувальні зав-

дання (повідомлення), робота в парах.



Ілюстрації, матеріали для показу та вико-нання роботи в техніці набрезк


4

Фронтальна перспектива. Створення інтер’єру кімнати

Засвоєння нових знань і вмінь

Дидактична гра, презентація колективного проекту, тестові завдання

Мультимедійний комплекс, картки із завданнями, демонстраційні матеріли

5

Екстер’єр будови. Проект дачного будиночка.

Узагальнення і систематизації знань

Творчі вправи, фронтальне опитування, робота в групах, ігри.

Зразки робіт, виконані олівцями, фломастерами, фарбами


Урок 1

Тема. Простір в абстрактній композиції

Мета: ознайомити учнів з поняттями «художній простір», «супрематизм», дати знання про візуальний, повітряний, умовний простір, продовжувати знайомство з творчістю художників;

розвивати просторове й абстрактне мислення, навички роботи з кольором при передачі простору;

виховувати акуратність, інтерес до створюваної роботи, активізувати творчу ініціативу учнів.

Обладнання: матеріали: фарби, пензлі, чорний фломастер;олівець, альбом

зоровий ряд: репродукція картини К. Малевича «Чорний квадрат»; приклади оптичної ілюзії.

Тип уроку засвоєння нових знань і вмінь

Вузлики на пам'ять

Художній простір — перенесення реальних просторових відношень на площину (картина, гравюра, кінокадр) і тривимірний простір (скульптура, архітектура, мізансцена у спектаклі)

Супремати́зм — напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку ХХ століття.

Перебіг уроку

І. Організація класу.


  • Створення ситуації успіху. Прийом «Створи настрій».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Дайте визначення поняттям: композиція, живопис, графіка, скульптура.

2. Гра «Впіймайте теплий колір».

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

Слово вчителя.

Подивимося уважно на картину Казимира Малевича «Чорний квадрат» (Додаток 1). Що ви бачите? Чому ця картина привертає стільки уваги? На перший погляд здається так просто — намалювати квадрат! А от і ні. Ця картина для багатьох людей стала відкриттям, вони дивилися на неї і розуміли, що найпростіші речі можуть впливати на нас і створювати настрій. Одні дивляться на цю картину і бачать бездонний колодязь, другі бачать вібруючий, тремтячий квадрат, треті відзначають просту геометричну форму, а четверті — простір.



IV. Повідомлення теми та теми уроку.

Сьогодні на уроці ми ознайомимося з поняттям «простір», напрямом у мистецтві під назвою супрематизм, творчістю художника Казимира Малевича, а також спробуємо самостійно передати художній простір за допомогою ритму, ліній, плям, кольору.



V. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

  1. Поняття «художній простір» і «простір».

    1. Розповідь вчителя з елементами бесіди.

Поняття «художній простір» і «простір» розуміють по - різному. Якщо говорити про реальний простір, то це — все, що нас оточує, тоді як «художній простір» — перенесення реальних просторових відношень на площину (картина, гравюра, кінокадр) і тривимірний простір (скульптура, архітектура, мізансцена у спектаклі).

Поняття «організація простору» використовується в архітектурі, живописі, графіці та кіномистецтві. Щоправда, у кожному випадку розуміється абсолютно різне. В архітектурі це розміщення побудоване таким чином, щоб утворювався цілісний ансамбль і людина відчувала б себе всередині нього зручно. У кіномистецтві організація простору полягає не тільки в розміщенні об’єктів у кадрі, але й в особливостях зйомки. У живописі та графіці це знаходження правильного співвідношення планів картини, простір будується в цих видах мистецтва за законами лінійної, повітряної й умовної перспективи.



  1. Властивості простору.

2.1. Колективне обговорення матеріалів таблиці

Щоб правильно передати простір, треба запам’ятати п’ять властивостей його зображення.


П’ять властивостей зображення простору


Перша властивість — різниця між масштабами. В міру віддалення люди здаються меншими, а з наближенням до нас немовби зростають. Усі предмети в просторі підлягають цій властивості перспективи.








Друга властивість — перетворення окремого (конкретного) на загальне. При зображенні простору деталі, розташовані далі, не тільки зменшуються, а й узагальнюються.






Третя властивість — перетворення контрасту на нюанс. Те, що на першому плані виглядає чітким, на другому й третьому — більш розмите. Контури не такі конкретні, контраст між світлом і тінню значно слабший. Це відбувається через пом’якшення планів. За рахунок такої властивості досягається ефект глибини простору.







Четверта властивість — можливості теплих і холодних кольорів наближати та віддаляти. Це не означає, що перший план слід малювати лише теплими кольорами, а другий — лише холодними. Додаючи холодний колір до теплого, художник «відсуває» простір трохи вглиб. Додаючи теплий, навпаки, — наближає, висуває.




.


П’ята властивість. Колір на відстані втрачає свою яскравість, і дальній план порівняно з першим стає тьмянішим. Якщо ви передаєте простір олівцями — послабте натиск, якщо гуашшю — додайте до кольору білил, якщо аквареллю — розбавте колір водою.





3. Супремати́зм.

3.1.Робота учнів з додатковою літературою.

Супремати́зм — напрям модерного мистецтва, безпредметність, абстрактний геометризм, що виник на початку ХХ століття.

Одним із важливих елементів передачі умовного простору є ритм. Ритм дозволяє емоційно організувати картинну площину. В живописі — великі та розпливчасті плями, лінії створюють різний настрій. Увага до простору, дослідження різних станів площини, поєднання найпростіших різноколірних і різновеликих геометричних форм (прямокутників, трикутників, смуг), які утворюють врівноважені асиметричні композиції, — усе це стало одним із напрямів авангарду, що виник на початку ХХ ст., — супрематизму.

Основоположником супрематизму (від латин. suprumus — найвищий) вважається Казимир Малевич.

2.2. Ознайомлення з роботами абстракціоністів: Дж. Поллока, М. Ротко, У. Куннінга (Нью-йорська школа живопису, 50- р.) (Додаток 2)

VІ. Виконання творчих вправ.

Вправа 1.

Перед вами квадрат із зображеними на ньому лініями — паралельними діагоналями (малюнок на дошці). На перші три лінії нанесені штрихи в різних напрямках. Подивіться, як змінюється «рух» ліній. Закінчіть роботу в альбомі й розкажіть, що ви побачили.

















Вправа 2.

Намалюйте два однакових круги. Один білого кольору, а другий – чорного. На якому з малюнків круг здається більшим: чорний круг на білому фоні чи білий круг такого самого діаметра на чорному фоні? Поясніть чому.








VІІ. Практична робота.

1. Обговорення зразків абстрактних композицій. (Додаток 3).

2. Виконання тренувальних вправ.

Завдання 1.

На поданій роботі переданий простір знизу вгору за допомогою прямокутників. Виконайте свою роботу, використовуючи трикутники: передайте простір зверху вниз.




















Завдання 2.

Розгляньте графічні й живописні роботи. Назвіть прийоми, використані для передачі простору. Виконайте графічним матеріалами подібний малюнок.





  1. Практична діяльність учнів. Створення абстрактної композиції, передача простору за допомогою тону та геометричних фігур.

ІX. Підсумок уроку.

  1. Рефлексія. Фронтальне опитування

  • Що таке «художній простір»?

  • Як передати в малюнку візуальний, повітряний, умовний простір? Які властивості треба враховувати?

  • Що таке супрематизм?

Розкрийте тему «Мої враження від картини «Чорний квадрат».

  1. Демонстрація, обговорення, оцінювання дитячих робіт.

X. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Закріпити розглянуті терміни.

За бажанням. Підібрати ілюстрації з зображенням гірського пейзажу.

Додаток 1
Картина Казимира Малевича «Чорний квадрат»




Додаток 2

Роботи Дж. Поллока, М. Ротко, У. Кунінга (Нью-йорська школа живопису).



Додаток 3

Зразки абстрактних композицій.







Урок 2

Тема. Повітряна перспектива. Створення композиції

«Гірський пейзаж»

Мета: сформувати в учнів поняття про повітряну перспективу, закріплювати знання про передавання глибини простору на площині за допомогою кольору;

розвивати комбінаторні здібності, навички та вміння передавати простір, освітлення, визначати тон; продовжувати формувати в дітей уміння виконувати роботу використовуючи техніку набризку; формувати образне, логічне, просторове мислення;

виховувати естетичне сприйняття учнями навколишнього світу; стимулювати розвиток допитливості.

Обладнання: навчальні плакати, репродукції картин відомих художників на дану тематику; альбом для малювання; простий олівець; гумка; гуаш; пензлі № 4, 6; ємність для води; серветки для витирання рук і пензлів; палітра

Тип уроку комбінований

Вузлики на пам'ять

Перспектива – зображення простору і предметів на площині для створення уявних глибини та об’єму.

Повітряна перспектива розглядає вплив повітря на зміну чіткості та кольору предметів зі зміною відстані.

Перебіг уроку

І. Організація класу.


  • Створення ситуації успіху. Побажання вчителя.

ІІ. Перевірка домашнього завдання.

1. Презентація учнями ілюстрацій на тему «Гірський пейзаж» за планом



      1. Які гори зображено?

      2. Які кольори використав художник?

      3. Що вас вразило в даній роботі? (Зразки. Додаток 1).

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь.

1. Бліц опитування:

- Які види образотворчого мистецтва вам відомі?

- Назвіть матеріали та інструменти живопису, виражальні можливості цього виду мистецтва.

- Вкажіть види композиції.

- Назвіть виражальні можливості живопису.

2. Користуючись ілюстрацією, поясніть методику виконання роботи в техніці набрезк.


ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку.


    1. Учні зачитують тему, записану на дощі, спільно формулюють мету уроку. Вчитель корегує та доповнює учнів.

2. Постановка і вирішення проблемного питання.

- За допомогою чого художник передав глибину простору в даному малюнку?





ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Знання законів лінійної перспективи стане основою для створення нами просторових композицій.

V. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.


  1. Повітряна перспектива, її закономірності.

    1. Робота зі словником.

Перспектива – зображення простору і предметів на площині для створення уявних глибини та об’єму.

Повітряна перспектива розглядає вплив повітря на зміну чіткості та кольору предметів зі зміною відстані.

    1. Пояснення вчителя з використанням ілюстрацій.

Малюючи пейзаж, художники вміють майстерно створювати ілюзію глибини простору, використовуючи різні способи. Перші дослідження закономірностей повітряної перспективи зустрічаються ще у Леонардо да Вінчі. Видатний художник відзначав, що віддалення предмета від ока спостерігача пов’язане зі зміною кольору предмета. Тому для передавання глибини простору в картині найближчі предмети повинні бути зображені художником в їх власних кольорах, віддалені набувають синюватого відтінку, «а найостанніші предмети, в ньому (в повітрі) видимі, як, наприклад, гори внаслідок великої кількості повітря, що знаходиться між твоїм оком і горою, здаються синіми, майже кольору повітря».

Синява тим чистіша та ясніша, чим прозорішим і чистішим є саме повітря. Тому ми бачимо густу синяву осіннього неба, сині контури гір і далеких лісів, синяву морів, озер, річок.

Якщо повітря просочене вологою (через туман або похмуру погоду), то небо здається молочно-сірого кольору, світлі предмети набувають жовтуватого і червонуватого відтінку, а темні — фіолетового, сірого та невизначеного, безбарвного; при цьому контури виступаючих країв пом’якшуються, заглиблення втрачають частину різкості, й загальні контури стають менш визначеними.

Контури та фарби є тим виразнішими і різкішими, чим меншою є відстань між оком і об’єктом, і, навпаки, зі збільшенням відстані фарби бліднуть і контури стушовуються, поки, врешті-решт, увесь об’єкт не зіллється в туманній далечині.

Повітряна перспектива характеризується зникненням чіткості й ясності контурів предметів у міру їх віддалення від очей спостерігача. При цьому на дальньому плані насиченість кольору зменшується (колір втрачає свою яскравість, контрасти світлотіні пом’якшуються) — глибина здається світлішою за передній план.

VІ. Організація сприйняття творів мистецтва.



Пояснення вчителя.

Учитель пропонує учням розглянути репродукцію 3D картини закарпатського митця Михайла Сагуна (Додаток 2), скласти невеличкий усний твір-опис за картиною; визначити, якими засобами виразності скористався художник для відображення свого ставлення. Учитель звертає увагу учнів на те, що в картині детально промальовано всі зображення переднього плану.

VІІ. Практична робота.


  1. Робота в міні -групах. Творча вправа «Створіть кольори».

Учні мають створити із запропонованих кольорів нові та їх відтінки, для передачі простору.

  1. Творче завдання.

Слово вчителя

Ми розглянули ряд репродукцій картин та ілюстрацій із зображенням гір, пригадали особливості техніки набрезк. Створіть власну картину на тему «Гірський пейзаж» з використанням даної техніки.

  1. Індивідуальна робота за творчим завданням.

Учитель допомагає учням проаналізувати правильність виконання композиції та виправити помилки, надає індивідуальну допомогу.

ІІX. Підсумок уроку.

1. Гра «Ланцюжок». (Учні задають почергово один одному запитання по вивченій темі).

2. Рефлексія. Прийом «Кольори настрою». (Учні піднімають картки такого кольору, який відповідав їхньому настрою на уроці. Вчитель на основі кольорів аналізує емоційний стан учнів та його вплив на їхню діяльність).

  1. Обговорення учнівських робіт.

ІX. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Скласти 2-3 завдання по вивченій темі.

За бажанням. Підготувати повідомлення «Лінійна перспектива».

Додаток 1

Презентація учнями ілюстрацій на тему «Гірський пейзаж».






Додаток 2

3D картина закарпатського митця Михайла Сагуна.




Урок 3

Тема. Глибина простору. Створення композиції

«Залізнична колія»

Мета: закріплювати поняття учнів про виражальні можливості графіки, сформулювати поняття про лінійну перспективу; вчити виконувати графічне зображення, дотримуючись правил лінійної перспективи;

розвивати композиційні уміння та навички;

виховувати бажання створювати об’ємні зображення на площині завдяки

лінійній перспективі.



Обладнання: альбом для малювання, простий олівець, гумка, лінійка, гуаш, пензлі палітра, навчальні плакати.

Тип уроку засвоєння нових знань і вмінь

Вузлики на пам'ять

Точка зору – місце знаходження глядача.

Лінійна перспектива розглядає питання, що пов'язані з величиною та формою предметів, залежно від точки зору.

Точка сходження місце перетину паралельних горизонтальних ліній, які віддаляються від спостерігача до горизонту.

Перебіг уроку

І. Організація класу.

  • Створення ситуації успіху.

Продзвенів уже дзвінок, починати час урок.

Сядьте зручно, усміхніться й до роботи всі беріться.

Хай вам весело живеться і в роботі все вдається.

І хай ваша творча праця принесе вам тільки щастя!



ІІ. Актуалізація суб’єктного досвіду.

  1. Продовжіть думку.

Графіка – це ….

Перспектива – це ……



  1. Завершіть схему Виражальні можливості графіки




  1. Робота в парах. Творче завдання.

Поставте на розданому аркуші паперу пляму будь-якого кольору. Використовуючи трубочку, перетворіть її дерево, або кущ, або хмару.

  1. Гра «Так - ні» (Учні ставлять знак +, якщо твердження правильне і знак - , якщо твердження хибне).

  • Віддаляючись, предмети збільшуються за розмірами.

  • Предмети, що знаходяться на передньому плані, можуть закривати ті, що стоять на другому і на третьому.

  • Чіткість зображення предметів з відстанню розмивається.

  • Чіткість зображення предметів залежить від частини доби – ранок, полудень, вечір.

ІІІ. Повідомлення теми уроку.

Вчитель пропонує учням відгадати об’єкт, над зображенням якого вони працюватимуть на уроці. Шлях побудований з дерев’яних брусів і залізних шпал (залізнична колія).



ІV. Мотивація навчальної діяльності.

Як домогтися, щоб предмети оточуючого світу на плоскому аркуші паперу були об’ємними і знаходились у просторі? Цього досягти нам допоможе лінійна перспектива, та її правила. Отже, сьогодні на уроці ми повинні дізнатися про лінійну перспективу, її правила та вчитися будувати залізничну колію за правилами лінійної перспективи.




V. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.


  1. Точка зору.

    1. Розповідь вчителя з використанням ілюстрації.

Точка зору – це місце знаходження глядача. Бачимо ми предмети за допомогою органа зору – ока. Зображення предметів на сітківці ока є дійсним, зменшеним, перевернутим. Лише оброблена в головному мозку інформація дає нам можливість зрозуміти дійсні ознаки предмета.

Складним у перспективному малюванні є те, що на двомірній площині (довжина і ширина) потрібно передати тривимірне зображення (ширину, висоту і глибину).

Зір людини може чітко бачити лише ті предмети або їх частини, що потрапляють в поле найкращого зору. Це одна з основних особливостей ока.

Другою є те, що зорове сприйняття величини об'єктів залежить від їх відстані до ока. З однакових за величиною предметів сприймаються більшими ті, що розташовані ближче до ока художника.

Третьою особливістю ока є залежність зорового сприйняття об'єкта від точки зору художника. Відносно ока об'єкт може перебувати в різних просторових положеннях (вище, нижче, лі­віше, правіше від точки зору) та сприйматися по-різному.



  1. Лінійна перспектива, точка сходження.

    1. Робота зі словником.

Лінійна перспектива – це система зображення предметів, які здаються тим меншими, чим далі вони знаходяться від глядача, щоб створити відчуття просторового заглиблення. Всі паралельні лінії на аркуші паперу повинні наближатися одна до одної і перетинатися на лінії горизонту у точці сходження.

Точка сходженнямісце перетину паралельних горизонтальних ліній, які віддаляються від спостерігача до горизонту.

    1. Випереджувальне завдання учнів. Повідомлення (орієнтовне).

Напрям горизонтальних ліній у перспективі добре спостерігати, стоячи посередині залізничної або трамвайної колії та дивлячись у далину. Видно, як відстані між рейками (або ширина дороги) поступово зменшуються, та здається, що паралельні в натурі рейки на видимому горизонті сходяться в одну точку - точку сходження. Телеграфні стовпи по мірі віддалення від нашого ока сприймаються меншими та на лінії горизонту сходяться в точці сходження. Зменшується й відстань між ними. Прямі лінії, умовно проведені через вершини та основи стовпів, теж підуть у точку сходження. Вертикальні ж лінії телеграфних стовпів залишаються вертикальними.

    1. Робота з ілюстрацією.



    1. Розташування точки сходження в різних місцях лінії горизонту. (Додаток 1).

  1. Закономірності перспективного малювання.

    1. Колективне ознайомлення з закономірностями перспективи.

Закономірності лінійного малювання

  • паралельні горизонтальні лінії, які віддаляються від глядача до горизонту, зближуються видимо та при продовженні сходяться в одній точці;

  • усі лінії, перпендикулярні до картинної площини, сходяться в головній точці Р, яка знаходиться на лінії горизонту проти точки зору;

  • горизонтальні лінії, які знаходяться вище рівня очей (горизонту), направлені вниз до горизонту;

  • горизонтальні лінії, що знаходяться нижче рівня очей (горизонту), направлені вгору до горизонту;

  • лінії, розміщенні на рівні очей проти точки зору (горизонту), здаються розміщеними на лінії горизонту;

  • висота вертикальних ліній у міру їх віддалення від глядача видимо зменшується; на малюнку ці лінії зображуються вертикальними;

  • чіткість ліній при віддаленні їх від точки зору зменшується .

VІ . Практична робота.

  1. Складання алгоритму виконання роботи .

Етапи створення малюнка:

- проведення лінії горизонту;

- вибір точки сходження;

- визначення ширини залізничної колії на передньому плані;

- визначення розташування стовпів на передньому плані та їх висоти;

- побудова роботи та її завершення на основі правил лінійної перспективи.

  2. Аналіз поданого зразка.



3.Розгляд малюнка в кольорі (Додаток 2) та графічного (Додаток 3). 4. Самостійна робота учнів. Вчитель дає учням рекомендації.

VІІ. Підсумок уроку.


  1. Фронтальне опитування.

  • Чому сприяють перспективні зображення на площині?

  • Що таке лінійна перспектива?

  • Що ми називаємо лінією горизонту?

  • Де знаходяться точки сходження?

  1. Презентація учнями своїх робіт, колективне оцінювання їх.

  2. Рефлексія. Прийом «Незакінчене речення».

Сьогодні на уроці я дізнався нового… Я навчився… Мені сподобалось….

ІІV. Домашнє завдання.

За потребою. Домалювати дрібні деталі.

За бажанням. Підготувати колективну презентацію із зображенням кімнат різного призначення.

Додаток 1

Розташування точки сходження в різних місцях лінії горизонту




Додаток 2

Малюнок в кольорі




Додаток 3

Графічний малюнок





Урок 4

Тема. Фронтальна перспектива. Створення інтер’єру кімнати

Мета: поглибити знання учнів про закони лінійної перспективи; виробити практичні навички зображення інтер'єру з різних точок зору, уміння бачити і розуміти особливості будови форми замкнуто­го простору;

розвивати образно-просторове мислення та уяву, творчі здібності та естетичні смаки;

виховувати уважність, наполегливість, допитливість.

Обладнання: схеми побудови інтер'єру в різних видах перс­пективи, репродукції картин; альбом, графітовий олівець, гумка.

Тип уроку вивчення нового матеріалу

Вузлики на пам'ять

Інтер'єр (франц. interieur — внутрішній) — відносно замкне­ний, організований у функціонально-естетичному відношенні про­стір усередині будівлі. Складається з приміщення (стін, підлоги, стелі чи склепіння) та обладнання (меблів, картин, килимів, освіт­лювальних приладів тощо). Інтер'єр є синтезом різних видів мистец­тва, підпорядкованих архітектурі будівлі. Його характер змінюєть­ся відповідно до зміни архітектурного стилю.

Фронтальна перспектива – це перспектива, у якій одну із стін зображують паралельно кар­тині.

Перебіг уроку

І. Організація класу.


  • Створення ситуації успіху. Заповнення картки очікувань.

Від уроку я очікую

Настрою




Знань




Праці





ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь.

  1. Дидактична гра «Знайдіть малюнки з помилками».

Учням потрібно розкласти картки із зображеними предметами на дві групи.

І – ті, в яких не допущено помилок при зображенні лінійної перспективи.

ІІ – малюнки з помилками. (Учні пояснюють свій вибір).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Слово вчителя

Колись видатний художник і теоретик образотворчого мистецтва епохи Відродження Мікеланджело сказав: «Малюють головою, а не руками». Це цілком вірно. Хоч технічні навички і мають важливе значення при ма­люванні, але це далеко не головне.

До цього ми малювали предмети, які бачили (чи уявляли) у просторі, тобто дивлячись на них зовні. Усі вони, як відомо, зображуються у перспективному скороченні. Це зумовлено оптичними особливостями будови нашого ока: чим далі предмет від нас, тим його величина здається меншою.

З цим основним законом - властивістю перспективи - ви вже ознайомлені під час малювання залізничної колії. А тепер давайте на ці самі предмети спробуємо подивитись з середини і зобразити їх такими, як їх сприймає наше око, тобто, сьогодні ми повинні навчитися правильно зображувати перспективну побудову інтер'єра (французьке слово, що означає «внутрішній»).



V. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

1. Інтер’єр, його особливості.

1.1. Розповідь вчителя.

Інтер'єр — це оформлення внутрішнього простору будинку або окремих приміщень. В інтер'єрі можуть бути виражені різноманітні відтінки почут­тів і настрою людини: радість, смуток, роздуми; він може бути свят­ковим або скромним, затишним або холодно-парадним. У ньому можливо показати зміни, які вносить до нашого життя дійсність. Вигляд нової квартири, лабораторії, офісу, театру, концертного за­лу буде відображати побут, смаки та захоплення нашого сучасни­ка. Інтер'єр слугує перехідним етапом до пленеру, до вулиці, повітря. Відкриті вікно або двері на балкон пов'язують інтер'єр з пейзажем, із зовнішнім світом.

Вам необхідні певні знання і навички зображення інтер'єру, то­му що дуже часто він є фоном для тематичних композицій. Малювання інтер'єру потребує знання перспективи, уміння ко­ристуватися нею. Коли ми з вами будемо малювати класну кімнату або інший інтер'єр, ми, насамперед, повинні знайти місце, відкіля краще буде видно це приміщення.



  1. Фронтальна перспектива.

    1. Опрацювання матеріалу підручника.

Перспектива, у якій одну із стін зображують паралельно кар­тині, називають фронтальною. Фронтальна перспектива характе­ризується простотою побудови і виразністю. Голо­вна точка сходження розташована на фронтальній стіні в місці перетину вертикальної осьової лінії картини з лінією горизонту. У такому випадку бічні стіни на малюнку будуть однакові.

V І. Робота над формуванням навичок і вмінь.

Учитель, використовує схеми, дає пояснення сто­совно різних видів побудови інтер'єру.



VІІ. Аналіз картин визначних художників.

(демонстрація репродукції картини Леонардо да Вінчі «Тай­на вечеря»)



Якщо треба побудувати зображення з більшим видом на праву половину інтер'єру, то точку сходження зсувають ліворуч від цент­ра картини (демонстрація репродукції карти­ни П. Федотова «Сватання майора»)



Малюнок інтер'єру може бути побудований і в кутовій перс­пективі, у якій зображають дві стіни, площини яких повернуті під певним кутом до картини. Така побудова перспективи інтер'єру має дві точки сходження. (демонстрація репродук­ції картини В. Сєрова «Дівчина з персиками»)



Елементи інтер'єру — двері, вікна, класну дошку тощо малю­ють на другому етапі, враховуючи при цьому їх перспективні змі­ни. Лінії вікон, дверей, шафи, стола, якщо їх продовжити, мають також зійтися в тій точці сходження, що й лінії підлоги, стелі. Про­порції їх узгоджуються з основними вимірами інтер'єру (висота, ширина, глибина).

Ті предмети, які в інтер'єрі розміщені не паралельно стінам, ма­ють для побудови свої точки сходження, що розташовані на єдиній для всього інтер'єру лінії горизонту.

ІІX. Практична діяльність учнів.

1. Учні розглядають підготовлену колективно презентацію із зображенням кімнат різного призначення. (Додаток 1)

2. Учитель на дошці пояснює поступову побудову фронтальної перспективи кімнати з розміщенням у ній меблів.

Вчитель роздає учням картки «Порядок побудови зображення інтер’єру» (Додаток 2).



3. Самостійна робота учнів.

ІX. Підсумок уроку.

  • Виконання учнями тестових завдань на картках.

1. Внутрішній простір будинку – це…

а) екстер’єр; б) інтер’єр; в) перспектива.

2. Перспективу, у якій одну із стін зображують паралельно кар­тині, називають...

а) кутовою; б) вертикальною; в) фронтальною.

3. На фронтальній стіні в місці перетину вертикальної осьової лінії картини з лінією горизонту розташована…

а) точка сходження; б) точка найкращого бачення; в) лінія, що з’єднує стіни.



  • Учитель підводить підсумки: аналізує характерні помилки в ро­ботах учнів; дає загальну оцінку виконаним роботам; оцінює діяль­ність учнів на уроці.

  • Рефлексія. Аналіз. Чи справдились очікування уроку?

X. Домашнє завдання.

За потребою. Виконати начисто рисунок-схему інтер’єру кабінету. Робота виконується простим олівцем без передачі тональності.

За бажанням. Проаналізувати інтер’єр своєї кімнати. Спостерігати перспективу меблів.

Додаток 1
Презентація кімнат різного призначення.






Додаток 2

Порядок побудови зображення інтер’єру однаковий для фронтального і кутового положення. Роботу виконуйте у такій послідовності:

1.      Проведіть лінію горизонту  відповідно до натури і визначіть точку сходження горизонтальних ліній інтер’єра, яка залежить від точки зору. Проведіть основні лінії стін, підлоги і стелі.



2.      Побудуйте предмети першого, другого і дальнього планів з визначенням місця, яке вони займають на горизонтальній площині підлоги, розміри загальної їх форми, щодо основних розмірів інтер’єра.

3.       Перевір правильність побудови всіх предметів та елементів інтер’єра з урахуванням перспективних змін в їхні розмірах та розташування їх у просторі (чи далі предмет, тим менший його розмір для зору)

 




4.      Завершіть малюнок олівцем, детально промалюйте перший план.

5.      Закінченим ваш інтер’єр буде вважатись,  якщо ви передасте його в кольорі. Почніть роботу в техніці «по-вологому» із розроблення детальних планів. Закінчуйте в техніці «по-сухому» детально проробляйте предмети першого плану.







Урок 5

Тема. Екстер'єр будови. Проект дачного будиночка

Мета: поглибити знання учнів про просторові відношення на основі використання законів лінійної перспективи, розширити знання про лінію горизонту;

розвивати вміння будувати перспективне зображення, аналізуючи й розміряючи конкретні форми; закріпити вміння поетапно виконувати навчальну роботу;

виховувати естетичне сприйняття навколишнього світу, акуратність, активізувати творче мислення учнів

Обладнання: матеріали: фарби, пензлі, чорний фломастер,олівець, альбом, картки на кожну парту «Послідовність зображення будинку в кутовій перспективі»; зоровий ряд: фотографії із зображенням будинків нескладної форми в кутовій перспективі.

Тип уроку узагальнення і систематизації знань

Вузлики на пам'ять

Екстер'є́р - (фр. extérieur, лат. exterior — зовнішній) — художнє та архітектурне зовнішнє оформлення будівлі.

Перебіг уроку

І. Організація класу.


  • Створення ситуації успіху. Творча вправа «Авансування».

  • Що робить людина, коли в неї гарний настрій? (сміється)

  • Якого кольору сміх? (відповіді дітей)

  • Усміхніться:

  • Як кіт сонечку.

  • Як клоун у цирку.

  • Як пес хазяїну.

У вас гарні усмішки. Усмішки розсипались по класу, а я ловила їх. Ось що у мене вийшло. (Показую плакат, що рясніє різнокольоровими плямами.)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

  1. Фронтальне опитування

  • Що таке лінія горизонту?

  • Що таке точка сходження? Для чого вона потрібна?

  • Які властивості має зображення перспективи?

IIІ. Мотивація навчальної діяльності.

Навколишню дійсність художники зображують відповідно до того, як виглядають предмети з обраної точки зору. Розмір і форма предметів зорово змінюються в залежності від ступеня їхньої віддаленості (ближче - більші, далі - менші) й різного положення стосовно точки зору виконавцем картини.

Розгляньте фотографії (Додаток 1) із зображенням будинків нескладної форми в кутовій перспективі. Пригадайте побудову геометричних тіл за законами лінійної перспективи.

Кожен із вас впізнає куби, повернені до нас кутом (Додаток 2). Вони зображені такими, якими їх сприймає наш зір. Щоб переконливо передати форму куба, необхідно правильно, з однієї загальної точки зору, зобразити кожну сховану від нас грань так, як ми її бачимо.



IV. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні на уроці ми будемо вивчати лінійну перспективу, тобто ту, яка пов'язана зі змінами форми, розмірів, напрямків контурів; зазвичай її зображують лінією. Та виконаємо графічний малюнок будинку в кутовій перспективі.



V. Сприйняття і осмислення нового матеріалу.

1. Куб – основа будинку.

1. 1. Слово вчителя.

Розглядаючи фотографії, ви впізнали куби. Пригадаймо, як намалювати куб.

Необхідно побудувати лінію горизонту та точки сходження. Лінія горизонту визначає точку зору, а точніше – висоту точки зору від предметної площини. Різне положення лінії горизонту залежить від задуму художника. Щоб добитися реалістичності зображення, художник мусить співвідносити всі елементи композиції з лінією горизонту.

1.2.Словникова робота.

Перспектива – це спосіб відображення просторового середовища, зображення об'ємних предметів на рівній площині або кривій поверхні.

Лінійна перспектива – це зміна форми, розмірів, напрямків контурів.

Точка сходженняпаралельні горизонтальні лінії, що віддаляються від глядача, зримо зближуються, і при продовженні сходяться в одній точці на горизонті. (Насправді такої точки не існує, вона уявна).

Екстер’єр - (фр. extérieur, лат. exterior — зовнішній) — художнє та архітектурне зовнішнє оформлення будівлі.

2. Побудова будинку за кутовою перспективою.

2.1. Пояснення вчителя.

Виконуємо малюнок одноповерхового будинку в перспективі, який бачиться з кута на рівні зору людини, яка стоїть. При цьому лінія горизонту перетинає стіни будинку на рівні ока людини, що малює, так що горизонтальні лінії однієї стіни сходяться до одної точки зору, а лінії іншої стіни - до другої. Аналізуючи форму будинку, звертаємо увагу на те, що в основі форми є поєднання геометричних тіл (дах - трикутна призма, основа - паралелепіпед).

Побудова виконується за вказаними нижче етапами. Для роботи можна використовувати лінійку.

2.2.Колективне ознайомлення з етапами виконання роботи.

Виконання роботи за етапами ( педагогічний малюнок на дошці).

1. Визначення величини та місця зображення на аркуші паперу.

2. Проводиться лінія горизонту відносно рівня зору людини, що малює, (на якій висоті лінія горизонту перетинає будинок).

3. Побудова каркасу будинку: намічають переднє ребро каркасу будинку, яке буде найближчим та найбільшим і визначають напрям (під яким кутом) видимих ребер основи, що віддаляються від нас. Визначають напрям верхніх горизонтальних ребер. При цьому передають на малюнку перспективні явища: паралельні горизонтальні лінії граней стін будинку при умовному продовженні їх ніби зли­ваються в одній точці на лінії горизонту - в точці сходу. Лінійний малюнок основи будинку закінчують проведенням двох віддалених ребер .

4. Щоб знайти перспективну середину стіни, необхідно перетнути її площину діагоналями. Отримаємо точку перетину, через яку проведемо вертикальну лінію - ось стіни, яка поділяє стіну навпіл. На неї відмічаємо найвищу точку.

5. Побудова даху.

6. Побудова дверей та вікон.

7. Побудова плит на землі навколо будинку.

8. Наведення видимих ліній чорним фломастером або кульковою ручкою. Допоміжні лінії, виконані олівцем, доцільно не витирати.



VІ. Практична робота.

Диференційоване завдання учнів


  1. Намалювати простий будинок у кутовій перспективі. Матеріали – простий олівець ( 4- 6 балів)

  2. Намалюй ускладнений за будовою одноповерховий будинок у кутовій перспективі. Матеріали – олівець, гелева ручка, фломастер. (7-9 балів)



Зразок роботи олівцем



Зразок роботи фломастером, фарбами

  1. Намалюй ускладнений за будовою одноповерховий будинок у кутовій перспективі. Сплануй оточення будинку, його зовнішнє оздоблення. Матеріали – олівець, гелева ручка, фломастер. (10-12 балів).



Зразок роботи фломастером, фарбами

VІІ. Узагальнення вивченого матеріалу по темі «Художні засоби зображення простору». (Проводиться у формі змагання між двома командами)

  1. Гра «Поясни термін».

Перспектива, точка сходження, інтер’єр, екстер’єр.

  1. Гра «Хто більше».

Назвіть основні правила перспективи.

  1. Гра «Назвіть спільне та відмінне»,

порівнявши особливості повітряної та лінійної перспективи.

  1. Творча вправа «Розмитий малюнок».

Домалюйте подані на картках частини малюнка. (по вивченій темі).

ІІX. Підсумок уроку.

  • Аналіз роботи учнів на уроці, колективне оцінювання (на картках).

ІX. Домашнє завдання.

Обов’язкове. Підготувати усний міні твір на тему «Оселя про яку я мрію».

Додаток 1



Додаток 2

Побудова куба повернутого до нас кутом







Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка