Методи дослідження



Скачати 100.7 Kb.
Дата конвертації22.12.2017
Розмір100.7 Kb.

МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Максименко С. Д.

Спостереження

Спостереження відіграє надзвичайно важливу роль і є дуже поширеним як у педагогіці, так і у психології. Спостереження є однією з форм активного чуттєвого пізнання; воно є галуззю і водночас процесом одержання життєвого досвіду. Власне спостереження - це найбезпосереднішій спосіб одержання дослідних даних, завдяки чому цей метод став першою і вихідною формою пізнання. Саме як метод наукового пізнання спостереження має ряд специфічних характеристик. Наприклад, метод є суспільно виробленою і закріпленою системою регулятивних принципів і теоретичної пізнавальної діяльності. Таким чином, метод є «керівництвом» до практичних дій і осмислення фактів. З огляду на це, можна визначити деяку специфіку методу спостереження. Передусім, у визначення спостереження як методу педагогіки та психології мають бути включені положення про:



  • галузі використання методу;

  • сутність специфічного психологічного спостереження;

  • можливості та обмеження методу;

  • його зв'язки з іншими методами психологічного дослі­дження;

  • структуру самого процесу спостереження як спеціальної пізнавальної наукової діяльності;

  • види спостереження та їх відмінні риси;

  • предметну оснащеність спостереження;

  • способи інтерпретації емпіричних даних та їх теоретичне осмислення.

Перш ніж перейти до докладного висвітлення сутності методу спостереження у психології, слід зазначити, що воно є одним із методів безпосереднього збору первинних даних. Це означає, що спостереження стоїть в одному ряду із такими методами дослідження, як експеримент, опитування, тест, аналіз продуктів діяльності. Так, основною рисою спостереження є його невтручання у перебіг спостережуваних подій (явищ). Ця властивість має як переваги, так і недоліки, порівняно з іншими методами психологічного досліджен­ня. Відповідно до мети дослідження та з урахуванням реальності обстановки, умов можна говорити про методику спостереження, тобто зумовлений планом та ситуацією вибір конкретного виду спостереження, способів фіксації даних, вибір одиниць оцінювання явищ. Під методикою розуміється певним чином фіксована, викладена зрозуміло для інших, предметно репрезентована система засобів збору та обробки емпіричних даних, що відповідає певному колу дослідницьких завдань. Методика - це максимально повний та докладний опис усіх етапів процедури спостереження: вибір об'єкта спостереження, схема чи план процесу спостереження, опис процедури стандартизованого оцінювання, опис організації роботи. Таким чином, метод спостереження у психології є спеціальним чином організоване, цілеспрямоване, систематичне та планомірне сприйняття досліджуваного об'єкта. Як уже відзначалося, сприйняттю як методу психологічного дослідження властива низка специфічних рис. Усі ці особливості так чи інакше випливають зі специфіки психіки як предмета дослідження. Однією з важливих ознак психічного спостереження є його невідомість іншій людині, тобто спостерігач не знає, що в даний момент відчуває людина, за якою спостерігають. Стороння людина може уявити собі чужі переживання лише настільки, наскільки вона сама була колись у схожих умовах і має підстави вважати, що її власні переживання схожі на почуття тих, за ким вона спостерігає. Тут слушно застерегти, що спостерігач у жодному випадку не повинен робити висновків на зразок такого: «Ну, не пішов до школи, бо хотів піти до кіно», оскільки дослідник ніколи не може напевне знати, чого бажає спостережувана особа, а висновки можна робити лише щодо конкретних дій.Об'єктивність методу спостереження ґрунтується на тому, що психічна діяльність так чи інакше виявляється зовні. Саме за зовнішніми проявами можна робити висновки про деякі психологічні особливості, проте найповніші висновки щодо поведінки, стану та інших суто зовнішніх характеристик всетаки можна зробити.

Правильно організоване спостереження дає дуже цінний матеріал, причому такий, який часто неможливо одержати іншими методами, особливо якщо це стосується якихось непередбачених схемою дослідження реакцій, вияву ставлень до ситуації дослідження тощо. Це робить його незамінним методом психологічної й, особливо, вікової психології, зважаючи на досить широке поширення експериментальних методів. Утім, для того, щоб спостереження було організоване правильно, слід насамперед чітко усвідомити, які характеристики психічної діяльності можуть бути предметом спостереження, а які - ні. Чітке розуміння цього сприяє конкретній постановці мети та зав­дань дослідження. Таким чином, об'єктом спостереження може бути або окрема лю­дина, або група осіб. Наголошуємо, що предметом спостереження можуть бути лише зовнішні вияви об'єктів спостереження:

1) моторні компоненти практичних та гностичних дій;

2) рухи, переміщення та нерухомі стани людей, дистанція між ними;

3) спільні чи сумісні дії людей, а також дотики та інші фізичні взаємодії;

4) мовні акти, їх зміст, спрямованість, частота, тривалість, інтенсивність, особливості експресії, лексики людини;

5) міміка та пантоміміка, експресія звуків;

6) зовнішні вияви деяких вегетативних реакцій: почервоніння або блідість, зміна ритму дихання тощо.

Спостереженню підлягають ситуації, що виникають у житті природним чином або такі, що створюються штучно і відрізняються за видами діяльності, взаємодії людей, спонтанністю їх дій тощо.

Об'єктами спостереження бувають, як правило:

1) загальна соціальна ситуація, у якій перебувають досліджувані особи;

2) суб'єкти або учасники певних подій;

3) мета діяльності, структура діяльності;

4) частота спостережуваних явищ;

5) типовість ситуацій.

При цьому одна лише людина або група осіб спостерігаються з боку вияву мовних актів, виразних рухів, фізичних дій, рухової активності, зовнішнього вигляду предметів, з якими взаємодіють люди, продуктів діяльності людей, з якими спілкується піддослідний. Якщо спробувати окреслити галузь, де спостереження є незамінним методом, то, передусім, це буде соціальна поведінка, тому що втручання експериментатора спотворює картину реальних стосунків людей. Крім того, спостереження часто використовується на початкових етапах дослідження для освоєння поля дослідження та ознайомлення з тими, хто братиме участь у досліджені. Спостереження використовується також і як додатковий метод у комплексних дослідженнях як один із багатьох методів, а також у межах одного дослідження для виявлення різниці між реальною та бажаною поведінкою. Є низка чинників, що зумовлюють складність об'єктивного спостереження для формулювання висновку про «внутрішнє» на підставі «зовнішнього». По-перше, це багатозначність зв'язків зовнішніх виявів об'єктивності, що стоїть поза ними, що часто не дає змоги робити висновки щодо суб'єктивності. Крім того, складність регуляції психічних властивостей породжує те, що одне явище може бути пов'язане з різними внутрішніми передумовами і навпаки, різні зовнішні явища можуть спричинятись одним суб'єктивним станом. Крім того, індивідуальні особливості вияву певного психічного стану можуть бути досить різними. Тому неодмінною умовою об'єк­тивності спостереження повинно бути уникнення оцінних суджень з боку дослідника і необхідність реєстрації лише баченого. Слід зазначити, що ряд психологічних явищ не може бути предметом спостереження, наприклад: настанови, наміри, інтереси, стосунки й ставлення, прагнення, мотиви.



Процедура проведення спостереження і основні вимогидо неї

Для того, щоб підвищити надійність і якість спостереження, є ряд обов'язкових правил:

1. Систематичність і багаторазовість спостереження одного й того самого явища у різний час і в різних ситуаціях. Це дає можливість зробити висновок про повторюваність, а, значить, невипадковість явищ.

2. Уникання оцінних суджень, обов'язковість перевірки альтернативних гіпотез.

3. Проведення спостереження по можливості кількома дослідниками.

4. Зіставлення спостереження окремого етапу поведінки із загальною ситуацією, контекстом дослідження.

Важлива обставина в аспекті підвищення об'єктивності спостереження - це необхідність реєстрації не окремого взятого з контексту факту, а реєстрація дії або реакції людини на тлі загальної ситуації, бо той самий зовнішній результат може мати найрізноманітніше психологічне значення залежно від того, у якій ситуації він був одержаний. Ця вимога набуває особливого значення там, де спостереження ведеться за мінливими явищами (наприклад, за психічним розвитком дитини), тому, чим систематичнішим буде спостереження, тим повнішу картину явища можна одержати.

Труднощі, які виникають при спостереженні, можна розділити на такі класи:



  • специфіка самого об'єкта спостереження;

  • специфіка спостереження як виду діяльності;

  • особливості дослідника;

  • факт присутності спостерігача.

З огляду на це, важливим у плані підвищення об'єктивності спостереження є дотримання правила реєстрації не окремого, вирваного з контексту факту, а реєстрації дії людини на тлі загальної ситуації. Ряд вимог щодо проведення спостереження зумовлюється самою природою спостереження як виду діяльності. Зокрема, така особливість спостереження, як невтручання спостерігача у перебіг подій, породжує специфічні риси, що за різних обставин можуть бути то перевагами, то недоліками спостереження як наукового методу. Наприклад, вимушена очікувальна позиція призводить до того, що спостерігач потрапляє у залежність: він має чекати нагоди помітити те, що його цікавить. Часто сама ця обставина є обмеженням у порівнянні з активнішими психологічними методами. Безумовно, пасивність, невтручання дослідника дає змогу одержати цінні дані, які неможливо отримати іншими методами: це можливість бачення цілісної ситуації, а не її окремих фраґментів або ознак; можливість вивчати явища у най­природнішому для них вигляді, не спотворюючи картини перебігу подій. Важливим також є те, що саме спостереження (як і бесіда) дає можливість помітити та зафіксувати невідомі досі явища, у той час, як експеримент більше залежить від плану. Усе це є наслідком мінімального впливу спостерігача на досліджувані явища, що й створює простір для спонтанності та незапланованості подій.

Важливу роль відіграють також особливості самого процесу сприйняття, який лежить в основі діяльності спостереження. Як відомо, сприйняття як психічний процес характеризується селективністю (вибірковістю), тому деякі події можуть залишатися непоміченими. Крім того, оскільки спостерігач має справу з цілісною ситуацією, великим відтинком людської поведінки, йому буває важко зафіксувати потік подій згідно з обраними одиницями оцінювання, бо часто ситуації бувають багатозначними й непевними. Яким би відстороненим не був дослідник, завжди «працює» певна настанова щодо спостережуваних явищ. Складність полягає саме в тому, що такі настанови не усвідомлюються, і навіть найсумлінніший спостерігач мимоволі є тенденційним. Тому наголосимо: дослідник зобов'язаний реєструвати факти «як такі», і в жодному разі не оцінювати їх. Помилки спостереження можуть породжуватися суб'єктивністю дослідника. Щодо згадуваної селективності сприйняття можна сказати, що певною мірою «зняти» її дію може сенсибілізація дослідника до сприйняття значущих для нього явищ, тобто в даному випадку саме дослідник, зацікавлений у результатах, може помітити більше і точніше, ніж стороння людина. З іншого боку, сильна настанова заважає неупередженому сприйняттю, бо часто можна побачити те, чого насправді не відбулося: бажане може видатися дійсним. Іншим чинником помилок є якості самого дослідника: специфіка пізнавальних процесів, індивідуальний темп, індивідуальний стиль, темперамент, емоційна стійкість, витривалість тощо. Мають значення також і суто особистісні властивості, зокрема особливості психологічних захистів (помітну роль, наприклад, відіграє феномен проекції своїх особистих рис та проблем на інших). Проекція здійснюється на неусвідомленому рівні, і спостерігачеві просто здається, що в цій ситуації певне явище є виявом деякої внутрішньої властивості. Насправді явище може мати зовсім інше психологічне значення. Слід зазначити, що такі помилки становлять значну частину необ'єктивних результатів у спостереженні.

Крім того, причинами помилок можуть бути:

1) різниця у соціальному стані дослідника і досліджуваних;

2) перше враження;

3) попередні зустрічі, що сприяють формуванню певної настанови;

4) явища перенасиченості одноманітною діяльністю тощо.

Спостереження - це метод, що передбачає невтручання дослідника, однак повністю уникнути впливу на спостережуваних людей не можна. Присутність спостерігача, навіть якщо він лишається абсолютно бездіяльним, інколи суттєво впливає на результати. Такий вплив може зумовлюватися двома чинниками: прагненням виглядати краще і свідомими змінами своєї поведінки та неусвідомлюваним бажанням справити позитивне враження або продемонструвати соціально бажаний результат. Особливі труднощі породжує саме другий чинник, бо несвідома зміна реакцій з боку спостережуваних зустрічається часто і до того ж вона малокерована. Тому дослідникові слід вдаватися до спеціальних засобів, щоб знизити результативність свого впливу. Наприклад, слід попередньо познайомитися з людьми, поведінка яких досліджуватиметься, призвичаїти їх до своєї присутності. Добре, коли спостереження у класі веде не стороння людина, а вчитель, у присутності якого учні поводяться природно; дослідник може також «маскуватися» під одного з досліджуваних. Як бачимо, не зважаючи на те, що, на перший погляд, спостереження здається простим, насправді - це досить складний у процедурному відношенні метод. Проте, труднощі спостереження не вичерпуються лише процедурними моментами. Принципову роль відіграє зв'язок конкретної методики (техніки) спостереження з теорією, на яку спирається дослідник. Теоретичне уявлення про природу та сутність досліджуваних явищ певним чином визначається. Наприклад, різні внутрішні умови будуть приписані тому самому явищу представниками біхевіористської, психоаналітичної та марксистської психологій.



Лише будучи правильно організованим, спостереження може забезпечити свої пізнавально-практичні функції: збір емпіричної інформації, попередня орієнтація в об'єкті, уточнення результатів та ін. Крім того, щоб стати фактом у повному розумінні, явища повинні бути проінтерпретованими в межах певної теорії, бо різні теорії дають і різні перспективи для подальшого емпіричного дослідження. Щоб дотриматися всіх зазначених вимог щодо проведення спостереження, слід мати чіткий план процедури дослідження. Як уже зазначалося, багато конкретних моментів безпосередньо залежать від мети дослідження, отже, спостереження починається не зі збору інформації спостерігачем, а з розробки програми дослідження. Чим докладніше буде продумана програма, тим більш арґументований матеріал одержить психолог. Сама програма складається з кількох підрозділів: постановка проблеми, вибір об'єкта та визначення предмета дослідження, формулювання мети та завдань роботи, інтерпретація та довизначення основних понять, попередній аналіз об'єкта, висунення основної та робочої гіпотез, власне збір даних, їх аналіз та інтерпретація. Основним моментом, сенсом усього дослідження є постановка проблеми. Незважаючи на очевидність цієї обставини, правильна постановка проблеми - не проста річ. Особливо це стосується педагогічної психології. З одного боку, оскільки йдеться про реальний навчально-виховний процес у реальній школі, проблеми начебто лежать на поверхні, диктуються самим життям. Проте психолого-педагогічні роботи не завжди містять у собі постановку проблеми, не кажучи вже про її вирішення. Можна вказати на дві негативні крайності, що зустрічаються у багатьох роботах: проблема формулюється або занадто широко, і тоді висновки мають широкий характер, або ж із метою глибшого ви­вчення проблема необґрунтовано звужується, тоді висновки описують занадто складні опосередковані зв'язки між обмеженим колом явищ, тому є занадто аналітичними, що утруднює їх застосування на практиці. Така ситуація характерна і для деяких зарубіжних робіт, коли в результаті докладно виконаного дослідження одержують висновки, цілком очевидні і без спеціального дослідження. Таким чином, вирішальну роль в одержанні результатів, відіграє теоретична позиція спостерігача, а також мета дослідження.

 

 

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка