Мета. Допомогти учням з’ясувати сутність понять «добро», «доброта», «милосердя» як принципів людського буття; навчити учнів критично ставитися до своїх вчинків та вчинків інших людей



Скачати 137.12 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір137.12 Kb.
ТипУрок

Добро починається з тебе

Мета. Допомогти учням з’ясувати сутність понять «добро», «доброта», «милосердя» як принципів людського буття; навчити учнів критично ставитися до своїх вчинків та вчинків інших людей, аналізувати матеріали з різних джерел і самостійно робити правиль¬ні висновки; розвивати почуття доброти, чуйності, милосердя, гуманності, спонукати творити добро, бути милосердним, уникати злих вчинків.

Форма проведення. Урок доброти і милосердя з використанням інтерактивних технологій. Протягом заходу відбувається презентація інтегрованих учнівських проектів. 

http://kuncevo.ucoz.ru/klas_keriv/tabl1.jpg

На дошці записаний епіграф без останнього слова, яке учні повинні назвати в кінці заходу.

У цьому світі є тільки одна річ, перед якою належить схилятися, це — геній, і одна річ, перед якою слід упасти на коліна, це — ... (доброта).

В. Гюго

Мобілізація уваги учнів.

Звучить музика, один із учнів-фольклористів розповідає казку.

Учень. Жила-була на землі дівчина, яку звали Любов. Невесело було їй жити на світі без подружки. Ось і звернулася вона до сивого, старого чарівника, який прожив уже більше ста років:

 Допоможіть мені, дідусю, вибрати подружку, щоб я могла дружити з нею все життя.

Подумав чарівник і сказав:

 Приходь до мене завтра вранці, коли заспівають перші пташки і роса ще не зійде.

Вранці, коли яскраво сонечко освітило землю, прийшла Любов на призначене місце і побачила: стоять п’ять прекрасних дівчат.

 Ось вибирай, — сказав чарівник. — Одну звати Радість, іншу — Вдача, третю — Краса, четверту — Печаль, п’яту — Доброта.

 Всі вони прекрасні, — сказала Любов. — Не знаю, кого і вибрати...

 Твоя правда, — відповів чарівник, — вони усі хороші, і ти в житті ще зустрінешся з ними, а можливо, і дружитимеш, але вибери одну з них. Вона і буде тобі подругою на все життя.

Підійшла Любов до дівчат ближче і подивилася в очі кожній. Вона задумалася, а потім підійшла до дівчини Доброти і простягла їй руку...

Вчитель. А кого вибрали б ви? Чому, на вашу думку, Любов зупинила свій вибір саме на Доброті? Що ж означають слова «добро» та «доброта», «милосердя»?

Дати відповідь на ці питання нам допоможуть тлумачі. Надаємо їм слово.

«Тлумачі». 

Добро:

1. Усе позитивне в житті людини, що відповідає їх інтересам, бажанням, мріям, благо, позитив; протилежне — лихо, зло.

2. Добра, корисна справа, вчинок.

3. Задоволення, яке хто-небудь відчуває від певного становища, певних обставин.

4. Сукупність належних кому-небудь речей, предметів, цінностей; майно.

5. У значенні прислівника «добром» — без сперечань, за згодою, по-доброму.

Доброти:

1. Чутливе ставлення до людей.

2. Привітність, ласка, прихильність.

Милосердя — добре, співчутливе ставлення до когось.

Вчитель. Якими уявляли добро і зло наші предки? Як відображали ці поняття у міфах та казках? Яке походження цих слів? Просимо до слова міфологів, етимологів та фольклористів.

«Міфологи». Добро і Зло — міфологічні персонажі, що виступають, як правило, в дуалістичних міфах, які базуються на протиставленні двох символів — корисних і шкідливих. Богом Добра є Білобог. Він захищає людей від усілякого зла, творець землі, води, батько Перуна, повелитель Вирію та інших богів. Як свідчать народні міфи, він постійно воював із Чорнобогом, який уособлював сили пітьми, мороку. Білобог, найголовніший персонаж української міфології, перетворюється, за народними уявленнями, на білого лебедя. Недаремно ще в Київській Русі під страхом смертної кари заборонялося вбивати цих птахів. Між Добром і Злом постійно точиться боротьба, яка за народними устремліннями та бажаннями повинна закінчитися перемогою першого. У християнській же літературі Добро виступає у вигляді Бога, а Зло — Сатани, Люцифера тощо.

«Етимологи». За свідченнями В. Колоскова, у давнину на Русі слово «добрий» мало значення «міцний», «сильний». Не випадково одного із трьох билинних захисників землі Руської називали Добринею. Пізніше це слово стало оцінювати людину за зовнішнім виглядом, красою. Згодом це слово стало означати «багатий», а слово «добро» — відповідно «багатство», «душевний скарб». І лише пізніше «добрий» набуло значення «душевний», «лагідний». Етимологічний словник української мови зазначає історичну спорідненість слів «добрий», «добро» зі словами на означення «хоробрий», «міцний», «корисний», «гарний», «граціозний». А слова «злий», «зло» споріднені у своєму походженні із лексемами, що означають «недобрий», «грубий», «нахаба», «кривда», «несправедливість», «ударити», «фальш», «брехня». У народі поняття добра і зла пов’язувалися з такими важливими категоріями, як людина, рід, діло, розум, доля, душа, серце тощо. У стародавніх іменах Доброслав, Добромисл теж не випадковою с перша частина. Називаючи так дітей, батьки вірили, що у них буде світла доля.

«Фольклористи». Ще в найдавніших колядках, які дійшли до нашого часу, побажаннях, примовках, люди зичили один одному саме добра. Коли зустрічалися, говорили: «Доброго здоров’я», «Добрий день», «Добрий вечір», «Дай, Боже, час добрий». Коли були у гостях, прощаючись зичили тільки добра: «На добро!», «У добрий час!». Існував звичай платити добром за добро, хто його порушував, піддавався загальному осуду.

У народних казках же герої, що чинять саме добрі справи, завжди одержують винагороду, досягають бажаного, перемагають. Ось так високо народ цінував добро!

«Темного лугу калина, доброго роду дитина», «Лихо не без добра». Одним із найстрашніших прокльонів був вислів: «Бодай тобі добра не було!». Лагідну людину називали не інакше як добродій. І нині ми, прощаючись увечері, кажемо: «Па добраніч», навчаємо добра, тобто виховуємо на основі справедливості. Усна народна творчість і зараз розглядає добро і зло як антиподи, відда¬ючи перевагу першому, наприклад, «Добро роби — добро й буде», «Хто людям добра бажає, той і собі має», «Добре діло роби сміло», «Добрий чоловік надійніше кам’яного мосту», «Все добре переймай, а зла уникай» та багато інших.

Один із мудреців сказав: «Доброта схожа на сонечко яке зігріває, огортає теплом душі живих істот, робить життя ясним, світлим, радісним». Отож, як підсумок попередніх виступів, давайте побудуємо асоціативну парадигму до слова «доброта» у вигляді сонечка.

Робота у парах.

(Діти виписують у «промінчики сонця» синоніми до слова «добро»).http://kuncevo.ucoz.ru/klas_keriv/dobro.jpg

(співчуття, співпереживання, милосердя, любов до ближнього, душевність, лагідність, емпатія, великодушність, чуйність, щиросердність, людяність тощо).

Вчитель. Яке із перелічених вами слів найбільш близьке до слова «доброта»? На мою думку, це — милосердя, бо це два крила, на яких завжди тримається людство.

Серед якостей, якими визначається цінність людини, одне з найперших місць посідають її моральні чесноти: доброта, милосердя, чесність, скромність, доброзичливість, сміливість тощо. «Дві речі наповнюють душу завжди новим і дедалі сильнішим здивуванням і благоговінням — це зоряне небо над нами і моральний закон усередині нас», — писав Е. Кант. І справді, чи не найбільше диво в людині — її духовність, здатність у своїх думках, поняттях та ідеях «виходити» за межі свого існування, носити в собі Всесвіт, створювати у мріях ідеальний світ! Результати свого дослідження презентують « релігієзнавці».

«Релігієзнавці». Людство існує багато тисячоліть і взаємовідносини між людьми формувалися протягом дуже довгого часу. У кожному суспільстві існували норми, які регулювали ці взаємовідносини відповідно до їх суспільних інтересів. Усі релігійні та філософські вчення були спрямовані на вироблення цих норм, усі вони спрямовували дії людей на те, щоб вони не заподіювали шкоди іншим, а творили добро.

Багато норм-правил знайшли свої відображення насамперед у священних писаннях:

Буддизм: «Не причиняйте іншим того, що самим здається боляче».

Іудаїзм: «Що ненависно вам, не робіть ближньому своєму».

Християнство: «Як хочете, щоб з вами поводилися люди, так поводьтеся і ви з ними».

Мусульманство: «Не робіть іншим того, чого не хочете, щоб вони робили вам».

Тож можна зробити висновок, що у всіх релігіях однакове поняття про мораль. А мораль — це сукупність уявлення людей про те, що добре, а що погано, як треба чинити в тому чи іншому випадку, які людські вчинки заслуговують на осуд, а які на повагу.

Вчитель. А чи всі з вас правильно розуміють, що таке добро, а що таке зло? Наші «психологи» пропонують вам психологічну гру «Що таке добре, а що — погано?» Ваше завдання заперечити (ні) або ствердити (так) наведені положення.

1. Погано не співчувати людині, коли з нею трапилася біда.

2. Погано хуліганити, бешкетувати.

3. Погано заздрити успіхам товариша чи однокласника.

4. Погано не дозволяти кривдити себе і не дозволяти собі кривдити інших.

5. Погано користуватися результатами праці інших.

6. Погано не бути боягузом, не відступати перед труднощами.

7. Погано не поважати думку іншого, хоч вона і відрізняється від твоєї.

8. Погано розкидатися обіцянками і не виконувати їх.

9. Погано перебільшувати свої здібності.

10. Погано бути жадібним, злим, зажерливим.

11. Погано радіти, коли в товариша радість.

«Психологи». У наш час, час наукових злетів технічного прогресу, високих технологій, на жаль, зла не поменшало, а побільшало, воно на кожному кроці чатує на людську душу. Зло багатолике. Воно проявляється як егоїзм, душевна черствість, жорстокість. А зароджується воно, коли ще дитина робить перші усвідомлені кроки в житті. Ось чому так важливо уже в дитинстві, а тим паче у вашому віці, формувати тверді переконання па основі християнського вчення про добро і зло, шляхом самовиховання виробляти в собі непримиренність до всього негідного. А що є негідним, проти чого боротися? У нагоді вам стануть поради видатного земляка-педагога В. Сухомлипського.

Вчитель. Зараз «знавці моральних норм» презентують інформаційно-ознайомлювальний проект «Порушення кодексу людської порядності».

«Знавці моральних норм». «Порушення кодексу людської порядності»:

• наодинці із собою робити не так, як робив би на очах у людей;

• лінуватися, бути дармоїдом;

• видавати за доблесть і заслугу те, що є твоїм обов’язком;

• бути жадібним, корисливим, негостинним;

• лицемірити, говорити не те, що думаєш і почуваєш;

• запобігати перед тим, хто сильніший від тебе;

• давати порожні обіцянки і не додержувати слова;

• нашіптувати, доносити на товариша;

• байдуже проходити повз людську біду, горе, відчай;

• використовувати свою силу і фізичну перевагу на зло;

• мовчати, коли треба говорити, і навпаки;

• відступати перед небезпекою, щоб зберегти свій спокій, благополуччя;

кривдити дівчинку, жінку;

• не слухати батьків, обманювати їх; глузувати з калік;

• не любити, кривдити тварин тощо.

Вчитель. Діти, скажіть, будь ласка, заради чого ви ходите до школи? (Відповіді учнів). Так, все, що ви сказали, правильно. Та все ж найважливіше для кожного з нас — виховати в собі людину. В. Сухомлинський писав: «Інженером можна стати за 5 років, учитися ж на людину треба все життя» і закликав «Виховай у собі людську душу». А що таке душа? Чи є вона взагалі? Адже її не можна побачити, до неї не можна доторкнутися. Та все ж таки ми спробуємо зараз побачити, якою може бути душа, станемо свідками дива, яке приготував для нас учитель хімії.

Вчитель хімії. У склянці прозора рідина — луг. Уявіть собі, що це людська душа — чиста, незаплямована ні обманом, ні злими жорстокими вчинками. Та ось щось сталося з людиною — і вона скоїла злий вчинок (капає по крапельці фенолфталеїн, вода стає рожевого кольору, дедалі темнішого), потім — ще щось недобре, погане, поступово душа темніє, їй важко, вона страждає, болить, мучиться. І, не витримавши цих душевних мук, людина знову починає творити добро (у розчин по крапельці додається будь-яка кислота, і він знову стає безбарвним, прозорим). І сталося диво — душа знову поступово очистилася, стала красивою.

Вчитель. А яка вона, людина з чистою, красивою душею? Чим відрізняється від інших? (Відповіді дітей). Так, дійсно, така людина завжди готова прийти на допомогу іншим від щирого серця. Вона відрізняється від інших своїми вчинками, вона омита святим бажанням любити. І ця чистота, ця краса робить людину добрішою, мудрішою. І хоч до душі не можна доторкнутися, її можна легко зруйнувати, тому треба мати в душі святе, чисте, прекрасне, бо без цього ми вже не люди, бо переступимо через закони людяності, доброти, честі.

Учень-декламатор.

Нам би про душу хоч не забути,

Нам би хоч трохи добрішими бути!

Ми лише раз, — так уже повелося,

Живемо на цій грішній землі...



Хай прокинуться сплячі душі,

Що як квітки в квітнику,

Що потребують дощу і суші

На довгім життєвім шляху.

Хай романтика Віри й Любові,

Слова людського тепла й доброти

Нам порожнини в душах заповнять,

Куди вже війнули ринкові вітри.

Робота в нарах (клас поділяється на 4 групи, час — 5 хвилин).

1-а група — скласти сенкан до слова добро (доброта).

2-а група — скласти словничок спільнокореневих слів, до складу яких входить слово «добро» (у сучасній літературній українській мові таких слів більше 50).

3-я група — пригадати і записати якомога більше прислів’їв про добро. (Додаток 1).

4-а група — асоціативне малювання — зобразити Добро і Зло, як ви уявляєте.

Вчитель. Наш геніальний поет Т. Шевченко писав: «Раз добром нагріте серце — вік не охолоне». Що це дійсно так, ми зараз пересвідчимося, побувавши за допомогою наших акторів у казці А. Дімарова «Для чого людині серце».

(Інсценізується уривок із твору, коли дівчинка приходить із дерев’яним чоловічком до лікаря).

Учениця-декламатор.

Лікуймо наші зболені серця,

Лікуймо наші душі зачерствілі,

Несімо правди непогасний стяг

І кривда в нашу долю не поцілить.

Є ще спасіння від недуг людських

Джерела віднайдемо ми цілющі...



Мов подорожником, торкнімося до них,

Й добром розквітнуть, просвітлюють душі.

Скропімо серце щире, не черстве

Людського милосердя еліксиром.

Воно, хоч кволе, знову оживе,

У справедливість й людяність повірять!

Метод «Прес»

Вчитель. Продовжіть думку: «Я вважаю, що доброта (не) може зцілити людину, тому що ...».

Отже, більшість із вас переконані, що доброта може творити дива. Недаремно М. Твен стверджував: «Доброта — це те, що може почути глухий і побачити сліпий». А народне прислів’я додає: «Словом можна вбити, а можна і вилікувати». Тому наші «мудреці» проведуть зараз сеанс афоризмотераиії (додаток 2).

Наш клас — це маленька сім’я. Мені та й вам хотілося б, щоб у нашій сім’ї завжди панували добро, взаємоповага, не було сварок, лихослів’я. А наш клас — це ще й частинка більшої сім’ї — нашої школи. Я переконана, що кожен із вас прагне, щоб наша школа стала територією добра. Тому пропоную на паперових смужках написати, що по-вашому треба зробити, аби наша школа стала територією добра, і покласти до «Скриньки доброти».

А наостанок я хочу звернутися до епіграфа. Якого слова не вистачає у вислові?

Отож творіть на землі добро, примножуйте кількість щасливих людей. Відкривайте свої серця і душі навстіж, поспішайте роботи добро, ставайте добродіями! Слідуйте духовним заповідям Матері Терези.

Учень-декламатор. «Якщо ти робиш добро, люди звинуватять тебе в таємній корисливості і самолюбстві. І все ж твори добро! Добро, зроблене тобою, завтра ж забудуть. І все ж твори його/ Люди потребують допомоги, але ж вони стануть дорікати тобі за це. І все ж допомагай людям! Віддай світу найкраще, що маєш, і натомість одержи жорстокий удар. І все ж віддай світу найкраще, що в тебе є!».

Додаток 1

Народні прислів’я про добро

• Хто людям добра бажає, той і собі має.

• Світ не без добрих людей.

• Убий ворога своєю надмірною добротою.

• Добре слово мало коштує, та дорого цінується.

• Теплі слова розтоплять холодні серця.

• Добре слово людині — що дощ у посуху.

• Добре слово — дім будує, а зле руйнує.

• Доброму слову ціни немає.

• Добрим словом мур проб’єш, а лихим і в двері не ввійдеш.

• Велике діло — добре слово.

Добре слово потрібне людині, як хліб і мед, як жива вода.

• Добре ім’я — найкраще багатство.

• Добру річ завжди пізнаєш, а добру людину — тільки в біді.

• Перемелеться лихо — добро буде.

• Добре слово краще, ніж готові гроші.

• Щире слово, добре діло душу й тіло обігріло.

• Добрі діти доброго слова послухають, а лихі — й дрючка не бояться.

• 3 добрим поживеш — добра переймеш, а з лихим зійдешся — й свого позбудешся.

• Добрі помирають, а діла їхні живуть.

• Добро — не лихо, ходить по світу тихо.

• Доброго тримайся — поганого цурайся.

• Доброму скрізь добре.

• Робиш добро — не кайся, робиш зло — зла й сподівайся.

• Добра рука охоче іншим сльози витира.

• Добре діло без віддяки не лишається.

• Добрий той день, коли твій клунок повний подяк.

• Пам’ять про добро живе в чесній душі.

• Життя минає, а добре ім’я не вмирає.

• Добро закарбовуй на камені, а зло записуй на снігу.

• Доброго ніколи не забагато.

• 3 ненависті до поганого, а не зі страху чини добро.

• Нагородою за добру справу є її здійснення.

• Добре навіть недругам сказати добре слово.
Додаток 2

Афоризми
Я не люблю ніякого дару, якщо він не пов’язаний з любов’ю і доброзичливістю.

Г. Сковорода

* * *

Хороша людина та, яка здатна платити іншому добром.

Платон

* * *

Без доброти неможлива справжня радість.

Л. Карлейль

* * *

Проти всього можна встояти. Але не проти доброти.

Ж.-Ж. Руссо

* * *

Краще добре ім’я, аніж добрий єлей.

Біблія

* * *

У чому сенс життя? Служити іншим і робити добро.

* * *

Сама доброчинність стає пороком, коли її застосовують помилково.

О. Довженко

* * *

ІЦо може бути шкідливіше за людину, котра володіє знанням найскладніших наук, але не має доброго серця.

Г. Сковорода

* * *

Немає величі там, де немає простоти, доброти і правди.

Л. Толстой

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка