Матвієнків світлана миколаївна



Сторінка4/5
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.57 Mb.
1   2   3   4   5



ПОРЯДОК ЗАХИСТУ БАКАЛАВРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Завершена бакалаврська робота, підписана студентом, подається керівнику не пізніше як за два тижні до захисту і за один місяць до початку державних екзаменів.

Повністю завершену, набрану на комп’ютері і видрукувану, пе­реплетену і підписану випускну роботу студент передає керівникові для відгуку. Обсяг роботи без додатків – 60–80 сторінок. Робота повинна бути акуратно набраною, вичитаною та видрукуваною на принтері комп’ютера відповідно до вимог оформлення. Параметри: версія WORD/WINDOWS 97 6,0–7,0 та новіші версії – Microsoft Word, шрифт – 14 кегель, на сторінці 27–30 рядків, у рядку 64–70 знаків. Сторінки повинні мати стандартну форму оформлення та нумерацію.



У відгуку (обсягом 1 сторінка) керівник характеризує напрям до­слідження випускника, труднощі, які той подолав, вказує на здобутки і недоліки при опрацюванні самої роботи. Відгук керівника повинен документально підтвердити, що випускна робота завершена і студент допускається до її захисту перед Державною екзаменаційною комісією чи Державною кваліфікаційною комісією.
Керівник у десятиденний термін перевіряє і пише відгук на роботу, пропонує попередню оцінку (Додаток И). Остаточна оцінка дається після захисту. Потім керівник подає виконану роботу і письмові висновки завідувачу кафедри, який вирішує питання про допуск до захисту. У випадку, коли завідувач кафедри не вважає за можливе допустити студента до захисту, це питання вирішується на засіданні кафедри за участю керівника і автора роботи.
Якщо бакалаврська робота не підготовлена у відповідний термін, або за рішенням кафедри не може бути подана до захисту як така, що не відповідає існуючим вимогам, за студентом залишається право складання державних екзаменів. Якщо бакалаврська робота не допускається до захисту, то студент повинен переробити її відповідно до зауважень і знову подати керівникові. Бакалаврська робота не допускається до захисту, якщо вона, по-перше, не має самостійного характеру; по-друге, списана із літературних джерел або у інших авторів; по-третє, викладена схематично, фрагментарно, без роз­крит­тя основних питань; по-четверте, в тексті містяться суттєві помилки; по-п’яте, науковий термінологічний апарат оформлений неграмотно, а текст написано неохайно. Можливо, деякі зауваження керівника будуть незрозумілими студентові або неправомірними, на його погляд. Тоді необхідно з’ясувати суть зауважень і навести докази для обґрунтування своєї позиції. Тільки зрозумівши суть своєї помилки її можна виправити. Отже, підготуватися до захисту бакалаврської кваліфікаційної роботи означає – згідно з відгуком усунути помилки і недоліки, вивчити літературу, поглибити розуміння тих чи інших аспектів теми, продумати логіку свого виступу і докази основних висновків, усвідомити написане в роботі і бути готовому, якщо в цьому буде потреба, пояснити наведені положення. Лише після цього студент здає випускну роботу на кафедру для реєстрації. Завідувач кафедри орга­нізовує зовнішнє рецензування і попередній захист.

Допущена до захисту бакалаврська кваліфікаційна робота пере­дається рецензентові. Рецензія може бути внутрішньою та міжка­федральною. Термін подачі роботи до захисту – до середини травня (8 семестр). Рецензент знайомиться з роботою і рецензує її. Обов’язок рецензента – у 10-денний строк дати розгорнуту оцінку роботи, де має бути вказано на правильність і актуальність ви­бору теми, стан вивчення теми в даній галузі; здобутки випускника як автора теми, вміння подавати пропозиції та рекомендації; оригінальність, знання спеціальної літератури і вміння вести полеміку, уміння аналізувати фактичний ма­теріал дослідження. Рецензент мусить висловити свою думку про ком­позицію роботи, оцінити стиль, грамотність дослі­джен­ня, науковий апарат, якість зовнішнього оформлення (Додаток К).

Рецензент може поставити вимогу, щоб автор роботи під час захи­сту відповів на ряд запитань щодо матеріалів, які викликали сумнів, чи які б додатково розкрили позицію молодого автора. Він повинен вка­зати на недоліки, якщо вони є: неповнота розкриття теми, обмежене використання джерел і літератури, неправильне або неточне використання термінології.

У кінці рецензії має бути оцінка випускної (кваліфікаційної) робо­ти за 10-бальною системою. Робота з позитивною оцінкою рецен­зента рішенням кафедри допускається до захисту. На титульній сторінці завідувач кафедри надає дозвіл випускній роботі до захисту словами: “Допускається до захисту”. Крім цього, завідувач кафедри ставить власний підпис і дату.

Після цього бакалаврська робота разом з відгуком наукового керівника, рецензією та рішенням кафедри подається Державній екзаменаційній комісії, де вона публічно захищається.

Захисту передує попередній захист. Він підтверджує, що робота виконана і може бути допущена до захисту, має відгук керівника. Сам процес попереднього захисту повинен продемонструвати керівникові, іншим викладачам-керівникам випускних робіт, готовність і вміння студента виступити перед членами ДЕКу, дати відповіді на до­даткові запитання, відстояти власні думки щодо проблемних питань.

Захист бакалаврської роботи – важливий етап завершальної стадії навчання студента. Він відбувається на відкритому засіданні Дер­жавної екзаменаційної комісії (ДЕК) або Державної квалі­фіка­ційної комісії (ДКК) відповідно до наперед оголошеного розкладу. Захист бакалаврської кваліфікаційної роботи проводиться перед комісією у складі двох-трьох викладачів кафедри за участю керівника бакалаврської роботи і студента.

Виступ автора випускної роботи для короткого розкриття змісту і форми свого дослідження триває 8–12 хвилин, в якому він вказує мотиви вибору теми, методи роботи, висновки та їх обґрун­тування. У виступі студенту не потрібно переказувати зміст всієї роботи. Автор звертає увагу, перш за все, на завдання, які ставилися, рівень їх виконання, одержані висновки. Студент повинен на­голосити на актуальності теми, ступені труднощів її виконання, на са­мо­стійності наукових суджень, на перспективах дальшого поглиблення пошуків. Слід сказати і про можливість практичного застосування до­слідження. Основою для виступу є висновки. Іншими словами, студент відображає зміст вступу і заключення бакалаврської роботи.

У виступі зазначаються і труднощі, які виникли в процесі напи­сання кваліфікаційної роботи. Слід також сказати, які зауваження рецензента і чому є студентові незрозумілі або неправомірні. Загалом автор роботи повинен продемонструвати глибоке розуміння проблематики, аргументовано дати відповіді на поставлені питання. У процесі захисту бакалаврської роботи студент може відстоювати свої погляди і думки. Це і є використання елементів проблемного методу навчання, що спонукає студентів до творчого мислення.

Під час захисту краще розповідати, а не читати ви­ступ. Для цього необхідно скласти розгорнутий план на 2–4 сторінки. Під час добору мовних засобів для написання роботи та ви­ступу необхідно враховувати особливості наукового стилю мовлення. Потрібно гово­рити логічно, чітко, лаконічно, намагатися не ви­пустити якихось важливих моментів. Слухачі повинні почути аргументовані, доброю мовою розкриті професійні позиції випускника, побачити його вміння “триматися” перед аудиторією.

Потім зачитуються відгук і рецензія, заслуховуються відповіді студента на поставлені запитання. Після зачитання рецензії головою ДЕКу студент дає вичерпні відповіді на за­уваження рецензента, необхідні довідки зберігаючи, безумовно, такт під час полеміки. Студент має змогу підготуватися до відповідей на зауваження рецензента, адже зі змістом рецензії він ознайомлюється заздалегідь. Під час захисту члени комісії й усі присутні можуть ставити випускнико­ві запитання з профілю його дослідження, методології та методики. Вони, проте, не повинні дуже відхилятися від теми випускної (ква­ліфікаційної) роботи – слід врахувати психологічну налаштованість студента. Від того, як студент представить роботу до захисту, багато в чому залежить оцінка за роботу, тому необхідно добре продумати свій виступ, можна викласти його для себе письмово.

Доброякісно виконана бакалаврська робота оцінюється з урахуванням її актуальності, новизни, теоретичного рівня і прак­тичного значення, а також виявленої студентом самостійності та ініціативи при виконанні роботи.

ДЕК на відкритому засіданні обговорює результати захисту і простою більшістю голосів виносить рішення про оцінку роботи за чотирибальною шкалою (відмінно, добре, задовільно, незадовільно). Оцінку за бакалаврську роботу викладач виставляє в екзаменаційну відомість і в залікову книжку студента. При оцінці враховується якість роботи, її науковий рівень, ступінь самостійності та логічності у викладанні матеріалу, її оформлення, відгук керівника, виступ студента на захисті, його відповіді на поставлені запитання. Оцінка відмінно” ставиться тоді, коли в бакалаврській роботі студент на основі глибоких знань предмета дослідження дає самостійний аналіз матеріалу, демонструє елементи наукової творчості. Оцінку добре” отримують роботи, які виконані на належному теоретичному рівні, повно і всебічно висвітлюють питання теми. Оцінку задовільно” мають ті роботи, в яких правильно висвітлюються основні питання теми, але студент не виявив вміння логічно правильно викладати матеріал, самостійно аналізувати літературу, містяться окремі помилкові положення. Оцінка “незадовільно” ставиться тоді, коли студент не може відповісти на зауваження рецензента, пояснити висновки і теоретичні положення теми, не володіє матеріалом роботи. У такому випадку студент зобов’язаний повторно захистити бакалаврську кваліфікаційну роботу. Термін повторного захисту визначає деканат, але не пізніше строку, встановленого ректором на ліквідацію академзаборгованості.

Кращі бакалаврські роботи студентів рекомендуються на конкурс студентських наукових робіт, використовуються для виступу на студентських наукових конференціях.

Після захисту бакалаврські роботи реєструються у спеціальному журналі (протоколі Державної ек­заменаційної комісії), передаються на кафедру політології і зберігаються протягом п’яти років, потім списуються в установленому порядку. Дозвіл на користування робо­тою дає лише директор навчального закладу або заступник директора з навчальної роботи.

За результатами захисту бакалаврських робіт ДЕК рекомендує випускників-бакалаврів на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст”. На підставі виконаної бакалаврської роботи та її захисту ДЕК приймає рішення про присвоєння випускнику кваліфікації “бакалавр” відповідно до спеціальності 6.040300 – політологія.

ОРІЄНТОВНІ ТЕМИ БАКАЛАВРСЬКИХ КВАЛІФІКАЦІЙНИХ

РОБІТ З ПОЛІТОЛОГІЇ
Конфліктологічні ідеї та концепції в історії суспільно-політичної думки.

Сутність та особливості політичної модернізації українського суспільства.

Інститут президентства в демократичній політичній системі.

Становлення і особливості розвитку дипломатичних відносин України з країнами Західної Європи.

Шляхи врегулювання Балканської кризи в 90-х рр. ХХ століття: політологічний аналіз.

Представництво України в міжнародних організаціях.

Взаємини України і Великої Британії на сучасному етапі.

Досвід децентралізації державного устрою європейських країн і України: порівняльно-політологічний аналіз.

Демократичне лідерство в сучасних політичних системах.

Нейтральний статус держави: досвід Австрії і перспективи України.

Арабо-ізраїльські конфлікти: поняття, класифікація, способи врегулювання.

Використання інформаційних технологій в українських виборах 2004–2007 років: політологічний аналіз.

Концептуальні засади аналізу політики та економіки в суспільно-політичній думці Нового часу.

Аналіз документів в політологічному дослідженні: теоретико-методологічні підходи.

Засоби масової інформації, ПР і реклама: проблеми взаємодії.

Етапи розвитку державно-церковних відносин на території українських земель: політологічний аналіз.

Трансформація державно-церковних відносин в незалежній Україні: політологічний аналіз.

Українсько-польські відносини в політичній думці Є.Гєдройця.

Проблема енергетичної безпеки у діяльності організації за демократію і економічний розвиток ГУАМ.

Концепція державності в суспільно-політичній думці України.

Політичні ідеї Галичини у ХІХ столітті.

Політична глобалістика: передумови виникнення і проблеми сучасності.

Теоретичні засади політичної модернізації у суспільно-політичні перетворення українського суспільства.

Формування громадянського суспільства в Україні.

Вибори Президента у 2004 р. та їх вплив на трансформацію державно-владних відносин в Україні.

Використання різних джерел інформації при підготовці та прийнятті управлінських рішень органами влади.

Трансформація НАТО в нових геополітичних реаліях.

Розвиток громадянського суспільства в Україні у період соціальних трансформацій.

Україна в системі міжнародних політичних організацій: тенденції і перспективи співробітництва.

Автономно-федералістські концепції державного устрою у вітчизняній політичній думці.

Сучасний етап розвитку українсько-російських відносин: проблеми і перспективи.

Польсько-українські відносини: тенденції і перспективи розвитку.

Соціал-демократичний рух в умовах глобалізації і трансформації політичних систем країн Західної Європи.

Вплив політичних доктрин на розвиток політичного процесу в Україні.

Проблема співвідношення політики і моралі у філософії Ханни Арендт.

Регіональні особливості парламентських виборів 2006 року в Івано-Франківській області.

Регіональні відмінності політичної культури в Україні.

Україна в інтеграційних процесах ХХ століття.

Вплив політичних доктрин на розвиток політичного процесу в Україні.


ЛІТЕРАТУРА


  1. Довідник здобувача наукового ступеня: Зб. нормат. док. та інформ. матеріалів з питань атестації наукових кадрів вищої кваліфікації / Упоряд. Ю.І.Цеков; Передмова до 3-го, 2-го і з переднього сл. до 1-го вид. Р.В. Бойка. – 3-тє вид., випр. і допов. – К.: Ред. “Бюл. Вищої атестац. коміс. України”: Вид-во “Толока”, 2004. – 69 с.

  2. Здобувачу наукового ступеня: Метод. рекомендації / Упор. С.В. Сьомін. – К.: МАУП, 2002. – 184 с.

  3. Кіліченко О.І., Степанова Л.В., Ткачук О.М., Хрущ В.Д., Хрущ О.В. Технологія самостійної навчально-наукової роботи студентів: Методичні матеріали. – Івано-Франківськ: Плай, 2003. – 88 с.

  4. Крушельницька О.В. Методологія та організація наукових досліджень: Навчальний посібник. – К.: Кондор, 2006. – 206 с.

  5. Мороз І.В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і змісту: Навчальний посібник. – К.: Фірма “Курс”, 1997. – 56 с.

  6. Організація науково-дослідної роботи в закладах освіти. – Тернопіль: Астон, 2001. – 138 с.

  7. Свердан М.М., Свердан М.Р. Основи наукових досліджень: Навчальний посібник. – Чернівці: Рута, 2006. – 352 с.

  8. Стеченко Д.М., Чмир О.С. Методологія наукових досліджень: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 317 с.

  9. Філіпенко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.

  10. Чорненький Я.Я., Чорненька Н.В., Рибак С.Б. та ін. Основи наукових досліджень. Організація самостійної та наукової роботи студента. Навчальний посібник. – К.: ВД “Професіонал”, 2006. – 208 с.

  11. Шейко В.М., Кушнаренко Н.М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 5-те вид. стер. – К.: Знання, 2006. – 307 с.


Додаток А
Зразок заяви про вибір теми бакалаврської кваліфікаційної роботи

Завідувачу кафедри політології

Інституту історії і політології

Прикарпатського національного

університету ім. В. Стефаника

проф. Марчуку В.В.

студентки групи П – 41

Грищук Ганни Іванівни




Заява
Мій навчальний рейтинг за весь період навчання становить ____ балів.

Прошу дозволити виконання бакалаврської кваліфікаційної роботи з політології на тему: “Вплив засобів масової інформації на трансформаційні процеси сучасної України” та призначити науковим керівником кандидата політичних наук, доцента Матвієнків Світлану Миколаївну.


Дата Підпис студента



Додаток Б
Зразок оформлення титульної сторінки бакалаврської кваліфікаційної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА
КАФЕДРА ПОЛІТОЛОГІЇ

ГРИЩУК ГАННА ІВАНІВНА


ФОРМУВАННЯ ЕТНОПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ

БАКАЛАВРСЬКА РОБОТА
НА ЗДОБУТТЯ СТУПЕНЯ “БАКАЛАВР”

ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ “ПОЛІТОЛОГІЯ”

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК:

МАТВІЄНКІВ СВІТЛАНА МИКОЛАЇВНА,

КАНДИДАТ ПОЛІТИЧНИХ НАУК, ДОЦЕНТ

ІВАНО-ФРАНКІВСЬК

2008
Додаток В


Зразок оформлення змісту бакалаврської кваліфікаційної роботи
ТЕМА: ФОРМУВАННЯ ЕТНОПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ:

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ
ЗМІСТ

ВСТУП........................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження

етнополітичних процесів...................................................... 10

1.1. Концептуальне осмислення особливостей етнополі­тич­ного розвитку України у вітчизняній суспільно-політичній думці............................................................................................ 10

1.2. Методологічне дослідження етнічної політики............... 25

РОЗДІЛ 2. Історичний аспект становлення етнополітики в Україні... 40

2.1. Становлення етнополітики в період існування УНР....... 40

2.2.Національна політика в УРСР............................................ 55

2.3.Концептуальні засади сучасної української етнополітики............................................................................... 60

ВИСНОВКИ............................................................................................. 69

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ......................................... 75

ДОДАТКИ................................................................................................ 80

Додаток Г
Зразок оформлення переліку умовних позначень, скорочень і термінів
ВМО – Всесвітня метеорологічна організація

ВОІВ – Всесвітня організація інтелектуальної власності

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ВПС – Всесвітній поштовий союз

ВПТ – Всеукраїнська партія трудящих

ЄСЄвропейський Союз

ЛАД – Ліга арабських держав

МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії

НАТО – Північноатлантичний альянс

ОАД – Організація американських держав

ОАЄ – Організація африканської єдності

ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі

ООН – Організація об’єднаних націй

ПДВУ – Партія демократичного відродження України

РНБУ – Рада національної безпеки та оборони України

РПАС – Рада Північноатлантичного співробітництва

ФАО – Продовольча й сільськогосподарська організація

ЦЄІ – Центральноєвропейська ініціатива

ЦСЄ – Центрально-Східна Європа

ЮНЕСКО – Організація об’єднаних націй з питань освіти, науки і культури



Додаток Д

Зразок оформлення матеріалів наукового дослідження
Виклад матеріалів наукових досліджень може бути поданий у формі монографії, збірника наукових праць, підручника, посібника, брошури, методичних рекомендацій, статті, доповіді, тез доповіді. Вони різняться специфікою викладу, а саме: відповідним обсягом, стилем, структурою, логікою побудови матеріалу тощо.

Монографія – це ґрунтовна наукова праця, в якій досліджується одне питання, одна тема. Вона може бути виконана одним автором або групою авторів і є найбільш повним та вичерпним висвітленням результатів наукової праці. Обсяг монографії становить не менше 6 друкованих аркушів. Її друкують у вигляді книги на якісному папері, як правило, у твердій обкладинці.

Збірник наукових праць, як правило, представляє собою монографічне дослідження, що присвячене певній проблемі, яка розкривається з різних сторін різними авторами.

Зміст наукової роботи до 6 друкованих аркушів публікують у формі брошури. Вона орієнтована на широке коло науковців і матеріал у ній присвя­чений здебільшого розв’язанню конкретної актуальної проблеми сьогодення.



Підручник – книга, в якій викладаються основи знань з певного навчального предмета на рівні сучасних досягнень науки і культури. Для кожного типу навчальних закладів видаються підручники, які відповідають програмам і завданням цього закладу, віковим та іншим особливостям тих, хто навчається. Він обов’язково повинен бути за­твер­джений офіційною установою з рекомендацією до використання у навчальних закладах того чи іншого типу.

Навчальний посібник – це видання, яке відповідає окремим розділам програми навчальної дисципліни і може частково допов­нювати підручник. Він також рекомендується для використання офіційними установами.

Методичні рекомендації – менші за обсягом від навчального посібника і носять допоміжний характер. За змістом методичні реко­мендації мають навчально-методичний характер, що несе додаткові супровідні відомості до основного курсу, а також практичні підходи щодо вирішення навчальних завдань.

Стаття – основний вид оперативної публікації про нові дослі­дження з конкретної проблеми. Її мета полягає в поданні інформації щодо проведеної наукової роботи, використанні одержаних результатів для подальшої розробки цієї теми та визначенні нових актуальних проблем, що потребують свого розв’язання. Головні вимоги до статті – лаконічність, конкретність і змістовність. Її обсяг, як правило, обмежується 0,25– 1,0 др. аркуш. Стаття друкується у фахових журналах та наукових збірниках.

Суть реферату полягає у ґрунтовному викладі змісту якого-небудь окремого твору або певної проблеми на основі узагальнення різноманітних джерел інформації (літератури, передового досвіду, власних пошуків тощо).



Рецензія – стаття, в якій критично розглядаються інші статті, монографії, збірники праць, науковий звіт і т.п. та дається аналіз досліджень і критична оцінка їх викладу.

Тези – це стислий виклад основних думок, публікація яких передбачає попереднє ознайомлення учасників конференцій, семі­нарів, симпозіумів та інших наукових форумів із результатами проведеного дослідження. Її обсяг не перевищує 3 сторінок.

Доповідь – це письмовий виклад розгорнутої форми виступу, що не публікується, а повідомляється учасникам наукового зібрання з метою залу­чення до дискусії та обговорення викладеного матеріалу. Обсяг – 6–8 сторінок, що розраховано на 15–20 хвилин виступу. Коротка доповідь (на 5–7 хвилин) називається повідомленням.

Науковий звіт включає короткий виклад плану і програми за­кінчених етапів наукових робіт, детальну характеристику викорис­таних методів. У звіті повідомляється про хід виконаної роботи та отримані нові наукові результати, заключення, що є висновками досліджень і відзначаються питання, що залишилися невирішеними; висновки, пропозиції. До наукового звіту включаються необхідні матеріали (таблиці, фотографії тощо), як наукова аргументація.


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка