Матеріали ІV міжнародної науково-практичної конференції



Сторінка10/17
Дата конвертації11.05.2018
Розмір3.69 Mb.
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17
РАЗДЕЛ 5 СТРАТЕГИЧЕСКИЕ ОРИЕНТИРЫ ЭКОНОМИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ ОБЛАСТЕЙ НАРОДНОГО ХОЗЯЙСТВА
SECTION 5 STRATEGIC DIRECTIONS FOR ECONOMIC DEVELOPMENT OF THE NATIONAL ECONOMY BRANCHES

____________________________________________________________


РЫНОК ЧИПСОВ БЕЛАРУСИ: СОСТОЯНИЕ И

ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ
Белоусов А. Л., канд. юрид. наук, доц.

Гродненский государственный университет им. Я. Купалы, Беларусь
Начало формирования белорусского рынка чипсов относится ко второй половине 90-х годов ХХ века, когда на территории трех из шести областей республики практически одновременно были созданы пять предприятий по производству чипсов: ООО «Кристалл г. Гродно» (1996 г.), ООО «Талань-М» (г. Минск, 1997 г.), ООО «Белпродукт» (г. Гомель, 1997 г.), ПОДО «Онега» (г. Минск, 1998 г.) и ОАО «Машпищепрод» (г. Марьина Горка, Минская область, 1999 г.). Последнее было основано путем объединения Марьиногорского экспериментального механического завода (1980 г.) и Марьиногорского экспериментального завода картофелепродуктов (1985 г.).

Данное явление вряд ли можно объяснить спонтанным решением отдельных предпринимателей заняться производством снеков. Скорее всего, это была целенаправленная политика белорусского государства по формированию олигопольного рынка снековой продукции, которая в тот период являлась инновацией национального уровня. Вторая половина 90-х годов ХХ века – начало ХХI века – это этап внедрения и роста в жизненном цикле чипсов на рынке Беларуси. Закрытые административным ресурсом региональные рынки позволяли производителям снековой продукции успешно реализовывать свой ассортимент без активного использования инструментов маркетинга. Однако в связи с появлением и проникновением в регионы в начале ХХI века национальных розничных торговых сетей административные барьеры региональных властей стали постепенно ослабевать. В отличие от своих белорусских коллег-конкурентов, которые быстро сориентировались в изменившейся ситуации ООО «Кристалл г. Гродно» не в полной мере оценило угрозу произошедших событий.

Основной целью политики распределения белорусских производителей снековой продукции в новых условиях являлось внедрение их товарного предложения на полки формирующихся национальных и региональных торговых сетей, а также развитие собственной дилерской сети на всей территории Беларуси, что позволило бы им выйти за рамки регионального продукта. Данные цели достигались по принципу «любой ценой». При этом особенностью рынка чипсов г. Гродно явилось то, что в городе не смотря на все попытки администрации, в отличие от большинства областных центров Беларуси, так и не была сформирована полноценная региональная продовольственная розничная торговая сеть, что еще больше усугубило положение ООО «Кристалл г. Гродно».

Новым этапом развития рынка чипсов стало размещение заказов национальными розничными торговыми сетями производства продукции под собственными торговыми марками у отечественных и зарубежных изготовителей снековой продукции, что должно было привести к снижению розничных цен. Можно с большой долей уверенности предположить, что такая политика розничных торговых сетей в дальнейшем будет только активизироваться. Как показывает опыт зарубежных розничных торговых сетей «внутримарочная» составляющая торгового ассортимента сетевых гипер и супермаркетов часто достигает 90%.

В розничной торговой сети г. Гродно представлена продукция около 15 ТМ чипсов, каждая из которых включает от пяти до пятнадцати товарных позиций. При этом наиболее агрессивную политику продвижения и распределения продукции осуществляет импортер в Беларусь чипсов «Lay’s» – ОДО «Мостра-групп» входящая в группу RTL Holding, которое, по всей видимости, поставило стратегическую цель 100% охвата розничной торговой сети Беларуси данной торговой маркой и как минимум 30% участия в удельном весе национального рынка чипсов. Без преувеличения данную торговую организацию по праву можно именовать как «Монстр-групп».

Создав устойчивые каналы товародвижения, отечественные и зарубежные производители снековой продукции, все шире используют стратегию дифференциации своего предложения, путем создания и развития новых ТМ. Так с апреля – мая 2013 в отдельных торговых объектах потребкооперации, а также «независимых» магазинах г. Гродно и Гродненской области наблюдается присутствие новой ТМ «Динамо» от производителя ООО «Талань-М», владельца ТМ «PATELLA», которая нацелена на тот же сегмент рынка, что и чипсы-пластинки ООО «Кристалл г. Гродно».

Рынок чипсов г. Гродно и Гродненской области привлекает все большее внимание со стороны зарубежных производителей, которые, используя стратегию расширения рынка, действуют по принципу «со столицы в регионы». Об этом свидетельствует наметившаяся в последнее время тенденция активизации маркетинговой деятельности норвежской корпорации «ORCLA» со своей торговой маркой чипсов «Taffel», которая производится в Латвии. Чипсы ТМ «Taffel» позиционируются как высококачественная снековая продукция по доступным ценам, которая уже широко представлена в розничной торговой сети г. Минска, интернет-магазинах Беларуси, а также отдельных «независимых» магазинах г. Гродно и Гродненского района.

АНАЛІЗ РИНКУ ЛЕГКОВИХ АВТОМОБІЛІВ В УМОВАХ СУЧАСНОЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
Златова І. О.

Одеський національний економічний університет, Україна
Кон’юнктура автомобільного ринку України зазнала динамічних змін з початку 2013р. через очікування введення та подальше прийняття постанови про нові митні збори на імпорт автомобілів. Актуальність даної проблеми пов’язана з тим, що автомобільний ринок є індикатором розвитку економіки в цілому та рівня життя населення в особливості. 13 квітня 2013р. було остаточно введено спеціальне мито на імпортні автомобілі, яке складає 6,46-12,95% від вартості нового авто та залежить від об’єму двигуна, а саме стосується двигунів об’ємом 1-2,2 л. Внаслідок цього автомобілі, що підпадають під спеціальне мито, подорожчають в середньому на 10%. Проте, враховуючи той факт, що сегмент автомобілів з бензиновими двигунами об’ємом 1-2,2л є одним з найбільш об’ємних в Україні, підвищення цін прогнозується також на інші категорії авто.

Сприятливі маркетингові умови виникають для вітчизняних виробників автомобілів, а саме «УкрАвто» та «Богдан», а також для імпортерів автомобілів з дизельним двигуном та бензиновим двигуном об’ємом до 1л та вище 2,2 л. Метою дослідження є визначення автомобільних брендів, які виграли та програли внаслідок зміни макромаркетингового середовища

За даними ІА Автоконсалтинг в 2012 р. визначилась десятка лідерів продажів автомобілів, в яку увійшли такі марки, як Hyundai, ZAZ, VAZ, Kia, VolksWagen, Toyota, Skoda, Renault, Nissan, Geely. В квітні 2013 року введення митних зборів спричинило ажіотаж на автомобільному ринку, адже споживачі мали можливість купити бажаний автомобіль за старою ціною. Порівняно з квітнем минулого року обсяги продажів зросли на 33,44% (на 5,39% за чотири місяці з початку року). Проте, в травні 2013 р. ринок нових легкових автомобілів потерпів значний спад. Порівняно з 2012 р. обсяги продажів нових легкових автомобілів загалом, імпортованих та вироблених в Україні, в травні впали на 24,28% (на 1,62% за п’ять місяців з початку року).

Метою митної політики була підтримка національного виробника. Основним національним виробником автомобілів з повним циклом є ЗАЗ («УкрАвто»), тому виникає необхідність проаналізувати за рахунок яких автомобільних брендів відбувся спад ринку та чи зросли продажі автомобілів ZAZ.

Для аналізу динаміки ринку найкраще підходить червень, адже ринок стабілізувався порівняно з квітнем та травнем. Надлишковий попит в квітні призвів до дефіциту автомобілів на складах та, як наслідок, спричинив дефіцит попиту в травні. В червні 2013 р. ринок поступово почав відновлюватись. Тому порівняємо обсяги продажів лідерів автомобільного ринку в червні з результатами минулого року. До десятки лідерів продажів додався бренд Ford, витіснивши VAZ. Проте, дев’ять з одинадцяти згаданих брендів показали від’ємну динаміку продаж. Найбільше постраждав VAZ, втративши більше 50% своїх продажів за результатами місяця. Тільки бренди ZAZ та Geely змогли збільшити обсяги продажу. Причини зростання продажів ZAZ зрозумілі, адже національний виробник не підлягав митним зборам, застосованим до авто дилерів, та позбавився конкурентів у низькому ціновому сегменті, що представлений VAZ (-58,3%) та Low Cost моделями Hyundai, VolksWagen, Renault, Nissan. Зростання обсягів продажів імпортних Geely на 13,4% (дещо більше ніж показав ZAZ зі своїми 11%) обумовлено низькою ціною, яка стала більш помітною на ринку зростаючих цін. Дизайн автомобілів копіює європейський стиль, технологічне оснащення виконане на високому рівні, наскільки це можливо при низькій ціні. Geely розширяє модельний ряд, що дає можливість подальшого збільшення частки ринку.

Автомобільні бренди, що втратили частину клієнтів через підвищення ціни, починають переходити в інші сегменти ринку. Компанії виводять на ринок нові дизельні моделі та моделі з об’ємом двигуна, що не підпадає під митні обмеження. Наприклад, майже всі моделі Renault, окрім Megane Coupe та Latitude, представлені в дизельних конфігураціях. Було розгорнуто потужну рекламну кампанію саме дизельних моделей, зокрема запуск дизельного Renault Duster зі слоганом «Скандально доступний дизель» та нового дизельного Fluence. В результаті потужної комунікаційної політики, що включає дні відкритих дверей, постійні тест-драйви, спонсорство та різні види реклами, вдається підтримувати мінімальний рівень продажів.

Отже, внаслідок введення спеціального мита ринок потерпів спад, за винятком декількох брендів низького цінового сегменту та Luxury автомобілів. Найбільшого удару зазнали нові імпортні авто Volume сегменту, що стали важкодоступними для споживача. В той же час, вітчизняні виробники, які мали отримати користь від цього, наростили обсяги виробництва та продажів в незначній мірі. Це доводить неефективність штучних методів регулювання ринку. В якості альтернативи для збільшення частки ринку таких підприємств, як ЗАЗ та Богдан необхідно розробити нову маркетингову політику. Змін потребує товарний портфель, комунікаційна політика. Метою реформування маркетингу повинно бути підвищення конкурентоспроможності та розробка переваг перед імпортними автомобілями. У споживача стійко сформувалась прихильність до імпортних автомобілів, сприятливий імідж яких зумовлював високий рівень продажів. Необхідно пристосуватися до нових вимог ринку, задовольнити попит на висококласні, економічні, інноваційні та недорогі автомобілі.

МАРКЕТИНГОВИЙ АНАЛІЗ ЗАПИТІВ СПОЖИВАЧІВ ТУРИСТИЧНИХ ПОСЛУГ СУМЩИНИ
Ілляшенко С. М., д-р. екон. наук, проф.

Сумський державний університет, Україна

Вища школа економіко-гуманітарна, м. Бєльско-Бяла, Польща
Світовий досвід свідчить, що одним із напрямків забезпечення сталого зростання регіонів є розвиток ринку туристичних послуг. Це є актуальним для багатьох областей України, які за рахунок туризму могли б істотно поповнити бюджет, забезпечити зайнятість населення, дати поштовх розвитку відповідної інфраструктури.

З урахуванням цього методом SWOT-аналізу (у авторській інтерпретації [1]) виконано оцінку ринкових можливостей для розвитку туристичних послуг у Сумській області. На його основі за авторською методикою обґрунтовано доцільність розвитку конкретних видів туризму у районах і населених пунктах області [2]. Зокрема, SWOT-аналіз показав, що Сумщина за своїм природно-ресурсним потенціалом має всі умови для розвитку екологічного, спортивно-оздоровчого, маршрутно-пізнавального, сільського (етнографічного) видів туризму.

Проведено аналіз запитів мешканців м. Суми – споживачів туристичних послуг на ринку Сумської області, а також окреслено асортимент туристичних послуг, що здатні задовольнити визначені споживчі запити. Слід зазначити, що основний споживчий потенціал туристичних послуг, з погляду ментальності населення і рівня його доходів, знаходиться у м. Суми, де проживає значна частина жителів області, у якому розташовано великі підприємства, державні установи, багато навчальних закладів тощо.

Фрагмент результатів опитування споживачів, репрезентативного за соціальним станом подано у табл. 1.

Аналогічним чином визначено специфіку запитів споживачів у статевому і віковому розрізах.

Були також досліджено мотиви, якими керуються споживачі туристичних послуг Сумщині з числа мешканців м. Суми. Аналіз результатів опитування показав, що за мотивацією відпочинку уподобання респондентів розділяються таким чином: 41,8% (38% жінок i 44,5% чоловіків) – екологічне оздоровлення; 32,3% (32,5% чоловіків i 32,4% жінок) – пізнавально-розважальні мотиви; 25,9% (29,5% чоловіків i 23,1% жінок) – культурне збагачення. Тобто, основними мотивами являються суто раціональні мотиви, далі емоційні i на останньому місці – моральні.


Таблиця 1

Розподіл запитів споживачів туристичних послуг Сумщини, %

Характеристики

споживчих запитів



Категорії споживачів за соціальним станом

Студенти

Службовці

Підприємці

Робітники

Безробітні

Пенсіонери

Види туризму:



















  • екскурсійний

34,7

30,2

28,6

20,9

10,7

13,6

  • спортивний

43,1

17,8

19,6

19,1

16,1

5,3

  • сільський

6,9

22,5

19,7

37,2

44,6

51,3

  • екологічний

15,3

29,5

32,1

22,8

28,6

29,8

Спосіб пересування:



















27,78

34,1

57,14

29,3

5,36

7,92

  • громадський транспорт

43,06

53,49

16,07

41,9

82,14

75,85

  • велосипед, скутер, ролики

18,06

1,55

8,93

14,4

5,36

0

  • пішки

11,1

10,86

17,86

14,4

7,14

16,23

Частота відпочинку:



















  • раз на тиждень

26,4

16,28

44,64

27,9

12,5

11,33

  • раз на місяць

30,6

51,92

23,21

36,28

51,8

54,71

  • раз на рік

43,0

31,8

32,15

35,82

35,7

33,96

Товариство для відпочинку:



















  • діти

0

26,4

23,2

32,55

39,28

30,56

  • друзі

8,3

32,5

30,35

32,55

37,5

30,56

  • родичі

87,5

36,45

41,1

27

14,32

28,32

  • наодинці

4,2

4,65

5,35

7,9

8,9

10,56

Відвідувані історичні і пам'ятні місця:



















  • музеї

41,7

31,8

28,6

44,2

25,0

27,5

  • церкви, собори

19,4

41,9

44,6

25,6

57,1

35,1

  • скульптурні композиції

16,7

6,2

16,1

7,4

7,1

12,5

  • меморіали

22,2

20,1

10,7

22,8

9,8

24,9

Підводячи підсумки слід зазначити, що отримані результати можуть бути використані: для уточнення характеристик конкретних видів туристичних послуг; для обґрунтування рішень щодо створення чи модернізації інфраструктури туристичних послуг в Сумській області; при розробці програм соціально-економічного розвитку території; при розробці маркетингових програм формування і розвитку іміджу Сумської області, як регіону сприятливого для туризму; при формуванні регіональної системи нормативно-правових актів, які стимулюють розвиток туристичного бізнесу.




  1. Ілляшенко С.М. Аналіз ринкових можливостей і потенціалу інноваційного розвитку організації на базі екологічних інновацій / С.М. Ілляшенко // Маркетинг і менеджмент інновацій. – 2012. – № 3. – С. 229-241.

  2. Ілляшенко С.М. Аналіз потенціалу ринку туристичних послуг Сумської області / С.М. Ілляшенко, В.О. Щербаченко // Вестник национального технического университета "ХПИ". – 2012. – № 14. – С. 65-77.

МЕТОДИЧНІ ПІДХОДИ ДО УДОСКОНАЛЕННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ
Калашнікова Т. В., докторант

Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, Україна
Реалізація державної політики у сфері підтримки аграрного сектора економіки пов’язана з численими проблемами, які потребують наукового вирішення. Зокрема, розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення державної підтримки сільськогосподарських підприємств з урахуванням регіональних особливостей потребує ретельного вивчення перш за все практичного досвіду її застосування. Для цього нами запропоновано застосування методу експерних оцінок, у основу якого покладено твердження, що на підставі думок фахівців можна визначити основні цілі та критерії, виявити найбільш важливі фактори і взаємозв'язок між ними, обрати альтернативні варіанти в певній галузі знань. Даний метод досить широко використовується в різних сферах управління виробництвом, проте відсутні дані про його застосування у сфері аналізу державної підтримки в сільському господарстві.

З метою визначення експертної оцінки діючих програм та механізмів надання державної підтримки, напрямів їх удосконалення, нами було розроблено анкету та проведено опитування в 149 сільськогосподарських підприємствах Харківської, Вінницької, Сумської, Черкаської, Запорізької, Херсонської, Чернігівської, Житомирської областей та АР Крим. Охоплення опитуванням підприємств різних регіонів надало можливість поглибити аналіз і здійснити оцінку умов надання та дієвості державної підтримки в розрізі окремих природних зон: лісостепу (73 підприємства), степу (55) та полісся (21). У сформовану нами вибірку увійшли різні за розміром та землекористуванням підприємства: 27,5% підприємств мали дохід до 750 тис. грн, 22,8% – від 750 тис. до 1,5 млн. грн; 26,8% – від 1,5 до 7,5 млн. грн; 22,8% – понад 7,5 млн. грн. Із сукупності досліджених господарств 14,8% із землекористуванням до 100 га; 39,6% – від 100 до 1000 га; 45,6% – понад 1000 га. Експертами виступили керівники економічних служб підприємств, рівень кваліфікації яких характеризується як рівнем освіти (75,2% респондентів мають вищу освіту; по 11,4% неповну вищу, або середню спеціальну; лише 2% мають середню освіту), так і віком (10,7% молоді спеціалісти віком до 29 років; 43% фахівці віком 30-49 років; 38,9% досвідчені спеціалісти віком 50-59 років; 7,4% – фахівці пенсійного віку). Обробка сформованого масиву інформації здійснювалася нами за допомогою статистичного пакету IBM SPSS Statistics 20, який має значний набір статистичних функцій та містить засоби для візуальної інтерпретації отриманих результатів.

За оцінками респондентів лише 12,8% підприємств постійно користуються програмами бюджетної підтримки, 43,6% її взагалі не отримують. В розрізі природних зон спостерігається суттєва диференціація: в зоні степу взагалі не користується бюджетною підтримкою 29,1% підприємств, у лісостепу 52,1%, у поліссі – 52,4%. До основних причин небажання звертатися за державною підтримкою, як свідчать результати опитування, є: складна процедура оформлення (38,3%), додаткова увага перевіряючих органів (24,8%), наявність корупційної складової у даному процесі (22,8%). Причому за результатами опитування даним факторам надано практично однаковий рівень оцінки в різних природних зонах.

В процесі дослідження в межах природних зон було виявлено відмінності в підходах до визначення суб’єктами господарювання критеріїв державної підтримки, порядку та механізмів її надання в аграрній сфері. Зокрема, рівень узгодженості ранжування оцінки дієвості програм державної підтримки в межах природних зон значно вище, ніж в цілому по сукупності досліджуваних підприємств, що свідчить про наявність виражених відмінностей в оцінці програм бюджетної підтримки на регіональному рівні. З’ясовано, що оцінка пріоритетності програм державної підтримки в різних природних зонах обумовлюється природно-кліматичними умовами, галузевою структурою виробництва, рівнем матеріально-технічного оснащення підприємств. обґрунтування теоретико-методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо підвищення дієвості державної підтримки сільськогосподарських підприємств на основі застосування методу експертних оцінок,

В результі проведеного експертного оцінювання приходимо до таких висновків: 1) застосування методу експертних оцінок розширює теоретико-методичні підходи до удосконалення державної підтримки, бо дозволяє узагальнити досвід практичної реалізації та достовірно оцінити діючі програми та механізми державної підтримки сільськогосподарських підприємств; 2) з метою підвищення дієвості форм та методів державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників при розробці програм та механізмів її надання слід враховувати думку самих отримувачів; 3) експертним шляхом визначено наявність відмінностей в оцінці державної підтримки на регіональному рівні. При формуванні державних програм підтримки суб’єктів господарювання та визначенні обсягів фінансування з бюджету слід враховувати регіональні особливості; 4) підвищення дієвості державної підтримки перш за все потребує спрощення процедури її отримання шляхом упорядкування нормативно-правової бази, чіткої регламентації правил і процедур її надання; оприлюднення інформації щодо проведення конкурсів та виділення коштів окремим підприємствам, а також створення умов для підвищення кваліфікації працівників економічних служб.
МАШИНОБУДІВНИЙ СЕКТОР ЯК БАЗОВИЙ НАПРЯМ ПІДВИЩЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ КРАЇНИ
Кисіль Т. В.

Сумський державний університет, Україна
Більшість розвинутих країн цілеспрямовано зосереджує свої науково-технологічні й виробничі ресурси переважно у наукомістких секторах економіки, в результаті чого вони стають дедалі більше висококонкурентними. Україна також має достатньо великий інноваційний потенціал і сильні позиції для виходу на світовий ринок та завоювання там своїх ніш. Але задля ефективної інтеграції нашої країни в світове господарство необхідно реально оцінювати внутрішній потенціал конкурентоспроможності національної промисловості, зовнішні впливи та наслідки глобальних трансформацій.

За статистичними даними у 2010 році в Україні налічувалося 11267 підприємств машинобудівної галузі, з яких 146 – великі, 1834 – середні й 9287 – малі. Машинобудування країни утримує понад 15% вартості основних засобів, а також близько 6% оборотних активів вітчизняної промисловості та більше 22% кількості найманих працівників [1].

Машинобудування є фундаментом промисловості України, де зосереджена значна доля основних засобів промисловості та виробництва інноваційної продукції. Підвищення ефективності діяльності вітчизняного машинобудування сприятиме відновленню його ролі у якості локомотива економічного зростання України та забезпеченню модернізації економіки держави загалом.

Випереджаючий розвиток діяльності машинобудівної галузі сприятиме, насамперед:



  • досягненню позитивного синергетичного ефекту в супутніх галузях промисловості через збільшення споживання їх продукції;

  • створенню замкнених виробничих циклів, побудованих на взаємозв’язках між вітчизняними підприємствами;

  • розвитку внутрішнього ринку збуту товарів вітчизняного виробництва;

  • зменшенню негативного сальдо зовнішньої торгівлі товарами;

  • загальному пожвавленню виробничої активності, що призведе до збільшення прибутків підприємств, які можуть бути спрямовані на розвиток та активізацію НДДКР;

  • збільшенню робочих місць у машинобудівній і супутніх галузях.

Відбувається значне скорочення інвестицій в основний капітал машинобудівної промисловості, яке становило у 2009 р. порівняно з 2008 р. 57,6 %. Таким чином, обсяги інвестицій в основний капітал у 2009 р. (у фактичних цінах) повернулися на рівень 2006 р.

Найбільшим споживачем товарів української машинобудівної промисловості є Російська Федерація – у 2010 р. частка експорту товарів машинобудівної галузі до цієї країни в загальному обсязі експорту товарів машинобудування склала 53,5 % або 2,859 млрд дол. США [2].

Серед основних споживачів товарів машинобудівної промисловості України – також Білорусь, Казахстан, Німеччина, Угорщина, Польща та Іран. Експорт здійснюється в основному за такими товарними групами класифікатора ТН ЗЕД як котли, машини та апарати, електричні машини та устаткування, залізничні та трамвайні локомотиви, шляхове обладнання

У 2010 р. відбувалось поступове відновлення імпорту: обсяги імпорту машин та устаткування зросли на 30,5 %, транспортних засобів – на 69,3 %, приладів і апаратів – на 31,7 % відносно 2009 р.

Згідно стратегії економічного та соціального розвитку України (2004-2015 роки) пріоритетними напрямками розвитку машинобудування є:



  • освоєння фахівцями нових видів складної, конкурентоспроможної та наукомісткої продукції;

  • державна підтримка розвитку наукомісткого виробництва, яке базується на використанні інформаційних та комунікаційних технологій;

  • зростання обсягів виробництва експортної та імпортозамінної продукції та сприяння розвитку спільних підприємств та виробничих кооперацій з підприємствами ЄС та інших країн [3].




  1. Промисловість України у 2007–2010 роках. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/druk/katalog/kat_u/publ5_u.htm


  2. Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   17


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка