Ман учнівської молоді Як за „живими барометрами” прогнозувати погоду



Скачати 258.06 Kb.
Дата конвертації25.10.2017
Розмір258.06 Kb.





Міністерство освіти і науки України

Рівненське відділення МАН учнівської молоді

Як за „живими барометрами” прогнозувати погоду

Роботу виконала

Учениця 8 класу

Городецького НВК «ЗОШ І – ІІІ ст. – ДНЗ».

Мельник Ольга Василівна
Керівник

Вчитель географії вищої категорії

Старший вчитель

Троцюк Марія Василівна


Володимирець 2009 рік

ВСТУП
Щодня мільйони людей різних професій з цікавістю ждуть повідомлень про погоду. І це не дивно. Адже від погоди залежить і врожай, і улов риби, і своєчасна доставка вантажу, і похід у ліс за грибами, і стан хворого, і, звичайно, наш настрій. Що заставляє небо бути то привітним і ласкавим, то суворим і загрозливим? Всі ці запитання здавна цікавили людей, і вони старались відповісти на них. Таким чином, прогнозування погоди існує стільки, скільки і саме людство.

Сьогодні прогнози погоди складають на науковій основі. Їх правильність збільшується завдяки застосуванню спеціальних приладів і апаратів. В різних точках планети ведуть спостереження синоптичні станції, науково – дослідні судна, літаки. Різноманітна інформація оперативно обробляється метеорологічними центрами різних країн і по системі глобального зв’язку поширюється по всьому світу.

Нову сторінку в прогнозуванні погоди відкрили метеорологічні супутники, які тепер постійно „чергують” в космосі, і автоматичні станції, встановлені на дрейфуючих льодах Арктики . Стан атмосфери над водною поверхнею вивчають спеціальні експедиції на кораблях погоди.

Але не тільки технічні засоби допомагають синоптикам. Вони помітили, що на зміни, які відбуваються а атмосфері, реагують тварини і рослини, павуки і мурашки, бджоли, деякі риби і птахи. Відчувають їх і люди. Мудріша із мудрих - Книга Природи. Тільки треба вміти її читати. В горах, в лісі, в степу, на річках і озерах багато природних „живих барометрів”. Спостерігаючи за ними, можна встановити тісний зв’язок між явищами і процесами в світі природи. Завдання цієї роботи допомогти побачити у звичному незвичне, розвивати спостережливість, формувати знання, прогнозувати погоду за місцевими прикметами, глибше пізнати природу, навчитися любити її, розуміти і берегти.


1. ДЛЯ ЧОГО СПОСТЕРІГАТИ ЗА ПОГОДОЮ

В далекому минулому життя людини повністю залежало від природи, і вона усвідомлювала життєву необхідність спостерігати за погодою. Століттями по краплині накопичувався досвід, будувався цінний фундамент монументальної споруди, яка називається народною метеорологією, в основі якої лежить спостережливість. А спостережливість – цінна риса. Вона вимагає зосередженої уваги до звичайних явищ, вміння орієнтуватися в оточуючому світі. Вона потрібна людям різних спеціальностей, бо розвиває логічне мислення, допомагає формувати знання. Звірі, птахи, деякі риби, рослини чутливо реагують на зміни погоди, можуть „завбачати” дощ, вітер, мороз, відлигу, грозу. Сьогодні відомо більше тисячі різних видів тварин і рослин, які можуть „прогнозувати” погоду на декілька днів, на місяць, сезон і навіть рік. Чим керуються живі організми, визначаючи погоду? Відомий спеціаліст в галузі біоніка І. Літінецький писав: „Жива природа мільйони років відпрацьовувала і удосконалювала свої творіння. Протягом цього часу тварини і рослини розвивались, урізноманітнювались і пристосовувались до різних змін оточуючого середовища. Протягом еволюційного розвитку під дією різних подразників ( світла, звуку, тепла, холоду) в живих організмах сформувалося багато органів відчуттів, високо удосконалених механізмів обміну речовин, перетворення енергії, сприйняття, передачі різноманітної інформації. Ці біоінженерні системи” вирізняються вражаючою доцільністю і гармонією дії, здатністю реагувати на ледь відчутні зміни численних факторів внутрішнього і зовнішнього середовища, запам’ятовувати і враховувати зміни, реагувати на них різноманітними пристосувальними реакціями. І саме ці високочутливі біометеорологічні системи допомагають тваринам і рослинам з точністю прогнозувати погоду”. Саме тому, більш як 2000 прикмет про погоду відображають показники своєрідних барометрів – тварин і рослин, які здатні передчувати погодні зміни.

2. ПЕРЕДБАЧАТЬ РОСЛИНИ

Людина давно помітила, що деякі рослини напередодні переміни погоди змінюються. Така здатність „зелених дітей Сонця” пояснюється залежністю їх життя від умов середовища: температури, вологості, атмосферного тиску, а також від сонячного світла. На відміну від тварин в боротьбі за життя і збереження потомства вони не можуть сховатися від негоди, заховатись в захищеному місці. Одні рослини перед дощем закривають квіти, щоб захистити від пошкодження пилок і зменшити тепловіддачу; другі – при низькій відносній вологості повітря зменшують випаровування надмірно виділяючи багато запашного нектару; треті – „плачуть” липкими краплинами соку; четверті – міняють форму і положення листків

Кульбаба росте скрізь. Весною стають золотими

від тисяч суцвіть кульбаби узбіччя доріг, сільські околиці, або забуті будівельниками міські пустирі. Їхні жовті і білі суцвіття, зібрані в шапочки, настільки звичні, що люди майже ніколи до них не придивляються. А даремно. З давніх часів до сьогоднішнього дня кульбаба – чудовий прогнозист погоди і хороший метеоролог. Якщо в сонячну погоду квіти кульбаби закриваються – буде дощ. А буває і навпаки: небо хмуриться, по ньому пливуть хмари, а квіти кульбаби відкриті, -

Значить, дощу не буде. Відцвіла кульбаба, а замість суцвіття з’являється біла пухнаста кулька. Кожний знає, як легенькі білі парашутики кульбаби розлітаються від легкого пориву вітру, і вся пухнаста корзинка облітає, залишаючи оголене квітколоже. Але це в суху погоду, перед дощем вітер ніяк не може зірвати, ніби приклеєне, насіння. А це тому, що, відчуваючи зміну погоди, рослина складає свою пухнасту кульку, як зонтик.


Вірно несе службу погоди з червня до вересня квітка – синоптик кислиця, дрібна трав’яниста рослина висотою 8-12 см. Її ще називають „заячою капустою”. Росте вона в тінистих і вологих хвойних, а іноді і в листяних лісах, біля струмків. Квіточки червоні або рожеві. Вдень листочки розташовані в одній площині, нагадуючи листя конюшини. На ніч складаються і повисають вниз, рослина ніби спить. Перед дощем вночі квіти не розгортаються, а розпускаються. Якщо квіти на ніч закриваються, то це ознака хорошої погоди. Можна садити кислицю в горщик і тримати в квартирі на тінистих вікнах замість барометра.




Цікаво спостерігати за луговою конюшиною, бо вона чутливо реагує на тепло, вологу і на зміну атмосферного тиску. Перед негодою конюшина складає свої листочки і схиляє головки суцвіть, а перед хорошою погодою стебло і листки розправлені, а суцвіття підняті вгору.

Приємно знайти в весняному лісі скромну квіточку фіалки. Вона – символ природи, яка проснулася, символ її весняних сил і молодості. Фіалка – хороший барометр. Якщо розкрита квіточка фіалки, дивиться на світ веселими фіолетовими очками – буде хороша погода. Перед негодою рослина закриває свою квіточку, ніби показує своїм виглядом, що їй сумно прощатися з сонечком. Така поведінка і маргаритки. Перед негодою її квіточка нахиляється так низько, що майже торкається землі.



По обочинах доріг, біля посівів зернових культур можна побачити звичайного польового в’юнка. Він використовує сусідів, як механічну опору. А у вологих місцях, по берегах річок, росте інший вид з більшими квітами. Цих два види можуть „завбачати” погоду. Перед дощем квіточки в’юнка закриваються.



В лісі, в густому травостої, між кущами,

поблизу житла, під тинами росте висока

трава з жовтими квіточками. Це – чистотіл.

Він цвіте ціле літо. Перед дощовою погодою

квіти чистотілу помітно нахиляються.



Погоду можна завбачати по квіточках мокрецю. Це трава з дрібними листочками, завжди вологими навіть в суху погоду. Якщо до 9 год. ранку віночок квіточки не піднімається – в день буде дощ. Цим „барометром” можна користуватися ціле літо, бо мокрець цвіте з квітня до пізньої осені.


Ранньою весною зацвітає анемона.

Її біло-рожеві квіти розпускаються

з 10 год. до 11 год.. Але буває, що ніжні

квіти анемони закриті, значить, чекай негоду.


Вірний покажчик теплих днів в кінці березня на початку квітня – мати-мачуха,

яка з’являється серед снігу на проталинах, на схилах, пагорбах, пустирях. Вона проростає колоніями біля стариць, в басейні річки Горинь.


В нашій місцевості всі добре знають

біле латаття, що живе в ставках, тихих

річкових затоках та озерах. В давнину ця

квіточка вважалася чудодійною. Називають

її ще русалчиною квіткою, так як вона

випливала зранку, а під вечір таємничо

зникала під водою. Біологічне значення цієї

рослинки велике – вона очищає воду. Квітка

білого латаття – своєрідна метеостанція.

Буває, що латаття запізнюється з підняттям

на поверхню. Вже початок 9 год., а вона ледь-ледь піднімається над водою. Значить, в другій половині дня буде дощ. А якщо зовсім не піднялася з води – буде затяжний дощ, або похолодання. По листочках рослин можна складати прогноз: якщо весною вони густо вкрили поверхню води, - заморозків вже не буде.




Дуже чутлива до змін погоди мальва.

Росте вона в садах, квітниках. Її високу, з яскравими квітами, видно здалеку.

Перед дощем її квіти закриваються,

Якщо спостерігати за акацією можна помітити, що перед сухою і ясною погодою в квітках акації дуже мало солодкого нектару, тому прилатає небагато комах. Але з наближенням негоди, перед дощем в квітках акації виділяється так багато нектару, що запах його чути за сотні метрів. От і тоді біля акації багато бджіл і інших комах. З підвищенням вологості повітря посилюється запах тютюну та інших рослин.

В лісі, на галявинах, там де піщаний грунт, поширена невелика рослина з м’ясистими дрібними листочками. Це – очиток, квіточки якого в хорошу погоду на ніч закриваються, а з наближенням дощу, вони на ніч залишаються відкритими.

На лісових галявинах, вирубках, серед кущів

або в світлих соснових і березових лісах росте

суниця. В травні – червні серед густої зеленої

трави біліють її квіточки. На ніч, і особливо перед

негодою, вони схиляються, захищаючись від опадів,

які можуть пошкодити пилок. Пройде всього місяць

і пошириться над галявиною суничний запах. Тепер

серед зеленої трави, ніби дорогоцінні камінчики,

ховаються запашні ягоди.


Саме простіше вести спостереження з кінця червня, весь липень за цвітом картоплі. Картопля – не тільки цінна рослина, яка для нас є основним продуктом харчування, а й є своєрідним барометром. Перед негодою квітконіжка з квіточкою схиляються. Квітуча морква на городі також завбачає погоду. Її білий зонтик перед дощем схиляється.


Деякі рослини попереджають про наближення

дощу „сльозами”. Перед дощем, біля черешків листя клена,

в тому місці, де вони прикріплюються до віток, виступає

маленька крапелька нектару. За декілька годин до дощу

„плаче” осокора, звільняючись від зайвої вологи. За добу

до дощу з’являються липкі краплини соку на листках

кінського каштану. „Сльози” цих рослин – вірна ознака

негоди, що наближається. Причина виділення нектару, розгортання чи згортання листків, закриття чи відкриття квітів, - збільшення вологості повітря.
Стрілолист і ряд інших рослин виділяють воду за декілька годин до дощу. Хоч вони ростуть біля води і не відчувають в ній нестачі, все ж підвищення вологості повітря викликає в них реакцію, по якій можна судити про зміну погоди.

Немало синоптиків і серед декоративних рослин. Однією з них є монстера. Це багаторічна вічнозелена рослина з великими листками і чудернацькими прорізами. Невибаглива до температури і світла. І хоч в кімнатних умовах вона не відчуває перепадів водного режиму, але перед похмурою і дощовою погодою, а взимку перед відлигою, на кінцях листків монстери з’являються великі краплини води, які скочуються з рослини, і тому її іноді називають плаксою.



В наших лісах на вологих місцях росте папороть - орляк, або чоловічий папороть. В нього листя закручується вниз перед хорошою погодою і розкручується до негоди. Особливо чутливі до зміни вологості повітря квіти осоки. Вже за день до дощу вони закриваються. Така сама поведінка у злакових.


Ранньою весною на полях, біля канав, річок

групами чи по – одиночку, з’являються соковиті

, коренасті, лускуваті, червоно-білі стеблини.

Вони колінчасті, і у вузлах оточені чорно – бурими

довгими зубчиками. А зверху стебла ніби колосок,

схожий на в’язаний ковпачок. Це спороносні сходи

польового хвоща – таємничої рослини не схожої

на інші. Вузлувате стебло тягнеться доверху без жодної

віточки. Перевірено, що багато соку в зламаної рано

вранці стеблини віщує сонячну погоду. Визрівають і

розлітаються спори – стеблини відмирають. З’являються

нові сходи. Це відомі нам „ялиночки” хвоща. Це шкідлива рослина, бур’ян. Але в літніх сходах багато кремнієвої кислоти, і завдяки цьому його застосовують в побуті, ним чистять залізна і цинкову тару. Польовий хвощ використовують, як лікарську рослину. Родовід рослини веде нас в сиву давнину віків. Біля трьохсот мільйонів років назад його ближні родичі каламіти були гігантами. Ці дерева в два-три обхвати тіснилися серед боліт по мулистих рівнинах. Стовбур був вузлуватий, а на кінцях віток росли великі шишки, які давали спори, а не насіння. Зі зміною клімату почалося вимирання лісових гігантів. Окремі сторінки того далекого, майже недоступного нашій уяві життя, збереглися відбитками в шарах спресованого кам’яного вугілля. Вони говорять про минуле з достовірністю літописців.
Багатовікова народна практика показує, що аналізуючи поведінку ряду рослин, можна зробити довгострокові прогнози погоди. Наприклад, відома нам береза – ціла фабрика фітонцидів. Її ніжні листочки виділяють їх стільки, що на всьому просторі навколо дерева вбиті всі збудники хвороб. Береза – показник сторін горизонту. Кора її завжди біліша і чистіша з південної сторони. Щоб

знати, яким буде літо, треба придивитися до берези. Якщо розпуститься раніше

клена – раніше вільхи викине листочки – літо буде сухе, пізніше – дощове. Якщо

весною береза сухим. Дощове літо буває, якщо весною з берези тече багато соку.

А якою буде весна, берези скажуть осінню. Листя починає жовтіти зверху –

чекай ранньої весни, а знизу – пізньої. І про зиму берези розкажуть. На початку

жовтня з неї листя не опало - сніг ляже пізно. Не випадково народна агрономія

спираючись на багатовіковий досвід, вчить не пропускати строків, „коли сіяти,

коли чекати, а коли скирту складати”.
Добрим прогнозистом є і горобина звичайна. Білі шапки її медоносних квіток – точний провісник перелому погоди до стійкого тепла. Існує прикмета: початок цвітіння горобини: пора сіяти огірки. Пізно цвіте горобина – до довгої грибної осені. Якщо літом в лісі на горобині багато плодів – осінь буде дощова, мало плодів – буде суха осінь. Рослини чутливі на зміну стану атмосфери. Але щоб правильно завбачити погоду, треба користуватися не однією, а декількома прикметами і порівнювати їх.

3. „КРИЛАТІ БАРОМЕТРИ”


Життя птахів також в значній мірі залежить від стану погоди. Протягом багатьох віків, взаємодіючи з оточуючим середовищем, постійно знаходячись в атмосфері і постійно відчуваючи в ній зміни, птахи виробили високу чутливість до атмосферного тиску, до зменшення освітленості, до накопичення в атмосфері електричних зарядів перед грозою. Це проявляється в їх поведінці, співі, криках, щорічних строках прильоту і відльоту. Тому не випадково більшість з народних прикмет погоди основані на спостереженні за життям і поведінкою птахів. Вони – чудові синоптики. Є кілька пояснень такої особливості пернатих. На думку вчених, такі здібності птахів розвинуті завдяки пневматичним кісткам. Кістки у тварин по формі діляться на довгі трубчасті, довгі дугоподібні, короткі, плоскі і змішані. Довгі трубчасті кістки кінцівок важелями руху і одночасно виконують опорну функцію. В середині цих кісток є порожнини, заповнені кістковим мозком. Лише у птахів в деяких трубчастих кістках знаходяться відростки особливих повітряних мішків, що зв’язано з їх пристосуванням до польоту. Є припущення, що зміни атмосферного тиску впливають на пневматичні кістки птахів, і вони завчасно реагують на ці зміни своєю поведінкою. Можливо, що зміни барометричного тиску викликають своєрідне подразнення барорецепторів, які закладені в пневматичних кістках, що зв’язані з повітряними мішками. Можливо є інші механізми, які пояснюють високу чутливість птахів до зміни атмосферного тиску, температури і вологості повітря. Але факт залишається фактом: птахи реагують на зміну в атмосфері. Всім відомо, що ластівки літають високо – до хорошої погоди, а низько – до дощу. Пояснити це просто. Ластівки харчуються комахами, яких ловлять нальоту. Літом в сонячну погоду, коли повітря сухе, сильні повітряні потоки відносять дрібних комах високо вгору. За ними піднімаються і ластівки. Перед дощем повітря стає вологим, крила комах набрякають, тільце вбирає вологу, стає важчим і комахи тримаються майже біля землі. За ними направляються і ластівки.

Всі чули весняний спів зяблика. Дзвінким голоском виспівує він свою красиву і радісну пісеньку: „піньк…, піньк…, фіть…, фіть…, ля-ля-ля”. А другий раз не впізнаєте, бо співає монотонно: „рю-пінь…, пінь–рю”. Такий спів до дощу і зяблик не помиляється.

Придивіться до жайворонка. Тільки появиться перша проталина, він тут, як тут. То невидимкою промигне в полі, то зникне в торішній траві. З його співом починаються трудові будні. До ясної погоди вони довго співають, а якщо їх не чути зранку – буде дощ.

Прикрасою і гордістю наших поліських садів, парків, лісів є неперевершений співак соловей. Прилітає він пізно, всередині травня, і починає співати, „коли нап’ється з березового листка”, тобто коли на березі появляться такі листочки, на яких вміститься краплина роси. Перевірено: соловей всю ніч співає – буде сонячний день; соловей заспівав – вода знижує рівень.

Немало прикмет пов’язано з поведінкою всюдисущих горобців, причому гороб’яче бюро погоди дуже точне. В хорошу погоду вони веселі, рухливі, часто забіяки. А якщо збираються на землі зграями стають малорухливі, настовбурчені – до дощу. Тепло і висока вологість повітря, напевно, підвищують активність різних паразитів шкіри; щоб звільнитися від них горобці активно приймають пилову баню. Пожвавлення і цвірінькання горобців в погану погоду говорить про її покращення. Якщо зимою горобці сидять на деревах тихо – буде сніг, без вітру, а дружно цвірінькають – до потепління. А є ще така прикмета: горобці ховаються під стріху – на мороз чи завірюху. Часто вони серед зими починають активно збирати пух і пір’я біля курників і носити під стріху, ніби збираються вити гнізда. Спостереження показують, що вони утеплюють свої нічліги перед сильним похолоданням. 13 грудня біля оселі не видно було горобців, а 14 грудня випав сніг.

Хорошим прогнозистом є звичайна зозуля. Вона живе в лісах і побачити цю красиву пташку, схожу пір’ям на яструба, практично не можливо. Вона дуже обережна. Але в погожу днину весняної пори далеко чути її гучне „Ку-ку!”

Кукає вона до теплої погоди.

Ніколи не помиляються в своїх „передбаченнях” стрижі. Кормляться вони в польоті літаючими комахами. На землю не сідають, бо ходити і злітати із землі не можуть. Гніздяться вони в крутих берегах річки Горинь, але можуть влаштовувати гнізда в тріщинах будинків. Стрижі – турботливі батьки, але буває, що вони залишають гнізда на декілька днів, при цьому пташенята не гинуть від голоду і холоду. Яка причина такої поведінки птахів? Справа в тому, що стрижі ловлять комах високо в повітрі. Перед похолоданням, негодою і затяжними дощами, коли комахи ховаються на землі, стрижі залишаються без їжі. Вони залишають свої гнізда. Літають вони зі швидкістю 100км./год, за добу можуть долати 1000 км., щоб потрапити туди, де тепло, сонце і багато літаючих комах. Так само легко, без зусиль вони повертаються на свою території, коли стає там сонячна погода. А пташенята, в період відсутності батьків, впадають в короткочасну сплячку. Дихання і кровообіг майже зупиняються, ледь-ледь б’ється серце. На основі пристосувальних і „синоптичних” реакцій, стрижі чудові прогнозисти. Якщо раптом стрижі зникли – чекай затяжного дощу. А якщо вони високо літають до пізнього вечора – ознака збереження теплої гарної погоди.

Про наближення сильного вітру, снігопаду, морозу, відлиги можна дізнатися, спостерігаючи за воронами. Перед дощем сіра ворона всідається на сучок чи тин, згорбиться, опустить крила і сидить, ніби стара-престара. Сидить і каркає. А голос глухий і хрипливий. Якщо зимою ворони розкаркались всією зграєю і сідають на вершок дерева – до морозу, а якщо влаштовують хоровод і в’ються в повітрі – до снігопаду; на сніг сідають – буде відлига; розсілися на нижніх гілках дерев – чекай вітру. Літом ворона купається - до дощу. Якщо спостерігати уважно за воронами, як вони влаштовуються на нічліг, то видно, що птахи готуються до сну не завжди однаково. Якщо всідаються головою в одну сторону і на товстіший сучок, поближче до стовбура дерева, - посилиться вітер, і напрямок його буде вздовж пір’я, не проникаючи до тіла. А товсті сучки стовбура дерева – гарантія безпечного нічлігу. А якщо ворони сідають нічліг хто в одну сторону головою, а хто в іншу – це значить, що ніч буде тепла і безвітряна.

Сороки теж передбачають погоду. Якщо сорока літає близько від житла і під стріху лізе – буде хуртовина.

Якщо домашня птиця не ховається від дощу, то він буде довго. Зимою, перед морозами, кури рано сідають на сідало і стараються залізти вище – там тепліше.

Передбачають погоду і півні. Ранній крик півнів у сильні морози – до теплої погоди. Якщо влітку серед білого дня півні ні з того, ні з сього починають кукурікати, влаштовуючи перекличку по всьому селу, - буде дощ.

Всі знають мовчазних, спокійних і на диво гарних снігурів. Існує досить точна прикмета: снігур під вікном цвірчить – до відлиги.

4. НА СЛУЖБІ В ПОГОДИ – КОМАХИ І ПАВУКИ


Комахи дуже чутливі до зміни погоди. Особливо чутко вони реагують на зміну вологості повітря. Одні спішать сховатися, другі не вилазять із сховищ, треті, навпаки, покидають житло, четверті стараються укріпити його. Таким чином, птахам властиві різноманітні синоптичні здібності. В зоологічній системі комахи, як окремий вид членистоногих, займає досить скромне місце. Але по числу видів вони перевищують всіх інших тварин і рослин, разом взятих. Одним із самих звичайних прогнозистів є гнійний жук. Він може завбачати не тільки негоду, а й момент її закінчення. Для цього не обов’язково спостерігати за жуком. Він літає над лісовими стежками і дорогами, і вже сама його поява – вірна ознака хорошої погоди. Якщо навіть мжичить дощ, небо затягнуте хмарами, поява жука віщує кінець негоді. І навпаки, якщо під час гарної погоди жуків немає, через деякий час небо затягнуть хмари і піде дощ.

Бджоли і мурахи чутливі до зміни вологості повітря, і можуть завчасно сигналізувати про наближення дощу або його припинення. Сидять бджоли і сильно гудуть – дощ близько. Насунули хмари, а бджоли не ховаються в вулик, продовжують збирати нектар – дощу не буде. А буває таке: бджоли вилітають рано вранці і повертаються до вуликів пізно ввечері. Це прикмета тривалої негоди. Не поступаються бджолам у точному прогнозуванні і мурахи. Якщо навколо мурашника мало його жителів і більша частина ходів щільно закрита – мурашки відчули підвищення вологості і заховались. Значить, скоро буде дощ. А якщо навколо мурашника кипить життя – дощу не передбачається. Прогноз погоди „дають” мухи, коники, метелики. Літом до дощу мухи дуже гудуть. Перед дощовою, вітряною погодою вони нерухомо сидять.

Пізно вечором, коли все навколо засинає і вітер ледь колише траву, ще довго чути дзвінку пісню зеленого коника. Він співає про те, що ранок буде тихим, сонячним. Реагують на вологість повітря і метелики. Що було б з ними, якби не надійний захист – висока чутливість до вологості повітря? Перші краплини дощу прибили б комаху до землі. Ще в ясну погоду, задовго до дощу, вони ховаються в сухих вітках, в дуплах дерев. Якщо метелики латають, коли навіть небо вкрито хмарами - буде ясна погода.

Вісниками зміни погоди є інші комахи. Ґедзі, зазвичай, злі перед дощем. Якщо біля акації багато комах – жди негоду. Мовчить цвіркун – на дощ, а голосно сюркоче пізно вечором – напередодні хорошого дня. Комарі і мошка в’ються стовпом в повітрі – до гарної погоди. У комарів немає спеціального апарату, що реагує на зміну вологості повітря. Просто їх тоненькі крильця набухають при навіть малій вологості повітря, і їм важко літати. А якщо вони літають, значить, повітря сухе і буде теплий ясний день.

Павуки теж чудові синоптики. Вони бояться роси, тому рідко виходять на полювання ранком. Отже, якщо ранком з’явився павук, то роси нема. А це ознака негоди. А якщо павук все таки вийшов на полювання в жаркий день, значить, відчуває наближення негоди, яка порве павутину і залишить його без їжі. Побачивши павука вечором, чекайте наступного дня хорошу погоду. Якщо павуки головні нитки своєї павутини тчуть довгими і розтягують їх широко – довгий час буде тепла, сонячна погода. Як павук знає яка буде погода? Причина в тому, що павуки дуже чутливі до зміни вологості, для них згубна сухість повітря. Люди добре вивчили поведінку павуків, тому частіше використовують„павуковий барометр”, ніж прилади.

5. ВОДНІ СИНОПТИКИ

Багато видів риб відчувають зміни в атмосфері. Перевірено: перед негодою риба вистрибує з води. Як пояснити це явище? Справжньою причиною є комахи. Від вологого повітря набрякають їх крильця, і вони падають вниз, стають здобиччю для риб, які збираються біля поверхні, чекаючи корму. А деякі вистрибують з води, щоб схопити комаху. Прикмета правильна, але першопричина в комахах, а не в рибі. Кажуть, що перед дощем риба не клює. Не на наближення дощу реагують вони. Просто вони вже наситились комахами, які попали у воду перед дощем і не хочуть пропонованого їм черв’яка на гачку рибалки. Але є риби, які дійсно реагують на зміну погоди. Дуже чутлива до зміни тиску риба в’юн. В’юни водяться в старих озерах, болотистих річках з повільною течією, на лугах біля великих річок. Кормляться вони черв’яками, личинками комах, рачками, дрібними молюсками. Наверх в’юни піднімаються дуже рідко. Рибаки знають: попався в’юн – бути дощу. Перед дощем або грозою вони виходять на поверхню води і починають кружляти. Кажуть, що це точна прикмета. Вважають, що така поведінка в’юнів пов’язана зміною атмосферного тиску. Здатність в’юнів завбачати погоду люди помітили давно. Тому і тримають в домашніх акваріумах. В хорошу погоду в’юн спокійно лежить на дні. Перед дощем починає метатись по акваріумі, спливає на поверхню води і знову опускається на дно. Приблизно за добу такою поведінкою в’юн попереджає про зміну погоди.

Відчувають зміну погоди щуки. При зміні атмосферного тиску міняється тиск у плавальному пухирці. Відповідно стає іншою поведінка щуки. Перед негодою вона відлежується на глибині річки. А пройде негода, вона знову шукає корм.

Поява сомів вдень віщує грозу, непогоду. Особливий неспокій проявляє сом перед або під час грози. Він не може лежати спокійно на дні ями, а тримається верхніх шарів, плаваючи даремно туди-сюди; а в нічну грозу він плаває всю ніч. В такий час піднімаються з дна, навіть самі давні жителі, самі великі представники соминого царства. Вони піднімають таку метушню, що важко приписати її рибам.

Чутливо реагують на зміну погоди п’явки. Вони живуть в неглибоких озерах, болотах, що заросли осокою, очеретом. Якщо літом п’явки спокійно повзають по дну або по стеблах підводних рослин, - буде хороша гарна погода. Перед дощем чи грозою п’явки піднімаються вверх, чіпляючись за рослини, вилазять з води. Така поведінка пояснюється зміною атмосферного тиску. При його зниженні, що зазвичай буває перед дощем, кількість повітря, а значить і кисню у воді зменшується. Відчуваючи нестачу, п’явки залишають свої сховища і піднімаються вище. В ясну погоду тиск повітря високий, вода збагачена киснем, і п’явки нормально почувають себе на дні водойми. За життям п’явок легше спостерігати, якщо їх поселити в акваріум чи в банку. Якщо спокійно лежать на дні банки – до сонячної погоди. Якщо знаходяться на поверхні, або починають прикріплюватися до стінок банки – чекай дощу. А якщо п’явки вигинаються, швидше рухаються, перевертаються з боку на бік на поверхні, стараються виповзти і прикріпитися до стінки вище рівня води – чекай літом грозу, сильний вітер, а зимою – хуртовину і навіть снігову бурю.

Реагують на зміну погодних умов і дощові черв’яки. В літню засуху вони опускаються вниз, де грунт не дуже сухий. В сиру погоду, перед дощем, вони залишають свої нори – ходи і влазять наверх. Звідси і прикмета: якщо дощові черв’яки виповзають наверх – чекай негоду, дощ. Як вони визначають, що буде дощ, сказати важко. Можливо це своєрідна захисна реакція: під час сильного дощу вода може залити їх ходи.

Чутливо реагують на зміну в атмосфері жаби. Перед дощем вони виповзають на берег. „Жаб’ячий барометр” можна зробити вдома. В скляну банку з водою опустити маленьку дерев’яну драбинку і помістити жабу. В суху погоду жаба сидить у воді, захищаючи свою шкіру від обезводнення. В сиру погоду вона вилазить на поверхню, оскільки шкірі її загрожує висихання. А ще відомо: жаби розквакались – бути дощу. Обумовлено це тим, що дихальні органи цих земноводних дуже чутливі до зміни атмосферного тиску. Тому перед дощем жаби квакають не дзвінко, а хрипло, важко.

Рибалки давно помітили, що часто в порівняно теплу погоду і при спокійному морі всі прибережні морські мешканці – медузи, краби, креветки, риби – раптово зникають, ховаючись в глибинах. Через деякий час, як правило, починається шторм. Якби тварини своєчасно не заховалися, вони б загинули при ударі хвиль об берег, або були б викинуті на сушу. Як вони відчувають наближення шторму? Вчені прийшли до висновку, що при сильному вірі повітря, вдаряючись в греблі хвилі, то стискуються, то розширюються, в результаті виникають інфразвуки. Вухо людини їх не сприймає, а медузи, краби, риби вловлюють.

Про негоду можуть попередити нас і раки. Перед сильним дощем виповзають на берег і зариваються в пісок. Причина такої поведінки невідома.

6. ПРОГНОЗУЮТЬ ССАВЦІ

Прогнозувати погоду можуть і ссавці, в тому числі свійські тварини. В процесі еволюційного розвитку вони з покоління в покоління вдосконалювали здатність чутливо реагувати на зміну погоди, яка приносила їм зло чи добро. І тільки коли вони навчилися завбачати ці зміни, тварини змогли пристосуватись до них, сховатись в укриття, зберегти себе від небезпеки. Така здатність спадково закріплювалась і допомогла зберегти життя біологічних видів. По суті це прояв складних вроджених інстинктів, основаних на здатності нервової системи і органів чуття тварин рефлекторно вловлювати навіть самі незначні зміни в оточуючому середовищі.

Коні фиркають – до тепла, трясуть головою і закидають доверху – до дощу.

Собака риє землю – до дощу, лежить згорнувшись – до холоду.

Кішка згорнулася в клубок – до холоду. Перед теплом кішка лягає посеред кімнати, витягується і спить. Є багато інших „котячих прогнозів”.

Вівці дуже чутливі до зміни вологості повітря. Перед дощем і в сиру погоду пори кожної шерстинки заповнюються вологою, вона набрякає і стає довшою. В суху погоду частина води випаровується і довжина шерсті зменшується. Прогнозувати погоду можна по поведінці корів. Перед негодою вони піднімають голову доверху, нюхають і вдихають повітря, облизуються. Якщо тварина жадібно їсть траву звечора – чекай дощу на наступний день.

Синоптиками можна назвати і кротів. Все життя проводять в підземних коридорах, активні цілий рік. Забагато тисячоліть у цих звірків виробився захисний інстинкт, пов’язаний зі змінами погоди. Кріт нагрібає високі кучки – чекай поганої погоди. Вхід в кротову нору знаходиться на півночі – зима буде тепла, а якщо на півдні – холодна, на сході – суха, на заході – сира. Перед сильними дощами, щоб не бути затопленим в своїй норі, кріт піднімається до поверхні. Так живий організм пристосовується до умов життя. Адже дощ для крота – катастрофа. Багато хороших синоптиків і серед інших ссавців.

7. ПОГОДА І МИ

Реагує на зміну погоди і організм людини. По даних медичної статистики 75% людей „відчувають погоду”. В багатьох людей на передодні зміни погоди з’являється головний біль, ниють суглоби. Справа в тому, що різка переміна погоди викликає зміну вмісту кисню в організмі. Виникає киснева недостатність, яку здоровий організм людини переносить легко, а у старших і хворих людей посилюються хвороби. Особливо чутливо організм „відгукується” на зміну атмосферного тиску, збільшення вологості, випадання опадів, посилення вітру.

Деякі люди можуть завбачати погоду за день-два. Їх називають «пророками погоди». Про таку здатність говорив ще давньогрецький вчений Гіппократ. Він помітив, що певний сезон перебіг деяких захворювань загострюється, і згадував про болі, які є вісниками зміни погоди. А в законах, які є одночасно громадянським і кримінальним кодексом однієї з провінцій Нідерландів, було записано, що за нанесення ушкоджень, які залишають чутливий до перемін погоди рубець, на винуватого накладається штраф. А в деяких юридичних документах ХІV ст. вказується також, що за нанесення ран кара більша, якщо вони спричинять постраждалому болі при зміні погоди.

Хворі люди переносять примхи погоди і зміну клімату по-своєму. Деякі з них не відчувають переміни погоди при незначних коливаннях метеорологічних умов. Сприятливо впливає зміна погоди на людей з хронічною кисневою недостатністю, ішемічною хворобою серця, хронічними бронхітами.

А різке похолодання, коли атмосферний тиск підвищується і вміст кисню в повітрі значно збільшується, у людей з підвищеним артеріальним тиском з’являються головні і сердечні болі.

А якщо кількість кисню в повітрі зменшується то гіпертоніки почувають себе краще, бо тиск в цей час знижується.

Медики разом з синоптиками створили медичний атлас погоди. Вчені констатують, що сила і напрям вітру впливають на стан здоров’я і настрій людини. Вологі західні вітри загострюють хвороби легень і дихальних шляхів. Сухі і теплі вітри з півдня сприяють покращенню кровообігу. Останнім часом встановлений тісний взаємозв’язок самопочуття людей від стану магнітосфери землі. Ось чому в газетах повідомляють дні магнітних бур.

ВИСНОВКИ

В останні роки спостерігаються різні відхилення від середніх погодних норм: засухи, холод, зливи, не рахуючись з фенологічними законами, ніби спішать показати свою могутність і силу. Причин таких відхилень багато. На великих територіях планети зменшується зелений покрив, відбувається глобальне забруднення атмосфери, посилюється забруднення повітря відходами і спрацьованими газами. На гірських льодовиках осідають дрібні тверді частинки. Забруднений сніговий покрив гірше відбиває сонячну радіацію. Все це, в свою чергу, сприяє руйнуванню і зменшенню загальної маси льодовиків, що має свої подальші наслідки.

Якою буде погода? Запитання не рідкісне. Адже немає такого виду діяльності, який не був би зв’язаний з погодою. З нею пов’язані і ми в повсякденному житті. Знання про погоду накопичувалися віками, поступово піднімалася завіса таємничості, спростовувалися марновірні домисли про походження небесних явищ. Повітряні змії, аеростати, літаки, ракети, метеорологічні супутники Землі, радіолокатори – це сходинки, які дозволили піднятися у небо і пізнати „кухню погоди”. Завбачати погоду навчилися спираючись на багатовіковий досвід, спостереження і знання законів фізики атмосфери. Але багато чого залишилося ще невідомим. Уважній і спостережливій людині відповідь на запитання про можливі зміни погоди іноді може дати сама природа. Тільки постійні спостереження за поведінкою птахів, рослин, тварин, комах, своєчасний аналіз побаченого дають можливість правильно оцінити стан погоди і завбачити її.

Зрозуміло одне, що в боротьбі за виживання все живе на Землі на протязі тисячоліть виробило численні біологічні механізми – пристосування, які чутливо вловлюють зміни зовнішнього середовища. Вивчення поведінки тварин і рослин допомагає спостережливій людині виробити собі ніби шосте чуття, по ледь помітних ознаках „читати” і завбачати погоду. Але для цього треба, щоб ідеї охорони природи втілювалися в нашу свідомість не за постановами та інструкціями про можливі обмеження і заборони, а щоб в нас жила любов до природи, до природи, досить щедрої на добро.

Систематизовані матеріали цієї роботи допоможуть поринути у цікавий світ спостережень, відчути себе справжнім дослідником, викличуть бажання зазирнути у мудру книгу природи, яка вчить так просто і доступно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


1. А.Н. Рощин. Сам себе синоптик. К.: Рад. шк., 1990. – 195 с.

2. С.И. Гончаренко. Физика атмосферы. К.: Техника, 1981., 160 с.

3. П.Д. Астапенко. Вопросы о погоде. Л.: Гидрометеоиздат, 1986, 392 с.

4. Ю.Г.Мизуна. Космос и погода. М.: Наука, 1986. - 144 с.

5. В.А. Бугаев. Новое в прогнозировании погоды. Л.: Гидрометеоиздат, 1972.

6. Х.П.Погосян, И.Г.Ситников. Какая погода будет завтра? М., Воениздат, 1967.

7.Ф.П.Фейхер. Погода интересует всех. Л.: Гидрометеоиздат, 1966.

8. Е.К.Федоров. Часовые погоды. Л.: Гидрометеоиздат, 1970.



9. Ф.Форрестер. Тысяча и один вопрос о погоде. Л.: Гидрометеоиздат, 1968.

10. С.С.Морозюк, В.В. Протоповова. Трав’янисті рослини. К.: Рад. шк. 1986

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка