М. Т. Рильський о слово рідне! Орле скутий!



Скачати 203.79 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір203.79 Kb.

Анумо - Українці!

Свято-гра з української мови та літератури

(для учнів старших класів)
Навчальна мета. Створити атмосферу доброзичливості, чесного змагання в знанні української мови та літератури.

Виховна мета. Виховувати інтерес до книги, рідного слова як неоціненного духовного багатства, в якому живе народ, передає з покоління в покоління мудрість і славу, культуру і традиції.

Обладнання. Роздатковий матеріал – головоломки, ребуси, кросворди, мовна карта, грамзапис українських пісень про мову, плакати зі словами письменників про мову, зокрема – Володимира Сосюри, Тараса Шевченка, Дмитра Білоуса, Миколи Луківа, Максима Рильського, Катерини Мотрич, Олександра Олеся та інші (за вибором учителя).
О місячне сяйво і спів солов’я,

Півонії, мальви, жоржини!

Моря бриліантів, це – мова моя,

Це – мова моєї Вкраїни.

В. Сосюра

Ну, що б, здавалося, слова?

Слова та голос – більш нічого.

А серце б’ється – ожива,

Як їх почує!..

Т. Шевченко

В словах ні іржі, ні олжі

Не любить мова жива.

Бо мова – це пісня душі,

Укладена на слова.

Д. Білоус

Мово рідна – з пісні та любові.

Це народ мій викохав таку.

Сотні літ несла вінок терновий,

Птахом билась в клітці на замку.

Та в Парижі, з конкурсу про мови, –

Гордо йшла в лавровому вінку.

В. Василашко, М. Луків

Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати.

М.Т. Рильський

О слово рідне! Орле скутий!

Чужинцям кинуте на сміх!

Співочий грім батьків моїх,

Дітьми безпам’ятно забутий.

О слово рідне! Шум дерев!

Музика зір блакитнооких,

Шовковий спів степів широких,

Дніпра між ними левій рев...

О слово! Будь мечем моїм!

Ні, сонцем стань! Вгорі спинися,

Осяй мій край і розлетися

Дощами судними над ним.

О. Олесь

Молитва до української мови

Мово! Пресвята Богородице мого народу! З чорнозему, рясту, любистку, м’яти, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі і місяця народжена!

Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримала народ на небесному олімпі волелюбності, слави і гордого духу.

Мово! Велична молитво наша, у своїй нероздільній трійці, що єси Ти і Бог-Любов, і Бог-Віра, і Бог-Надія. То ж стояла Ти на чатах коло вівтаря нашого національного храму й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, злого духа ганьби. І висвячувала душі козацького роду. І множила край веселий, святоруський і люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень і наповнювала душі Божим сяйвом золотисто-небесним, бо то кольори духовності і Божого знамення.

Мово моя! Дзвінкова криниця на середохресній дорозі нашої долі. Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така.

А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

То ж зцілювала Ти втомлених духом, давала силу, здоров’я, довгий вік і навіть безсмертя тим, що пили Тебе. І невмирущими ставали ті, що молилися на дароване Тобою Слово.

Стаю перед Тобою на коліна і за всіх благаю: прости нас, грішних, і повернися до нашої хати, звідки Тебе було вигнано, вернися до краю, де "чорніше чорної землі блукають люди". То чорнобильські лики чорнобильської України, покарані Всевишнім за безпам’ятство.

Прости! Воскресни! Повернися! Возродися! Забуяй віщим і вічним Словом від лісів – до моря, від гір – до степів. Освіти від мороку і освяти святоруську землю. Русь-Україну возвелич! Порятуй народ її на віки!

К. Мотрич

(Грамзапис пісні Павла Зіброва "У нас є все")

Ведучий. Вона вся з гомону полів, лісів і морів отчої землі, мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця, зірок і переткана калиною, барвінком і вишневим цвітом... Вона з голосу тура, мисливських сурем, скрипу дерев’яного рала, стогону вола в борозні, рокоту комбайна – вся з колосся, осмаленого війнами і торкнута "мирною" радіацією. Вона з блиску козацької шаблі і весла невільницького човна, як напнуті паруси волі, – вся змочена удовиною сльозою, повита дівочою тугою на ясирних та окупантських торгах.

Вона з першого радісного щебету немовлят і тихих похоронних плачів, з потаємного шепоту і зітхань закоханих... Вона вся з хмари й грому, як з води й роси, – така українська мова. Ніжна й тендітна, а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло, бо в її основі – непорочність, цнота і чистота (Борис Харчук, "Слово і народ").

(Знайомство з членами журі, представлення команд-учасниць гри. На сцену запрошується команда, яка у розіграші на право виступу витягла картку номером 1).

Ведучий. Слухаємо привітання команди "Калина".

Добрий день вам, люди добрі.

Зразу видно: ви хоробрі.

Раді вас ми тут вітати,

Щастя і добра бажати.


Для боротьби ми не збирали

Ані рушниць, ані гармат.

Тільки знань ось повний міх набрали,

Щоб відповідати тільки в лад.


І прийшли сюди сьогодні,

Щоб вести запеклий бій.

Тільки ні – не кулаками,

А у веселій, дружній грі.


Вже готові ми змагатись,

Жоден не посміє здатись.

А якщо програти доведеться,

Ніс не вішать – все минеться.


Ведучий. Доки журі оцінює привітання команди "Калина", готуються до захисту своєї гідності члени команди "Берегиня".

Ми раді вас вітати

Сьогодні, як колись.

Звичайно, як ви в залі,

А не пішли кудись.
І просимо негайно –

Залишить всі діла –

Команда "Берегиня"

У гості знов прийшла.

Наш девіз: В рідній хаті – рідна мова!

Капітан. Посилаєм палкий привіт всім присутнім (показує на глядачів).

Команда. Всім відсутнім (показує вгору).

Капітан. Мову люблячим (показуює на журі).

Команда.

В оцінці ні іржі, ні олжі

Не любить вкраїнська душа.

Ваш вирок – то совість в житті,

Помножена на діла.

Капітан (після закінчення привітання). А де ж це наші суперники?

Команда. А ось вони! Принишкли.

Капітан.


Ой ти, супернику, з горіха зерня,

Чом твоє серденько колюче терня,

Чому знання твої такі, мов молитва,

А твоє слово остре, як бритва?

Команда.

Не плачте глядачі і не сумуйте.

Знання в нас є – активнішими будьте,

Завоювати бал нам вирішальний не забудьте!

Перемоги так прагнемо ми,

А вона знову тікає, як дим.

Сапою слова торуєм шлях.

Та відчай поразки не застигне в очах.

(Грамзапис пісні "Мово рідна" із репертуару народної артистки України Раїси Кириченко).

Ведучий. Надзвичайне повідомлення!

Після копіткої роботи і тривалих пошуків вчені-лінгвісти нарешті віднайшли на мовній карті Країну чудес. Як здорово! Адже там вірші миттєво запам’ятовуються, домашні завдання виконуються за щучим велінням, ручки пишуть безпомилково всі види творчих робіт, комп’ютери читають програмові твори з літератури, аналізують допущені помилки в контрольних диктантах. Швидше б потрапити туди! Але що це? Щойно була зелена вулиця в цю країну, і раптом непередбачене астрономами затемнення. Як же бути? Ось з’являються на карті якісь вулиці, будинки, країни, зупинки, навіть острови. Здається, зрозуміло – це вказівка на шлях до Країни чудес.

Друзі, швиденько за мною! (Намагаються бігти, раптово з’являється перепона, діти розгублені, чути невідомий голос, за мить перед усіма мудра добра Фея).

Фея. Не так швидко! Щоб потрапити в Країну чудес, необхідно вивчити вказані об'єкти на мовній карті обом командам-суперницям. Отож, поспішаймо до першого – вулиця "Емоційна".

Завдання команді "Берегиня".

Дібрати антоніми до поданих слів: згадай (забудь), заборони (дозволь), запаліть (загасіть), пригадайте (забудьте), сядьмо (встаньмо), пишайтесь (соромтесь), заперечуй (стверджуй), погодьтесь (відмовтесь), за-сни (прокинься), схваліть (засудіть), нагрій (охолоди), відступайте (наступайте), посилюй (послаблюй), підтвердьте (спростуйте), караймо (заохочуймо), наближайся (віддаляйся), розширюйте (звужуйте).

Завдання команді "Калина".

Дібрати синоніми до поданих слів: алфавіт (азбука), антракт (перерва), дисципліна (порядок), дефект (недолік), аргумент (доказ), голкіпер (воротар), анемія (недогрів’я), інтернаціональний (міжнародний), індустрія (промисловість), експеримент (дослід), сумний (невеселий), гарний (чарівний), бідний (убогий), прикрашати (оздоблювати), блакитний (лазурний), кати (дивувати), поважний (статечний, величний), розійтися (розбрестися, розлізтися).

Фея. Поки журі вирішує, яка з команд має право першою ступити на вулицю “Будівельна”, завдання для шанувальників рідного слова (до глядачів-болільників). Отож, конкурс скоромовок (викликаються бажаючі від болільників обох команд, по одному учневі).

Напекли млинців, назвали кравців,

А кравець за млинець та й побіг у танець.


Ой був собі коточок,

Украв собі клубочок,

Та й сховався у куточок.

Ведучий. Ви щойно переконалися, що “скоромовка ламає, а вимови навчає”. Зараз журі надасть першою ступити на вулицю “Будівельна” команді... (оголошується рахунок, називається команда).

Фея. Завдання команді...

(Роздаються аркуші паперу з завданням).

1. Чи однакові префікси у словах надземний, надія, надіслати, надірвати, надзвуковий, надувний? (Виділіть їх).

2. Відновіть у фразі порядок слів, побудуйте речення: моря, правда, дна, вирине (Правда зі дна моря вирине).

Завдання команді ...

1. Чи однакові суфікси у словах калачик, льотчик, об-магазинчик; бульбочка, фіалочка (Виділити їх).

2. Відновіть у фразі порядок слів, побудуйте речення: ранить, слово, шабля, душу, голову (Шабля ранить голову, а слово – душу).

Фея. Ми знову маємо можливість з вами (до глядачів) поспілкуватися. Конкурс “Чи знаєте ви частини мови?”

1. Які три назви частин мови мають спільний корінь? (Іменник, займенник, прийменник).

2. Пригадайте ще дві назви частин мови, в яких є звий корінь. (Прислівник, дієслово)

3. Які сім назв частин мови мають спільний суфікс? (Іменник, прикметник, числівник, займенник, числівник, прийменник, сполучник).

4. Пригадайте три назви частин мови із спільним префіксом (Прикметник, прислівник, прийменник).

5. Перерахуйте назви частин мови з нульовим закінченням (Іменник, прикметник, числівник, займенник, прислівник, прийменник, сполучник, вигук).

6. На майданчику в зоопарку гуляли 10 маленьких звірят. Чи не могли б ви їх назвати? Які суфікси мають їхні назви? (Левеня, тигреня, вовченя, лисеня, слоненя, мавпеня, верблюденя, лосеня, козеня, зубреня).

Ведучий. Здається, команди справилися із завданням, тому ми з вами після вдумливої праці над відповідями до питань конкурсу маємо змогу потрапити на двобій капітанів.

Фея. Вулиця “Гумористична”.

Завдання (письмові). Дати відповіді на питання в гумористичному плані.

1. Провідміняти іменник трактор (Орієнтовна відповідь: трактор, тракториця, трактореня).

2. Визначити рід іменника парта.

(Орієнтовна відповідь: Якщо Олегова – то чоловічого, якщо Тетянчина – жіночого, а якщо та, де сидять Наталка і Віталій – то середнього).

3. Як, на вашу думку, слово штани в однині чи множині? (Орієнтовна відповідь: Верхня частина в них однина, а нижня – множина).

4. Визначити число іменників окуляри, руки, ножиці, двері. Відповідь обґрунтувати (Орієнтовна відповідь: паровина, бо складаються із двох запчастин).

Ведучий. Поки капітани виконують завдання, журі оголошує результат. У країну Спостережливих потрапить першою команда ...

Фея. Країна Спостережливих.

Завдання команді ... та команді ... (однакові).

1. Із літер слова граматика утворити слова із новим лексичним значенням, літери не повторювати. Хто більше? (Слово написано на плакаті, який тримають болільники).

2. Яка роль означень у реченні? Підібрати означення до слів. (Називається слово, команди по черзі беруть участь у підбиранні до поданих іменників прикметників до тих пір, поки виникне заминка в якійсь із команд): книга, табір, сани, радість, рукавичка, масло, дріжджі, фонетика, лексикологія, граматика, поліглот, сяйво, сінокіс і т. д.

Ведучий. Журі підраховує кількість балів, які набрали команди, а глядачі мають змогу поспілкуватися із Феєю.

Фея. Хто з вас знає приказки, прислів’я про книгу, слово, рідну мову? Назвати їх (журі робить помітки щодо активності болільників тієї чи іншої команди для оголошення вирішального балу команді від глядачів).

Ведучий. Надаю слово журі для оголошення команди-переможниці.

Фея. Отже, на станцію “Паперова” потрапляє капітани ... (Даються письмові завдання, капітани на цей час уже справились із завданням, зачитують відповіді, журі оцінює і оголошує результат).

Завдання. Написати твір-мініатюру “Значення лісу в житті людини”.

Поки команди працюють, ми знову маємо можливість виявити значення народної мудрості ще в одному із жанрів – загадках (Звертання до глядачів).

Що за розділовий знак?

Як скласти слово із займенника і ноти?

То слово буде знаком розділовим.

Якщо ж від ноти половинку “відколоти”,

Тоді стріляти можна буде в слові.

(Ти + ре – тире, тир)
Хай заучить для порядку

Той, кому це невтямки:

Лапки — в птаха чи звірятка,

А в правописі... (лапки).


Я один в сім’ї такий,

Кажуть, надто вже м’який.

Хоч мовчун, та не дивак,

В слові я – не зайвий знак.

(М’який знак)
У нього завше

Уважні вуха:

В одне говорять,

А друге слуха.

(Телефон)
Без упину ходять пішки

Дві сестрички-тонконіжки,

Менша більшу доганя –

Так щоночі і щодня.

(Годинникові стрілки)
Сто дерев на повен зріст

Одяглось у жовтий лист.

Це туди, зачувши свист,

Утікав рудющий хвіст.

(Лис – ліс)

Ведучий. (Команди здають завдання журі для оцінки).

Так, діти! Ліс – це наше багатство. Це не тільки джерело сировини, це дивна прикраса землі, це наш вірний помічник в боротьбі за урожай! Ліс допомагає нам бути здоровими. Він як велетенський фільтр, очищує атмосферу від пилу. Учені підрахували, що крони хвойних дерев тільки на одному гектарі затримують щорічно: соснові – 36 тонн пилу, ялинові – 32 тонни, дубові – 56 тонн, букові – 63 тонни. Ось які вони вірні наші друзі.

(Журі оголошує результат, зачитує кращий твір-мініатюру “Значення лісу в житті людини”, оголошує переможця).

Фея. Команда ... має право першою потрапити на острів “Загадка”. Ми уявно перенесемось у ще з дитинства вам відомий світ чарівної природи казки “Дванадцять місяців”. Ще з раннього віку вам відомий цей віршик Ф.Петрова, у якому пояснюється походження назв місяців в українській мові. Вони такі прозорі, зрозумілі.

Січень січе, лютий лютує,

Березень плаче, квітень квітує.

Травень під ноги стелить травицю,

Червень збирає, сіно в копиці...

Липень медовий бджілок чарує,

Серпень чудовий булки дарує.

Вересень трусить груші в садочку,

Жовтень гаптує клену сорочку.

Йде листопад, застеля килими.

Грудень надходить – початок зими.

Але ж чи все тут так просто? Спробуйте відгадати загадки і пояснити назви кожного з місяців. Отож, слухайте уважно, мої загадки.

1. Сонце на літо повертає,

А зима – на мороз.

Останній місяць року

Народних свят чимало має,

Поле студить, землю грудить

Зимовий місяць...

(Грудень)
2. Замикає осені ворота

Вересню онук,

А жовтню син

І рідний брат зимі.

Якщо з дерев листя не обтрусить –

То зима довгою бути мусить.

(Листопад)
3. Снігом часто січе,

Мороз, мов вогнем пече,

З груднем прощається,

З лютим стрічається...

(Січень)
4. Часом снігом сіє,

Часом сонцем гріє.

Вночі тріщить.

А вдень плющить,

Березовим віником зиму вимітає,

А весну в гості запрошує...

(Березень)
5. Його прикмети – метелиці

Та глибокі замети.

Місяць морозів і вітрів,

Та надзвичайно кривих шляхів

– Чи добре взутий? – Питає добрих людей...

(Лютий)
6. Найдавніший у слов’ян

Як не з дощем, то зі снігом.

Пахне капустою,

Дивує позолотою,

Ходить по краю,

Та й виганяє птахів з раю...

(Жовтень)


7. Вінець весни,

Хоч теплий, але голодний.

Ліс прибирає – літо в гості

Радо накликає.

Його роса краща од вівса,

Кругом розкішні трави,

Прийшов на землю місяць...

(Травень)


8. Вельми цінний медонос,

Як і липові чаї.

Буйно квітне у той час,

Коли сім погод у нас.

Назву місяцю дає.

Відгадайте, хто він є?

Додайте -ень

І в гості завітає...

(Вересень)
9. Ні холодніший од березня,

Ні тепліший од травня, '

Переплітає трохи зими,

А трохи літа,

Дивиться на світ веселими

Блакитними очима,

Славиться пташиними співами,

Дзвінкими й голосними,

Багатий на квіти

Весняний місяць...

(Квітень)
10. Виймає серпа із стріхи

І втоми не знає.

Як цього місяця дбаєш –

Так і зимою маєш.

Його дня зимовим тижнем не заміниш,

А прийшов Спас

Пішов місяць від нас.

До слова серп добавиш – пень,

І вийде місяць ...

(Серпень)


11. Цей місяць – рум’янець року,

Його тепло ліпше від кожуха,

У ньому весело жить:

Квіти цвітуть, солов’ї співають.

Але, хто в цей час байдикує,

Той узимку голодує.

Не любить пустих теревень

Невтомний місяць...

(Червень)
12. Сонце на зиму поверта,

А літо на спеку,

Казати здавна звик: “Я – грозовик!”

Славиться медовим цвітом

Вершина літа...

(Липень)
Ведучий. Чарівний приз від Діда Мороза журі вирішило присудити команді ...

(Підсумовуються бали, вручається приз команді-переможниці. Грамзапис пісні “Рідна мова”. Слова Г. Віару. Музика П. Дворського).

Фея. На вулицю “Художня” запрошуються обидві команди.

Завдання: 1. Відтворити назву твору і прізвище автора за допомогою ілюстрацій, які підготували ваші товариші на конкурс “Оживлення тексту за допомогою пензля”.

(Показати кращі ілюстрації).

2. Прослухати уважно уривок з художнього твору, поданий шанувальниками рідного слова на конкурс “Каліграфічний почерк”. За допомогою слова змалювати один із образів, що виник у вашій уяві.

(Поки журі підводить підсумки, із глядачами проводиться гра “Як тебе звати”.

Декілька учнів-болільників за відповідну команду пояснюють походження і значення свого імені).

Фея. Я бачу, що ви знаєте про свої імена багато цікавого. А чи змогли б назвати складні прізвища, перша частина яких є дієсловом наказового способу?

(Непийпиво, Нездійминога, Вершигора, Крутивус, Тягнирядно, Котигорошка, Терпилиха, Перекотиполе...)

Ведучий. Термінова телеграма!

Допоможіть швидше захворіли речення Мовна лікарня.

Фея. Швидше на допомогу. Сигнал про допомогу вказує нам шлях. (Чути: sоs, sos, sos) Завдання невідкладне: відредагуйте речення.

(Подаються пакети із завданням кожній з команд).

1. Шофер попросив, щоб його заправили бензином.

2. У того, хто працює наполегливо, життя буде змістовне і цікаве.

3. Він був впевнений у перемозі.

4. Скільки зараз годин, скажіть?

5. Ви сходите на слідуючій зупинці?

(Шофер попросив, щоб бак його автомобіля заправили бензином. У того, хто працює наполегливо, життя буде змістовним і цікавим. Він був впевнений у перемозі. Скажіть, будь ласка, котра година? Ви виходите на наступній зупинці?)

(Грамзапис: І. Малкович – “Мова наша солов’їна”)

Ведучий. Здається, ви вчасно подали допомогу, всі задоволені, схвильовані вашою чуйністю (Журі оголошує результати цього конкурсу, підсумовує загальну кількість балів).

Фея. Наступна вулиця – “Поетична”. Як швидко плине час і як ще далеко до Країни чудес. Найкращі читці з команд позмагаються між собою у виразному читанні віршів напам'ять.

(Можна взяти по два учні з команди. Можна також дати прочитати виразно вірш із книги, заздалегідь приготувавши його)

Ведучий. Прямуємо до зупинки “Мовне царство – мовне государство”.

Завдання командам (кожному члену команди дати по завданню).

І. Гра “Третій зайвий”

Із кожної групи слів виділіть те, що відрізняється від двох інших членуванням на основу і закінчення.

I. Село, кіно, вікно. 2. Кофе, сонце, пенсне. 3. Озеро, метро, доміно. 4. Море, поле, купе. 5. Вогнище, кашне, тире. 6. Береза, кора, амплуа. 7. Коні, поні, долоні.

II. Спускаючись східцями, впишіть іменники з префіксом пра-, що вказує на давність, далекий у часі родинний зв’язок.

пращур


правнук

прародич


прабатько

прадавнина

праспадщина

прадідівщина

праслов’янщина

прабатьківщина

ІІІ. Гра “Хто більше?”

1. За 3 хвилини записати якнайбільше:

а) пар іменників з чергуванням голосних е-і; о-і (вечора – вечір, шостак – шість, печі – піч, ночі – ніч, береза – беріз);

б) іменників з чергуванням приголосних г-з-ж, к-г-ц, х-ш-с (ріг – на розі – ріжок, козак – козачок – козацький, стріха – на стрісі – острішок).

IV. Пригадати якомога більше прислів’їв, в яких є наказ, прохання, побажання.

Берись дружно – не буде сутужно.

За праве діло стій сміло.

За рідний край хоч помирай.

Чесне діло – роби сміло.

Добре роби – добре й буде.

Шануй учителя, як родителя.

Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько.

Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.

Людей пишай, а свій розум май.

Швець, знай своє шевство, а в кравецтво не мішайся.

Не спитавши броду, не лізь у воду.

Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.

V. До поданих слів доберіть із довідки фразеологізми-синоніми. Допишіть пропущені закінчення.

Діяти рішуче, енергійно – брати бика за роги.

Напасти на когось – накрити мокрим рядном.

Набиратися сил – ...

Перебільшувати – ...

Щось вимріяне, нереальне – ...

Вилікувати – ...

Тікати – ...

Недоцільно, даремно – ...

Підлабузнюватися – ...

Небажання щось робити – ...

Гірко плакати – ...

Бурхливо проявлятися – ...

Настирливо чогось вимагати – ...

Довідка: молочні ріки й кисільні берег..; з мух... слона робити; на ног... поставити; не варта шкурка вичинк..; вбиратися в колодочк..; брати ноги в рук..; бити ключ..; калач... не заманити; заходитися плач..; вуж... звиватися; пристати з нож... до горла; прийти з меч...

V. Іменники, що в дужках, поставити в потрібній формі.

Дощ холодний аж січе,

Та куди подітись?

Мокне зайчик під (кущ),

Не може зігрітись.

А з гілок вода тече,

Додому не близько.

Був би плащ, хоч би (плащ)

Укривавсь зайчисько.

VI. Замість крапок дописати закінчення, відгадати загадку.

Ціле літо одягалась,

Зовсім спеки не боялась.

І під сонцем, під дощ...

Накривалася плащ...

Знизу плащ, а зверху ще

Обмоталася плащ...

І в голівку не пече,

І за шию не тече,

Хто ж захоче роздягнути,

Зробить це, але з плач...

(Цибуля)

Ведучий. Команди виконують завдання. А у нас “Весела перерва”. (Читаються усмішки, загадки, вислови з учнівських творів тощо).

Отож, брейн-ринг “Ерудит”

1. Назвати слово, яке об’єднує ці предмети (на столі карта зоряного неба та іграшковий собачка).

Дві підказки: 1) це слово латинського походження;

2) те, що воно означає, дуже люблять учні й студенти.

Відповідь. Період з 22 липня до 23 серпня у стародавніх римлян називався канікулами, тобто часом, коли Сонце перебуває у сузір’ї Пса (“собака” по-латині сапіз, сузір’я Пса – Саnis; зірка Сіріус із сузір’я Пса називалася Саnicula). Цей період відзначався настанням великої спеки, і з цієї причини робилася перерва в засіданнях римського сенату. Згодом канікулами почали називати перерви в роботі навчальних закладів.

2. На сцену під мелодію Сіртакі піднімаються учні, одягнені, як древні греки. В руках у кожного табличка зі словами: вінок, життя, морська, мир. В одного з хлопців у руці камінь, у дівчини — факел.

Завдання: назвати імена “гостей”, пояснити походження цих імен (Степан, Зоя, Марина, Ірина, Петро, Олена).

3. Назвіть два синоніми до слова алфавіт і поясніть походження цих слів.

Відповідь. Алфавіт за походженням грецьке слово, утворене від назв двох перших букв грецького алфавіту – “альфа” і “віта” (римляни називали “бета”).

Абетка – за походженням українське слово (власне українська лексика). Утворене від сучасних назв двох перших букв – “а”, “бе”.

Азбука – від старих назв двох перших букв алфавіту давньоруської мови – “аз”, “буки”.

4. За часів Київської Русі ця місцевість являла собою вкриту лісом долину, якою протікав струмок. У давні часи вона була місцем полювання, де кияни розвішували (і перевішували) сітки для вилову диких звірів (звідки й найдавніша назва – Перевіснице). Долину цю перетинали, перехрещували яри. Яка назва цієї місцевості в наш час?

Відповідь. Вулиця Хрещатик у Києві.

5. Назвіть “найпасивнішу”, тобто найрідше вживану букву українського алфавіту. Відповідь обґрунтуйте.

Відповідь. Буква “еф”. В українській мові звук, що позначається цією буквою, зустрічається тільки в небагатьох запозичених словах: фабрика, фенікс, фотографія, Федір, фільм, фінал тощо.

6. Один англійський лорд, завзятий картяр, не бажаючи ні на хвилину відірватися від улюбленої гри, “винайшов” спосіб швидко повечеряти, не забруднивши пальців під час гри: шматочки шинки чи сала були покладені між двома скибками хліба. Назвіть прізвище цього лорда.

Відповідь. Сендвіч. Від прізвища англійця одержав свою назву і винайдений ним різновид бутерброда – сендвіч.

7. Назвати фразеологізми зі словом ніс (витерти носа, крутити носом, задерти носа, повісити носа, тримати ніс за вітром, не показувати носа, совати носа).

8. Назвати фразеологізми зі словом язик (тримати язика за зубами, язик до Києва доведе, чесати язика, вигострити язика, язик як лопата, прикусити язика, проковтнути язика, молоти язиком, висолопивши язика).

9. Українське традиційне вбрання:

а) Як називався плащ в Україні-Русі в XI—XIV століттях. Фрески (малюнки на стінах Софійського собору в Києві) зберегли зображення цього одягу.

Відповідь. Корзно.

б) Старовинна назва української спідниці XIX ст.

Відповідь. Плахта.

в) Раніше дівчата надівали на голову вінець, а жінки – твердий очіпок, який покривали довгим шматком білої тканини. Як називався цей шматок тканини?

Відповідь. Намітка.

г) Який прикметник вживався для назви різнокольорових чобіт, які носила козацька старшина?

Відповідь. Сап’янові.

д) Як називалися вузькі чоловічі полотняні штани?

Відповідь. Холоші.

е) Як називався прямий розріз на грудях у чоловічій сорочці?

Відповідь. Пазушка.

Фея. Поки журі підводить підсумки конкурсу, підраховує загальний результат, команди покажуть нам, як вони справились із домашнім завданням. Отож, прямуємо на зупинку “Екзаменаційна”. Команда “Калина” приготувала гумористичну сценку “На уроці” (Показують сценку).

Ведучий. Надаємо слово журі для оголошення результатів мовного свята-гри “Анумо, українці!”

(Фея запрошує всіх до Країни Чудес для проведення супергри).

Фея. Отож, супергра в Країні Чудес. Пропоную конкурс скоромовок.

1. Ти, малий, скажи малому, хай малий малому скаже, хай малий теля прив’яже.

2. Не клюй, курко, крупку, не кури, коте, люльку.

3. Хитру сороку впіймати морока, а на сто сорок – сорок морок.

4. Ніс Гриць пиріг через поріг, став на горіх – упав на пиріг.

Переможець нагороджується, а Фея дарує всім присутнім на святі ось такі зворушливі слова:

О слово рідне! Пращура, молитво,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська – творіння Ярослава –

Слов’яномовна праведна земля.

В мені, в тобі Бояна віщим співом

Воно живе, здолавши тьму віків,

Воно Мстиславича Романа голос

І ратний клич Данилових полків.

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

О, слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось – ні!

О, слово рідне! Подарунок мами!

І пісня ніжна і розрада нам!

Я всім на світі з вами поділюся,



Та слова рідного нікому не віддам!

Працівники Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки Україн.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка