М. Стельмах «Гуси-лебеді летять…»



Скачати 222.82 Kb.
Дата конвертації10.01.2019
Розмір222.82 Kb.

ТЕМА:  М. Стельмах «Гуси-лебеді летять…». Звичаї, традиції українців. Єдність світу природи і світу дитячої душі.

Образ гусей-лебедів.

Мета: формувати ключові компетентності:

•   уміння вчитися — самоорганізовуватися до навчальної діяльності;

•   загальнокультурну — дотримуватися норм мовленнєвої культури; зв’язно висловлюватися в контексті змісту;

•   здоров’язбережувальну — викликати позитивні емоції шляхом ігрових вправ;

•   соціальну — розвивати вміння працювати в колективі, уміння з повагою ставитися до вчителя, однокласників;

•   інформаційну — навчати учнів чуттєво сприймати прозові твори, використовувати схеми як джерела інформації;

•   комунікативну — удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

Формувати предметні компетентності й компетенції шляхом виконання навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих завдань відповідно до змістових ліній:

•   емоційно-ціннісної — розвивати вміння відчувати гармонійність і красу української ментальності; формувати кругозір, естетичні смаки;

•   літературознавчої — ознайомити учнів зі змістом повісті; звернути особливу увагу на звичаї та традиції нашого народу; звернути особливу увагу на символ образу гусей-лебедів; розвивати вміння школярів узагальнювати, робити висновки, грамотно висловлювати власні думки, судження, спостереження;

•   загальнокультурної — формувати вміння виразно і вдумливо читати, культуру усного мовлення;

•   компаративної — розвивати навички компаративного аналізу художнього тексту, порівнювати сюжети, художні образи.
Тип уроку: урок формування і засвоєння нових знань.
Методи, форми, прийоми: евристична бесіда, гронування, усне малювання, робота з текстом, робота в парах.
Обладнання: м’які іграшки, світлини рідних, паперові лебеді, калина, плакат із зображенням серця, чисті аркуші паперу, кольорові олівці, картки із завданнями.


І. Організаційний момент.

1. З’ясування емоційної готовності до уроку.

Учитель.

Добрий день, діти. За вікном початок зими. Прохолодно. А у нас тепло і затишно. Ми щасливі. У нас гості. Привітаймося із ними.

Сьогодні ви, любі мої, якісь особливо привабливі. Обличчя кожного світиться мудрістю, очі випромінюють добро. Лише незвична тиша посилає нам неспокій. Десь у куточку затаїлася тривога. А зняти цей неспокій допоможуть найдорожчі вам люди: мама, тато, бабуся, дідусь, світлини яких сьогодні перед вами. Візьміть у руки свою улюблену м’яку іграшку, обійміть її і подумки пригорніться до своїх рідних. Лагідно погляньте їм в очі і посміхніться. Зігрійтеся родинним теплом, віддайте тривогу, візьміть із собою радість, впевненість, щирість і доброту, якими ми сьогодні зустрічатимемо найдорожчого гостя, що завітає до нас на крилах білих лебедів.

А хто цей гість, ми дізнаємося, коли зіграємо у гру «Морський бій». Працюємо у парах. Не забувайте сигналізувати про виконання роботи.



2. Робота в парах. Гра «Морський бій». (Додаток 1.)

Учитель.

  • Тож хто цей гість, діти? (Відповіді учнів). Так, справді, це – ДИТИНСТВО.

У всіх така відповідь?

3. Актуалізація суб`єктного досвіду й опорних знань.

«Душа летить в дитинство, як у вирій, бо їй на світі тепло тільки там» Л. Костенко

  • Як ви розумієте ці слова української письменниці Ліни

Костенко?

  • Як вони стосуються теми нашого уроку?

  • Згадаймо, який твір називається автобіографічним? (Це твір, головним героєм якого є сам автор, оповідь про самого себе, власне життя або якийсь його період, побудований на спогадах (своїх чи інших людей).

Учитель. (На фоні ніжної мелодії).

А зараз, діти, пригадаймо останній урок літератури у 6 класі, коли ми з вами відпускали дитинство, дякували йому за щасливі моменти в житті. Дитинство… Таке невгамовне. Воно з нами надалі на усіх стежках і не хоче підростати. Час від часу приходить знову. Ось і сьогодні до нас на урок із густого вранішнього туману прилинуло на крилах білих лебедів дитинство Михайлика, головного героя з повісті М. Стельмаха «Гуси – лебеді летять».

Уявімо собі хлопчика, у якого не було ні комп’ютера, ні планшета, не чув він і про мобільний телефон та Інтернет, але був щасливий. Щасливий від того, що вмів радіти народженню нового дня, розумів мову природи і міг з нею спілкуватися. А ще, забувши про все на світі, читав позичені книжки, бо не мав змоги мати власні. А коли перший льодок затягував калюжки, мчав босий Михайлик до школи, мов ошпарений.

Можливо, діти, вам, любителям фільмів про пригоди бойовиків, фантастику, Михайлик видасться дещо несучасним, але не поспішаймо з висновками – у нього є чого повчитися.



Музика стихає.

ІІ. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

1. Повідомлення теми уроку

А ось і наші гості – лебеді – уже мандрують річковим плесом. Один із них слухає нашу розмову. Він і оголосить тему уроку. Увага на дошку.



М. Стельмах «Гуси-лебеді летять…». Звичаї, традиції українців. Єдність світу природи і світу дитячої душі. Образ гусей-лебедів.

Будь ласка, розгорніть свої зошити, запишіть дату і тему уроку. (записують тему у зошит).

Гуси – лебеді втомились. Вони втомилися, бо на своїх крилах тримають материнську колискову, і рожеві мрії, і татусеву казку. А ще бабусину пораду і волошкову безтурботність.



2. Цілевизначення і планування.

Нехай лебеді відпочинуть, а ми з вами зігріємо їх своїм теплом, напоїмо добротою душі і разом з ними зазирнемо у різнобарвне дитинство Михайлика, дізнаємося більше про внутрішній світ головного героя, про його зв’язок з природою, про вміння бачити і відчувати прекрасне, про тонкощі його дитячої душі. Спробуємо зазирнути і у власну душу, сформулювати своє ставлення до героя, його думок і мрій, пригадаємо кожен своє дитинство. Звернемо особливу увагу на звичаї та традиції нашого народу, на символ образу гусей-лебедів. Будемо продовжувати вчитися висловлювати власне ставлення до прочитаного, розвиватимемо наше мовлення.

З давніх-давен українці, коли вирушали в далеку дорогу, брали з собою

часточку чогось рідного. Ми візьмемо в дорогу калину, як символ України.



3. Очікування від уроку.

  • Що очікуєте від уроку? Напишіть на ягідках калини і прикріпіть.

іти записують свої очікування).

Учитель.

Діти бувають різними: мрійливими, бешкетниками, допитливими, винахідливими - такими, з якими ми часто знайомимося на уроках літератури.



4. Словесне малювання.

  • Яким ви уявляєте головного героя – Михайлика?

  • Чи хотіли б ви зустрітися з Михайликом?

  • А хто із вас вірить у казку й диво так, як наш головний герой?

  • Діти, що незвичного ви помітили сьогодні на уроці?

Учитель.

До нас на уроки часто приходять головні герої творів, які ми вивчаємо Ось і сьогодні наш гість – мрійливий хлопчик з далекого подільського села – Михайлик. Ми раді тебе бачити, Михайлику. А чи хотів би ти поспілкуватися з нами?



5. Гра «Інтерв’ю у героя» (діти задають питання).

  • Діти про що б ви хотіли запитати у Михайлика?

Учитель. Дякуємо, Михайлику. Було приємно поспілкуватися з тобою. Михайлику, завдяки твоєму романтичному сприйняттю світу, ми маємо можливість поринути у поетичний світ природи. Повість читають як ліричний твір, сповнений почуттів і краси.

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ Ч.1. (Учениця читає уривок напамять)

Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Вони летять нижче розпатланих, обвислих хмар і струшують на землю бентежні звуки далеких дзвонів. Дід говорить, що так співають лебедині крила. Я придивляюсь до їхнього маяння, прислухаюсь до їхнього співу, і мені теж хочеться полетіти за лебедями, тому й підіймаю руки, наче крила. І радість, і смуток, і срібний передзвін огортають та й огортають мене своїм снуванням.

Учитель.

Ось таким показав Михайлика режисер фільму Олександр Муратов, який у 1974 році зняв кінострічку «Гуси–лебеді летять…» за мотивами повісті М.Стельмаха, де головну роль хлопчика зіграв Володимир Чубарев (фото на проектній дошці).



  • Чи схожий Михайлик з вашим словесним портретом?

Повість М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять…» здається чарівною казкою дитинства, яка народилася з народних оповідань, повних дива і чаклунства. В образі головного героя твору Михайлика письменник втілив свої особисті дитячі враження, а описуючи його дитинство, він яскраво виписав звичаї та традиції українського народу.

    • За чим найбільше любив спостерігати хлопчик?

  • Яким росте Михайлик?

  • Як ви вважаєте, хто навчив Михайлика любити й поважати

людей, шанувати природу, бачити в навколишньому світі таємниче і прекрасне?

Учитель.

У творі дуже виразно звучить мотив шанування природи. Людина, як добрий і мудрий господар, повинна любити, оберігати й цінувати її красу.



  • Хто з персонажів твору ставився до природи, до землі, до насіння,

як справжній господар?

Учитель.

Погляньмо на екран. ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ Ч. 2.



  • Скажіть, чого навчала мама Михайлика?

6. Робота в парах.

Учитель.

Для того, щоб відчути єднання природи і душі Михайлика, ми будемо працювати з текстом.

Відлітаючи на тихі води, на ясні зорі, пролітаючи над нашою школою, лебеді дитинства опустили нам пір’ячко на згадку. Просили ніколи не розминатися з дитинством, не загубити чарівних ключів у його дивосвіт. Ці пір’їнки непрості, вони дадуть нам ключик до розгадки таємниці єднання світу природи і світу душі Михайлика. А працювати ми будемо в парах, кожна з яких обере для себе пір’їну із завданням.

1пара. Дайте визначення поняття „пейзаж”. Яка роль пейзажу в творах художньої літератури? За допомогою якого художнього засобу письменники відтворюють природу як живу істоту? Наведіть приклади з тексту.

Учитель

Дякую. Усі ці образи природи Михайлик сприймає як щось казкове, фантастичне. Тільки та людина, яка любить природу може так відчувати навколишній світ.



2 пара. Прослідкуйте, як змінюється стан природи в залежності від зміни настрою хлопчика, наведіть приклади з тексту. Прокоментуйте.

Учитель.

Дякую. Саме у цих епізодах автор найяскравіше передав взаємозв’язок між світом природи і світом дитячої душі.



3 пара. Хто прищепив Михайлику любов до навколишнього світу?

Учитель.

Дякую. Отже, дідусь, як і всі члени родини, вкладає у виховання Михайлика всю свою душу. Він учить хлопчика не тільки спостерігати за природою, а ще й розуміти її.



4пара. Як мама Михайлика ставилася до насіння? Знайдіть і зачитайте рядки у тексті. Про яку рису українських селян це свідчить?

Учитель.

Дякую. Земля для простого селянина – годувальниця. Яким буде ставлення до неї, таким буде і віддача.



5 пара У чому Михайлик вбачає красу? Свої відповіді доповніть цитатами з тексту?

7. Бесіда.

  • Як можна охарактеризувати людину, яка вміє бачити красу? 

  • Чи можемо сказати про таку людину, що вона у майбутньому

стане жорстокою?

Учитель. Дякую. Отже, ми чітко бачимо, з опрацьованих вами уривків, що краса навколишнього світу ніби зливається воєдино з Михайликом і робить його добрим, гуманним, ніжним і лагідним. Йому хочеться жити повним життям, радіти вранішньому сонечку, насолоджуватися світанками, які сповіщають про народження дня і дарують нові враження.

  • Діти, а чи погоджуєтеся ви з думкою про те, що поряд з головним

персонажем твору Михайликом, автор не менш важливу роль відводить і природі? І чи можемо ми назвати її мудрою?

Учитель.

  • Пригадаймо, хто ще підтверджує цю думку про мудрість природи?

Учитель
Отже, дійсно природа у повісті постає перед нами мудрою. І ця мудрість тісно переплелася з народною: зі звичаями і традиціями українців.

8. Творчо-пошукова робота учнів на тему: «Звичаї та традиції українського народу»

Учитель Діти, сьогодні ми з вами живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки й техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації, чимало знаємо та вміємо. А ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми сьогодні й не здогадуємося, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Усі кращі надбання й досягнення нашого народу, його звичаї і традиції збереглися й донині у культурі, побуті, в нашому серці, як щось дороге й трепетне. Тому ми час від часу повертаємося до них.

9. Словникова робота.

  • Як на вашу думку, що таке звичаї?

Звичаї - загальноприйняті правила поведінки людей, які увійшли в звичку, в силу багаторазового їх застосування протягом тривалого часу.

У простому розумінні звичай — це те, що стало звичним і діє лише у певних сферах суспільного життя. (Запис у зошиті).



  • А що таке традиції?

Традиції- досвід, погляди, смаки, норми поведінки, що склалися історично, передаються від покоління до покоління і зберігаються протягом тривалого часу. (Запис у зошиті).

Учитель. Українці, як одна з найдавніших націй у світі, мають багаті та своєрідні традиції і звичаї. Завдяки їм вони відомі у світі як працьовиті, щирі, гостинні люди. Існує повір’я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син, і ніде не може знайти притулку, бо він загублений для свого народу.

Учитель.

Діти, до нас на урок завітала група народознавців із цікавими повідомленнями про «Звичаї та традиції українського народу», пов’язані із святами зимового циклу. Послухаймо їх.



ІІІ. Захист учнями дослідницьких робіт.

Учитель

для вас цікавими?

Учитель.

Подякуємо нашим народознавцям за цікаву інформацію.



  • Діти, а чи варто сьогодні знати та дотримуватися звичаїв і традицій українського народу?

  • Діти, ви добре знаєте народні традиції. А від кого ви вперше

довідалися про них?

  • Як ви думаєте, чому ми сьогодні на уроці говоримо про звичаї і традиції?

Учитель.

Українці завжди виховували у дітей теплі родинні взаємини. Великою любов’ю і повагою пройняті авторські слова про простих, скромних людей. І все це має свій глибинний і повчальний зміст. Повага до батьків та старших є традиційною рисою національного характеру українського народу, одна з найбільших чеснот, що має плекатися в родині.



  • Яких традицій у вихованні дітей дотримувались українці?

  • Вітатися при зустрічі.

  • Уступати місце старшим себе.

  • Бути ввічливими.

  • Бережно ставитися до природи.

  • Дякувати за допомогу.

  • Виховували любов до праці.

В українських сім’ях прийнято доброзичливо ставитися до людей. Милосердя, взаємодопомога, співчуття, привітність, доброта – характерні риси, притаманні нашому народові. Михайлика виховували саме в такому дусі, він уміє відчувати чужий біль.

  • Чи можна сказати, що материне чуйне ставлення до землі й

людини передалося хлопчикові?

  • Який благородний вчинок Михайлика це засвідчує?

Учитель. Перегляньмо уривок із фільму.

ПЕРЕГЛЯД ФІЛЬМУ Ч. 3.

  • Яка риса характеру проявляється у Михайлика?

  • Діти, а чи актуальна ця проблема сьогодні?

  • Як мама поставилася до такого вчинку Михайлика?

Будьте уважними при перегляді. Перегляд фільму Ч. 4.

  • Чи звернули ви увагу на те, як Михайлик зайшов до хати? Що він

зробив у першу чергу? Що вам відомо про цей звичай? Як Михайлик звертається до мами?

  • Діти, а хто із вас звертається до батьків на «Ви»?

  • Чи живуть народні звичаї і традиції у ваших родинах?

Учитель.

Повага до батька, матері, дідуся і бабусі, до родини взагалі, вміння жити турботами й радощами близьких, дотримуватися родинних традицій – це життєві принципи.



Діти, правда ж гарні у нас на Україні звичаї і традиції? Передати весь колорит України зміг і М. Стельмах, а це говорить нам про те, що він був справжнім патріотом рідної землі, бо так писати може тільки та людина, яка надзвичайно віддана своїй Батьківщині, яка любить і шанує свій народ.

IV. Дослідницько – пошукова робота

Учитель.

  • Пригадаймо, які звичаї і традиції українського народу згадано у

повісті «Гуси-лебеді летять»?

  • Щедрування.

  • Ярмаркування.

  • Шанобливе ставлення до старших.

  • Виховання старшим поколінням.

  • Прагнення до освіти.

  • Ходіння до церкви.

  • Проводи в поле плугатарів. Зачитати уривок.

  • Побожне ставлення до землі, природи, насіння;

  • Милосердне ставлення до знедолених.

(Записують у зошити)

Учитель

  • Чи з’явилося у вас бажання ввести якісь звичаї, традиції, наявні

у повісті, у свою родину?

1. Проблемне завдання.

Учитель.

  • Діти, що незвичайного ви помітили, прочитавши повість? (Зачитати).

Ці лебеді пролітають угорі недаремно, саме вони мають символічне значення.

На уроках світової літератури ми уже вивчали поняття «СИМВОЛ». Пригадаймо, що воно означає.



2. Словникова робота

СИМВОЛ – це умовне позначення якогось предмета, поняття, явища, процесу; художній образ, який відтворює певну думку, ідею, почуття.

  • Які національні символи ви знаєте? (прапор, гімн, герб).

  • А народні? (калина, верба, мальва, хата, рушник, жито).

  • Яка назва повісті? Що вона символізує?

3. Інтерактивна вправа « Ґронування»

  • Що асоціюється у вас з образом цього птаха? (Кохання, вірність, краса, чистота…).

4. Дослідницько-пошукова робота.

  • Подумайте, яке символічне значення має образ гусей-лебедів у

повісті Михайла Стельмаха? У кожного із вас на парті паперовий лебідь. Запишіть символ на його крилах і прикріпіть на дошку.

(Діти прикріплюють лебедів до дошки у вигляді ключа).

- романтичність душі Михайлика;



- казки, фантазії в житті дитини;

- красу рідної природи;

- неповторність дитинства;

- єднання людини й природи;

- красу і гармонію світу;

- чистоту;

- відродження;

- плин життя;

- весну;

- життя.

Ці символи роблять світ кращим, добрішим, досконалішим. Саме таким його хотів бачити великий письменник Михайло Стельмах.



  • Діти, а чим вразила вас ця повість?.

  • Що корисного й повчального ви взяли для себе з повісті М. Стельмаха?

Учитель.

Михайло Стельмах хотів, щоб ми зрозуміли, що саме природа є тією життєдайною силою, яка наділяє всіх добротою, щирістю та любов’ю.

Природа і людина. Людина і природа. Здається, на перший погляд, між ними завжди мала б бути гармонія. Сьогодні, на одному з етапів уроку, ми говорили про єдність світу природи і світу дитячої душі Михайлика. Бо ж саме він є тим місточком єднання.


  • Діти, а як ви ставитеся до природи?

  • Скажіть, чи всі люди люблять природу так, як Михайлик, Любочка, ви, діти?

  • Чому вони це роблять?

Учитель.

Так, жорстокість. Це те, з чим людина не народжується, але те, з чим, на жаль, іноді може поєднати своє життя. Я проживаю неподалік від річки, тому, як і Михайлик, щовесни зустрічаю лебедів, щиро радію їхньому поверненню. Та цієї весни сталася пригода, яка не могла залишити мене байдужою, від якої заболіла моя душа.



Вірш «Лебедина вірність». (Додаток 2.)

Тож нехай цей символічний лебедик на своїх крилах завжди приносить нам життя – найбільшу людську цінність. Життя, права позбавити якого немає ніхто і нікого.



5. Інтерактивна вправа «Ниточки душі»

Візьміть, будь ласка, кольорові олівці і ними, як ниточками, намалюйте на стікерах власний життєвий символ (це може бути квітка, серце, сонце, хмаринка).

Ви всі – діти, а кожна дитина – то частинка великого серця України. Прикріпіть свої символи, діти. (Діти наклеюють на плакат із серцем стікери).

Я вам бажаю бути гарними громадянами нашої країни і присвятити їй своє життя, як це зробив М. Стельмах. Ви всі, я думаю, зараз переживаєте за ті події, що відбувають на Сході нашої держави. Я впевнена, що ви дуже любите свою країну. Підійдіть, будь ласка, до мене, візьмемося за руки і дружно всі скажемо: „Ми любимо свою Україну!”. «Слава Україні!» - «Героям слава!»

Діти, нелегкою дорогою сьогодні йде наша держава. Вона бореться із нападником, що прийшов на нашу землю. Однак у мене є надія, що все буде дуже добре, бо в нашої країни є ангел-охоронець. Озирніться, будь ласка, навколо. Ви бачите, як багато гарненьких ангелят були з вами зараз на уроці. Всі бачите? Ви можете підійти і взяти собі будь-якого ангелика. Сісти, розгорнути і прочитати моє побажання. (2-3 зачитують).

V. Рефлексивно-оцінювальний етап.

1. Усна саморефлексія.



  • Я хочу вас запитати: «Чи сподобався вам наш сьогоднішній

урок?»

  • Скажіть, а що найбільше сподобалося?

  • Що відчули сьогодні на уроці?

Учитель.

А я, любі мої діти, відчула задоволення від співпраці з вами, ще раз переконалася, що ви вчитеся не просто читати тексти, а намагаєтеся бачити, чути і відчувати прочитане.



2. Оцінювання.

3. Рефлексія досягнення визначених цілей.

Отже, наш урок підходить до завершення. Чи виправдалися ваші очікування, які ви записували на ягідках калини? В усіх справдилися? А хто хоче поділитися з нами своїми думками?



(2-3 учні ідуть до дошки і озвучують свої очікування).

VІ. Домашнє завдання.

Учитель.

Ось у цьому вузлику, діти, те, чого не вистачило Михайликові для реалізації його мрії. Його тут всього дві, не більше і не менше, а рівно дві склянки. Саме стільки, скільки не вистачило для здійснення його дитячої мрії. Що ж тут? І яка мрія була у Михайла Стельмаха?

Напевно, пізніше він прочитав «Пригоди». А яка мрія є чи була у вас? Чи здійснилася вона? Що для цього потрібно?

Будь ласка, розгорніть щоденники і запишіть домашні завдання.



Обовязкове завдання:

1. Написати твір-мініатюру «Моя мрія».

2. Вивчити визначення, записані у зошиті.

За бажанням:

Скласти сенкан до слова «Лебеді».

VI. Підсумок уроку.

Учитель.

Дякую вам, діти, за гарну роботу на уроці. Нехай у ваших душах залишаються тільки приємні спогади про дитинство. Хай летить над нашим життям лебедина зграя, несе нам радість, красу, ніжність. Нагадує про неповторні, такі швидкоплинні роки дитинства.



Додаток 1.

ЗАВДАННЯ

Розшифрувавши слово, ви дізнаєтеся ім’я гостя нашого уроку, що завітає на крилах білих лебедів.

ШИФР: А-6, Б-1, З-10, Е-3, В-7, Б-8, Д-6, А-4, Є-6.


1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

А

І

А



Б

В

Г



Д

Н

О



Л

С

Б

И

Ю

Ж



Ш

К

У



І

С

В



О

В

Ф

І



В

У

К



Е

Н

Г



Л

Щ

Г

А

К

Е



К

Г

Л



П

А

Д



З

Ґ

П

І



Ф

С

Р



Л

Д

Є



Ш

Х

Д

Р

Н

Г



Я

Й

Т



Щ

Б

Г



Е

В

У



И

Ц

Ц



Д

Н

И



П

Є

Є

Ч

В

М



К

У

О



Й

Р

Е



Б

Ж

Я

І



П

Е

К



Р

Ц

А



К

Ь

З

С

Ч

К



Г

А

П



І

В

А



Т

Додаток 2

ЛЕБЕДИНА ВІРНІСТЬ

1. Весною лебеді летіли

Над хатою моєю і селом,

Вони життю і сонечку раділи

Й на плесо чисте сіли всі разом.

2. Для них ця річка рідною була,

Вони на ній свої гніздечка мали.

Тут і малеча в зарослях густих росла,

А лебедині пари вірно так кохали.

3. В той день ніщо біди не віщувало,

На річці плавали в очеретах птахи.

Лиш серце лебедя лихе щось відчувало,

Йому весь час ввижалися страхи.

4. Той постріл гучно так роздався

І тишу розірвав умить.

А для птахів цей звук страшним здавався,

Він зграю лебедів підняв увись.

5. Вони на дужих крилах враз знялися,

В безпечне місце сіли оддалік.

І наполохані в єдине всі злилися,

Їм не забути отой день повік.

6. За мить якусь великий білий птах

Злетів у небо високо і стрімко.

Шукав кохану він, а у очах

Сльоза непрохана котилась гірко.

7. Побачив птах, що сталося із нею,

Безстрашно крила склав свої,

І швидко падав лебідь над землею,

Останнім криком кликав він її.

8. «Чому мовчиш, моя кохана,

Відгукнися ти скоріш!

Бо на землі, моя кохана,

Ти за усіх мені миліш».

9. Тільки тиша лебедю в відповідь була,

Непоправною й жорстокою стала біда.

Із коханим в небо більше не злетить вона,

Їх назавжди парою забере вода.

10. Не стріляйте в білих лебедів,

Прошу я усіх.

Не вбивайте білих лебедів -

Це великий гріх.

11. Хай летять по небу лебеді

Над моїм селом.

Хай несуть на крилах лебеді

Звістку із добром.


12. Хочу я, щоб жили лебеді

На святій землі,

І від білих зграй

Світ добрішим став.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка