М. Коцюбинський "Intermezzo" Передумови написання новели



Скачати 54.31 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір54.31 Kb.

М.Коцюбинський "Intermezzo"
Передумови написання новели

Новела була написана 1908 року. У всіх ще були свіжі спогади про події революції 1905-1907 рр. Були вони і в Чернігові, де жив письменник. Суспільно-політична атмосфера тих днів дуже добре відтворена в його листах. Так, 13 липня 1905 р. Коцюбинський пише В. Гнатюкові: "...Перед кількома днями довелося стояти кілька хвилин перед рушницями козаків, виміреними в публіку, і чекати, що ось-ось ляжеш трупом". Після поразки революції настала "чорна реакція", коли після певного розгублення царський уряд повів рішучий контрнаступ, жорстоко розправляючись із робітниками та селянами, що брали участь у подіях 1905 р. За угодою з Вільгельмом II частину армії із західного кордону було перекинуто в глиб країни для придушення селянських повстань. Козакам наказано поводитися з селянами, як з ворогом в окупованій країні. Грізна примара "столипінського галстука" нависла над країною.

За цих умов частина інтелігенції зневірилася в подальшій боротьбі. Серед неї посилилися ідейні хитання. Дехто вдався до "богобудівництва" і "богошукання" або намагався сховатися за вивіскою "мистецтво для мистецтва". У суспільстві запанував настрій апатії, втоми. У листах письменник із глибоким сумом відгукується про цей час: "Взагалі переживаємо подлі часи. Суспільність, забита, злякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею".

Епізод, описаний у новелі "Intermezzo", справді мав місце в житті М. Коцюбинського. Вкрай виснажений службою, громадською роботою, знесилений хворобою, він мріяв про відпустку, як про рятівну соломинку. Коцюбинський звертається до знайомих і друзів із проханням прийняти його на літній відпочинок, бо "дуже втомлений - і так хочеться мені спочити серед природи!.. Може б, вдалося мені написати щось серед сільської тиші". Досліджуючи листи письменника 1908 року, можна побачити, що втома справді "відігравала" велику роль у його житті. В одному з листів він зазначає: "...душа ледве держиться в тілі".

Влітку 1908 рокуМ.Коцюбинський відпочивав у садибі відомого українського громадського діяча, мецената Євгена Чикаленка в селі Кононівна поблизу Яготина на Полтавщині, тепер Київської області.

У листі до своєї знайомої О. Аплаксіної він пише: "С тех пор, как я очутился в полном уединении - чувствую, как я страшно устал душою. Не физическая усталость, а душевная. Не хочеться видеть людей, вести разговоры. Хочется сбросить с себя всю волну людской грязи, которая незаметно заливала твоє сердце, хочется очиститься и отдохнуть".

Навіть природа, яка згодом чарівною музикою зазвучить в "Intermezzo", спочатку викликає у письменника майже відразу. Проте Коцюбинський бореться з цією втомою, бореться за внутрішній спокій, що дав би йому змогу знову продовжити творчість. У листах до дружини закарбувався кожен крок цієї боротьби, нестримна жага творити: "Погано, що й досі не можу сісти за роботу. Чи то сільське повітря, чи втома, але не хочу писати, думки не йдуть до голови, хоч це мене мучить. Може, таки переможу себе". А наступного дня: "...і знову не хочеться писати". Або: "Людей просто не переношу, а коли гуляючи десь бачу людину, то тікаю, щоб не стрітись... Писати почав та й кинув..." І ось нарешті зустрічаються ті дійові особи, які потім увійдуть до твору: "Так полюбив зелені простори, сонце, що мені жалко години, проведеної в хаті".

Втома відступає. Письменник починає активно вдивлятися в природу, його захоплює її краса. Він живе повнокровним внутрішнім життям і готовий свої переживання вилити на папір. Готовий творити.



Тема та головний конфлікт твору

У центрі новели - конфлікти між нормальним i ненормальним психічним станом, межа, за яку ось-ось має перейти психіка героя. I навіть почасти переходить, коли його починають жахати тінь від людини, порожня вечірня кімната, де все сприймається, як галюцинації. Його жахає i власний стан байдужості до людського горя, до тих двадцяти повішених, звістку про яких він заїв сливою. "Ви бачите, я навіть не червонію...", тобто "ви бачите, до чого я дійшов", - каже герой. Але герой не відмовляється від боротьби, він прагне лише перерви.

Отже, тема твору - це митець i суспільство, а саме: фiлософсько -психологiчна проблема - митець у критичній екстремальній ситуації, що склалася внаслідок тих соціальних умов, які утворилися після поразки першої російської революції.

У Коцюбинського гармонійно поєдналися дві сили - з одного боку, громадянські обов’язки до "темної країни", з другого - природжена м’якість i пасивність натури, мрійний нахил до краси - слугують за вічне джерело роздвоєння у душі самого поета.



Зміст та побудова новели.

План до твору

  1. Втома.

  2. Втеча (Дорога).

  3. Тиша – пітьма – і крок до світла й гомону.

  4. «На небі сонце – серед нив я»

  5. Спокій входить в душу.

  6. «Сонце ! Я тобі вдячний».

  7. Відчуття зв’язку з землею.

  8. Про що співали жайворонки?

  9. Передчуття змін.

  10. Зустріч із селянином.

  11. «Прощайте, ниви».

Основні етапи зміни психологічного стану героя:

  1. Втома, розчарування, роздратування, прагнення самостійності (1-3 частини)

  2. Наповнення спокоєм, врівноваженість, радість від спілкування з природою (4-8).

3.Співчуття людському горю, жадання активності, діяльності (9-11).

Система образів.

Ядро образного конфлікту новели становлять два ключові образи – «моя утома» і «сонце».

«Дійові особи» можна розділити на дві групи:

Перша група Друга група

Моя утома Сонце

Залізна рука города Ниви в червні

Людське горе Три білі вівчарки

Зозуля

Жайворонки



Образ сонця.

Еволюція взаємостосунків:



  1. «погашу лампу і сам потону в чорній пітьмі».- «Розплющую очі». – «Ах, як багато всього: неба, сонця, веселої зелені!».

  2. «На небі сонце – серед нив я». (протиставлення.)

  3. «Сонце ! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою душу золотий засів…». Фольклорна алегорія: «Сонечко ясне, красне, освіщаєш гори, долини, освіти моє личко, щоби моє личко було ясне, красне, як сонечко» (замовляння). Літературна аналогія: пор. «Світлеє і трисвітлеє сонце! Всім тепле і красне єси! Чому, господине, простерло гарячі промені на лади воїв?..» («Слово о полку Ігоревім»)

Сонце – джерело енергії та сили:

- жайворонки «б’ють дзьобами в золото сонця… сіють пісню… тепер я певний, що з того посіву зійшла срібна сітка вівсів, гнеться й блищить, мов шабля, довговусий ячмінь, пливе текуча вода пшениці»

- «Погаси сонце й засвіти друге на небі». Трактувалося як революційний заклик, але швидше всього ця фраза означає остаточне звільнення людської душі від старого, минулого: «З-під старої сторінки життя виглядала нова і чиста»

- за давніми віруваннями сонце народжувалося (новорічні обряди), ставало високосним (купальський обряд), старіло і помирало (зимове сонцестояння, обряд калити)

Образ зозулі (символ часу)

- у другому розділі зозуля започатковує відлік нового періоду в житті героя: « Як тільки бричка вкотилася на широкий зелений двір – закувала зозуля. Тоді я раптом почув велику тишу».

- в третьому фрагменті розвиток образу: «Кує зозуля. Б’є молоточком у кришталевий великий дзвін: ку-ку! Ку-ку! – і сіє тишу по травах». Герой енергійно відгукується на зміни (час лікує): «Я зіскакую з ліжка і гукаю в вікно до зозулі: «Ку-ку…ку-ку… Добридень!»

- у п’ятому фрагменті зозуля – «найближча приятелька», бо чітко і спокійно відраховує час, і цим «дає настрій»йому, заліковує душевні рани.

- «Твоє журливе «ку-ку» спливало, як сльози по плакучій березі, і змивало мою утому» Порівняння підкреслює катарсисне (очищення – час лікує рани) значення часу.

Образи трьох вівчарок – самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармерія (за прізвищем міністра внутрішніх справ Трепова, який підписував смертні вироки повстанцям), «дурний Оверко» - принижене і темне селянство, якому досить хоч трошки дати волі – і воно не кинеться вже ні на кого.



Жайворонок – символ творчої наснаги, що єднає землю з небом.

складові частини сюжету в творі:

Експозиція – до першого вітання зозулі – нового відліку часу.

Зав’язка – голос зозулі.

Кульмінація – зустріч з селянином.
Завдання: визначити, чому ми називаємо цей твір новелою і і в чому виявляється імпресіонізм твору.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка