Людський біль цідиться



Дата конвертації06.01.2018
Розмір445 b.



Людський біль цідиться

  • Людський біль цідиться

  • крізь серце моє, як

  • крізь сито, і ранить до крові.

  • В. Стефаник







Перші твори В.Стефаника – настроєві, пройняті тонким ліризмом поезії в прозі (новели “Чарівник”, “Амбіції”, “Раненько чесала волосся”).

  • Перші твори В.Стефаника – настроєві, пройняті тонким ліризмом поезії в прозі (новели “Чарівник”, “Амбіції”, “Раненько чесала волосся”).



Показ безвихідного становища галицького селянства.

  • Показ безвихідного становища галицького селянства.

  • Змалювання родинної трагедії, ідіотизму сільського життя, тягаря економічних і соціальних чинників.

  • Відтворення психології селянина-емігранта.

  • Антивоєнні мотиви новел Стефаника.

  • Зображення повоєнного села в часи польсько-шляхетського панування.



Незабаром улюбленим і основним його жанром стануть соціально-психологічні новели.

  • Незабаром улюбленим і основним його жанром стануть соціально-психологічні новели.

  • Теорія літератури

  • Новела - невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.



Творчість Стефаника поділяють на два періоди

  • Творчість Стефаника поділяють на два періоди

  • Перший – від 1897 до 1901р. Упродовж цього часу вийшло друком три збірки новел: “Синя книжечка” (1899) “Камінний хрест”(1900), “Дорога”(1901).



У 1905р. Побачила світ збірка“ Моє слово”, куди увійшли твори з попередніх книжок. Тоді ж, у Петербурзі, вийшла друком книжка перекладів новел українського майстра.

  • У 1905р. Побачила світ збірка“ Моє слово”, куди увійшли твори з попередніх книжок. Тоді ж, у Петербурзі, вийшла друком книжка перекладів новел українського майстра.



Дуже влучно охарактеризував стиль новеліста Максим Горький: “ Як коротко, сильно і страшно пише цей чоловік”

  • Дуже влучно охарактеризував стиль новеліста Максим Горький: “ Як коротко, сильно і страшно пише цей чоловік”



Другий період творчості Стефаника (1916-1933) побачила світ збірка “Земля”(1926), а решта його добутку, друкованого по журналах, з`явилася в ювілейному виданні «Твори» (1933). Крім того, митець залишив величезне листування, яке має не менше духовне значення, аніж новели ( «Моя література, - писав він, - у моїх листах»).

  • Другий період творчості Стефаника (1916-1933) побачила світ збірка “Земля”(1926), а решта його добутку, друкованого по журналах, з`явилася в ювілейному виданні «Твори» (1933). Крім того, митець залишив величезне листування, яке має не менше духовне значення, аніж новели ( «Моя література, - писав він, - у моїх листах»).



Кожна його новела – це ніби стримано, а насправді вельми напружено описана людська трагедія: картини смерті або її очікування, образи бідності, безнадійної самотності. Зовнішні події та вчинки персонажів відходять на задній план, натомість виражаються настрої й переживання, викликані цими подіями. Дія розгортається прямо на наших очах, як у драматичному творі.

  • Кожна його новела – це ніби стримано, а насправді вельми напружено описана людська трагедія: картини смерті або її очікування, образи бідності, безнадійної самотності. Зовнішні події та вчинки персонажів відходять на задній план, натомість виражаються настрої й переживання, викликані цими подіями. Дія розгортається прямо на наших очах, як у драматичному творі.



Герої Стефаника – звичайні селяни, нерідко селянські діти. У центрі уваги митця – покутське село в австро-угорській ярмі, у пеклі Першої світової війни, під польською окупацією. Змінюються обставини, але незмінним залишається море народних сліз, поту й крові.

  • Герої Стефаника – звичайні селяни, нерідко селянські діти. У центрі уваги митця – покутське село в австро-угорській ярмі, у пеклі Першої світової війни, під польською окупацією. Змінюються обставини, але незмінним залишається море народних сліз, поту й крові.



Така проблематика творів досі викликає дискусії літераторів: доcі за звичкою вважають Стефаника традиційним письменником реалістом, інші доводять, що він – послідовний модерніст. Усе стає зрозуміло, коли враховувати специфіку письма новеліста. Річ у тім, що Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм. А цей стиль передбачає поєднання двох пластів у творі – зовнішнього й внутрішнього. Цю унікальну особливість таланту письменника прозорливо зауважив ще Іван Франко.

  • Така проблематика творів досі викликає дискусії літераторів: доcі за звичкою вважають Стефаника традиційним письменником реалістом, інші доводять, що він – послідовний модерніст. Усе стає зрозуміло, коли враховувати специфіку письма новеліста. Річ у тім, що Стефаник започаткував в українській літературі експресіонізм. А цей стиль передбачає поєднання двох пластів у творі – зовнішнього й внутрішнього. Цю унікальну особливість таланту письменника прозорливо зауважив ще Іван Франко.



“Та хіба ж Стефаник малює саму нужду селянську?.. Ні, ті трагедії й драми, які малює Стефаник, мають небагато спільного з економічною нуждою; се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть повторитися в душі кожної людини, і власне, у тім лежить їх велика сугестивна сила, їх потрясаючий вплив на душу читача”.

  • “Та хіба ж Стефаник малює саму нужду селянську?.. Ні, ті трагедії й драми, які малює Стефаник, мають небагато спільного з економічною нуждою; се трагедії душі, конфлікти та драми, що можуть повторитися в душі кожної людини, і власне, у тім лежить їх велика сугестивна сила, їх потрясаючий вплив на душу читача”.















“Камінний хрест” (1900)

  • “Камінний хрест” (1900)

  • За жанровими ознаками – оповідання, але за аналогією до багатьох інших творів письменника його вважають новелою.

  • Жанр –

  • психологічна новела.

  • За визначенням автора -

  • студія



Тема : прощання Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з його виїздом до Америки. Письменник уважно досліджує суспільні процеси, які змусили хлібороба залишити рідну землю.

  • Тема : прощання Івана Дідуха із сусідами у зв’язку з його виїздом до Америки. Письменник уважно досліджує суспільні процеси, які змусили хлібороба залишити рідну землю.

  • Ідея: письменник вказував на причини еміграції, зумовленої соціальною несправедливістю, неосвіченістю безправних селян.



Образ камінного хреста – символ страдницької долі селянина, який усе життя гірко працював на землі і все одно змушений її залишати, бо вона не спроможна його прогодувати.  

  • Образ камінного хреста – символ страдницької долі селянина, який усе життя гірко працював на землі і все одно змушений її залишати, бо вона не спроможна його прогодувати.  



Має сім розділів

  • Має сім розділів

  • 1 розд. – Експозиція (знайомить читача з долею Івана Дідуха (працював виснажливо на кам’янистому горбі, що дістався у спадщину; героя прозвали Іваном Переламаним через те, що праця зігнула його в дугу).

  • 2-6 розд. епізоди сповіді героя перед сусідами за своє життя. Усі монологи Івана (як засіб індивідуалізації персонажа) обертаються навколо образу горба, на якому встановив на пам’ять землякам камінний хрест з вибитими іменами.

  • Кульмінація – танок Івана Дідуха з дружиною




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка