Лозівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1



Сторінка4/4
Дата конвертації26.06.2019
Розмір0.55 Mb.
ТипПротокол
1   2   3   4

Коротка бібліографічна довідка автора:

Іван Олексійович Бунін - поет і прозаїк, класик російської літератури, чудовий майстер образного слова.

Бунін народився в 1870 році у Воронежі. З раннього дитинства майбутнього поета відрізняли феноменальна спостережливість, пам'ять, вразливість. Бунін сам писав про себе: "Зір у мене був такий, що я бачив всі сім зірок в Плеядах, слухом за версту чув свист бабака у вечірньому полі, п'янів, нюхаючи запах конвалії або старої книги".

Перший вірш Бунін написав у віці восьми років. У шістнадцять років з'явилася його перша публікація у пресі, а у 18, покинувши маєток, що зубожів, за словами матері, "з одним хрестом на грудях", він починає добувати хліб літературною працею.

Одним з перших І.Бунін отримав Нобелівську премію в області літератури.

Бунін - майстер слова, майже ніким неперевершений. Його мова дуже точна, живописна і багата в звуковому відношенні.

У творчості Буніна велике місце займає тема любові. Їм створено 38 розповідей, що склали книгу "Темні алеї", яку називають енциклопедією любові.

З цією книгою ви обов'язково познайомитеся пізніше, а сьогодні я представлю вам гостросюжетну міні-новелу "Роман горбаня". Ця розповідь, написана на початку 30-х років, не входить до циклу "Темні алеї" не лише тому, що був написаний раніше, але і тому, що сам його сюжет містить алегорію.


Текст оповідання І.О.Буніна "РОМАН ГОРБУНА":

Горбун получил анонимное любовное письмо, приглашение на свидание:

«Будьте в суботу пятого апреля, в сем часов вечера, в сквере на Соборной площади. Я молода , богата, свободна и – к чему скрывать! – давно знаю, давно люблю Вас, гордый и печальный взор, ваш благородный, умный лоб, Ваше оденочество… Я хочу надеяться, что и Вы найдете, быть может, во мне душу, родную Вам… Мои приметы: серый английский костюм, в левой руке – шелковый лиловый зонтик, в правой – букетик фиалок…»

Как он был потярсен, как ждал субботы: первое любовное письмо за всю жизнь! В субботу он сходил к парикмахеру, купил (сиреневые) перчатки, новый (серый с красной искрой, под цвет костюма) галстук; дома, наряжаясь перед зеркалом, без конца перевязывал этот галстук своими длинными, тонкими пальцами, холодными и дрожащими: на щеках его, под тонкой кожей, разлился красивый, пятнистый румянец, прекрасные глаза потемнели… Потом, наряженный, он сел. В кресло, - как гость, как чужой в своей собсвтенной квартире, - и стал ждать рокового часа. Наконец в столовой важно, грозно пробило шесть с половиной. Он содрогнулся, поднялся, сдержанно, не спеша надел в прихожей весеннюю шляпу, взял трость и медленно вышел. Но на улице уже не мог владеть собой – зашагал своими длинными и тонкими ногами быстрее, совсей вызывающей важностью, присущей горбуну, но объятый тем блаженным страхом, с которым всегда предвкушаем мы счастье. Когда же быстро вошел в сквер возле собора, вдруг оцепенел на месте: навстречу ему, в розовом свете весенней зари, важними и длинными шагами шла в сером костюме и хорошенькой шляпке, похожей на мужскую, с зонтиком в левой руке и с фиалками в правой, - горбунья.

Беспощаден кто-то к человеку!»

Питання для обговорення:


  1. Що відчув герой, коли побачив героїню?

  2. Чи завжди зовнішність важлива в стосунках?

  3. Чи має рацію героїня, коли не розповідає про себе правду? Ваше відношення до неї?

  4. А чи повинна вона була розповісти про себе все?

  5. Чи стикалися ви з подібною ситуацією в житті?

  6. Як письменник відноситься до свого героя? А ви?

  7. Чи не здається вам, що віртуальне спілкування аналогічно ситуації, описаній в розповіді?

  8. Як ви думаєте, в даному випадку "роман" - це "роман-жанр" або "роман-стосунки"? Можливо, автор назвав свій твір саме так, тому що в цьому невеликому за обсягом творі перед нами промайнуло все життя горбаня.

  9. Що, на ваш погляд, важливіше: сама любов або її очікування?

  10. Любов і щастя - це одне і те ж? Чи завжди любов буває щасливою?

  11. "Беспощаден кто-то к человеку!" - цією фразою закінчується оповідання. А чи так це?

Загальний висновок:

У творі йдеться не стільки про горбаня і горбунью, скільки про мінливості долі, автор вчить цінувати моменти щастя, що подаровані, можливо, на мить, цінувати той стан душі, який відкривається самому собі в передчутті щастя любові.

P.S. Урок-відвертість за оповіданням І. Буніна "Роман горбаня" в кожній аудиторії проходить по-різному. Наведу приклад нашої роботи з 10-А класом.

Твір мною було прочитано до слів "... всегда предвкушаем мы счастье".

Коли я запропонувала дітям висловити свої пропозиції про розвиток подальших подій, думки розділилися:


  1. На побачення ніхто не прийшов. Його обдурили.

  2. Назустріч горбаневі йшла незвичайна красуня, і герой різко повернув назад. Його збентежила та різниця в зовнішності, яка особливо виявляється на контрасті.

Після прочитання оповідання потрібна пауза. Для осмислення твору.

Я поставила питання: "Чи має рацію героїня, не сказавши про себе правду?" І знову думки розділились - більшість засуджує героїню:



  1. Чому вона не сказала відразу, що вона горбунья? Якби вона написала це в листі, він би не чекав нічого або ж не пішов би на побачення взагалі.

Деякі діти стали на її захист:

  1. Її фізичні вади не мають значення. Вона любить його, і це головне.

Повернувшись до тексту, пригадали разом з дітьми переживання героя, коли він збирався на побачення, його хвилювання, передчуття зустрічі, очікування щастя. Разом з дітьми робимо висновок, що якби горбань відразу знав про її фізичну ваду, можливо, не відчував би цього. Навіщо ж позбавляти героя очікування дива?

Наступне питання для обговорення: "Що ж відчув, по-вашому, герой, побачивши героїню?" Варіанти відповіді дітей:



  1. Він був розчарований

  2. Він її зненавидів.

  3. А чого він хотів? Адже сам теж горбань. Якби вона була красунею, він поряд з нею все життя відчував би себе ущербним.

Втручаючись в обговорення, ставлю наступне питання: "Чи так важлива зовнішність в стосунках?". Всі разом приходимо до однієї думки - ні, не важлива, зовнішність це не головне, всім дуже хочеться бути щасливими.

- Якщо людина не схожа на мене, це не означає, що він поганий. У нашому під'їзді живе хлопчик, він інвалід і не може

Далі наша розмова продовжується про толерантність. На питання: "А чи знаєте ви, діти, що означає це слово?"- відповідь була такою: "Щось таке чули". Я говорю про те, що в слова "толерантність" латинський корінь і означає він терпіння. Але толерантність - це не сама по собі терпимість, яка схожа на насильство над собою: мовляв треба любити - любитиму, треба поважати - поважатиму. Толерантність - це світоглядна позиція пошани до людини. Навіть якщо у нього інший колір шкіри, звичаї, культура, фізична вада. Людина може бути доброю і порядною, сильною або слабкою. Вона може бути розумною або дурною, багатою духовно або обмеженою в своїх інтересах. Є людина. І є її "Я". Кожна людина унікальна. І вона має право бути собою. І вже тим більше не можна судити людину за зовнішністю. Повертаємося до обговорення тексту.

Ставлю питання: "Як письменник відноситься до свого героя?". Відповідь була майже одноголосною - автор його жаліє. Діти вважають, що підтвердженням цього є авторська фраза "Беспощаден кто-то к человеку!". На питання «Чи "потрібна героєві жалість?", отримую відповідь: "Ні, її у нього в житті і так предостатньо".

Наступне питання: "Як по-вашому, сумна це історія?" Відповіді різні. Одні стверджують - "так", інші - "ні" і пояснюють: "Зате який день був пережитий. Та і невідомо, як складеться все далі ". Діти пропонують різні продовження історії. "Швидше за все, вони поговорять, будуть зачаровані один одним і залишаться разом назавжди".

На питання "Де подібна ситуація зустрічається в житті сьогодні?", як правило, ніхто відразу не відповідає. Нагадую про віртуальне спілкування. Діти погоджуються. Дійсно, хто там по той бік екрану? Ця тема якраз про це! І приходить розуміння, що твір, написаний в ХХ столітті, поза часом. У підлітків виникає бажання почитати Буніна ще. Значить, вийшло зацікавити, захопити читанням.



Список використаних джерел


  1. Андреева, И.В.

Чтение как источник самопознания в период отрочества

/ И. В, Андреева// Мир библиотек сегодня:сб.-1996.-Вып.2.

-С. 45-54

2. Беленькая, Л. И.

Ребенок и книга: о читателе 8-9 лет/ Л. И. Беленькая.- М.: Книга, 1969.- 176 с.

3. Виготський, Л. С. Уява та творчість у дитячому віці / Л. С. Виготський. – К.: Освіта, 1989.- 180 с.

4. Єрмолаєва, М.В.

Сприйняття та переживання казки – шлях від сенсу побутового до сенсу життєвого// М. В. Єрмолаєва// Світ психології – 1998 - №3 – С. 45-48

5. Зинкевич- Евстигнеева, Т.Д.

Путь к волшебству. Теория и практика сказкотерапии./ Т. Д. Зинкевич- Евстигнеева.- Санкт- Петербург.- СПб.: "Златоуст", 1998. — 352 с.

6. Левидов, В. О.

Художня класика як засіб духовного відродження/ В. О. Левидов.- К.: Освіта, 1996.- 184 с.

7. Лебсон, В.І.

Розвиток навичок творчого читання/ В.І. Лейбсон.= Х.: Фоліо, 1999.-127с.

8. Мелик-Пашаев, А.А.

Что значит понимать художественное произведение?/ А.А. Мелик-Пашаев, З.Н. Новлянская// Семья и школа. – 1982.-№6.- С. 27-30

9. Рождественська, Р. Л.

Роль сімейного читання у формуванні творчого читача/ Р.Л. Рождественська.-К.: Освіта, 1999.- 135с.

10. Романовська , З.І.

Читання та розвиток молодших школярів: залучення дітей до літератури як до мистецтва/ З.І. Романовська. - К.: Освіта, 1998.-129с.


11. Самохіна, М.М.

Класична література та молодші читачі/ М.М. Самохіна.- Х.: Ранок, 1998.-129с.

12. Сошина, Е. А.

Развитие творческого воображения у младших школьников/ Е.А. Сошина.- М.:ВЛАДОС, 1999.-129с.

13. Тихомирова, И.И.

Психология детского чтения от А до Я..- М.: Школьная библиотека, 2004.-248 с.

14. Троицкий, В.М.

На путях к духовным источникам созидающего чтения/ В.М. Троицкий// Воспитание школьников.- 1998.-№6.-С. 20-25

15. Художественное творчество и психология: сб.тр.- М.:Наука.-1991.-189с.

16. Цукерман, Г.А.

Навчання, творчість та розуміння як синоніми/ Г.А. Цукерман// Психологія.-1997.-№3

17. Еткінд, Є.Г.

Про мистецтво бути читачем/ Є.Г. Еткінд.-К.: Освіта, 1987.-51с.

Костенко Оксана Василівна



ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ В РОБОТІ ШКІЛЬНОЇ БІБЛІОТЕКИ

Лозівська загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів №1

Лозівської міської ради Харківської області

64606, м. лозова Харківської області,

мікрорайон 5, будинок 3,

тел.(0 – 245) 2 -30 – 24



e-mail: Shvn edu @ Kharkov. ukrtel. net






Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка