Лизінська неповна середня школа 1-2 ст



Скачати 235.89 Kb.
Дата конвертації25.10.2017
Розмір235.89 Kb.

Міністерство освіти і науки України

Відділ освіти Білокуракинської районної ради

З ДОСВІДУ РОБОТИ

РОЗВИТОК ПІЗНАВАЛЬНИХ ЗДІБНОСТЕЙ

ТА ІНТЕРЕСІВ УЧНІВ У ПРОЦЕСІ

ВИВЧЕННЯ ГЕОГРАФІЇ

СВІТЛИЧНА Г.А.,

вчитель географії

Лизінської ЗОШ І-ІІ ст..

2013
ЗМІСТ РОБОТИ


Вступ ………………………………………………… ……………3


Розділ І. Інноваційні технології як засіб для розвитку пізнавальних

інтересів та здібностей на уроках географії.




    1. Формування під час навчання пізнавальної активності

школярів……………………………………………………..6
1.2. Роль гри у процесі викладання географії………………….8
1.3. Роль краєзнавства в розвитку науково-пізнавального

світогляду…………………………………………………….10


1.4. Проблемний підхід до навчання географії…………………11
Висновки………………………………………………………………..15
Література………………………………………………………………17

-2-

Географія в школі – один з навчальних предметів,

що має на меті дати учням загальноосвітньої

школи систематичні знання основ фізичної та

економічної географії.

«Коротка географічна енциклопедія».

ВСТУП
Освіта – стратегічна основа розвитку особистості, суспільства, нації і держави, запорука майбутнього. У Національній доктрині розвитку освіти України у XXI ст. визначено мету, пріоритетні напрямки державної політики щодо розвитку освіти. Це:


  • особистісна орієнтація освіти;

  • формування національних і загальнолюдських цінностей;

  • постійне підвищення якості освіти, оновлення її змісту та форм організації навчально-виховного процесу;

  • запровадження освітніх інноваційних технологій.

Основна мета географічної освіти полягає у всебічному розвитку особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей, інтересів та потреб через формування географічної культури як основи світосприйняття, світогляду та діяльності.1


Актуальність досвіду.
Сучасний етап розвитку системи освіти в Україні характеризується освітніми інноваціями, спрямованими на збереження досягнень минулого, водночас, на модернізацію системи освіти відповідно до вимог часу, новітніх надбань науки, культури і соціальної політики.

Розвиток освіти в Україні, її орієнтація на формування творчого потенціалу учня спонукають учителів до пошуку нових форм і методів роботи,

використання новітніх технологій, ідей, методик навчання, розгортання

широкої експериментальної роботи, спрямованої на впровадження освітніх інновацій.

Реалізувати ці завдання можливо за умов використання методів навчання, які б сприяли активній розумовій діяльності кожного учня впродовж уроку.


1 Національна доктрина розвитку освіти України в 21 ст. К., 2003.

-3-
Теоретична база.


Методичне підґрунтя досвіду роботи та його практична реалізація спирається на Національну доктрину розвитку освіти, Закони України «Про освіту», «Про загальну середню школу», «Концепцію загальної середньої освіти (12-річна школа)», Регіональну програму впровадження компетентнісно-орієнтованого підходу в навчальний процес тощо.

Основна ідея.
Основна ідея досвіду полягає в комплексному використанні технологій, що забезпечують активну розумову діяльність кожного учня. Для реалізації вказаної мети оптимально поєдную форми, методи навчання та способи організації пізнавальної діяльності учнів.
Сутність досвіду.
Досвід роботи дозволяє оцінити потенціал новітніх технологій навчання. Об’єктом досвіду виступає процес формування пізнавального інтересу учня та підвищення мотивації в навчанні.
Мета.
Аналізувати пізнавальну діяльність учня, розвивати його творчі здібності.
Методи дослідження проблеми.


  • спостереження, аналіз;.

  • розробка науково-методичних матеріалів;

  • впровадження інтерактивних прийомів під час навчання;

  • запровадження елементів аналізу діяльності роботи під час уроку, самоаналізу;

  • розробка дидактичного матеріалу, тестових завдань;

  • моніторинг якості навчальних досягнень учнів;

  • узагальнення досвіду роботи з проблеми дослідження;

  • презентація досвіду роботи на рівні школи.



Практична реалізація досвіду.
Практичне значення досвіду полягає в тому, що його матеріали можуть бути використані вчителями географії при плануванні та здійсненні навчально-

-4-


виховного процесу, в організації роботи з обдарованими дітьми, в діяльності творчих груп тощо.

Інтелектуальний потенціал сучасних школярів істотно підвищується. Збільшення обсягу інформації змушує висувати такі форми і методи роботи на уроці, які забезпечили б потреби школярів у самовираженні, сприяли б самостійному пошуку відповідей на запитання, що виникають. Сучасність вимагає спеціальних педагогічних засобів для цілеспрямованого й систематичного розвитку учнів, їх творчого мислення. Акцент робиться на максимальне підвищення соціальної активності, розвиток творчого потенціалу, поглиблення та розгортання всіх здібностей учнів. Тому для практичної роботи необхідно узагальнити методичні прийоми з розвитку пізнавальної активності учнів на уроках географії, формування наукового світогляду, що зумовлено соціально-економічними й політичними умовами країни.

Освітні технології активізують кожен урок географії, який залишить у пам’яті й душі учня тільки позитивні емоції. Учень, приходячи на урок географії, завжди чекає на щось цікаве та змістовне. Підтримати його інтерес до навчання в цілому, не розчарувати в сподіваннях – завдання вчителя. Пізнавальний інтерес учнів до географії – важлива умова досягнення успіху в навчанні й вихованні, а отже, й успіху вчителя як майстра своєї справи. Організація зацікавленості у вивченні географії, високий рівень пізнавального інтересу до самостійної діяльності – основні показники майстерності

вчителя.1




1Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої освіти. //Освіта// №3, 2003. ст. 97 – 104.

-5-


Розділ І. Інноваційні технології як засіб для розвитку пізнавальних

інтересів та здібностей на уроках географії.

1.1.Формування під час навчання пізнавальної активності школярів.
Пізнавальний інтерес – це активне пізнавальне ставлення до світу, до предмета, до галузі науки тощо. Отже, інтерес і пізнання тісно пов’язані між собою, і якщо пізнання в якійсь мірі можливе без інтересу, то інтерес виникає, активізується, розвивається і зникає при умові здатності учня до пізнання і внаслідок його.

Педагогічний підхід до проблеми пізнавального інтересу пов'язаний із вивченням умов його розвитку в навчальній та поза навчальній діяльності, а також з виявленням методів і прийомів формування інтересу як цінної риси особистості і основи успішності. Зацікавити, а не дати знання в готовому вигляді – основна мета моєї професійної діяльності.

Пізнавальний інтерес включає в себе навчальний та інтелектуальний інтереси. Він матеріалізується в єдності важливих для розвитку особистості психічних якостей, таких як активний пошук, домисли, готовність дати оцінку, тощо. В пізнавальний інтерес також вплетені емоційні прояви: здивування, чекання нового, переживання інтелектуальної радості та успіху. У цьому сплаві психічних процесів і станів важливим елементом є вольове зусилля. Адже пізнавальний процес, який протікає під впливом пізнавального інтересу, являє собою своєрідний рух, що супроводжується подоланням труднощів сприймання нової інформації, її розуміння.

Я орієнтуюся на використання таких педагогічних технологій, з допомогою яких не просто поповнювались б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того – має міцно сформовану потребу у якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності. Отже, потрібно формувати не лише вузько навчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості.

Проблему дослідження пізнавального інтересу школярів розв’язувало багато вчених (З. Абасов, В.Лозова, Г.Щукіна, Я. Пономарьов). Так, у наукових працях В. Лозової наголошується, що важливою умовою активізації навчально-пізнавальної діяльності є забезпечення мотивації навчання, яка підвищує інтерес учнів до знань; активна позиція вчителя, його глибокі знання змісту шкільного курсу географії й методів викладання; вміння захоплювати учнів процесом пізнання.

-6-


Система знань будь-якої науки та навчального предмета, який лежить в її основі, складається з уявлень, наукових фактів, понять, законів та закономірностей. Пропрацювавши 28 років на учительській ниві, дійшла висновку: щоб відповідати вимогам часу, учитель має бути творцем, художником, а не старанним ремісником. Суть мого досвіду ґрунтується на ефективному поєднанні різноманітних форм і методів включення учнів у пізнавальну діяльність на основі відбору навчальної інформації, роботи із словниками, встановлення причинно-наслідкових зв’язків.

Найважливіші мої задачі:

  • підвищення професійної компетенції;

  • засвоєння та використання інноваційних технологій;

  • створення сприятливого психологічного клімату на уроці;

  • забезпечення свідомого засвоєння навчального матеріалу.

Педагогічна філософія – навчити дітей вірити в себе. А досягти цього можна лише завдяки співпраці вчителя й учня. Звідси педагогічні заповіді вчителя:

  • вір у свого учня;

  • розумій і приймай його таким, який він є;

  • поважай в кожній дитині особистість, але будь вимогливим;

  • щиро поділяй з ними радощі і невдачі.


Вимоги до себе:

  • будь відкритим для дітей, терплячим до них, шукай в них перш за все – найкраще;

  • надихай своїх учнів на щирі вчинки;

  • пробуджуй жагу до пізнання;

  • дай своєму учневі можливість пишатись собою.


Моє педагогічне кредо:
«Виховують, навчають не програми, не підручники, не метод, а

особистість учителя». В. Сухомлинський.

Щоб вести дітей за собою, необхідно самому рухатися, не зупиняючись, так як праця, оптимізм та постійне самовдосконалення – запорука не лише педагогічної майстерності, а й взагалі життєвого успіху.

На формування моїх педагогічних поглядів і методичних вподобань протягом всього часу моєї діяльності вплинули ідеї і життя педагогів минулого: В.Сухомлинського, Я. Корчака, вчителів-новаторів 70-80-х років ХХ століття Ш.Амонашвілі, В. Шаталова, Є. Ільїна, праці сучасних психологів Л.С.Виготського, А.О. Смірнова, Л.В. Занкова, В.Н. Мясіщева.

-7-
Працюючи над темою, помітила, як зростає інтерес учнів до предмету, якість знань школярів, результативність вчителя. У своїй роботі використовую різні форми і методи навчання. Особливу увагу приділяю самостійній, ігровій роботі учнів. Системне використання елементів ігор мають цілий ряд переваг:


  • на уроці займають 3-4 хвилини;

  • не вимагають особливої підготовки;

  • допомагають урізноманітнити урок, можуть бути проведені на будь-якому етапі уроку;

  • дають можливість зайвий раз засвоїти головні елементи даної теми.


1.2. Роль гри у процесі викладання географії.

При використанні різних форм роботи на одному уроці є можливість довго підтримувати увагу учнів під час вивчення нового матеріалу. Одним з видів роботи, який тренує пам'ять, розвиває техніку читання, сприяє розвитку уваги учнів є елементи дидактичних ігор.1 Включення в урок ігор та ігрових моментів робить процес навчання цікавим, полегшує подолання труднощів в освоєнні навчального матеріалу.( Додаток 1)

Навчальна ігрова діяльність на уроках – один з методів активізації самостійної пізнавальної діяльності школяра. Гра для дітей – це і навчання, і праця, і серйозна форма виховання. В.О. Сухомлинський гру називав «животрепетним джерелом мислення». 2

Гра «Відгадай об’єкт».

Я здіймаюсь самотнім островом на півночі Житомирської області, серед густих лісів Українського Полісся. Моя середня висота 60 – 80 м, а максимальна над рівнем моря – 316 м. Я є залишком високих гірських вершин, складаюся з пісковиків і червоних кварцитів, яким близько 1300-1500 млн.

років. З моїх пісковиків збудовано фундамент всесвітньо відомих Золотих воріт

у Києві. Але найбільшою моєю загадкою є рослинність: азалія понтійська,

скельний дуб, чорна береза. Потрапивши в мої володіння, не відразу збагнеш, де знаходишся, - на Поліссі чи на Кавказі. Хто я?

(Словечансько- Овруцький кряж).

На моїй вершині ще й досі зберігаються руїни стародавніх фортець, споруджених, на думку вчених, таврами – племенами, які жили тут в І тисячолітті до н.е. Я оспівана свого часу О. Пушкіним і є невід’ємним символом Південного Криму, глибоко врізаюсь в море і замикаю зі сходу

Гурзуфську бухту.



  1. Корнєєв В.П. Групова форма навчання. // Методика навчання біології, хімії, географії//. К., «Рад. школа», 1991.

  2. Сухомлинський В.О. На нашій совісті – людина. Початкова школа. 1993. №10. ст

-8-
Мої обриси схожі на велетенського звіра, що п’є морську воду. Як свідчить одна з легенд, Бог перетворив цього велетенського звіра на

мене, щоб урятувати людей від його кровожерливості. Висота моя 572 м над рівнем моря, а довжина – 2,5 км. Хто я?

(Ведмідь-гора, або Аюдаг)

Гра «Брейн-ринг».
Запитання.


  1. У яких материків найсхідніша точка розміщена в західній півкулі?

(Південна Америка, Північна Америка, Євразія)

  1. Ця точка цікава тим, що її географічні координати 00 широти та 00 довготи. Де вона знаходиться?

(Ця точка – перетин екватора та нульового меридіана;

вона знаходиться у Гвінейській затоці Атлантичного океану).



  1. У яких материків їхні найпівнічніші точки лежать у південній півкулі і чому?

(Австралія, Антарктида).

  1. Які материки розміщені одночасно у західній та східній півкулях?

(Євразія, Африка, Антарктида).
Дидактична гра дає можливість учням самовиразитися, розвиває творче мислення, удосконалює навички співпраці в соціальному аспекті.1 Для мене важлива думка кожної дитини незалежно від того, правильна вона чи ні. Пізніше в результаті гри чи діалогу учні приходять до вірного висновку.

( Додаток 3)

Щоб учні в міру своїх сил і можливостей шукали і знаходили, самі відкривали нові істини, щоб їх захоплював процес пізнання, доцільно проводити уроки – конференції, уроки – зустрічі, уроки – інтерв’ю, уроки – експедиції, уроки – семінари, уроки – презентації, уроки-екскурсії тощо.

Під час проведення уроків географії особливого значення надаю роботі з дидактичним матеріалом. Це дозволяє диференціювати, індивідуалізувати роботу учнів.

Розвиткові свідомого ставлення учнів до набуття знань та вмінь з географії допомагають різні форми роботи з художньою, науково-популярною, довідниковою літературою, ознайомлення з цікавими фактами життя видатних людей.

Використовуючи на уроках нескладні досліди, залучаю учнів до пошукової діяльності, де вони знаходять відповіді на нескладні запитання,



1Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі.-К.: «Стафед-2»,2000

-9-


складають кросворди, ведуть щоденники погоди, в старших класах пишуть

реферати, готують повідомлення на задану тему. Проведені досліди і спостереження розвивають інтерес до дослідницької роботи, розширюють знання з географії, вчать ставити нескладні експерименти, робити висновки.



1.3. Роль краєзнавства в розвитку науково-пізнавального світогляду.

У своїй роботі значну увагу приділяю використанню краєзнавчого матеріалу. Кращому засвоєнню навчального матеріалу сприяє матеріальна база кабінету географії та активна участь школярів у туристсько-краєзнавчій роботі.

Протягом декількох років керую еколого - краєзнавчим гуртком «Струмочок». Вивчення географії передбачає ознайомлення учнів з природою, населенням, господарством, територіями рідного краю, що охороняються. Вивчення своєї місцевості сприяє вихованню патріотизму, любові до рідного краю, Батьківщини, інтересу до практичної діяльності місцевого населення, формує знання, необхідні для майбутньої практичної діяльності.

(Додаток 4)

Краєзнавство є одним із потужних засобів залучення учнів до науково-пізнавальної та суспільно-корисної діяльності. В основу своєї гурткової роботи покладаю думку про те, що близьке є більш ясним та зрозумілим, ніж далеке.

На уроках географії широко застосовую краєзнавчий матеріал, залучаю учнів проводити активне дослідження своєї місцевості. (Додаток 5)

Сьогодні, коли проявляється інтерес до минулого нашого народу, особливо важливого значення набуває вивчення рідного краю, історії народу. Пізнання нового притаманне молодим завжди і здійснюється воно в пошуках, тому в гуртковій роботі я намагаюсь якомога більше часу приділяти тим формам роботи, які найбільше цікаві учням. Школярі займаються пошуковою роботою, готують повідомлення, реферати, малюнки, фотографії природних комплексів тієї місцевості, де живуть чи побували. Здійснюючи походи, екскурсії, учні більш поглиблено знайомляться з формами рельєфу, гідрографією, грунтами, кліматом, рослинним та тваринним світом, заходами щодо охорони природи чи бездіяльністю в цьому питанні.

Усі зібрані матеріали стають надбанням географічного кабінету, опорою для учнів в процесі вивчення курсу географії.

Краєзнавчий матеріал допомагає поповнювати знання учнів про рідний

край, його природу, історію, господарство, побут населення, його звичаї, традиції тощо. Зумовлено це тим, що ніколи не вичерпається допитливість


-10-


дитини, котра прагне дізнатися, що відбувається на землі, де вона народилася і живе; як жили люди колись, яким був їх побут, одяг, свята і робочі будні – усю різнобарвну палітру життя.

Намагаюсь, щоб мої учні росли справжніми патріотами, прагнули більше дізнатись про історію, природу, населення, господарство країни; вболівали, прагнули зробити внесок у становлення нашої держави, здобували міцні

знання, щоб у майбутньому могли використовувати їх у практичній діяльності. І якщо я цього досягну, значить моя праця не була марною.

В процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань. Завдяки пізнавальному інтересу, розумовій діяльності знання стають його надбанням. Якість сприйняття навчального матеріалу підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних завдань: навчитися виділяти головне з прочитаного тексту, пояснювати будову земної кори тощо.




1.4. Проблемний підхід до навчання географії.
Пізнавальний інтерес підвищується, якщо учитель створює проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: Чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом року, слухаючи пояснення вчителя, активно шукатимуть відповідь на запитання.

Проблемний виклад знань стимулює пізнавальну активність учнів, тому що він поєднаний зі здогадкою, дивом, непорозумінням. Це штовхає учнів до роздумів і пошуку рішень. Воно будить і формує інтерес до навчання, розвиває ініціативу учнів у пізнавальній діяльності. вміння бачити проблему та знаходити шляхи її розв’язання, залучає до методів наукового пізнання.1

Поглиблення географічних знань за допомогою технології проблемного викладу має свої особливості. Ними вважається висунення пізнавальних завдань та їх розв’язання. При цьому пропоную такі завдання, які не можна розв’язати простим відтворенням раніше вивченого. Наприклад, під час

вивчення Австралії (тема «Географічне положення Австралії, поверхня, корисні копалини»), учні вивчають матеріал, а потім пропоную їм відповісти на запитання:




  • якими океанами та морями омивається Австралія?

  • які форми рельєфу переважають?

  • чому в Австралії утворилися пустелі?


1Пушкар Н.С. Модель уроку узагальнення знань з використанням методів проекту. // Краєзнавство.

Географія. Туризм//, №36, 2003

-11-

На третє запитання учні не змогли дати відповіді, бо воно є проблемним. Щоб



відповісти на поставлене запитання, учні знаходили повну відповідь у підручнику або їм допомагав учитель.

Під час вивчення в 7 класі теми «Чинники формування клімату Північної Америки» учні дізнаються, що на одній і тій же географічній широті проміння Сонця падає під однаковим кутом і тому повинно однаково обігрівати Землю.

Але, проаналізувавши кліматичну карту, вони дізнаються, що в Північній Америці на 500 пн. ш. середня температура січня -200 С, а в Західній Європі на цій же широті – 200С. Чим пояснити цю невідповідність?

Так виникло протиріччя між відомими і новими фактами. Щоб розв’язати його, учні, досліджуючи кліматичну карту Північної Америки та Західної Європи, самостійно роблять висновки, що холодна Лабрадорська течія, айсберги, вкрита кригою Гренландія охолоджують Північну Америку. Тепла ж течія Гольфстрім і води Атлантичного океану впливають позитивно на клімат

усієї Європи. Так була вирішена проблема, усунуто протиріччя, з’явився інтерес до вирішення подібних ситуацій.

Для розв’язання проблеми учням пропоную відповіді, які не завжди бувають правильними, тому такі завдання сама допомагаю виконувати.

Створення проблемних ситуацій у процесі вивчення географії материків і океанів переслідує певні дидактичні цілі. Серед них можна виділити такі:


  • привертання уваги до пізнавальних запитань і завдань, що мають пробудити пізнавальний інтерес до навчального матеріалу;

  • висунення перед учнями посильних утруднень, подолання яких активізує їх розумову діяльність;

  • підведення учнів до усунення протиріч між проблемою, що виникає, та можливістю її розв’язання.

Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань. Важливим шляхом активізації пізнавального інтересу є використання попереднього досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у різних видах роботи, почута розповідь старших людей, батьків. Цей досвід дітей використовую, плануючи свою роботу з ними. Раджу учням провести спостереження за окремими явищами природи, життям людей, поведінкою тварин тощо.

Викликати пізнавальну цікавість, інтерес можна за умов добре продуманої і обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи учнів, які вважаю провідними у підвищенні ефективності уроку. У завданнях для самостійних робіт чітко визначаю ступінь їх складності, а також самостійність практичних дій і мислення учнів. Технологія їх проста, але й відповідальна, їм відводжу виключне місце на уроці: знання здобуваються в процесі особистої самостійної навчальної діяльності, а вчитель тільки керує самостійною працею, пропонуючи відповідний матеріал.1



1М.О.Врублевська. Секрети успішного уроку географії. Видавництво «Основа», Харків, 2005

-12-


Технологія організації самостійної навчальної роботи в географії не нова, але вона завжди сучасна. Під самостійною навчальною роботою розумію організовану вчителем активну діяльність учнів, спрямовану на виконання

поставленого дидактичного завдання. Для цього відводжу спеціальний час. Конкретніше: самостійна робота – це засіб навчання, тому необхідно дати учням навчальне завдання, яке вони повинні виконати.

У самостійній діяльності учні користуються репродуктивним методом, який виявляється у двох формах:

а) пропоную одне і те саме завдання для багаторазового повторення;

б) даю варіативні завдання, подібність яких до раніше засвоєного

зразка легко розпізнається.

При репродуктивному методі формується така якість, як оперативність, тобто вміння застосовувати знання в різних ситуаціях. Творчі завдання спонукають

учня мислити, аналізувати, шукати й знаходити відповідь. Це в основному питання й завдання проблемного характеру. Завдання практичного характеру використовую для закріплення здобутих знань


Курс «Загальна географія» (6 клас).
Репродуктивні завдання та запитання:

  • Що таке глобус? Хто його автор?

  • Позначте стрілками та буквами основні та проміжні сторони горизонту.

  • Як визначити сторони горизонту за відомим напрямом на північ?

  • Що називається лінією горизонту?

  • За якою зіркою та в який спосіб можна визначити сторони горизонту?

  • Що називається числовим масштабом?

Творчі (проблемні) завдання і запитання:



  • Чому вода в грунтових колодязях не замерзає?

  • Які причини виникнення землетрусів?

  • Як можна визначити похил рівнин?

  • Чому в океані ніколи не зникає вода?

  • Чому Північний Льодовитий океан вкритий кригою?

  • Які причини виникнення океанічних течій?

Практичні завдання:



  • Намалюйте схему будови флюгера, назвіть його основні частини;

  • Нанесіть на контурну карту півкуль межі теплових поясів;

  • Намалюйте вулкан у розрізі та покажіть його складові частини;

  • Нанесіть на контурну карту півкуль найбільші рівнини. Напишіть їх назви та висоту над рівнем океану.

-13-

  • У картах атласу знайдіть гори Гімалаї та підпишіть цифрові показники їх вершин. Поясніть, чому на їх вершинах не тане сніг.

В своїй діяльності намагаюсь створювати умови для самостійного виконання практичних завдань учнями, привчаю їх виконувати із самого початку навчального року.

З метою детального вивчення предмета або явища використовую прийоми, які допомагають учням успішно засвоїти навчальний матеріал, вникнути в суть географічних процесів. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального матеріалу, використовую різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом тощо. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах

Є багато причин,що стимулюють пізнавальні інтереси учнів до вивчення географії: люди, книги, засоби масової інформації, екскурсії тощо. Та передусім – це навчальна діяльність.

(Додаток 6,7)

Кожен з методів має певні переваги і недоліки. Ефективність їх застосування визначається специфікою конкретного процесу навчання, універсальних рекомендацій щодо складу і застосування методів навчання не існує, тому я самостійно приймаю рішення про використання того чи іншого методу або прийому на основі свого власного досвіду, врахування особливостей учнівської аудиторії з метою максимальної ефективності процесу навчання.

Новизна технології пізнавального процесу полягає в активному використанні накопичених знань, тобто опора на відоме учням. У різноманітті самостійних видів робіт, які надають можливість учневі доходити до істини самостійно «від мети вчителя – до мети учня».1

Таким чином, праця, що затрачена на виховання пізнавального інтересу виправдовує себе в усіх відношеннях: підвищує якість знань, просуває дитину в загальному розвитку, допомагає здолати труднощі, вносить радість в життя дитини, підлітка, впливає на весь характер роботи, удосконалюючи її способи, сприяє продовженню освіти і самоосвіти та піднімає особистість дитини на більш високий ступінь.




1Байкова З.Г. Формирование системи понятий. М.Педагогика. 1988.

-14-


ВИСНОВКИ
К.Д. Ушинський вважав, що діти відрізняються між собою розумовими здібностями., темпом засвоєння нового матеріалу. Особливостями пам’яті, психіки та фізичним розвитком. Усі ці відмінності повинен знати і враховувати вихователь у своїй роботі, бо «…якщо вихователь не враховує в процесі навчання вікових та індивідуальних особливостей своїх вихованців, він може нашкодити їм».1

Вчителеві доводиться самостійно розв’язувати щодня різноманітні педагогічні завдання:



  • Як найкраще поєднати методи і прийоми під час пояснення даного матеріалу?

  • Як диференціювати самостійну роботу?

  • Як вивчати особистість учня?

  • Як вплинути на байдужих дітей?

  • Як знайти довготривалі стимули до праці?

  • Як організувати роботу над об’ємним текстом і маленькою за обсягом перлиною пейзажної лірики?

  • Як краще перевірити домашнє завдання?

Цих проблем безліч. І скільки б не було методичних рекомендацій, щоразу, коли виникає потреба їх застосувати, учителеві слід обміркувати різні варіанти. Щоб не помилитися, маємо добре орієнтуватися в тому надбанні, яке є в сучасних посібниках, статтях, збірниках із досвіду роботи кращих вчителів. А таких книжок зараз чимало. Щоб опанувати на творчому рівні нові методики, потрібно аби на окремому уроці й у системі уроків учитель досягав взаємозв’язку навчального, розвивального і мотиваційного компонентів навчальної діяльності, утверджував гуманні

взаємовідносини в класі, активно використовував різні форми співробітництва з учнями. Для цього в процесі підготовки та проведення уроку учитель не тільки орієнтується на його зміст, а й одночасно продумує, як це зробити з найбільшою користю для розвитку особистості дітей, збереження їх емоційного благополуччя, оптимізму, розвитку позитивного ставлення до навчання, уміння вчитися. Тому чим повніше, надійніше і послідовніше на уроці вдається пов’язати змістовий, процесуальний та мотиваційний компоненти навчальної діяльності, тим сильніше система уроків впливатиме на виховання і розвиток учня.

Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили орієнтації в галузі освіти. Нова освітня філософія визначила головну стратегію педагогічної діяльності: спрямування навчально – виховного процесу на формування духовного світу особистості, утвердження загальнолюдських цінностей, розкриття потенційних можливостей та здібностей учнів1.
1Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения. М. 1995.

-15-


Тому я вважаю, що при підготовці до уроку слід враховувати вікові та психологічні особливості дітей. Найбільш ефективними є ті форми навчальної діяльності, ті інноваційні технології, які розвивають пізнавальний процес і самостійність, ефективність, освітність процесу, індивідуальну траєкторію учня, рішення нестандартних задач нестандартними способами, спрямованих на розвиток творчих сил, здібностей та нахилів особистості.

Нові вимоги щодо організації навчально – пізнавальної діяльності учнів, потребують застосування сучасних технологій навчання, які передбачають розробку комплексних програм взаємодії вчителя та учнів в навчальному процесі1.

Для кожного вчителя дуже важливо оволодіти тією сукупністю прийомів та засобів, за допомогою яких у школярів в процесі навчання розвиваються комунікативні вміння, виховується воля, виробляється зосередженість, виникає бажання вчитися, долати труднощі.

Сучасні технології навчання базуються на використанні методологічної системи, основу якої становлять активні методи навчання, що забезпечують формування особистісно, професійно та соціально значущих якостей учнів через інтерактивізацію учасників за рахунок спеціально створених умов навчального середовища.

Сучасні технології навчання застосовуються не тільки для глибшого розуміння і засвоєння інформації, а й її використання, що дозволяє сформувати систему знань з даної дисципліни та включити її до власних надбань учня.

Активний діяльний підхід до визначення форм організації і методів навчання як дуже важливого способу управління діяльністю учнів, а отже, їхнім індивідуальним психічним розвитком, вимагає від вчителя пошуку конкретних видів діяльності, які б допомагали йому досягти зазначеної мети.

Завдання вчителя – виховувати творчу особистість, обумовлює перед школою необхідність залучення учнів до таких видів діяльності, в яких би мали проявлятися творчі здібності дитини. Кожен урок має бути творчим актом, в

якому і педагог, і учень з однаковим задоволенням пориваються на пошуки істини.

В контексті реформування та модернізації шкільної освіти вчитель повинен готувати людину, здатну бути активною, творчою, ефективною в національному і глобальному демократичному просторі.

Переконана, що саме через інноваційні технології навчання можна виховати творчого учня, бо «те, що я чую, я забуваю; те, що я бачу, я пам’ятаю; те, що я роблю, я розумію», - говорив великий китайський філософ Конфуцій.

Саме в цьому й визначається загальноосвітня роль географічних знань і, відповідно, окреслюються функції шкільної географії як одного з компонентів шкільної освіти.

-16-


ЛІТЕРАТУРА
1. Беспалько В.П. Педагогика и прогрессивные технологии обучения.

М.1995.


2. Ващенко Л. Інноваційні процеси в системі загальної середньої

освіти.//Освіта №3, 2003. ст..97-104


3. В.П. Корнєєв. Технології в навчанні географії.

Видавництво «Основа», Харків, 2004.


4. В.П.Корнєєв. Дидактичні ігри як засіб навчального процесу на уро-

ках. Методика викладання біології,хімії,географії.К..Освіта. 1992


5. Державна національна програма «Освіта». К., 1994.
6.Державний стандарт загальної географічної освіти. Географія. №1

1997.
7. Інноваційні технології в роботі вчителя географії.

Видавництво «Основа», Харків, 2011.
8.Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі.-К.:

«Стафед-2»,2000.


9. М.О.Врублевська. Секрети успішного уроку географії.

Видавництво «Основа», Харків, 2005.


10. Національна доктрина розвитку освіти України в ХХ1 ст. К., 2003.
11 Понурова Г.Н.. Проблемный поход в обучении географии в

средней школе-М. Просвещение,1991.-(Б-ка учителя географии)



-17-

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка