Література та життя. Проза та поезія в формуванні духовності людини



Скачати 100.85 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір100.85 Kb.
ТипУрок

Урок-засідання круглого столу на тему:

«Література та життя. Проза та поезія в формуванні духовності людини».

Мета: узагальнити знання учнів з курсу зарубіжної літератури; вчити філософськи мислити, опираючись на ключові твори літератури, котрі мали важливий вплив на формування духовності, гармонійної особистості. Виховувати любов до літератури різних жанрів.

Хід уроку:

Вступне слово вчителя.

Діти, у нас сьогодні не звичайний урок, де б ми вели розмову про конкретного автора та його твір, а засідання круглого столу на тему: «Література та життя…». До дискусії запрошую вчителів світової та української літератури, котрі мають можливість висловити власну точку зору, спираючись на життєвий досвід, з приводу впливу літературних жанрів на людські почуття…

Нині стало актуальним роздумувати над важливістю шкільних предметів. Безумовно, рідна мова, математика, історія… Їм віддається перевага. А ми поміркуємо над тим, чи дійсно література є підручником життя… Адже мої колеги ведуть дискусію над питанням, що є важливішим у літературі – краса художнього слова, авторський стиль, чи глибокий повчальний зміст твору… Я люблю свій предмет, і завжди мені приємно співпрацювати з вами, бо ви любили читати, емоційно декламували поезію... А ще … ми знаходили хвилинки для життєвої філософії… Гостям – колегам хочу сказати, що участь у дискусії беруть мої учні-восьмикласники, котрі поділяться враженнями від вивчення прозових та поетичних творів.

Хочу розпочати нашу дискусію з поезії, котра належить моїй учениці Ані Радченко:

«Література – це багатство,

В якім пала людська душа…

Не пояснити це поняття,

Як не побачить, де межа

Між тим, що відчували,

Як мріяли й кохали

Колись у давнину,

Чи й зараз, – не збагну.

Думки їх, почуття, переживання

Живуть на сторінках книжок

Не зрозуміти тогочасного кохання,

Але прекрасний нам воно дає урок.

Між ними – прірва у мільйони років,

Чуже життя, традиції і долі.

Назустріч почуттям зробили пару кроків,

І вже любов їх не у власній волі.

Вона пережила своїх батьків,

З чиїх чуттів раптово зародилась,

Та, не покинувши Шекспірових рядків,

В травневу ніжну ніч мені приснилась…

Звертаю вашу увагу на питання до нашої сьогоднішньої дискусії. (зачитую питання з мультимедійної дошки).



Питання до дискусії:

  1. Краса чистих людських взаємин на сторінках прозових творів зарубіжної та української літератури.

  2. Ностальгійний екскурс «Мій улюблений програмовий прозовий твір».

  3. Поезія живе в кожному... Чи ми просто вчили вірші для оцінки…

Учитель. То ж, розпочинаємо з прози. Приємно спілкуватись з інтелектуалами, котрі, без сумніву, полюбляють прозові твори і не тільки програмові.

Програма 7-го класу, в особливості розділ «Краса чистих людських взаємин» дуже співзвучна з темою нашої дискусії. То ж, поділимось враженнями від тих творів, які, на мою думку, не могли не залишити глибокий слід у ваших душах.

І так, М.Гоголь та його твір «Тарас Бульба».

1 учениця. Постать М.В.Гоголя для нас є харизматичною. По-перше, навколо нього присутня аура таємничості,по-друге, він жив і навчався в Ніжині. Цим і викликаний особливий інтерес до його творчості. Хочу сказати, що вивчати повість «Тарас Бульба» було цікаво й напружено захоплююче, адже у ній знайшла відображення історія, а значить правда, що відбувалась з українським народом, а ще – глибока моральність, яка склалась навкруги родинного трикутника Тарас – Остап – Андрій. Спочатку ми трішки насторожено спостерігаємо, як батько, зустрівшись з синами, налаштовує з ними відносини, але далі стає зрозумілим,що він хоче бачити в них справжніх чоловіків, воїнів. Жаль, що Тарас не є ніжним, турботливим чоловіком, адже так хотілось, щоб він обійняв дружину, мовив лагідні слова.

2 учениця. Довго в класі вели дискусію стосовно зради Андрія, намагались зрозуміти, знайти причини, адже багатьом він був симпатичним героєм. Саме він був ніжним з мамою, його сентиментальність була помітна ще в роки навчання в бурсі. Ми говорили про силу кохання, але цього було замало, щоб зрозуміти зраду. Дехто плакав на уроці, важко було повірити, що батько може вбити сина. Але саме в такий спосіб була продемонстрована ціна зради...

Учитель. Мені здається, що твір «Тарас Бульба» складнуватий для вивчення в сьомому класі, але важливим є розуміння учнями його глибини і гадаю, що ганебність зради, в будь-яких її проявах, зрозуміла кожному.

Отже, виховна мета повісті очевидна, але я пропоную відчути красу художнього слова Гоголя... (учениця читає напам’ять уривок «Чуден Днепр при тихой погоде …»).



Учитель. А зараз звернемось до творчості американця-новеліста О.Генрі, котрий в невеликих за обсягом новелах знаходив родзинки з найпотаємніших куточків людських душ.

Учениця. Новела «Останній листок» – маленький шедевр, але з великим моральним наповненням. На чотирьох листочках помістились уроки на все життя. По-перше, приклад жіночої безкорисної дружби Сью та Джонсі разом з О.Генрі відкривають нам очі на щирість відносин...

Але мене, особисто, вразив художник Берман... Він мріяв намалювати шедевр... Неаполітанський водоспад... Схоже не був талановитим, визначним художником... Але життя йому надало можливість створити шедевр, під проливним дощем, стоячи на драбині, намалювати «незвичайний листок», листок НАДІЇ, завдяки якому повірила в життя Джонсі.



Учитель. Безумовно, талант О.Генрі особливий, в малу літературну форму вкласти такий глибокий зміст…Це великого варто.Тому буде доречним згадати ще одну новелу - «Дари волхвів».Подумаємо,в чому її глибина?

Учениця. Без хвилювання неможливо згадувати, як Делла та? впереддень Різдва, не маючи грошей,намагаються підготувати подарунки один одному жертвуючи найдорожчим...Їх вчинками керує любов,а тому дівчина відрізає волосся,а Білл продає годинник... Розв’язка сумна,але сила кохання настільки неосяжна,що можна по-доброму позаздрити...

Учитель. Зверніть увагу на слайд, наскільки засоби образотворчого мистецтва допомагають зрозуміти вчинки героїв новели «Дари волхвів»

Шановні гості, проблема дітей та батьків давно є актуальною, і література не стоїть осторонь. То ж, звернемось до оповідання Д.Олдріджа «Останній дюйм».



Учень. Прізвище Олдрідж не досить відоме в літературному світі, а тому мені хотілось якомога швидше прочитати твір, та ще й назва інтригувала. Ми в класі з ентузіазмом обговорювали відносини Деві з батьком. Усім і мені особисто не подобався тон батька, в якому він, постійно роздратований, спілкувався з сином. Здавалось, ніби батько запрограмований постійно дратуватись... Дуже жаль було Деві, котрий хотів батьківського тепла, а натомість чув роздратовані крики. Напрошується питання – хто ж винний, в цій ситуації? Можливо, ви, присутні в залі, приєднаєтесь до нашої дискусії і дамо відповідь на це питання...

Учень. Зрозуміло, що автор дає шанс, можливо останній, порозумітись двом чоловікам – малому та дорослому... І саме трагедія, коли акули покусали батька, розкрила душу та фізичні можливості Деві. Він тягнув батька на собі в літак, потім, під його керівництвом, уявити тільки, керував управлінням... Не авто, а літака... Історія закінчилась оптимістично. Ми в класі навіть намагались уявити фінал цього твору, адже автор її не зовсім завершив. Мабуть хотів, щоб ми, кожен по-своєму, уявив хеппі енд...

Учитель. Шановні колеги й діти, готуючись до нашої розмови, я поцікавилась, які твори української літератури розкривають тему краси чистих людських взаємин.

До слова запрошую Ременюк Л.О. (виступ)



Учитель: Діти, роки навчання в школі пролітають швидко, і в мене виникає асоціація стосовно шкільного життя з календарем, листочки якого невпинно відриваються, і от рік завершується... А у нас кожний серпень ностальгійно сповіщає про початок нового навчального року… Яким він буде?... Чи запам’ятається чимось особливим... То ж поділіться, будь ласка, враженнями від творів, які залишили у вас особливо незабутні спогади в процесі вивчення зарубіжної літератури... Таким чином ми переходимо до обговорення другого питання дискусії «Ностальгія за улюбленим твором».

Учениця. Кожний урок зарубіжної літератури для мене – можливість відкрити щось нове цікаве…

Я люблю поезію, та все ж вважаю, що більш наближеною до життя є проза. Велике враження справив на мене твір Ч.Діккенса «Різдвяна пісня у прозі».

Згадую, що нікого в класі не було байдужого до долі Скруджа. Виникла страшна відраза до скупості героя, але наскільки інтриговано задумав Діккенс ввести подорож у Минуле та Майбутнє, щоб примусити героя змінитись.

Можливо, хтось не повірить у такі перетворення, але нам дуже хотілось, щоб герой став добрим … Десь у класі восьмому ми у вчителя питали: «А хто складає програми з нашого предмету, якщо якісь твори не подобались…» А згодом розуміли, чому той чи інший твір запропонований нам для вивчення.

Тільки наближаються Різдвяні свята, так і згадується Скрудж, виникає бажання підготувати рідним та друзям подарунки, пробачити все негативне і, просто, творити Добро.

Учитель. Діти, чи неправда ці слова щирі і ми є свідками того, як повість Діккенса виховує, примушує задуматись..

Впевнена, що той, хто глибоко займається англійською лінгвістикою, обов’язково прочитає твір в оригіналі і сповна відчує авторську манеру.



Учень. Я люблю історичну прозу, а тому сьогодні хочу згадати роман В.Скотта «Айвенго». В 7-му класі нам було складно розібратись в історичних нюансах середньовічної Англії, та й прочитати хотілось повний текст, а вражала товщина книги.

Чим більше читав, то все більше захоплювався справжніми чоловічими характерами. В.Скотт не ховав негативу, а реалістично зображував образи лицарів, а ми, аналізуючи твір, зачитувались епохою лицарства.

Згадую, як ми готували творчі завдання і всім хотілось малювати лицарів на конях, а це було дуже складно…

Учитель. Діти, говорячи про можливості прози та поезії, скажіть, чи вдалося б В.Скотту написати і «Айвенго» в жанрі поеми? (Дамо волю уяві).

Учениця. Гадаю, що роман, як прозовий твір, дає більші можливості і важко уявити, що поема «Айвенго» була б така глибока.

Хоча зараз згадалась «Пісня про Роланда» (французький героїчний епос), яка в поетичній формі досить вдало відобразила історично-військові події, образи Роланда, Олів’єра, Карла.



Учитель. Хто ще хоче понастальгіювати на тему улюбленого твору?

Учениця. Життя наше – суцільна боротьба і не кожний готовий прийняти її жорсткі правила… А як же тоді здійснити мрію, досягти успіху?... У математиці відповідей на це питання не знайдено…

А от роман Д.Дефо «Робінзон Крузо» дасть відповіді на найнепередбачуваніші питання Повість пригодницька, дещо гіперболізована, але який приклад для нас, як не скорятись обставинам, не піддаватись песимізму, як знаходити на їх відсутність, читалось, як то кажуть, на одному диханні…І стало зрозумілим, чому знаменитий мандрівник збираючись у кругосвітню подорож захотів взяти саме цю книгу. Погодьтесь, що саме така книга актуальною буде завжди актуальною і саме на уроці зарубіжної літератури я і мої однокласники відкрили цей роман.



Учитель. Таким чином, підводячи підсумки нашої розмови про роль прозових творів у формуванні гармонійної особистості у розкритті теми краси чистих людських взаємин, хочу сказати, що задоволена тим, що вивчені прозові твори не залишили вас людьми байдужими, що вони примусили задуматись над важливими життєвими пріоритетами.

А щоб продемонструвати ліричні можливості прози, пропоную прослухати уривок з прози Гоголя (звучить уривок у виконанні )



Учитель. Читаю поезію

Поезія – то є людська душа,

То втілена в словах таємна мрія,

То усмішка дитини на устах,

Що словом душу матері зігріла.

Поезія – покликання душі,

Народжене природою самою,

То витвір божий, то свята рушіль,

Що сповнена краси та щирої любові.

Нехай вона, зігрітая добром,

Омита кришталевою сльозою,

Думками сповнена, приходить в кожен дім,

Живе в віках перлиною святою.

Погодьтесь, прекрасні ліричні рядки… Але вивчення програмових поетичних творів є дещо складнішим ніж прози, оскільки лірику, можливо, не всім дано зрозуміти, проникнутись нею... Тож запрошую Вас, дорогі гості, поговорити про місце лірики в Вашому житті...

Я тримаю в руках дві поетичні збірочки поезій наших учнів та вчителів тих, кому не чужі тонкі струни серця, хто фрагменти життя пропускає через ліричну палітру душі.

То ж, до слова запрошую Віру Григорівну. (читає власну поезію)

Дякую, то ж скажіть будь-ласка, наскільки вам складно давати уроки, присвячені вивченню поезії?

Учитель: В обох збірочках є поезії Олі Сунцової, котра творить різнопланові поезії, розкриває свій внутрішній світ з допомогою рим. До речі, Наталія Аркадіївна, мама Олі, моя колега, любить літературу і це передалось, донечці.

- Оля, будь відвертою, як тобі й твоїм однокласникам дається вивчення поезії? Чи ви отримуєте задоволення від спілкування з поетичним світом, а чи просто вчите на пам’ять, щоб отримати гарну оцінку? (відповідь учениці, читання поезії)



Учитель. Дорогі друзі, говорячи про місце поезії у нашому житті, хочу представити мою ученицю, нині ліцеїстку, Семенець А., котра змалечку римує й має неабиякі досягнення. Вона здобула перемогу в республіканському конкурсі дитячої творчості «Пурпурові вітрила» в номінації поезія. А на створення конкурсної поезії її надихнув вічний образ Дона Кіхота.., з нашого програмового твору.

Аня, запрошую до слова (читає поезію), скажи, будь-ласка, чим для тебе є поезія? Як вона створюється? Чи є у тебе улюблений поет? (розповідь учениці).



Учитель. Діти, мені дуже імпонує поетичний розділ програми української літератури стосовно тематики «Краса чистих людських взаємин». В особливості, «Лебеді материнства» В.Симоненка.

- Діти, чи заділа вас за живе ця поезія? (відповіді дітей).

А зараз у нас сюрприз. Поезія Симоненка покладена на музику і її виконають учні.

Дорогі гості, можливо хтось із вас хоче прочитати власну поезію чи улюбленого поета? (слово гостям) Все ж,завершити розмову про поезію хотілось би дивовижними рубаями Омара Хайяма,оскільки з плином часу вони не втрачають актуального шарму,а все більш яскраво вражають мудрим баченням життя.(Учні читають рубаї)



Отже, завершується час нашої дискусії. Гадаю, що вона була корисною як для учнів, так і для вчителів. адже наші уроки літератури завжди обмежені рамками програми, а сьогодні ми поділились враженнями, поспілкувались і прийшли висновку, що література дійсно пов’язана з життям. Зичу, щоб життя ваше все ж не перетворювалось на прозу, а струни серця були наповнені прекрасною поезією.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка