«Литература родного края»



Скачати 91.84 Kb.
Дата конвертації11.05.2018
Розмір91.84 Kb.
ТипЛитература

Государственное бюджетное профессиональное образовательное учреждение Республики Крым

«Прудовский аграрный техникум»

Утверждаю:

зам. директора по УВР

Скобликов В.В.

Творческая встреча с поэтом, писателем, односельчанином

Латанским В.Г.



«Литература родного края»

c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4503.jpg

Подготовила и провела:


Библиотекарь Борсоева Людмила Петровна

с. Пруды


2015г.
Цель: Познакомить учащихся с творчеством талантливого поэта-учителя, члена союза журналистов, члена союза писателей, односельчанина В.Г.Латанского, способствовать воспитанию любви к родному краю, родной земле.
Оформление читального зала:
Книжная выставка: «Литература родного края» (произведений Латанского В.Г.)
Место проведения: Читальный зал библиотеки
План проведения мероприятия:

1.Вступление. Библиотекарь Борсоева Л.П.

2.Ведущая мероприятия : Федорчук Л.обучающаяся гр.11 «Повар, кондитер»

3.Чтецы: Габченко Н.Г. –преподаватель украинского языка и литературы

Дябина Аня – гр.12

Кочакова Люба –гр.12

Толочкова Вера – гр.21

Федорчук Лариса – гр.11

Габченко Н.О. – инженер электронщик

4. Выступление члена союза журналистов, члена союза писателей, односельчанина Латанского В.Г.



Ход мероприятия
Библиотекарь: Крымская земля щедра на таланты. Много поэтов и писателей живут в Крыму. Сотни страниц поэтических сборников и собраний сочинений написано. Поэзия о Крыме поистине бесгранична.

В степной глубинке Присивашья, в нашем селе Пруды Советского района живет одаренный и талантливый поэт, наш современник и земляк Василий Григорьевич Латанский. Его стихи искренние и сердечные, душевные и откровенные, мелодичные и открытые. Тонкий знаток детской психологии, он живо, доступно, с лирической усмешкой открывает мир детства. И сегодня мы рады приветствовать у себя в гостях Латанского Василия Григорьевича бывшего директора Прудовской средней школы.


c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4497.jpg
Вступительное слово библиотекаря Борсоевой Л.П.

Ведущий: Учительница из Семисотки Ленинского района Екатерина Степчич написала стихотворение посвященное Василию Григорьевичу
«На 70-семидесятилетие».

Чтец: Серед степів, де небо коливається вітрами

І по каналу синім маривом пливе,

Село Пруди розкинулось широкими ланами,

Василь Григорович Латанський там живе.

Поет, прозаїк, педагог і публіцист

Піввіку служить Музі – не забаві.

А щедрий дар людський – свій поетичний хист

Він присвятив служінню благородній справі.

І справа та у книзі, думці, слові,

Правдивому, простому, пристрасно-болючім,

У одкровеннях, в почуттях, у лагідній розмові

Про радості людські і втрати неминучі.

Дитячий світ живе в його книжках,

Розумний, радісний, дотепний, гомінливий

(А не безглуздий сміх, і не безглуздий страх) -

Цей світ омріяний поетом і щасливий…

Поезія його думками перевита

Про школу, школярів і долю непросту

Того, чиє звання над величаве – Вчитель,

Того, що завжди ставить на мету

До серця й розуму дитячого дійти…

Вчитайся у Луганського – добрішим станеш ти!

Нехай же сім десятків Ваших мудрих літ

Не стануть перешкодою, щоб у новий політ

Знялася Муза Ваша вільно і правдиво

І розцвітала новими барвами

на радість всім, на диво!
Тому живіть, Поете, довго-сотні років!

Нехай здійсняться Ваші сподівання на Красу,

На Мудрість і Добро, бо їх у світ широкий

Ваші крилаті вірші, як лелеки, нам несуть!


c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4499.jpg

Преподаватель украинского языка и литература Габченко Н.Г.

читает стихотворение «На 70-семидесятилетие» Е.Степчич

Ведущий: Латанский Василий Григорьевич родился 18 ноября 1938 года в небольшом селе Луковка Екатеринопольского района Киевской (ныне Черкасской) области, в семье колхозников-хлеборобов отец был ездовым, а мать дояркой.
Чтец: Верни до мене материнська мово

З далекого черкаського села,

Де чорнобривці квітнуть чорноброво

І стежечка на Тікич повела!

Нехай й серці заструмує слово,

Те, від якого мамине тепло.

Хай будить пам ять пісня колискова,-

Без неї нас на світі не було!


c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4515.jpg
Учащаяся группы № 12 Аблякимова Зера читает стихотворение «Верни до мене материнське слово»
Ведущий: Стихи он начал писать с шестого класса, опубликовывал их в детских изданиях, в пионерских газетах и журналах. Участвовал во многих литературных конкурсах и неоднократно побеждал.
Чтец: Я думав: там за небокраєм,

Де море в тиші замира,

Свою жар-птицю відшукаю,

Бодай торкнутись її пера.

Та обійшов у непокої

Усі простори, всі світи,-

Ніде жар-птиці чарівної

Не зміг знайти, не зміг знайти!


І ось стою коло хатини,

Коло тієї, край села…

І плачу, плачу мов дитина,

Що знову матінку знайшла.


Ведущий: Быстро бегут года. После трехлетней службы в армии в 1960году он поступает на филологический факультет Львовского государственного университета имени И.Я.Франко. Принимал участие в работе университетской литстудии «Франкова кузня». В 1965 году Василий Григорьевич окончил университет и по распределению приехал в поселок Советский, где работал учителем украинского языка и литературы. Затем полтора года возглавлял Советский районный отдел народного образования. После этого был направлен в село Пруды, где тридцать четыре года являлся директором школы и обучал детей украинскому языку. «Увесь свій вік я, діти, вам віддав» - в этих словах заключен весь смысл жизни поэта-педагога Василия Григорьевича Латанского.
Чтец: Ой школярики,

школярочки мої –

Невгамовні щебетливі солов ї!

Сорок літ пісні щебечете мені

І веселі, і журливо чарівні.

А як прийде літо-літечко в сади,

Полетіли - розлетілись хто куди…

Де ж ви заблукалися,

У яких світах?

Ви ж моя надія, ви ж мої літа!

Кличу на розмову, та чи всіх зберу…

Над моїми веснами

журавлине «кру».

Гомонять за школою

хлопці-явори…

Я із вами б знову шлях

свій повторив.

c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4510.jpg
Габченко Назар, сотрудник техникума, инженер-электронщик, читает стихотворение «Ой школярики, школярочки мої»
Ведущий: Есть у Василия Григорьевича легенды и сказки. В алфавите «Кримська абетка», каждая буква это миниатюра из истории родного края. Вот небольшая часть из этого алфавита.
1 уч-ся Артек

Артек? Це – сонячне містечко,

Від моря зовсім недалечко.

2 уч-ся Бахчисарай

Ви знаєте Бахчисарай?

Чудове місто, просто рай!

1 уч-ся Ведмідь-гора

Де Артек, Ведмідь-гора

На пісочку загоря.

2 уч-ся Голка-риба

Шию, шию дні і ночі –

Море шитися не хоче.

1 уч-ся Гліцинія

Цвітом синім світилася,

В синє небо дивилася.

2 уч-ся Демерджі (гора)

А скажи-но, а скажи,

Що за диво Демерджі?
1 уч-ся Едельвейс

Я на вершечку Кримських гір

Усім вітрам на перекір!

2 уч-ся Євпаторія

Де наш Лесик? В Євпаторії,

У бабусі, У Вікторії.

1 уч-ся Журавель

Зажурилась журавлиха,

Журавля журила стиха.

2 уч-ся Зимоцвіт

Хай сніги в Криму і стужа –

Він цвіте, йому байдуже!

1 уч-ся …И…

Лесь не зна й ніхто не знає,

Чом «и» слів не починає.

2 уч-ся Іволга

Крук до Іволги: - Кар-р! Кар-р!

Ти куди? Вже на базар?

1 уч-ся Їжак

Їжак, їжачиха й синок – їжачок

Вдягнулися в шубки із гострих

шпильок.


2 уч-ся Йорж

Одні йоржі та окуні

В Салгир ловляться мені.

1 уч-ся Лось

Ой мисливці лісом гнались,

Взяти лося намагались.

2 уч-ся Роман-кош

Це – найвища в нас гора,

Гляньте: хмари підпира!

1 уч-ся Сімферополь

Із Сімферополя, столиці Криму,

Усі дороги ведуть до Рима.

2 уч-ся Феодосія

Де та Феодосія?

Там не був і досі я.

1 уч-ся Чайки

Ми літаемо над морем,

Знай из Хвилями говорим.
2 уч-ся Щука

От так штука, от так штука!

укусила Леся щука

1 уч-ся Ялта

Там, на морі, коло Ялти,

Легкокрилі білі яхти.
c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4514.jpg
Учащиеся группы № 11 Федорчук Лариса и Толочкова Вера читают

алфавит «Кримська абетка»

Ведущий: Стихотворения Василия Григорьевича отличаются образностью и разнообразием эпитетов, метафор, олицетворений. Слушая стихи невольно представляешь то, о чем он пишет. А пишет Василий Григорьевич не только на украинскоя языке, но и на русском.

Чтец:

Одуванчик.

Он стоит на ножке тонкой,

Словно аист в поле чистом,

И накрылся как шапчонкой,

Белым зонтиком пушистым.
Дунул ветер и поднялся,

Кверху шарик белоснежный,

Покатился, затерялся,

В синеве исчез безбрежной.


И одна осталась ножка,

Но весна несет обновы.

И опять он у дорожки

С белым зонтиком пуховым.



Чтец: Яблонька.

Еще вчера была мала,

Смотрела так невинно –

Сегодня пышно расцвела

У старого овина.
Она сменила внешний вид.

Я говорю вам честно,

Что то, не яблонька стоит,

А под венцом невеста.



Ведущий: В поэзии Василия Григорьевича кроме щедрости и задушевности есть такая черта как лирическая усмешка.


Чтец Я сміятися не хочу,

Та смішить веселий сон,

І лоскоче, і лоскоче,

Той, що з казки, Лоскотрон.

Йду гуляти – і сміюся,

Їсти сяду – хи-хи-хи!

«В тебе сміху,- це бабуся, -

Мабуть, буде три міхи».

Вже сміятися не хочу.

Та смішить веселий сон.

І лоскоче , і лоскоче

Добрий дядька Лоскотон.


Чтец Перерва

Натомились наші пера.

Довго тягнеться урок.

Ну коли вже та перерва,

Ну коли вже той дзвінок,

Продзвенів! Ура! Свобода!

Скільки радості для ніг!

Хто не бігає, а ходить,-

Піднімаємо на сміх.

Устигаємо у класі

Ми вчинити тарарам,

Лоб розбити, ніс розквасить,

Схуднути на кілограм…

Відпочили наші пера.

Починається урок…

Ну коли вже та перерва?

Ну коли вже той дзвінок?
Библиотекарь: А сейчас слово предоставляется Василию Григорьевичу Латанскому.

……………………….



Библиотекарь: Сегодня мы познакомились с творчеством Василия Григорьвича.

Разрешите поблагодарить и пожелать Василию Григорьвичу долгий лет жизни и нових творческих успехов. До новых встреч!



c:\users\админ\desktop\с назаром\фото в общую\фото латанский\img_4528.jpg
Вручение цветов писателю в знак благодарности

Использованная литература:

  1. КононенкоД. «Гомонять за школою хлопці- явори…»

  2. Латанский В.Г. Ужинок. Советскій р-он, друкарня, 1997г.

  3. Латанский В.Г. Як очі – такий світ. Советскій р-он, друкарня, 1997г.

  4. ЛатанскийВ.Г. Де взялась ведмідь- гора? Сімферополь. Доля, 2013г.





Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка