Література рідного краю. М. Трублаїні «Шхуна



Скачати 62.66 Kb.
Дата конвертації11.05.2018
Розмір62.66 Kb.
ТипУрок

ТЕМА: Література рідного краю. М. Трублаїні «Шхуна «Колумб»

МЕТА: ознайомити учнів із життям та творчістю М.Трублаїні, на прикладі твору виховувати любов та повагу до людей, сильних духом, мужніх і незламних, утверджувати почуття патріотизму, любові до життя; розвивати вміння аналізувати прочитане.

ОБЛАДНАННЯ: портрет письменника, виставка творів, карта, мультимедійний проектор, Skype (або презентація)
ХІД УРОКУ

І. Забезпечення емоційної готовності.

Чи любите ви море? Можливо, вам буде легше відповісти на це запитання після перегляду відеосюжету про море. (Перегляд відеосюжету). Продовжте речення «Я люблю море, тому що…»


ІІ. Оголошення теми й мети уроку.

Моя мета — запалити юних читачів бажанням

стати дослідниками, моряками, авіаторами,

інженерами, вченими, що перемагають усі стихії.
М. Трублаїні

 

Учитель: Справді, мабуть, не знайдеться людини, яка б не любила море. Його безмежну синю далечінь, хвилі, що котять і котять свої води до берега, ніжно обіймаючи тебе, теплий пісок, чайки, які торкають крилом воду, заспокійливий шум прибою… Дуже любив море й Микола Трублаїні, із життям та творчістю якого ми сьогодні познайомимося. Про відомого нашого земляка вам розкажуть екскурсоводи шкільного музею Миколи Трублаїні. Цей музей було створено силами учителів НВК№2 у 2013 році .



Екскурсовод 1 : (розповідь ведеться у формі віртуальної подорожі до музею. Учні класу через Skiype бачать екскурсію або у вигляді презентації).

Народився М. П. Трублаїні (справжнє прізвище Трублаєвський) 25 квітня 1907 року у селі Вільшанка на Поділлі (тепер Крижопільський район Вінницької області). Батько його був лісорубом, а мати вчителькою. У 1915 році Миколу віддали до Немирівської гімназії. Він добре вчився. Але вітер героїки та мандрів не дав йому закінчити навчання. У роки громадянської війни хлопець рушив на фронт. По дорозі упав з поїзда і зламав ногу. Після одужання організував хату-читальню у селі Черепівка, керував місцевою самодіяльністю. Працював у редакції газети «Червоний край».

1925 року М. Трублаїні за направленням їде вчитися на Всеукраїнські курси журналістики до Харкова. Тоді ж майбутній письменник навчається на фізико-математичному факультеті Харківського інституту народної освіти. Згодом стає кореспондентом газети «Вісті».

Учитель:

У цей період розпочались життєві мандрівки Миколи Петровича, наповнені відвагою, суворими та важкими випробовуваннями, які він витримав з честю та гідністю.

Ось тільки деякі з них (показує на карті):

--поїздка до Владивостока;

--участь у двох рейсах на криголамі «Літке». Тропічний рейс із Севастополя до Владивостока та арктичний — із Владивостока до острова Врангеля. За участь у цьому героїчному поході Миколу Петровича було нагороджено медаллю;

— подорож на пароплавах «Сєдов» та «Сибіряков» до Землі Франца-Йосифа;

— мандрівка у тайгу, де розгорталось велике будівництво на річці Ангара;

— участь в експедиції на криголамі «Русанов» у Біле море, мандрівка в Карелію на Кольський півострів.

Саме подорожі надихнули Миколу Петровича на творчість. Адже мандруючи, він збирав матеріали, що лягли в основу його творів.

1931 року вийшла у світ його перша книжка «До Арктики через тропіки». А далі були: «Курсом норд-ост», «"Літке" — переможець криги», «Вовки женуться за оленями», «Лахтак» та інші. А всього було надруковано більше 30 книжок. (пояснення епіграфа уроку).


Екскурсовод 2:

1934 року невгамовний письменник і друг дітей організовує при Харківському Будинку піонерів Клуб юних дослідників Арктики. Члени Клубу налагодили зв’язок із зимівниками полярних станцій. А наступного року вагон з вихованцями Клубу подорожував за Полярне коло. Вагон мав назву «Криголам на колесах». У ньому було все, що потрібно для дослідника Півночі — від компаса до штурманської рубки.

1936 року письменник організував Клуб юних дослідників підводних глибин. Члени Клубу разом зі своїм капітаном М. П. Трублаїні подорожували до Криму і Кавказу. У результаті цих подорожей народились повісті «Мандрівники» та «Шхуна «Колумб».

Екскурсовод 3:

У червні 1941 року розпочалась війна з фашистами. 20 вересня письменник пішов на фронт військовим кореспондентом. З жовтня він узяв участь у бою — допомагав кулеметнику. Це був його перший і останній бій. Через кілька годин по тому Миколу Петровича було смертельно поранено осколком від бомби. А через кілька днів, 5 жовтня, письменник помер. Похований Микола Петрович Трублаїні недалеко від міста Ровеньки Луганської області.



ІІІ. Робота над змістом повісті «Шхуна «Колумб»

Учитель: Повість «Шхуна «Колумб» була написана після подорожі Трублаїні до Криму разом з Клубом юних дослідників підводних глибин у 1938 році.

Міжнародна обстановка в цей час була напруженою. Над Європою і світом збиралися чорні хмари, почалася друга світова війна. Країна, готуючись до оборони, виховувала людей у дусі пильності, допомагала в цьому література. Змальовуючи боротьбу патріотів проти шпигунів, диверсантів, письменники викривали підступи іноземних розвідок, закликали до готовності дати рішучу відсіч ворогам. М.Трублаїні у творі «Шхуна «Колумб» також розробляє тему оборони Батьківщини.

Іноземна розвідка хоче заволодіти кресленнями професора Ананьєва щодо торіанітового піску та гелію, але на заваді їм стають українські діти–патріоти Марко Завірюха, Люда Ананьєва Яся Знайда.

Близький приятель письменника Я. Гримайло згадує: «...коли писав він «Шхуну «Колумб», вивчив всю техніку мореплавства, починаючи від найпотужніших та найновіших лінкорів і кінчаючи звичайнісіньким човном. Їздив у порти, знайомився з життям моряків, сам побував на воді і під водою, на підводному човні і навіть у скафандрі водолаза»



Словникова робота:

Що таке шхуна? Якою ви її уявляєте? (зображення на слайді)

ШХУНА (англ.) – вітрильне морське судно з двома чи більшою кількістю щогл та косими вітрилами, а нині також – і з двигуном внутрішнього згорання.

Проблемне питання (на слайді):


  • Чи схожа сучасна молодь на героїв твору М.Трублаїні?

Бесіда:

  • Яке було призначення шхуни?

  • Яким був склад команди? Як Марко потрапив на шхуну?

  • Яке завдання мав агент 22?

  • Чому Ковальчук вимушений був погодитися на умови Анча – допомагати йому?

  • Завдяки чому шхуна залишилася цілою? Яких зусиль було докладено Максимом для цього? Як це характеризує героя?

  • Яких страждань зазнали Яся, Марко і Люда, перебуваючи на підводному човні?

  • Що довелося пережити Люді? Як вона боролася за виживання? Чи вдалося врятувати Люду водолазам?

  • Прочитати або переказати уривки з твору, які найбільше запам’яталися.


«Упізнай героя»

  1. «Я вмію варити, прибирати, правити човном, перебирати рибу, а всього, що треба, я навчуся» . (Яся Знайда).

2. «А вона була білява, з зеленими очима і кирпатим носиком.» (Люда Ананьєва).

3. «Вони були не погані плавці, і почалося незвичайне змагання. Змагання за життя багатьох людей і врятування судна.» (Марко, Люда, Яся)

4 «Він побоювався його навіть зв’язаного, але тішив себе думкою, як наприкінці цього рейсу наставить йому в лоб дуло револьвера.» (Анч про Марка).

5. «Та ось заклично спалахне вогник, і знову руки знаходять силу загортати воду, повертається надія, відновлюється вперте бажання допливти до маяка.» (Яся).

6. «Коли б я не впізнав Ясю і не сказав про неї дідові та мамі, то всі б попропадали.» (Грицько Завірюха)

7. «Сіла на стілець, одкинулась на спинку і з жахом подумала про своє становище.» (Люда Ананьєва).

8. «Твердо вирішив краще вмерти, ніж виконувати те, що йому наказуватимуть загарбники». (Марко Завірюха).

9. «Ваш піратський човен уже належить не вам. Ваш командир утік. Старший офіцер загинув. Пропоную слухатися мене.» (Люда Ананьєва ).

10. «Достроково склав іспити: всі на «відмінно». Мене переводять на другий курс і забирають у далеке плавання.» (Марко Завірюха).

11. «То ж риба, а не дівчина. Ми її в морі якось кілометрів за п’ять від берега зустріли, хотіли на шаланду взяти – та де там». (Яся)



Робота в групах:

Використовуючи метод «Гронування», охарактеризувати героїв повісті: Марко Завірюха, Люда Ананьєва, Яся Знайда, Анч, Ковальчук.



IV. РЕФЛЕКСІЯ:

Дати відповідь на проблемне питання:



  • Чи схожа сучасна молодь на героїв твору М.Трублаїні?

  • На кого із героїв ви хотіли б бути схожими і чому?

  • Чого навчає нас повість М.Трублаїні «Шхуна «Колумб»?

V. ПІДСУМКОВЕ ОЦІНЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ.

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ.

  1. Переглянути кінофільм «Юнга із шхуни «Колумб». З`ясувати, чи сценарист дотримався сюжету повісті. Що, на вашу думку, цікавіше: читати книгу чи дивитися кінофільм?


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка