Лекція №4 Тема. Інформаційно освітнє середовище навчального закладу План



Сторінка3/4
Дата конвертації29.12.2017
Розмір0.67 Mb.
ТипЛекція
1   2   3   4

3. Підготовка педагогів до роботи в єдиному ІОС навчального закладу


Сучасна освіта передбачає активний обмін інформацією між студентами, викладачами та адміністрацією і максимально використовує для цього сучасні засоби ІКТ. Зростання мобільності життя змушує розробляти й впроваджувати мобільні навчальні системи.

Швидкі неперервні зміни наукових досягнень та процеси глобалізації економіки, культури сприяють швидкому старінню знань, створенню нових цінностей практично в усіх життєвих аспектах: доступу до ринку праці, здоров’я, управління, індустрії, мистецтва, інформації, способам сприйняття дійсності, формі міжособистісного спілкування, якості життя, освіти і т. ін.

Інтенсивний розвиток ІКТ, активне їх впровадження в усі ланки освітньої діяльності породжують низку педагогічних проблем. Необхідно відзначити відсутність системи в розробленні та практичному використанні різноманітних інформаційних ресурсів педагогічного призначення. Засоби інформатизації будь-якого навчального закладу потребують розробки та впровадження різноманітних методичних та технологічних підходів, вимагають відповідних знань студентів.

Побудова ІОС навчального закладу становить лише початок становлення та розвитку процесу інформатизації, що відкриває можливості інтеграції в єдиний інформаційний освітній простір системи освіти України.

В умовах формування інформаційного середовища навчального закладу традиційні педагогічні технології перетворюються у педагогічні інформаційні технології, котрі використовуються в усіх формах освітньої діяльності з метою оброблення, передавання та розповсюдження інформації, перетворення способів її представлення.

Спроби формування ІОС у навчальному закладі переважно зводяться до розв’язання технічних проблем, взаємодії окремих засобів і технологій інформатизації, виникають проблеми універсальної підготовки педагогічних кадрів, які були б здатні комплексно використовувати засоби ІКТ у навчальній діяльності, а також об’єднання в єдину уніфіковану систему інформаційних ресурсів і технологій, що використовуються в навчальному закладі.

Відповідно до цих компонентів ІОС передбачає використання комп’ютерної техніки, програмно-телекомунікаційних середовищ та має включати в себе організаційно-методичні, технічні та програмні засоби збереження, оброблення, передавання інформації, забезпечувати оперативний доступ до інформації, обміну та спілкування студентів і педагогів. В умовах навчального закладу підготовка педагога в галузі ІКТ має бути спрямованою не тільки на навчання компетентних користувачів, а й на вивчення питань, котрі пов’язані з використанням цих технологій в освітній діяльності, тобто на виконання завдання формування технологічної компетентності викладача, що становить багаторівневу систему неперервної підготовки педагогічних кадрів в галузі ІКТ. При цьому передбачається постійне підвищення кваліфікації як через систему курсової, так і самостійної підготовки.

Можна виокремити три рівні комп’ютерної підготовки педагога: початковий, базовий і достатній.

Початковий рівень передбачає формування знань та вмінь на рівні користувача ІКТ: прийоми роботи з комп’ютером, основи роботи з текстовою та графічною інформацією, основи роботи в мережі Інтранет.

Базовий рівень передбачає формування вмінь використання ІКТ як ефективного засобу підвищення якості підготовки, а також для оцінки й аналізу навчальних досягнень студентів.

Достатній рівень слід будувати на основі базового рівня. Це передбачає такі додаткові вміння педагога:

інсталяцію системного та прикладного забезпечення;

використання апаратного забезпечення, мережних та Веб-технологій для спільної роботи в освітньому середовищі.

У підготовці педагогічних кадрів для роботи в ІОС слід дотримуватися таких дидактичних умов:

модульний принцип організації навчання ІКТ;

забезпечення диференційованого підходу в навчанні;

урахування особливостей навчання студентів і педагогів у побудові змісту і принципів реалізації системи підтримуючого навчання;

підвищення мотивації педагогів до вивчення і використання ІКТ у професійній діяльності. Важливим у складі компетентності педагога в галузі ІКТ є його методична компетентність, що передбачає наявність умінь використовувати свої технологічні компетенції для розробки навчальних програм, котрі передбачають системне та ефективне використання ІКТ у навчальному процесі.

Формування базового та достатнього рівня комп’ютерної підготовки педагога може здійснюватися через курсову підготовку, різноманітні форми підвищення педагогічної майстерності в міжкурсовий період на базі навчального закладу.

Слід зауважити, що одержані знання, вміння та навички набудуть потреби, якщо в навчальному закладі функціонує ІОС.

Створення сучасного ІОС навчального закладу передбачає:

проектування, монтаж та налагодження локальної мережі з виділеним сервером, що об’єднує всі комп’ютерні ресурси навчального закладу;

формування медіатеки та впровадження локальних мережних навчальних програмних комплексів;

створення єдиної інформаційної бази навчального закладу;

надання користувачам регламентованого доступу до інформації.

Робота педагога в ІОС потребує модернізації системи методичної роботи навчального закладу, а для цього в навчальному закладі необхідно розробити програму неперервного підвищення професійної компетентності педагогічних кадрів у галузі ІКТ, використання її у відповідності до професійних потреб і здібностей.

У процесі навчання в зв’язку з наявністю навчальної компоненти необхідно чітко дотримуватися психолого-педагогічних, методичних і технологічних рекомендацій.

Основними вимогами до ІОС є наявність методики його використання в навчальному процесі, відбір навчальної інформації, взаємозв’язок з іншими засобами ІКТ, що входять у середовище.

Інформаційні ресурси мають відповідати всім вимогам, що висуваються до традиційних навчальних видань. Ці вимоги будуються з урахуванням вікових особливостей студентів, забезпечують підвищення рівня мотивації до навчання, встановлюють вимоги до відображення інформації.


Праця викладача з навчальними ресурсами в ІОС будується за таким алгоритмом:


  1. Аналіз результатів роботи з вивчення тематичних блоків студентами.

  2. Визначення рівня засвоєння кожним студентом змісту навчального матеріалу з використання засобів ІКТ, які представлені в навчальному освітньому середовищі.

  3. Вибір методики проведення навчальних занять з аналізом можливості використання інформаційних ресурсів.

  4. Проведення порівняльного аналізу цілей і результатів вивчення студентами навчального матеріалу згідно з навчальною програмою відповідно до навчального плану.

  5. Здійснення інтеграції навчальних матеріалів засобами ІКТ.

Виходячи з цього, впровадження ІОС дає можливість його використання в якості:

засобу навчання;

інструмента пізнання;

засобу телекомунікації;

засобу розвитку особистості;

ефективного інструменту контролю та корекції результатів навчальної діяльності.



Особливістю ІОС є те, що темп засвоєння знань залежить від індивідуальних особливостей студентів і збільшується завдяки організації зв’язку між користувачем та інформаційними ресурсами в реальному часі. Індивідуалізація навчання здійснюється завдяки використанню ІОС та реалізації спеціалізованих методів навчання з використанням візуалізації навчальної інформації та можливості передачі, легкого доступу користувача до даних, інформаційно-пошукової діяльності, автоматизації обробки результатів експериментальної діяльності, контролю за результатами засвоєння навчальної інформації.

Виходячи з вище розглянутого, слід відзначити, що в освіті відбуваються зміни парадигми, коли її розглядають як єдину систему, що складається із взаємозв’язаних проектів, основою яких є впровадження інформаційних, науково-методичних механізмів управління та взаємодії навчального закладу з іншими підструктурами.



Метою успішної інформатизації навчального закладу є створення автоматизованої системи управління закладом, що об’єднує всі підструктури та ланки його діяльності та забезпечує:

створення єдиного інформаційного простору, розвиненої комунікативної інфраструктури;

створення та впровадження нових форм і методів управління навчальним закладом;

зменшення часу від одержання інформації до прийняття рішення;

впровадження єдиного стандарту роботи з електронними документами, доступності до них;

автоматизацію та підвищення ефективності роботи з педагогічними працівниками, підструктурами;

створення інфраструктури управління корпоративними знаннями.

Мережі Інтернет та Інтранет є засобами, що забезпечують доступ до інформаційних матеріалів, вимагають створення інфраструктури, котра дозволила б ефективне збереження, поповнення, управління інформаційними освітніми ресурсами.

Створення та розвиток ІОС навчального закладу вносить суттєві фундаментальні зміни, завдячуючи яким кожний студент має змогу здійснювати неперервну освіту, одержує доступ до інформації, можливість співпраці, підвищення свого професійного рівня.

Побудова інформаційного освітнього середовища навчального закладу, його використання в навчально-виховному процесі буде мати ефект за умови формування психологічної готовності педагогічних кадрів, адміністрації навчального закладу до діяльності з використанням єдиного інформаційного освітнього середовища, навчання педагогів, студентів та співробітників у роботі з інформаційними ресурсами середовища, організації, обміну досвідом, проведення конференцій з розробки та експлуатації середовища навчального закладу.

Використання ІОС навчального закладу відкриває значні можливості для використання нових підходів до навчання в освіті; вирівнює умови для всіх, забезпечуючи рівний доступ до навчальних матеріалів, використання високих технологій в освіті.
4. Електронний навчально – методичний комплекс (ЕНМК), його розробка та наповнення

Масове застосування ІКТ у педагогічних ВНЗ висуває необхідність інформатизації освітнього процесу шляхом широкого впровадження методів і засобів інформаційно-комунікаційних технологій, створення на цій основі освітнього порталу з відповідним науково-методичним наповненням і можливостями використання наукових, освітніх та управлінських ресурсів у процесі розв’язання різнорівневих завдань.

Портал – це сайт, організований як системне багаторівневе об’єднання різних ресурсів і сервісів. Розрізняють вертикальні портали (присвячені конкретній темі і надаючи різні сервіси в її рамках) і горизонтальні портали, або портали загального характеру, що пропонують набір сервісів, обслуговуючих різні теми. Вертикальний портал – це сайт, пов’язаний з галуззю або конкретною проблемою.

Є й інші підходи до формулювання визначення «портал»: інформаційний і функціональний. У першому випадку портал є єдиною точкою доступу до інформаційних ресурсів підприємства, у другому – функціональному – контейнер для технологічних сервісів, об’єднуючий пошук, розсилку новин, можливості спільної роботи користувачів та ін.

Важлива область застосування порталів – це наука і освіта. В сучасній освіті вже зараз набули вагомого значення web-ресурси навчальних закладів, їх структурних підрозділів, окремих працівників освіти. За допомогою Інтернет технологій для широкого загалу стають доступними основні методичні матеріали, розробки занять та системи оцінювання й самооцінки.

Таким чином, аналіз педагогічної літератури дозволив зробити висновок, що інформаційно-освітній портал – це сукупність інформаційних, технологічних і адміністративно-організаційних компонентів, взаємозв’язаних з метою реалізації однієї цільової функції – забезпечення якісного освітнього процесу на значній від викладача відстані.

Інформаційно-освітній портал має забезпечувати:

єдині засоби навігації, що дозволяє користувачеві швидко і просто знайти потрібний навчально-методичний матеріал;

універсальний набір сервісних служб, що використовує викладач під час викладання дисциплін;

просту технологію використання навчальної інформації;

моніторинг середовища на різних рівнях, збір статистичних даних за широким спектром параметрів та ін.

Основними властивостями освітніх порталів є:

універсальність технологічних процесів створення, зберігання і використання навчально-методичних й інших ресурсів, що забезпечують ведення навчального процесу;

інтегрованість в єдиний інформаційний простір різних груп засобів інформаційних технологій;

інваріантність середовища й технологій до рівня і профілю освіти;

методичне забезпечення дисциплін.

На кафедрі інноваційних та інформаційних технологій в освіті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського створено інформаційно-освітній портал .
c:\users\kotsyona\desktop\2014-11-11_231309.png

Рис.1. Головна сторінка інформаційно-освітнього порталу кафедри

Інформаційно-освітній портал кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського складається з таких розділів:



  1. Навчальна робота:

  • державна атестація освітньо-кваліфікаційних рівнів;

  • дипломні і курсові роботи виконані студентами;

  • практика з інформаційних технологій;

  • курсове навчання з робітничих професій;

  • підготовка до екзаменів.

  1. Наукова робота:

  • напрями та матеріали науково-дослідної роботи;

  • науково-дослідна тема кафедри;

  • підготовка науково-педагогічних працівників;

  • експериментальна робота;

  • Intel проекти «Навчання для майбутнього»;

  • науково-педагогічна практика магістрів;

  • видавнича діяльність кафедри.

  1. Діяльність кафедри:

  • тематика та матеріали виступів та доповідей на методичних семінарах;

  • всеукраїнські та міжнародні конкурси;

  • співпраця з вітчизняними навчальними закладами;

  • співпраця з зарубіжними навчальними закладами;

  • відкриті заняття викладачів кафедри.

  1. Інформація про кафедру:

  1. Сторінка профспілкового комітету кафедри;

  2. Плани та матеріали виховної та позаурочної роботи.

  3. Педагогічне програмне забезпечення.

  4. Абітурієнту.

  5. Програми.

  6. Електронні навчально-методичні комплекси.

  7. Електронні педагогічні програмні засоби.

  8. Рейтинг викладачів кафедри.

  9. Електронна газета.

З метою підтримки й постійного оновлення ресурсів інформаційно-освітнього порталу створено інформаційно-обчислювальний центр, що забезпечує підтримку користувачів і співробітників порталу в режимах on-line і off-line. До завдань такого центру також входять: інсталяція програмного забезпечення на комп’ютери користувачів; актуалізація програмного забезпечення інформаційно-освітнього порталу й адміністрування його загалом; моніторинг системи й аналіз одержаних даних; координацію робіт з розробки і модернізації програмного забезпечення.

Важлива роль інформаційно-освітніх порталів належить у формуванні ІКТ компетентності майбутніх випускників педагогічних ВНЗ. Адже для повноцінної підготовки до лекційних, практичних, лабораторних занять студенту необхідний весь комплекс навчальних матеріалів з дисциплін, які він вивчає. Ядром комплексу є інформаційно-освітній портал кафедри інноваційних та інформаційних технологій в освіті.

Якщо в навчальному процесі використовується інформаційно-освітній портал, то викладачеві немає потреби витрачати час на розгляд типових прикладів.

З цією інформацією студентам більш доцільно ознайомитися самостійно. А роль викладача полягатиме в тому, щоб активізувати самостійну роботу студентів, мотивувати до подальшого самостійного вивчення предмету, визначити рівень засвоєння навчального матеріалу та скорегувати його подальше вивчення з метою формування ІКТ компетентності.

Використання матеріалів, розміщених на інформаційно-освітньому порталі, забезпечує можливість викладачам:

провести коротке опитування і з’ясувати рівень засвоєння матеріалу;

організувати обговорення складних і незрозумілих питань;

розглянути більш складні приклади;

провести тематичний семінар;

провести тематичну дискусію;

організувати заняття у вигляді конференції;

запросити на заняття фахівців-практиків, провести з ними бесіду, обговорення питань тощо.

Важливо, що під час таких занять кожний студент одержує можливість діалогу з викладачем. Таке спілкування не лише підвищує ефективність вивчення курсу, а й привчає студентів до подальшого самостійного здобування знань, формування ІКТ компетентності, що є запорукою їхньої успішної професійної діяльності.

Наступним кроком у розвитку діалогу між викладачем і студентом є організація оперативного консультування студентів. Консультації є невід’ємною частиною навчального процесу.

Проведення консультацій за допомогою ресурсів інформаційно-освітнього порталу, дозволяє розв’язати низку питань:

студент одержує можливість оперативно звернутися до викладача й найбільш точно описати проблему, котра в нього виникла;

підвищується оперативність відповіді викладача, за рахунок чого скорочується час «бездіяльності» студента;

викладач має час на детальний аналіз проблеми і надання найбільш вичерпної відповіді;

студент одержує можливість оперативно перевірити, чи розв’язує відповідь викладача його проблему, й може звернутися за необхідності з уточнюючими питаннями.

І, звісно, в процесі проведення дистанційних консультацій у викладача завжди є можливість реалізувати індивідуальний підхід до кожного студента або згрупувати й узагальнити питання і провести консультацію для всієї групи. Система автоматично фіксує ці питання та відповіді, що дозволить в майбутньому сформувати перелік тих питань, що найчастіше задаються студентами, розмістити відповіді на них окремим розділом курсу, скоротивши таким чином час, потрібний на консультації наступних груп студентів.

На сучасному етапі спостерігається зростання обсягів інформації, теоретичних і практичних знань, умінь, необхідних майбутньому випускнику педагогічного ВНЗ. Розв’язання цієї проблеми за рахунок насичення навчальних планів і програм новими матеріалами, без збільшення термінів навчання, може привести до зниження рівня підготовки майбутніх фахівців. Тільки докорінна зміна технології навчання, активне застосування інформаційно-освітніх порталів дозволить задовольнити потреби сучасної освіти, що потребує професійного, компетентнісного фахівця. 3.5 Розробка та наповнення ЕНМК.

Характерною ознакою сучасного етапу розвитку освіти в розвинених країнах світу є інтенсивна комп’ютеризація та інформатизація освіти. Комп’ютеризація дозволяє зробити викладача і студента рівноправними партнерами в процесі навчання.

При цьому можливі два шляхи здійснення навчання:

Перший  за умови збереження традиційної форми навчання нові інформаційні ресурси (комп’ютер, Інтернет) використовуються лише як засоби забезпечення більш ефективного одержання професійних знань. За їх допомогою студенти знайомляться з навчальними програмами курсів, з літературою, яку необхідно опрацювати під час вивчення конкретних курсів; їм пропонують тестові завдання для перевірки засвоєння матеріалу; збірники задач, вправ, теми дискусій, курсових робіт і т. ін. Тобто комп’ютер та Інтернет виконують роль чинника з поліпшення засобів зв’язку між викладачами й студентами.

Другий  дистанційне навчання як самостійна форма навчання, коли в мережі Інтернет пропонуються окремі курси.

Як відомо, призначення НМК дисципліни полягає в тому, щоб повністю забезпечити навчальний процес з певної дисципліни.

Навчально-методичний комплекс (НМК) – сукупність всіх навчально-методичних документів, у яких дається опис майбутнього навчально-виховного процесу.

Інакше кажучи, НМК – це певна, чітко визначена сукупність навчально-методичних документів, що становлять модель освітнього процесу, яку згодом реалізують на практиці.

НМК складається з двох частин:

1. Матеріали з планування вивчення дисципліни.

2. Матеріали з організації і проведення навчального процесу.

Перехід вищих навчальних закладів на кредитно-модульну систему навчання, за якою 1/3 навчального часу відводиться на самостійну роботу, зумовив модернізацію навчального процесу, яка була б адекватною вимогам сьогодення.

Нині в навчальних закладах необхідно розробляти навчально-методичні матеріали, на основі яких можливе навчання, що орієнтоване, головним чином, на самостійну роботу студентів. Для одержання ефективного результату необхідно підготувати цілий комплекс матеріалів, що складають «кейси» студента та викладача.

В процесі формування таких кейсів все більшої популярності набуває мультимедіа-підхід, коли студент забезпечується електронними навчально-методичними комплексами.

Нині у багатьох навчальних закладах України здійснюється робота з розробки та використання в навчальному процесі електронних навчально-методичних комплексів.

ЕНМК – це дидактична система, в якій з метою створення умов для педагогічної активності, інформаційної взаємодії між викладачами та студентами інтегруються прикладні програмні продукти, бази даних, а також інші дидактичні засоби і методичні матеріали, що забезпечують та підтримують навчальний процес.

ЕНМК для ВНЗ – це електронне видання, що включає сукупність навчально-методичних матеріалів, котрі сприяють ефективному засвоєнню студентами навчального матеріалу, який входить до навчальної програми дисципліни (або блоку дисциплін) підготовки студентів зі спеціальності.

Метою створення ЕНМК є:

різноманітність форм представлення інформації (текст, гіпертекст, графіка, відео-, аудіо інформація, анімовані об’єкти, засоби мультимедіа, що розкривають нові можливості навчального процесу, забезпечують занурення студента в пізнавальний процес);

інтерактивність ЕНМК у реальному часі, що реалізується на мультимедійному комп’ютері;

можливість адаптації змісту навчального матеріалу до індивідуальних особливостей студентів;

невербальне середовище навчання;

можливість швидкого та точного пошуку необхідного навчального матеріалу за ключовими словами;
можливість дистанційного, масового і самостійного навчання з використанням ЕНМК, що розміщені на сервері комп’ютерної мережі.

Зазначимо деякі недоліки ЕНМК:

необхідність програмного забезпечення для роботи з певним ЕНМК;

оволодіння особливостями інтерфейса кожного окремого ЕНМК;

необхідність набуття студентами спеціальних навичок маніпуляції мультимедійними ресурсами.

Реалізація основних задумів педагогів стосовно структури і подання навчального матеріалу можлива лише за умов їхньої участі в створенні ЕНМК. Така спільна робота викладача і групи розробників найбільш ефективна, вона дозволяє включати окремі готові фрагменти в навчальний процес, здійснювати коригування.

У системі освіти ЕНМК є програмно-інформаційним посередником між студентами і викладачами.

ЕНМК використовується в таких основних процесах функціонування системи освіти, як навчання, інформування, комунікації. ЕНМК використовується в допоміжних і управлінських процесах: інсталяції, модернізації інформаційних ресурсів, документуванні, навчанні студентів.





Рис. 2 Взаємодія користувачів ЕНМК



Рис. 3 Вікно ЕНМК з дисципліни «Документаційне забезпечення управлінської діяльності з використанням сучасної оргтехніки» (розробник – доц. Шевченко Л.С.)



Рис. 4 Вікно ЕНМК з дисципліни «Алгоритмічні мови програмування» (розробник – доц. Гордійчук Г.Б.)



Рис. 5 Вікно ЕНМК з дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології в наукових дослідженнях» (розробник – доц. Кадемія М.Ю.)



Рис. 6 Вікно ЕНМК з дисципліни «Комп’ютерний дизайн»

(розробник – ст. викл.Кобися В.М.)


Рис. 7 Вікно ЕНМК з предмету

«Інженерна та комп’ютерна графіка » (розробник – доц. Кізім С.С.)

c:\users\user\desktop\spec_informatuka.png

Рис. 8 Вікно ЕНМК з предмету «Спеціальна інформатика»

(розробник доц. Кобися А.П.)

Розгляньмо функції системи навчання студентів з використанням ЕНМК.

У процесі навчання ЕНМК має виконувати такі функції:

збереження навчальних матеріалів з усіх дисциплін;

вибір змісту, послідовності і методики навчання;

представлення навчальних матеріалів у зручному і наочному вигляді;

допомога під час розв’язування задач;

подання звітів і контрольних робіт;

комп’ютерна модернізація об’єктів і процесів, що вивчаються;

обробка результатів експерименту;

підтримка розроблення навчальної документації;

контроль знань.

Інформування має на увазі такі функції ЕНМК:

пошук навчальної інформації за запитом;

представлення поточної інформації з організації навчального процесу.

До функції комунікації ЕНМК можна віднести комунікацію між студентами і викладачами, між студентами в групі, між студентами та іншими учасниками тематичних конференцій.

Процес документування відображається в ЕНМК такими функціями:

ведення журналу успішності;

виконання копій навчальних матеріалів за запитом студента, викладача.

Процес навчання студентів підтримується в ЕНМК функцією надання допомоги.Таким чином, інтеграція розглянутих функцій під єдиним інтерфейсом дозволить значно підвищити якість ЕНМК і продовжити термін його експлуатації.

У практиці педагогічної діяльності все ширше використовуються різноманітні електронні матеріали: навчальні та робочі програми; плани-графіки лекційних і практичних занять; теоретичні матеріали; хрестоматії, словники; карти і схеми, таблиці, ілюстрації, збірники задач і вправ; теми творів, рефератів, курсових; питання і тести для самоконтролю; моделюючі програми та інше.

Відповідна методична та технологічна систематизація вище розглянутих матеріалів забезпечує створення ЕНМК:

структура модулів має бути чіткою і відповідати логіці розвитку змісту і принципам дидактики;

кожний модуль має бути сформованим як завершений обсяг інформації;

структура модуля має відповідати змісту;

назви модулів і тем мають бути чіткими, стислими і відповідати програмі;

обсяг змісту модуля має відповідати значущості та складності матеріалу;

основними видами контролю та звітності студентів за кожним модулем можуть бути тести, контрольні роботи;

тривалість роботи студента над кожним модулем не повинна перевищувати встановлених норм;

послідовність і конкретні терміни роботи над змістом навчального матеріалу, контроль за якістю знань визначається студентом спільно з викладачем.

Наприклад, для вивчення курсу «Теорія і методика трудового і професійного навчання» (модуль 3) використовується відповідний електронний навчальний посібник, який складений за модульною основою та має таку структуру .

Основними компонентами ЕНМК є:



    1. Програма-навігатор, що виконує організаційні та сервісні функції (реєстрація студента, довідкова інформація з дисципліни, котра вивчається, відстеження траєкторії навчання студента, фіксування результатів навчання).

    2. Електронний навчальний посібник, який становить набір взаємопов’язаних HTML документів, що об’єднані в єдину логічну структуру, котра включає текст, статичні та динамічні зображення, елементи меню і навігації.

    3. Автоматизований лабораторний практикум.

Автоматизований лабораторний практикум (АЛП) становить комплекс програмних і методичних засобів, що забезпечують проведення лабораторних робіт на моделях, які можна формувати за допомогою моделюючих програм.

Програмне забезпечення АЛП включає такі підсистеми: управляючу; вхідного тестування; моделювання; формування підсумкового звіту.

Підсистема тестування передбачає контроль за рівнем знань, які розглядаються в лабораторній роботі.

Підсистема моделювання здійснює програмну імітацію досліджуваного об’єкту.

Підсистема формування звіту створює шаблон звіту з відповідної лабораторної роботи. До звіту заносяться результати виконання роботи, висновки та пояснення до її виконання.

Система тестування призначена для проведення вступного, проміжкового та підсумкового тестування, дає можливість здійснювати моніторинг знань студентів, вибирати власну траєкторію навчання.



Рис. 9 Структура навчального посібника



    1. Система тестування та контролю.

Найбільш повним вважається ЕНМК, що містить:

анотацію до курсу, в якій наводиться коротка характеристика ЕНМК, його переваги, відомості проте, для кого він призначений;

навчальну та робочу програми;

керівництво щодо вивчення дисципліни (методичні вказівки для викладача, студента), яке включає вказівки для самостійного вивчення теоретичного матеріалу, виконання практичних завдань; вказівки з технології вивчення навчального матеріалу на певному рівні, послідовності використання всього навчально-методичного комплексу, навчальних модулів, блоків, навчальних одиниць;

навчальний посібник містить виклад навчального матеріалу (теоретичного, практичного) відповідної дисципліни, що відповідає робочій програмі та структуруванню на методичні дози (модулі, блоки, начальні одиниці);

практикум, що використовується для формування вмінь та навичок на основі застосування теоретичних знань, які застосовуються під час розв’язування практичних завдань;

тести або тестуючі системи, що використовуються для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу на початковому, проміжному та підсумковому етапах;

довідник, котрий містить відповідні матеріали, таблиці, визначення, глосарій з дисципліни;

електронна бібліотека курсу, що містить підручники та посібники, які доповнені аудіо-відеоматеріалами, освітніми Інтернет-ресурсами тощо;

центральна частина ЕНМК  навчальний посібник, який може виконувати функції підручника і електронного тренажеру. Він має модульну структуру. Зв’язок між модулями здійснюється за допомогою гіперпосилань. Доступ до розділів і тем реалізується за допомогою інструменту «Зміст», який представляє всі теми курсу у вигляді ієрархічної структури.

Навчальний посібник може мати різну структуру, наприклад може включати:

анотацію або вступ;

методичні рекомендації щодо вивчення курсу;

теоретичний матеріал;

практикум для формування вмінь та навичок, в якому представлені покрокові розв’язки типових задач з вивченої теми;

тематику рефератів, курсових робіт;

словник термінів;

додатки;


рекомендовану літературу.

Склад ЕНМК може варіюватися – це залежить від конкретної дисципліни, спеціальності та ін. ЕНМК зазвичай включають мультимедійні курси, кожний з яких становить комплекс пов’язаних структурованих дидактичних одиниць, які представлені в цифровій формі, котрий містить всі компоненти начального процесу.

Мультимедійний курс – засіб комплексного впливу на студента шляхом узгодження концептуальної, ілюстративної, довідкової, тренажерної, контролюючої частин.

Структура і користувацький інтерфейс цих частин курсу мають на меті здійснювати ефективну допомогу в процесі вивчення матеріалу.

За умов застосування модульного підходу у вивченні курсу варто враховувати аналіз досвіду використання ЕНМК у навчально-виховному процесі, який свідчить, що найбільш ефективними є курси, котрі становлять навчальні матеріали на основі лінійної і нелінійної схем.

За умови застосування лінійної схеми кожний студент на основі послідовного засвоєння навчального матеріалу, що представлений у ЕНМК, оволодіває знаннями, які зазначені в навчальній програмі.

Нелінійна схема забезпечує роботу з ЕНМК на більш високому рівні, коли студент має можливість звернутися до додаткового навчального матеріалу з метою більш поглибленого вивчення питання, що розглядається. Крім того, кожний студент має можливість вивчати додаткові розділи курсу, що мають професійну спрямованість та значущість для майбутньої професії.

Такий електронний навчальний посібник може бути використаний під час традиційної системи навчання, навчання за дистанційною формою, а також для самостійного опанування курсом, темою, окремими питаннями.

Упровадження ЕНМК забезпечить якість формування вмінь самостійного набуття знань, здійснення інформаційно-навчальної, дослідницької діяльності, вміння здійснювати обробку інформації, розвиток інтелектуального потенціалу студентів.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка