Лекція № Інформація. Інформаційні процеси та системи. Повідомлення, інформація, шум. Інформаційні процеси



Скачати 236.81 Kb.
Дата конвертації23.06.2019
Розмір236.81 Kb.
ТипЛекція

Лекція № 1.

Інформація. Інформаційні процеси та системи.
1.1. Повідомлення, інформація, шум. Інформаційні процеси

Повідомлення

Усе наше життя пов'язане з повідомленнями. Ми отримуємо повідомлення, коли спілкуємося з іншими людьми, слухаємо радіо, дивимося телевізор, читаємо книги, газети або журнали. Ми передаємо повідомлення, коли пишемо листи, розмовляємо по телефону, розповідаємо один одному про якісь події. Ми зберігаємо повідомлення, коли записуємо в щоденник домашнє завдання, фотографуємося, знімаємо відеофільм. Ми опрацьовуємо повідомлення, коли розв'язуємо задачу або пишемо переказ. Ми використовуємо повідомлення, коли збираємося до школи, плануємо подорож на канікули, вибираємо подарунок другу.


Повідомлення це послідовність сигналів різної природи: звуків, символів, зображень, жестів тощо.
Наведемо приклади повідомлень.

Диктор телебачення повідомив результати чергового туру чемпіонату України з баскетболу.

Дмитро залишив матері записку, що він пішов до Василя готуватися до контрольної роботи з фізики.

Великий рекламний щит повідомляє про початок роботи книжкового ярмарку.

Світлофор зі спеціальним звуковим сигналом повідомляє людям з вадами зору про те, що можна переходити вулицю.

Дельфіни попереджають один одного про небезпеку різким звуковим сигналом.


Повідомлення можна подавати різними способами, наприклад за допомогою: текстів; чисел; графічних зображень; звуків; умовних сигналів; спеціальних позначень; комбінації текстів, чисел, графічних зображень, звуків (табл. 1.1).

Таблиця 1.1. Види повідомлень за способом подання




Види повідомлень

Приклади повідомлень




Текстові

Статті, реферати, проза та вірші, листи




Числові

Температура повітря, швидкість вітру, сила землетрусу, висота гори, вік людини, відстань між містами




Графічні

Графіки, діаграми, піктограми, дорожні знаки, малюнки, картини, фотографії




Звукові

Оголошення по радіо, сигнали автомобіля, дзвінок на перерву, музичні твори, сміх дитини




Умовні сигнали

Кивання головою на знак згоди, жести мови глухонімих, сигнали світлофора, сигнали семафорної азбуки на флоті




Спеціальні позначення

Запис математичних формул і фізичних законів, рівнянь, їх розв'язань; запис формул речовин, хімічних реакцій; нотний запис музичного твору; запис ходів партії шахів; повідомлення, записане з використанням азбуки Морзе або шрифту Брайля для сліпих




Комбіновані

Поєднання кількох із зазначених вище. Наприклад, реферат, що містить графіки; оголошення по телебаченню; малюнки з підписами; відеокліпи

Зазначимо, що одне й те саме повідомлення можна подати різними способами.

Наприклад, повідомлення про час і номер колії відправлення потяга «Київ - Запоріжжя» може бути оголошене диктором, записане в розкладі руху потягів, подане на світловому табло, на мультимедійному екрані тощо.

Людина сприймає повідомлення з навколишнього середовища за допомогою п'яти органів чуття: зору, слуху, дотику, нюху, смаку.

Розподіл повідомлень за способом сприйняття наведено в таблиці 1.2.



Таблиця 1.2. Види повідомлень за способом сприйняття

Види повідомлень

Приклади повідомлень

Візуальні

Форма предметів, колір, тексти, малюнки, скульптури, візуальні сигнали

Звукові

Музика, спів птахів, доповідь, усне спілкування

Тактильні

Твердий хліб, гладка поверхня

Нюхові

Різкий запах, їдкий запах диму, запах парфумів

Смакові

Солоний огірок, солодка цукерка, гіркий перець

Комбіновані.

Тверде червоне солодке яблуко, кінофільм


Інформація

Якщо отримане людиною повідомлення містить нові для неї факти, то вважають, що вона отримала інформацію.

Термін інформація походить від латинського слова informatio, що в буквальному перекладі означає: роз'яснення, ознайомлення, переказ, а саме слово information походить від слова informo, що означає: навчаю, формую, міркую.


Інформація передається за допомогою повідомлень.
Ви вже знаєте, що у кожній науці є основні поняття. Таким поняттям не дають означень, їх лише пояснюють. У математиці прикладами таких понять є натуральне число, множина, точка, пряма, площина, у фізиці - час, тіло, простір, у хімії - речовина. Інформація є саме таким поняттям.

Поняття інформація є одним з основних, тому не можна дати йому точного означення, його можна тільки пояснити.

Інформація – це означений термін про властивості об’єкта, явища чи процеси навколишнього світу.

Якщо спробувати пояснити, що таке інформація, то можна сказати так:



  1. інформація — це новини, нові факти, нові знання;

  2. інформація - це відомості про об'єкти і явища навколишнього світу, які підвищують рівень обізнаності людини;

  3. інформація — це відомості про об'єкти і явища навколишнього світу, які зменшують рівень невизначеності при прийнятті певних рішень.

У матеріалах ЮНЕСКО (Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури) зазначається, що інформація - це універсальне поняття, що пронизує усі сфери людської діяльності, слугує провідником знань і думок, інструментом спілкування, взаєморозуміння та співробітництва.

У Законі України «Про інформацію» інформація визначається як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються в суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.



Будь-яка інформація поділяється на корисну і не корисну.

Інформація, яку несуть повідомлення характеризується такими властивостями:

  1. Корисність. Корисність інформації оцінюють за такими задачами, які можна розв’язати за її використання)

  2. Актуальність. (Інформація актуальна, якщо вона важлива в даний момент часу).

  3. Вірогідність. (Інформація вважається вірогідною, якщо вона не суперечить реальній дійсності, правильно її пояснює і підтверджується нею).

  4. Об’єктивність. (Якщо, не залежить від чиїхось суджень).

  5. Повнота. (Інформація повна, якщо її достатньо для правильних висновків і прийняття правильних рішень).

  6. Зрозумілість. (Інформація зрозуміла, якщо при її сприймані немає потребі у додаткових повідомленнях та роз’яснень).


Шум

Чи кожне повідомлення несе для людини нові факти? Чи кожне повідомлення підвищує рівень її обізнаності?

Вам давно відомо, що 2 + 2 = 4. Це повідомлення не є для вас новим фактом, не підвищує рівень вашої обізнаності, і тому воно не несе для вас інформацію. Не підвищують рівень обізнаності людини повідомлення про вже відомі їй результати футбольних матчів, історичні події, формули і закони тощо.

Також не несе інформацію повідомлення 5 • 9 = 40, тому що воно містить неправильне твердження.

Не несе інформацію й повідомлення невідомою мовою, наприклад шумерською або давньогрецькою, тому що в цьому випадку людина не зрозуміє його зміст.

Вважають: якщо повідомлення не несе інформацію, то воно несе шум.

Повідомлення, яке не підвищує рівень обізнаності або не зменшує невизначеність, несе шум.

З наведених вище прикладів можна зробити висновок, що повідомлення несе шум, якщо воно:



  1. містить уже відомі факти, відомості;

  2. містить неправильні факти, відомості, твердження;

  3. має зміст, який людина не може зрозуміти (подане незрозумілою мовою, містить невідомий код шифрограми, незрозумілі жести, незрозумілу послідовність звуків, незрозумілі формули тощо).


Вирішити, несе повідомлення інформацію чи шум, неможливо без урахування, яка конкретно людина його сприймає. Якщо дві людини одночасно сприймають одне й те саме повідомлення, то для однієї воно може нести інформацію, а для іншої шум.
Якщо ви отримали повідомлення для вирішення конкретної проблеми, частина якого є для вас корисною, а частина — зайвою, непотрібною і не стосується безпосередньо цієї проблеми, то кажуть, що таке повідомлення має інформаційну надлишковість. Саме таким є, наприклад, повідомлення про прогноз погоди, в якому разом із самим прогнозом погоди вам повідомляють, що спонсор цієї передачі - компанія «Веселий настрій ».

Повідомлення з інформаційною надлишковістю завжди містять більше сигналів, ніж потрібно для розуміння суті повідомлення. Але інколи надлишкові сигнали свідомо включають до повідомлень, щоб використати їх для відновлення повідомлення в разі його пошкодження.


Інформаційні процеси

Якщо ви прочитали твір невідомого вам раніше письменника і він вам сподобався, то ви напевне зацікавитесь творчістю цього письменника і почнете збирати повідомлення про його життя і творчість, читати інші його твори. Якщо обсяг цих повідомлень стане досить великим, ви запишете основні факти і свої враження {зберігання повідомлень). Крім того, ви звичайно ж поділитеся вашими враженнями від прочитаного твору з друзями {передавання повідомлень). На основі прочитаного, ваших вражень і роздумів можете зробити власні висновки щодо поведінки головних героїв, які можуть навіть не збігатися з позицією автора, можете написати твір або реферат {опрацювання повідомлень). Якщо ви не захочете, щоб сторонні особи прочитали ваші записи, ви будете намагатися зробити так, щоб вони не мали до них доступу, тобто ви будете захищати повідомлення.

У розглянутому прикладі ви збирали, зберігали, передавали, опрацьовували і захищали повідомлення. Усі ці операції називаються інформаційними процесами.

Інформаційні процеси — це процеси збирання, зберігання, передавання, опрацювання і захисту повідомлень.

Розглянемо інформаційні процеси більш детально.



Збирання повідомлень — це процес пошуку і відбору необхідних повідомлень із різних джерел.

У наш час способи збирання повідомлень можуть бути такими:



  1. робота зі спеціальною літературою, енциклопедіями, довідниками, газетами, журналами тощо;

  2. проведення дослідів та експериментів;

  3. бесіди зі спеціалістами;

  4. спостереження, опитування, анкетування;

  5. перегляд фотографій, відеоматеріалів, телепередач;

  6. прослуховування радіопередач, звукозаписів;

  7. пошук в Інтернеті та в інших інформаційно-довідкових мережах і системах.

Зберігання повідомлень це процес фіксування повідомлень на матеріальному носії.

У наш час для зберігання повідомлень люди використовують такі носії:



  1. папір (книги, газети, журнали, словники, енциклопедії тощо);

  2. дерев’яні, тканинні, металеві та інші поверхні;

  3. кіно- і фотоплівки;

  4. магнітні стрічки;

  5. магнітні і лазерні диски;

  6. флеш-карти.

У живій природі теж існують носії повідомлень. Такими носіями, наприклад, є генетичні коди в клітинах організмів, мозок людини і тварини, річні кільця на зрізі дерева та ін.

Передавання повідомлень це процес переміщення повідомлень від джерела до приймача.

Повідомлення передаються каналами передавання у формі сигналів: звукових, світлових, ультразвукових, електричних, текстових, графічних та ін. У процесі передавання повідомлень завжди беруть участь три об'єкти: джерело повідомлення, канал передавання та приймач повідомлення (рис. 1.5).

Канали передавання складаються із середовищ передавання і засобів передавання.

Рис. 1.5. Схема передавання повідомлень

Середовищем передавання можуть бути повітряний і безповітряний простір, рідина, електричні та оптоволоконні кабелі, нервові клітини людини тощо. Наведемо приклади засобів передавання повідомлень:


  1. люди, тварини;

  2. дзвінки, дзвони;

  3. світлофор, міліціонер-регулювальник, сигнальні фари автомобіля, сигнальні прапорці на флоті;

  4. поштова служба;

  5. телефон, телеграф;

  6. радіо, телебачення;

  7. комп'ютерні мережі, електронна пошта.

Опрацювання повідомлень — це процес отримання нових повідомлень із наявних.

Наведемо кілька прикладів опрацювання повідомлень.

Учень, прочитавши умову задачі, опрацьовує повідомлення, які вона містить, створює розв'язання задачі, у результаті виконання якого отримує нове повідомлення - розв'язок задачі.

Читаючи ноти, піаніст натискає відповідні клавіші піаніно, у результаті чого ми чуємо музику.

Опрацювання повідомлень є одним із головних способів збільшення їх кількості. У результаті опрацювання з повідомлення одного виду можна отримати повідомлення інших видів.

Захист повідомлень — це процес створення умов, що не допускають втрати, пошкодження, несанкціонованого доступу або зміни повідомлень.

Останнім часом обсяг інформації, що накопичує людство, зростає швидкими темпами. У багатьох випадках, зокрема в бізнесі, володіння інформацією стає вирішальним для ведення ефективної діяльності. Інформація сьогодні стала товаром. Тому виникає потреба захищати відповідні повідомлення.

Наведемо деякі приклади запобіжних заходів для захисту повідомлень:


  1. створення резервних копій;

  2. зберігання в захищеному приміщенні, сейфі;

  3. надання користувачам відповідних прав доступу до повідомлень;

  4. кодування (шифрування) повідомлень.


Дані

Поняття дані безпосередньо пов'язане з поняттям повідомлення.

Вам відомо, що повідомлення - це послідовність сигналів різної природи. Сигнали реєструються мозком людини або тварини, автоматичним пристроєм у певному вигляді. У момент реєстрації сигналів утворюються дані.

Дані — це повідомлення, які зафіксовані у певному виді, зручному для їх зберігання, передавання та опрацювання.

Дані можуть бути подані числами, словами, таблицями, звуками, графічними зображеннями, спеціальними позначеннями тощо.



Кодування повідомлень

Під час усного спілкування людей повідомлення подаються за допомогою звуків. Якщо ми хочемо це саме повідомлення записати, то для позначення звуків на письмі використовуються літери. Можна сказати, що літери є кодами звуків, а звукове повідомлення закодоване у вигляді письмового повідомлення за допомогою літер і розділових знаків.

Подання повідомлень у вигляді спеціальних графічних зображень (піктограм), запис хімічної реакції у вигляді спеціального рівняння, запис шахової партії спеціальними позначеннями, запис слів із використанням азбуки Морзе - усе це приклади кодування повідомлень.

Кодування повідомленьце процес заміни однієї послідовності сигналів, якою подане повідомлення, іншою послідовністю сигналів.

Під час кодування повідомлення відбувається зміна вигляду повідомлення без зміни його змісту.

Наведемо приклади кодування повідомлень.

Вам, напевно, доводилося розгадувати ребуси. У ребусі спеціальним чином кодується повідомлення: слово або речення. Більш як 160 років тому американський художник Семюел Морзе (1791-1872) придумав свій спосіб кодування повідомлень, який отримав назву «Азбука Морзе». У цій азбуці кожна літера кодується за допомогою крапок і тире. У 1844 р. ця азбука була вперше використана для передачі повідомлень за допомогою телеграфу.

Двійкове кодування повідомлень

В азбуці Морзе для кодування символів використовують два символи: крапка і тире.



Кодування повідомлень з використанням двох сигналів називається двійковим.

Двійкове кодування використовується в сучасних комп'ютерах. У них повідомлення подаються (кодуються) у вигляді послідовності сигналів двох видів. Кожний сигнал одного виду умовно позначається цифрою 0, а другого виду - 1.



Цифра 0 або 1 у двійковому коді повідомлення називається біт (англ. Binary digit - двійкова цифра).

Однією з двох цифр 0 або 1 можна закодувати, наприклад:



  1. висновок про правильність твердження: неправильне (0) або правильне (1);

  2. стать людини: жіноча (0) або чоловіча (1);

  3. стан вимикача: вимкнено (0) або ввімкнено (1) тощо.

З двох бітів можна скласти 4 (22) коди (00, 01, 10 і 11). Ними можна закодувати, наприклад, чотири основні сторони горизонту: 00 - північ, 01 - схід, 10 - захід, 11 - південь.

З трьох бітів можна скласти вже 8 (23) кодів (000, 001, 010, 011, 100, 101, 110, 111). Ними можна закодувати, наприклад, номери рядків або стовпців шахівниці.

З чотирьох бітів можна скласти 24 = 16 кодів, з п'яти - 25 = 32 коди і т. д.

З восьми бітів можна скласти 28 = 256 кодів, і цієї кількості кодів достатньо, щоб закодувати всі літери англійського та українського (або якогось іншого) алфавітів, арабські цифри, розділові знаки, знаки арифметичних дій, а також деякі інші символи.


Послідовність із восьми бітів називається байт. 1 байт = 8 бітів
Якщо символ повідомлення кодувати послідовністю з 8 бітів, то довжина коду цього символу дорівнюватиме 8 бітів, або 1 байт.

Довжина двійкового коду текстового повідомлення — це кількість байтів у двійковому коді цього повідомлення.

Наприклад, повідомлення Ми розпочали вивчати інформатику! містить 33 символи (включаючи і символи пропуск). Якщо кожний символ кодувати двійковим кодом довжиною 1 байт, то довжина двійкового коду такого повідомлення дорівнюватиме 33 байтам.


Довжина двійкового коду повідомлень називається обсягом даних.
Для позначення довжин двійкового коду повідомлень використовують і більші одиниці вимірювання, які, згідно з Міжнародною системою одиниць (СІ), утворюються за допомогою префіксів кіло, мега, гіга, тера іт. д.

Історично склалося так, що ці префікси (кіло, мега, гіга, тера) в інформатиці трактуються по-іншому, не так, як, наприклад, у математиці, а саме:

1 Кбайт (кілобайт) = 210 байтів = 1024 байти;

1 Мбайт (мегабайт) = 210 Кбайт = 220 байтів = 1 048 576 байтів;

1 Гбайт (гігабайт) = 210 Мбайт = 220 Кбайт = 230 байтів;

1 Тбайт (терабайт) = 210 Гбайт = 220 Мбайт = 230 Кбайт = 240 байтів.

Так сталося тому, що в комп'ютері використовують двійкові коди. А оскільки 210 = 1024, що приблизно дорівнює 1000, то саме 1024 байти і стали називати кілобайт. Аналогічно, 210 кілобайтів стали називати мегабайт.

Кодування тексту на основі таблиці ASCII, Unicode.

Кодування зображення на основі принципу RGB.
Чи можна виміряти кількість інформації?

На сьогодні існують кілька підходів до вирішення питання про вимірювання кількості інформації.

Згідно з одним із них, кількість інформації взагалі не можна виміряти. Нагадаємо, що інформація - це відомості про об'єкти і явища, як підвищують рівень обізнаності

Згідно з іншим підходом, кількість інформації виміряти можна. Цей підхід базується на такому визначенні одиниці вимірювання кількості інформації: 1 біт це кількість інформації, що міститься у повідомленні яке вдвічі зменшує невизначеність знань про що-небудь.

Американський інженер Ральф Хартлі (1888-1970) запропонував так правило для визначення кількості інформації: якщо маємо N рівноможливих випадків, то кількість інформації (I) визначається з формули N =2I.

Наприклад, нехай кулька знаходиться в одній із чотирьох скриньок. Тобто маємо 4 рівно можливих випадки (N = 4). Тоді, за формулою Хартлі 4 = 2і. Звідси I = 2. Отже, повідомлення про те, в якій саме скриньці знаходиться кулька, містить 2 біти інформації.

Питання до розділу.


  1. Що таке повідомлення? Наведіть приклади.

  2. Назвіть види повідомлень за способом їх подання. Наведіть приклади.

  3. Наведіть приклади подання одного й того самого повідомлення різними

  4. способами.

  5. Назвіть види повідомлень за способом їх сприйняття. Наведіть приклади. 5*. Поясніть, що таке інформація.

  6. Чи отримуєте ви інформацію при повторному читанні художнього твору, повторному перегляді кінофільму?

  7. Поясніть, що таке шум. Наведіть приклади.

  8. Наведіть приклади повідомлень, які для одних людей несуть інформацію, а для інших — шум.

  9. Наведіть приклади повідомлень, які раніше несли для вас інформацію,а потім - шум.

  10. Наведіть приклади повідомлень, які раніше несли для вас шум,а потім - інформацію.

  11. Поясніть, що таке повідомлення з інформаційною надлишковістю. Наведіть приклади.

  12. Поясніть різницю між повідомленням та інформацією.

  13. Які процеси називаються інформаційними? Наведіть приклади.

  14. Опишіть кожний з інформаційних процесів. Наведіть приклади.

  15. Розкажіть, як ви використовуєте кожний з інформаційних процесів.

  16. Що таке кодування повідомлень? Наведіть приклади.

  17. Наведіть приклади кодування повідомлень, які використовуються в математиці, фізиці, хімії, біології, географії, інших науках, спорті, навколишньому світі.

  18. Що таке двійкове кодування повідомлень?

  19. Що таке 1 біт? Чому дорівнює 1 байт, 1 кілобайт, 1 мегабайт, 1 гігабайт, 1 терабайт?


1.2. Інформаційні технології та інформаційні системи. Інформатика.
Інформаційні технології та сфери їх застосування

Інформаційна технологія (ІТ) — це сукупність засобів і методів, які використовуються для реалізації інформаційних процесів: збирання, зберігання, передавання, опрацювання і захисту повідомлень.

Мета застосування інформаційних технологій - створення та опрацювання інформаційних ресурсів, до яких відносяться програми, документи, графічні зображення, аудіо- і відеодані та ін.

Останнім часом широкого застосування набули інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) - інформаційні технології з використанням комп'ютерів, комп'ютерних мереж та інших засобів зв'язку.

Основними напрямами застосування інформаційно-комунікаційних технологій є:



  1. виконання громіздких обчислень та обчислень з високою точністю;

  2. створення комп'ютерних моделей об'єктів і проведення комп'ютерних експериментів;

  3. забезпечення функціонування автоматизованих систем управління;

  4. забезпечення зберігання та опрацювання великих обсягів даних;

  5. забезпечення швидкого обміну даними;

  6. керування промисловою та побутовою технікою з використанням вбудованих комп'ютерів;

  7. підтримка вивчення шкільних предметів;

  8. організація дистанційного навчання учнів, студентів, фахівців, що особливо корисне для віддалених малих населених пунктів, для людей з обмеженими можливостями тощо.

Вивчаючи курс інформатики, ви ознайомитеся з такими інформаційно-комунікаційними технологіями:

  1. опрацювання текстів;

  2. опрацювання графічних зображень;

  3. опрацювання числових даних;

  4. опрацювання звуку;

  5. опрацювання відео зображень;

  6. упорядкованого зберігання, опрацювання і пошуку даних;

  7. створення комп'ютерних програм;

  8. роботи в комп'ютерних мережах і деякими іншими та навчитеся використовувати їх у своїй повсякденній діяльності.


Інформаційна система та її складові.

Сукупність взаємопов'язаних елементів, що утворюють єдине ціле і призначені для реалізації інформаційних процесів, називається інформаційною системою.

Узагальнену схему інформаційної системи подано на рисунку 1.18. Інформаційними системами, але вже з іншими завданнями, є система керування польотами літаків, бібліотека, аналітичний центр соціологічних досліджень, довідкова система залізничного вокзалу тощо.



У наш час невід'ємною частиною інформаційних систем стають пристрої, які автоматизують інформаційні процеси, особливо процеси опрацювання даних. Такими пристроями, зокрема, є комп'ютери.



Інформаційна система має апаратну та програмну складові.

Апаратна складова - це комплекс технічних засобів, який включає пристрої опрацювання і зберігання даних, пристрої введення і виведення, засоби комунікацій.

Програмна складова - це комплекс програм, які забезпечують реалізацію інформаційних процесів пристроями інформаційної системи.

Програми та інші види даних, з якими працює інформаційна система, утворюють інформаційну складову інформаційної системи.



Види інформаційних систем

Розглянемо різні види інформаційних систем.



За рівнем автоматизації інформаційні системи можна розподілити на такі три види:

  1. ручні - усі інформаційні процеси реалізуються людиною без застосування будь-яких технічних засобів (у наш час такі інформаційні системи майже не застосовуються);

  2. автоматизовані - у реалізації інформаційних процесів беруть участь як людина, так і технічні засоби (у наш час такі інформаційні системи найпоширеніші, причому технічними засобами найчастіше є комп'ютери різної потужності);

  3. автоматичні - реалізація інформаційних процесів відбувається без участі людини (людина бере участь у роботі такої інформаційної системи лише на етапі її підготовки до роботи і на етапі аналізу отриманих результатів; у наш час такі системи ще малопоширені).

За рівнем аналізу даних інформаційні системи можна розподілити на такі три види:

  1. системи опрацювання даних - такі інформаційні системи виконують найпростіші операції по опрацюванню даних: упорядкування, перетворення, пошук тощо, мають систему зберігання і пошуку даних, базу даних, але ніяк ці дані не аналізують;

  2. системи управління — такі інформаційні системи аналізують отримані дані, порівнюють їх із плановими, виявляють певні потреби виробництва, відслідковують хід виконання проектів, за спеціальними алгоритмами встановлюють тенденції (закономірності, перспективи) в роботі підприємств, організацій і цілих галузей господарства;

  3. системи підтримки прийняття рішень — такі інформаційні системи на основі аналізу отриманих даних узагальнюють їх і здійснюють прогнозування майбутньої діяльності підприємств, організацій, галузей господарства.

Інформатика як наука і як галузь діяльності людини
Інформатику розглядають і як науку, і як галузь людської діяльності.

Інформатика — це наука про інформацію та автоматизацію інформаційних процесів.

Термін інформатика походить від французького слова informatique (фр. information - інформація і automatique - автоматика). Широко розповсюджений у світі також англомовний варіант цього терміна – computer science (англ. computer - комп'ютер, science - наука).

Ви вже знаєте, що інформація та інформаційні процеси відігравали значну роль у житті людей починаючи зі стародавніх часів. Але як наука інформатика почала інтенсивно розвиватися лише у другій половині XX ст. Це пов'язано з появою та бурхливим розвитком комп'ютерів - потужного засобу зберігання й опрацювання числових, текстових, графічних, звукових та відеоданих.

Основними напрямами сучасної інформатики як науки є:


  1. теорія інформації - наука про властивості інформації та інформаційних процесів;

  2. теорія алгоритмів - наука про методи побудови алгоритмів розв'язування різноманітних задач;

  3. математичне моделювання - наука про методи обчислювальної і прикладної математики, їх застосування до досліджень у різних галузях людських знань;

  4. теорія штучного інтелекту - наука про інформаційні системи, які моделюють способи мислення людини;

  5. системний аналіз - наука про засоби і методи підготовки і прийняття рішень;

  6. біоінформатика - наука про інформаційні процеси в біологічних системах;

  7. соціальна інформатика - наука про інформаційні процеси в суспільстві;

  8. нейросистеми - наука про теорію формальних нейронних мереж, використання їх для навчання, принципи створення нейрокомп'ютерів;

  9. розробка обчислювальних систем - наука про принципи створення нових обчислювальних машин, їх комплексів, нові принципи опрацювання даних;

  10. розробка програмного забезпечення - наука про технології створення і використання мов програмування, програмних та інструментальних систем;

  11. комп'ютерна графіка - наука про різноманітні технології опрацювання графічних зображень;

  12. телекомунікаційні системи і мережі - наука про принципи побудови і використання телекомунікаційних систем і мереж;

  13. інформатизація виробництва, науки, освіти, медицини, торгівлі, промисловості, сільського господарства та інших галузей людської діяльності - наука про застосування інформаційних технологій у різних сферах людської діяльності.

Інформатикою називають також галузь діяльності людини, яка пов'язана з реалізацією інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки.

Базові поняття інформатики

Деякі базові поняття науки інформатика вам уже відомі. Це інформація, повідомлення, дані, інформаційні процеси, інформаційні технології та деякі інші.



Розглянемо ще два базові поняття інформатики, які часто використовуватимуться при вивченні нового матеріалу. Це об'єкт і алгоритм.

Об'єкти - це те, що ми розглядаємо як єдине ціле, яке реально існує або виникає в нашій свідомості.

Алгоритм – це скінчена послідовність команд (вказівок), що визначає, які дії і в якому порядку потрібно виконати, щоб досягти поставленої мети.
Питання до розділу.

  1. Які технології називають інформаційно-комунікаційними? Наведіть приклади їх застосування.

  2. Чи застосовуєте ви інформаційні технології в навчанні; у повсякденному житті? Якщо так, то поясніть які та як.

  3. Яка роль ІКТ у сучасному суспільстві? Назвіть основні напрями застосування ІКТ.


Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка