Кучеренко Юлия Олеговна



Скачати 238.44 Kb.
Дата конвертації05.01.2018
Розмір238.44 Kb.
ТипУрок

Виконані завдання надсилати на електронну пошту viligosh@yandex.ru, вказавши прізвище, ім'я та клас.
Українська мова 7 клас (укр. мова навчання)

Урок 1. Мова — скарбниця духовності народу.

Виписати з літератури 5-6 висловів про мову.



Урок 2. Розділові знаки у вивчених синтаксичних конструкціях.

1. Списати, розставляючи потрібні розділові знаки.

Мова специфічне і надзвичайно складне суспільне явище могутній засіб вираження багатогранної діяльності людей. За допомогою мови людина виражає свою людську сутність зв’язується і спілкується з іншими людьми виражає і передає своє сприйняття і розуміння навколишнього світу. Мова тісно пов’язана з мисленням людини вона є формою існування і засобом вираження людських думок (І. Матвіяс).

2. Уявити, що ви є учасником діалогу на тему «Мова — скарбниця духовності народу». Скласти невеликий діалог за цією темою.



Урок 3. Повторення вивченого про текст, його структурні особливості, мовні засоби міжфразового зв'язку в тексті.

Скласти текст-розповідь про заповідник України, у якому вам довелося побувати або читати про нього. Визначити в тексті структурні компоненти, лексичні і граматичні засоби зв’язку.



Урок 4. Усний стилістичний переказ тексту наукового стилю.

Дібрати з додаткової літератури текст наукового стилю за темою «Охорона пернатих друзів». Стисло переказати його (письмово)



Урок 5. Частини мови. Вивчені групи орфограм в іменниках і прикметниках.

1. Від поданих іменників утворити прикметники. Пояснити вживання прикметникових суфіксів. Два-три прикметники ввести в речення, ускладнені однорідними членами.

Тінь, чай, почуття, життя, алича, ясен, магнолія.

2. Письмово доповнити двома-трьома прикладами кожен рядок слів на певну орфограму.

Біловезька Пуща..., Полтавська битва..., Синьо-жовтий..., Східноукраїнський..., Науково-дослідний..., Півпорції...

Урок 6. Правопис та вживання числівників і займенників.

1. Використовуючи числівники та займенники, скласти й записати розповідь про представників флори або фауни вашої місцевості.

2. Відредагувати подані сполучення слів. Пояснити свій вибір за допомогою правил.

Три ведмежат, чотири студентів, троє окуляр, четверо столів, троє книг.



Урок 7. Дієслово. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Записати висловлювання. Знайти дієслова, визначити їх граматичні категорії: вид і час, рід, число, особу (якщо є) та синтаксичну роль.

З початком перебудови в суспільстві і державі змінилося відношення до церкви. Відроджуються храми і монастирі. Православний люд урочисто відзначив 1000-ліття Хрещення Русі. А Почаївська Лавра через свої уставні богослужіння і проповіді розкриває християнам красу й істинність віри Христової, виконує свою споконвічну місію — бути світильником Православ’я на західних землях України (З журналу).

2. Підготувати повідомлення в науковому стилі на тему “Дієслово як частина мови”.



Урок 8. Форми дієслова.

Від поданих слів утворити всі дієслівні форми. Записати їх. Визначити форму дієслова.



Зразок. Писати (інфінітив) — пишучи (дієприслівник), написаний (дієприкметник), написано (безособова форма), написала б (способова форма).

Надумати, нагріти, замовити, прочитати, віддати, створити.



Урок 9. Неозначена форма дієслова (інфінітив).

1. Від поданих слів утворити неозначену форму дієслова (інфінітив).

Синій, спів, жаль, говір, плач, сирота, журба, червоний, нахил, голос, вигляд.

2. Виписати з-поміж дієслів інфінітиви. Свій вибір пояснити.

Любиш, червоніти, мастити, приїхав, нагодувала, зрубав, будуватимемо, поїсти, перефарбувала, зшити, митися, скопували, поливати, бризкати, перечитала.

Урок 10. Повторення вивченого про типи мовлення. Особливості побудови опису зовнішності людини.

Виписати з художнього твору опис зовнішності людини. Охарактеризувати мовні особливості тексту.



Урок 11. Доконаний і недоконаний види дієслова.

1. Записати текст, уставивши потрібні за змістом дієслова з довідки. Визначити їх вид.

Не раз… Кодак із рук до рук, не раз Кодацькі скелі… гарячою кров’ю, аж поки нарешті… тут усе: і вибухи гармат, і гомін бойовища, й пісні волі. І… тільки один живий свідок давніх подій — поріг Кодацький, що й досі… за лицарями волі та… нам про минуле (А. Кащенко).

Довідка: переходити, вмиватися, зникати, лишатися, тужити, співати.

2. Скласти кросворд на тему “Дієслова доконаного і недоконаного виду”

Урок 12. Часи дієслова. Теперішній час.

Прочитати. Записати текст, ставлячи дієслова у потрібній часовій формі. Виділити закінчення.

Військовий флот Війська Запорізького (скласти) виключно чайки, що (звати) ще байдаками. Правда, були випадки, коли за часів Самійла Кішки та Сагайдачного, запорожці (користуватися) в боях і кораблями, та їх вони самі не (будувати), а (відбивати) в турків. Чайки ж (виробляти) в Січі. Днище (видовбуватися) з липи. До нього (примальовувати) дерев’яні ребра, а на ті ребра (набивати) боки з товстих дощок. Виготовлена чайка (мати) сажнів до десяти в довжину. Після того її (конопатити), (приробляти) на обох кінцях чердаки, на яких під час походів (пересувати) харчі та зброю (За А. Кащенком).

Українська література 7 клас (укр. та рос. мова навчання)
Урок 1. Вступ. Художній твір як явище мистецтва, новий ірреальний світ, створений письменником.

Зробити конспект за підручником с. 10-12



Урок 2. Позакласне читання. А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”.

1. Визначити тему та ідею твору.

2. Зробити порівняльну характеристику Конецпольського і Сулими, заповнивши таблицю:


Спільне

Різне







Урок 3. Соціально-побутові пісні. Жанрово-тематичне розмаїття пісень. Чумацька пісня “Ой у степу криниченька”.

1. Зробити конспект за підручником с. 21-23.

2. Визначити тему, ідею та основну думку твору “Ой у степу криниченька”.

Урок 4. Трагічний і героїчний пафос козацьких пісень “Ой на горі та женці жнуть”, “Стоїть явір над водою”, “Гомін, гомін по діброві”.

1. Письмово проаналізувати народні твори “Ой на горі та женці жнуть”, “Стоїть явір над водою”, “Гомін, гомін по діброві” (тема, ідея, основна думка, жанр, художні особливості)



2. Вивчити напам'ять будь-які 2 пісні с. 18-22

Урок 5. Коломийки “Дозвілля молоді”, “Жартівливі коломийки” - “перли розсипаного намиста”.

1. Зробити конспект за підручником с. 24 — 27.

2. Визначити тему, ідею та основну думку “Жартівливих коломийок” та “Дозвілля молоді”.

Урок 6. Розвиток зв'язного мовлення. Письмова робота про роль української пісні в житті народу.

Написати твір на одну з тем:

1. «Українська пісня — поетична біографія українського народу».

2. «Українська пісня — нев’януча окраса духовної культури народу».

3. «Найкращі пісні України».

4. «Українська народна пісня».



Урок 7. Позакласне читання. С. Васильченко “Олив'яний перстень”.

1. Виконати тестові завдання:

1. Валер’ян Ліщина був сином:

а) шахтаря; б) учителя; в) перукаря.

2. Хто з хлопців мав грубенький у палітурці зшиток своїх віршів, які він читав дівчатам?

а) Валер’ян Ліщина; б) Вітя Барановський; в) Кость Ясінський.

3. Костя Ясіньського в школі дражнили:

а) «Метелик»; б) «Дівчур»; в) «Босяк».

4. Більшу частину літніх канікул хлопці провели в селі на:

а) Полтавщині; б) Херсонщині; в) Львівщині.

5. Чому Валя, Вітя, Кость вирішили погостювати у Бондарів? Оскільки ця родина має:

а) пасіку; б) цікаві експонати для шкільного музею;

в) чудове озеро в кінці города.

6. Щоб потрапити у село до Бондарів, хлопці вимушені були пройти пішки верст:

а) п’ятсот; б) триста; в) двісті.

7. Який художній засіб використав автор у фразі: «Ще не спала роса на траві...»?

а) Метафору; б) епітет; в) порівняння.

8. Мандруючи до села, Валер’ян Ліщина під рукою ніс:

а) валізу з харчами; б) резиновий човен;

в) редакторський портфель.

9. Кому з героїв твору належить наступна портретна характеристика: «Засмажений, м’язистий, в полотняній широкій сорочці він таки скидався тепер на доброго дядька»?

а) Василю Бондару; б) Валер’яну Ліщині; в) Віті Барановському.

10. Хлопцям, щоб потрапити до хати Бондарів, треба було взяти ключ:

а) в сараї на цвяху; б) під килимом; в) у ступі.

11. Вирушивши до ставка купатися, Вітя, Валя, Кость проходили повз село, яке їм нагадувало:

а) скрутні часи; б) казкову країну; в) далеку минувшину.

12. Людей у полі під час жнив було, як:

а) зірок на небі; б) мурашок; в) листя на дереві.

13. Село, де жили Бондарі, мало назву:

а) Семигори; б) Дяківка; в) Липовий Кут.

14. Дід Маркіян, вперше побачивши хлопців на полі у Бондарів, про­декламував поезію Т. Шевченка:

а) «Заповіт»; б) «Мені тринадцятий минало»;

в) «Якби ви вчились так, як треба».

15. Скільки було нав’язано жита молоддю на полі у Марини Петрінкової?

а) Чотири копи й вісім снопів; б) вісім снопів; в) чотири копи.

16. «Та така вже люба та мила дитина: і привітна, і слухняна, і роботяща, де воно й зародилось таке,— краще, ніж яке рідне»,— так схарактеризували бездітні старий і стара:

а) Валю Ліщину; б) Настю Бондар; в) Костя Ясінського.

17. Для участі у виставі Насті необхідно було купити на ярмарку:

а) червону хустку; б) олив’яний перстень;

в) різнокольорову спідницю.

18. Про яких видатних осіб знає дід Маркіян?

а) Ч. Дарвіна і К. Маркса; б) П. Куліша і Ф. Енгельса;

в) М. Лисенка і Лесю Українку.

19. Ревнощі Віті до Насті з Костею «їли його», як:

а) черв’як соковите яблуко; б) іржа; в) голодні собаки м’ясо.

20. Про яку істоту Вітя зазначив таке: «Яке маленьке, а дивись, яке розумне й трудяще!»:

а) комаху; б) бджолу; в) гусінь.

21. На відміну від інших мешканців села дід Маркіян мав:

а) сад кращих груш та яблук; б) пасіку; в) ставок з різною рибою.

22. За те, що Валя програв спір діду Маркіяну, він вимушений був:

а) виконати будь-яку пісню; б) станцювати гопака;

в) влізти на дерево і прокувати зозулею.

23. В якому журналі Валя запропонував прочитати діду Маркіяну про радіо:

а) «Дніпро»; б) «Знання»; в) «Мудра наука».

24. Город Бондарихи можна було порівняти з:

а) квітником; б) казковим полем; в) скарбницею.

2. Визначити тему, ідею, основну думку, жанр та композицію твору.

Урок 8. Література рідного краю.

Зробити повідомлення про одного з донецьких письменників та аналіз одного з його творів (тема, ідея, композиція).


Українська мова 7 клас (рос. мова навчання)


Урок 1. Місце української мови серед інших слов’янських мов.

Написати твір на тему: “Значення мови в житті людини”



Урок 2. Найскладніші орфограми в самостійних частинах мови.

1. а) записати подані іменники в родовому відмінку, виділивши закінчення.

Дощ, кобзар, загін, камінь, Харків, мороз, гіпс, цемент, народ, мед, рік, метр, квадрат, клуб.

б) утворити чоловічі й жіночі імена по батькові, розкриваючи дужки.

Петро (Микола), Олег (Ігор), Дмитро (Хома), Роман (Віталій).

Олена (Карпо), Ольга (Анатолій), Ірина (Сава), Тетяна (Василь).

в) утворити від кожної пари слів складний прикметник,записати.

Тисяча літ; сиве чоло; білий сніг; сніжний і білий; хліб і булка; сім років; синій і жовтий; політика й економіка; народна поезія; український і англійський; дати життя.

г) записати, розкриваючи дужки.

(Де)хто, (будь)у чому, (хтозна)який, (аби)що, який(сь),

кому(небудь), (казна)З ким, (аби)в чому, (будь)чий, що(сь),

(ні)в кого, (ні)чий.

д) провідмінювати числівники.

Шість, сімдесят, вісімсот, дванадцятий.



Урок 3. Розділові знаки в синтаксичних конструкціях.

1. Записати речення, пояснивши розділові знаки в них (письмово).

На горбі починався вже ліс з зеленою ліщиною, берестами, грабами й липами. (І. Нечуй-Левицький) Голубі, сині, фіолетові, рожеві пасма снувались над горами. (І. Цюпа) І колишеться м’ята, і тремтить далина, і доріг є багато, а Вітчизна одна. (А. Малишко) Луки, гори, пишні сади — все зелене й принишкле. (О. Гончар) Чарівний світ пливе переді мною: сині води, білі піски, хати на високих берегах. (О. Довженко)

2.Скласти й записати чотири речення, щоб у двох з них сполучник поєднував однорідні члени речення, а в інших — частини складного речення.

Урок 4. Дієприкметник як особлива форма дієслова: загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.

Записати речення, знайти в них дієприкметники, визначити їхні морфологічні ознаки і синтаксичну роль.

Сонце зараз було схоже на згасаюче в осиротілім полі осіннє багатство. (М. Стельмах) Коси дівчат заплетені, кожна у віночку, а сорочки з тонкого полотна так уже вибілені та вишиті різними узорами, що не надивишся. (М. Олійник) Понад синіючим долом мерехтіли хвилі розігрітого повітря. (І. Франко) Усе навколо затихло під владою чаруючої ночі. (Леся Українка) Шкільний сад стояв ліловий від розквітлого бузку.(О. Донченко)

Урок 5. Розвиток зв’язного мовлення. Повторення вивченого про текст і стилі мовлення.

Скласти текст, використавши подані слова або поширивши речення, записати.

Жовтіти, осінь, птахи, колір, листя, дерева, вітер, нести, починати, золотавий, багряний, огортати, сумно, хмарки, небо, прохолодний, повітря, вирій, з’являтися, жовтий, кружляти, в, на, і, по, ставати, відлітати, віяти, пливти, земля.

Прийшла осінь. Посохла трава. Похолодало. Стало жовтіти листя. Птахи відлетіли. Листя опало. Подув холодний вітер. Небо заступили хмари. Дощ. Сумно.

Урок 6. Відмінювання дієприкметників. Правопис голосних у закінченнях дієприкметників.

1) Провідмінювати подані словосполучення, порівняти відмінкові закінчення дієприкметників і прикметників.

Зелене поле, зеленіюче поле; жовте листя, пожовкле листя; біла хата, побілена хата.

2) Записати речення, знайти дієприкметники з означуваними словами, визначити їх рід, число, відмінок, виділити закінчення дієприкметників.

По тихих водах Дунаю проплинув пароплав і виразно виткнувся на палаючому обрії. (М. Коцюбинський) Вони несуть додому спечене, як і земля, тіло, а в складках одежі пахощі стиглого колоса. (М. Коцюбинський) Далі за річкою розіслались невиорані лани, де блакитний край неба зливається

з позеленілою далечиною. (П. Мирний) Усе навколо затихло під владою чаруючої ночі. (Леся Українка)



Урок 7. Дієприкметниковий зворот. Виділення комами дієприкметникових зворотів.

1. Перебудувати речення таким чином, щоб дієприкметниковий зворот виділявся комами.

Висохлий за літо потічок безшумно звився чорним вужиком серед пожовклих восени трав. (М. Стельмах) З-за Росі тяглися вкриті густим лісом ряди гір. (І. Нечуй-Левицький)

2. 1) Записати речення, знайти в них дієприкметники із залежними словами та означувані слова, пояснити розділові знаки (письмово)

Мова — це коштовний скарб, набутий віками нашим народом. (П. Панч)

Біля школи росла посаджена учнями в день свята чудова береза. (П. Панч)

Урок 8. Побудова речень із дієприкметниковим зворотом.

1) Вставити замість крапок дієприкметникові звороти, узгоджуючи дієприкметники з іменниками, записати речення, пояснивши розділові знаки.

Перед ними була чудова картина Дніпра ... .

Вже минули село й поїхали понад течією ... .

Кругом не дуже широкої долини стояли гори ... .

Біля входу в парк ... царювала тиша.

Скелі ... далеко розсипаються в морі.

С л о в а д л я д о в і д о к: облитий сонцем з високого неба; обсаджений густими старими вербами; перетятий узенькими щілинами; порослий високою травою; розкиданий купами понад берегом під кручами.

Українська мова 8 клас (укр. мова навчання)
Урок 1. Мова — найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Культура усного й писемного мовлення.

Письмово скласти діалог у формі запитань і відповідей на тему «Функції мови».

Урок 2. Словосполучення й речення. Члени речення. Звертання. Вставні слова.



Уявити ситуацію: у вашій родині відбувається обговорення питання про українську мову як рідну і національну. Скласти й записати полілог між членами родини. Використати звертання, вставні слова та однорідні члени речення. Дібрати заголовок.

Урок 3. Просте і складне речення. Пряма мова і діалог.

1. Виписати з літератури 5-6 речень з прямою мовою різної структури.



Урок 4. Синтаксис. Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способами вираження головного слова.

Записати словосполучення у два стовпчики: у перший — прості, у другий — складні. Визначити спосіб вираження головного слова.

Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий виконувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити цікаву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже пізно зійшло, висока дівчина з валізою, нова сукня, доплисти швидко, продуктивно працювати.

Скласти з 3 словосполученнями речення.



Урок 5. Види підрядного зв’язку між словами в словосполученні. Складні випадки керування.

Записати словосполучення у 3 колонки: узгодження, керування, прилягання.

Швидко бігти, ота вулиця, прочитати в книзі, рання весна, життєрадісна молодь, вчитися добре, читати книгу, виглядати бездоганно, любов до навчання, засіяне поле, вірний друг, зустріти посміхаючись, прочитати журнал,свідомий успіхів, радий бачити, четверте літо, пити сік, навчатися писати, високо в небі, щось цікаве, дуже радісний, схожий на матір, наша школа, синіючий обрій, гордий сином, писати лежачи, співають ідучи.

Урок 6. Речення. Його основні ознаки.

Подані розповідні речення перебудуйте на питальні й спонукальні, доповнюючи їх другорядними членами речення.

Учні подякували за увагу. Восьмикласники готуються до тематичного оцінювання. Усі були задоволені Євробаченням і пишалися своєю країною. Хлопці принесли найбільше макулатури.

Дівчата змагаються в навчанні. Протягом уроків історії ми спостерігали за розвитком української держави. Ви записалися для придбання путівки в табір.



Урок 7. Порядок слів у реченні. Інверсія. Логічний наголос.

Із вивчених художніх творів виписати речення, замінюючи прямий порядок слів на зворотний.

Урок 8. Розвиток зв’язного мовлення. Повторення відомостей про текст, стилі й типи мовлення.

З’ясуйте стиль і тип мовлення кожного з наведених текстів.

1) Ішла лісом людина. Зірвала мимохідь травинку ломиносу цільнолистого, знічев’я посмоктала стебло. У лікарні не врятували бідолаху… Цей випадок вразив школяра Ігоря Солоного, після чого той усерйоз захопився вивченням отруйних рослин. Юннат чи не вперше зробив опис майже дев’яноста видів. Праця цінна не лише для науковців-ботаніків, а й для лікарів-практиків, і взагалі для кожної людини. (Із журналу)

2) І раптом я побачив серед жовтих одну білу лілею. Вона не стирчала, як її жовті сусідки, а вільно лежала на воді. Її зелені черенці були, як добрі ласкаві руки, що обережно й турботливо тримали вінчик білих пелюсток. Кожна пелюсточка була окремо від інших, але всі разом вони утворювали таку дивовижну гармонію форм і фарб, що не можна було відірвати очей. Ця

біла лілея була немов ясний вогник серед темної ночі, немов єдина зірочка в синьому небі, немов миле обличчя серед інших, байдужих, облич. (Д. Ткач)


Українська мова 8 клас (рос. мова навчання)
Урок 1. Мова — найважливіший засіб пізнання, спілкування і впливу.

Записати 3—4 крилаті вислови про мову, основна думка яких передавала б роль мови як засобу спілкування, пізнання і впливу. Вивчити їх напам'ять.

Урок 2. Частини мови, їх значення та граматичні ознаки.

1. Запишіть подані слова в шість стовпчиків за частинами мови:

1 — іменники; 2 — прикметники; 3 — дієслова; 4 — числівники;

5 — займенники; 6 — прислівники.

Поле, двадцять п’ятий, інший, людяний, горілиць, самостійний, писати, розмовляти, доводити, бездоганний, сімнадцять, ніякий, нічий, праворуч, зоря, сміливий, активно, вкупі, самостійно, баштан.

2.Запишіть подані слова, визначте на підставі смислових і граматичних ознак, до якої частини мови вони належать.

Читання, перечитати, перечитування, читаючий, прочитаний; малювання, перемалювати, перемальовування, малюючи, намальований, намалювати.



Урок 3. Найскладніші орфограми (не з різними частинами мови).

1.Опрацювати теоритичний матеріал.



Правопис частки НЕ з різними частинами мови

Слід розрізняти заперечну частку не, яка завжди пишеться окремо, і префікс не-, який завжди пишеться разом.
Заперечна частка не заперечує щось, відкидає, перекреслює, а префікс не- творить нові слова, часто з протилежним змістом.
Для того щоб правильно написати не з будь-яким словом, треба визначити, до якої частини мови воно належить.

Якщо це іменник.
РАЗОМ:
- коли слово без не не вживається: неук, невдаха;
- у префіксах недо-, що мають значення неповної дії: недоробка, недооцінка;
- якщо слово можна замінити синонімом: нещастя (лихо), неволя (рабство).
ОКРЕМО:
- якщо заперечує лексичне значення слова. Найчастіше в таких реченнях є протиставлення: Не сум, а жаль мене бере великий. (П. Куліш);
- протиставлення в реченні може бути відсутнє, проте його можна домислити: Не борода робить чоловіка мудрим. Не свинячим рилом лимони нюхати. (Нар. творч.).
ЧЕРЕЗ ДЕФІС пишеться частка не, вживана як префікс в іменниках – власних назвах: не-Європа.

Якщо це прикметник.
РАЗОМ:
- коли слово без не не вживається: негайний, невгамовний;
- коли можна замінити його синонімом: невисокий (низький), невеселий (сумний);
- не пишеться разом з прикметниками дієприкметникового походження на -анн(ий), -янн(ий), -енн(ий): неподоланний, незрівнянний, незліченний.
ОКРЕМО:
- якщо не вживається для заперечення наявності ознак предмета: не веселий хлопець, а сумний;
- якщо між не і прикметником-присудком за змістом речення можна вставити слова є, був, була тощо: Після дощу капелюх не потрібний (не буває потрібний). (Нар. творч.);
- якщо прикметники мають пояснювальні слова з ні або далеко, аж ніяк, зовсім: нікому не відомий, далеко не приємний.

Якщо це прислівник.
РАЗОМ:
- якщо слово не вживається без не: негайно, невинно;
- коли його можна замінити синонімом: недалеко (близько), невисоко (низько);
- коли прислівник закінчується на -анн(о), -янн(о), -енн(о): несказанно, незбагненно, незрівнянно;
- у складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною мірою: недовгочасно, недосконало.
ОКРЕМО:
- при наявності протиставлення: Роби не кревно, а певно.(Нар. творч.);
- коли в реченні щось заперечується: Говори не пишно, щоб на зле не вийшло.(Нар. творч.);
- з підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не дуже, не зовсім, не можна;
- при словах, що пишуться через дефіс: не по-людськи, не по-українському.

Якщо це дієприкметник.
РАЗОМ:
- якщо слово без не не вживається: невблаганий;
- у складі префікса недо-, який означає якість, що виявляється неповною мірою: недочутий;
- якщо дієприкметник виступає означенням без пояснювального слова: лежав незаповнений бланк, знявся нестихаючий шум.
ОКРЕМО:
- при протиставленні: не шанований, а зневажений;
- якщо при дієприкметнику-означенні є пояснювальне слово: не знаний (де?) тут, не полоханий (ким?) ніким;
- коли дієприкметник виступає присудком: Поле не міряне, вівці не лічені, пастух рогатий. (Нар. творч.).

Якщо це дієслово.
РАЗОМ:
- без не не вживається: незчутися, ненавидіти;
- частка не надає дієслову нового значення (можна замінити синонімом): непокоїтися (хвилюватися), неславити (ганьбити);
- у складі префікса недо-, що означає неповноту дії: недобачати, недочувати.
В інших випадках дієслова з не пишуться окремо!
Слід розрізняти присудкове слово немає (нема), яке завжди пишеться разом з не, та дієслово в 3-й особі однини теперішнього часу, яке з не пишеться окремо: У нього немає хисту до поезії. Він не має такого хисту.
(Немає, нема = (рос.) нет, не має = (рос.) не имеет.)
З чотирма дієсловами не пишеться разом або коремо, залежно від їхнього значення:
нездужати (хворіти) - не здужати (не змогти);
неславити (ганьбити) - не славити (не прославляти);
непокоїтися (хвилюватися) - не покоїтися (не спочивати);
нестямитися (втратити самовладання) - не стямитися (не прийти до тями).

Якщо це дієприслівник.
Разом, коли слово без не не вживається: нехтуючи, ненавидячи; у префіксі недо-, який указує на неповноту дії: недобачаючи. В інших випадках не з дієприслівниками пишеться окремо: не знаючи, не сказавши.
З чотирма дієприслівниками не пишеться разом або коремо, залежно від їхнього значення:
нездужаючи (хворіючи) - не здужавши (не змігши);
неславлячи (ганьблячи) - не славлячи (не прославляючи);
непокоячись (хвилюючись) - не покоячись (не спочиваючи);
нестямившись(втративши самовладання) - не стямившись (не прийшовши до тями).

Якщо це числівник, сполучник, частка, вигук, прийменник, більшість займенників, то частка не пишеться окремо.

2. Поясніть правопис слів з Не. Визначте частини мови в словосполученнях (надписати частини мови)
Не/ріж, не/кричи, не/озорий степ, поки що не/легко, не/забаром, Не/добір, не/подбав, нами не/передбачене, не/зовсім, ні/про/що, не/заПеречне, ні/ким, не/мовбито, не/годен, не/кожен, ні/те ні/се, не/вроздріб, Не/благозвучне, не/досіл, тяжку не/волю, книжка не/прочитана, не/навиворіт, не/п ‘ять, не/дорід, не/нависть, не/впоперек; не/коротка, а довга; ні/з/чим, ні/чим, ні/коли, не/до вподоби.

Урок 4. Розвиток зв'язного мовлення. Повторення відомостей про текст, стилі і типи мовлення.

Підібрати тексти різних стилів і типів мовлення.



Урок 5. Словосполучення. Будова і типи словосполучень за способом вираження головного слова.

Записати словосполучення у два стовпчики: у перший — прості, у другий — складні. Визначити спосіб вираження головного слова.

Народне свято, стеблина рослини, козацька важка доля, готовий виконувати, дуже несподівані зміни, приїхати вчасно, перехопити цікаву ідею, низький на зріст, український до мозку кісток, дуже пізно зійшло, висока дівчина з валізою, нова сукня, доплисти швидко, продуктивно працювати.

Скласти з 3 словосполученнями речення.



Урок 6. Способи підрядного зв'язку в словосполученні (узгодження, керування, прилягання).

Записати словосполучення у 3 колонки: узгодження, керування, прилягання.

Швидко бігти, ота вулиця, прочитати в книзі, рання весна, життєрадісна молодь, вчитися добре, читати книгу, виглядати бездоганно, любов до навчання, засіяне поле, вірний друг, зустріти посміхаючись, прочитати журнал,свідомий успіхів, радий бачити, четверте літо, пити сік, навчатися писати, високо в небі, щось цікаве, дуже радісний, схожий на матір, наша школа, синіючий обрій, гордий сином, писати лежачи, співають ідучи.

Урок 7. Речення. Види речень за метою висловлювання; окличні речення. Речення односкладні й двоскладні; прості й складні.

Напишіть твір-розповідь з елементами опису на тему «Листопад у саду», використавши всі типи речень за метою висловлювання та інтонацією.



Урок 8. Порядок слів у реченні. Логічний наголос. Розділові знаки в кінці речення.

Із вивчених художніх творів виписати речення, замінюючи прямий порядок слів на зворотний.
Українська література 8 клас (укр. та рос. мова навчання)
Урок 1. Вступ. Художня література як одна з форм духовної діяльності людини

1. Розвиньте розпочату думку :"Художня література для кожної людини - це..." (письмово)

2. Виконайте тестові завдання:

1. Художній образ у літературі — це те, що створюється за допомогою:

а) слова; б) міміки і жестів; в) живопису; г) музики.

2. Естетичну функцію літератури ще називають:

а) філософською; б) художньою; в) емоційною; г) милозвучною.

3. Центром кожного художнього твору є:

а) пейзаж; б) опис інтер’єру; в) людина; г) історична подія.

4. Прихований зміст має образ:

а) персонаж; б) пейзаж; в) символ; г) кожний із зазначених.

5. Починаючи аналіз художнього твору, в першу чергу необхідно з’ясувати його:

а) ідейну спрямованість; б) композицію; в) проблематику;

г) історію створення.

6. Художній твір пишеться за законами:

а) сьогодення; б) цензури; в) красного письма;

г) визначеними Нестором Літописцем

Урок 2. Усна народна творчість. Народна лірика. «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?», «Віє вітер на долину»

1. Підберіть узагальнену назву до схеми



?

Народна лірика

Народний епос

Народна драма

2. Визначити художні особливості пісні “Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?”

3. Як слід розуміти останні рядки пісні «Віє вітер на долину»?

4. Знайти у пісні «Віє вітер на долину» приклади поетичного паралелізму, пестливі слова, повтори, постійні епітети, з'ясувати їхню роль у творі.

Урок 3. Народні пісні «Розлилися круті бережечки», «Ой ясне сонечко виходить»

1. Заповнити таблицю за піснею «Розлилися круті бережечки»



Реальні образи

Символічні, узагальнені образи







2. Знайти у творі «Розлилися круті бережечки» приклади постійних епітетів та поетичного паралелізму.

3. Знайдіть художні ознаки народної пісні у творі «Ой ясне сонечко виходить».

4. Заповнити таблицю “Характеристика чумаків у пісні «Ой ясне сонечко виходить»

Урок 4. Народна пісня «Ой зажурились стрільці січовії». Стаття Олександра Кошиця «Про українську пісню й музику»

1. Які ознаки народної пісні ви помітили? («Ой зажурились стрільці січовії»)

2. Зробити конспект статті Олександра Кошиці «Про українську пісню й музику»

Урок 5. З «Ізборника Святослава» та «Повісті минулих літ»

1. Знайдіть спільне й відмінне між “Похвалою книгам” і “Словом про почитання книжне”.

2. Яке значення має “Повість минулих літ”?

3. Заповніть таблицю на основі опрацьованих матеріалів “Повісті минулих літ”.



Підтверджені історичні факти

Легендарні факти








Урок 6. Кирило Транквіліон-Ставровецький. Геральдичні вірші

1. Скласти хронологічну таблицю “Життя і творчість Кирила Транквіліона-Ставровецького”.

2. Назвати художні засоби твору “На герб ясновельможної її милості Ірини Могилянки, княжни Вишневецької, Михайлової Корибутової”.

3. Дати визначення геральдичним віршам.



Урок 7. Лазар Баранович, Іван Максимович.

1. Дати визначення епіграми.

2. Знайдіть спільне та відмінне у геральдичних віршах та епіграмах.

3. Ознайомитися з біографіями і творами письменників, що наявні у підручнику.

4. Скласти власну епіграму за зразком (про користь навчання, шкоду списування, про дружбу, доброту, порядність тощо)

Наприклад:

1.Хто добре науки вивчає,

Добрий багаж знань та вмінь має.

2. Життя чуже не спишеш, як не старайся,

Тож якнайшвидше від шпаргалок відучайся.



Урок 8. Позакласне читання. Ю. Мушкетик. «Селена»

1. Скласти хронологічну таблицю “Життя і творчість Ю. Мушкетика”.



2. Визначити тему, ідею, основну думку, жанр та композицію твору “Селена”.

3. Зробити цитатну характеристику Селени, Діонісія та Платона.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка