Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни. Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни



Сторінка1/5
Дата конвертації13.10.2018
Розмір0.55 Mb.
ТипГлава
  1   2   3   4   5


ГЛАВА 4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ

СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ.
Критерії оцінювання знань студентів з дисципліни

« Антикризове управління підприємством»

Навчальна дисципліна «Антикризове управління підприємством» є нормативною, тобто обов’язковою для засвоєння студентами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр з менеджменту. Метою викладання дисципліни «Антикризове управління підприємством» є створення умов і надання можливостей студентам для визначення сутності, місця, ролі, основних видів кризових явищ та стадій розвитку кризи підприємства, розкриття методичних підходів до розробки «правил ефективної поведінки» в умовах кризового стану, а також для аналізу окремих шляхів запобігання та подолання кризи в зарубіжних та вітчизняних організаціях, що успішно функціонують в різних умовах.

Оцінювання знань, умінь та навичок студентів з дисципліни враховує види занять, передбачених учбовим планом по спеціальності «Менеджмент організацій», який передбачає лекційні, семінарські та практичні заняття, а також самостійну роботу та виконання індивідуальних завдань.
4.1. Порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів

Поточний контроль знань студентів

Об'єктом поточного контролю знань студентів є:


  • Систематичність та активність роботи протягом семестру над вивченням програмного матеріалу дисципліни (максимальна оцінка — 20 балів);

  • Рівень виконання модульних завдань (максимальна оцінка — 20 балів).

Структура системи поточного контролю знань студентів наведена в таблиці 4.1.

Таблиця 4.1


Напрямки поточного контролю знань студентів

І. Діапазон оцінки 0-20 балів

ІІ. Діапазон оцінки 0- 20 балів


Перелік робіт, що зобов’язаний виконати студент

Оцінка

Модульний контроль

Оцінка

1. Відвідування лекцій та практичних (семінарських) занять:

- менше 50%

- 50 — 70 %

- більше 70%


0 балів


3 бали

5 балів


Проводиться 2 рази на семестр у формі тестових завдань, які містять по 10 запитань. Сумарна кількість правильних відповідей оцінюється таким чином:

менше 4 відповідей

5 — 8 відповідей

9 -12 відповідей

13-16 відповідей

17-20 відповідей




0 балів

5 балів


10 балів

15 балів


20 балів

2. Активність на практичних (семінарських) заняттях та середня поточна оцінка:

- менша, ніж 3 бали

- від 3 до 4 балів

- 4 бали і вище


0 балів


3 бали

5 балів


3. Виконання завдань для самостійного вивчення дисципліни:

а) складання та розв’язання задач

б) розгляд кейсів

в) письмовий огляд статей.

Середня оцінка менша 3 балів

від 3 до 4 балів

4 бали і вище

0 балів


3 бали

5 балів


4. Участь у студентських конференціях, гуртках, олімпіадах, підготовка тез доповідей та статей за тематикою дисципліни

5 балів


Поточний контроль знань студентів може проводитись декількома методами:

А.Оцінювання роботи студента при проведенні семінарських та практичних занять;

Б. Виконання домашніх завдань;

В. Проведення проміжних тестів;

А. Оцінювання знань студентів в процесі проведення семінарських та практичних занять проводиться (за 5-бальною шкалою) за такими критеріями:


  1. розуміння, ступінь засвоєння теорії та методології проблем, що розглядаються;

  2. ступінь засвоєння фактичного матеріалу курсу;

  3. обізнаність з основною (обов’язковою) та додатковою літературою, а також з сучасною вітчизняною та іноземною літературою з питань, що розглядаються;

  4. вміння поєднувати теорію з практикою при розгляді виробничих ситуацій (кейсів), розв’язання задач, проведення розрахунків тощо при виконанні завдань, винесених на розгляд в аудиторії;

  5. логіку, структуру, стиль викладення матеріалу при виступах в аудиторії, вміння захищати свою позицію та здійснювати узагальнення інформації, отриманої з доповідей інших осіб.

Оцінка «відмінно» може бути отримана студентом при відповідності його участі в аудиторних заняттях всім п’яти зазначеним критеріям. Відсутність тієї або іншої складової знижує оцінку на відповідну кількість балів.

Б. Виконання домашніх завдань є невід’ємною частиною засвоєння курсу. Домашні завдання передбачають:



  1. виконання розрахункових задач

  2. підготовку рефератів (стор. )

  3. підготовку кейсів (стор. )

  4. письмовий розгляд кейсів (стор. )

  5. письмовий огляд статей.

Особлива увага при оцінюванні виконаних домашніх завдань приділяється:

  • якості та самостійності виконання завдань;

  • своєчасності представлення завдань викладачу (згідно графіка учбового процесу).

Викладач має право здійснювати детальну поточну оцінку роботи студента за допомогою застосування системи бальних заохочень за певні досягнення у виконанні передбачених робіт та бальних штрафів за недоліки в роботі. Наприклад, за творчий характер виконуваних завдань та своєчасність їх представлення викладачеві студент отримує максимальну оцінку та заохочувальні бали і, навпаки, за порушення встановленого графіку учбового процесу,1 неякісне виконання завдань, за списування — знімаються бали набраної суми.

В. Проміжний тестовий контроль здійснюється за допомогою тестів, що проводяться два рази за семестр у терміни, передбачені графіком навчального процесу. Тест містить 20 запитань одиничного, множинного, впорядкованого вибору та завдань щодо перевірки знань основних категорій курсу.

Результати поточного контролю знань студентів в цілому оцінюються в діапазоні від 0 до 40 балів. Якщо за результатами поточного контролю знань студент отримав менше 20 балів, він не допускається до іспиту. Оформлення недопуску здійснюється у відповідності до вимог наказу ректора університету від 13.12.2001 р. № 604.

Результати поточного контролю знань студентів, які отримали 20 і більше балів, вносяться до заліково-екзаменаційної відомості без переведення їх у 4-бальну систему.

В разі невиконання поточного контролю з об'єктивних причин, студент має право за дозволом декана скласти їх до останнього семінарського заняття. Порядок складання визначає викладач дисципліни на потоці.


Контроль знань студентів у формі іспиту
Основними завданнями проведення іспиту у письмовій формі є:

  • підвищення об’єктивності оцінювання рівня знань студентів;

  • забезпечення комплексності оцінювання рівня знань за всією програмою дисципліни;

  • посилення мотивації студентів щодо оволодіння програмним матеріалом дисципліни упродовж усього семестру.

Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми курсу «Антикризове управління підприємством». Структурно екзаменаційний білет складається з 6 завдань, які включають:

Блок теоретичних завдань

1. Теоретичне питання, що потребує розгорнутої відповіді

2. Методологічне питання, що потребує розкриття певної методики

Блок тестових завдань

3. Тестове завдання передбачає відповідь на 10 тестових запитань



Блок практичних завдань

4, 5, 6. Розгляд кейсу, який передбачає відповіді на запитання:

а) сутнісного характеру

б) аналітичного характеру

в) конструктивного характеру

Оцінювання знань студентів на іспиті здійснюється за 60-бальною системою. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за наступною шкалою: 10; 5; 0 балів.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:


  • відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

  • задовільному рівню (5 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

  • незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання використовуються такі критерії:

  • відмінний рівень (10 балів) – від 8 до 10 правильних відповідей;

  • задовільний рівень (5 балів) – від 4 до 7 правильних відповідей;

  • незадовільний рівень (0 балів) – від 0 до 3 правильних відповідей.

Письмове розв'язання кейсів, що дозволяє перевірити наявність відповідних умінь та навичок, оцінюється на «відмінно» (10 балів), «задовільно» (5 балів) та «незадовільно» (0 балів) залежно від:

А) точності відповідей на задані питання;

Б) повноти відповідей на задані питання;

В) ступеня аргументованості відповідей на запитання.

В разі, якщо відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку результати поточного контролю не враховуються.

Загальне підсумкове оцінювання рівня знань студентів

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань (за умови, що студент набрав 20 і більше балів) та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 і більше балів).

До екзаменаційної відомості вносяться результати поточного контролю і підсумкового контролю, а також їх сумарна оцінка за 100-бальною системою. Після цього здійснюється переведення сумарної оцінки у 4-бальну систему за критеріями: — оцінка «задовільно» – 50-60 балів;

— оцінка «добре» – 65-80 балів;

— оцінка «відмінно» – 85-100 балів.

Оцінка за 4-бальною шкалою оцінювання виставляється в екзаменаційні відомості поряд із загальною підсумковою оцінкою в 100-бальній шкалі.



4.2. Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми дисципліни
«Антикризове управління підприємством»

1.Сутність концепції ЖЦ реально існуючих технічних та соціально-економічних систем.

2.Необхідність вивчення та прогнозування взаємовпливу ЖЦ продукції, технології, організаційної форми, підприємства, галузі тощо.

3.ЖЦ конкурентної переваги та її роль у формуванні підприємства.

4.Характеристика особливостей прояву основних фаз ЖЦ різних систем, в тому числі підприємств різних типів: МП, комерційних та безприбуткових підприємств, корпорацій, державних та приватних підприємств, організаційних об'єднань тощо.

5.Вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на конфігурацію та тривалість ЖЦ підприємства.

6.Методи аналізу впливу факторів на життєздатність підприємства.

7.Прогнозування тривалості та конфігурації ЖЦ підприємства, зміст підходів щодо управління ЖЦ підприємства: основні характеристики системи управління на різних етапах ЖЦ.

8.Криза як одна з фаз ЖЦ системи.

9.Кризовий стан середовища та його вплив на діяльність підприємства.

10.Загальна характеристика статичних та динамічних моделей середовища функціонування підприємства: переваги та обмеження.

11.»Хвильові процеси» у зовнішньому середовищі: необхідність та можливість прогнозування тривалості та періодичності, методи розрахунку показників, джерела інформації, — згідно з концепціями циклів Кондратьєва, Кузнєца, Джаглєра, Кітчина, Шумпетера, Хуберта, Ростоу, Форрестера, Шипоши, тощо.

12.Генезис, механізми протікання, взаємовпливу окремих довго-, середньо- та короткострокових господарських циклів тощо.

13.Зв'язок довгострокових циклів з ЖЦ окремих складових.

14.Окремі фази циклів та їх вплив на конфігурацію ЖЦ підприємств різних типів.

15.Оцінка можливостей розвитку окремих галузей та підприємств на різних фазах макроекономічних циклів.





Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4   5




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка