Кримінальне процесуальне право України



Сторінка12/13
Дата конвертації23.10.2017
Розмір2.06 Mb.
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13
§ 68. Порядок вирішення судом пов’язаних з виконанням вироку.

Вирішуються судом, який постановив вирок, або судами за місцем відбування покарання, роботи, затримання чи проживання засудженого і особи, яка відбула покарання (411), в судовому засіданні за участю прокурора. В судове засідання викликається засуджений, а на його клопотання захисник, щодо цивільного позову - цивільні позивач і відповідач, неявка не є перешколою розгляду. У зв‘язку з хворобою, інвалідністю, застосуванням медичних заходів - за участю представника лікарської комісії, щодо дала висновок. Як правило, питання вирішуються суддею одноособово за поданням відповідних осіб (прокурора, судового виконавця), органів виконання вироку, адміністрацією місць відбування (частіше разом із спостережною комісією чи у справах неповнолітніх), за клопотанням громадських організацій та трудових колективів та засуджених, їх повідомляють про день і час розгляду, їх представники беруть участь у засіданні. У підготовчій частині судового засідання головуючий оголошує: про відкриття засідання; питання; хто з‘явився; склад суду та прізвища прокурора і секретаря, перекладача; роз‘яснює учасникам право на відвід та вирішує заявлені відводи. Головуючий доповідає (зміст подання чи клопотання), суд заслуховує пояснення осіб, що з‘явилися, їм можна задавати запитання. Засуджений користується правами підсудного під час розгляду його справи (263 КПК). Дослідивши докази, заслухавши думку прокурора, суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови. При розгляді ведеться протокол судового засідання. Постанови суду виносяться в загальному порядку, повинні містить мотиви прийнятого рішення і точне його формулювання. Можуть бути оскаржені і опротестовані, за винятком спеціально застережених в КП законі випадків (407, 408, 408-2, 408-3, 409-1, 410, 411-1, 414 КПК), коли вони оскарженню не підлягають, але можуть бути опротестовані прокурором в порядку нагляду. Опротестування постанови суду про застосування умовно-дострокового звільнення від покарання і заміну покарання більш м‘яким (407 КПК) зупиняє її виконання до розгляду справи вищестоящим судом.


§ 69. Провадження в порядку нагляду, його значення. Суди наглядної інстанції.

Наглядне провадження - це регламентована чинним КП законом діяльність уповноважених ним посадових осіб судової влади і прокурора, спрямована на перевірку законності й обґрунтованості рішень усіх судових інстанцій, які набрали законної сили, шляхом принесення на них протесту в порядку нагляду (або відмови в його принесенні), перевірки наглядним судом законності й обґрунтованості опротестованого вироку, ухвали чи постанови і прийняття рішення у справі. Предмет нагляду - вироки, ухвали, постанови суддів першої інстанції, які набрали законної сили, ухвали касаційної інстанції та постанови й ухвали нижчестоящих наглядних інстанцій. Немає значення чи підлягали вони касаційному оскарженню. Завдання - перевірка законності і обґрунтованості, виправлення помилок шляхом скасування або зміни. Стадія наглядного провадження послідовно проходить декілька етапів: 1) розгляд уповноваженими особами суду і прокуратури клопотань (скарг, заяв, повідомлень) щодо перегляду вироків, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили; 2) витребування справи з відповідного суду та її вивчення з метою встановлення підстав для принесення протесту на рішення суду (386); 3) принесення протесту або відмова в його принесенні; 4) розгляд справи в порядку нагляду, якщо протест був принесений, і прийняття рішення наглядною інстанцією (391, 393). Ст.388 КПК, суди, що розглядають справи в порядку нагляду: 1) президія ВС АРК, обласного, Київського та Севастопольського міських судів - за протестами Голови ВСУ, Генпрокурора України та їх заступників, Голови ВС АРК, обласного суду, Київського та Севастопольського міських судів, прокурора АРК, області, міст Києва і Севастополя та їх заступників. Дана наглядна інстанції розглядає протести на вироки, ухвали і постанови районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови судів та касаційні ухвали ВС АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського міських судів; 2) судова колегія в кримінальних справах і військова колегія ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироку й ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, обласних судів, ВС АРК, Київського та Севастопольського міських судів, а також на постанови суддів цих судів; 3) Пленум ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироки й ухвали судової колегії в кримінальних справах і військової колегії, а також постанови суддів ВСУ. Протест тне може бути принесений до вищестоящої наглядної інстанції і розглянутий нею, якщо він не був предметом розгляду нижчестоящого наглядного суду. Суд наглядної інстанції не справі вдруге розглядати за протестом той же вирок, ухвали чи постанову щодо того ж засудженого (виправданого), хоча б внесеному із інших підстав. Ця заборона не торкається засуджених, про яких раніше рішення цим наглядним судом не приймалося. Цей суд також вправі розглянути протест на вирок (ухвалу, постанову), постановлений після скасування в порядку нагляду першого вироку (ухвали, постанови), незалежно від мотивів скасування першого вироку. Президії ВС АРК, обласних, К і С міських судів та Пленум ВСУ розглядаються справу у складі більшості членів, судова колегія в кримінальних справах і військова колегія ВСУ - у складі 3 членів суду. Якщо в розгляді справи в 1й інстанції або в касаційному порядку брала участь більшість членів президії суду, голова цього суду, прокурор області або прирівняні. То вони за наявності підстав направляють справу з поданням відповідно Голові ВСУ або Генпрокуророві України для вирішення питання про принесення протесту в порядку нагляду до ВСУ. Коли ж до Президії суду протест принесено Генпрокурором України чи Головою ВСУ або їх заступниками, голова відповідного суду повинен направити справу з проетстом для розгляду судової колегії в кримінальних справах ВСУ (ч.2 388), зазначивши в супровідному листі про неможливість розгляду її президією через відсутність кворуму. Розгляд справи в порядку наггляду президією обласного і рівного йому суду має відбутись не пізніше як через 20 днів (391), а судовою колегією в кримінальних справах ВСУ - не пізніше як через 1 місяць з дня надходження справи з протестом. Розгляд з обов‘язковою участю прокурора. В засіданні президії відповідного суду бере участь прокурор АРК, області, міст К і С, який підтримує принесений ним чи вищестоящим прокурором протест. В засіданні колегії чи Пленуму ВСУ обов‘язково Генпрокурор або його заступник (390). Неявка прокурора тягне відкладення розгляду. Можуть бути запрошені інші учасники, їм надається можливість ознайомитися з протестом пере засіданням. Після доповіді, пояснень, думки прокурора, голова суду ставить протест на голосування, вихід до нарадчої кімнати не вимагається. Рішення по протесту Пленуму ВСУ та президії відповідного суду - постанова. Рішення судової колегії ВСУ - ухвала. Такі рішення (393): 1) протест без задоволення; 2) скасувати вирок і всі наступні судові ухвали і постанови і закрити справу або передати її на нове розслідування чи на новий судовий розгляд; 3) скасувати касаційну ухвалу, а також наступні судові ухвали і постанови, якщо їх було винесено, і передати справу на новий касаційний розгляд; 4) скасувати ухвали і постанови, винесенні в порядку нагляду, і залишити в силі, із зміною або без зміни, вирок суду і касаційну ухвалу; 5) внести зміни до вироку, ухвали або постанови суду. При недоведеності участі засудженого у злочині, справу направляють прокурору для встановлення особи, що вчинили злочин. Підстави для скасування чи зміни вироку такі як і в касаційній інстанції. Також підстави скасування (зміни) рішень (ухвал, постанов) першої (касаційної) інстанції: 1) незаконне або необгрунтоване рішення; 2) необґрунтовано залишені в силі незаконні рішення; 3) порушення закону касаційною інстанцією. Скасування касаційної ухвали: 1) порушення вимог ст.358 - повідомлення про день розгляду учасників; 2) всупереч ст.378 не дано відповідей на поводи касаційної скарги чи подання, порушено право на захист; 3) порушення перешкодили всебічному розгляду; 4) касаційна інстанція після зміни вироку (пом‘якшення) і перекваліфікації (пом‘якшення) не призначила покарання за новим законом або за сукупністю. Постанова (ухвала) суду наглядної інстанції складається з вступної, мотивувальної, резолютивної частин і має відповідати вимогам ст.378. у разі виявлення наглядною інстанцією обставин, зазначених у ст.23-2 КПК, вона вправі винести окрему ухвалу (постанову).
§ 70. Особи, які вправі принести протест у порядку нагляду.

Ст.388 КПК, суди, що розглядають справи в порядку нагляду: 1) президія ВС АРК, обласного, Київського та Севастопольського міських судів - за протестами Голови ВСУ, Генпрокурора України та їх заступників, Голови ВС АРК, обласного суду, Київського та Севастопольського міських судів, прокурора АРК, області, міст Києва і Севастополя та їх заступників. Дана наглядна інстанції розглядає протести на вироки, ухвали і постанови районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, на постанови судів та касаційні ухвали ВС АРК, обласних судів, Київського та Севастопольського міських судів; 2) судова колегія в кримінальних справах і військова колегія ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироку й ухвали районних (міських) судів, міжрайонних (окружних) судів, обласних судів, ВС АРК, Київського та Севастопольського міських судів, а також на постанови суддів цих судів; 3) Пленум ВСУ - за протестами Голови цього суду, Генпрокурора України та їх заступників на вироки й ухвали судової колегії в кримінальних справах і військової колегії, а також постанови суддів ВСУ. Особа, яка принесла протест, вправі відкликати, доповнити або змінити його до початку розгляду справи судом. Протест, принесений прокурором, не може відкликатися вищестоящим прокурором, але він може бути доповнений або змінений вищестоящим прокурором (ч.4 384 КПК). Дане правило не поширюється на посадових осіб судів, оскільки судді незалежні один від одного і між ними немає відносин підпорядкування при вирішенні питань, пов‘язаних зі здійсненням правосуддя. Особи, уповноважені на принесення протесту, мають право витребувати справу з відповідного суду. Районні (міські) прокурори не наділені правом принесення протесту у порядку нагляду, проте вони вправі витребувати справу з районного (міського) суду, вивчити її та, якщо знайдуть підстави для опротестування прийнятих ним рішень, звернутися з поданням до вищестоящого прокурора про принесення протесту в порядку нагляду. Якщо після вивчення справи відповідна посадова особа не виявить підстав для опротестування, про це повідомляється особа, яка звернулася з клопотанням про перегляд судових рішень із зазначенням мотивів відмови. Коли підстави виявлені, до відповідної наглядної інстанції вноситься протест. Протест може бути принесений протягом року (385), але протести з підстав на користь засудженого строком не обмежуються. Зміст і форма протесту не регламентовані, але практично мають містити: до якого суду, на яке рішення, з яких підстав, посилання на матеріали справи, норми закону, які порушені, яке рішення просить прийняти ця особа, додатки. З початком розгляду протесту, особа, що його принесла, не праві його відкликати або змінити, але в ході засідання може висловити іншу ніж у протесті думку. Генпрокурор і Голова ВСУ та їх заступники вправі своєю постановою зупинити до вирішення справи в порядку нагляду виконання опротестованих рішень будь-якого суду України, за винятком постанови Пленуму ВСУ (387), це стосується як приведених до виконання рішень так і ні, але які набрали законної сили, лише обвинувальні вироки і рішення. Виправдувальний вирок не може бути зупинений. Коли виявлені порушення закону, Генпрокурор України, Голова ВСУ, ВС АКР, обласного, К і С міських судів, військового суду регіону та ВМС, прокурор АРК, області, міст К і С і прирівняні до них прокурори вправі одночасно з витребуванням справи зупинити виконання до принесення протесту на строк не більше 3 місяців або до розгляду протесту в суді. Письмові розпорядження про зупинення виконання є дійсними до розгляду протесту. Якщо суд залишить протест без задоволення, зупинення автоматично скасовується і вирок (ухвала, постанова) звертається до виконання або продовжує виконуватися.
§ 71. Підстави, строки і порядок відновлення справи у зв’язку з новоявленими обставинами.

Приводами того, щоб почати провадження за нововиявленими обставинами є заяви заінтересованих осіб, підприємств, установ, організацій і посадових осіб про перегляд справи (ч.1 399). Заяви подаються прокурору, бо тільки він уповноважений законом призначити розслідування нововиявлених обставин. Якщо заява надійшла до органу дізнання, слідчого, судді чи суду. Вони повинні переслати її прокурору за належністю. Прокурор може призначити розслідування і за власною ініціативою, якщо йому безпосередньо сталі відомі такі обставини (за аналогією з п.5 ч.1 ст.94 КПК). Безпосередній привід - протест прокурора про перегляд справи за нововиявленими обставинами. Підстави - фактичні дані, що свідчать про наявність таких обставин (ч.2 397): 1) фальшивість доказів, неправильність показань свідка або висновку експерта, на яких ґрунтується вирок; 2) зловживання суддів, які винесли вирок, ухвалу чи постанову, прокурора, слідчого, особи, яка провадила дізнання; 3) всі інші обставини, які не були відомі суду при винесенні вироку, ухвали або постанови і які самі по собі або разом з раніше виявленими доводять неправильність засудження або виправдання (вчинення злочину іншим, нові співучасники, завідома неправдивість показань потерпілого). Фальшиві речові докази, протоколи слідчих дій, судових засідань, інші документи. Завідомо неправдиві показання свідка чи висновок експерта можуть бути як такі, за які кримінальна відповідальність (178 КК) так і дані в наслідок помилки. Зловживання судді: одержання хабара, необ‘єктивність, фальсифікація доказів у протоколі засідання, завідомо неправосудний вирок, ухвала, постанова. Зловживання прокурора, слідчого, дізнання - одержання хабара, необ‘єктивність, притягнення невинних осіб, завідомо незаконний арешт, насильство до підозрюваних і обвинувачених з метою змусити їх визнати вину, фальсифікація доказів. перегляд виправдувального вироку допускається в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності і не пізніше 1 року з дня виявлення нових обставин (ч.1 398). Про більш тяжкий злочин, ніж особа засуджена - тільки протягом строку давності, встановленого для цього більш тяжкого злочину (ч.2 398). Невинність або вчинення менш тяжкого злочину - відновлення не обмежене. Смерть засудженого не перешкоджає перегляду в інтересах реабілітації (ч.3 і 4 398). Прокурор зобов‘язаний прийняти і розглянути заяви про перегляд справи. Коли не вбачає підстав - відмовляє мотивованою постановою, про повідомляє заявника, може бути оскаржена вищестоящому прокуророві (ч.6 399). Нові обставини, які стали відомі прокурору, повинні бути розслідувані в усіх випадках. Про призначення розслідування в межах компетенції (прокурор району, міста - в справах, розглянутих районним, міським судом, прокурор області - обласним судом тощо) виносить постанову. Розслідування прокурор проводить особисто або за його доручення орган дізнання чи слідчий за правилами проведення попереднього розслідування (ч.2 і 3 399). Розслідування нововиявлених обставин повинно бути закінчено в ті ж строки, що і попереднє слідство в кримінальних справах (120). У випадках зловживань особи, що провадила дізнання, слідчого, прокурора, судді, виноситься постанова про порушення кримінальної справи, бо ці зловживання, як правило, повинні бути встановлені судовим вироком, що набрав законної сили. Це стосується й випадків завідомо неправдивих показань свідка, потерпілого, висновку експерта або перекладу. Право принесення і розгляду протесту за нововиявленими обставинами мають ті ж прокурори, що і в порядку нагляду. Закінчивши розслідування за наявності підстав для відновлення прокурор направляє справу разом із матеріалами або вироком, і своїм висновком - відповідно прокурору АРК, області, міст К і С, військовому прокурору, який вирішує питання про принесення протесту до президії відповідного суду. Справи, де вирок винесено ВС АРК, обласним, міст К і С, міжобласним, військовим регіону, ВМС, прокурор АРК, області, міст К і С, військовий (на правах області) направляє Генпрокурору, який вирішує питання про принесення протесту до ВСУ (ч.4 і 5 399). Вирок ВСУ - протест Генпрокурор або заступник до Пленуму ВСУ. У протесті вказані: справа, прийняті рішення; приводи підстави до порушення провадження по розслідуванню нововиявлених обставин; хто порушив, ким проводилось розслідування і результати; підстави для направлення справи до суду для її відновлення; пропоноване прокурором рішення суду. Протест розглядається за правилами нагляду. Попередній розгляд справи в касаційному порядку або нагляду не перешкоджає розгляду за нововиявленими обставинами (400). Вирок, ухвала або постанова перевіряються не з точки зору законності тощо на підставі наявних матеріалів, а за нововиявленими обставинами, які були невідомі суду при винесенні цих рішень. Суд не зв‘язаний своєю попередньою думкою у справі, але скасування попереднього рішення не означає помилки в застосуванні закону. Закон забороняє вносити зміни, як випливають з нововиявлених обставин (ч.1 400). Суд, розглянувши протест, може: 1) залишити протест без задоволення, якщо нові обставини не підтверджуються або не впливають на правильність прийнятих рішень; 2) скасувати вирок і всі наступні судові рішення і передати справу на нове розслідування або новий судовий розгляд, якщо це необхідно у зв‘язку з нововиявленими обставинами; виявивши й інші підстави для скасування вироку, суд вправі послатись і на них, щоб і ці підстави були враховані при новому розслідуванні чи судовому розгляді справи; 3) скасувати вирок і наступні судові рішення і закрити справу, якщо будуть встановлені обставини, за наявності яких справа підлягає закриттю. Рішення суду, прийняте в результаті розгляду протесту прокурора про перегляд справи за нововиявленими обставинами, може бути опротестовано і переглянуто в порядку нагляду. Нові попереднє розслідування і судовий розгляд після скасування вироку в зв‘язку з нововиявленими обставинами, а також оскарження нового вироку чи ухвали суду і внесення на них подання прокурором відбуваються на загальних підставах. При новому судовому розгляді суд не зв‘язаний розміром покарання, призначеного скасованим вироком, оскільки підставою для його скасування були нові, невідомі попередньому суду при винесенні рішення обставини. За наявності підстав дії обвинуваченого при новому розслідуванні справи можуть бути кваліфіковані і за більш суворим законом, а суд вправі призначити більш суворе покарання, ніж за скасованим вироком, незалежно від того, з чиєї ініціативи було порушено провадження за нововиявленими обставинами.
§ 72. Протокольна форма досудової підготовки матеріалів.

Про злочини, що не являють собою великої суспільної небезпеки, особливий вид провадження в стадії порушення кримінальної справи: порушення правил про валютні операції (ч.1 80 КК), крадіжка, грабіж, шахрайство (ч.1 81, 82, 83, 140, 141, 143 КК), умисне знищення або пошкодження державного, колективного майна або індивідуального майна громадян (ч.1 89 і 145), ухилення від лікування венеричної хвороби (108-1), сплати аліментів (114), заняття забороненими видами підприємницької діяльності (ч.1 148), ухилення від сплати податків, зборів, інших обов‘язкових платежів (ч.1 148-2), порушення порядку зайняття підприємницькою діяльністю (148-3), фіктивне підприємництво (ч.1 148-4), виготовлення спиртних напоїв та торгівля ними (149), спекуляція (ч.1 154), обман покупців (ч.1 155), замовників (ч.1 155-1), одержання незаконної винагороди від громадян за виконання робіт, пов‘язаних з обслуговуванням населення (ч.1 155-2), порушення правил торгівлі (ч.1 155-3), штучне підвищення і підтримання високих цін на товари народного споживання і послуги населенню (ч.1 155-5), незаконна торговельна діяльність (ч.1 155-6), зговір про фіксування цін (ч.1 155-7), незаконна порубка лісу (ч.1 160), незаконне полювання (ч.1 161), заняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом (ч.1 162), видобування корисних копалин (ч.1 162-1), порушення правил адміністративного нагляду (196-1), самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ч.1, 2 199), хуліганство (ч.1 206), угон транспортних засобів (ч.1 215-3). У справах про ці злочини органи дізнання у 10 днів встановлюють обставини вчиненого злочину та особу правопорушника, одержують пояснення він нього, очевидців та інших осіб, витребують довідку про судимість, характеристики з місця роботи (навчання), інші матеріали, що мають значення для розгляду в суді (ч.1 ст.426). Провадження слідчих дій не допускається (крім огляду місця події). Про злочини, у яких передбачена адміністративна преюдиція, до матеріалів додаються матеріали про перше правопорушення, за яке порушник був притягнений до адміністративної відповідальності. Якщо наркоман або алкоголік - медичний висновок для вирішення питання про застосування медичних заходів. У виняткових випадках строк у 10 днів може бути продовжено прокурором до 20 днів (ч.1 426). Про обставини вчиненого злочину складається протокол: час і місце складання, ким складений; дані про правопорушника; місце і час вчинення злочину, його способи, мотиви, наслідки, істотні обставини; фактичні дані, що підтверджують наявність злочину і винність правопорушника; кваліфікація. Додають всі зібрані матеріали, вилучені документи і предмети, список осіб, яких належить викликати до суду. Начальник органу дізнання затверджує протокол, всі матеріали пред‘являються правопорушнику для ознайомлення, про що робиться відмітка в протоколі аз підписом правопорушника. З санкції прокурора або його заступника протокол разом із матеріалами надсилається до суду (426) для вирішення питання про порушення справи і розгляду її в суді. Закон не передбачає право органів дізнання затримати особу і застосувати запобіжний захід, лише відбирається зобов‘язання з‘явитися за викликами органів дізнання і суду та повідомляти їм про зміну місця проживання. Визнавши матеріали достатніми суддя виносить постанову про порушення справи і віддання правопорушника до суду; в разі потреби обирає запобіжний захід і призначає справу до розгляду. В постанові викладається формулювання обвинувачення із зазначенням місця, часу, способу вчинення, мети, мотиву злочину, розміру заподіяної шкоди, інших наслідків, і статті КК, за яким віддано до суду (430). Суддя зобов‘язаний вирішити всі питання, пов‘язані з підготовкою справи до розгляду (253). Вилучені предмети повинні бути визнані речовими доказами і приєднані до справи. Якщо особі заподіяно шкоду майнову, моральну, фізичну, необхідно визнати її потерпілою, повідомити про це і роз‘яснити право на ознайомлення з матеріалами. Якщо особа заявила цивільний позов на завдану матеріальну шкоди, її необхідно визнати цивільним позивачем. Суддя зобов‘язаний вжити заходів щодо забезпечення відшкодування збитків. Після порушення справи і віддання правопорушника до суду суддя повинен забезпечити учасникам можливість ознайомлення із матеріалами (255). Постанова вручається підсудному не пізніше ніж за 3 доби до судового розгляду (ч.3 430). Розгляд не пізніше 10 днів з дня надходження до суду (431). Судове слідство починається з оголошення постанови судді про порушення справи і віддання до суду (297) і провадиться за обвинуваченням, сформульованим у постанові (275). При розгляді справи суддя справі постановити обвинувальний чи виправдувальний вирок або повернути справу для провадження попереднього слідства, якщо необхідно встановити обставини, які не можуть бути встановлені в судовому засіданні (431), або виявлені істотні порушення КП закону при досудовій підготовці матеріалів у протокольній формі.
§ 73. Особливості провадження в кримінальних справах про неосудних осіб, які захворіли душевною хворобою після вчинення злочину.

Ст.111 КПК вчинення у стані не осудності або якщо особа захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину обов‘язкове провадження попереднього слідства. Захисник допускається з моменту отримання доказів про душевне захворювання особи (ч.3 ст.44 КПК), відмову від захисника не може бути прийнято (ч.3 46), не може бути з цих осіб стягнута сума для оплати праці адвоката, витрати за рахунок держави. Провадяться всі слідчі дії для з‘ясування обставин вчиненого діяння, особи, яка вчинила, та її захворювання, умов, що сприяли вчиненню діяння. По закінченні попереднього слідства, якщо на підставі висновку судово-психіатричної експертизи т інших доказів встановлено, що особа під час вчинення було в неосудному стані або після захворіла, що позбавляє її керувати та усвідомлювати свої дії, складається постанова про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру, повинні бути викладені всі докази, дані про захворювання, додається список осіб, які підлягають виклику в засідання, інші додатки як і до обвинувального висновку. Ця постанова разом із справою надсилається прокуророві (226, 417). Відповідно до ст.12 КК примусовий захід може бути застосований також до особи, у якої в процесі попереднього слідства чи розгляд справи в суді встановлено тимчасовий розлад душевної діяльності, що позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, якщо за характером вчиненого діяння і своїм психічним станом ця особа становить суспільну небезпеку і потребує лікуванню в примусовому порядку. Одержавши справу із постановою слідчого, прокурор: 1) погодившись з постановою, затверджує її і надсилає справу до суду; 2) повертає із письмовою вказівкою слідчому для проведення додаткового попереднього слідства, якщо недостатньо доказів. Слідчий і прокурор мають право також закрити справу за наявності обставин ст6, п.2 ст. 213 КПК. Справи, що надійшли до суду виносять безпосередньо в судове засідання, обвинувачений відданню до суду не підлягає. Постановою про винесення справи в засідання суддя вирішує питання підготовки розгляду: день і час, виклик осіб, прокурора і захисника, експертизи, витребування доказів тощо. В разі незгоди з постановою суддя виносить справу на розгляду розпорядчого засідання (підстави для закриття або повернення на додаткове розслідування). Відкритий розгляду, обов‘язково прокурор і захисник, законний представник. Відводи, ознайомлення з матеріалами, допит свідків, можливо призначення повторної судово-психіатричної експертизи. Якщо обвинувачений викликається, суд заслуховує його пояснення, але це не є джерелом доказів. Після закінчення судового слідства свою думку висловлює прокурор, потім захисник, судових дебатів немає. Потім суд виходить до нарадчої кімнати, де вирішує такі питання: 1) чи мало місце діяння; 2) чи воно вчинене цією особою; 3) чи вчинене воно в стані неосудності, чи особа захворіла потім на душевну хворобу, яка виключає застосування покарання; 4) чи слід застосувати примусовий захід медичного характеру і який. Про застосування медичного заходу суд виносить ухвалу, суддя - постанову. Описова частина: встановлені судом обставини вчиненого, наведені докази, юридична оцінка діям, мотиви прийнятого рішення. Резолютивна: звільнення особи від кримінальної відповідальності (якщо в стані неосудності) або від покарання (якщо захворіла на душевну хворобу після вчинення злочину але до винесення вироку) і про застосування конкретного медичного заходу. Також в ухвалі (постанові) що питання відшкодування матеріальної шкоди підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Вирішення цивільного позову в цих справах не допускається. Тут же про скасування запобіжного заходу (якщо такий був) з часу доставки до лікувального закладу. Суд може винести ухвалу (суддя - постанову) про направлення на додаткове розслідування або про закриття справи, якщо визнає непотрібним застосування медичних заходів. При закриті справи суд повідомляє про це орган охорони здоров‘я для здійснення лікарського нагляду. Справу, закриту за недоведеністю вчинення діяння неосудним, після набрання ухвали (постанови) законної сили суд надсилає прокурору для вжиття заходів до встановлення особи, яка вчинила це діяння. Згідно ст.13 суд може застосувати поміщення в психіатричну лікарню: 1) із звичайним наглядом; 2) з посиленим наглядом; 3) із суворим наглядом. Суд не вправі в ухвалі (постанові) зазначати назву закладу, в якій проводитиметеся лікування, зазначати його строк. Поміщення в психіатричну лікарню психічно здорової особи є злочином (123-2 КК). Якщо не визнано за необхідно медичні заходи, або при припиненні їх застосування суд може передати особу на піклування родичам чи опікунам при обов‘язковому лікарському нагляді (ч.7 ст.13КК). скасування цих заходів можливо лише за ухвалою суду чи постановою судді, який застосував ці заходи, або суду за місцем лікування, коли особа видужала. Розгляд а такому ж порядку як при призначенні, за поданням головного психіатра органу охорони здоров‘я, якому підпорядкований лікувальний заклад, де тримають особу. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів (422). Повідомлення адміністрації і головного психіатра цього закладу про засідання обов‘язкове, при сумнівах може бути викликаний представник комісії і сам неосудний. Одночасно із скасуванням медичних заходів суд має вирішити питання про відновлення кримінальної справи щодо особи, яка захворіла після вчинення злочину. При цьому у випадках закінчення строку давності, скасування кримінального закону, наявності амністії тощо за згодою особи кримінальна справа закривається. Якщо підстав для закриття немає, справа надсилається відповідному суду першої інстанції або прокурору для проведення попереднього слідства. Строк перебування в медичній установі зараховується до строку відбування покарання (423). На ухвалу чи постанову про застосування, скасування чи зміну примусових заходів медичного характеру може бути подано касаційну скаргу, внесено окреме подання прокурора в загальному порядку (424). Суд наглядної чи касаційної інстанції може скасувати чи змінити ухвалу (постанову) суду першої інстанції, замінити вид застосованого заходу медичного характеру. Особа, засуджена до позбавлення волі, захворіла під час відбування в ВТУ - суд (суддя) за поданням адміністрації ВТУ може застосувати медичні заходи та звільнити від подальшого відбування покарання. До виправних робіт або штрафу - суддя виносить постанову про звільнення від подальшого відбування покарання (408). Питання застосування медичних заходів щодо засуджених, що захворіли під час відбування вирішуються суддею районного (міського) суду за місцем відбування покарання незалежно від того, який суд виніс вирок (ч.4 409). У судовому засіданні бере участь прокурор, як правило, викликається засуджений, а за його клопотанням захисник. Обов‘язкова присутність представника лікарської комісії, яка дала висновок. Розгляд починається доповіддю судді, після пояснення осіб, думка прокурора. Потім суддя виходить до нарадчої кімнати для винесення постанови (411).


Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка