Кращий твір марафону



Скачати 28.81 Kb.
Дата конвертації11.01.2018
Розмір28.81 Kb.

КРАЩИЙ ТВІР МАРАФОНУ «ЕРУДИТ-94»

Моя родина

Моя родина - це унікальне співтовариство людей, які дуже люблять одне одного і одночасно не дають одне одному спокою ні на хвилину.

Насамперед, гомін і ґвалт створюються за допомого злочинності «восьмирічні» дуже симпатичної істоти, яка зветься моїм братиком Олегом.

То він співає пісні, невідомо ким створені, то кричить невідомо кому страшним голосом, мабуть, щоб налякати розбійників, то малює картинки знайомих, які потім не знають, куди іх повісити .

Він мовчить тільки тоді,коли займається своєю улюбленою – справо -

жею.

Але не будь-якою, а коли вона дуже смачна.

До недурної голови в нього ще добрі руки, і наша родина має надію, що він буде ювеліром, українським Фаберже, і будемо ми жити , як у Христа за пазухою.

Мій батько теж Олег. Вони з малим Олегом між собою дуже схожі. Крім одного: біля батьківського ліжка завжди лежить копиця книжок, до котрої нікому не дозволяється доторкатися, бо читаються одноразово по три-чотири книжки. Окрім того, він любить їздити на автомобілі і лаяти дітей за "успіхи" в школі. Робить це батько дуже весело та смішно, і ми з братиком любимо, коли він нас лає.

Про себе я писати не хочу, бо правда не дуже смішна, а брехати -не хочу.

Головний стовбур нашої сім*ї, її основа та законодавча влада в одній особі - це матуся. У нашій сім'ї демократична диктатура. Демократія - це всі можуть казати, що хочуть, а диктатура - це те, що ми робимо після всіх наших балачок, тобто, що наказує матуся. В неї великі кулінарні здібності, тому більш за всіх іі любить найменший. Інколи диктатура змінюється демократією: мама виконує всі обов'язки голови сім'ї, а ми їй заважаємо. Вона у нас добра, розумна, і ми її дуже любимо.

Ідеологом родини є наша бабуся. Вона все знає про те, як нам жити далі. Вона дуже любить слухати анекдоти, яких багато знає і розповідає Олег (молодший) . Бабуся тримає курей. Вони вільно ходять по подвір'ю, інколи одна з них заходить до хати. Тоді бабуся й каже тихенько:"йди геть". І та спокійнісінько виходе. Бабуся все знає про кожну курку, всі вони мають в неї своє прізвисько, і у мене складається враження, що коли вона їм щось говорить , вони її розуміють. Крім цього у бабусі є дві собаки. Маленький серебристий пудель Міккі дуже гавкучий і вівчарка Бім, спокінкий та розумний .

Отака і є наша родина.

Юрченко Ярослава

Група 10-2.
ПРОМАЙНУЛО ДВАДЦЯТЬ РОКІВ!!!!!!

Після закінчення Дніпропетровського міського юридичного ліцею навчалася в Дніпропетровському національному університеті на юридичному факультеті.

На сьогоднішній день я працюю в Департаменті корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, де займаю посаду начальника відділу претензійно-позовної роботи.

Для мене вступ до ліцею був дуже важливим кроком. Спочатку я мріяла стати лікарем, але навчаючись в ліцеї зрозуміла, що медична спеціальність не дуже мені до вподоби і було прийнято на сімейній раді рішення щодо того, чим я буду займатися в майбутньому, а саме - юриспруденцією.

Таким чином юридичний ліцей для мене - це перший крок до вибраної професії.

Юридичний ліцей - це особливий навчальний заклад, в якому програма навчання дуже відрізняється від загальноприйнятої шкільної. Особливість ліцею також полягає не лише в рейтинговій системі оцінювання знань учнів, а й у складі вчителів, які в ньому працюють.

Своєрідне гасло ліцею «В каждом ребенке солнце, только дайте ему светить» повністю відтворює його зміст.



2014 р.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка