Костомаров микола Іванович (1817-1885)



Скачати 33.53 Kb.
Дата конвертації29.12.2017
Розмір33.53 Kb.




КОСТОМАРОВ
Микола Іванович (1817-1885)

Костомаров Микола Іванович - український історик, громадсько-політичний і культурний діяч, письменник, публіцист, критик, етнограф і фольклорист.

Микола Іванович Костомаров народився 4 (16) травня 1817 в с. Юрасівка Острогозького повіту Воронезької губернії. Його батько - місцевий поміщик Іван Петрович Костомаров, мати - кріпачка і за законами Микола став кріпаком свого власного батька. Після смерті батька він з матір’ю був у скрутному становищі, так як батько його не всиновив. Мати перевела Миколу з московського пансіону до пансіону у Воронежі, але рівень викладання був дуже низьким, і хлопчик ледь висиджував нудні уроки, які практично нічого йому не давали. Згодом почав навчання у Воронезькій гімназії.

В період 1833-1837 років навчався в Харківському університеті на історико-філологічному факультеті.

По закінченні університету деякий час служив юнкером в уланському полку, потім викладав історію в гімназіях Харкова, Рівного, Києва, зокрема 1845 р. — ст. учитель Першої київської гімназії, з 1846 року — ад’юнкт-професор кафедри російської історії Київського університету.

У 1845 - 1846 рр. разом з М. Гулаком і В. Білозерським заснував Кирило-Мефодіївське товариство, де брав активну участь у складанні програмних документів — «Книг буття українського народу», «Статуту Слов’янського товариства св. Кирила і Мефодія»; автор записки про об’єднання слов’янських народів. Весною 1847 року Костомарова арештовано. Після річного ув’язнення в казематі «Третього відділу», а потім у Петропавловській фортеці його вислано до Саратова.  1856 року Костомарова амністовано. З 1858 року жив у Петербурзі. В 1859 - 1862 рр. - екстраординарний професор кафедри російської історії Петербурзького університету. Влаштовував літературні «вівторки», куди сходилися земляки-українці (П. Куліш, О. Стороженко, В.Горленко та ін.). Співробітничав у журналах «Современник», «Вестник Европы» (один із його засновників), «Киевская старина» та ін. Брав діяльну участь у створенні журналу «Основа», у виробленні його національно-культурної програми. На початку 1862 року залишає працю в університеті і зосереджується на науковій роботі. Був членом-редактором Київської археографічної комісії.

Історичні праці вченого відзначаються образністю викладу. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», присвячена трагічним подіям, що настали після смерті Хмельницького, «Мазепа» і «Мазепинці».

В історію української літератури Костомаров увійшов як письменник-романтик: віршові збірки «Украинские баллады» (1839), «Вітка» (1840), історичні п’єси. Костомаров - один з перших українських літературних критиків.

Костомаров поетизує козацьку славу України («Давнина», «Діти слави, діти слави!», «На добраніч»).

Костомаров — автор історичних трагедій «Сава Чалий» (1838) і «Переяславська ніч» (1841).

Костомаров відомий як прозаїк: повість «Сорок лет» (1840, переробл., доп. й видана 1902р. Л. Толстим), «Казка про дівку-семилітку» (1840; опубл. 1860), літературні казки «Торба» й «Лови» (обидві — 1843).

Костомаров — один із перших українських літературних критиків. З його історичних і суспільних поглядів випливає розуміння народної поезії як втілення національного духу, а також індивідуальної творчості як продовження фольклорного процесу на новому рівні (ст. «Об историческом значении русской народной поэзии», 1843; рецензія на «Кобзар» Т. Шевченка, 1860).

З діяльністю Костомарова пов'язана поява в Україні культурно-історичної школи в літературознавстві.

Костомаров знав Т. Шевченка з 1846 року. У рецензії на «Кобзар» (1860), «Воспоминании о двух малярах» (1861), книзі «Поэзия славян. Сборник лучших поэтических произведений славянских народов в переводах русских писателей» (1871) та в «Споминках про Шевченка» в празькому виданні «Кобзаря» (т. 2, 1876) оцінював творчість Т. Шевченка як всенародний скарб.

Помер Микола Костомаров 7(19) квітня 1885 року в Петербурзі.


       


       

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка