Королівство Швеція



Сторінка1/4
Дата конвертації27.10.2017
Розмір0.75 Mb.
  1   2   3   4

Національна академія наук України

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Кафедра гуманітарних дисциплін

ЗВІТ
З НАВЧАЛЬНО-ОЗНАЙОМЛЮВАЛЬНОЇ


ПРАКТИКИ З ЕОМ

Виконала:

Студентка групи МП-22

Кортукова Тамара Олександрівна

Київ

Королівство Швеція

План:


Розділ 1. Загальна характеристика гео-та демо- графічних систем Швеції……...2

а) територія, природні умови

б) демографічні характеристики

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи Швеції………………...5

а) загальні показники економічного розвитку

б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України зі Швецією……………….9

а) зовнішньоекономічні відносини

б) дипломатичні відносини

Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи Швеції………………...14

а) державний устрій

б) система примусу та переконання

Розділ 5. Загальна характеристика правової системи Швеції…………………...19

а) історичні етапи розвитку системи права

б) найважливіші галузі діючого права

в) карне та процесуальне законодавство

Розділ 6. Загальна характеристика судової системи Швеції…………………….23

а) структура судів різних інстанцій

б) апарат контролю за дотриманням законності

Висновки…………………………………………………………………………….35

Список літератури………………………………………………………………….40

Розділ 1. Загальна характеристика гео-та демо- графічних систем Швеції.

А) територія, природні умови:

Офіційна назва - Королівство Швеція

Столиця – Стокгольм

Розміри території - 449 964 км ². За площею займає третє місце серед країн Західної Європи і п’яте серед країн усієї Європи.

Кордони - Межує на заході з Норвегією і на північному сході — з Фінляндією, на півдні по морю — з Данією, з'єднана з нею мостом. Загальна довжина кордонів -  2,333 км. Із заходу та півдня омивається водами Балтійського моря та Ботнічної затоки.

Адміністративно – територіальний поділ - 21 лен (lan — губернія), які поділяються на 284 комуни. Стокгольм виділений у самостійну адміністративну одиницю, прирівняну до лену.

Природні умови - клімат помірний, перехідний від морського до континентального. Середня температура січня −14 °C. Середня температура влітку +17 °C. У рельєфі півночі та заходу країни переважають гори і плоскогір'я, на півдні — горбисті рівнини. Вздовж кордону з Норвегією простягаються Скандинавські гори, між ними і Ботнічною затокою — плоскогір'я Норланд, південніше — Середньошведська низовина і височина Смоланд. На крайньому півдні — рівнини півострова Сконе.

Oзера (ВенернВеттернМеларенСільям та ін.) займають близько 9 % території країни. Загалом у Швеції нараховують близько 4000 озер площею понад 1 кв. км (ВеттернЕльмаренМеларен), найбільше з яких — Венерн — займає 5585 кв. км. Більшість рік (Калікс-ЕльвШеллефте-ЕльвУме-ЕльвТурне-Ельв) тече з заходу на схід, впадає в Ботнійську затоку і Балтійське море. Річки — порожисті.

У Швеції домінують підзолисті ґрунти, які відрізняються сильною кам'янистістю, малою потужністю, переважанням піщаних та щебенюватих відмін, підвищеною кислотністю. У Сконе - бурі лісові ґрунти.

Більша частина країни вкрита лісами (53%), за цим показником Швеція займає перше місце в Європі. За характером природної рослинності в Швеції виділяють п'ять основних районів, приурочених до певних широтних зон:

1) альпійський район, що поєднує північні й найбільш піднесені місцевості, з переважанням барвистого низкотрав'я і карликових форм чагарників;

2) район березового криволісся, де ростуть присадкуваті деревця з сильно викривленими стволами - переважно береза, осика рідше і горобина;

3) північний район хвойних лісів на підзолистих ґрунтах (найбільший в країні) - з переважанням сосни та ялини, з домішкою берези, осики і інших листяних порід;

4) південний район хвойних лісів (значною мірою зведених); в збережених масивах до хвойних порід домішуються дуб, ясен, в'яз, липа, клен та інші широколисті породи;

5) район букових лісів на бурих лісових ґрунтах (майже не збереглися), у цих лісах поряд з буком зустрічаються дуб, вільха та місцями сосна. Крім того, поширена азональна рослинність. Навколо озер ростуть пишна лугова рослинність, місцями (головним чином в Норланде) поширені болота із специфічною флорою. В цілому болотні угрупування займають 14% території. На рівнинах і вздовж морських узбереж переважають верещатники, ділянки лугів. На узбережжі Ботнічної затоки і Балтійського моря поширені галофітні спільноти.

Ссавці Швеції не дуже різноманітні (близько 70 видів), але зате їх багато. У Швеції зустрічаються такі мешканці лісів, як лось, бурий ведмідь, росомаха, рись, лисиця, куниця, білка, заєць-біляк. Американська норка і ондатра були завезені з Північної Америки кілька десятиліть тому для розведення в хутрових господарствах, але деякі особини втекли і утворили в природі цілком життєздатні популяції, швидко поширилися по всій країні (виключаючи деякі острови і крайню північ), витіснивши ряд місцевих видів тварин з їх екологічних ніш. На півночі Швеції в Лапландії зберігся дикий північний олень, мешкають песці і лемінги. На півдні Швеції зустрічаються борсук, європейський їжак. Птахів налічують близько 340 видів, а риб до 160 видів. По берегах морів і озер гніздяться качки, гуси, лебеді, чайки, крячки та інші птахи. У річках водяться лосось, форель, окунь, на півночі - харіус, в прибережних водах Балтійського моря - тріска, салака та інші види риб.

У 1964 році вступив в силу закон про охорону навколишнього середовища, і в Швеції, першій з європейських країн, з'явилися національні парки (перший з них був створений ще в 1909 році). Зараз у Швеції близько 16 національних парків і близько 900 заповідників.

Швеція займає 2-е місце в Європі (з великим відривом після України) за запасами залізних руд; 3-є місце в Європі за запасами руд молібдену і срібла, 4-е місце в Європі за запасами руд міді.

Серед природних ресурсів Швеції слід виділити, перш за все, значні запаси деревини. Ялини, сосни та інші типи дерев забезпечують сировиною такі галузі промисловості країни як лісопильна, целюлозно-паперова та меблева. Широке використання водних ресурсів в цілях енергетики, а також розробка великих запасів залізної руди та деревини, сприяли бурхливому промисловому розвитку країни протягом ХХ сторіччя. Нині гідроенергетика Швеції забезпечує майже 15% енергетичного балансу країни. У сільськогосподарських цілях використовується менше 10% території країни, що пов’язано як з структурою земельного покриття країни, так і з кліматичними умовами. Переважна більшість сільськогосподарських районів Швеції розташована у південній частині країни. В той же час, завдяки високопродуктивному аграрному сектору Швеція забезпечує власні потреби у сільськогосподарських продуктах на 70-80%.

Швеція надає виключно важливого значення збереженню природних ресурсів країни та підтримує надзвичайно високі стандарти в галузі екології.

Б) демографічні характеристики:

Чисельність населення -  9,35 млн. чоловік (на 28 лютого 2010 року ) -14-е місце в Євросоюзі.

Вікова структура населення: від 0 до 14 років - 15,7%, від 15 до 64 років - 65,5%, 65 років і більше - 18,8%. Середній вік - 41,5 років (чоловіки: 40,4 років, жінки: 42,6 років).

Тривалість життя: 80,86 років (чоловіки: 78,59 років, жінки: 83,26 років), за цим показником Швеція посідає 9 місце в світі. Переважають жінки: на 100 жінок припадає 98 чоловіків.

Для Швеції характерна типова для країн Західної Європи демографічна ситуація: рівень народжуваності (10,13 дітей/1000 жителів) та рівень смертності (10,21 смертей/1000 жителів) низькі та практично однакові. Коефіцієнт дитячої смертності - 2,75 смертей/1000 новонароджених. Щорічний приріст населення становить 0,158% і забезпечується переважно за рахунок зовнішніх міграцій. Рівень фертильності: 1,67 дітей на 1 жінку.

Швеція відрізняється високим рівнем урбанізації - приблизно 83% шведів проживають у містах. Ще в 1940 частка міського населення становила всього 38%, а в 1860, тобто до початку індустріалізації, - 11%. Посилення відпливу населення із сільської місцевості до міст супроводжувався обезлюдненням багатьох районів, особливо на півночі країни. У Швеції переважають малі міста. Всього 11 міст мають населення понад 100 тис. Найбільше місто - Стокгольм (з передмістями – 1,5 млн. чол.).

Інші великі міста Швеції - великі порти і промислові центри Гетеборг (700 тисяч осіб) на західному узбережжі і Мальме (240 тисяч осіб) на крайньому півдні. У місті Вестерос на протилежному від Стокгольма березі озера Меларен проживає 120 тис. осіб. До інших великим міст Середньої Швеції належать старовинний релігійний і культурний центр Упсала (185 тис.), центр текстильної промисловості Норрчепінг (120 тис.) і колись відоме виробництвом взуття Еребру (115 тис.). На півдні країни виділяється порт Хельсінгборг (115 тис. жителів). Найбільше місто Північної Швеції Сундсвалль (94,5 тис.) виросло в 19 столітті як центр лісопереробної промисловості.

Понад 60% всього населення Швеції та 87% населення у віці від 16 до 64 років належить до економічно активного. Його кількість з 1970 року зросла на 23%. У післявоєнні роки відбувалися помітні структурні зрушення в господарстві, що виявилися в посиленні тривалої тенденції переміщення зайнятості з сільського господарства в промисловість, а пізніше - у сферу послуг. Зростала і частка зайнятості в державному секторі.

Тепер, при вельми низькому прирості населення і збільшенні тривалості життя частка економічно активного населення знижується. Ринок робочої сили великою мірою поповнюється за рахунок іммігрантів, що мають такі ж права на ринку праці, як і корінні шведські громадяни. П'ять північних країн - Швеція, Норвегія, Данія, Фінляндія, Ісландія - складають єдиний ринок робочої сили. Для будь-якого громадянина цих країн при в'їзді до Швеції не потрібно дозволу на роботу та проживання, межі існують лише формально.

Майже весь післявоєнний період характеризувався "високою і стабільною зайнятістю". Відповідно до "шведської моделі економіки" в економічній політиці зайнятість є найважливішим пріоритетом. За світовими стандартами рівень зареєстрованого відкритого безробіття у Швеції низький. Тривале економічне зростання у 80-ті роки призвело до найбільш високої до сих пір зайнятості робочої сили, особливо в Стокгольмі, Гетеборзі, Мальме і прилеглих до них районах. У 90-ті роки намітилася тенденція до зниження частки молоді в структурі робочої сили, частка літніх осіб зростає.

Незважаючи на традиційне переважання шведів (92%), сучасне населення Швеції досить різноманітне в расовому та етнічному плані завдяки новій хвилі політичної та економічної імміграції з країн, що розвиваються. Населення країни фактично поділяється на дві великі групи: автохтонну та іммігрантську. Серед автохтонних народів виділяються шведи і ще більш давні мешканці північних регіонів - фінно-угорські племена (фіни і саамі). Етнічні шведи мають германське походження і становлять близько 7,5 млн. осіб. Крім шведів, на крайній півночі Швеції проживає більше 17 тис. саамі. Уздовж кордону з Фінляндією, колись входила до складу Шведського королівства, проживає більше 50 тис. корінних фінів, а в центральних регіонах країни - понад 450 тис. етнічних фінів, що іммігрували до Швеції протягом XX століття, а також їх нащадків.

Більшість населення Швеції (70%) належить до Церкви Швеції - лютеранської церкви, відокремленої від держави в 2000 р. Проте ця цифра зменшується на 1% щороку, і лише 10% віруючих регулярно відвідують церкву. Також присутні католики (92 тисяч осіб), православні (100 тисяч осіб) і баптисти. Частина саамі сповідують анімізм. Внаслідок імміграції в країні з'явилися численні мусульманські співтовариства (до 500 тисяч осіб).

Розділ 2. Загальна характеристика економічної системи Швеції

А) загальні показники економічного розвитку

В 2011 році ВВП Швеції склав $351,4 млрд., збільшившись на 3,9 % в порівнянні з 2010 г. ($337,9 млрд.).
ВВП на душу населення: $37 800 ($36 500). 
Склад ВВП по секторам економіки:

сфера послуг — 72,2 % (2,9 % туризм),

промисловість — 26,1 %,

сільське та лісове господарство, рибальство — 1,7 %. 

Чистий приток іноземних інвестицій — 2,8 % від ВВП.

Національний дохід на душу населення 369,6 тисяч крон

Наприкінці 1980-х — на початку 1990-х років у Швеції був зафіксований значний витік прямих інвестицій. 80 % прямих іноземних інвестицій (ПІІ) надійшли зі Швеції протягом 1986-90 років до країн ЄС, оскільки шведські компанії закріплювалися на внутрішньому ринку Європейського Союзу. Протягом 1990-х років притік ПІІ до Швеції зріс, і баланс став позитивним. Нині Швеція є одним із світових лідерів у галузі інформаційних технологій (ІТ). Зокрема, стрімке зростання компаній у таких секторах як Інтернет та ІТ привернув світову увагу. Країна є одним з лідерів на ринку мобільного зв'язку та бездротових інтернетних прикладних програм. Завдяки цьому Швеція стала важливим випробувальним ринком для компаній, які працюють з ІТ. Дуже часто можна почути і прочитати про Стокгольм як про Інтернет - столицю Європи. Крім того, багато з найбільш розвинутих компаній, що займаються ІТ та мобільним зв'язком, таких як Microsoft, Nokia, Intel, та IBM, сьогодні переносять свої дослідження і розробки на територію країни.
Фонди в Швеції

Швеція, яка обрала принцип загального добробуту, розширила державний сектор економіки до такого розміру, що робить країну унікальною і в цій області: 1/3 самодіяльного населення зайнята в державному секторі, що знаходить своє відображення у виключно високих ставках оподаткування. Сумарні державні витрати, що включають як витрати на державний сектор, так і трансфертні платежі, складають понад 60% ВВП Швеції, що ставить її на перше місце у світі. Можна охарактеризувати цю частину шведської моделі як соціалізацію основних потреб, таких, як освіта т охорону здоров'я.

Соціальне страхування становить основний елемент шведської соціальної політики добробуту. Мета системи соціального забезпечення в Швеції, як це підкреслюється в офіційних документах, - забезпечити людину економічної захистом у випадку хвороби, при наданні медичної допомоги, народженні дитини та по старості (загальне страхування), у зв'язку з нещасними випадками та хворобами за виробничою причини (страхування від нещасних випадків на виробництві) і безробіттям (страхування по безробіттю та допомогу від ринку праці готівкою). Остаточною гарантією незалежно від причини звернення вважається посібник готівкою, відоме як страхова допомога.

Система страхування здоров'я є перш за все інструментом створення більшої соціально-економічної рівності. Вона дає можливість людям з низькими доходами, які потребують інтенсивної медичної допомоги, отримати медичні послуги на основі рівності з іншими. Більш того, система страхування функціонує як фінансовий інструмент та інструмент державного управління.

Система соціального страхування фінансується з державних і місцевих податків, податків з підприємців, трудящих і працюють не за найіу, доходів за відсотками і відрахувань з капіталу з різних фондів. Головне джерело (понад 40%) - внески з підприємців, обчислюються із суми фонду заробітної плат. Розподіл коштів ведеться через Контори Соціального Страхування.

Відповідно до програми додаткових службових пенсій, введеної в 1960 році, був створений Загальний пенсійний фонд, метою якого було відшкодування очікуваного скорочення приватних заощаджень. Підприємці повинні робити внески до ВПФ за своїх працівників. Ці внески в 1960 році становили 3% заробітної плати і до 1981 року зросли до 12,25%. У 1988 році ця частка знизилася до 10,6%.

Оскільки внески і доходи за відсотками перевищували виплати коштів з фонду, були акумульовані величезні резерви, що склали в 1988 році 310 млрд. крон. Тому ВПФ робить вирішальний вплив на ринок капіталів і тримає близько 1/3 загальної суми шведських облігацій. 52% коштів ВПФ розміщено в житлове будівництво, 29% - у цінні папери центрального уряду і 15% у приватні облігації. 
Економіці країни властивий високий ступінь концентрації виробництва і капіталу. У провідних галузях промисловості, судноплавстві, банківській справі переважають крупні концерни, такі як «СЬКФ», «АСЕА», «Еріксон», «Електролюкс», «Сааб-ськанія», «Вольво». Ці і багато інших фірм знаходяться в тісному зв'язку з крупними банками. Монополізація економіки дуже висока в Швеції. Особливістю є і зосередження крупних капіталів в руках окремих сімейств. Наприклад, сімейство Валленбергов контролює компанії, біржова вартість акцій яких перевищує 1\3 акціонерного капіталу всіх зареєстрованих на біржі фірм.

Економічна система, що існує в Швеції, зазвичай характеризується як «змішана економіка, що сполучає основні форми власності: приватну, державну, кооперативну». Близько 85 % всіх шведських компаній з числом зайнятих понад 50 чоловік належать приватному капіталу. Решта частини припадає на державу і кооперативи. Державний сектор розширюється, а частка кооперативного майже не міняється з 1965 року.

Шведський державний сектор найрозвиненіший у сфері послуг. У соціальних послугах, складових половину сфери послуг, частка держави — 92 %, зокрема в охороні здоров'я — 91,9 %, в освіті — 88,7 %, в соціальному страхуванні — 98,2 % (за даними 1982 року). В цілому ж за статистикою на державу припадає 49 % зайнятих в секторі послуг, а з урахуванням державних компаній — 56 %.

XX столітті в Швеції сталося те, що часто називають «економічним дивом». Протягом усього лише кількох десятиліть бідна аграрна країна перетворилася на одну з найбагатших і найбільш високорозвинених індустріальних держав.

Основу цього безпрецедентного розвитку склали величезні природні багатства північній Швеції, - ліс, руда та гідроенергетичні ресурси, - у поєднанні з рядом революційних шведських винаходів і їх подальшою розробкою і експлуатацією, таких, як парова турбіна, шарикопідшипник, газові маяки АГА, телефон, молочний сепаратор , безпечна сірник, гребний гвинт регульованого кроку, упаковка «тетрапак» і багато інших. Ще й донині промисловість, створена технічним генієм, залишається ядром шведського народного господарства.

Через вузькість внутрішнього ринку великі шведські компанії вже на ранній стадії повинні були орієнтуватися на відкриття інших ринків і на експорт. Вважають, що у багатьох випадках ця рання глобалізація давала шведським компаніям переваги в міжнародній конкуренції. Завдяки цьому Швеція сьогодні має надзвичайно високі показники по числу великих мультинаціональних концернів і відомих товарних марок у пропорції до чисельності свого населення: «Вольво», «Сааб», «Еріксон», «АстраЗенека», «Електролюкс», «Ікеа», «Хеннес і Мауріц »,« Хассельблад »,« Сістемеір »- ось лише деякі з них.

Хоча сировину і облагороджені сировинні матеріали становлять значну частину шведського експорту, майбутнє шведської економіки пов'язане переважно з наукомісткими галузями промисловості. У цьому Швеція може скористатися перевагами свого передового технологічного розвитку, розвиненої інфраструктури та високого загального рівня освіти населення. До числа таких високотехнологічних галузей промисловості відносяться інформаційна технологія і біомедицина, області, в яких Швеція вже давно належить до числа світових лідерів.

Крім них, сьогодні все частіше називають третім шведську галузь майбутнього - «промисловість вражень»: новий збірний концепт, що позначає такі співвідносні креативні галузі, як дизайн, музика, мода, художня промисловість, гастрономія, медійні галузі, реклама, туризм - області, в яких Швеція за якесь десятиліття пережила революцію, яка привернула увагу всього світу і принесла країні значні експортні доходи.



Б) рівень розвитку матеріальної інфраструктури

Електроенергетика

Швеція займає одне з перших місць у світі по використанню електроенергії на душу населення, еквівалентному 5 т. нафти.

Щороку виробляється 144 млрд. кВт електроенергії при споживанні 135 млрд. кВт. Швеція займає одне з перших місць у світі за споживанням енергії на душу населення. Виробництво електроенергії на гідростанціях і атомних електростанціях задовольняє лише 25% енергетичних потреб країни. Решта покривається імпортом мінерального, переважно рідкого, палива. Основні місцеві джерела енергії - ядерне паливо, гідроенергетичні ресурси, деревина.
Численні річки Швеції, серед яких немає жодної великої, утворюють густу мережу і відрізняються швидкою течією, тому широко використовуються для виробництва енергії.

На даний час у Швеції існує близько 30 електростанцій, які працюють на відходах. Щороку вони спалюють близько 5,5 тонн сміття.

Високий рівень розвитку електроенергії – одна з відмінних сторін економіки Швеції, яка за загальним виробництвом електроенергії займає сьоме місце в Європі, а за виробництвом на душу населення поступається лише Норвегії та Канаді.

Транспорт та зв'язок

Національна залізнична мережа Швеції загальною протяжністю 17 118 км складається з магістральних залізничних ліній - ліній, що мають стратегічне значення, та інших залізниць - допоміжних гілок, під'їзних шляхів, інфраструктури морських портів. Всі магістральні лінії і частина інших залізниць належить державі.

Потяги є основним видом транспорту поза великими містами, вони обслуговують регіональні центри. Мережа залізниць найбільш розвинена в південній частині Швеції, де зосереджена більшість міст країни.

Загальна протяжність автомобільних доріг Швеції становить 424,4 тис. км. Основу автодорожньої мережі Швеції складають державні автодороги центрального підпорядкування - 98,3 тис. км., а також дороги і вулиці, що знаходяться в комунальному підпорядкуванні - 41 тис. км. Держава виплачує субсидії на утримання 76 тис. км. приватних доріг. Ще 209,1 тис. км. приватних автодоріг, на утримання яких не виплачуються субсидії, віднесені до категорії сільських місцевих. У 2006 році сукупний пробіг автотранспорту за державними автошляхами центрального підпорядкування склав 51 млрд. км.

У Швеції добре розвинене автобусне сполучення. Автобуси - єдиний вид транспорту для досягнення віддалених куточків країни. Експрес-лінії компанії SweBus з'єднують між собою більше 1500 населених пунктів. Плата за проїзд у автобусах істотно нижче, ніж на поїздах.

У країні існує 89 морських портів, які є переважно важливими логістичними вузлами, в яких беруть початок залізничні та автомобільні магістралі. За невеликим винятком, вони перебувають у комунальній власності і надають свої послуги на комерційній основі. Також портами на пайових засадах з комунами володіють приватні компанії. Біля 70% торговельного флоту в перерахунку на брутто-регістрові тонни зосереджено в портах приписки Стокгольм і Гетеборг. Існує тенденція до збільшення шведського комерційного флоту, як за кількістю суден, що перебувають під управлінням шведських пароплавств, так і за їх сукупною вантажомісткістю. У шведському національному регістрі зареєстровано опнад 500 суден водотоннажністю понад 100 брутто реєстрових тонн.

Загальна кількість аеропортів Швеції - 142, зокрема мають ліцензію Інспекції з безпеки повітряного транспорту на виконання авіаперевезень - 67, не мають ліцензії - 75. У країні є 30 ліцензованих вертолітних майданчиків, у тому числі 28 цивільних і 2 військових. Регулярні цивільні та чартерні авіарейси обслуговуються 42 аеропортами. Найбільші аеропорти розташовані в Стокгольмі ("Арланда", "Бромма", "Скавста", "Вастерас"), Гетеборзі ("Ландветтер") та Мальме ("Стуруп").

Мережа метрополітену має загальну протяжність більше 110 км - це 3 розгалужені лінії з більш ніж 100 станціями.



Телекомунікації

Шведська система комунікації за оснащенням і якістю послуг вважається однією з найкращих у світі.

Швеція пройшла процес лібералізації телекомунікаційної галузі у 1993-2003 роках. В країні налічується більше 5300 тисяч телефонних ліній, а також майже 11 мільйонів мобільних телефонів. Більше 80% населення має доступ до Інтернету. Громадські телерадіокомпанії мали монополію на мовлення протягом тривалого часу, від заснування першої радіостанції у 1925 році. Пізніше, в 1954 році, розпочав мовлення другий, а в 1962 році - третій радіоканали. У 1979 році було дозволено заснування приватних радіостанцій, а в 1993 році розпочалося місцеве радіомовлення.
Перший телеканал почав трансляцію у 1956 році.

Розділ 3. Загальна характеристика відносин України зі Швецією

А) зовнішньоекономічні відносини

Швеція є важливим стратегічним партнером для України і є потенційно важливим для українських виробників ринком для збуту будівельних матеріалів, зокрема цементу, що виробляється з застосуванням мокрих технологій, оскільки така продукція є морозо- та гідро- стійкою, що в умовах північного клімату має свої переваги. Окрім того, зважаючи на підтримку Урядом Швеції будівельної галузі у сфері розбудови транспортної інфраструктури, Україна має бути зацікавлена у експорті металургійної продукції, що використовується у будівництві шляхів, мостів, тонн елів тощо.

Основні українські експортні позиції, які поставляються до Швеції є такі товари ( за 2009 рік)



  • «Електричні машини та устаткування» – 27,5 млн. дол. США або 26,2% від загальних обсягів експорту;

  • «Одяг текстильний» – 26,8 млн. дол. США або 25,5%;

  • „Меблі – 10,6 млн. дол. США або 10,1%;

  • „Деревина та вироби з деревини ” – 10,6 млн. дол. США або 10,1%;

  • „Чорні метали ” – 8,1 млн. дол. США або 7,7%;

  • «Полімерні матеріали, пластмаси» – 3,5 млн. дол. США або 3,3%.;

  • «Одяг трикотажний» – 3,1 млн. дол. США або 2,9%;

  • «Їстівні плоди та горіхи, цитрусові» – 2,8 млн. дол. США або 2,7%;

  • «Вата» – 2,0 млн. дол. США або 1,9%;

  • «Котли, машини, апарати і механічні пристрої» – 1,5 млн. дол. США або 1,4%;

  • «Енергетичні матеріали; нафта та продукти її перегонки» – 1,4 млн. дол. США або 1,4%;

  • «Залізничні або трамвайні локомотиви, шляхове обладнання» – 1,3 млн. дол. США або 1,3%.

Основні імпортні позиції, які поставляються зі Швеції в Україну є такі товари ( за 2009 рік)

  • „Котли, машини, апарати і механічні пристрої ” – 168,1 млн. дол. США або 24,1% від усіх обсягів імпортних поставок;

  • „Електричні машини та устаткування ” – 159,4 млн. дол. США або 22,9% від усіх обсягів імпортних поставок;

  • „Папір та картон ” – 91,1 млн. дол. США або 13,1%;

  • „Наземні транспортні засоби, крім залізничних ” – 67,4 млн. дол. США або 9,7%.;

  • «Жири та олії тваринного або рослинного походження» – 53,2 млн. дол. США або 7,6%;

  • „Полімерні матеріали, пластмаси ” – 24,4 млн. дол. США або 3,5%.;

  • «Енергетичні матеріали, нафта та продукти її перегонки» – 24,1 млн. дол. США або 3,5%;

  • «Чорні метали» – 12,3 млн. дол. США або 1,8%.


Перспективними залишаються напрямки, пов’язані з розвитком експорту продукції:

  • легкої промисловості

  • деревообробної

  • меблевої

  • хімічної

  • енергетичного машинобудування

  • сільськогосподарського машинобудування

  • продукції харчової промисловості

  • садівництва та овочівництва (у тому числі закритого ґрунту).


Обсяг шведських інвестицій в економіку України у 2011 році суттєво збільшився і станом на 1 жовтня 2011 року склав 1755,6 млн. дол. США. Шведські прямі інвестиції в економіку України становлять 4,1% від загального обсягу іноземних інвестицій, за цим показником Швеція посідає восьме місце в переліку країн, що здійснюють інвестиції в економіку України. Кількість зареєстрованих в Україні підприємств зі шведським капіталом перевищує 100.

Багато шведських компаній мають наміри розширювати свої виробничі потужності в Україні.

Одним з найбільш перспективних напрямів двостороннього співробітництва є енергетична галузь, зокрема з огляду на необхідність здійснення модернізації енергетичного сектору економіки України, спрямованої, перш за все, на впровадження новітніх технологій, збільшення ефективності існуючих потужностей.

Значний потенціал співпраці є в галузях використання відновлювальної енергії, зокрема, у контексті утилізації та переробки відходів, запозичення Україною відповідного досвіду та передових технологій шведських компаній, а також в телекомунікаційній галузі, сферах енергозбереження та захисту довкілля, ядерної безпеки тощо.


Б) дипломатичні відносини

Посольство Швеції в Україні — дипломатична місія Швеції в Києві. Одним з головних його завдань є підтримувати стосунки між Швецією та Україною і розвивати співпрацю у галузі політики, економіки та культури.

19 грудня 1991 року Швеція першою серед країн Північної Європи визнала незалежність України. Дипломатичні відносини між двома країнами були встановлені 13 січня 1992 року. У вересні 1992 року в Києві було відкрито Посольство Королівства Швеція в Україні.

Структура посольства

  • Радник, SIDA (Шведське агентство з питань міжнародного розвитку (Sida)).

  • Перший секретар, Заступник Голови Місії

  • Перший секретар, адміністративні, консульські питання

  • Перший секретар, Аташе з міграційних питань

  • Другий секретар, міграційні питання

  • Третій секретар, адміністративні, консульські питання

  • Секретар-архівіст

  • Аташе з питань оборони

Віза - це тимчасовий дозвіл для в'їзду і перебування на території Швеції протягом короткого періоду. 
Громадяни України потребують візу для в'їзду до Швеції.

Швеція є країною-учасницею Шенґенської угоди і видає уніфіковані так звані Шенґенські візи. Шенґенська віза видається на термін максимум 90 днів впродовж одного півріччя протягом терміну дії візи. Шенґенська віза дійсна для в'їзду і перебування на території Шенґену згідно з інформацією, вказаною у візі. Якщо на момент подачі документів Ви знаєте, що збираєтеся перебувати в Швеції більше 90 днів, Ви повинні подавати документи на отримання дозволу на проживання для відвідин. Існує також можливість отримання національної візи чи так званої D-візи на період більше 90 днів за наявності відповідних підстав.



D-віза може бути видана на період, що перевищує 90 днів протягом 6-ти місяців, якщо для цього є певні обставини. Наприклад, D-віза може бути видана батькам, які відвідують своїх дітей у Швеції і потребують перебувати довший період часу. Метою перебування можуть бути виключно відвідини. D-віза може бути видана максимально на один рік з одним або багаторазовим в'їздом. D-віза є національним дозволом і діє виключно для перебування на території Швеції. Можна подорожувати по території країн Шенґену під час подорожі до Швеції, маючи D-візу або дозвіл на проживання/навчання, але не довше ніж 90 днів у шестимісячний період. Це правило почало діяти одночасно з Візовим Кодексом.

Угода про спрощення візового режиму для громадян України

Європейський Союз та Україна уклали угоду про спрощення отримання віз. Метою цієї Угоди є спрощення процедури отримання віз для запланованого перебування терміном не більше 90 днів протягом півроку так званих шенґенських віз для громадян України.  Угода в основному стосується наступного:

• Більше категорій осіб отримали можливість отримання багаторазових та довготермінових віз

• Визначено фіксований розмір консульського збору для всіх типів Шенґенської візи — 35 євро. Може стягуватись більший тариф за оформлення термінових віз (за 3 дні до відправлення).

• Декілька категорій громадян звільнено від сплати консульського збору.

За звичайного терміну розгляду візових заяв (10 календарних днів) консульський збір за візу не сплачують такі категорії аплікантів:

• 1) близькі родичі (одне з подружжя; діти, в тому числі всиновлені; батьки, в тому числі опікуни, бабусі та дідусі, онуки, -  які відвідують громадян України (не громадян Швеції), які мають дозвіл на проживання у Швеції;

• 2) члени офіційних делегацій, які беруть участь у зустрічах, консультаціях, переговорах або програмах обміну;

• 3) члени органів державної влади та місцевого самоврядування, парламенту, Конституційних та Верховних судів;

• 4) особи з обмеженими фізичними можливостями та особи, які при необхідності їх супроводжують;

• 5) учасники міжнародних спортивних змагань та особи, які їх супроводжують;

• 6) особи, які надали документи, що підтверджують необхідність їхньої поїздки з гуманітарних причин, у тому числі для термінового лікування (звільнення надається й особам, які їх супроводжують) або для участі у похоронах близького родича чи для відвідання важкохворого близького родича;

• 7) Школярі, студенти вищих учбових закладів, аспіранти та вчителі, які їх супроводжують (якщо метою подорожі є освітня підготовка чи навчання);

• 8) Особи, які беруть участь у наукових, культурних і творчих заходах, у тому числі в університетських та інших програмах обміну;

• 9) Учасники офіційних програм обміну, організованих містами-побратимами;

• 10) журналісти;

• 11) пенсіонери;

• 12) водії, які виконують міжнародні вантажні та пасажирські перевезення до Швеції транспортними засобами, зареєстрованими в Україні;

• 13) члени поїздних, рефрижераторних та локомотивних бригад на поїздах міжнародного сполучення, які здійснюють поїздки до Швеції;

• 14) діти до 18 років та діти на утриманні віком до 21 року.

.

• Рішення стосовно отримання візи приймається протягом 10-и календарних днів від дати одержання повного пакету документів. У разі необхідності проведення детальнішої перевірки цей термін може бути продовжено до 30 календарних днів.



• Для певних категорій осіб спрощено вимоги щодо документів, необхідних для обґрунтування мети поїздки. Зауважте, що спрощення не поширюється на такі питання, як достатні засоби для існування під час подорожі, гарантії повернення, документи, що обґрунтовують мету поїздки, медична страховка. Посольство буде і надалі вимагати ці документи разом з заявою.

• Загальна вимога щодо особистої явки для подання заяви на оформлення візи та супровідних документів залишатиметься без змін. В окремих випадках, коли залишаються сумніви щодо мети поїздки, заявника на оформлення візи може бути викликано до посольства/консульства для співбесіди.

• Громадян України, які мають дійсні дипломатичні паспорти, звільнено від вимог оформлення віз на короткий період (90 днів протягом півроку).
Термін розгляду

Термін розгляду візових заяв складає 10 календарних днів з моменту подання повного пакету документів, включаючи додаткові документи. В окремих випадках термін розгляду візових заяв може бути продовжено до 30 днів.

Зважаючи на кількість заяв, Посольство має обмежені можливості для термінового розгляду візових заяв. В залежності від навантаження, Посольство може розглядати заяву протягом 3 робочих днів з моменту отримання повного пакету документів. Докладніше дізнатися про консульський збір за термінову візу - натисніть тут. Прохання про оформлення термінової візи повинно повідомлятися міграційному відділу безпосередньо перед поданням візової заяви.

Якщо Посольство має сумніви щодо розгляду конкретної візової заяви, воно може відіслати документи до Міграційної служби Швеції для прийняття рішення. Термін розгляду документів у такому випадку буде складати більше 10 календарних днів.



Імміграція в Швецію - це процес, при якому люди мігрують до Швеції для проживання в країні. Багато, але не всі стають шведськими громадянами. Люди мігрували в шведський регіон протягом сотень років.

Імміграція була основним джерелом зростання населення і культурних змін протягом майже всієї історії Швеції. Економічні, соціальні та політичні аспекти імміграції щодо етнічної приналежності, економічних вигод, роботи для місцевого населення, розселення, впливу на соціальну мобільність, злочинність і електоральна поведінка широко обговорювалися в Швеції. Так як шведський уряд не доповідає статистику по етнічній приналежності, поки немає точної цифри щодо кількості іммігрантів в Швеції.

Станом на 2010 рік, 1.33 мільйона людей (або 14,3% всього населення) народилися за кордоном. Швеція перетворилася з нації еміграції після Першої світової війни в націю імміграції після Другої світової війни. У 2009 році імміграція досягла самого високого рівня, 102280000 чоловік мігрували до Швеції, в той час як загальна чисельність населення збільшилася на 84335.

У 2010 році, 32000 людини попросили політичного притулку у Швеції, це на 25 більше, ніж у 2009 році, проте, число людей, які отримали притулок, не збільшилася, тому що значний приріст припадав на Сербських громадян, яким дозволялося здійснювати поїздки в Швецію без візи. [2] У 2009 році Швеція була четвертою за величиною країною в Європейському Союзі за кількістю запитів політичного притулку і третьою за надання політичного притулку на душу населення після Кіпру та Мальти. Іммігранти в Швеції зосереджені в міських районах Свеаланд і Геталанд.



Розділ 4. Загальна характеристика політичної системи Швеції

А) державний устрій

Швеція - унітарна держава, що складається з 24 округів (ленів). У ленах діють органи місцевого самоврядування - ландстінгі, що обираються населенням на 3 роки. Діяльність ландстінгов контролюється губернаторами, які представляють в ленах центральну владу. Губернатори стоять на чолі спеціальних адміністративних бюро.

Форма правління - конституційна парламентська монархія.



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка