Контрольне аудіювання. Повторення теми. Підготовка до контрольної роботи Мета



Скачати 71.26 Kb.
Дата конвертації14.01.2018
Розмір71.26 Kb.


Контрольне аудіювання. Повторення теми. Підготовка до контрольної роботи

Мета: перевірити рівень засвоєння набутих знань та вмінь; перевірити рівень зорової пам’яті, логічне та критичне мислення; уміння узагальнювати й систематизувати знання учнів про речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями, однорідними членами речення; удосконалювати пунктуаційні вміння й навички; розвивати спостережливість, уважність, кмітливість.

Обладнання: текст для контрольного аудіювання, підручники

Тип уроку: контроль і корекція, систематизація та узагальнення знань.

Хід уроку

I. Актуалізація опорних знань учнів

1. Перевірка домашнього завдання.

2. Фронтальне опитування.

— Що називається звертанням?

— З якою метою звертання використовуються в усному й писемному мовленні?

— Що ми називаємо вставними словами?

— Розкажіть про розділові знаки в реченнях зі звертаннями.

— Які члени речення називаються однорідними? Наведіть приклади.

— Яким зв'язком між собою можуть поєднуватися однорідні члени речення?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Повідомлення теми й мети уроку

На цьому уроці ми підготуємося до контрольної роботи, узагальнимо й систематизуємо ваші знання про речення зі звертаннями, вставними і вставленими конструкціями, однорідними членами речення на основі опрацьованих вправ і правил.



  1. Робота біля дошки й у зошитах.

Запишіть речення. Поясніть розділові знаки в реченнях зі вставними словами (словосполученнями й реченнями).

Мері, безперечно, догадувалася, чого я червонію при ній, замовкаю, стою, як поплутаний. Це її цікавило і, певно, в якійсь мірі тішило дівоче самолюбство. (Б. Антоненко-Давидович) В цьому, напевно, правда пташина. (Л. Костенко) Ця картина, на мою думку, найкраща. (О. Гончар) Електричну лампочку винайшов (весь світ про це знає) російський учений О. М. Ладигін. (Із журналу) На голубім небі — небо буває навесні цілком інше, як в інших порах року,— блищали зорі. (М. Петрушевич)



2. Пояснювальний диктант.

Запишіть речення, розставляючи розділові знаки. Поясніть їх уживання.

Привіт тобі, Сонце! Привіт тобі, Воле, від серця мого і народу! (О. Олесь) Не все тобі видно, мій брате і друже. Заглянь мені в очі, заглянь мені в душу! (П. Перебийніс) Ні, не сумуй, поете безталанний, що ти малий, поміж людьми незнаний! (Б. Грінченко) Сміло, поете, підходь й людство громами буди! (А. Казка)

3. Тренувальні вправи.

Запишіть речення, поясніть уживання розділових знаків. У першому реченні підкресліть усі члени речення.

Лози, кручі, ліс — все блищить і сяє на сонці. (О. Довженко) Ми садили ліс у полі: і дубочки, і тополі, і осику, і ліщину, і червону горобину. (М. Стельмах) Всюди: і на вулицях, і круг стадіону, і обабіч дороги до заводу — росли молоді осокори, клени й каштани.

IІІ. Основний зміст роботи

Проведення контрольного аудіювання.

1) Читання учнями тексту.

(Слухаючи учителя, необхідно глибоко проникати в зміст тексту, щоб зрозуміти взаємозв’язок явищ, фактів, подій, описаних у тексті, з’ясувати особливості композиції твору, причинно-наслідкові зв’язки в ньому.)

Текст 1. НАСТЯ ЛІСОВСЬКА

— Отче Іване, та у нас дівка — як маківка. Хоч малюй! Ясочка, далебі!

І кожен, хто сидів за святковим столом у холодку під грушею, повернувся до льоху. Там з-під вогкої темної погребні на тепле осоння вийшла Настя.

Буяло Зелене свято — Трійця.

Настуся помітила, що на неї всі дивляться, розгублено зупинилася, зашарілася і ще погарнішала.

А вони — батьки і гості — не зводили з неї очей.

Батько дивився зачудовано, немов бачив свою доньку вперше. Та воно, по правді, так і було, бо він — рогатинський священик Іван Лісовський — лише нещодавно, по Великодню, повернувся з далеких довгих походів проти татар і турків, де він благословляв козаків на бій з бусурменами, ретельно служив панахиди по загиблих і частенько сам брався за шаблю. Тож незчувся отець Іван, як виросла донька.

З сумним усміхом поглядав на сестричку Трохим — старший брат, чорнобривий ставний парубок. Він згадав сеї миті, що скоро розлучатиметься з Настусею, з матір’ю, з рідною хатою, бо після жнив дядько Максим забере його, Трохима, на Січ.

А Настя справді як намальована. Великі карі очі, а над ними, мов чорні блискавки,— тонкі брови. «Одна брова варта вола»,— ввернув дядько Максим. Ніжний рум’янець, біле личко, важка руса коса через плече. А ще — вишита сорочка, добре намисто, барвиста плахта і чисті білі босі ноги.

Настя ступила крок і завмерла: десь з кінця вулиці почувся відчайдушний крик, несподіваний і тривожний у свято.

А з вулиці неслося кінське тупотіння, і, вже близько, прямо за тином, озвався тонкий наляканий голос:

— Татари! Татари!

Мати, вся в сльозах, потягнула дочку за руку:

— Сюди, доню… Ой, горе… Ставай на коліна… Помолимось Господові — він захистить і одведе.

По кутках церкви жінки тулили до грудей немовлят, пристрасно молилися бабусі. Так минула якась година. Відтак наче вітер прошумів по церкві: прибігли хлопчики зі своїх хат:

— Горить церква отця Петра…

— Отець Петро не виходить з неї…

— Татари на сусідній вулиці…

— Наші їх косять, січуть, а ті лізуть…

— Мамо! Матусю!..

Лежить мати, підпливає кров’ю. Щось шепоче. Чує Настя:

— Доню… хоч руками задуши… бусурмена…

А Настю несуть. Через кров… по дитячих тільцях… Повітря тремтить од несамовитого, божевільного крику матерів.

— Тату! — запручалася у вірьовках Настя.— Ріднесенький мій… Встаньте, подивіться… На кого ж покинули мене?.. Добрий мій татуню…

Мовчить отець Іван. Лежить, порубаний, посічений. Приклав вухо до землі. Наче прислухається до стогону землі.

Рудобородий не дозволяє Насті іти піщаницею. Вона — на возі. У тіні брудної халабуди.

Поривається Настя до гурту, бо соромно сидіти на возі, коли всі односельчани позбивали до крові ноги, але старий татарин силоміць притримує її, погрожує батогом.

Іноді їй здається, то все це страшний сон, що ось-ось він скінчиться…

Ні, не сон. А батька в неї вже немає. І матері теж. Зосталися там, у рідному селі, порубані, посічені. Їх поховають люди, що надійдуть із сусідніх сіл. Чи з Теребовлі, куди, бачили односельці, таки полетіли Трохим і дядько Свирид. Тому всі очікують, раз по раз озираються: чи нема погоні? Чи не чути тупоту козацьких коней? Та чим далі, тим менше надії…

— Оце так погостював,— лютував дядько Максим.— Оце висватав мавочку для своїх синів.

— Де ж наші? — гірко зітхнув згодом дядько, поглядаючи на крайнебо.— Де ж наш


гетьман Ружинський, з яким я та й твій батько, царство йому небесне, били Мелік-Гірея під Білгородом позаторік, коли бусурменський хан ледве втік од нас? Де ж козаки? І не знають, мабуть, на Січі, що татари коять. Не можуть, недолюдки, Січі вкусити, великої України, так по околицях шастають, мов розбійники! Бач: гризнуть — і тікати! Злодюги! Ще ж і вибрали день Трійці, коли весь православний світ п’є-гуляє! Ех, вирватись би мені на волю, я б відплатив і за Івана, і за всіх.

— Що з нами буде? — шепоче Настя.— Куди нас ведуть?

— У Крим, дочко. Продаватимуть нас. А потім прикують ланцюгами біля весел на галерах. Станемо рабами довіку. А тебе, доню, купить у жони якийсь старий хан…

— Ой, ніколи! Я накладу на себе руки, але цього не буде!

— Не бери гріха на душу, Насте. Нічого не вдієш. Не вберегли ми околиці вашої. Так сталося. Головне: не забувай України. І коли станеш жоною, чи служницею, або рабинею в хана чи ще у якогось ірода, будь вони прокляті, не забувай, донько, хто ти і звідки. Пам’ятай, що в татарських темницях багато наших козаків гибнуть, з ночі до ночі конають на важкій роботі. І якщо ти, ясочко, озвешся до них рідною мовою, то буде для них превелике щастя. А ще коли ти, служниця чи рабиня, чи жона, ключі викрадеш та випустиш козаків на волю, то вже тобі буде шана довіку. Та коли й задушиш власними руками якогось бусурмена, то й тоді тебе Бог не забуде. Тільки сама не побусурменься, донько. Осиротіла ти, та не зовсім: не забувай віри своєї, мови рідної,— вдома її не помічаєш, тую мову, а на чужині вона, мов
батько і мати, і вся Україна.

Глибоко замислилася Настя над цими словами, згадала материне: «Хоч руками задуши бусурмена».

(788 сл.) (С. Плачинда, Ю. Колісниченко)

2) Відповідь на запитання до тексту «Настя Лісовська».

1. Визначте, до якою стилю належить текст.

А Розмовний;

Б публіцистичний;

В художній;

Г науково-популярний.

2. Коли відбуваються події, зображені в тексті?

A На Великдень;

Б на Трійцю;

В на Різдво;

Г на Покрова.

3. Ким був батько Насті Лісовської?

А Козаком;

Б хліборобом;

В бусурменом;

Г священиком.

4. Кого звали Трохимом?

А Дядька Насті;

Б батька Насті;

В старшого брата;

Г молодшого брата.

5. Які художні засоби вжито в поданому описі Насті: Настя справді як намальована. Великі карі очі, а над ними, мов чорні блискавки,— тонкі брови. Ніжний рум’янець, біле личко, важка руса коса через плече.

А Епітети;

Б порівняння;

В метафори;

Г персоніфікація.

6. Що сталося з батьками Насті?

А Потрапили у полон;

Б батько залишився живим, а матір убили;

В зникли безвісти;

Г загинули від рук татар.

7. На чию допомогу очікував дядько Максим?

А Гетьмана Ружинського;

Б Трохима;

В односельців;

Г дядька Свирида.

8. Кому належать слова: Хоч руками задуши бусурмена?

А Настиному брату;

Б батькові;

В матері Насті;

Г дядькові Максиму.

9. До якого типу мовлення належить почутий текст?

А Опис;


Б роздум;

В розповідь з елементами роздуму;

Г розповідь з елементами опису.

10. Що виражає заголовок?

А Тему й основну думку;

Б основну думку;

В тему тексту;

Г головну проблему висловлювання.

11. Про що просив дядько Максим Настю?

А Утекти з полону;

Б щоб сама не побусурменилася;

В щоб стала гарною дружиною хана;

Г щоб не поверталася в Україну.

12. Які стильові особливості притаманні цьому тексту?

А Художня образність;

Б логічна стрункість викладу думки;

В офіційність, точність;

Г невимушеність, офіційність, достовірність.

Відповідь: 1В; 2Б; 3Г; 4В; 5Б; 6Г; 7А; 8Б; 9Г; 10В; 11Б; 12А.

ІV . Домашнє завдання, інструктаж щодо його виконання

1. Завдання для всього класу.

1) Підготуватися до контрольної роботи повторивши §22 - 26



V. Підсумки уроку

(Після того як здано зошити, учитель дає відповіді на запитання учнів.)
Каталог: Files -> downloads
downloads -> Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску. Бджільництво – галузь, яка займається розведенням бджіл для отримання меду, воску
downloads -> Українська мова
downloads -> Романтизм, а з другої половини ХІХ ст реалізм
downloads -> Особливості розвитку культури Галицько – Волинської держави
downloads -> Інформації про материки та океани. Карти материків та океанів, їх класифікація за масштабом, просторовим охопленням, змістом і призначенням Учень: називає
downloads -> Використання на уроках географії технологій інтерактивного навчання
downloads -> Конспект інтегрованого уроку для 10 класу з географії та англійської мови
downloads -> 1. Підготовчий період
downloads -> Комп'ютерні комунікації – обмін даними між комп'ютерами. Сьогодні комп'ютерні комунікації здійснюються за допомогою комп'ютерних мереж

Скачати 71.26 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2020
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка