Контрольна робота №5 за темою «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.» Мета



Скачати 109.97 Kb.
Дата конвертації19.01.2018
Розмір109.97 Kb.
ТипКонтрольна робота

20.01.15 Урок з Української мови у 5 – А, Б, В класі.

Тема: Узагальнення й систематизація знань з теми «Звуки мови й звуки мовлення». Контрольна робота № 5 за темою «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.»

Мета:

- навчальна: перевірити результати засвоєння вивченого матеріалу.

- розвивальна: розвивати навички самоконтролю.

- виховна: виховувати почуття поваги до української мови.

Робота виконується на подвійному листочку в лінію. Перша сторінка – титульна підписується на 7 рядку зверху, за прикладом:
Контрольна робота № 5

За темою «Фонетика. Графіка. Орфоепія. Орфографія.»

учня (учениці) 5 – А (Б, В) класу

Донецької загальноосвітньої школи № 97

(Прізвище та ім’я в родовому відмінку )
Титульна сторінка перегортається і з іншого боку починається виконання контрольної роботи. Номер завдання та саме завдання обов’язково записувати!
1.Написати фонетичну транскрипцію до кожного із слів. Записати кількість букв та звуків у слові (вартість 2 б.)

Яблуко


Місто

Людяні


Село
2. До кожного слова доберіть та запишіть звуковий відповідник. (вартість 2 б.)

День, хвиля, гілка, пюре.

[хвил′ а], [хвил’ а], [ден’ ], [ден′ ], [г’ ілка], [г′ілка], [п’уре], [п’юре].
3. Перекласти слова українською мовою та порівняти кількість букв і звуків в українській та російській мовах. (вартість 2 б)

Приклад: гостья(рос.) 6б, 6 зв. – гостя (укр) 5 б, 5 зв.

Мышь


Клюв

Мята


Объект
4. Спишіть слова, вставляючи сполучення йо чи ьо. Підкресліть орфограму. (вартість 2 б.)

Л__тчик, під__м, трет__го, бо__вий.


5. Спишіть слова, вставляючи, де потрібно апостроф. Підкресліть орфограму. (вартість 2 б.)

Без…язикий, під…єднати, духм…яно, черв…як.


6. Запишіть фонетичну транскрипцію до поданих слів. Поділіть слова на склади. (вартість 2 б.)

Голубка, лелека, стежечка, зимою.


Домашня робота: Повторити фонетичну транскрипцію параграфи 16, 17, 19, 26. впр. 219.

УВАГА!

(Зверніть увагу на дату! У кожного класу стоїть своє число!)

23.01 – 5 А;

27.01 – 5 Б;

27.01 – 5 В.

Тема : «Уподібнення приголосних звуків. Фонетична транскрипція. Вимова префіксів з-(зі -, с - ), роз -, без - »

Мета:

  • навчальна: Навчити учнів усвідомлювати вплив одного звука на інший, перевіряти написання слова з приголосним, який звучить невиразно.

  • розвивальна: розвивати усне і писемне мовлення.

  • виховна: виховувати інтерес до правильної вимови.

Завдання №1 Вимовте вголос слова, звертаючи увагу на глухі приголосні, позначенні виділеними буквами. Визначте позицію цих звуків у словах (перед голосним чи приголосним, глухим чи дзвінким). Зробіть висновки про особливості вимови глухих приголосних.

Просьба – просити; боротьба – боротися.


Розгляньте правило та таблицю уподібнення приголосних звуків на ст. 100.

Користуючись вивченим матеріалом складіть невеличкий твір, використовуючи слова з вправи № 225.

Як ви помітили уподібнення звуків відбувається лише у вимові. Графічно ми можемо позначити уподібнення звуків лише у фонетичній транскрипції.
Завдання № 2 Запишіть слова фонетичною транскрипцією. Перевірте виконання за орфоепічним словником на ст. 247 вашого підручника.

Сережка, швидкий, легко, молотьба, (у) книжці, (у) сорочці, зсунути, безжурний, дивишся, вітається.


Завдання № 3 . Поміркуйте, чому в усному мовленні можна сплутати подані парами слова.

  1. Мишці – (У) мисці; 2. Казці – (у) касці.

Скласти речення з поданими словами.

Розгляньте правило сумнівного приголосного на ст. 103.



Завдання № 4 Спишіть слова, розкриваючи дужки. Поряд запишіть перевірне слово (де це можливо). Написання слів, до яких не можна дібрати перевірне слово, перевірте за словником.

Лю(д, т)ський, фу(т, д)больний, бере(г, х)ти, скри(б, п)ка, ва(ж,ш)ко, ни(з, с)ько.



Домашнє завдання: пагаргаф 27 (вчити правила), Впр 232 (усно).

Урок з української мови у 5 класі

Тема: Спрощення в групах приголосних. Р. М. Ділові папери. Лист рідним, друзям. Адреса.
5 А – 27.01;

5 Б – 28.01;

5 В – 28.01.
Мета уроку: 

- навчальна:досягти усвідомлення учнями явища спрощення у групах приголосних; сформувати у школярів уявлення про спрощення приголосних, вміння написання відповідних орфограм, удосконалювати навички правильної вимови звуків української мови; ознайомити учнів з основними правилами листування, будовою листа, його мовним оформленням, вимогами до оформлення адреси на поштовому конверті; на основі опрацьованого теоретичного матеріалу вдосконалити творчі вміння аналізувати листи з точки зору стилістичного й мовного оформлення;

- розвивальна: розвивати усне і писемне мовлення, зорову та слухову пам'ять, аналітичне мислення. Збагачувати словниковий запас учнів, сприяти розвитку інтелектуальних та творчих здібностей, за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти загальному мовленнєвому розвиткові особистості школярів;

- виховна: виховувати інтерес учнів до мови. виховувати шанобливе ставлення до людей, зацікавити особливостями національного етикету; підвищувати мовну й мовленнєву культуру п'ятикласників у процесі усного й писемного спілкування.



Хід уроку

Мабуть, вам відомий вірменський актор театру та кіно Фрунзик Мкртчян. Спробуйте чітко вимовити це прізвище? Чи легко було це зробити? Чому? Чи знаєте ви слова української мови, де поряд ужито п'ять приголосних звуків?

Вимовте спочатку вголос звукосполучення приголосних [здн], [ждн], [стн], [стл], а потім  [зн], [жн], [сн], [сл].  Які сполучення вимовляються легше? Чому?

Українська мова є однією з наймилозвучніших мов світу. Милозвучність досягається різними засобами: чергуванням окремих голосних і приголосних, використанням паралельних форм слів. Окрім того, милозвучність досягається шляхом спрощення у групах приголосних ( в усній вимові та на письмі)

Іноді при творенні або зміні слів виникає збіг трьох приголосних, що ускладнює вимову. Тоді один із звуків випадає.

Спробуємо дослідити це явище.

У групах приголосних  -ждн-, здн-, -стл-, -стн- у вимові приголосні [д] і [т]  випадають: радісний (хоч радість), персні (хоч перстень), тижневий (хоч тиждень).

У групі приголосних -слн- випадає звук [л]масний (хоч масло), навмисне (хоч мислити). У групі приголосних -рдц- випадає звук [д]:  серце (хоч сердець, серденько).

У зазначених випадках результат спрощення позначається на письмі. Винятками є слова шістнадцять, кістлявий, пестливий, хвастливий, хвастнути, запстний, надкістниця, хворостняк.

При вимові прикметників, утворених від слів іншомовного походження з кінцевим ст, звук [т] здебільшого випадає, проте на письмі літера т зберігається: контраст – контрастний, баласт – баластний.

Розгляньте правило на ст. 109 – 110. та виконайте наступне завдання.

Завдання № 1

Від поданих слів – утворіть прикметники.

Тиждень - … (ждн-жн)

Проїзд - … (здн-зн)

Радість - … (стн-сн)

Щастя - … (стл-сл)
Отже, спрощення – це випадання середнього звука в групах приголосних. Але є слова вийнятки, які не підлягають цьому правилу.

         Запишіть їх до зошита і запам’ятайте.

         Щоб краще їх запам’ятати є ключ-символ «Рука». Лівою рукою обхопіть зап’ястя правої руки «зап’ястний»; проведіть рукою від зап’ястя до загинів пальців правої руки – «пестливий»; потім проведіть по фалангах пальців – « кістлявий»; зігніть і розігніть кілька разів пальці правої руки – «шістнадцять»; зробіть рух, ніби щось берете, збираєте – це символ слова «хворостняк»; і нарешті, робимо жест, що показує на себе, він асоціюється зі словом «хвастливий».

         УВАГА!!! Не піддаються спрощенню слова іншомовного походження: контрастний, баластний, форпостний.



Завдання №2

Утворіть від поданих іменників прикметники і вимовте їх відповідно до  правил орфоепії. Слова запишіть парами.

Якість –                                Почесть -   

Пестити -                             Ненависть –

Совість -                               Масло –

Заздрість -                            Швидкість –
Завдання №3 Дайте усні відповіді на запитання

·       Що таке лист? Які види листів ви знаєте?

·       Хто і кому може писати приватний (особистий) лист?

·       Коли виникає потреба писати листи? Коли, на вашу думку, міг бути написаний найперший лист?

·       Чи доводилося вам писати листи?

·       Як ви гадаєте, чи спроможне сьогодні електронне листування замінити традиційне поштове листування?

·       3 яких частин складається текст традиційного листа?

·       Чи уявляєте ви лист без уживання звертання та формул етикету (слів ввічливості)? Чому?




Робота з теоретичним матеріалом

► Прочитайте текст. Яких рекомендацій необхідно дотримувати під час складання листів?

Більшість людей пише листи майже автоматично: розповідає про своє здоров’я, роботу або навчання й питає про відповідні факти з життя того, до кого звертається. Але від побудови листа, від слів, які добере автор, немало залежить реакція адресата, його настрій.

Спочатку автор звертається до людини, якій адресує листа. Залежно від змісту, а також від ступеня близькості між тими, хто листується. У звертанні вживаються різні епітети: шановний, вельмишановний, високоповажний, дорогий та ін. Іменник, що означає людину, до якої звертається, має стояти в кличному відмінку: брате, сестро, мамо, Іване, Галино. Якщо звертання виражене сполученням імені й по батькові, то обидва слова вживаються в кличному відмінку: Іване Петровичу, Галино Дмитрівно.

Коли ті, хто листуються, говорять одне одному Ви, то це слово має писатися з великої літери.

Звернення до адресата може бути ускладнене привітанням-побажанням, яке передує звертанню й епітету: добрий день, здрастуйте і под. Наприклад: «Добрий день, дорогий друже!» або «Здрастуй, Олексію!»

Далі автор розповідає про своє життя, здоров’я, родинні новини, про речі, що становлять спільний інтерес. Він просить написати, що нового в того, до кого звертається, і закінчує лист побажання здоров’я, щастя; передає вітання родичам і знайомим.

Звичайно, можуть бути відхилення в плані викладу, зумовлені певними обставинами, але для людей з нормальними взаєминами характерна доброзичливість, повага, що виражається мовними кліше — привітаннями, побажаннями благополуччя (За Є. Чак).



Словникова робота

Порівняйте слова і їхнє визначення, з’ясуйте різницю.

Адрес — письмове звернення до особи.

Адреса — напис на конверті, місце проживання особи.

Адресат — той, хто отримує лист, телеграму.

Адресант — той, хто адресує, надсилає лист.

Доповніть речення потрібними словами чи словосполученнями. Усно.

1. Лист, як правило, треба починати із ...

2. Листи здебільшого надсилаються ...

3. На конвертах обов’язково вказують ...

4. Адресу треба писати ....
Робота над оформленням конверту

Як оформляти конверт

1. Адресу відправника пишуть угорі ліворуч, а одержувача — унизу праворуч.

2. Послідовність відомостей така: 1) прізвище, ім’я, по батькові (відправника — у називному відмінку, одержувача — у давальному); 2) вулиця, номер будинку, квартири; 3) населений пункт; 4) район, область (за потреби); 5) індекс; 6) країна (за потреби).



Домашнє завдання:

Підпишіть конверт. Напишіть свою домашню адресу й адресу одержувача, скориставшись пам’яткою «Як оформляти конверт» і малюнком.

Напишіть листівку другові з привітанням на День народження, використовуючи такі слова: щас..ливий, радіс..ний, чес..ний, добросовіс..ний.

Урок з української мови у 5 класі

Тема: Найпоширеніші випадки чергування голосних і приголосних звуків. Чергування [о] - [а], [е] - [і], [е] - [и].

5 А – 28.01

5 Б – 03.02

5 В – 30.01

Мета уроку

-навчальна: ознайомити учнів з основними випадками чергування голосних; поглибити знання про чергування о – а, е – і, е – и-

- розвивальна: формувати вміння знаходити слова з поданою орфограмою в текстах.

- виховна: виховувати інтерес учнів до мови.



Завдання №1

Прочитати текст. Визначити тему та основну думку.

Тваринний світ нашого краю був багатим і різноманітним. Непомітне полювання та розорювання степів привело до зникнення таких тварин, як дикий кінь, тарпан, кулан, сайгак, байбак та інші. Стали рідкісними птахи – дрохва звичайна, стрепет степовий, орелстеповий. Лише розумне господарювання людей на своїй землі може врятувати ці види.

Людина не може жити без природи. Тому головним завданням зараз і на майбутнє є охорона всіх елементів природи – рослин, грибів, тварин. Необхідно берегти навколишнє середовище.

Діти, пам’ятайте, що не треба ламати та нівечити рослини, стріляти з рогатки у тварин тощо.

Необхідно допомагати дорослим у збереженні тваринного і рослинного світу… (з газети)



  

Випишіть з тексту виділені слова. Доберіть до них спільнокореневі слова. Яке явище спостерігається? Назвіть звуки, що чергуються.



Завдання №2

Ознайомтеся з правилами чергування в українській мові (параграф 31).

Розглянемо найпоширеніші випадки чергування. Доповніть кожен з рядків своїми прикладами.
(о) – (а) перемогти – перемагати

(е) – (і) мести – вимітати

(е) – (и) здерти – здирати

(о), (е) – (і) ночі – ніч

(е) – (о) після (ж), (ч), (ш) шести – шостий

(г) – (ж) – (з) крига – крижина – на кризі

(к) – (ч) – (ц) жінка – жіночий – жінці

(х) – (ш) – (с) горох – горошок – у горосі


Завдання №3

Розподільний диктант.

Розподіліть слова у дві колонки: 1) слова, в яких відбувається чергування голосних; 2) чергування приголосних.

Пекти – випікати; крига – крижина; котити – катати; берег – узбережжя; нести – носити; клонити – кланятись; свекруха – свекрушин; мести – замітати; вечоріє – вечір; брести – бродити; гонити – ганяти; деру – задирати; воля – вільний; жінка – жінчин; нога – нозі; рух – у русі.

З однією парою скласти речення. Назвіть частини мови, якими виражені члени речення. Поставте до них запитання.


Розглянемо таблицю «Чергування голосних у дієслівних коренях». Самостійно сформулюйте правила чергування і наведіть власні приклади.

                                        Чергування голосних у дієслівних коренях

Чергуються голосні

Вживається

Умови вживання

Приклади

(о) – (а)

(а) (і)

перед наголошеним суфіксом -а-

   котитися - кататися

(е) – (і)

  (и)

 перед наголошеним суфіксом -а- і-ува-

берегти – зберігати; чесати – зачісувати

 (е) – (и)




 перед наголошеним суфіксом -а- у префіксальних дієсловах перед (р), (л)

завмерти – завмирати; жерти – пожирати

При зміні слів та творенні нових слів голосні звуки можуть замінювати один одного, тобто чергуватися. Так утворюються різні варіанти одного й того ж кореня.


Завдання №4

Списати слова, вставляючи пропущені букви. Позначити орфограми. Поясніть вибір написання.

Допом..гати, розпл..тати, відм..рати, підб..рати, вит..кати, вим..гати, вх…пити, ск..чити, зач..пати, вим..сти, застр..лити, відб..ріть, підп…рати.



Домашнє завдання:

Вчити правила з параграфу 31;

Прочитайте текст.

Якщо березень весну, наче наречену, лишень приводить у гості, то квітень її зустрічає як повноправну господиню: кланяється їй низько, стелить шовковий килим під ноги, заплітає довгу косу, прикрашаючи її щедро барвистими квітами.

Четвертий місяць року на Україні в давнину йменувався березнем. І лише у XVI столітті в літературній мові, з'явилася сучасна назва «квітень». І все ж ця назва найактивніше почала вживатися тільки на початку минулого століття, а попередня з часом відмирала.

Письменники користувалися переважно словом «апріль» од латинського «апріліє», чи ще давнішого «апрілюм» або «апрікус», себто «сонячний». Одначе найпершою давньоруською назвою, як засвідчують історичні джерела, був «цвєтєнь».




Випишіть з тексту спільнокореневі слова до дієслів клонитися, застилати, плести, вмерти. Утворити від них пари. Підкреслити голосні, що чергуються, виділити корені.

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка