«Константа петраркізму в українській любовній ліриці (В. Сосюра, В. Симоненко, М. Вінграновський)», поданої на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 01. 01 – українська література



Скачати 29.38 Kb.
Дата конвертації27.10.2017
Розмір29.38 Kb.
ТипАвтореферат

ВІДГУК

про автореферат дисертації Юзьків Галини Іванівни

«Константа петраркізму в українській любовній ліриці (В. Сосюра, В. Симоненко, М. Вінграновський)»,

поданої на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

зі спеціальності 10.01.01 – українська література
«Судження про мене будуть найрізноманітнішими», – писав Франческо Петрарка в автобіографічному «Посланні до нащадків». Він передбачав, що навколо його імені точитимуться гострі суперечки. Справді, минуло майже сімсот років, а полеміка не вщухає, оцінки його творчості діаметрально протилежні – від похвал до зневажливого нехтування. Причому інтерес українських літературознавців до постаті Петрарки зростає, особливо в останні роки.

У поле зору Галини Юзьків потрапила маловивчена сторінка історії української поезії – феномен петраркізму як стильового виміру лірики ХХ століття, чинника становлення та розвитку її нових жанрових форм.

У своїй роботі дисертантка має на меті з’ясувати сутність петраркізму у любовній ліриці трьох різних за індивідуальним стилем та поетичним світоглядом поетів – В. Сосюри, В. Симоненка та М. Вінграновського. Йдеться передусім про співвідношення формальних і змістових концептів, які становлять естетичну суть петраркізму (увага до твердих віршових форм, інтерпретування характерних образів, сюжетів і мотивів, поетична мова твору, а також різногранне бачення Любові як концепту та архетипу).

Дослідження має вагому науково-теоретичну базу, представлену працями Ніни Бернадської, О. Білецького, Тетяни Бовсунівської, Олени Бондаревої, В. Іванисенка, Нонни Копистянської, Елеонори Соловей та багатьох інших учених. Виконаний у роботі Галини Юзьків фаховий аналіз ліричних і ліро-епічних творів В. Сосюри, В. Симоненка та М. Вінграновського привертає увагу доречним уведенням у науковий контекст біографічних даних – саме тих, які допомагають і дослідниці, і реципієнтові усебічно осмислити велич любовного почуття. Розглядаючи і власне любовну, і пейзажну, і урбаністичну поезію зазначених авторів, дисертантка утверджує думку: поет спонукає читача не тільки споглядати красу буття та задумуватися над його суттю, а мислити, аналізувати, «дивитися в корінь». Притому вона робить цікаві висновки, що могли б послужити основою для подальших досліджень сутності любові – в аспектах анакреонтики, вертеризму, донжуанства та багатьох інших (с. 2).

Зокрема, до таких висновків належить твердження, згідно з яким стильові константи петраркізму, репрезентованого лірикою В. Сосюри, В. Симоненка та М. Вінграновського, виявляють як творче наслідування поетики італійського митця, так і сполучення традицій європейського і національного, ренесансного і сучасного віршування в діахронних та синхронних вимірах. На засадах сонетної тріади «теза-антитеза-синтез» збудовано чимало творів, які зчаста відмінні від сонета формально, проте відбивають його «внутрішню драматургію».

До автореферату є низка застережень стилістичного характеру. Так, фраза «любовна лірика… виявилася небажаною, екзотичною квіткою» (с. 9) пасує швидше до публіцистичного есе, ніж до серйозної наукової роботи. Вірш М. Вінграновського «Це ти? Це ти. Спасибі… Я журюсь» не «нагадує» жанрові ознаки новели, а репрезентує чи принаймні має їх (с. 13). Незрозуміло, що автор має на увазі під словосполученням «константна візитівка петраркізму» (с. 12).

Утім, наведені зауваження не послаблюють загального позитивного враження від рецензованої роботи. І реферат, і фахові публікації в авторитетних виданнях, ліцензованих ДАК МОНМС України – «Слово і Час», «Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету. Серія: Літературознавство», «Проблеми сучасного літературознавства», «Літературознавчі студії» – свідчать про високий рівень підготовки дисертантки, її уміння вести типологічний, інтертекстуальний, порівняльний аналіз тексту, виявляти нові аспекти прочитання відомих творів.

Робота відповідає вимогам ДАК МОНМС України до кандидатських дисертацій, а її авторка заслуговує на присвоєння їй наукового ступеня кандидата філологічних наук.

Доктор філологічних наук, доцент,

професор кафедри українознавства


Національного університету

харчових технологій Н.В. Науменко



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка