Конспект з дисципліни «Проектний аналіз» для студентів спеціальності 050107 „Економіка будівництва. Укладач: Л. Г. Чеканова. Харків: хнамг, 2007. 111 с



Сторінка8/13
Дата конвертації23.10.2017
Розмір1.47 Mb.
ТипКонспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13

J(a) – множник нарощування ануїтету

PV(a)=A/D(a) (11)

D(a) – дисконтний множник ануїтет.


Контрольні запитання


  1. Сформулюйте основне питання проектного аналізу

  2. Які методологічні принципи застосовують при розрахунку грошових потоків проекту?

  3. Що слід розуміти під безповоротними витратами?

  4. У чому полягає цінність проекту?

  5. У чому сутність концепції альтернативної вартості?

  6. Що слід розуміти під неявними вигодами?

  7. Розкрийте сутність різних видів альтернативних рішень за проектом.

  8. У чому полягає необхідність визначення явних і безповоротних витрат проекту?

  9. У чому полягає концепція альтернативної вартості відносно різних видів ресурсів: капіталу, землі, праці?

  10. Як впливає інфляція на грошові потоки проекту? Як можна врахувати вплив інфляції на проект?

  11. Що визначає формула Фішера?

ГРОШОВИЙ ПОТІК
Поняття грошового потоку
Грошовим потоком у системі вітчизняного проектного аналізу прийнято називати грошові надходження й витрати, тобто грошовий потік – це різниця між грошовими надходженнями й витратами.

Рух грошових коштів фірми є безперервним процесом. У фінансовому менеджменті важливим напрямком є управління грошовими потоками.

У проектному аналізі методи аналізу й прогнозування грошових потоків використовують при обґрунтуванні ефективності проекту й розрахунках забезпечення проекту коштами, що є центральною проблемою.

Існує декілька підходів до визначення грошового потоку залежно від методів його розрахунку.



Традиційний грошовий потік це сума чистого доходу й нарахованої амортизації.

Чистий потікце загальні зміни у залишках грошових коштів фірми за певний період.

Операційний грошовий потік це фактичні надходження або витрати грошових коштів у результаті поточної (операційної) діяльності фірми.

Фінансовий потік – це надходження та витрати грошових коштів, пов’язані зі змінами власного й позикового довгостроко­вого капіталу.

Загальний грошовий потік це фактичні чисті грошові кошти, що надходять у фірму чи витрачаються нею протягом певного періоду.

Усі ці підходи можуть бути використані в проектному аналізі, але базовою моделлю є визначення загального грошового потоку.

Поняття грошового потоку як загального руху коштів протягом певного періоду, тобто циклу реалізації проекту, найбільш прийнятне в проектному аналізі. Загальний грошовий потік розраховують за допомогою показника кеш-фло.

У проектному аналізі важливо зробити оцінку саме тих грошових потоків, які будуть прийняті під час розрахунку критеріїв і показників ефективності проекту. Такі грошові потоки нази­вають релевантними.



Релевантні грошові потокице визначені грошові потоки, які розглядають у проектному аналізі доцільності інвестицій і оцінки їх ефективності.

Якщо проект впроваджують на базі існуючого підприємства, тобто фірма має фіксовані на певну дату основні й оборотні засоби і намагається досягти певної мети, для достовірної оцінки впливу проекту на її фінансовий стан, результати й забезпеченість коштами необхідно враховувати тільки цей вплив, а не поточні фактори, які не мають відношення до проекту. Тому у розрахунках необхідно використати лише додаткові грошові потоки.



Додаткові грошові потоки – це грошові потоки, що стосуються інвестиційного проекту. Додаткові грошові потоки є виразом додаткових вигод і витрат проекту.

Оскільки грошові надходження фірми не ідентичні їхнім доходам, проектний аналіз використовує поняття грошового потоку. Чистий доход, як правило, розраховують згідно з бухгалтерськими правилами й визначають як різниця між доходами та витратами.

Головна складова неявних надходжень — це амортизаційні відрахування. Грошові потоки характеризуються потоками готівки й відображають в таблиці грошових потоків у такому вигляді:

Кумулятивний грошовий потік — це чистий грошовий потік протягом тривалого циклу.

Як критерій оцінки доцільності грошового проекту виступають додаткові грошові потоки, які утворюються в результаті здійснення проекту.

Інвестиційний проект треба розглядати окремо від іншої діяльності фірми. Організаційно він може бути оформлений створенням нового підприємства або здійснюватись у межах по­точної діяльності фірми. У будь-якому випадку розглядають грошові потоки, що стосуються даного інвестиційного проекту.

Урахування інфляції в проектному аналізі
Особливу увагу треба приділити впливу інфляції на реальні обсяги грошових потоків від проекту.

У проектному аналізі інфляцію розглядають як підвищення загального рівня цін в економіці або цін на певний вид ресурсів. Головний вплив на показники ефективності інвестиційного проекту справляє неоднорідність інфляції за видами продукції й ресурсів і відмінність темпів інфляції від зміни курсу іноземної валюти.

Рівень інфляції залежить від таких основних факторів:


Загальні рекомендації щодо врахування інфляції при встановленні значень показників ефективності проектів можна сформулювати так:

1. Якщо очікують, що вартість усіх витрат і вигод зростатиме відповідно до темпів інфляції (індексу роздрібних цін), то можна:

а) або не враховувати інфляцію зовсім і застосувати реальну ставку доходу до грошових надходжень, що оцінюються в поточних цінах;

б) або враховувати інфляцію таким чином:



2. Якщо очікують, що вартість витрат і вигод зростатиме різними темпами, необхідно застосувати ставку доходу на капітал до грошових потоків, які мають бути скориговані на інфляційну зміну цін.

Залежність між реальною й грошовою ставкою доходу визначають формулою Фішера:


(1+r)*(1+i)=(1+n) (12)
де r — необхідна реальна ставка доходу на капітал;

і — темп інфляції, що звичайно вимірюють індексом ринкових цін;

n — необхідна номінальна ставка доходу на капітал.

Слід зазначити, що навіть однорідна інфляція справляє певний вплив на показники інвестиційного проекту.

Це відбувається за рахунок:


  • зміни впливу запасів і заборгованостей (збільшення запасів матеріалів і кредиторської заборгованості стає більш вигід­ним, а запасів готової продукції та дебіторської заборгованості — менш вигідним, ніж без інфляції);

  • завищення податків через відставання амортизаційних відрахувань від тих, які повинні відповідати підвищенню цін на основні фонди;

  • зміни умов надання позик і кредитів.

Інфляція впливає на показники проекту як у грошовому, так і в натуральному виразі. Можлива зміна плану реалізації проекту (планованих величин запасів і заборгованостей, позикових коштів, обсягу виробництва і продажів). Тому, безперечно, перехід до розрахунків у твердій валюті або навіть до натуральних показників не скасовує необхідності врахування інфляції. Для максимального врахування впливу інфляції розрахунок комерційної ефективності проектів слід проводити як у постійних і/або світових цінах, так і в прогнозних цінах, які повинні відо­бражати умови здійснення проекту.

Для досягнення цієї мети необхідно враховувати динаміку:



  • зміни відношення курсів внутрішньої та іноземної валют;

  • загального рівня цін;

  • цін на виробничу продукцію на внутрішньому й зовнішньому ринках; цін на використовувані ресурси;

  • кожного виду прямих витрат;

  • рівня заробітної плати;

  • загальних і адміністративних витрат;

  • вартості основних фондів;

  • витрат на організацію збуту;

  • банківського процента.

Аналіз впливу інфляції може бути здійснений для двох варіантів:

  • темп інфляції різний за окремими складовими витрат і доходів;

  • темп інфляції однаковий за окремими складовими витрат і доходів.

У рамках першого підходу, який в більшій мірі відповідає реальній ситуації, особливо в країнах з нестабільною економікою, метод чистої теперішньої вартості використовують в своїй стандартній формі, але усі складові витрат і доходів, а також по­казники дисконту коригують відповідно до очікуваних темпів інфляції за роками.

У рамках другого підходу вплив інфляції носить своєрідний характер: інфляція впливає на числа (проміжні значення), отри­мані з розрахунків, але не впливає на кінцевий результат і вис­новок відносно долі проекту.

Існує ще одна проблема – інвестори хочуть отримати компенсацію за зменшення купівельної спроможності майбутніх грошових потоків із-за інфляції і тому потребують збільшення процентних ставок. Аналогічно інфляцію часто враховують в процентну ставку, яку використовують при оцінці проектів.

Норма прибутку, яка включає в себе інфляцію називають номінальною ставкою.

Можна відзначити, що неправильно просто прибавляти реальну норму прибутку до ставки інфляції. Інфляція здійснює дію множника, тобто грошові потоки повинні кожен рік множитись на ( 1+ ставка інфляції), щоб купівельна спроможність залишалась на однаковому рівні, що виходить з формули Фішера.



Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   13


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка