Конспект відкритого уроку з української літератури



Скачати 69.88 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір69.88 Kb.
ТипКонспект

Конспект відкритого уроку з української літератури



7 клас

Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі.«Лебеді материнства».


Вчитель української мови та літератури

Нестеренко Н.С.



Тема. Василь Симоненко – «лицар на білому коні» в українській літературі.

«Лебеді материнства».



Мета: поглибити знання учнів про життєвий і творчий шлях Василя Симоненка;

проаналізувати його поетичний твір «Лебеді материнства», звертаючи увагу на

його ідейно-художній та символічний зміст, жанр, образи; розвивати вміння

учнів грамотно і зв’язно висловлювати свої думки та почуття; робити висновки;

виховувати почуття поваги до творчості В.Симоненка, любові до Батьківщини,

повагу й синівську вдячність матері.

Скільки б не судилося страждати,

Все одно благословлю завжди

День, коли мене родила мати

Для життя, для щастя, для біди.

В.Симоненко

І. Організаційний момент.

Добрий день! Сьогодні на уроці ми познайомимося з відомим українським письменником Василем Симоненком.



ІІ. Вступне слово вчителя

У шістдесяті роки ХХ століття в українську літературу ввійшов молодий, талановитий поет, який згодом став символом правди і незрадливої любові до України. Це Василь Симоненко. Не судилося його таланту розкритися вповні, але те, що він створив нетлінне. Слово його – коштовне надбання. Воно сяє всіма мальовничими гранями. Симоненко не думав про літературну славу – вона прийшла до нього посмертно й утвердилася на віки.

Його поезія витримала випробування протягом кількох десятиліть. Чим же бере за живе Симоненко? Простотою, щирістю вислову, глибоким проникненням у душу людини, в її зачарований світ, самобутньою образністю поетичної мови, патріотичним звучанням своїх творів.

Олесь Гончар зазначав: «Серед літераторів трапляються й такі, без яких їхня доба могла би спокійно обійтися, нічого істотного не втративши. А є такі, що стають виразниками свого часу, живими нервами його драм і борінь, відтворюють у собі самий дух епохи - її кровообіг проходить крізь них. Є такі, чия творчість стає мовби часткою нашого буття, часткою повітря, яким ми дихаємо… Симоненко такого типу поет!»

Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову присвячений наш урок.
ІII. Мотивація навчання школярів

Запишіть, будь ласка, в зошитах тему уроку та епіграф, що є рядками поезії письменника.

Чому автор пише, що мати народила дитину не лише для життя, а й «для біди»?

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

А тепер уявіть собі учня, який читає більше за вчителів, який щодня йде до школи за 9 км.(такий же і зворотний шлях), при цьому навчається на «відмінно» і закінчує школу із золотою медаллю. Це про майбутнього видатного українського поета Василя Андрійовича Симоненка.

2. Розповідь про життя і творчість поета заздалегідь підготованим учнем. Показ слайдів.

3. Слово вчителя.

В.Симоненко усім серцем любив рідний край, виступав на захист української державності, мови, культури, людської гідності та честі. Тож не випадковим є у нього вірш «Лебеді материнства». Можливо, не кожна людина в Україні знає цей вірш, але крилаті рядки «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину» відомі, певно, кожному.

Давайте з вами подумаємо і кожен запише слова – асоціації, які виникають у нас, коли ми чуємо слово «Батьківщина».

(«АСОЦІАТИВНИЙ КУЩ»)

Отже, для кожного з нас Батьківщина асоціюється з мамою, батьком, родиною. От і В.Симоненко у своєму вірші поєднує материнську любов з любов’ю до Батьківщини. Давайте послухаємо цю поезію.

V. Аналіз поезії

1. Виразне читання поезії учнями.

2. Перевірка сприйняття тексту


  • Які емоції викликала у вас ця поезія?

  • Які картини постають на початку вірша?

  • У якій формі побудований вірш?

  • Про який вибір ідеться в поезії?

  • Який твір за жанровою своєрідністю нагадує поезія «Лебеді материнства»?

  • Яке значення для кожного з нас має батьківська хата7

А тепер ми з вами попрацюємо у групах. Кожна група отримує своє завдання, на допомогу вам надається довідковий матеріал. На це завдання у вас є 10 хвилин.

  1. Робота в групах

  • Знайти і пояснити образи – символи в поезії?

  • Знайти і визначити роль художніх засобів.

  • З’ясувати особливості композиції, визначити тему та ідею твору.

Все, час вичерпано. Зараз кожна група представить нам результати своєї роботи. А ми все це запишемо в зошити.

  1. Слово вчителя.

За збірку «Лебеді материнства» Василю Симоненку було присуджено Державну премію України ім.Т.Г.Шевченка. Мелодійна основа вірша та мотив материнської любові настільки полонили композитора Андрія Пашкевича, що він поклав цей твір на музику. Так з’явилась пісня «Виростеш ти, сину».Пропоную вам прослухати цю пісню у виконанні Т.Повалій.

(Прослуховування пісні)




  1. Робота з класом

А тепер подумайте і дайте відповідь на таке питання. Цю пісню ви прослухали у виконанні дорослої людини. Чому вона краще сприймається саме в такому виконанні?

  • Знайдіть і зачитайте повтори у поезії. Яка їх роль?

  • Чим і чому відрізняються повторювані рядки?

  • Яке враження особисто на вас справив цей вірш?

  • Як ви ставитеся до своєї мами?

VІ. Підсумок уроку

  1. Заключне слово вчителя.

« Двадцять вісім – це дуже мало.

Двадцять вісім – це наче й не жив.

І поклали поета в хмари –

І до хмари немає стежин.»

Так про Василя Симоненка сказав дніпропетровський поет Анатолій Кравченко.

І за ці 28 років – поезії, казки, новели, статті. Досконалість, ніжність, краса, вишуканість мови – це риси його письменницького стилю, які роблять Симоненка близьким і зрозумілим кожному з нас. Хочу завершити наш урок віршем Василя Бута, директора середньої школи на Полтавщині, у якій навчався В.Симоненко.

Свій шлях у всіх колись кінчається,

І майже кожному до ніг кладуть вінки.

Одні жили, помруть і забуваються,

А інші пам'ять залишають на віки.

На їх могилах виростають бур 'яни і квіти,

Бо тіло тлінне, та душа жива,

І для народу вічно будуть жити —

їх пам'ять, совість і палкі слова.

Ти знав тоді, якщо тебе не буде,

То в кожнім слові кожного вірша —

Живий поет, поки живі є люди,

Бо в кожного із нас живе твоя душа.

І хоч землею стисло тобі груди,

Та голос твій лунає звідтіля:

«Народ мій є! Народ мій завжди буде!

Поки живий він — житиму і я»




  1. Оцінювання роботи учнів.


VІІ. Домашнє завдання

Поезію вивчити напам’ять.




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка