Конспект уроку за повістю «Сіроманець»



Скачати 222.23 Kb.
Дата конвертації10.01.2018
Розмір222.23 Kb.
ТипКонспект

.

Художній світ, законом якого с краса душі
( Конспект уроку за повістю «Сіроманець» М.. Вінграновського )




Підготувала

Шевчук Віра Йосипівна

Вчитель української мови та літератури

Козівської ЗОШ I – III ступенів №2

2013 рік


Тема заняття: Захоплююча та драматична історія про хлопчика й вовка

як приклад гармонії людини й природи ( ідейно – художній аналіз

повісті М. Вінграновського « Сіроманець » ).

Гуманістичне спрямування твору.




Навчальна мета: Поглибити знання п’ятикласників про цікаві епізоди

з життя людей і тварин, навчати визначати тему твору,

удосконалювати вміння переказувати сюжет тексту.


Виховна мета: Виховувати усвідомлення потреби турбуватися за долю живої

та неживої природи, рідних людей, збагачувати внутрішній

світ учнів , естетичне сприйняття прозового слова .

Розвивальна мета: Розвивати вміння виділяти в тексті й пояснювати най -

більш вражаючі моменти, давати власну оцінку зобра –

жуваному, міркувати про великий світ природи і люди –

ни в ньому, про добро і зло, любов і милосердя.




Обладнання: Збірки дитячих творів про природу, ілюстрації чи фото із зобра-

женням тваринного світу, плакати з висловами про письменника та цитати

образів - персонажів, прозового твору…


Типи міні – модулів: контрольно – смисловий, установчо – мотиваційний,

змістовно – пошуковий, адапційно – перетворюючий,

системно – узагальнюючий.

Методи та прийоми: інтерактивні ігри: «Пінг – понг», «Детективне

агентство», «Вислови міркування», «Займи позицію», «Мікрофон»,

робота в групах «Психологічна мотивація вчинків героїв», словни-

кова робота, творчі конкурси: «Я художник», «Спроби пера»…



Перебіг модульного заняття

I. Контрольно – смисловий міні – модуль.

Опитування домашнього завдання методом проведення інтерактивної гри

«Пінг – понг». Вчитель задає перше питання по біографічних відомостях

М. Вінграновського і кидає м’ячик учневі, який повинен відповісти.


Відповідаючий продовжує гру, задавши своє запитання:

Що нам відомо про Миколу Степановича як поета?

Учениця : Розкрити ідейно –художній зміст вірша «Перша колискова».
Учень : Зачитати художні засоби, використані у поезії «Сама собою річка

ця тече».


Учениця : Куди веде нас поет рядками твору «Ходімте…»?
Учень : Про що розповідає автор у філософському вірші «Бабунин дощ»?

Учениця : До якої лірики належить твір «Сеньйорито акаціє»?


--- Виставлення балів за відповіді.

--- Рефлексія (прослуховування пісні на слова М.. С. Вінграновського).


II. Установчо – мотиваційний міні – модуль.

-- Оголошення теми й мотивація навчальної діяльності.


Вчитель.

У своєму житті ми зустрічаємо дуже різних людей, і після першого спілкування

важко визначити чи вона добра, чесна, щира … недарма ж кажуть, що треба пуд

солі з’їсти з людиною, тобто провести чимало часу разом, щоб розпізнати її хо

в основному.

Отже, важливим є вміння розпізнати добро і зло, стерегтися нещирих

людей, уникати нерозважливих вчинків. Частково допоможе нам зро –

зуміти це повість багатогранної особистості, “маршала української літера -

тури” (як назвав його Ігор Калинець) М. Вінграновського «Сіроманець».
Ключові слова: психологізм, поетична проза, світ людей, стиль письменника,

художня деталь…



Т.Л. Повість. Герой епічного твору. Іронія.


  1. Змістовно – пошуковий міні – модуль.

Повість – це жанр прози. Обсяг повісті не визначений. Вона відтворює природній

плин життя, у сюжеті зазвичай немає інтриги, усе події відбуваються навколо

одного головного героя, який розкривається в ряді епізодів.

Повість займає проміжне місце між романом, з одного боку, і розповіддю

або новелою з іншого.
Іронія (від грецького еігопеіа, буквально — удаване незнання ) — художній троп,

який виражає глузливо - критичне ставлення митця до предмета зображення.

Це насмішка замаскована зовнішньою благопристойною формою....
Прийом «Вислови міркування» щодо епіграфу.


Вислови міркування щодо назви твору.
Ця робота проводиться до того, як учні прочитали повість, наприклад, наприкінці

уроку, що передує вивченню прози М. Вінграновського.

Учитель пропонує учням визначити, хто такий Сіроманець і спрогнозувати твір.

Діти можуть сказати, що це вовк. Навіть дати йому характеристику:

сірий, одинокий, оскільки живе в лісі.

Учитель спонукає учнів довести, що Сіроманець – це вовк і визначити походження

імені. Діти можуть сказати, що ім’я Сіроманець прийшло з народних казок.

Доцільно пригадати твори, в яких розповідається про вовка. Можна скласти ромашку.



У пелюстках квітки учні можуть записати наступні казки: „Лисиця, вовк

і заєць”, „Як вовк задумав

хліба напекти”, „Вовк та вовчиця”, „Казка про вовка, що знайшов шматок сала”,

„Лисичка - сестричка та Вовк - панібрат”, „Сірко”, „Семеро козенят”; мультфільми:

„ Капітошка”, „Червона шапочка”…
Вчитель.

Повість „Сіроманець” є повчальною, своєрідною та глибинною за своїм філософським, міфологічним, поетичним, етичним змістом, у ній поєднуються світи людей (причому різних за своїми характерами і вчинками), дітей (діють однаково) і природи. У творі зображено протистояння добра і зла , втілення людської доброти й бережливого ставлення до хижих тварин в образах хлопчиків Сашка та Андрія, беззахисність живої природи перед жорстоким світом людей.

Іронічно – саркастично змальовано образ Василя Чепіжного.
Детально аналізуючи повість, розглядаючи її у фантастичному контексті,

переконуємось, що образ вовка Сіроманця сприймається крізь міфологічну

свідомість. Складається враження, що автор і сам достеменно не знав, якою

буде його наступна фантазія, що далі діятиметься з літературним героєм.

Розкриваючи тему "Сіроманця", зауважимо ще одну особливість цієї повісті –

це вміння автора показати і текстуалізувати глибокий аналіз психології звіра.




Робота над ідейно – художнім змістом твору.

Ідейний зміст включає:

-- тематику твору - обрані письменником соціально-історичні харак-

тери в їхній взаємодії;

-- проблематику - найбільш істотні для автора властивості й сторо-

ни вже відбитих характерів, виділені й посилені ним у художньому зображенні;

-- пафос твору - ідейно-емоційне ставлення письменника до зображу -

них соціальних характерів(героїка, трагізм, драматизм, сатира, гу -

мор, романтика й сентиментальність).

--- Загальноестетичною категорією заперечення негативних тенден -



цій є категорія комічного.
Твір починається словами: „Вночі прийшла осінь … і зграя мовчечки лягала”. Уривок

має певну особливість: якби у ньому не вказувалося, що це вовк, зграя, то складається враження, ніби говориться про людину (навіть дитину). Слова: осінь, сизий, свист

синиці, опадав ліс наводять сум, у символічному значенні є ознакою смутку, самотнос-

ті, одинокості.


Дальше привертають увагу такі слова: „…за Одесою і за Єгиптом”…

Щоб з’ясувати, чому автор ставить поряд місто та країну, робимо екскурс.


Філатов Володимир Петрович – лікар-офтальмолог, член Академії медичних наук

закінчив медичний факультет Московського університету.

Після закінчення університету працював ординатором університетської очної

клініки, згодом – у Московській очній лікарні.


У 1903 році переїздить до Одеси. У 1906 році стає асистентом кафедри очних хворіб Одеського медичного інституту, а в 1911 році очолює зазначену кафедру.

У 1936 році з ініціативи В. П. Філатова в Одесі було створено Інститут експеремен -

тальної офтальмології (тепер – Інститут очних хворіб і тканинної терапії

ім.. В. П. Філатова АМН України).


За змістом повісті дізнаємося, що вовк був сліпий. Про „знамениту на увесь світ лікарню імені Філатова” говорить учитель Надія Петрівна. Один із героїв твору

Сашко відправляється разом із вовком до Одеси з метою повернути йому зір.

Тому автор і зазначає саме це місто, в якому знаходиться Інститут очних хвороб,

відомий за межами України.

Давній Єгипет – країна, в якій, поряд із розвиненою математикою,архітектурою,

астрономією, була розвинена медицина. Головними богами лікування в Давньому

Єгипті вважалися бог мудрості Тот і богиня материнства та родючості Ісіда. Єгиптяни

Тот започаткував писемність, математику, астрономію, релігійні обряди, музику,

а також (і це є найбільш важливим) систему лікування хвороб природними засобами

. Саме йому, як уважають дослідники, належать медичні трактати.


В Єгипті вперше відбувся поділ медицини: кожний лікар мав право лікувати

лише хвороби певного органу або частини тіла. До того ж кожний єгипет -

ський лікар належав до певної групи жреців. Хворі зверталися не до лікаря,

а в храм, де їм рекомендували лікаря.


Особливу увагу надавали єгиптяни лікуванню очних хворіб. Правителі багатьох країн запрошували на службу до палацу саме єгипетських лікарів. Геродот наводить таке свідчення: „Перський цар Кір II Великий просив у фараона Амасіса надіслати йому

„кращого в цілому Єгипті очного лікаря”.


З тексту дізнаємося, що вовкові сниться один і той же сон: „срібні очі постріляних вовченят, постріляні вовчиці з білими зубами у землю, і снився він собі сам”.

Можна зробити висновок про те, що повторювальний сон відноситься до групи

кошмарних. Такі сни пов’язують із нервовою напругою, сум’яттям, відчуттям чогось нездійсненного, значущого, що мало місце в житті, відчуттям втраченого. Відтак

робимо висновок: вовк був ватажком зграї. Це було його життя, молодість. Він був

сильним, молодим, нездоланним. Усе це залишилося далеко позаду. Сон – острівок

пам’яті про молодість, силу, спритність, нездоланність. З іншого боку сон – засіб

порятунку від самотності, старості, безсилля. Мотив сну підсилює одинокість вовка

вказує на безповоротність подій. Цікавим є дослідження сну, що його бачить Сашко – дванадцятирічний хлопчик. Уві сні перед ним пропливають айсберги.

Варто зауважити, що дитина тричі бачить сон: вперше, коли Сіроманець не зустрів

його на узліссі, оскільки потрапив у яму Чепіжного. Ось як про це говорить автор:

„Вночі йому снилися айсберги: вони пропливали в синьому океані біля Сашкової хати,

повз голу грушу,

і Сашко сумно дивився на них із вікна”. Айсберги в цьому контексті означають гіркоту,

смуток, тривогу.

Гола груша вказує на одинокість і, можливо, втрату; синій океан, незважаючи на смуток, втілює надію. Іншим разом хлопчик бачить сон після порятунку вовка з кузні: „…в си -

ньому океані біля Сашкової хати повз голу грушу пропливали білі айсберги. На одному

під пролітаючими птицями сидів вовк і махав на прощання Сашкові лапою”. Як бачимо, окремі слова повторюються: айсберги, гола груша, хата. Слово „хата” символізує тепло, затишок. Повтор його двічі підсилює відчуття того, що вовк знаходиться на холоді, на морозі. Однак автор конкретизує речення, доповнюючи його словом „білі”. Не зважа -

ючи на те, що айсберги символізують холод, холодність (з боку людей), байдужість,

білий колір додаєчистоти, віри в справедливість, надію на те, що вовк буде врятований, знайде бажану свободу та спокій, де не буде Чепіжного з його „другим таймом”,

„війною” та „боротьбою”. Про це свідчать пролітаючі над айсбергами птахи.


.

Третього разу Сашко бачить сон тоді, коли втратив надію, що Сіроманець прийде до

нього після того, як втік від льотчиків: „Його обійняв теплий сон: пливли білі айсберги

в океані повз хату під голою грушею далеко.

Вовка не було”. Та ж гола груша і ті ж смуток, одинокість, зневіра, самотність, а ще

втрата чогось дорого.


З одного боку – реальність: вовк утік і має прийти до Сашка. На це і сподівається

хлопчик. З іншого боку – дитяча свідомість межує з ірреальністю: сподівання не справ -

дилися. Відтак дійсність стає уявною: очікування зустрічі з вовком, чекання на нього – „вовка не було”.

Про це свідчать білі айсберги. У другому випадку білий колір айсбергів є свідченням

надії, сподівань, віри; у третьому випадку – навпаки. Такі прийоми є ознакою стилю письменника.
С. Пригодій стверджує, що така побудова творів „передає особливе враження людини, природно набирає яскравої візуальності, соковитої барвистості, чаруючої багатознач -

ності, що досягається більш незвичайною, несподіваною асоціацією”.


Сашко – чуйний, добрий, щирий хлопчик, який любить не лише ліс, а й все, що знахо -

диться в ньому та довкола. І як висновок слова хлопчика: „Чепіжного Сіроманець не любить”, „…я вовка люблю”.


Доречною буде бесіда щодо слова „любов”. Варто з’ясувати розуміння учнями цього

слова та що для них є любов і як може вовк любити чи не любити. Ось слова Сашка,

які є висновком: „…і що, його треба, виходить, убивати”, „Так він живий і йому треба жити”. Доцільно простежити за зміною стану хлопчика під час роботи над твором.

Автор застосовує такі слова: мало не кричав, паленів, гірко і тоскно стало Сашкові,

сумно дивився, плакав, зло подивився услід Чепіжному.

У них вчувається розпач, біль, тривога, безсилля, навіть ненависть до Чепіжного.

Хлопчик відчуває несправедливість дорослих по відношенню до Сіроманця – Чепіж -

ного, який полює на нього („це ж нечесно – він один, а їх онде скільки”), своїх батьків, особливо матері, які не можуть вплинути на Чепіжного та захистити вовка.

Під час роботи над повістю доцільно звернутися до епізоду порятунку вовка.

Читаємо такі рядки:

„Кілька разів падав, провалювався погруди, у валянки набилося снігу”. Далі за текстом Сашко „засунув шапку у кишеню”, „скинув на сніг кожушину”, „махнув однією ногою, другою, валянки попадали біля кожушка в сніг” Автор не зазначає, що хлопчикові було страшно чи холодно.

Відтак робимо висновок, що Сашко був ладен на все, аби врятувати друга. Сашко

навіть зважується йти в Одесу разом із Сроманцем, відвести його до лікарні Філатова,

щоб йому повернули зір.


Варто звернути увагу на те, що хлопчик звертається до вовка завжди лагідно: лизун -

чик; вовчику, Сіроманчику (слова повторюються). Образ Сашка також доцільно подати



у вигляді надувних кульок, на яких учні записують риси характеру хлопчика: сміли-

вий, щирий, добрий, співчутливий, вразливий, лагідний, люблячий, рішучий.



На перерві ці кульки можна роздати дітям інших класів або «пустити в не-

бо», щоб добро множилося.


Одним із героїв твору є Василь Чепіжний. Його характеристику можна подати у виг-

ляді таблиці, в яку, окрім рис, варто записувати цитати з твору. Говорячи про Чепіж-

ного, автор застосовує такі дієслова: загавкав, визвірився, люто рушив, кинувся,

жалівся, зареготав, вискочив, схопив, кинувся розганяти, затарабанив, кричав, влетів, підгилив, схопив (рушницю), сіпалося (око), блиснув (огнедишним оком), прокричав, вискочив тощо. Саме завдяки цим словам прослідковується ставлення автора до героя.

А завдяки хлопчині усі дізнаються, яким є Чепіжний насправді: брехливий (звернув на Сіроманця, що той з’їв вівцю, „а Сіроманець її в очі не бачив”), схильний до крадіжок („краде у полі солому на мотоциклі”), користолюбний і пихатий („сам дядько Василь премій за вовків получив

стільки, що аж чорного мотоцикла купив”), жорстокий („ями копає по лісосмугах”).
Ще одним видом роботи над твором може бути інтерактивна

вправа „Займи позицію”.

Цей прийом дає змогу зрозуміти психологію людини (дорослої та малої), а також

її ставлення до вовка.
На проекторі відображено кілька позицій:

1. Вовки все – таки роблять шкоду людям, їх потрібно …

2. Вовки – це живі істоти…

3. Я боюся собак, а вовків…


Під час вивчення повісті серед видів роботи обов’язковою буде словникова робота,

що спрямована на з’ясування лексичного значення таких

слів, як: стратегія, тактика, інтернітина, охляп, айсберг, фланелевий, горно,

ковадло, офтальмолог. Діти користуються тлумачним словником.





  1. Адаптивно – перетворюючий міні – модуль.


-- Робота в групах . « Психологічна мотивація вчинків героїв»

Вчитель або діти призначають капітанів, а вони обирають членів команди.

1- ша група оцінює вчинки Сашка;

2 – га ----------------------- Андрійка;

3 – я ----------------------- льотчиків;

4 – а ------------------------ Чепіжного.

Персонаж учні визначають методом жеребкування.
-- Творче відрядження до лісу. Завдання диференційовані.

11 - 12 балів «Спроба пера». Діти пишуть вірш, оповідання про квітку, дерево,

природу… .

9 – 11 балів. Учні малюють пейзаж, улюблений епізод.

8 - 10 балів. Учні усно описують улюблених тваринок.

Вчитель.


Дослідивши повість М. Вінграновського „Сіроманець”, можемо зробити наступні

висновки: автор виступає відстороненим споглядачем навколишнього, а зосереджує

увагу на природі; за героями залишає право вибору; використовує міфологічні, фоль -

клорні елементи та поєднує їх з реальними подіями; в оповідь вводить сон, що є засо -

бом перепочинку від реально існуючого світу; показує межову ситуацію існування людської, й насам перед дитячої, свідомості з ірреальністю; зосереджує увагу не на портретних описах героїв, а на їхній поведінці та вчинках; значне місце відводить

деталі; події подає через зорові та слухові образи; ставлення до природи, подає через індивідуально – психологічне сприйняття; подає короткі пейзажні замальовки, що

дають можливість повніше побачити дійсність; застосовує значну кількість порів -

нянь, що дає змогу краще побачити навколишній світ; уводить часті повтори, що підсилюють психологізм твору; широко використовує семантику кольору; сприйняття навколишньої дійсності подає крізь призму свідомості дитини; застосовує принцип „зоопсихологічного міфологізму”, що дає змогу побачити внутрішній світ звіра, зро -

зуміти його психологічний стан.

Учень зачитує поезію М. Вінграновського (можна прослухати пісню).


ПІСНЯ СІРОМАНЦЯ

Познайомився з лісом, травою, грозою,

І на лапах моїх доцвітає весна.

Походив по снігах, понапивався водою,

Понаслухав рушниць - їм немає числа.

Вийшла з дому зоря й піднімає вітрило,

Степ з лиманом лягли - ждуть вітрило зорі...

З-поза хмари на вечір дощем засвітило -

То вже я народивя при дубовій корі...

Познайомились дні, день за днем за собою, Невелике життя засміялось і - вже...

І тече далина, як ріка за сосною,

І в Сашковому зошиті Il на neige...( іде сніг)


Міфологема “життя–смерть” чітко окреслюється в хронологічних вимірах

повісті “Сіроманець” (1875) та поезії “Пісня Сіроманця” (1976), що є своєрідним про-

довженням названого прозового твору автора, спершу виданого під назвою “Сашко

і Сіроманець” (1975). Антитеза людського існування яскраво відображена у словах

поезії: “То вже я народивсь при дубовій корі…”, слідом за якими йде протиставлен-

ня: “Невелике життя засміялось і – вже”. Про перехід вовка в інший стан існування

а відповідно й продовження буття, але вже неземного, свідчить розв’язка сюжету

повісті: “Тоді Сіроманець ліг на спину, підняв лапи, і на його лапи западав дощ, за

дощем – сніг…” . Ліричний герой поезії начебто перебирає на себе слова Сіроманця: “Познайомився з лісом, травою, грозою, І на лапах моїх доцвітає

весна”. Так у межах двох творів М. Вінграновського виникає нескінченність

діалогічного контексту.

Як помітно з наведених цитат, важливу семантико-естетичну функцію в аналізо-

ваних творах виконує образ-символ води, що зазнає різноманітних природних

трансформацій. Для прикладу, у поезії “Пісня Сіроманця” вода зустрічається в

таких іпостасях: вода – дощ – хмара – гроза – сніг (il a neigé) – ріка тощо, а у повісті

як “крапля – дощ…” і вода як “струмок – джерело – ріка”.

Домінування життя над смертю, властиве міфологічним уявленням наших предків,

фольклорна віра в реінкарнацію душі – лейтмотив сюжету про Сіроманця ”. Позитивні якості поведінки тварини протиставлено негативним діям людей, серед яких лише одиниці спроможні на гідні вчинки. І лише «чиста», не потьмарена стереотипами свідомість, здатна сприйняти вовка, оскільки світовідчуття дитини максимально колективного підсвідомого. Загальнолюдські морально-етичні цінності є вічними й невмирущими, як і віра в перемогу добра над злом. У такий спосіб реалізується ще

одна традиційна міфологема національного фольклору – опозиційна пара “добро–зло”.

Отже, художня дійсність, яку моделював автор, проектує певну універсалізацію

сприйняття, внаслідок чого відбувається звернення до традиційних образів-символів

чи бінарних опозицій “добро–зло”, “юність–старість”, “життя–смерть”, які передба-

чають здатність учня до проведення паралелей із фольклором. Окреслені параметри

характеристики засвідчують, що творчість письменника не є закрита й акумульована

в собі, а звернена в глибину художньої культури загалом і національної міфопоетики

зокрема


Ця казка на білих лапах

Іде уночі по дорозі,

І місяць тече по хатах,

І в казки на віях сльози.

Іде вона й тихо плаче:

Андрійка ніде не баче.

Чи ліг вже Андрійко спати,

І де ж ця Андрійкова хата?!


З верблюдних пустель голодних,

З тюленячих вод холодних

Йдучи, наша казка стомилась,

Невже ж це вона заблудилась?!


В торбині у казки — літо,

Зима в тій торбині та осінь,

Ліси в тій торбині і квіти,

Де казці бувать довелося.


Іде вона, наша казка,

Аж дивиться — наша хата!

Адрійко не міг ще спати,

Заходь в нашу хату, будь ласка!


V. Системно – узагальнюючий міні – модуль.


  • Інтерактивна гра «Мікрофон».

Учні один за одним відповідають на питання (записані на дошці чи висвітлені

на проекторі),

висловлюють свої думки від прочитаного,

виголошують основну думку (ідею) твору.


-- Гра «Детективне агентство».

1. Учитель або учень читає вголос уривок тексту, де містяться описи зовнішності,

а діти називають персонаж чи епізод.

2. Творча лабораторія. Знайди у тексті художні засоби і поясни їх роль у творі.





    • Рефлексія (пісня на слова М. С. Вінграновського).

    • Підсумок уроку (оцінювання).

    • У робочих зошитах діти роблять умовні позначки:


--- Мені сподобалась почута на уроці розповідь. Я обов’язково прочитаю твір.
--- Я недочитав (ла) твір і дуже про це шкодую.

--- Це надзвичайно захоплива та повчальна історія.

--- Мене жодний епізод не схвилював, бо не прочитав повість, і не замислювався

над почутим.


Домашнє завдання диференційоване.
10 -- 12 балів -- Прочитати прозовий твір про тварин.

8 -- 12 -- Вивчити напам’ять поезію (на вибір ).

8 -- 10 -- Зачитати поезії, загадки, скоромовки, прислів’я, приказки…
Схема аналізу літературно-художнього твору.
1. Історія створення.

2. Тематика.

3. Проблематика.

4. Ідейна спрямованість твору і його емоційний пафос.

5. Жанрова своєрідність.

6. Основні художні образи в їхній системі й внутрішніх зв'язках.

7. Центральні персонажі.

8. Сюжет й особливості будови конфлікту.

9. Пейзаж, портрет, діалоги й монологи персонажів, інтер'єр, обстановка дії.

10. Мовна побудова твору (авторський опис, оповідання, відступи, міркування).

11. Композиція сюжету й окремих образів, а також загальна архітектоніка твору.

12. Місце твору у творчості письменника.

13. Місце твору в історії національної та світової літератури.
Художня форма включає:
Деталі предметної зображальності: портрет, учинки персонажів, їхнього переживання

й мовлення (монологи й діалоги), побутова обстановка, пейзаж, сюжет

(послідовність і взаємодія зовнішніх і внутрішніх учинків персонажів

у часі і просторі);

Композиційні деталі: порядок, спосіб і мотивування, оповідання й опису зображува-

ного життя, авторські міркування, відступи, вставні епізоди, обрамле -

ння (композиція образу - співвідношення й розташування предметів,

деталей у межах окремого образу);

Стилістичні деталі: зображувально-виразні деталі авторського мовлення, інтонаційно-

й ритміко-строфічні особливості поетичного мовлення в синтаксичному

цілому.

Орієнтовний план характеристики художнього

образу-персонажа

Вступ. Місце персонажа в системі образів твору.


Основна частина. Характеристика персонажа як певного соціального типу.
1. Соціальне і матеріальне становище.
2. Зовнішній вигляд.
3. Своєрідність світосприймання і світогляду, коло розумових інтересів, схильностей

і звичок:


а) характер діяльності і основних життєвих поривань;
б) вплив на оточуючих (основна сфера, види і типи дії).
4. Область відчуттів:
а) тип ставлення до оточуючих;
б) особливості внутрішніх переживань.
5. Авторське ставлення до персонажа.
6. Які риси особистості героя проявляються в творі:
а) за допомогою портрета;
б) в авторській характеристиці;
в) через характеристику інших дійових осіб;
г) за допомогою передісторії або біографії;;
д) через ланцюг вчинків;
є) у мовній характеристиці;
ж) через «сусідство» з іншими персонажами;
з) через навколишнє оточення.
Висновок. Яка суспільна проблема привела автора до створення даного образу

Схема аналізу художніх образів

1. Схема аналізу художніх образів


2. “Анкетна” характеристика героя (хто? звідки? якого роду? чим займається?)
3. Персонаж епізодичний, другорядний чи головний.
4. Чи є в нього прототип?
5. Портрет героя (відповідність чи не відповідність його внутрішньому світу).
6. Характер персонажа поданий у розвитку чи епізодично.
7. Соціальне звучання образу.
8. Пов’язані з даним героєм проблеми, які порушує автор.
9. Психологічна складність характеру (духовне багатство, моральна краса чи

потворність, їх співвідношення в душі героя).


10. Місце і роль персонажа в сюжеті. Чим пов’язаний він з іншими героями (зв’язком життєвим, емоційним, духовним)?
11.Мова як засіб самовираження персонажа.
12. Ставлення до нього інших дійових осіб.
13. Ставлення автора до свого героя.
14. Актуальність проблем, порушених письменником через даний персонаж.
15. З якими відомими вам героями перегукується образ даного твору? Що в них

спільного, а що відмінного?


16. Моє сприйняття героя.
17. Популярність: 6%

Література.
1. Вінграновський М. Бібліотека Шевченківського комітету.

Вибрані твори. – К.: Дніпро, 2004.

2. Дзюба І. Духовна міра таланту: М.Вінграновський.

Вибрані твори. – Київ, 1986.

3. Марко В. І вічна таїна слова / В. Марко. – Кіровоград, 1990. – С. 17.
4. Пригодій С. М. Літературний імпресіонізм в Україні та США :

Типологія та національні особливості / С. М. Пригодій. – К. :

Нора-прінт, 1998. – 312 с.
5. Стороженко Л. Г. Художні особливості повістярської спадщини

М. Вінграновського / Л. Г. Стороженко // Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія: Філологія. № 936. Вип. 61. – С. 147-151.


6. Трефяк Н. І. Синтез модерністських стильових ознак у прозі М. Вінграновського

/ Н. І. Трефяк // МАҐІСТЕРІУМ. Випуск 38. Літературознавчі студії. – С. 84-89.

Сайт присвячений Миколі Степановичу Вінграновському http://vingranovsky.org.ua/

Микола Вінграновський Біографія http://www.ukrlit.vn.ua/biography/vingranovski.html

Микола Вінграновський Біографія і вірші http://poezia.org/ua/personnels/145

Микола Вінграновський Вірші http://maria.sarov.info/poezia/poezia_vingranovsky.html



Микола Вінграновський Біографія і пісні http://www.pisni.org.ua/persons/685.html

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка