Конспект лекцій з курсу "Теорія І критика архітектури ХХ століття" Частина для студентів 5-го курсу спеціальності 1201. 02 "



Скачати 455.96 Kb.
Сторінка2/2
Дата конвертації23.10.2017
Розмір455.96 Kb.
ТипКонспект
1   2

Неоекспресіоністичні тенденції в архітектурі другої


половини ХХ ст.

З вичерпанням доктрини функціоналізму та його кризою стало природним звернення до засобів збагачення архітектурної виразності за межами машинної метафори й підкреслення технологічної довершеності форми. Принципово подібні тенденції було намічено ще Ле Корбюзьє (капела в Роншані). Схожі устремління надання архітектурній формі скульптурної виразності можна простежити, наприклад, у творчості датського архітектора Йорна Утцона, чия “знакова" будова - комплекс Опери в М.Сіднею виявилася архітектурною подією 60 –х років. Автор проекту оперного театру в Сіднеї, Йорн Утцон, переміг в архітектурному змаганні, що зібрало більше як 200 проектів, а ще раніше пройшов школу органічної архітектури в майстерні відомого фінського майстра Алвара Аалто в Хельсінкі. В основу образу опери (яка згідно із задумом організаторів конкурсу повинна була стати однією із значних споруд світу) було покладено автором неоднозначну метафору. Він відсилає сприйняття до символіки природних форм (хмари над морем) або наповнених вітром вітрил і т. ін. Таким чином будівля пов'язується з темою моря і підкреслюється особливість ділянки забудови: оперний театр передбачено було розмістити над Сіднейською бухтою.

Будівля складається з двох частин: високого й масивного стилобату, де розміщено обслуговуючі приміщення, - його піднято до рівня планшету сцени, й складної системи просторових оболонок, - під нею й розміщено головні приміщення глядацького комплексу: великий оперний зал на 3 тис. місць і зал для драматичних вистав на І200 місць, а також великий ресторан.

Помилки з добором конструктивної структури призвели до невиправданого подовження строків будівництва (будівлю планувалося завершити в 1959-1962 р., однак реально її було завершено тільки на початку 70-х) й перевищення кошторисної вартості майже в шість разів. Негативний вплив тут вчинив ще й фактор недосконалості методів машинного моделювання (ЕОМ тих часів були ще дуже нешвидкодійними), так що первинний задум тонкостінної легкої оболонки із залізобетону було замінено дещо важкуватим рішенням, що однак не завадило авторові 1966 р. отримати престижну премію Союзу німецьких архітекторів під гаслом “Дух творить матерію". Опера в Сіднеї виявилася зразком експресіонізму зовнішньої архітектурної форми, в певному сенсі нав'язаної поданій функції, проте це залишило висхідну функцію без змін, маємо, так би мовити, архітектуру-скульптуру "в чистому вигляді".

Протилежний підхід до експресіоністичного трактування архітектури громадських видовищних будівель продемонстрував німецький архітектор Ганс Шарун (чия схильність до експресіонізму виявилась ще на початку століття - Г. Шарун був членом гуртка Бр. Таута).

Прикладом якісно іншого експресіоністичного рішення стала збудована за проектом Г.Шаруна філармонія в Західному Берліні (956-1963). Тут творчий метод експресіоніста-архітектора демонструє збагачення функції новим трактуванням форми: "музика в центрі" - ось що виявилось головним принципом, закладеним у форму аудиторії, залу на 2200 місць з оркестром у центрі глядацького амфітеатру. (В певному сенсі - це реалізація відомої авангардної ідеї" тотального театру" В.Гропіуса, І927). Форму аудиторії підказано ландшафтною ідеєю: видолинок, в глибині якого розміщено оркестр, оточений піднятими по схилах" виноградниками". У цьому ландшафті небом слугує стеля, форма її диктується потребами акустики. Звук піднімається з підлоги й лине на слухачів.

Г.Шарун у своєму творі підіймає проблему "простору муз": “діюча сила “простору муз" підкріплюється творчим процесом, що відбувається в ньому - саме він втягує в свою орбіту присутніх. Завдання полягає в тому, щоб глядач, слухач був як найбільш активним, щоб на нього діяли не "бездіяльні”, "творчі" музи.

Успіх реалізації філармонії в Західному Берліні (це й досі один з найкращих філармонічних залів світу, де вважають за почесне виступати кращі диригенти й оркестри) продемонстрував плідність авторського підходу до трактування форми. У порівнянні з ортодоксальними функціоналістичними уявленнями “форма визначається функпією'' (тут скоріше, навпаки, функція визначає форму, індивідуальне трактування форми призводить теж до індивідуалізації функції, робить її унікальною. Закінчується виток спіралі архітектурної концепції).

З початком 60 – х років, внаслідок кризи функціоналізму й занепаду другого “інтернаціонального стилю") в архітектурі бурхливо розвиваються паралельні творчі напрями. Приходить якісно нова ситуація у світовій архітектурі, ситуація постмодерну.
Архітектурний авангард і постмодерн

З кризою функціоналізму прийшло й певне розчарування авангардистськими ідеями в архітектурі - перш за все їх нездійсненими претензіями на соціальні зміни і покращення. Вичерпав себе утопізм сучасної архітектури. Реакцією на занепад функціоналізму став постмодернізм, який на відміну від авангардних-модерністських напрямів названо "новою еклектикою”(Ч.Дженкс).

Постмодернізм - явище, характерне для всієї художньої культури кінця ХХ-початку XXI ст. У найбільш узагальненому вигляді ситуацію постмодерну можна визначити, як перелік її головних ознак; необхідними ознаками постмодерної ситуації (між іншим і в архітектурі) є:

- широке використання у творчості “чужих” текстів (під текстом тут мається на увазі художній твір в найширшому сенсі), без обмежень у часі й просторі художньої культури;

- наявність у художника розвинутої системи відбиття (рефлексії) художніх запозичених текстів;

- пародійне ставлення до художньої культури;

- і нарешті, як наслідок, полістилістика.

Таким чином, постмодерн за власним змістом нагадує явище архітектурної еклектики, з поправкою на багатство культури XX ст. не зрівнянні з культурною ситуацією XIX ст. незіставне з часом розквіту архітектурної еклектики.

Разом з тим, постмодерн як реакція на модернізм є тільки часткою архітектурного різноманіття кінця ХХ - початку XXI ст. й межує:

- з ретроспективізмом (оновленим історизмом);

- з неовернакуляром (новим національним романтизмом і новим етнографізмом);

-з прикладним урбанізмом (так зв. “адхоцизмом”, або контекстуалізмом);

- з "хайтеком" (архітектурою вищих технологій XXI ст.)

І нарешті з новими експериментами з метафізикою й метафорикою архітектурної форми і простору. (Саме в цій ділянці розвитку постсучасної архітектури вона стикується з експериментами "абстрактного" мистецтва і з новим архітектурним авангардом, що визначає напрями перспективного розвитку професії і професійної свідомості на початку XXI ст.)

Вичерпний опис архітектурного різноманіття кінця ХХ - початку XXI ст. виходить далеко за межі поданого тут лекційного курсу, який завершується лише орієнтовним начерком головних напрямів архітектурного розвитку.

Студентам, які висловили бажання продовжити поглиблене знайомство з архітектурою кінця ХХ - початку XXI ст. пропонуються для самостійної роботи різноманітні теми реферування (див. розділ "Самостійна робота").



Самостійна робота з курсу складається з реферування за поданими темами та складання ілюстративних альбомів
ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З КУРСУ (ч. ч. 1, 2):

(ОРІЄНТОВНІ):

  1. Творчість піонерів сучасної архітектури : А.Лабруст, В. Морріс, Л.Г.Саллівен, О.Перре та ін. ( Відкриття структури архітектурної форми, пошуки виразності нових матеріалів, конструкцій, функціональних типів будівель тощо).

  2. Проблеми й методи першого інтернаціонального стилю. Творчість майстрів модерну ( В.Орта, Г.Ван Де Вільде, О.Вагнер, Г.Гітар та ін.). Втілення нової концепції середовища й архітектурної форми в творчості майстрів Європейського модерну. Еволюція стилю. Відлуння модерну в архітектурі XXI століття.

  3. Ранній період творчості Ф.Л.Райта ( “Будинки прерій”). Головні засади роботи Ф.Л.Райта у проектуванні житла. Нова концепція простору. Засоби досягнення єдності форми й функції.

  4. Творчість Ле Корбюзьє : ранній період. “Будинок – машина для житла”. Архітектура або революція: утопічна концепція с міста. Втілення “п’яти засад” сучасної архітектури в певних творах.

  5. Концепція “універсального простору” в творчості Л.Міс Ван Дер Рое. Вплив концепції на розвиток архітектури ХХ століття.

  6. Творчість майстрів Європейського архітектурного авангарду. (Ле Корбюзьє, Ауд. Рітвельд та ін.) Концепція архітектурної форми в авангардному мистецтві. (На прикладі певних творів).

  7. Концепція футуризму – експресіонізму в архітектурі та містобудуванні, - на прикладі творчості майстрів початку ХХ століття Е.Мендельсон, А.Сант Еліа, Б.Таут та ін.

  8. Творчість майстрів національного (народного) романтизму, - на прикладі певних творів визначних майстрів руху. Розвиток ідей на протязі ХХ століття ( приклади “вернакуляру” в архітектурі ХХ – початку ХХІ ст.ст.).

  9. Містобудівні ідеї початку ХХ століття та їх вплив на розвиток містобудівництва ХХ століття ( “лінійне місто”, “місто – сад” та ін.).

  10. Особливості архітектурного регіоналізму на прикладі творчості видатних майстрів напряму. Приклади формування національних архітектурних шкіл в країнах, що розвиваються, - на прикладі певних творів певних майстрів.

  11. Творчість А.Гауді та його вплив на архітектуру ХХ століття.

  12. “Теорія архітектурного метаболізму та Її вплив на творчість японських архітекторів (К.Танге, К.Кікутаке , К.Курокава та ін). Розвиток японської архітектури після метаболізму: “капсульна архітектура” та ін., - на прикладі певних творів.

  13. Архітектурний експресіонізм другої половини ХХст. (творчість И.Утцона, Г.Шаруна та ін.). нове співвідношення форми й функції, - на прикладі певних творів.

  14. Пізній період творчості Ле Корбюзьє (Комплекс центру М.Чандігарх, капела в Роншані, “Житлова одиниця” в Марселі та ін.). Нові архітектурні ідеї в надрах сучасної архітектури.

  15. Тема “хебітату” в архітектурі ХХ століття. Приклади архітектурного вирішення великих житлових комплексів, - на прикладі у творчості певних майстрів та колективів.

  16. Пізній період творчості Ф.Л.Райта – розвиток ідей органічної архітектури на прикладі певних творів майстра.

  17. Органічна архітектура в творчості скандинавських майстрів другої половини ХХ ст. (Е.Саарінен, А.Алто та ін).

  18. Засади та концепції постмодерної архітектури, на прикладі творчості архітекторів – ідеологів в руху: Р.Вентурі, Л.Кріє, П.Ейзенман та ін.

  19. “Хайтек” – архітектура високих технологій другої половини ХХ- початку ХХІ ст. та ії розвиток (“органі тек”, “екотек” та ін.) Творчість піонерів хайтеку – на прикладі певних творів.

  20. Концепції дизайну – “промислового мистецтва” ХХ ст., - на прикладі певних творів видатних дизайнерів.

  21. Архітектурні фантазії ХХ – ХХІ ст., - на прикладі певних графічних творів: “арчігрем”, П.Солері, А.Сант Еліа, Е.Мендельсон та ін. Вплив архітектурної фантастики на розвиток професії.

  22. Концепція реконструкції в архітектурі кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на прикладі певних творів останніх десятиліть).

  23. Найновіші тенденції в розвитку архітектури початку ХХІ ст.. Розвиток екологічного руху в архітектурі та містобудуванні кінця ХХ – початку ХХІ ст., - на прикладі певних творів певних архітекторів: “сонячна архітектура”, “заглиблене житло” та ін.

  24. Роль метафори в розвитку архітектурної форми наприкінці ХХ – початку ХХІ століть. Приклади найбільш яскравих метафоричних рішень в архітектурі. Альтернативні різновиди архітектурної метафори.

Поданий список тем рефератів може доповнюватися студентами за умови доведення доцільності змін та доповнень: Наприклад, віднайдення цікавих нових теоретичних та ілюстративних матеріалів, актуальності реферування щодо тем реального архітектурного проектування тощо.

Література з курсу “Теорія і критика архітектури ХХ-х в.”
(ч. I – я: “Піонери сучасної архітектури”. Майстри архітектури 20 –го ст..)
ОСНОВНА:

1.Всеобщая история архитектуры, в 12 т., тома 9, 10, 11. М., 1971, 1972.

2. Бунин, Саваренская: История градостроительного искусства, в двух т. т., т. т. 1.2. М., 1972, 1979.

3. История искусства зарубежных стран, в 3 –х т. т., т. 3 –й. М., 1985.

4. Маклакова. Архитектура двадцатого века. Современная архитектура. М., 2000.
ДОДАТКОВА ( до рефератів).

5. Сборники: Архитектура Запада, -1, -2, -3, -4. М., 1972,1973, 1983,1986.

6. А.Аалто. Архитектура и гуманизм. М., 1978.

7. Р.Бэнем. Новый брутализм. М., 1973.

8. Р.Бэнем. Взгляд на современную архитектуру. Эпоха мастеров. М., 1980.

9. Вуек Я. Мифы и утопии архитектуры 20 – го века. М., 1990.

10. Гозак. Алвар Аалто. М., 1976.

11. Гидион З. Пространство. Время. Архитектура. М., 1973, 1976, 1979, 1984.

12. Гольдштейн. Франк Ллойд Райт. М., 1969.

13. Гольдзамт, Э. Уильям Моррис и социальные истоки современной архитектуры. М., 1973.

14. Горюнов, Тубли. Архитектура эпохи модерна. СПб., 1992, 1994.

15. Грушка Э. Развитие градостроительства. Братислава. 1963.

16. Груза И. Теория города. М., 1973.

17. Дженкс Ч. Язык архитектуры постмодернизма. М., 1985.

18. Иконников А. Зарубежная архитектура. М., 1982.

19. Иконников А. Современная архитектура США. М., 1979.

20. Иконников А. Функция, форма и образ в архитектуре. М., 1986.

21. Ле Корбюзье. Архитектура 20 –го века. М., 1970, 1977.

22. Ле Корбюзье. Три формы расселения. – Афинская хартия. М., 1976.

23. Ле Корбюзье. Модулор. М., 1976.

24. Ле Корбюзье. Творческий путь. М., 1072.

25. Сборники. Мастера архитектуры об архитектуре. М., 1972.



  1. Мачульский Г. Мис Ван дер Роэ. М., 1969.

  2. Нимейер О. Архитектура и общество. М., 1975.

  3. Ноннель. Антонио Гауди. М., 1986.

  4. Островский В. Современное градостроительство. М., 1979.

  5. Памятники мирового искусства в 18т. т., том 6-й:

  1. Европейское искусство, 19 в. М., 1975.

  2. Рябушин А., Щукорова А. Творческие противоречия в новейшей архитектуре Запада. М., 1985.

  3. Сарабьянов А. Стиль модерн. М., 1989.

  4. К. Танге. Архитектура Японии. М., 1976.

  5. К. Танге. Архитектура и градостроительство. М., 1978.

  6. Тасалов В. Прометей или Орфей, или Искусство технического общества. М., 1967.

  7. Тасалов В. Очерки истории архитектуры капиталистического общества. М., 1979.

  8. Уиттик А. История европейской архитектуры, 20в. М., 1960.

  9. Фрэмптон К. Современная архитектура. М., 1990.

  10. Хайт. Оскар Нимейер. М., 1986.

  11. Щукурова. Архитектура Запада и искусство 20 –го века. М., 1990.

  12. Едике Ю. История современной архитектуры. М., 1972.

  13. Сборник. Эстетика Морриса и современность. М., 1987.

  14. Стародубцева Л. Архітектура постмодернізму. К., 1998.

  15. Енциклопедія постмодернізму. К., 2003.

Навчальне видання

Конспекти лекцій з курсу "Теорія і критика архітектури ХХ ст." Частина І (для студентів 5-го курсу спеціальності 8.1201.02 “Містобудування”).



Укладач:

Микола Львович Мухортов

Редактор: С.Д. Сусло

План 2003, поз. 53


Підп. до друку 04.12.03

Друк на ризографі.

Замовл. №______


Формат 60х84 1/16

Умовн.-друк. арк. 3

Тираж 50 прим.


Папір офісний.

Обл.-вид. арк. 2,0.

Ціна договірна

61002, Харків, ХДАМГ, вул. Революції, 12





Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХДАМГ


61002, Харків, вул. Революції, 12



Поділіться з Вашими друзьями:
1   2


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка