Конкурсу «Вчитель року -2010»



Сторінка1/3
Дата конвертації23.10.2017
Розмір0.58 Mb.
ТипКонкурс
  1   2   3





Сокол Тетяна Костянтинівна – вчитель географії Рівненської гуманітарної гімназії, переможець обласного конкурсу «Вчитель року -2010» в номінації географія

Опис досвіду з теми: «Організація педагогічних умов для розвитку творчих здібностей учнів засобами шкільної географії»

Найважливішою умовою розвитку індивідуальних здібностей є створення атмосфери творчої праці.

В.О.Сухомлинський

ХХІ століття характеризується динамічністю суспільних явищ. І щоб досягти успіхів в такому складному нестабільному світі, людина повинна зуміти пристосуватися до нього. Значно легше звикають до певних побутових, соціальних і виробничих умов люди, здатні швидко засвоювати сутність речей і явищ, генерувати нові ідеї, втілювати їх у життя. Саме таких людей називають творчими особистостями. Дослідник проблеми творчості С.О.Сисоєва пише: «Здатність до творчості дійсно стає умовою орієнтації людини у швидкозмінних і швидкоплинних процесах у світі, умовою не тільки адаптації до них, а й власної життєтворчості. Тому на всіх рівнях неперервної освіти повинні створюватись умови для розвитку інтелекту і творчих якостей особистості, підготовки її до життя у відкритому суспільстві, самостійної взаємодії з динамічним світом професійної праці».

Обов’язком кожного вчителя є створення умов, за яких всі учні прагнули б до успіху, до саморозвитку і самореалізації своїх здібностей, формування гармонійно розвиненої, активної, творчої особистості, яка буде здатна навчатися протягом усього життя і зуміє свої знання творчо реалізувати в конкретних життєвих ситуаціях. Зважаючи на важливість даної проблеми була обрана тема досвіду «Організація педагогічних умов для розвитку творчих здібностей учнів засобами шкільної географії».

Методологічною основою дослідження проблеми слугували основні положення вітчизняних та зарубіжних педагогів про:



  • творчий розвиток особистості (С.О.Сисоєва, І.Я.Лернер, І.П.Волков, О.Н.Лук, В.І.Андрєєв, О.М.Яковлєв);

  • розвиток інтелектуальних здібностей (Д.Б.Ельконін, В.В.Давидов);

  • цілісний розвиток особистості (Л.В.Занков);

  • автосугестопедичні основи акмеологічної діяльності педагога (С.С.Пальчевський);

  • акмеологізацію шкільної освіти (В.Н.Максимова, Н.В.Кузьміна).

Більшість авторів погоджується з тим, що творча особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для творчої особистості творча діяльність є життєвою потребою, а творчий стиль поведінки – найхарактернішим. Головним показником творчої особистості, її головною ознакою вважають наявність творчих здібностей.

Російські вчені В.І.Андрєєв та О.М.Яковлєв виділяють такі компоненти творчих здібностей:



  • мотиваційно-творча активність(допитливість, творчий інтерес, почуття захопленості, емоційний сплеск, радість відкриття; прагнення до творчих досягнень, до лідерства, до отримання високої оцінки; почуття обов’язку, відповідальності; особиста значущість творчої діяльності; прагнення до самоосвіти, самовиховання);

  • самоорганізаційні здібності (здібність бачити мету, планувати діяльність і раціонально використовувати час; здібність до самоконтролю, до об’єктивного самооцінювання; старанність; здібність до рефлексії та корекції, до вольових зусиль);

  • комунікативні здібності (здібність акумулювати та використовувати творчий досвід інших, до співпраці, до організації колективної навчально-творчої діяльності; здібність відстоювати свою думку та переконувати інших, уникати конфліктів та успішно розв’язувати їх);

  • інтелектуально-логічні здібності (здібність аналізувати, порівнювати, виділяти головне, відкидати другорядне; здібність описувати явища, процеси, давати визначення, пояснювати, доводити, обґрунтовувати, синтезувати та класифікувати);

  • інтелектуально-евристичні здібності (здібність генерувати ідеї, висувати гіпотези, фантазувати; асоціативно мислити, бачити суперечність, переносити знання та вміння у нові ситуації, відмовлятися від нав’язливої ідеї; долати інертність мислення, формувати незалежність судження, критично мислити, оцінково характеризувати).

Звичайно, кожен із компонентів творчих здібностей відіграє певну роль у процесі творчої діяльності. Однак більшість авторів у своїх дослідженнях в якості творчих здібностей виділяють інтелектуальний компонент.Досвід педагогічної діяльності доводить, що актуалізація і розвиток творчого потенціалу підростаючої особистості відбуватиметься успішно за таких умов:

  • врахування індивідуальних особливостей дитини;

  • формування стійкого інтересу до предмету;

  • створення атмосфери творчої праці;

  • стимулювання учнів до висловлювань, бажання виявляти ініціативу, самостійність у роботі, досягати поставленої мети;

  • використання на уроках методів та прийомів навчання, що розкривають учням ціннісні орієнтири та сприяють найбільш повній їх реалізації.

Розвиток творчої особистості насамперед потребує створення відповідних психологічних умов підготовки школярів до творчої діяльності. Прийшовши до школи, діти повинні заглиблюватися в атмосферу творчості, у них повинна з’явитися захопленість, жага проникнути у сутність того, що пізнається. Саме з цією метою в рамках творчої лабораторії з проблеми формування особистості засобами педагогічної акмеології (кер. лабор. доктор пед. наук, професор С.С.Пальчевський) було розроблено психолого-фізіологічні умови формування творчої особистості. Вони спрямовані на виявлення зони інтенції учня (підсвідомого потягу до певної діяльності) за допомогою імпресингів (сильних вражень). Дитині необхідно дати можливість зрозуміти, що вона може робити з цікавістю, із задоволенням. Психолого-фізіологічні умови передбачають формування творчої особистості в атмосфері психологічного комфорту. Школярі мають впевнитись у власних силах, щоб досягти зони домінанти – максимального зосередження всіх сил у творчій діяльності.

Дотримуючись психолого-фізіологічних умов, учителю необхідно ретельно підійти до підбору педагогічних технологій, методів і прийомів роботи, які сприяли б формуванню інтелектуального та творчого потенціалу учнів. Саме такими технологіями, на мою думку, є акмеологічна, проблемна, проектна, ігрова, особистісно орієнтованого навчання, розвивального навчання. Вони спрямовані на те, щоб допомогти вихованцеві скласти свою життєву програму, пізнати себе, визначити своє життєве кредо і мету життя, здійснювати відповідальний життєвий вибір, досягати успіхів у житті, а значить, бути щасливим.

Початковим імпульсом є мотиваційно-творча активність, яку розвиваю у дітей через фантазію, уяву. З цією метою використовую метод «міні-ермітаж», суть якого полягає в тому, щоб вслухаючись в образне слово вчителя під релаксуючу музику, школярі могли уявити себе в лісі, пустелі чи на березі моря. Голос учителя, інтонація, міміка – сильні педагогічні аргументи в розвитку інтересів учнів. Адже творчість дітей, зазвичай, починається з казки, фантазії.

Дослідники стверджують, що важливою умовою виникнення бажання вчитися на уроці є його емоційне забарвлення. Переживання стимулюють розвиток інтелекту, а емоційний підйом – незмінний супутник творчості. Сильний емоційний вплив на школярів має знайомство із цікавими, вражаючими фактами. Тому, розповідаючи про айсберги, порівнюю їх величини з площами островів, а висоту повеней, припливів, цунамі з висотою багатоповерхових будинків, площу пустелі Сахара з площею України тощо. Мало хто з учнів запам’ятає цифру, якщо вчитель одним реченням скаже, що середня висота України 215 м, і, навпаки, рідко хто не зверне увагу, якщо цю інформацію вчитель подасть у порівнянні із середньою висотою Євразії (830м), наголошуючи, що 65% материка займають гори і плоскогір’я, а Україна за цим показником поступається навіть найнижчому материку Австралії. З метою викликати співчуття, співпереживання в дитячих душах, у сюжет уроку гармонійно вплітаю останні новини, моменти з шкільного життя, фрагменти з популярних мульт- чи кінофільмів.

Особливої неповторності уроку надає використання афоризмів, які можуть влучно підкреслити тему, мету заняття, створити проблемну ситуацію, викликати емоційне піднесення. Наприклад, слова перського поета Сааді «Всі землі перед тобою злиденні… О, пустеля!» викликають значне пожвавлення. При цьому діти не просто висловлюють своє розуміння почутого, а й емоційно доводять правильність своїх слів. Більш ефективно використовувати крилаті фрази на уроках допомагає укладена мною збірка «Перлини думок відомих людей».

Необхідними компонентами розвитку інтелектуально-евристичних здібностей є фантазія та уява, які формують образне мислення. Таке мислення на своїх уроках я намагаюсь реалізувати через використання:



  • «фреймів-оповідей», коротких яскравих описів певного явища, в яких незвичні дітям явища асоціюються із звичними для них предметами. Наприклад: «В Африки глибокі рани – в них озера-океани»;

  • «синхронного моделювання», коли учні самі долучаються до побудови опорного конспекту теми уроку, пов’язуючи створення малюнка із евристичною бесідою;

  • гронування (підбір асоціацій, пов’язаних із географічним об’єктом);

  • моделювання (наприклад, взаємозв’язок природних компонентів демонструю змішуванням різних фарб в склянці води);

  • прийому емпатії, коли гімназисти дають характеристику річки, перевтілившись в неї, описують світ океанів, даючи відповідь на запитання: «Якби я була (був) рибкою, то в якому океані мені хотілося б жити? Чому?», пишуть листи від імені моряків і учасників навколосвітньої подорожі.

Позиція творчого ставлення до життя – складова частина проектної діяльності у світлі ідей життєтворчості. У процесі проектування учні демонструють свободу волі, власну позицію, свій інтерес. Проектна діяльність стимулює процес саморозвитку кожної дитини, наслідком якого є усвідомлення соціально ціннісних особистих життєвих перспектив. Мої вихованці складають вірші, ребуси, кросворди, карти-прогнози, карти-кольорові асоціації, міні-твори із описами власних асоціацій природних явищ, комплексів.

Формування інтелектуально-логічних здібностей базується на процесі мислення. А як зауважив С.Рубінштейн: «Мислення, як правило, починається із проблеми або запитання, з подиву або непорозуміння». Тому проблеми різного рівня складності завжди присутні на різних етапах моїх уроків. Із проблемних завдань розпочинаю мотивацію. Наприклад, урок «Океанія» в сьомому класі починається з короткої інформації: «…В мові місцевого населення о.Нова Гвінея зустрічаються слова, співзвучні зі словами російської мови. Поясніть чому?».

Для побудови проблемних завдань використовую художні твори. На прикладі фрагменту твору Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»: «Над полем синім шатром розіп’ялось небо – ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре, - погляд так і тоне.. З неба, як розтоплене золото, ллється блискучий світ сонця…» створюю проблемне завдання: «Чому така безхмарна, сонячна погода є характерною для степів України, що розміщені в помірному поясі?». На уроках у 6 класі використовую поезію Т.Г.Шевченка «Тече вода в синє море, та не витікає…» для побудови проблемного завдання: Чому вода в річці не закінчується? Восьмикласники задумуються над тим, чому Т.Г.Шевченко пише про пороги на Дніпрі і де вони могли би бути «…а пороги меж очеретами ревуть-стогнуть, розсердились, щось страшне співають…». Способи використання художньої літератури можуть бути різними, однак вони завжди вносять яскравість у пояснення нового матеріалу, сприяють засвоєнню знань у нестандартних ситуаціях, посилюють емоційне сприйняття, виховують почуття прекрасного, збагачують мову, що є важливими компонентами творчих здібностей. Для зручності використання їх уклала збірку «Художнє слово на уроках географії».

«Набагато складніше побачити проблему, ніж знайти її рішення,» - зауважував Б.Шоу. Зважаючи на це, важливо ще у шкільному віці навчити учнів створювати проблемні задачі. Найзручніше, в цьому випадку, використовувати підручник. Зачитавши текст параграфа, школярі вчаться бачити і формувати проблеми, які набирають форму таких запитань: «Чому Саргасове море називають океанічною пустелею?», «Чому для органічного світу Північного Льодовитого океану характерний гігантизм?», «Чому Сомалійська течія, яка рухається в напрямку від екватора на північ, є холодною?». За допомогою цього ж тексту учні складають схему причинно-наслідкових зв’язків, що й завершує розв’язання проблеми. Завдання творчого рівня навченості є комплексними й вимагають для свого вирішення використання знань і методів багатьох навчальних дисциплін. Вище наводилися приклади зв’язків із літературою. Зв'язок із мовою передбачає розкриття семантичного значення слова. Наприклад: екватор - «вирівнювач», клімат – «нахил», азимут – «шлях, напрямок», магма – «мазь» тощо. Знаючи дослівний переклад, діти краще розуміють зміст нового поняття і легше запам’ятовують його. Знання з історії школярі використовують для вирішення таких завдань: «Чому час правління імператора Хірохіто (1926-1989) називається «епохою світла, миру та гармонії», а сучасна ера правління імператора Акіхіто – «епоха встановлення миру на землі та на небі», «В чому спільність історичної долі України та Польщі?», «Чому китайці називають свою країну – Піднебесна імперія?». Розширенню світогляду, засвоєнню життєво необхідних компетентностей сприяє використання на уроках географії афоризмів, що стали сьогодні загальноприйнятими. Наприклад: «англійська хвороба» - низька ефективність, «друге відлуння війни» - демографічна криза, що настає приблизно через 20 років після закінчення війни, «залізна завіса» - політична ізоляція країни тощо.

З географією тісно пов’язана біологічна наука, тому інтерпретація біологічних знань корисна під час з’ясування географічних закономірностей. Дітям цікаво дізнатись, що існуюча різноманітність природних зон на території України спричинила певні зональні відмінності в характері населення.Учителі кафедри суспільно-природничих дисциплін, якою керую з 1998 року, з інтересом підхопили ідею інтегрованих уроків, проведення яких уже стало традицією в нашій гімназії.

З метою формування комунікативних здібностей використовую інтерактивну методику. Проблемні завдання вирішуються за допомогою таких прийомів роботи як «закінчи речення», «займи позицію», «карусель», «мозкова атака», «коло ідей», «інтерв’ю», дискусія, диспут, робота в групах, «міні-конкурс», «плюс-мінус» (знайти позитивні і негативні риси). Цікавими для школярів є хвилинки розвитку географічного мислення: відзначте, що в переліку є причиною, а що наслідком, конкурси на виявлення найкращої пам’яті. Уроки географії завжди насичені великим обсягом матеріалу, який важко вмістити у визначені часові рамки. Зважаючи на це, намагаюся погодити темп, ритм і труднощі навчання з можливостями учнів. Якщо змінити темп і ритм життя учня, то його зацікавленість теж зміниться, і як правило, на краще. Тому, коли обмежую час виконання завдання, то помічаю, що діти швидше включаються в роботу. Також використовую прийоми, які за короткий час охоплюють великий обсяг матеріалу і виконуються у швидкому темпі. Це вікторини, брейн-ринги, «поле чудес», «геодоміно».

Велике значення для розвитку творчої особистості має гра. Саме у грі, яка завжди вимагає творчості, а не вимушеності, захоплює і дає простір для розвитку фантазії, дитина реалізує свої природні можливості. Стараюся включати в уроки ігрові моменти, щоб зацікавити географією навіть дуже пасивних, байдужих учнів, залучити їхню увагу до, здавалося б, сухого і малоцікавого матеріалу. В ігровій формі час від часу проводжу і самостійні роботи, щоб зняти тривогу і хвилювання. З цією метою уклала збірку «Цікаві самостійні роботи на уроках географії», в якій частина ігор розроблені самими ж учнями.

Слід зазначити, що розв’язання проблеми формування творчої особистості в значній мірі залежить і від компетентності вчителя, тому постійно самовдосконалююся через участь у різних учительських конкурсах («Фестиваль творчих уроків», «Виставка-ярмарок педагогічної творчості», «Методична скарбничка», «Панорама творчих уроків», «Учитель року»), під час підготовки учнів до олімпіад, працюючи над публікаціями, читаючи лекції для слухачів курсів, готуючи семінари для вчителів географії шкіл міста і області. Вважаю, що саме такий підхід до професійної діяльності дає хороші результати. У моїх вихованців виробився стійкий інтерес до предмету, про що свідчить щорічна велика кількість учасників гімназійних олімпіад з географії. Проведені психологами гімназії дослідження показали, що 93% учнів, готуючись до уроків географії використовують додаткові джерела інформації. Аналіз результатів річного оцінювання учнів за останні п’ять років засвідчили позитивні зміни в якості знань гімназистів з географії, середній бал навченості за останні п’ять років зріс із 8 балів до 8,4. Найвагомішим результатом є те, що мої вихованці творчо реалізуються в конкретних життєвих ситуаціях. З року в рік вони здобувають перемоги на всіх етапах різноманітних змагань. За час професійної діяльності 94 моїх учня стали призерами і переможцями всіх етапів всеукраїнських олімпіад з географії. 11 гімназистів були серед кращих на І, ІІ, ІІІ етапах всеукраїнського конкурсу-захисту МАН. Тричі команда нашої гімназії ставала переможцем обласного турніру юних географів, двічі учні сьомих-восьмих класів вигравали міський конкурс «Ключі від парку». Багато моїх вихованців обрали географію для вступу у ВНЗ. У 2009 році випускники успішно справились із завданнями ЗНО, набравши найбільший середній бал з географії зі всіх шкіл міста – 10 балів. Адже так важливо, щоб за роки навчання у школі дитина навчилася вирішувати навчальні та життєві задачі творчо, «пізнала себе» – оцінила свої слабкі та сильні сторони для прийняття найголовнішого рішення в житті – Ким та Яким бути.

Звісно, кожна робота, а особливо педагогічна, неможлива без певних проблем і труднощів. Ці проблеми, в значній мірі, пов’язані з новими реаліями сучасного життя, яке за останні роки стало більш динамічним, технологізованим та інформативним. У такій ситуації, коли учні отримують величезний обсяг інформації поза школою і уроками, вчителю все важче стає залучати їх до навчального процесу. Тому всю свою педагогічну діяльність спрямовую на те, щоб навчання не було для них тягарем, а диктувалося внутрішньою потребою і бажанням здобувати знання. Ще одна важлива проблема, яка гальмує розвиток сучасної школи – це значне послаблення процесу виховання в освітній сфері. Цю тенденцію підсилює економічна і політична нестабільність, що має місце в державі. Вважаю, що на сучасному етапі функціонування освіти надзвичайно важливим завданням кожного педагога є формування духовності, моральності та відповідальності учнів.
Цикл уроків з теми: « Північна Америка» (7клас)

Урок 1

Тема. Загальні відомості. Географічне положення. Історія відкриття та освоєння Північної Америки.

Мета: сформувати знання про особливості фізико-географічного положення Північної Америки, виявити вплив ФГП на природу материка, навчитися порівнювати ФГП Північної та Південної Америки, систематизувати знання про відкриття і ознайомитися з історією дослідження; удосконалювати навички роботи з географічною картою; виховувати прагнення до самостійної пізнавальної діяльності, розвивати цікавість до подорожей, відкриттів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: фізична карта світу, фізична карта Північної Америки,атласи,підручники, фотографії краєвидів Північної Америки, практичні зошити, відеофрагмент, портрети дослідників материка, роздавальні матеріали.

Методи, прийоми, форми роботи: використання поезії, перегляд відеосюжету, картографічний практикум, випереджувальні завдання, складання таблиці, міжпредметні зв’язки, «займи позицію», «здивуй всіх», «географічний крос», «географічна рулетка», творчі завдання, евристична бесіда, створення асоціативної карти.

Цілі. Учні знатимуть:


Учні вмітимуть:

  • характеризувати ФГП Північної Америки;

  • порівнювати ФГП Північної та Південної Америки;

  • визначати порізаність берегової лінії;

  • складати таблиці.

Епіграф уроку: «І постає навіч країна Фенімора



Купера та Майна Ріда» ( В.Маяковський).

Хід уроку
І. Організація учнів до роботи

Перевірка підготовки учнів до уроку, організація уваги.



II. Мотивація навчальної діяльності учнів, повідомлення теми і мети уроку

Прийоми роботи: вступне слово вчителя, перегляд відеосюжету фільму

«Природа Америки».

Північна Америка – другий материк Західної півкулі, який разом із Південною Америкою утворює єдину частину світу. Є тут і великі рівнини, і вкриті вічними снігами і льодами величні гори, бідні органічним світом арктичні пустелі та вічнозелені вологі ліси, високотравні степи – прерії і жаркі безжиттєві пустелі.


Намріявся далекий дивний край,

Де пам’ять береже чарівність прерій.

Сучасних плес веселий сонцеграй

Неначе в казку відкриває двері.

В тій казці – спека спраглих плоскогір,

І царство кактусів, маленьких та великих,

Хребти забілених снігами гір

І водоспаду богатирські крики.

Тут урвища каньйонів гордих рік

Нагадують величні стіни храмів,

Тут лихоманки золотої вік

Висвітлював серед пришельців хамів.

Тут ірокез, гурон і ескімос

Проходили життя дітьми природи,

Хоч шаленіючий на півночі мороз

До глибини скував гірські породи.

Сюди з усього світу ринув люд,

Щоб край чужий Вітчизною назвати,

Дорожче золота тут цінять творчий труд,

Якому хмарочоси піднімати.



С.С.Пальчевський
У географічних назвах Північної Америки нерідко можна зустріти слово «великий»: Великі озера, Великі рівнини, Великий Каньйон, Велике Солоне озеро тощо. І дійсно, ці назви не випадкові – на просторах цього третього за розмірами материка розташовано безліч унікальних природних об’єктів, що не мають собі подібних у світі. Тут розташований знаменитий Ніагарський водоспад, найбільша у світі карстова печера – Мамонтова, найбільша акваторія прісної води на Землі – система Великих озер, а в першому у світі Єллоустонському національному парку – найбільша на Землі кількість діючих гейзерів. Тут розташовані великі країни світу – Сполучені Штати Америки і Канада, що відрізняються високим рівнем економічного розвитку.

III. Актуалізація опорних знань учнів

Прийом роботи: «географічний крос».

- Пригадайте план характеристики материка.

- Які материки ви вже вивчили?

- Пригадайте план характеристики географічного положення.

- Чому важливо правильно визначити географічне положення материка?

IV. Сприйняття і усвідомлення учнями нового матеріалу

Фізико-географічне положення.

Прийоми роботи: картографічний практикум, міжпредметні зв’язки, робота в парах, «географічна рулетка» (в ході визначення ФГП розгортається план його характеристики).

1. Записати площу материка, порівняти її з розмірами інших континентів.

2. Визначити положення материка на градусній сітці.

3. Виписати крайні точки та визначити їх географічні координати.



Учні записують в зошит:

Північна – м. Мерчісон (73˚ пн.ш.; 95˚ зх.д.)

Південна – м. Мар’ято (8˚ пн.ш.; 81˚ зх.д.)

Західна – м. Принца Уельського (66˚ пн.ш.; 168˚ зх.д.)

Східна – м. Сент-Чарльз (53˚ пн.ш.; 56˚ зх.д.)

4. Розрахувати протяжність материка по 100°зх. д. (68°пн.ш. - 17°пн.ш. =51°; 51°×111км = 5661 км)

5. Розрахувати протяжність материка по 40°пн.ш. (1° = 85,4 км) (124°зх.д. - 74°зх.д. = 50°; 50°×85,4км = 4270 км)

6. Визначити розташування континенту в географічних поясах.

7. Охарактеризувати берегову лінію.

Прийом роботи: «займи позицію».

Розчленованість берегової лінії – добре це чи погано?



Прийоми та форми роботи: створення асоціативної карти, «не розірви ланцюжок». Робота в парах.

8. Визначити місце розташування материка відносно інших географічних об'єктів (материків, океанів, морів, заток, проток, течій, островів).



Учні працюють з атласами, настінною картою. Парі учнів учитель дає смужку паперу з підписом географічного об’єкту, учні визначають його розташування і прикріплюють до настінної карти (роблять це швидко, по черзі, що є своєрідною рухівкою). Одночасно учні виконують практичну роботу №8.

Прийом «Здивуй всіх», доповнення вчителя. Топоніміка географічних об’єктів.

Острів Гренландія – «зелена земля» (назвали вікінги: влітку південні краї острова вкриті зеленими луками). Півостріви: Лабрадор – «землероб», Флорида – «квітучий», Каліфорнія – «гаряче гроно», Юкатан – «не розумію», Аляска - «китове місце». Острів Ньюфаундленд – «нова відкрита земля».

Мексиканську затоку місцеві жителі називають «гаряча сковорода», Гудзонову – «мішок з льодом». Чи погоджуєтесь ви з ними?

Історія відкриття та дослідження.

Евристична бесіда: Відомий дослідник А.Гумбольдт сказав: «Що стосується імені великого континенту, то воно становить пам’ятник людської несправедливості».

- Що мав на увазі великий географ?

- Хто є першовідкривачами нового світу?

- Поясніть походження назви „Америка”.



Прийом роботи: випереджувальні завдання, складання таблиці, демонстрація портретів дослідників.

Окремі учні виступають з повідомленнями про відкриття і дослідження Джона Кабота, Жака Картьє, Алесандра Маккензі, Генрі Гудзона, Вітуса Беринга.

Вчитель доповнює виступи учнів.

Всі учні заповнюють таблицю в зошитах, користуючись роздавальним матеріалом: «Відкриття та дослідження Північної Америки».

Прийом роботи: картографічний практикум.

9. На фізичній карті Північної Америки знайдіть географічні об’єкти, названі іменами вищезгаданих дослідників.



V. Узагальнення і систематизація знань

Творчі завдання:

-Про яке море йдеться?

„Є на землі така ділянка океану, яка називається географами морем, але де нема суші навіть на окраїнах – море безбережне, але не безмежне. Межами його є морські течії північної частини Атлантичного океану. Колумб назвав його „трав’янистим” під час свого першого плавання”. (Саргасове море)

-Про який острів біля берегів Північної Америки йдеться?

„Лежить острів широченний. Хвалиться, що він зелений. А в самого – лід на спині, то ж від холоду аж синій”. (о. Гренландія)

-Порівняти ФГП Північної та Південної Америки. Результати записати у вигляді таблиці.


План характеристики ФГП

Північна Америка

Південна Америка


VІ. Підсумки уроку

Прийом роботи: «незакінчене речення».

Учні закінчують речення, розпочате вчителем: „Сьогодні на уроці я ознайомився з ... (учні називають географічні об’єкти ФГП Північної Америки, прізвища дослідників)”.

„Сьогодні на уроці я навчився ... (порівнювати ФГП Північної і Південної Америки, визначати особливості берегової лінії)”.

„Сьогодні на уроці я зрозумів, що...(Північна Америка розташована в північній і західній півкулях, континент витягнутий з півночі на південь, розширений в помірних широтах, берегова лінія дуже порізана, активне освоєння материка почалося тільки після відкриття Х.Колумбом)”.



VІІ. Домашнє завдання

Обов’язково: опрацювати текст §39, дати відповіді на запитання, вивчити розташування об’єктів ФГП за картою.

За бажанням: (творче завдання) скласти опис уявної подорожі навколо Північної Америки.

Урок 2



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка