Конкурсу «парки легені міст І сіл»



Скачати 100.42 Kb.
Дата конвертації26.12.2017
Розмір100.42 Kb.
ТипКонкурс


Відділ освіти Хмельницької райдержадміністрації

Жучковецька ЗОШ І-ІІ ст.

На районний етап Всеукраїнського конкурсу

«ПАРКИ – ЛЕГЕНІ МІСТ І СІЛ»


Підготувала

учениця 7 класу

Доброгорщанської ЗОШ І-ІІ ст.

Жмурко Руслана

Наук. керівник:

Никифорова Галина Андріївна

2014 р.
У Жучковецькій ЗОШ І-ІІ ст. діє одне громадське молодіжне об’єднання екологічного спрямування «Юні рятівники», гаслом якого є девіз: «Збережемо красу Землі». У нашому об’єднанні є 10 членів, кожний з яких виконує певні обов’язки. Це учні 5-9-х класів, а саме: Хоманець Наталія (5 кл.), Ткач Лілія (6 кл.), Хоманець Ірина (6 кл.), Жухевич Наталія (7 кл.), Хоманець Артем (7 кл.), Ільєва Наталія (7 кл.), Турчина Ольга (9 кл.), Коваль Світлана (9 кл.), Коваль Анатолій (9 кл.), Ткач Євген (9 кл.). Капітаном екологічного об’єднання є Жухевич Наталія.

Мета природоохоронної діяльності екологічного об’єднання «Юні рятівники»: формування екологічної культури особистості; набуття навичок і досвіду розв’язання екологічних проблем оздоровлення довкілля, збереження існуючих зелених насаджень, благоустрою парків, садів, скверів, бульварів, створення нових парків, лісопарків, скверів та інших об’єктів зеленого будівництва з урахуванням вимог ландшафтної архітектури та садово-паркового мистецтва, а також пропагування досвіду цієї роботи, вивчення історії зеленого будівництва і садово-паркового мистецтва в Україні та вивчення кращого досвіду створення та утримання зелених насаджень; вирощування посадкового матеріалу плодово-декоративних дерев, кущів, квітів.

Загін працює задля чистого довкілля, що забезпечує підтримання різноманіття живої природи. Починаючи з моменту заснування, ми маємо чіткі завдання. Вони включають охорону біорізноманіття шляхом проведення природоохоронних заходів та якнайширшого розповсюдження інформації, яка стосується екологічних проблем навколишнього середовища. Крім того, ця інформація є першоосновою для сприяння активній участі громадськості в збалансованому використанні природних ресурсів.



Наші принципи:

  • свобода, рівність, солідарність, толерантність та повага до природи, вирішення екологічних проблем на найнижчому з можливих рівнів,

моніторинг, попередження негативних наслідків господарської діяльності для довкілля.

Ми віримо у спільну відповідальність за сталий розвиток нашого суспільства. Парки, лісові насадження є символами виживання людства, неперервності та єдності; і наше об’єднання прагне, щоб ці цінності були передані наступним поколінням.

Історія розвитку садово-паркового мистецтва на території України
ВСТУП

Світ знає багато шедеврів паркового ландшафтного мистецтва, і треба взяти на себе велику сміливість, щоб сказати про той чи інший парк: оце неперевершений, найкращій парк світу! Але, розповідаючи про деякі парки України, які безперечно посідають у цьому ряді, одне з перших місць, ми можемо с певністю твердити: рідко який витвір паркової архітектури, позмагається с такою кількістю легенд, та романтичних історій. І ці легенди розкриваються лише перед тими, хто вміє бачити і хоче слухати.

Важливим показником загальної культури і моралі суспільства є його ставлення до навколишнього середовища, його турбота про збереження природи і відновлення її ресурсів. Пізнаючи природу, спілкуючи з нею, люди глибше починають розуміти самих себе, виявляючи у собі багатющі резерви фізичних і духовних сил, дістаючи нові імпульси до творчості. Саме природа є тією основою, на якій формується в особи почуття прекрасного, відчуття простору і часу.

Ще за часів Київської Русі слов’яни змінювали різні природні об’єкти, що знаходились на території храмів. Заповідні гаї називалися в них “божеліссям”, “праведним лісом”, “святибором”. В священних гаях заборонялося рубати дерева, ламати гілки, косити траву. В неналежний час туди навіть заборонялося ходити. У ті часи така заборона називалася - заповіданням. Заповідання проголошувалося урочисто, перед великими зібраннями людей. Лісові урочища обходили із священиками й образами, свяченою водою і молитвами, оголошуючи заборону рубати дерева кілька років.

Старі дерева часто обносилися огорожею, і за огорожу міг заходити тільки жрець. Крім лісових гаїв, у слов’ян заповідними вважалися деякі озера, річки, великі валуни, вигадливі камені і гори.

Корисну роль у збереженні лісів відіграли монастирі, при яких вони ретельно охоронялися і подекуди збереглися до наших днів, ставши основою деяких сучасних заповідників, парків, заказників...

На кінець ХХ століття природно-заповідний фонд України включав 3 біосферних і 14 природних заповідників, 7 національних парків і 6596 заказників, пам’яток природи, ботанічних садів, зоологічних і дендрологічних парків, парків-пам’яток та ін.

Саме тому з давніх часів в Україні і в усьому світі люди старались берегти природу. І для цього вони створювали і охороняли різні території. Одними з яких в Україні в наш час є „Олександрія”, „Софіївка”, „Карпатський” і „Шатцький” парки та ін.



Лісопарк «Голосіївський ліс»

Тут сосни, мов співучі рими

Цілують хмарну вись дерева

І хилять крони до води.

Чомусь у пору вересневу

Завжди приходжу я сюди.

Тут сосни, мов співучі рими,

Вплелись у тихі вечори.

Тут вірші Рильського Максима

Читають вербам явори.

Ще в сиву давнину в Голосієві селилися люди. Свого часу ця місцевість

належала Києво-Печерській Лаврі. У першій половині XVII ст. Київський

митрополит Петро Могила заснував тут монастир, так званий скит, який став

дачною резиденцією церковної знаті.

У XVIII ст. на території цього великого лаврського господарства заклали прекрасний сад, який став в майбутньому парком з стародавньої монастирської оселі в лісі з’явилося двоє селищ із прекрасними садками та пасіками — Велика й Мала Горіхуватки.

Звідки ж виникла назва місцевості — Голосіїв? Є дві легенди. За першою тут, у лісових хащах, під час татарської навали ховався київський люд. З болем спостерігаючи, як палають їхні оселі, жителі міста в розпачі голосили, оплакували загибель близьких. Звідси й назва - Голосіїв.

За іншим переказом, ця назва походить від слів “голий” і “сіяти”. Очевидно, йдеться про культурні насадження, які були “посіяні на голому місті” серед дикого лісу під час заснування тут літньої резиденції київських

митрополитів.

Сьогодні Голосіївський парк — один з найбільших лісопарків культури і відпочинку із спортивним комплексом, зеленим театром, бібліотекою, атракціонами, дитячим майданчиком, турбазою, човновою станцією.

Композиційну основу парку становить мальовнича Голосіївська долина із каскадом чотирьох ставків. Зеленою скарбницею нашого міста є один з найдавніших і найбільших у Європі Голосіївський ліс, унікальний за флорою та фауною. Ця дивовижна пам’ятка природи об’єднує Феофанію, парк відпочинку ім. Рильського та власне ліс, який за площею (майже 150 га) перевищує всесвітньо відомий Булонський ліс Парижа. Зелений профіль Голосіївського лісу визначається більш як 250 видами дерев і кущів. Насамперед його зелене вбрання урізноманітнюють горіхові породи, що мають цінні санітарно-гігієнічні властивості, а на дільниці між Голосієвим і Феофанією збереглося кілька унікальних дубів віком 1000, 400 та 200 років.

Голосіївський ліс — неоціненне багатство міста, його оздоровчо-курортна зона. Завдяки налагодженому транспортному сполученню він став улюбленим місцем відпочинку киян. Але, на жаль, через короткозору природоохоронну політику деяких київських чиновників сьогодні ця природна екосистема виснажується, навіть перебуває під загрозою зникнення.

Наші предки жили в гармонії з природою, берегли її, примножували. Вони були мудрішими за нас. Настав час і нам подбати про рідне голосіївське довкілля, інакше природа жорстоко мститиме за нашу безпечність та байдужість.



Дендропарк "Олександрія"

Історія парку починається з того часу, коли коронний гетьман Франциск Ксаверій Браницький одержав від польського короля у довічне спадкове володіння велику територію на Білоцерківщині, так зване білоцерківське староство. Браницький оселився тут і побудував великий розкішний парк, який пізніше назвав ім’ям своєї дружини Олександри. На його будівництво і влаштування було витрачено понад 4 млн. крб. золотом, не рахуючи дарової сили кріпаків.

Будівництво парку почалось в 1797 р. (за деякими даними — в 1793 р. та навіть раніше). Олександрійський парк створювався за планом і під безпосереднім керівництвом відомого тоді в Росії і за кордоном архітектора-

паркобудівника Мюффо, який будував його в ландшафтному стилі, чому сприяли природна діброва, рельєф місцевості та річка Рось.

До реформ 1861 р. були розплановані і впорядковані лише центральна і східна частини парку. В 19 ст. у північній частині парку створено паркові і

декоративні насадження біля самого палацу.

Під час громадянської війни та іноземної інтервенції парк було дуже спустошено, навіть окремі архітектурні споруди було знищено, також знищено велику кількість декоративних насаджень. Через відсутність догляду все заросло бур’яном. Але в травні 1922 р. Київський Губвиконком об’явив парк надбанням республіки і перейменував його на "Заповідник Олександрія". І з того часу парк починають відбудовувати, аж до Великої Вітчизняної війни, яка змусила припинити відбудову Олександрії. Але після війни у 1947 р. парк знову починають відбудовувати...

Дендропарк “Софіївка”

В Умані знаходиться всесвітньо відомий заповідний дендропарк “Софіївка”. Створення парку започатковано в 1796 р. Заснований у 1796 році місцевим магнатом графом С.Потоцьким і названий на честь його красуні - дружини гречанки Софії. Потоцький вирішив відтворити тут, в околицях Умані, природу і міфи Еллади – батьківщини Софії. Керувати будівництвом парку був запрошений талановитий польський інженер Л.Метцель.

Але дійсними творцями “Софієвки” стали кріпосні селяни, зігнані в Умань з усіх володінь графа. Руками цих людей, чиї імена в історії не збереглися, на місці балки, вздовж річки Кам’янки, створювалася ця “поема з каменю, зелені, води і скульптур”.

І потім кожне покоління дописувало свої сторінки в поему ”Софіївки”.

Зараз у дендропарку (площею в 155 га) росте більше 670 видів і форм порід дерев і кущів, 586 видів і форм трав’янистої рослинності, в тому числі такі екзоти як кипарис болотяний, туя західна, софора японська, бархат амурський та інші.


З парку в усі кінці країни та за кордон надходять саджанці троянд. Тут їх вирощується понад 150 сортів.

Висновки

Високий смак, виявлений садівниками багатьох поколінь, складений із чарівної природи вони знаходяться в парках України. В цих парках знаходяться велика кількість галявин, численних стежок, містків різноманітних, дуже-гарних композицій, красу яких не можна передати словами. Сьогодні парки відкриті для всіх хто хоче побути на одинці з природою. І хоча деякі з них потребують реконструкції. Вони все-таки приваблюють сотні тисяч туристів не тільки з міст та сіл України, а й з зарубіжних країн. Вони приваблюють людей своєю старовиною и загадковістю.

Для сучасного і майбутнього поколінь... Саме таку форму обираємо ми сьогодні, розв’язуючи широкомасштабні економічні, соціальні і культурні завдання. Щоб люди відпочивали, збагачувались духовно і зміцнювали своє здоров`я, для того щоб наступні покоління були більш просвітлені.

Взаємодія людини і природи набуває новий рис. І тим повнішою, ефективнішою буде ця взаємодія, чим свідоміше ми користуватимемось Ії дарами, чим суворіше будемо дотримуватись певних правил у взаємовідносинах з природою. А підходити до неї можна не інакше як з позицій друзів, ощадливих і дбайливих господарів.



Беручи під захист природні ландшафти, ми певною мірою сплачуємо природі свій борг водночас покладаємо своєрідні мости між минулим, сучасним і майбутнім, передаючи своїм нащадкам збережені природні скарби. Тож хай, ступаючи на землю, до якої зверталися ми розумом своїм і торкалися руками своїм, милуючись росяними світанками і ніжними заходами сонця, з повагою і вдячністю згадають нас майбутні покоління. Адже ми, йдучи до природи з любов’ю, думали і турбувалися не лише про себе, а й про них.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

  1. Белочкина Ю.В. Ландшафтный дизайн. — Х.: ФОЛИО, 2006. — 317 с.: ил. Дендрологический парк "Софиевка" / Косенко И.С. и др. — К.: Наук. думка, 1990. — 160 с. — ISBN 5-12-000806-2
    2.

  2. Дизайн квітників: Навч. посіб. / В.В. Пушкар, А.Д. Жирнов, О.К. Вільгельм-Швадчак; Держ. акад. кер. кадрів культури і мистец. — К., 2003. — 132 с. — Бібліогр.: 19 назв. — укp.

  3. Дормидонтова Виктория Владиславовна. Гармония искусства и природы. — Кишинев: Штиинца, 1992. — 140 с.

  4. Композиційні принципи формування міських садів України: Автореф. дис... канд. архіт.: 18.00.01 / В.М. Дударець; Акад. образотв. мистец. і архіт. — К., 2000. — 20 с. — укp.

  5. Кучерявий Володимир Панасович. Озеленення населених місць: Підручник для студ. вищих навч. закл.. — Л. : Світ, 2005. — 455с. : рис., табл. — Бібліогр.: с. 450.

  6. Ландшафтная архитектура и садово-парковое строительство ( вертикальная планировка озеленяемых территорий ): Учеб. пособие для студ. и спец. ланшафтной архитектуры и садово-паркового строительства. — М.: Изд-во МГУЛ, 1999. — 99 с.: ил.

  7. Міські сади і парки: минуле, сучасне і майбутнє: Зб. наук. -техн. пр. / Ред.: Д.Л. Дудюк. — Л., 2001. — 394 с. — (Наук. вісн. Укр. держ. лісотехн. ун-ту; Вип. 11.5). — укp.

  8. Садово-паркове мистецтво. Коротка історія розвитку та методи створення художніх садів: Навч. посіб. для вузів / В.І. Білоус; Акад. наук вищ. шк. України, Лісівн. акад. наук України, Уман. держ. аграр. акад. — К.: Наук. світ, 2001. — 299 с. — Бібліогр.: с. 297-299. — укp.

  9. Садово-паркове та ландшафтне будівництво: Навч. посіб. / О.І. Кузьмич; Ін-т змісту і методів навчання, Укр. держ. акад. вод. госп-ва. — Рівне, 1998. — 208 с. — Бібліогр.: 49 назв. — укp.

  10. "Софіївка" як прообраз французьких пейзажних парків другої половини XVIII століття / І.С. Косенко // Інтродукція рослин. — 2003. — N 1-2. — С. 142-148. — Бібліогр.: 7 назв. — укp.





    Старовинні парки та проблеми їх збереження: Матеріали II Міжнар. наук. -практ. конф., 22 — 25 верес. 2003 р. / Рада ботан. садів України, Укр. ботан. т-во, Дендрол. парк "Олександрія" НАН України. — Біла Церква: Фітосоціоцентр, 2003. — 208 с. — укp.

  11. Типологія об'єктів ландшафту, архітектури та дизайну: Навч. -метод. комплекс для студ. спец. 7.020210 "Дизайн ландшафту" / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв / Тетяна Серафимівна Нечаєва (уклад.). — К. : ДАКККіМ, 2003. — 47с. — Бібліогр.: с. 46-47.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка