Композиція «Тихий сон по горах ходить». Творчість М. Реріха



Скачати 108.27 Kb.
Дата конвертації21.12.2018
Розмір108.27 Kb.
ТипУрок

Нижник Л. М.,

учитель образотворчого мистецтва Уманської загальноосвітньої

школи I-III ступенів № 14 Уманської міської ради.
Урок № 14
Тема: Композиція «Тихий сон по горах ходить». Творчість М. Реріха

Мета уроку :

- навчитись передавати плановість композиції, проробляти окремі деталі переднього плану.



  • розкрити особливе ставлення до природи, поєднання факторів споглядання й пізнання, природного та рукотворного з врахуванням національного характеру;

  • розвивати художньо-образне мислення, окомір, погляди, розвивати художні смаки, вміння сприймати та відчувати красу;

  • виховувати почуття до прекрасного, любов до творчості, інтерес до вивчення світової культурної спадщини.

Тип уроку: комбінований

Техніка виконання:

Методи навчання: інформаційно-рецептивний, частково-пошуковий, репродуктивний, дослідницький

Форма організації: урок

Терміни та поняття: повітряна перспектива

Обладнання: репродукції картин художника М. Реріха; фарби, пензлі, склянка з водою, палітра, планшет для малювання, олівець, гумка, альбом, словничок, акварельні фарби, пензлі, склянка з водою, палітра.

для вчителя: комп’ютер, таблиці, схеми, малюнки, фотографії, репродукції картин М. Реріха

для дітей: фарби

Візуальний ряд: презентація, фоторепродукції

Літературний ряд: уривки віршів

Музичний ряд: Франц Йозеф Гайдн, симфонія 49

Міжпредметні зв`язки: література, музичне мистецтво,

План уроку:

I Організаційний момент (1 хв.)

II Актуалізація опорних знань учнів(5 хв.)

III Мотивація навчальної діяльності учнів(3 хв.)

IV Повідомлення теми та мети уроку(1 хв.)

V Пояснення нового матеріалу (7 хв.)

VI Практична робота (25 хв.)

VII Підсумок уроку (3 хв.)


Хід уроку

I Організаційний момент

На дошці записаний вислів:



«Із стародавніх чудових каменів складете ступені майбутнього»

М. Реріх


II Актуалізація опорних знань учнів

Вправа: « Правда – неправда», діти називають твердження, якщо воно неправдиве, необхідно знайти правильну відповідь.



  1. До основних кольорів належать: жовтий, синій, чорний. ( Неправда)

  2. Нюанс – це невелика відмінність.( Правда)

  3. І. К. Айвазовський був художником – мариністом. ( Правда)

  4. Пейзаж – це зображення предметів побуту. ( Неправда)

  5. До теплих кольорів відносяться – жовтий, оранжевий, червоний. ( Правда)

  6. Предмети, розміщені на другому плані зображаємо більшими.

( Неправда)

III Повідомлення теми та мети уроку



Вправа « Асоціації»

На дошці написане слово « Гори», діти асоціативно називають слова ( високі, красиві, лісисті, кам’янисті, різнокольорові, каміння, туман, водоспади, чисте повітря, гори, оспівані в піснях, віршах ) , звучить музика.

Тихий сон по горах ходить,

Туман за собою водить,

Не заважай мені, тумане,

Красою милуватись,

Дай мені можливість знову дивуватись,

Простором, природою, росою,

Камінням та водою,

А ще повітря чистотою.

Перегляд, світлин із зображеннями гірських краєвидів. Слайд№3

IV. Мотивація навчальної діяльності учнів

Слово вчителя:

Творчість Миколи Реріха - явище виняткове в історії світового мистецтва. Його полотна привабливі своєрідністю тем і сюжетів, їх поетичністю, глибоким символізмом. Яскраве життя Реріха подібне на дивовижну легенду. Почавши свій шлях у Росії, пройшовши Європу і Америку, він закінчив його в Азії. Слайд№4

Художня спадщина Реріха величезна. Його картини, ескізи декорацій, малюнки зберігаються в музеях і приватних колекціях багатьох країн світу. У Росії великі зібрання творів Реріха в Києві, крім Третьяковської галереї і Музею мистецтва народів Сходу в Москві, знаходяться в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі, в Нижегородському художньому музеї і в Новосибірській картинній галереї. Реріх ніколи не писав портретів, натюрмортів, не ставив перед собою чисто формальних завдань, він був вигадником історичного пейзажу і картин, пов'язаних з міфологічними сюжетами. У пейзажах одержали віддзеркалення його глибокі внутрішні переживання, шукання у минулому відповідей про майбутнє, які, врешті-решт, кристалізувалися в девіз: «Із стародавніх чудових каменів складете ступені майбутнього». Поглиблено вивчаючи епоху кам'яного століття, Реріх як археолог і художник випробовував якнайглибше хвилювання. Він знаходив особливу красу в предметах життя стародавніх людей. Історичні пейзажі в картинах Реріха — своєрідна проповідь — «назад до природи!» з тим розумінням, що сучасна природа, якщо в неї не втручається безрозсудна діяльність людини, зберігає в собі багато що недоторканним, і тому, споглядаючи її, людина нового часу споглядає не тільки сьогодення, але і живе минуле, на тлі якого, в середовищі якого пройшла життя його предків. Слайд№5 Всесвітньовідомий художник, академік живопису, він створив понад сім тисяч картин, фресок, мозаїк для громадських будівель і храмів. Яскравим був його внесок у театрально-декораційне мистецтво.

У Реріха був своєрідний літературний талант. Він багато писав про природу, про мистецтво. У своїх статтях він виступає не тільки як художник, але і як громадський діяч, їх відрізняє ясність думки, твердість переконань. Поезія Реріха сокровенна. Її символіка — для вузького круга присвячених.

Свічки горіли. Яскраве полум'я трепетним 
Світлом все заливало. Здавалося: потухні оне -- 
Темрява немов пологом щільно закриє очі
Нескінченною, страшної завісою затягне. 
Даремно погляди сковзнуть, в порожнечу потопаючи. 
Годі! Один чи світла джерело 
Тремтячі, похмурі тіні кидає навколо? 
Несміливо, крадькома синьо-ліловий світанок 
Тихенько у віконце струмує, 
Гордим блиском свічок затуманений. 
Нікому не прикметні, непотрібний 
Сірий відсвіт кидає. 
Свічки горіли. У холоді блиску ранку 
Новий тон заграв, теплуватий ,привабливий ... 
Хочеться штору підняти, та й сам він дорогу 
Скоро проб'є. Лагідне світло розливається, 
Перший кут туманом затягнуть. 
Яскравіше світлий ... Вічний, могутній 
Світоч сяє. Весь сяє ... А свічки? ...

Поєднання таємничої поезії і публіцистичної прози характерно утілилося в картинах Реріха. У них таємничість належить сюжету, вираженому в назві картини. Ці назви глибоко поетичні, вони грають важливу роль в сприйнятті твору. Художник як би примушує глядача напружено відгадувати, вишукувати щось в зображенні через назву картини і поступово занурює його в світ нових, невідомих образів («Майтрейя», «Гесер», «Шамбала», «Ченрези», «Гуга Чохан» і так далі). Реріх пише картини-шифри якихось дивних, загадкових понять і символів. У них або відповіді художника на ті завдання і цілі, що він переслідував на Сході, або питання, звернені до майбутнього.



V Пояснення нового матеріалу

Слово вчителя:

Микола Костянтинович Реріх  — художник, філософ, археолог, мандрівник і письменник з всесвітньо визнаним ім'ям. Закінчив Петербурзьку академію мистецтв (учень А. Куїнджі), працював також в Україні в галузі монументального мистецтва, з 1920 перебував у США та Індії. Слайд№5

Микола Реріх народився в 1874 році в Петербурзі у сім'ї юриста. Там же закінчив гімназію, а потім юридичний факультет університету і паралельно Академію мистецтв у класі професора Архипа Куїнджі.



Вправа « Галерея творчості»

Учень1:

Микола Реріх у юному віці перебував під впливом таких видатних українців свого часу, як ШевченкоГогольКуїнджіКостомаров,МордовцевМикешин. Останній зауважує незвичайні художні здібності у Миколи, дає перші уроки  малювання і переконує батька віддати хлопця в ту ж художню академію, у я кій вчився і жив Тарас Шевченко, меморіальну майстерню якого утримував Микешин. У Академії мистецтв Реріх став відвідувати майстерню А. І. Куїнджі. Метод викладання Куїнджі був відмінним від системи інших професорів Академії. Він прагнув перш за все розвинути в своїх учнях відчуття декоративності кольору.

Вивчаючи стародавню історію, беручи участь в археологічних розкопках, випробовуючи постійне тяжіння до природи, живописець прагнув надати художню концепцію «незрівнянно самобутньої минулої природи», історичного минулого.

Деякі картини Реріх супроводжував своєрідними за жанром літературними коментарями. Образ картини «Заморські гості» поетично відобразився в статті «По шляху з варяг в греки», написаної художником в 1899 році: «Пливуть полуночні гості. Світлою смугою тягнеться пологий берег… Новий струмінь пробивається по стоячій воді… підніме роди слов'янські — побачать вони рідкісних, незнайомих гостей, подивуються вони на їх лад бойовий, на їх заморський звичай. Довгим рядом йде тура; яскраве розфарбовування горить на сонці. У рульового весла… сам конунг… стоїть». Слайд№7

Учень2:

Реріх завжди любив сувору Північ за її незайману красу, за віддаленість від промислових міст. «Причудливі ліси всякими деревами. Квіткові трави. Глибоко хвилясті далини. Усюди дзеркала річок і озер. Горби і горби. Круті, пологі, моховиті, кам'янисті. Камені стадами навалені. Всяких відливів. Моховиті килими багато накинуті. Жовті із зеленим, лілові, червоні, оранжеві, чорні з жовтим…». Такий пейзаж в картині «Пантелеймон-цілитель» (1916). Слайд№8.

У листопаді 1920 року Реріх переїздить в Сполучені Штати Америки, де влаштовує ряд виставок своїх робіт, пише серії картин 1923 рік був, мабуть, єдиним в житті Реріха, коли він не написав майже жодної картини. Він переходив з мрії в реальність. Він вступав у «нетрі Азії». У грудні 1923 року — Реріх в Індії. Почався перший етап життя на Сході. Він був порівняно коротким. До осені 1924 року Реріх подорожує Індією, малює серію картин «Зародження таємниць». Під час подорожі Сіккімом, місцевістю найдавніших буддійських монастирів, він робить велику кількість етюдів, розділених ним на дві серії — «Сикким» і «Монастирі і ступи». У той час в США, у Нью-Йорку, відкривається музей його імені. Восени 1924 року з Індії Реріх повертається в Сполучені Штати. Картини, археологічні знахідки Реріх розміщує в Нью-йоркському музеї. Це ще більш привертає увагу художніх і наукових кіл до цілей азіатських експедицій Реріха. Слайд№9.

Учень3:

Усюди, де б не проходив художник, його шлях супроводжувався картинами і етюдами, що об'єднувалися у великі серії, але, мабуть, найграндіознішою стала «Гімалайська серія». Реріх писав її з першої зустрічі з Гімалаями до кінця життя. Етюди гімалайських гір, освітлених сонцем, оповитих хмарами, покритих снігом, занурених в синяву ночі, самотніх, величних, стали могутньою симфонією кольору, створеною вищою напругою духу художника, апофеозом всієї його творчості. Слайд№10,11,12

Художня спадщина Реріха величезна. Картини, ескізи декорацій, малюнки Реріха зберігаються в музеях і приватних колекціях багатьох країн світу. У Радянському Союзі великі зібрання творів Реріха, окрім Державної Третьяковської галереї і Музею мистецтва народів Сходу в Москві, містяться в Державному російському музеї в Санкт-Петербурзі, в Горьківському художньому музеї і в Новосибірській картинній галереї. Слайди№18-21

Картини Реріха в Державній Третьяковській галереї відображають головні етапи його творчого шляху. Думка про повернення на Батьківщину не покидала М. К. Реріха ніколи. Відразу ж після закінчення війни художник попросив візу на в’їзд до Радянського Союзу, але намірам його не судилося здійснитись, під час підготувань 13 грудня 1947 року він іде з життя.



Послідовність виконання роботи:

Колективний аналіз репродукцій картин художника К. Реріха, перегляд, обговорення. Слайди№13-17

При створенні живописної картини найбільше уваги приділяється кольору. У пейзажі повинен бути виражений простір. При віддалені елементи краєвиду змінюються не тільки за розміром, але і за забарвленням, насиченістю кольору. Тому перший план пишеться яскравіше, насиченіше, контрастніше, детальніше. Предмети, віддаляючись від глядача, набувають холодних блакитних, фіолетових відтінків, світлі предмети навпаки темнішають..

Це закони повітряної перспективи – науки, яка лежить в основі робіт художників. Поняття повітряної перспективи враховує вплив повітря на зміну чіткості обрису і кольору предметного світу, залежно від того, на якій відстані предмети розташовані від спостерігача. Предмети, розміщені ближче до нас зображуються більшими та чіткішими, деталізованими, з віддаленням зменшуються.



  • Робота над пейзажем починається з творчого задуму.

  • Розміщення на форматі паперу.

  • Визначте співвідношення неба, землі , намітьте лінію горизонту.

  • Намічаємо загальні обриси, пропорції окремих предметів.

  • Прописуємо аквареллю небо, хмарки.

  • Промальовуємо в кольорі дальній і ближній плани композиції.

  • Уточнення і промальовка пензлем деталей.

VI Практична робота

Діти розпочинають роботу над композицією « Тихий сон по горах ходить», вчитель ще раз наголошує те, що предмети на першому плані зображуємо більш насиченими, дальній план наче «тане» в міру віддалення.

Вчитель контролює хід роботи, вказуючи на вдалі композиції, демонструючи їх .

VII Підсумок уроку

Виставка та аналіз виконаних робіт.

Оцінювання


  • Чи сподобалось вам на сьогоднішньому уроці?

  • Що нового ви для себе з’ясували?

Вчитель:

Природа планети, де ми живемо, надзвичайно різноманітна: височенні гори , моря, бурхливі океани, ліси, стрімкі ріки…



В ній все тісно взаємопов'язано. І людина, яка сама є частиною природи, також пов'язана з довкіллям — землею, річками, повітрям та всіма іншими істотами, що живуть навкруги, всім нам треба прагнути до того, щоб не завдати їй шкоди, щоб вона якомога менше потерпала від нашого втручання. А для цього треба любити природу, берегти її надзвичайну красу, чарівність, нехай ця краса надихає вас на створення власних пейзажів, а той, хто вміє бачити красу – вміє її цінувати і оберігати. "Усвідомлення Краси врятує світ".

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка