Колядуйте!



Сторінка1/3
Дата конвертації14.01.2018
Розмір0.49 Mb.
  1   2   3





Репертуарно-сценарний збірник підготовлено на допомогу організаторам новорічно-різдвяних тематичних заходів, а також усім, хто любить народну пісню та українські традиції. У збірнику використані матеріалами періодичних галузевих та інших друкованих видань, сценарного фонду Сумського обласного науково-методичного центру культури і мистецтв.

Колядуйте! Колядуйте!

У сопілку дужче дуйте!

І на свій Різдвяний спів

Не жалійте голосів!

Бажаємо всім веселих свят!

Добрий вечір, щедрий вечір!

Дорога, громадо!

Новорічні побажання

Ви приймайте радо!

Хай насіється добра вам

Повно у комори,

Щоби цілий рік Новий

Ви не знали горя.

Господарі й господині!

Багатійте й далі:

Здоровійте, щасливій те,

Живіть у пораді!

Обсівайтесь діточками,

Як зірками в небі,

Та чекайте онучаток,

В цьому є потреба.

Веселійте і радійте,

Кожній гожій днині,

Процвітайте і кохайтесь,

В рідній Україні!

Щасливого Нового року!!!

Ой радуйся, земле!
Січень – другий зимовий місяць, якого з нетерпінням чекають і дорослі, й діти. Цей місяць найщедріший на народні свята.
Новий рік (1 січня)
Це одне з найбільших таємничих урочистих і «родинних» свят, яке обіцяє здійснення мрій кожному, хто вірить у дива. Традицією святкування Нового року в Україні є прикрашання ялинки, підготовка подарунків для своїх рідних, близьких і знайомих.
Різдво (7 січня)
Різдвяні звичаї і сьогодні містять ряд дохристиянських елементів, які мали закликати добрий урожай у наступному році, багатство і добробут господарям, щастя і здоров’я всім членам родини. Про все це співається в колядках, у яких поєднується давнє і нове, загальнолюдське і національне, релігійне і світське. Колядка – це величальна пісня на честь Коляди, тобто Небесної Матері новонародженого Сонця, матері Світла.

Коляда-батько – це уособлення сонячного хліборобського духа. Недаремно сніп пшениці – «дідух» – із застромленою під перевесло дерев’яною ложкою вносить до оселі перед вечерею напередодні Різдва тільки господар і ставить на найпочеснішому місці в хаті – на покуті, під образами.

«Дідух» із давніх часів уособлює дух предків, які приходять на Різдво в гості, а ще – це священний культ хліба, возвеличення працьовитих господарів.

До святвечірніх символів належить кутя, зубці часнику, свічки, солома, горіхи, ласощі для дітей тощо.

Рано-вранці, до сходу сонця, господиня розпочинає готувати святвечірні страви. Насамперед – кутю (напередодні Різдва і Нового (церковного) року готують багату або щедру кутю, на Водохреща – бідну), яку разом з іншими стравами ставлять на солому, простелену на покуті, накривають чистим рушником, де вона стоїть до вечора.

Коли на небі з’явиться перша зірка, яка за християнським повір’ям сповіщала про народження Сина Божого, сім’я в повному складі збирається за столом на Святу вечерю. Запалюється свічка або лампадка. За традицією, господар бажає всій родині радісних свят, здоров’я, щастя. А господиня подає приготовлені страви. Традиційно це – свіжа й солона риба, пісний борщ із грибами чи рибою, тушковані картопля, капуста, кутя з узваром та медом, овочеві салати, пироги з квасолею чи капустою тощо.

Вечеряють без музики і пісень, ведуться тихі розмови про врожай, господарство. Якщо під час вечері до хати зайде гість, це гарна прикмета: він приносить щастя. У родинах, де є пасіка, господар або старший син останню ложку куті кидали на стелю: щоб роїлися бджоли. Кутею частують худобу, птицю, домашніх тварин – кота, собаку.

Різдвяні святки – це сполучення трьох свят.

Перший день – свято Різдва – найважливіша подія в історії людського роду, бо вона започаткувала християнську добу і стала вихідною точкою, від якої знаменуються події у світі. Від Різдва взяли свій початок і основу Богоявлення, Великдень, Вознесіння і П’ятидесятниця.

Другого дня святкується Собор Пресвятої Богородиці.

Третього дня – свято Первомученика Стефана, який загинув за віру в Христа. У перший день Різдвяних свят колядують. Парубки ходять зі «звіздою», яку виготовляють із дерев’яного обідка та тоненьких дощечок. Усередині – образок «Народження Христа» і свічка. Колядників п’ять: береза, звіздоноша, дзвонар, міхоноша та запасний, що має допомагати міхоноші.

Увечері колядують дівчата. Дівочий гурт ходить із ліхтарем, що має вигляд місяця або зірки. Дівчата в хату не заходять, а співають надворі, під вікном.

У колядках оспівуються господар, господиня, син, дочка, худоба, хата, добробут, величаються сміливість, лицарська слава.

Крім колядок і вертепів, виголошуються і вірші:

Дай, Боже Христосе, ключі небесні,

Щастя, здоров’я, прибутки чесні.

На кожнім броді і на перевозі

Хай при вас буде Бог у дорозі.

Христос ся рождає!

Відтак колядка в Україні має три значення, а саме: Різдвяні свята («Будьте здорові з колядою!»), пісня, яку співають під час Різдвяних свят («Пустіть його до хати, він вам буде коляду співати!»); винагорода за величальну пісню («От і пан іде, коляду несе, короб вівса, зверху ковбаса!»).



13 січня –день Святої Меланії
Це установлене свято на честь знатної римлянки Меланії (Маланки), яка з юних років і до кінця днів своїх (померла в 439 р.) прямувала до Христа.

Щедрий вечір - стародавній дохристиянський звичай, який святкують напередодні церковного нового року. Цього дня батько запрошує всю сім’ю до щедрої куті.

«Маланку» відзначають окремо хлопці й дівчата. Парубок вбирається в «Маланку». З ним ходять ряджені: орач, сівач, дід, ведмідь, коза, журавель, циган (циганка), чорт. Ця весела компанія співає, грає, танцює. Заходять в оселі, де збираються дівчата, щедруючи. По черзі кожен із ватаги співає свої пісні. Рогатий чорт співає останнім. Коли щедрівка скінчилася, хлопці скидають своє вбрання і на запрошення дівчат сідають до столу.

Під час дівочої «Маланки» найвродливіша з дівчат одягає вінок, стрічки, намисто, друга дівчина одягається як парубок і зветься «Василем». Інші дівчата – «дружки». Вони щедрують під вікнами, не заходячи в оселю.
14 січня – святого Василя

(перший день Нового року за старим стилем)


Це свято на честь Василія (Василя) Великого (329-379) – архієпископа Кесарії Кападокійської, що в Малій Азії. Церковні джерела характеризують його як аскета, богослова і вченого, автора кодексу чернечого життя.

14 січня – за церковними святцями – свято Обрізання Господня (саме тоді, відповідно до церковних джерел, відбулося обрізання Ісуса Христа за єврейським звичаєм).

Щедрування – давній звичай новорічних обходів, під час яких групи щедрувальників (переважно молоді) піснями славили господарів, бажали їм здоров’я й достатку, за що отримували винагороду. Щедрування супроводжувалось магічними діями, музикою, танцями, пантомімою, обрядовими іграми з масками. Обрядових новорічних пісень – щедрівок (різновид колядок) співали окремо господарю, господині, хлопцю, дівчині, усій родині. Були щедрівки дитячі, жартівливі, пародійні.
На відміну від колядування,щедрування незначною мірою відчуло на собі вплив християнської церкви. На кінець XIX ст. обряд переважно став явищем народної художньої творчості. Таким він зберігся й до сьогодні.

Щедрівки увібрали в себе національний колорит та менталітет нашого народу

За старим звичаєм, у цей день, як тільки розвидняється, йдуть посівати. Спочатку посівають вдома, ставши перед образом і примовляють:

На щастя, на здоров’я, та на Новий рік!

Щоб родило краще, як торік:

Жито, пшениця, усяка пашниця…

Дай, Боже!

За звичаєм, першим посівальником мав бути хлопець. Тоді в хаті протягом року пануватиме щастя. Зерно після посівальників збирали і віддавали курям, щоб ті добре неслися. Уранці на Новий рік сміття, яке зберігали ще від Святого вечора, виносили і обкурювали ними садові дерева, щоб добре родили. Сіном, що було під скатертиною на Святий вечір, обв’язували дерева, щоб не заводилась нечисть. У перший день Нового року пильно приглядалися до всього, що відбувається. Якщо ніч проти Нового року тиха і ясна, то буле щасливий рік, якщо іній рясно вкриває всі дерева – на врожай. Якщо сніг падає – щасливий рік буде.


Іордань (Йордань) (19 січня)
У цей день повсюди відбувалося водохрещення. Для цього обиралася річка, ставок, озеро. Місцеві умільці розмічали на льоду великий прямокутник, прикрашали його хрестами, зірками, українським орнаментом. У центрі прямокутника вирубувались ополонки у формі хреста, а також круглі, довгасті, прямокутні. За межами прямокутника ставилися льодові фігури: хрести, стовпці, піраміди, які теж подекуди розфарбовувалися квасом або прикрашалися гілками ялинки чи сосни.

Від церкви до Йордані йшла процесія з хоругвами, хрестами. Відбувалося освячення води. Люди набирали цю воду в посуд. Потім в ополонках купалися сміливці, а також хворі на різні недуги, щоб зцілитися.

Після цього неподалік від Йордані продовжувалися розваги, відбувалися різноманітні змагання.
Щедрий вечір, щедрівонька!

Сценарій свята для дітей

Дійові особи:



Ведуча

Ведучий

Хлопці (три особи)

Гурт хлопців-щедрувальників

Господар

Господиня
Свято відбувається в актовому залі школи.

Приміщення прикрашене в традиційному українському стилі.

Сцена залу являє собою зимове подвір’я.

Обабіч сцени – декорації двох українських хатинок.
Ведуча: Добрий вечір, любі діти та дорослі!

Ведучий:. Вітаємо вас у цьому просторому залі!

Ведуча: Чи знаєте ви, як в Україні зустрічали Новий рік? З давніх-давен вважалося, що Новий рік приносить людям щастя, здоров’я, багатство.

Ведучий: Сьогодні ми святкуємо старий Новий рік. Його ще звали Василів день. У цей день зранку обсипали зерном підлогу в хаті на майбутній врожай. Хто сьогодні веселий і щасливий той весь рік буде таким.
На сцену виходить гурт щедрувальників в українських національних костюмах.
1-й щедрувальник: Добрий вечір вам, люди добрі!

2-й щедрувальник: Вітаємо вас зі старим Новим роком святом Василя!

Ведуча: Вранці 14 січня щедрували лише хлопці, щедро посипаючи в хатах зерном, що символізувало довге життя та добробут.
Далі відбувається інсценування обряду щедрування. Щедрувальники сперечаються, до кого йти щедрувати.
3-й щедрувальник: До кого ж підемо щедрувати?

4-й щедрувальник: До дядька Петра він нам такі гарні санчата зробив на Різдво!

2-й щедрувальник: Ні, краще до тітки Одарки вона смачні бублики пече.

5-й щедрувальник: Пропоную розподілитися.

Усі (разом): Згода!
Всі щедрувальники стають у коло, починають лічитися.
6-й щедрувальник: Раз, два, три, чотири,

Кицю грамоти навчили,

Не читати, не писати,

А за мишками ганяти.


Вирішивши, до кого йти, діти стукають до однієї хати.

Виходять господарі. Щедрувальники звертаються до них.
2-й щедрувальник: Щедрий вечір, добрий вечір,

Добрим людям на добро!



4-й щедрувальник: Дозвольте, пане господарю, щедрувати!

Господар: Ну що ж, щедруйте!

Щедрувальники (разом): Щедрий вечір, щедрівочка!

Прилетіла ластівочка.

Сіла собі на віконці,

Стала вона щебетати,

Господаря викликати:

Вийди, вийди, господарю,

Подивися на кошару:

Там овечки покотились,

Там ягнятка народились.

Щедрий вечір, добрий вечір!

А з цим празником бувайте щасливі і здорові!
Господар дякує гостям за щирі побажання, дає їм гостинця.

Попрощавшись та подякувавши, щедрувальники знову визначаються:

до кого далі йти.
4-й щедрувальник: Бігли коні під мостами

З золотими копитами,


Дзень-дрязь –

Вийшов князь.


Вирішивши, до кого цього разу завітають, діти стукають до іншої хати. Виходить господиня.
3-й щедрувальник: Дозвольте щедрувати, вашій хаті добробуту бажати! (Діставши дозвіл, співають.)

Щедрувальники (разом): Щедрий вечір, добрий вечір!

Добрим людям на добро!

Ходе Ілля на Василя,

Несе пугу метяную.

Туди махне і сюди махне: (розсіваючи жито)

У полі ядро, а вдома добро!

Зроди, Боже, жито, пшеницю,

Усяку пашницю!



5-й щедрувальник: На тім слові бувайте здорові!

Дай вам, Боже, щастя, радощів, прибутків чесних!


Вклоняються господині, вона пригощає гостей та прощається.

Господиня: Бувайте здорові і ви, дякуємо за щирі побажання.
Гурт щедрівників виходить наперед, звертається до глядачів.

Щедрувальники (разом): Дозвольте і вам защедрувати!
Глядачі відповідають: «Дозволяємо

Щедрувальники починають співати.
1-й щедрувальник: Щедрівонька щедрувала,

До віконця прилітала,



Усі (разом): Щедрий вечір, добрий вечір!

Добрим людям добрий вечір!



2-й щедрувальник: Як в хазяйки столи,

Як в хазяйки двори!



Усі (разом): Щедрий вечір, добрий вечір!

Добрим людям добрий вечір!



3-й щедрувальник: Кругом столу ходить,

Варенички робить!



Усі (разом): Щедрий вечір, добрий вечір!

Добрим людям добрий вечір!



4-й та 5-й щедрувальники: Щедрик, щедрик, щедруємо

Щастя, добра даруємо!


Виймаючи з кишень пшеницю, щедрувальники посипають нею зал, промовляють:
Щедрувальники (разом): Міцного здоров’я,

Багато щастя бажаємо,

Чистої води в криниці,

У полі ярої пшениці!


Гурт вклоняється глядачам, виходить.
Ведуча: Ось як з давніх-давен святкували в Україні свято старого Нового року, або Василів день.
До залу входять учні-читці.
1 -й хлопець: Житом, житом із долоні

Засіваємо у домі!

Будьмо дужі і здорові,

Щоб збулося все нівроку,

З новим щастям,

З Новим роком!



2-й хлопець: Сійся, родися, жито, пшениця,

Жито, пшениця, всяка пашниця.

Просо до стелі, льон до коліна,

На щастя, на здоров’я, на новий рік!



3-й хлопець: На щастя, на здоров’я, на Новий рік!

З Новим роком! На нове літо роди, Боже, жито,

Пшеницю, всяку пашницю!

Зі святом!


Свято закінчується привітанням зі святом Василя усіх присутніх.

Усі співають пісню – «Будьте здорові».
Пригоди Різдвяної ночі

Сценарій театралізованого свята


Дівчина: Добрий день, дорогі друзі! От і прийшли Різдвяні свята.
Хор співає різдвяний хорал Й.-С. Баха, твори Д.С. Бортнянського. Дівчина бере тарілку з кутею, іде до людей, пригощає їх. Дівчата в українському одязі розносять медовий напій, кутю, пригощають. Після співу дівчина звертається до присутніх.
Дівчина: Колись давним-давно, прийшло на українську землю свято Різдва Христова, як день народження Христа, Наші дідусі та бабусі кажуть, що коли на Різдво випадає іній – буде врожай та хліб, якщо небо всіяне зірочками – врожай на бобові, а якщо заметіль – це вже бджоли багато меду принесуть... Тож нехай, друзі, наше свято принесе вам хліб і до хліба, а ще й запашного меду до смачного молока!
Хор співає ще один твір.
Дівчина: Як і багато років тому, збираються в дорогу колядники та ряджені, ви їх обов’язково пізнаєте, бо в руці вони триматимуть Віфлеємську зірочку або, як кажуть, зірочку Христову. Таку, яка вже засвітилася для нас із вами. Старі люди кажуть: пішла Коляда по льоду розсипати коляду... От і наша Коляда розсипає десь коляду та дзвіночками сповіщає людей, що Різдвяне свято вже розпочалося.
На сцені з’являються дівчина Марія та її мати Гапка.
Марія: Нема ще нікого! А я бігла, думала, що на мене вже чекають. Ох, січень січе, аж у вухах пече, а місяць світить та не гріє.

Гапка: Кого це ти чекаєш, доню, козака чубатого чи чорта лисого?..

Марія: Та хлопці ряджені обіцяли з’явитися...

Гапка: Знаю, знаю, бо сама молодою була (пританцьовує). Як була я дівкою – до мене ходили з наливкою, а як стала молодицею, то не ходять і з водицею.,. Ох, ох... (пошкандибала, повертається до доньки). Невесело в світі жити, як нема кого любити.
З-за рогу вулиці на підводі їдуть ряджені: Дід, підперезаний як баба; Козак із бубном; Меланка (вусатий хлопець із віночком на голові); Клоун у руках – коза, сніп. Шум, гам, б’ють у бубон, звучить сопілка, ряджені кричать, сміються, грають, усі разом під’їжджають до сцени.
Марія: Ось і дзвіночки колядові... По всьому світу стала новина – Діва Марія сина народила!
Колядники, які стоять на помості, починають співати колядки. Після двох колядок дівчина піднімається на поміст, звертається до присутніх.
Дівчина: Отак із колядками, з рідною мовою повертаємось ми до золотих традицій українського Різдва. І нехай сьогодні на Різдвяному святі пролунають традиційні й знайомі усім нашим бабусям та дідусям колядки, звернуті до Великого Володаря.

Даруй господарю, даруй господині,

Даруй літа щасливі нашій Україні!
Колядники виконують «Ой радуйся, земле». Закінчуються колядки побажаннями.
1-й колядник: А за сими словами у дзвіночки дзвоним,

У дзвіночки дзвоним та всім клоним. (Кланяються).



2-й колядник: Віншуємо щастям, здоров’ям, ще й віком довгим,

Ще й віком довгим, прибутком добрим,

Й самі собою і з дружиною,

І з усім чадом, і з усім ладом,



Святим Божеством, Божим Рождеством!
На сходинках з’являється Рудий Панько з маскою мавпи в руках. Лунають дзвони, Рудий Панько піднімає голову.
Рудий Панько: Знов задзвонили дзвони, диво-дивовижне (слухає).
Гапка дивиться на діда і починає співати чарівну українську народну пісню. Марія несе в руках в’язку дров, побачивши діда, підходить до нього разом із матусею.
Гапка: Добридень, діду. Ви що, спати не лягали зовсім? Біс у Різдвяну ніч попутав?

Марія: А це що таке? Мавпа? Ото ж! Чи не колядувати зібрався Рудий Панько? Га? (Сміється, одягає на лице маску).

Дід: Ти хоч і чарівниця, Маріє, та я тобі ось що скажу: «Свята Варвара по світу брикала...». Тож не лізь поперед батька у пекло. Зрозуміла?

Марія: Ти не сердься, діду. А щоб я по світу не блукала, давай разом полічимо усі дрова. (Перекладає дрова, кажучи). Вдівець – молодець, вдівець – молодець, вдівець – молодець... Бачиш, діду, молодець! (Стрибає перед дідом). Молодець! Молодець! Молодець!

Дід: Ну що ж, як молодець – то бути навесні весіллю. А я гадаю, чому це вишня у хаті бруньки порозкривала та в янгольські одежі вдягнулася? Бач, яка наречена стоїть! (Звертається до Марії). Мабуть, у святковий вечір пшеничну кашу варила? Га?

  • Варила, діду, варила.

  • Медом приправляла?

  • Приправляла, діду, приправляла.

  • І на ворота лазила?

  • І на ворота лазила!

  • А що ж ти казала?

  • А от що казала: «Доле моя, доле, ходи до нас вечеряти... За одним присідом вечеря з обідом...».

Дід: Ну й розумниця, Маріє! Усе зробила, як Господь учив. Та отаку малість загубила.

Марія: Що ж ви, діду, загадками говорите?

Дід: А ти коли розумниця, сама здогадайся.

Марія: Здогадалася, діду. Та тільки я малість от-а-а-аку не загубила. Так от слухайте. Сіла я на ворота, гукнула долю на вечерю, а Ґандзя слідом пісню заспівала «Ой, я знаю, що гріх маю». Ну що, діду, нема до чого причепитися? Га, нема? (Відкушує бублик).

Дід (сердиться): А чого це ти на вулиці їси? Або ж не чула, що від Різдва до Хрещення не треба їсти надворі, бо накликати можна на горох всіляких шкідників?

Марія: Не буду, діду, не буду. Не сердься, бо сам гріх накличеш...
Чути грім, гуркіт.
Гапка: Що це було, діду?

Дід: Що було – то загуло... Бери віник, Маріє, – підмітай сміття, щоб хата була чиста.
Дівчина Марія бере віник, мете від порога до середини хати.
Дід: Де ж ти таке бачила, щоб господиня мела від порога до середини хати, га? Та що це ти там бурчиш під ніс?

Марія: Нечисту силу від порога відганяю, Шух-шух! Гуляй-гуляй, конику, по зеленому гайочку. Де наш коник походить, там жито вродить. Де наш коник не ходить, там жито не родить.

Дід: Ти, Марійко, все змішала до купи. Хто це так нечисту силу відганяє? Га?! Дай сюди! (Бере віник. Махає). Кажи разом зі мною: барвінок не вінок, а полин не віник, чух! (Повторюють разом). У нас так ведеться – хата віником мететься. Чух! Вимету разком та вивезу візком. Чух! (Робить віником коло над головою і дає ляпаса Козаку, який з’явився на порозі).

Козак: Фу-ти, ну-ти... Приїхали. (Кладе мішок). Со-лохо! (Гукає). Чому гостей не зустрічаєш? (Вибігає Солоха).

Солоха: Ой, Боже ж мій, ой Боже ж мій! Приїхав-таки на свято. А як же ти сюди на конях добрався, якщо вулицю перекрили?

Козак: Пхе... перекрили! Я ж цього не знав,.. Їду собі та й їду.., зупиняє автоінспектор і каже: «Що ж ти, Козаче, кіньми по цій вулиці їдеш, ти що знака не бачив?». А я йому кажу: «Бачив, але ж на знакові намальований один кінь, а я їду двома... та й на свято Новорічне спізнююся». А оце хто?... Усі на свято прийшли? Так багато? Люди добрі, а хто ж працювати буде?

Солоха: Свято на дворі. Хто ж у свята працює? Краще з Новим роком привітай усіх та поклонися людям до пояса.

Козак: (знімає шапку, кланяється). Зі святом вас, шановні люди, з Новим роком! Із Різдвом Христовим

Всім добра, хто хазяйнує,

нехай щастя вас шанує,

Нехай дітки люблять дуже,

З Новим роком, любий друже! (Дістає з мішка горілку, хоче пити, Солоха відбирає).

Солоха: О, починається... Книжки треба читати, а не горілку ковтати...

Козак: (обнімає Солоху). Отож, свій хист я зберіг, бо не читав ніколи книг. (Цілує).

Солоха: О бо! На людях! Бісова твоя душа!.. Чим зухвалишся? Краще думай, як гостей будемо зустрічати, з Новим роком поздоровляти?!



Поділіться з Вашими друзьями:
  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка