Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка3/16
Дата конвертації23.10.2017
Розмір3.28 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16

Переклад префіксальних термінів

Правильність перекладу префіксальних термінів значною мірою залежить від правильного визначення значення префікса та знання узагальненого значення термінів з тим чи іншим терміном ( наприклад, слід знати, що за допомогою префікса re- від термінів-дієслів утворюються терміни-дієслова, що мають узагальнене значення повторної дії, позначеної словотвірною основою: to rearm – переозброювати, to reread – перечитувати ). В цій статті розглядаються способи перекладу англійських наукових і технічних похідних термінів, утворених за допомогою деяких активних у термінотворенні префіксів.



Префікс after – має такі значення: “наступний” afterwind – післявибухові повітряні потоки. Терміни з цим префіксом можуть перекладатися на українську мову наступними способами:

  1. словами з префіксом “після” - : afterboil – післякипіння, aftereffect післядія;

  2. cловами з префіксом “до” - : aftercooler – доохолоджувач;

  3. cполученням слів “наступний”, “вторинний”, “повторний”, “залишковий”, “додатковий” із відповідником основи англійського слова: afterchromingповторне хромування, afterburst – вторинний гірський удар, aftercooling – наступне охолодження, aftercurrent – залишковий струм.

Терміни з напівпрефіксом all- утворюють прикметники із значеннями: всеохоплюваності, загальності: all-purpose – універсальний, багатоцільовий; all-inclusive – всеохоплюючий; all-risk insurance – повне страхування. Також утворюють прикметники із значенням виключності, чистоти вибірки: all-professional такий, що складається виключно з професіоналів; all-White jury – журі присяжних, що складається виключно з білих, також вищого ступеня якості: all-powerful – найпотужніший. В українській мові є відповідний напівпрефікс все- , але зовсім не всі англійські словаз all- перекладаються українськими словами з все-. Можна зазначити наступні способи перекладу англійських слів з напівпрефіксом all- :

  1. словами з напівпрефіксом все- : all-weather fighter – всепогодний винищувач, all-European – всеєвропейський;

  2. термінами з словами “загальний”, “повністю”, “цілком”, “виключно”: all-up weight – загальна польотна вага;

  3. складними словами з складовими основами “ціло”, “суцільно”, “всюди”- : all-day – цілодобовий, all-metal – суцільнометалевий;

  4. термінами, що включають слово “всі”: all-wheel – з приводом на всі колеса;

  5. описово, шляхом розкриття поняття: all-wing airplane – “літаюче крило” (літак без традиційного флюзеляжу, де все розташовано на крилах.

Префікс co- має такі значення: спільності, поєднаності: to co-editбути співредактором, to co-host – разом влаштовувати. В українській мові є префіксальні відповідники префікса co-, наприклад, префівкс спів-: co-founder –співзасновник, co-owner – співвласник. Терміни з префіксом ex- утворюють терміни, що містять семантичний компонент “колишній”, або “відставний”: ex-convict – колишній в’язень. Вони звичайно перекладаються похідними термінами з префіксом “екс”- ( наприклад, ex-champion – екс-чемпіон ) або термінами –словосполученнями, що містять слова “колишній” або “відставний” ( наприклад, ex-serviceman – відставний ( колишній ) військовослужбовець ).

Надежда Демченко, Жанна Симачевская

г. Полтава
К вопросу о социокультурном компоненте в системе языкового образования
В современном высшем языковом образовании специалисты выделяют в качестве основных тенденции углубление филологических и совершенствования педагогических знаний, навыков и умений. Особое место занимает в новой системе иноязычного образования интеркультурный и социокультурный аспекты, переосмысливаются традиционные курсы страноведения, а также содержание курса методики преподавания иностранных языков.

В связи с происходящими изменениями в отечественном языковом образовании возникла необходимость внести существенные изменения в определение содержания изучения материальной и духовной культур стран изучаемого языка, которые позволили бы уйти от упрощенного фактологического подхода к ознакомлению с данными аспектами культуры и дать им дидактическую интерпретацию, ориентируясь на необходимость ознакомления со следующими компонентами:



  • с системой ценностей, доминирующих в странах изучаемого языка, составляющих их социальных, профессиональных, возрастных и этнических групп;

  • с политической, экономической, научной, художественной культурой;

  • с традиционной и новой материальной культурой, промышленно-экономическим потенциалом как частью системы ценностей страны;

  • с ценностно-ориентационными связями стран изучаемого языка (например, Еврокультуры);

  • с социокультурными особенностями речевого этикета устного и письменного общения, техникой участия в нем на ИЯ;

  • с социокультурными особенностями и речевым поведением национально-специфичных форм общения как характерной особенности стиля жизни в странах изучаемого языка;

  • со способами грамматического и лексического варьирования иноязычной речи в рамках формального и неформального общения;

  • с общественной жизнью и культурой стран изучаемого языка как членов мирового сообщества;

  • осознанием себя как носителя определенных социокультурных взглядов, как гражданина своей страны, члена мирового сообщества.



Svitlana Deshko, Liudmila Lykhochvor

сity Lviv
Business skills training materials
There is a growing amount of business skills training material on the market, mostly aimed at company training programmes and business schools. Although they are not designed for language teaching, and are often considerably more expensive than dedicated language teaching material, there are many good reasons why these materials (carefully selected) can provide a valuable resource for Business English trainers. These materials are created and designed by people with a lot of business and business training experience. The target skills and practices have been carefully researched and the contexts in which the training points are presented have a high credibility. The market is more profitable and production budgets are therefore higher than in the Business English market, and this results in very high-quality products.

Business skills training materials provide a bridge between Business English materials and authentic materials. They are produced for training purposes and they cannot be said to model authentic language. However, the scripting of business training videos usually comes closer to natural English than that of Business English videos. They are valuable for trainers and learners who have not bad business experience because they provide insights into typical business situations, behaviors, and procedures. Even job-experienced learners may learn something from them (for example, how to co-operate with others to solve problems, how to negotiate more effectively). But the main objectives in using the material for Business English purposes will be language-related. For example: a business simulation game may provide an excellent opportunity for a group of learners to discuss a business problem in English; a management training video featuring a meeting may a useful vehicle for introducing key language, together with an opportunity to develop effective listening skills for meetings.

Business skills training materials would normally fill a supplementary role rather than providing the basis for a course.

There are several different kinds of material available, and further information about two categories, video and games, is given below. A third category which might be considered is case studies. These are normally developed for management training and present a business case, or problem, which a group of learners must discuss and find solution for. The main problem is using these with language learners is that they normally involve a great deal of background reading, and often more time may be spent in absorbing the details of the case than in discussing and developing interactive skills. They are also difficult to obtain as they are usually produced by management training schools and are not generally sold to the public. Some Business English materials present case studies which are much more manageable in terms of the amount of background data provided, and the level of language used to present the data. Depending on the needs of a particular group, it will probably be advisable to opt for these rather than actual management training case studies.

Videos may focus on various themes: general business skills (for example, how to run effective meetings, how to sell how to structure a presentation); personal development skills (for example, how to deal with awkward customers, team-building, how to be a good boss); good business practice (for example, project management, finance control, data security).

Some videos take a serious approach to the presentation of the main training points, perhaps using a presenter to explain and short scenes of critical incidents to illustrate. An example of this type is the video Going International, which gives advice to Americans doing business internationally who could meet difficulties because of a lack of cross-cultural awareness. Others use a humorous style of presentation, often involving a somewhat comic character who does everything wrong. The Video Arts series of training videos has many examples of this type. Others may use drama: a serious situation develops in a company which could have been avoided if the people responsible had been aware of certain important business strategies. Examples of this type can be found in the Melrose series of training films. All are entertaining to some degrees, although in the case of humorous videos especially, the trainer must consider to what extent the style of presentation is suitable for his or her learners.

Before using a business skills video, the trainer should think carefully about the best way to exploit it from a language learning perspective. Some videos can be purchased as a package including ready-made language teaching materials for use with the videos in its library.

Svitlana Deshko, Lesia Polna

Lviv
Audio and video materials and business games
Authentic audio and video materials provide a model of spoken language, which differs in many features with written language. However, as already pointed out, scripted audio or video tapes do not represent natural speech, and may even have more in common with written language: sentences will be complete, there will be no rephrasing or repetition, no hesitations or false starts, and no grammatical mistakes. In media recordings, natural speech is likely to be heard in interview situations, but apart from this, nearly everything will have been scripted. There is even a recognizable style for TV reportage, which may or may not be an appropriate model for business people. Recordings made at live events are much more likely to reflect all the imperfections of natural speech. However, professionally-recorded material provides useful listening practice and can be a stimulus for many oral and written activities.

It should be noted that the language used in authentic audios and videos recorded for a native-speaker audience will generally be too fast and too complex for low- level learners to follow. If it is appropriate, low-level learners could be exposed to such videos, but with a relatively simple tasks (for example, gist listening), and very short extracts should be chosen. For learners at any level, a short extract (three to five minutes of audio or video material) per session will be sufficient. To sit through half and hour of video demands too much concentration. An exception can be made for high-level learners who need to practice note-taking or minute-taking skills.

As with text materials, audio and video recordings can be used simply as background information for the trainer, or for listening practice, for language work, or as the stimulus for a variety of oral activities. Video recordings can be played with or without sound: without sound gives the viewers the opportunity to guess what is going on from the actions and body language of the people in the film, and to guess their relationships and their reactions to new events. This can be especially useful in the context of social English and for developing cross-cultural awareness. Videos of manufacturing process can be played without sound for learners to create their own commentary, or simply to point and name if they are at a low level. Both audio and video recordings can be stopped at strategic points to ask learners to predict what will happen next, or what will be said next (for example, after a question is asked). The freeze frame facility on a video recorder is useful for discussing a particular scene, pointing and naming things, or talking about the people in the film and what they are doing.

As with text material, the subject-matter of a video can be exploited in a number of ways. Information-transfer activities can be devised; role plays can be set up; learners can be asked to summarize, to write reports, to act out scenes using own words, and so on.

TV and radio are best when ‘’fresh’’ and would normally be recorded on the same day that it will be used in class. It is especially useful for journalists, PR staff, the information services staff of companies, economists, and others who have to follow reports or make reports themselves. In general interest terms, it can be useful for almost anybody since people who travel need to be able to follow and talk about current events. Business people often complain that they find it hard to carry on a conversation during a business lunch, for example: news items can often provide useful topics for conversation. The implication of news items for business, for companies, or a nation provide useful discussion points.

Business stimulation games can be categorized in two main groups: in-context games and out-of-context games. In-context means that the game simulates real life as nearly as possible. This group includes sales and negotiation role plays, problem-solving discussions, or simulated meetings set in a modern business environment. Out-of-context games are those which practice the target skills in unreal or unlikely situations. Games in this group may require the participants to imagine that they are on the moon or living in Ancient Egypt at the time of the Pharaohs.

Games are designed to train businesspeople in interpersonal skills, for example, co-operation, listening, leadership. Apart from those that have a special target audience (for example, sales role-plays are for sales representatives), they can usually be used with a wide range of people. The main requirement is that the language ability of non-native speakers should be high enough to enable them to participate. One of the principle values of these games is that the participants become so involved that they forget their fear of speaking English: they gain considerable fluency practice, and learn to interact and communicate with their fellow learners. Certain language areas can also be targeted by the trainer, such as questioning, clarifying, suggesting, agreeing, and disagreeing.

Ірина Добош

м. Львів
Організація мовленнєвого акту і вживання комунікативних стереотипів
У системі механізмів мовлення виділяються окремі стереотипні компоненти висловлювання, від правильності перекладу яких залежить правильність сприймання і розуміння інформації. Специфіка перекладу різних комунікативних стереотипів вступу, підтримання й завершення мовленнєвого акту визначається їх системною позицією і функціональним призначенням – сприяти адекватному розумінню значення основного повідомлення.

Крім об’єктивних факторів, що утруднюють переклад комунікативних стереотипів, існують і суб’єктивні, а саме: різні випадки використання даних одиниць в рамках індивідуально-субєктивної інтерпретації їх мовцями. Тому перекладачеві доводиться враховувати не лише критерій контекстуальної узуальності, а й критерій обмеженого одиничного вживання. У будь-якій розмовній сфері комунікативні стереотипи реалізують як узуальну, так і оказіональну характеристики, які взаємодіють і варіюються залежно від лінгво-психологічних завдань речення.

При дослідженні ролі різних засобів і обміну інформацією, слід враховувати психологічні фактори подачі і одержання нового за допомогою комунікативних стереотипів. Для однієї особи, яка дістає інформацію, повідомлення буде новим і тому буде включати інформацію, для іншого те саме повідомлення буде позбавлене інформації, оскільки зміст повідомлення йому вже відомий або взагалі незрозумілий.

А щодо діалогу, то при швидкому обміні репліками співрозмовники по-різному оформлюють думку та по-різному підступають до основного змісту й тлумачать його з різних психо-вербальних позицій.

Тому, хоч будь-яка модель комунікативного стереотипу при обміні інформацією створює умови для правильного її розуміння, реалізуючись у конкретних формах, вона несе різне комунікативне навантаження.

Аналізуючи характер суб’єктивно-психологічної перцепції й різних ситуативних зв’язків з точки зору нормативної реалізації стандартизованих мовленнєвих настанов, можна зробити висновок, що кодифікаційні вимоги до вживання даних стереотипних формул зводяться до таких параметрів дослідження: 1) лексико-семантична значимість мовленнєвих одиниць; 2) ситуативні особливості перебігу мовлення; 3) роль стереотипів як сигналів.

У мовленнєвому акті можливе лінгвістичне здійснення процесу сприймання, розуміння та реакції частково за допомогою типізованих моделей, які можна кодифікувати й систематизувати з більшою або меншою точністю шляхом узагальнення мовленнєвого досвіду та беручи до уваги аналогічні ситуації, з яких можна виділити однотипові контексти.

Існують три типи моделей – ініціальні комунікативні стереотипи, які вводять інформацію у мовленнєвий акт; які підтримують; завершують інформацію, виводячи її з речення. У цій класифікації можна виділити окремий тип стійких спеціальних формул початку, підтримки, виведення з мовлення.

Підсумовуючи вищесказане, відзначимо, що опозиція парадигматичний-синтагматичний рівень властива тільки рівневі системи, а на рівні мовлення фактичні контекстуальні реалізації її свідчать про безперервну динаміку варіювання провідних моделей.

Світлана Добровольська

м. Дубляни

Інтернет-технології у процесі оволодіння студентами-заочниками вищих навчальних закладів іншомовним писемним спілкуванням

Проблема оволодіння всіма видами мовленнєвої діяльності іноземною мовою (ІМ) особливо гостро стоїть в умовах заочного навчання. Студент-заочник, маючи на меті оволодіти іншомовною міжкультурною комунікацією, повинен сам створити відповідне середовище (навчальне, іншомовно-комунікативне тощо), яке слугувало б розвитку вмінь і навичок у вивченні та навчанні ІМ.

Сьогоднішня ситуація у заочній підготовці фахівців-філологів покращується завдяки впровадженню у навчальний процес дистанційного навчання (ДН). ДН – це особлива індивідуальна форма навчання, яка базується на використанні інформаційно-телекомунікаційних технологій з метою організації повноцінного навчально-виховного процесу незалежно від того, на якій відстані знаходяться суб’єкти навчання. Таке навчання створює дистанційне навчальне середовище, в якому відбувається процес навчання за допомогою комп’ютера та комп’ютерних технологій, в основі яких лежить інтерактивний взаємозв’язок між викладачем та студентами.

Інтеграція ДН у заочну форму навчання і вивчення ІМ - це насамперед моделювання іншомовного середовища завдяки використанню інформаційних та телекомунікаційних технологій.

ДН передбачає використання суб’єктами навчання інтернет-технологій, завдяки яким уможливлюється організація міжособистісного спілкування. Інтернет створює умови суб’єктам навчання як для індивідуального спілкування, так і для спілкування у групі. До таких служб інтернету належать електронна пошта, телеконференції, чатові технології. Відомо, що використання комп’ютерних технологій інтенсифікує в першу чергу навчання писемного мовлення (ПМ) як форми спілкування на всіх етапах опанування іншомовною комунікацією.

Важливо врахувати можливості інтернет-технологій, зокрема чатової технології, у процесі розвитку писемно-мовленнєвих умінь в умовах самостійної навчальної діяльності студента-заочника вищої школи.

Чатова технологія – це спосіб організації дистанційного навчання, який базується на використанні мережевої технології з метою створення віртуального навчального середовища для комунікації двох або більше партнерів по спілкуванню у реальному часі. Немає сумніву в тому, що використання чатових технологій оптимізує навчальний процес з метою розвитку і формування навичок і вмінь іншомовного спілкування. Проте висвітлення процесу організації навчальної діяльності студентів-заочників з боку викладача у разі впровадження ДН, взагалі, та використання чатових технологій, зокрема, з метою оволодіння іншомовним спілкуванням є недостатнім.

До складу ДН, в основі якого лежить використання інформаційних ресурсів, зокрема дистанційних курсів, входить навчання студентів у синхронному режимі, що утворює віртуальне дистанційне навчальне середовище. Завдяки йому уможливлюється формування навичок і вмінь читання і письма у формі непідготовленого діалогічного мовлення. Таку комунікацію можна створити завдяки чатовим технологіям, одним із засобів яких є chatroom (chatroom у перекладі з англійської. мови - кімната для дружньої бесіди). Мета застосування зазначеної технології в умовах заочного навчання полягає в організації групової роботи у реальному часі, яка забезпечує насамперед консультативну діяльність студентів-заочників у міжсесійний період. Крім того, навчання організоване таким способом створює позитивні умови для інтенсифікації навчального процесу з метою формування та розвитку іншомовних писемно-мовленнєвих навичок та вмінь.

Як показує реальна практика, одним із недоліків заочного навчання і вивчення ІМ за традиційною системою є недостатність спілкування викладача із студентами, що сповільнює процес оволодіння іншомовною комунікацією. ДН із використанням чатів уможливлює створення віртуального спілкування студентів-заочників у міжсесійний період у реальному часі та інтенсифікацію оволодіння писемного мовлення іноземною мовою. Крім того, віртуальні заняття у chatroom у позааудиторних умовах є одним з оптимальних засобів навчання з метою компенсації відсутності реальних занять у міжсесійний період.

Відомо, що комп’ютерні технології взагалі, та чатові зокрема, розширюють межі формування писемно-мовленнєвих навичок і вмінь з ІМ у сфері написання доповідей, резюме або рефератів. Щодо застосування chatroom, то, зазначена технологія може сприяти створенню віртуального навчального середовища кожному студенту, географічно віддаленому від вищого навчального закладу, за участю викладача.

Завдяки спілкуванню із носіями мови у чатах розширюється тезаурус того, хто навчається, а також створюється можливість отримати країнознавчу інформацію від партнера по спілкуванню.

Застосування чату у навчальному процесі з метою оволодіння іншомовним спілкуванням сприяє:



  • оволодінню іншомовним матеріалом за участю викладача;

  • розвитку та удосконаленню комунікативних вмінь як за допомогою викладача, так і партнера по спілкуванню з тієї країни, мова якої вивчається;

  • отриманню автентичного матеріалу для навчання і вивчення іноземної мови;

  • ознайомлення із соціокультурними особливостями спілкування через Інтернет.



Наталія Дудич

м. Дубляни

Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   16


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка