Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка14/16
Дата конвертації23.10.2017
Розмір3.28 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Тестовий контроль в процесі вивчення іноземної мови
Важливою складовою процесу державотворення в Україні на сучасному етапі розвитку є суттєві перетворення в системі освіти. Сьогодні дуже важливо не просто дати знання, а й підготувати спеціаліста, кваліфікація якого відповідала б світовим стандартам. Освітяни ведуть пошук механізмів реалізації цих завдань, використовують вже відомі технології навчання, а також розробляють нові. Невід`ємною частиною цього процесу є керування динамічною системою навчання.

На сучасному етапі розвитку методики навчання іноземних мов тестовий контроль вважається однією з найбільш ефективних форм керування навчальним процесом – як такий, що забезпечує дотримання об`єктивності, надійності, систематичності одержаних даних про якість навчання, а також як такий, що забезпечує зворотний зв`язок між викладачем та студентом і дає можливість успішно керувати процесом навчання та вносити в нього необхідні корективи.

Різноманітність функцій контролю зумовлює існування різних його видів:

- початковий контроль, що має на меті виявити справжній рівень знань, вмінь та навичок студента;

- поточний контроль, що реалізує всі функції зворотного зв`язку, а саме: методичну оцінку та корегування навчальної діяльності викладача та оцінку і корегування навчально-мовної діяльності студентів;

- підсумковий контроль-визначення та оцінювання рівня навчальних досягнень студентів за певний час.

Саме поєднання цих трьох зазначених видів контролю (початкового, поточного, підсумкового) може претендувати на назву формативного контролю, який має прогностичні та дескриптивні функції, вказує чому? що? коли? і як? слід робити викладачеві, щоб правильно організувати процес навчання.

Одним з найефективніших засобів контролю в навчанні іноземних мов вважається тестовий контроль. Під поняттям «тестовий контроль» розуміється перевірка рівня сформованості іншомовних навичок і вмінь за допомогою підготовленого, відповідно до певних вимог, комплексу тестових завдань, які є однаковими для всіх, процедура виконання яких стандартизована, система оцінювання об`єктивна і які пройшли попереднє випробування з метою визначення показників якості. На цьому етапі підбиваються підсумки, робляться висновки про зміни, що відбулися в навчальному процесі, про ефективність засвоєння знань студентами та приймаються рішення про регулювання тих його складових частин, де є відхилення від визначених стандартів.

Тобто, в управлінні формування якостей навчання контрольно-корегуюча частина – одна з ключових, оскільки поєднує зусилля студента і викладача для одержання запланованого результату. І ця частина повинна бути досконалою, об’єктивною, досягати рівня світових стандартів. Цим вимогам і відповідає стандартизований тестовий контроль, що його використовують у всьому світі.


Оксана Соловова

м. Київ
Місце презентацій у формуванні медіакомпетентності студентів

у процесі навчання англійської мови у немовних вузах
Формування і функціонування сучасної людини відбувається у мегаінформаційному медійному просторі, що диктує необхідність створення нових стандартів у існуючий системі освіти. Ієрархічний принцип відносин: «вчитель – джерело знань, учень – пасивний «реципієнт» – сьогодні вже не є актуальним. Сучасне суспільство вимагає від людини активної діяльності у медіапросторі, починаючи з пошуку інформації і вміння грамотно працювати з нею та закінчуючи створенням власного медіапродукту і його використанням у професійній сфері та повсякденному житті. «Школа знань» має перерости в «школу вмінь». Частиною нової концепції освіти повинна стати медіаосвіта, тобто навчання націлене на розвиток медіакомпетентності (МК) – «критичного та вдумливого ставлення до медіа з метою виховання відповідальних громадян, спроможних висловлювати власне судження, виходячи з отриманої інформації». Це дозволяє їм «користуватися необхідною інформацією, аналізувати її, ідентифікувати економічні, політичні, соціальні та культурні інтереси, а також реалізовувати їхнє право на свободу самовираження й інформацію, що не тільки сприяє особистому розвитку, але і збільшує соціальну активність та інтерактивність.

Іноземна мова, безумовно, відноситься до дисциплін, у навчальні програми яких гармонійно інтегруються задачі розвитку МК. Для формування вмінь та навичок, на яких базується МК, застосовують інтерактивні методи навчання. Групова дискусія («case study»), круглі столи, рольова гра, ділова гра та ін. активізують процес мислення і практичну діяльність студентів, стимулюють інтерес до пізнання, формують уміння та навички самоосвіти. Все більше зростає частка інноваційних технологій в навчальному просторі. З появою мультимедійних класів з багатофункціональними інтерактивними дошками презентації в Power Point зайняли свою нішу в навчанні іноземних мов. Однак аналіз студентських презентацій показав, що процес створення такого медіапродукту є здебільшого «інтуїтивним» і «хаотичним». Підготовка презентації включає декілька етапів:

1. Грамотний та критичний відбір і використання медіа матеріалів.

2. Розробка власного медіапродукту.

3. Врахуванням наступних принципів при оформленні презентації:


  • об’єм – ефективним є візуальний ряд не більш ніж 8-20 слайдів;

  • інформативність – слайди повинні супроводжуватися поясненнями в необхідному і достатньому для розуміння об’ємі;

  • доступність – зміст, лінгвістичні засоби, структура, форма презентації інформації повинні бути зрозумілі аудиторії;

  • структурованість інформації – розміщення інформації на окремому слайді і в презентації в цілому повинно відповідати цілям та задачам і сприяти кращому сприйняттю інформації;

  • різноманітність форм (текстова інформація, схеми, малюнки, фотографії, фрагменти фільмів) і правильне їх співвідношення;

  • цікавість – використання в презентації супутньої інформації (цитат або жартів), що активізує засвоєння матеріалу;

  • естетичність – правильний добір кольорів і дотримання стилю, тобто фону, шрифту, зображень, ефектів анімації, звукового супроводу;

  • темп – вибір оптимальної для сприйняття швидкості зміни слайдів і анімаційних ефектів.

Кожний етап створення презентацій потребує певного рівня МК як студента, так і викладача. Принципово важливим сьогодні є підвищення медіа культури саме викладачів. Невміння орієнтуватися у сучасному медійному середовищі значно обмежує їхні професійні можливості і знижує ефективність навчального процесу.

Валентина Стрілець

м. Полтава
Критерії оцінювання діалогу-дискусії у навчанні іноземної мови за проектною методикою
У навчанні іноземної мови за проектною методикою проводиться поточний і підсумковий контроль, об’єктами якого є вміння, що розвиваються під час виконання проекту того чи іншого типу. Реалізація професійно-орієнтованого проекту в парному / груповому режимі передбачає залучення студентів до участі в діалозі / полілозі-дискусії, для оцінювання якого слід виділити критерії.

Визначаючи критерії оцінювання вмінь дискутувати, ми спиралися на сучасні дослідження специфіки контролю діалогічного мовлення взагалі і дискусії зокрема, проведені Д. М. Алексеєнко, А. Й. Гордєєвою, А. В. Конишевою, Є. О. Насоновою.

Універсальним для оцінювання діалогічних умінь є критерій відповідності мовленнєвій ситуації, окресленій такими параметрами, як місце і час, соціальні та професійні ролі, проблема обговорення, комунікативні наміри. У контексті навчання за проектною методикою студентам пропонуються навчальні проблемно-комунікативні ситуації високого рівня складності, для яких характерні лаконічне формулювання проблемного завдання, мінімальний ступінь керування з боку викладача, ускладнений варіант вирішення.

Не можна залишити поза увагою критерій відносної правильності мовлення, що передбачає уміння точно та доречно оперувати мовними засобами, діапазон яких відповідає цільовому рівню (В2), уміння адекватно використовувати професійну термінологію і стереотипні мовленнєві формули для вираження того чи іншого комунікативного наміру.

Д. М. Алексеєнко, розглядаючи порушену проблему в контексті навчання усного іншомовного спілкування на основі проектного підходу, наводить критерій ефективності аргументації. Оскільки ведення дискусії передбачає наявність у студентів уміння будувати систему аргументованих доводів, цей критерій є досить слушними і тому має займати чільне місце в номенклатурі критеріїв для оцінювання цього типу діалогу. Оцінюванню підлягає вміння аргументувати / контраргументувати точку зору з проблеми, дотримуючись чіткої структури: певне твердження (теза) – його аргументація (докази) – умовивід або власне ставлення до вихідної тези.

Виступаючи з позицій навчання професійно-орієнтованого діалогічного спілкування студентів в умовах навчальної автономії засобами Інтернет-чату, Є. О. Насонова пропонує для оцінювання діалогічного мовлення враховувати ініціативність, а також спонтанність, ситуативність і творчий характер. Зазначимо, що критерій “ініціативність” співвідноситься з критерієм “комунікабельність”, запропонованим А. В. Конишевою, а спонтанність – з реактивністю. Під ініціативністю розуміється здатність студента брати активну участь у дискусії, тактовно перехоплювати лідерство в розмові, використовуючи фрази ініціюючого характеру. Як стверджує А. Й. Гордєєва, чим більше ініціативних реплік використовують комуніканти, тим успішніше здійснюється процес обговорення. Спонтанність, ситуативність і творчий характер розглядаються як один критерій, який спрямований на вимірювання вміння гнучко реагувати на зміни умов ситуації спілкування.

Групова взаємодія студентів, що базується на принципі співробітництва, обумовлює включення критерію “орієнтація на співрозмовника”, який співвідноситься з умінням враховувати інтереси партнера, розуміти його мовлення, інтерпретувати його комунікативні наміри.

Таким чином, нами були визначені критерії для оцінювання вміння продукувати діалог / полілог-дискусію: відповідність мовленнєвій ситуації; відносна правильність мовлення; аргументованість; ініціативність; спонтанність, ситуативність, творчий характер; орієнтація на співрозмовника. Вважаємо, що використання цих критеріїв допоможе об’єктивно оцінити рівень розвитку діалогічних умінь студентів у навчанні іноземної мови за проектною методикою.



Татьяна Тарнавская

г. Киев
Формирование коммуникативных навыков в процессе обучения английскому языку профессиональной направленности
В настоящее время приоритетным направлением модернизации системы образования стал компетентностный подход к обучению специалистов. Данной проблеме посвящены труды многих педагогов и психологов; ведутся активные исследования таких понятий, как «компетенция» и «компетентность».

Главной идеей компетентностного подхода является формирование профессиональной компетентности специалиста, о которой можно судить по умениям и навыкам, которые специалист применяет для решения сложных профессиональных и жизненных ситуаций. Одной из составных профессиональной компетентности неязыковых специалистов является их языковая компетентность.

Доклад посвящен вопросу формирования у будущих специалистов неязыковых вузов способности вести коммуникацию на английском языке таким образом, чтобы не допустить недопонимания. Отсутствие целенаправленного процесса формирования такого рода надежности может в будущем оказаться препятствием к достижению специалистом целей его профессиональной деятельности.

Рассматриваются несколько аспектов данной проблемы. Например, социокультурная компетенция как знания, навыки и умения интерпретировать и использовать языковые и речевые единицы, тексты и ситуации с учетом лингвострановедческих реалий и социолингвистических родовых, возрастных, профессиональных, национальных и территориальных особенностей собеседников.

Свободное владение иностранным языком не избавляет от недопонимания, если собеседник не знаком с реалиями жизни в стране, о которой идет речь. В английском языке отсутствует адекватная лексика для передачи многих украинских понятий, поскольку каждый язык в первую очередь исторически нацелен на свою, внутреннюю, культуру и наилучшим образом приспособлен именно к ее специфике.

Языковая компетенция предполагает формирование не только устойчивой сетки реалий иностранного языка, но и умения использовать единицы и структуры языка в соответствии с ситуацией, создавая эффективные условия коммуникации. Это обеспечивается не просто изучением новой лексики, но и ее окраски, особенностей функционирования в речи, возможных проявлений в различных ситуациях.

Учитывая то, что носители языка часто используют в речи идиомы и кластеры, знание наиболее распространенных из них и систематическая работа с ними также способствуют лучшему взаимопониманию и развитию способности успешно общаться для достижения поставленных профессиональных целей.

С целью преодоления языкового барьера и формирования навыков точного изложения информации целесообразно систематически предлагать студентам давать определение различным словам и понятиям. Таким образом преодолевается страх перед возможностью оказаться неспособным закончить начатую фразу из-за недостаточно большого словарного запаса.

Поскольку неязыковые специалисты в своей профессиональной деятельности являются лишь пользователями языка, главенствующей целью их обучения должно стать не заучивание правил и не накопление лексического запаса, а умение действовать, то есть вести безошибочную коммуникацию в любых (ожидаемых и неожидаемых) ситуациях. В докладе рассматриваются некоторые аспекты метода американского преподавателя AJ Hoge «Effortless English».

Світлана Ткачук

м. Київ
Деякі аспекти мимовільного і довільного запам’ятовування лексики студентами у вузі неповного профілю
Перед вищими навчальними закладами України поставлено завдання підготувати висококваліфікованих, грамотних, з незалежним інтелектуальним потенціалом фахівців. Майбутні фахівці повинні мати високий рівень володіння іноземними мовами, вільно користуватися мовою у всіх сферах, особливо у професійній і діловій сферах.

Нова освітня система в Україні вимагає суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методики навчання іноземних мов у вищих навчальних закладах. В зв'язку з цими потребами було досліджене таке питання, як запам’ятовування та довгострокове збереження у пам’яті людини великої кількості мовленнєвих одиниць різних рівнів (мовленнєвого, фонетичного, граматичного).

Мимовільне запам’ятовування в навчальному процесі може давати високі результати за рахунок активного мислення у ході виконання пізнавальних завдань, які вимагають активної мислительно-мовленнєвої діяльності. Таким чином, чим активнішу розумову роботу викликає опрацювання навчального матеріалу та мовленнєві операції з ним, тим міцніше він запам’ятовується навіть без спеціальних мнемонічних зусиль нашої пам’яті.

Але за умов відсутності природного мовного оточення і невеликої кількості годин, відведених на аудиторні заняття з іноземної мови оптимальний результат можливо досягти лише за умов поєднання в навчальному процесі мимовільного та довільного запам’ятовування. Це повинен бути логічний процес.

Запам’ятовування лексики шляхом багаторазового повторення виявляється марним, оскільки цей лексичний матеріал не збережеться в довгостроковій пам’яті. Новий лексичний матеріал повинен обов’язково вводиться контестуально, а завдання, які пропонуються студентам, повинні сприяти осмисленню лексичних одиниць, декількаразовому повторенню, розв’язанню певних задач на основі почерпнутої інформації тощо.

Гармонійно використані різні види тренувальних вправ сприяють активізації мовно-мислительної діяльності студентів, у процесі якої використовуються ресурси пам’яті. Тому, чим більше мовно-мислительних операцій виконує студент з новим лексичним матеріалом, тим більше гарантій його запам’ятовування.

Для активної мовленнєвої діяльності використовується безліч вправ, що вимагають додаткових зусиль. Студентам пропонується англомовний лексичний матеріал на основі міжмовного зіставлення(англійська-українська), але без прямого перекладу. Наприклад, група передтекстових вербальних завдань спонукатиме студентів до кількаразового пошукового читання, порівняння запитання і варіантів можливих відповідей, осмислення прочитаного і аналіз одержаної інформації . Весь час студенти повинні міркувати і логічно обґрунтовувати свої думки на основі аналітично-синтетичних операцій і здійснювати самоконтроль над усіма діями.

Практика підтверджує доцільність гармонійного чергування різних видів тренувальних вправ для активізації мовно-мислительної діяльності студентів, що приносить не тільки бажаний результат, але і неймовірне задоволення для студентів і викладача.



Borys Fedchenko

Donetsk
Criteria of selecting monolingual dictionaries and ways of their effective use as tools of learning English for specific purposes
Bilingual competence as the eventual outcome of mastering a foreign language by EFL graduates makes them potential translators irrespective of what sort of activities they are going to practise. No wonder that development of translating skills is to be regarded as one of significant objectives in higher educational institutions. It goes without saying that major part should be assigned to the EFL students’ work with different types of lingual dictionaries as an indispensable instrument of acquiring foreign language competence. We needn’t prove the necessity of efficient interaction between teachers and learners of English. But this self-evident assertion doesn’t disclaim, but, on the contrary, presupposes the everyday handling of dictionaries as the powerful information support. Surveys of learners’ use of lingual dictionaries generally confirm the lecturers’ suspicion that students still prefer bilingual or semi – lingual dictionaries to monolingual ones. And what is more puzzling is the learners’ persistence in using bilingual dictionaries whenever they come across an unfamiliar word while reading, or, when the need arises to check some spelling details of a word they basically “know” when writing. But many teachers and dictionary experts would agree that few bilingual or semi-lingual dictionaries get close in quality of the information found in monolingual dictionaries issued by many publishing houses abroad.

Acquiring new words is a primary concern for EFL students as they seem to feel that their extensive and authentic vocabulary makes the essential component of becoming a fluent English speaker. As a result, we, English teachers, must make our students rely heavily on monolingual, i. e. English – English dictionaries edited by native speakers. The age of global computerization and the Internet enables every user to download easily hard and electronic copies of authentic dictionaries. But the problem arises here. Dictionaries are intended for facilitating the language learning process. And the learners quite often have recourse to editions which act as low- standard phrase-books. So, learners find themselves at the cross-roads: which is the best dictionary to help them understand and learn the language? The answer to this topical question would seem simple: to go to a specialized bookshop and buy a good English-English dictionary. But what are the criteria of a good monolingual dictionary?



The answer cannot only be determined by which brand of the dictionary is the most affordable or most available, nor can it be based on an instructor’s personal opinion or familiarity with a particular dictionary. When recommending a certain monolingual dictionary to EFL students, their instructor is to allow for actual level of a student’s language competence and the degree of ease with which the dictionary can be used. An instructor must also take into consideration whether his or her student is versed in major functions of a lingual dictionary, interpretation of the information found in dictionaries. Many EFL teachers seem to assume that almost all the students are already equipped with the knowledge of the way an English-English dictionary functions. Perhaps, their strong conviction stems from their personal experience as former students. Likewise, it can arise from the expectation that students arrive in their classes with ready understanding of how L1 (i.e. first or native language) dictionaries function, and they assume that those skills can be extrapolated on an English-English dictionary. These expectations and assumptions are often far from the reality of today. The conclusion seems to be true of dictionary publishers who assume that users of their production will be able to use it properly on the only condition: suffice it to supply a reference book with proper instructions and good preface. Most English-English dictionaries indeed include introductory guides which are designed to facilitate the learners’ use. We have to admit that these guides seem to offer very limited assistance to students below a high-intermediate level of proficiency. As M.G. McKeown indicated in his research work “Creating Effective Definitions for Young Word Learners”, “… dictionary consultation assumes a sufficient lexical, linguistic sophistication on the part of the user. It demands that the user should possess broad semantic categories to relate the unfamiliar words”. Yet, EFL teachers know that such skills are necessary for both native and non-native speakers if they are to learn unfamiliar words through the use of a dictionary. Therefore, it is essential for English instructors to provide explicit and clear instructions if students are expected to benefit from dictionary consultation. Proper guidance and clear-cut instructions as concerns prudent use of monolingual dictionaries are pre-requisites for them to become an important component of learning English. No doubt that dictionary use cannot be effective unless performed with a well-structured and user-friendly book of reference. EFL instructors are aware of the fact how frustrating dictionaries can be, especially as regards the way definitions are presented and worded. It is wording of definitions that can be extremely intimidating for dictionary users. As C. Rhoder and P. Huerster pointed out in their article “Use Dictionaries for Word Learning with Caution” (2002), there exists direct relationship between the successful dictionary use and the way of presenting definitions.

Any learner needs a good many of skills to use an English-English dictionary effectively. Some of these, such as fluency in search of a target language alphabetical order, are not pursued here. The most obvious “obstacle” for a learner is, of course, that on reaching the right place in the headword list, the explanation of semantic meanings are given in the target language i.e. English, exclusively. Nevertheless, the monolingual dictionary can go a good way by making sure that the definitions are all worded in a basic vocabulary that the learner is likely to have mastered.

Shortly, an effective English-English dictionary is to include, at least, most of the following points:


  • a list of available definitions of a headword should be presented in order of their usage frequency;

  • availability of differentiations that show high levels of differentiation in semantics. This will enable language learners to become familiar with various examples of making use of a certain word without a great deal of confusion and additional search;

  • definitions should be followed by “high explanatory support” (citation from O. Gonzalez’s work “Building Vocabulary: Dictionary Consultation and EFL Student”). In other words, definitions are to be accompanied by clear contextual examples;

  • dictionaries should present multiple pieces of information in a clear, well-organized and non-intimidating manner for the user (we mean so called “user-friendliness”).

An instructor’s ability to give an optimal and wise recommendation to his or her students as regards their choice may be crucial, considering the multitude and variety of monolingual dictionaries on the current book market. No wonder that the instructor himself/herself must be well informed as concerns numerous editions and brands of dictionaries available to students, their strengths and limitations. It seems that EFL students would benefit more from using a regular English-English dictionary intended for either native speakers or general academic study. But such aspects as layout, structure and size of the word bank should be decisive in choosing an English-English dictionary for EFL students. Often, the definitions provided in monolingual dictionaries are difficult to interpret, in view of their dense, multi- layered character. What is the effect of it? They are sure to become disruptive from the cognitive standpoint. The definitions are oversaturated with numerous words which are likely to be unfamiliar to EFL students. This endless search can result in the student’s constant failures and aversion to the work with monolingual dictionaries published abroad.

As we see, searching the optimal variant of an English-English dictionary which could certainly facilitate EFL students’ learning rather than complicate it, presents a matter of great significance. It can become an essential tool in the process of mastering the language by non-native speakers if the choice is made wisely and with proper caution. Irrespective of a concrete student’s level of English proficiency, his or her skills necessary for effective dictionary consultation are not inherent. Therefore, the role and good advice on the part of instructors may be especially valuable. They will not only be helping their students to acquire English practically, but will also be providing them with a significant sense of independence in the process of comprehending foreign language by themselves. And what about authors and editors of monolingual, i.e. English-English dictionaries? They need to pay attention not just to the quality they offer in their editions, their relevance to practical learners, but also to present it in as far as possible acceptable, “palatable”, as it were, way. The more successfully they will be able to do it, the less the learner will need to master special strategies for making use of monolingual target language dictionaries. Moreover, they are likely to become one of a learner’s biggest and most valuable resources of learning the language and even one of his or her most favorite books.



Мар’ян Фризюк

м. Київ

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка