Київ Видавництво Національного авіаційного університету



Сторінка12/16
Дата конвертації23.10.2017
Розмір3.28 Mb.
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16

Доцільність збільшення учбових годин для вивчення фахової іноземної мови на факультативних заняттях у немовному вузі
На першому курсі немовних вузів студенти під керівництвом викладача тільки готуються до самостійної роботи з іноземною літературою за фахом, тому що на перших курсах вони вивчають лише загально-технічні дисципліни і не знають ще основ своєї майбутньої спеціальності. Практика доводить, що навіть дворічного вивчення іноземної мови у вузі не досить для того, щоб виконати головну вимогу програми – навчити студента читати й розуміти фахову літературу іноземною мовою. Отже стає не зрозумілим, чому вузівський курс іноземної мови не продовжується ще 1-2 роки. Праця студента над іноземною літературою за фахом більш доцільна на старших курсах, коли студенти вивчають свої спеціальні предмети. Можливо це можуть бути факультативні заняття, однак складання заліків та екзаменів є обов’язковим.

Наукова організація самостійної роботи студентів старших курсів немовних вузів над іноземною фаховою літературою є однією з актуальних проблем вищої школи. Факультативні заняття повинні бути організовані таким чином, щоб студент ще в стінах вузу навчився самостійно працювати з оригінальною іноземною літературою, щоб цей досвід він міг перенести в свою майбутню практичну діяльність.

Методика проведення факультативних занять повинна відрізнятися від основного курсу іноземної мови. Основну увагу слід приділяти навичкам перекладу та без перекладного читання й розуміння фахової іноземної літератури. Матеріалом для читання повинні служити оригінальні тексти за фахом студента, актуальні з наукової точки зору, потрібні й корисні з навчального погляду. Найбільш придатні для цієї мети спеціальні журнали іноземною мовою. Підбираючи літературу для студентів, викладач не завжди сам може вирішити, яка стаття тематично актуальна для даного фаху. Це питання може правильно розв’язати співробітник профілюючої кафедри. Тому при підборі матеріалу для читання і перекладу викладачі кафедри іноземних мов повинні підтримувати постійний контакт з співробітниками профілюючих кафедр.

Для налагодження ритмічної роботи студентів семестрове завдання рекомендується розділити на три місячні завдання. Кожен студент зобов’язаний здати цю норму раз у місяць. На одному занятті доцільно працювати з не більше 6-7 студентами, бо тільки такій кількості студентів за одне заняття можна дати повноцінну індивідуальну консультацію або перевірити виконання самостійного завдання з читання й перекладу. Для студентів, які виявили бажання на старших курсах відвідувати факультативні заняття з іноземної мови, комплектуються мовні підгрупи, які працюють раз у тиждень під керівництвом викладача за окремим календарним планом. Половина занять відведена для приймання індивідуальних завдань з читання та перекладу фахової літератури. Решта занять призначена для роботи всієї групи під керівництвом викладача. На таких заняттях студенти мають можливість розвивати навички розмовної мови, набуті на молодших курсах, а також здобувати навички і вміння самостійно працювати над фаховою літературою іноземною мовою.

В основу роботи над спеціальними текстами повинно лягати аналітичне читання. Аналізуючи структуру речення, студент визначає за формальними ознаками підмет і присудок з їх групами, а потім інші члени речення. Не знаючи поки що значень окремих слів, студент повинен визначити їх роль у реченні. Після формального аналізу тексту за допомогою словника дається точний переклад, як засіб правильності розуміння тексту. При аналізі якомога більшої кількості складних текстів на аудиторних заняттях можна навчити студентів вдумливо і уважно ставитися до мови і її явищ. Таким чином вся група працює спочатку над однаковим текстом, пізніше над своїм індивідуальним завданням.

В процесі самостійної роботи над перекладом іноземної літератури за фахом студенти повинні вести свої словники спеціальної термінології та загальнонаукової лексики. З метою засвоєння фахової іноземної термінології та згаданого лексичного мінімуму на кожному занятті слід виділяти час для опитування і повторення слів. Самостійна робота студента не обмежується лише усним та письмовим перекладом іноземних текстів та веденням словників. Програма рекомендує ще деякі інші види роботи: анотації, реферати статей, підготовку доповідей та повідомлень тощо.

Особливо важливими для практичної діяльності спеціаліста – наукового працівника є навички анотування фахової літератури. Вміння скласти анотацію або прореферувати статтю, написану навіть рідною мовою, не таке просте завдання без наявності певних навичок. Тому на факультативних заняттях треба вчити студентів виділяти в тексті головне і чітко оформляти основні думки прочитаного і перекладеного іноземного тексту. Спочатку треба студентам пропонувати коротко викласти основні положення нескладної за змістом статті або уривка рідною мовою, потім іноземною. Поступово матеріал треба ускладнювати. Вчити студентів анотувати доцільно спершу на матеріалі перекладеної статті. Група працює спочатку колективно над анотуванням однієї статті, пізніше студент одержує індивідуальне завдання і виконує його самостійно. Поширена анотація однієї або декількох статей дає матеріал для реферату. Вчити студентів реферувати журнальну статтю необхідно також на факультативних заняттях.

Узагальнюючі реферати ряду перекладених статей могли б дати цінний матеріал для реферативної доповіді на студентській науково-технічній конференції вузу (рідною або іноземною мовами).

Цікаво і раціонально організована самостійна робота студентів над іноземною фаховою літературою сприяє зародженню у студентів наукових зацікавлень та допомагає формуванню повноцінного фахівця.

Людмила Петько

м. Київ
Професійна спрямованість вивчення англійської мови у ВНЗ шляхом створення навчально-методичних комплексів – одна з умов неперервності освіти
Уміння спілкуватися англійською мовою стало перепусткою до міжнародної спільноти і не тільки міжнародної економічної співпраці, а і до міжнародної технічної діяльності. Досягти цього рівня можна тільки за умови розширення спектру засобів навчання та їх цільового застосування у навчально-виховному процесі.

Базові знання з іноземних мов закладаються під час навчання в загальноосвітніх навчальних закладах. Учні, закінчуючи дев’ятий клас, опановують всю програму з вивчення іноземної мови, тому вступаючи після 9-го або 11-го класів до вищих навчальних закладів. Студенти мають певний багаж зі знання іноземної мови.



Аналіз останніх досліджень. Останнім часом ведеться активна розробка навчальних засобів, навчально-методичних комплексів, розробляються технології їх використання в процесі навчання англійської мови за професійним спрямуванням [1; 2; 3; 8; 9].

Мета тез проілюструвати деякі науково-практичні пошуки, пов’язані з проблемою формування змісту НМК з навчання іноземним мовам (англійської).

Автором розроблено і впроваджено в навчально-виховний процес Васильківського коледжу Національного авіаційного університету методику навчання англійської мови студентів коледжу (що вступили після 9-го класу) [4] та навчально-методичний комплекс до неї [5]. Головний акцент у запропонованих посібниках зроблено на систематизацію навчального матеріалу з англійської мови, який треба опанувати студентам за один навчальний рік замість двох навчальних років (без збільшення навчальних годин, що, зрозуміло, не сприяє якості освіти.

Написаний навчальний посібник за кредитно-модульною системою [6] викладачами кафедри англійської мови Національного авіаційного університету для студентів ВНЗ (вступивши після 11-го класу), представляє собою одну з перших спроб у напрямку вивчення англійської мови за професійним спрямуванням (технічний) [7]. Запропоновані в посібниках тексти, граматичні та комунікативні вправи спрямовують студентів до підготовки творчих проектів, рефератів, що підвищує мотивацію студентів до вивчення англійської мови. Зміст лексичного та граматичного матеріалів спрямовано на опанування студентами іноземної мови до їх майбутньої професії.

Впроваджуючи дані посібники у Васильківському коледжі Національного авіаційного університету зі студентами першого курсу (після 9-го та 11-го класів), ми дійшли висновку, що майбутнім авіаційним фахівцям подобається виконання проектів, робота над ними. Як результат навчання за даними посібниками, 39 першокурсників представили і захистили творчі проекти, пов’язані з майбутньою спеціальністю на англійській мові із застосуванням комп’ютерних технологій, серед яких були «С. П. Корольов», моделі літаків «АН–124 «Руслан», «АН–225 «Мрія», «Кабіна пілота», «Система капультування» тощо. Дані проекти підготовлені студентами у програмі POWER POINT, також вони презентували video зльотів повітряних суден, приземлення, самого процесу польоту (більш за все зацікавив студентів літак «Мрія»), тобто презентація технічної експлуатації літаків.

Треба також виокремити, що підготовка проектів спрямовується на індивідуалізацію навчання, зумовлює індивідуальний підхід до кожного студента, що виступає важливою умовою ефективного засвоєння навчального матеріалу, стимулювання їх самостійної роботи, прояву креативного мислення. До того ж виконується робота за різними рівнями складності, за доступністю, за бажанням студента, що спрямовано на те, щоб складну загальновживану технічну лексику наблизити до потреб студента й зробити її більш доступною і зрозумілою. Адже в загальноосвітніх навчальних закладах технічна лексика практично не вивчається.

Підсумовуючи вищевикладене, можна стверджувати, що написання навчально-методичних комплексів з дисципліни «Англійська мова» допомагає викладачам у процесі викладацької діяльності проявити такі критерії: цільово-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний та оцінний.



СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Загальноєвропейські Рекомендації з мовної освіти: визначення, викладання, оцінювання. – К.: Ленвіт, 2003. – 261 с.

2. Костикова І. І. Особливості використання електронних засобів у навчанні англійської мови // Проблеми сучасного підручника: Зб. наук. пр. / Ін-т педагогіки АПН України. – К.: Педагогічна думка, 2006. – Вип. 6. – С. 56–67.

3. Скляренко Н. К., Голованчук Л. Г. Формування соціокультурної компетенції учнів за навчально-методичними комплексами серії «English Through Communication» // Іноземні мови. – 2003. – №1. – С. 9– 10.

4. Петько Л. В. Методика навчання англійської мови студентів коледжу: Навч.-метод. посібник / За ред.. В. В. Ніколаєнко. – К.: Логос, 2010. – 236 с.

5. Петько Л. В. Навчально-методичний комплекс з навчання англійської мови студентів коледжів усіх напрямів підготовки: Навч.-метод. посібник / За ред. В. В. Ніколаєнко. – К.: Логос, 2010. – 90 с.

6. Шостак О. Г., Кузнєцов В. О., Любенецька О. О. Англійська мова для студентів технічних спеціальностей: Навч. посібник у 2-х ч. – К.: Вид-во Європейського університету, 2008.

7. Нелюбин Л. Л. Иллюстрированый военно-технический словарь (русский, английский, французский и испанский язики) /Под ред. Зломанова В. А. – М.: Воениздат, 1968. – 484 с.

8. Лутковська Н. М. Навчально-методичний комплекс для формування у майбутніх економістів професійно спрямованої лексичної компетенції з використання відеофонограми // Іноземні мови. – 2008. – № 3. – С. 37–43.

9. Програма з англійської мови для професійного спілкування / Бакаєва Г. Є., Борисенко О. А.. Зуєнок І. І. та ін. – К.: Ленвіт, 2005. – 154 с.




Ольга Письменна

м. Київ
Нові проблеми навчального процесу з дисципліни «Англійська мова»
Проблеми лінгвістичної підготовки вчителів цікавлять педагогів і методистів щодалі більше та все частіше займають сторінки спеціальної літератури з організації освіти в європейських країнах та США. Одна з них, зокрема, стосується того, чому вчать вчителі і викладачі англійської мови. Зміни в мові мають місце не тільки в діахроничному плані, в історичному аспекті, але і, як це широко відомо, в горизонтальній площині – ми всі говоримо кожен по-різному. Цей факт робить роботу викладача англійської мови досить складною, оскільки ми навчаємо студентів «стандартної» мови, і пізніше вони ставлять нам запитання, чому носії мови говорять не так, як ми вчимо, використовуючи ненормативну граматику і лексику, що відхиляється від норми («aberrant version») (Osborne D. Teacher-Talk.. A Sociolinguistic Variable. //English Teaching Forum. Apr-Jun 1999.–C.10). Таке загальне явище має лінгвістичне пояснення: коли лінгвістичну одиницю реалізує більш ніж одна норма, використовується термін «лінгвістична перемінна». Якщо вибір форми, чи то граматичної, чи то лексичної, визначається соціальним контекстом, цей граматичний або лексичний варіант є соціолінгвістичною перемінною (цит.роб., с.10-12). Цей факт повинен мати чітке тлумачення за формою і змістом в навчальному процесі з дисципліни «Англійська мова».

Друга проблема стосується того, як вчать вчителі і викладачі англійської мови. Час від часу в пресі з'являються статті про те, що мова самих вчителів і методистів стала казенною, сухою, важкою для розуміння внаслідок того, що вони переймають стиль і фразеологію чиновників від освіти, мову керівних документів і ухвал контролюючих органів. Погану роль, зокрема, тут грають наукові або навколонаукові терміни, що використовуються у великих кількостях замість зрозумілих слів загальновживаної та літературної мови. Наприклад, відповідно до робочих планів, дітям викладають фонеми, графеми, звуки, а вони не знають алфавіт і не можуть складати букви в слова. Критики спотворення англійської мови, використовуваної у викладанні, називають її жаргоном і вважають, що "Good teachers do not hide behind jargon» і що «The problem is with the bad schools and the bad teachers, who rigorously apply the rules handed down by ministers and officials to groups of baffled children» (Miles A. Mediocre Teachers + Jargon=Low Standards//The Times, December 10, 2008. – С.30).

Наступною проблемою, що викликає неспокій фахівців, які аналізують педагогічний процес у сфері лінгвістичної освіти, є якість підготовки вчителів, і, зокрема, вчителів англійської мови. Вивчивши досвід постановки освіти в різних країнах світу, вони спробували виділити основні чинники, що визначають якість середньої освіти. Такими ключовими чинниками, окрім використання нових будівель для проведення навчального процесу, кількості учнів в учбових групах, змісту навчальних планів і самого процесу навчання, є рівень підготовки вчителів. Як констатують британські фахівці, назріла необхідність міняти звичні правила і відмовитися від терпимості до посередності в системі. Спеціальні оглядачі відзначають, що довгий час, аж до недавнього, відмовитися від некомпетентного вчителя було величезною проблемою, яка посилювалася законодавчою базою, що стоїть на захисті незайнятих педагогічних кадрів, а також діяльністю профспілок, яких, на думку оглядачів, хвилюють більш інтереси вчителів, ніж учнів. Проте в даний час шкільна адміністрація може звернутися в Генеральну Раду з питань навчання, що наглядає за відповідністю професійним стандартам ( Clare J. How do you get rid of а teacher who cannot teach? // The Daily Telegraph, January 11, 2006. –С. 18.)

Очевидно, що сутність проблем у різних системах освіти залишається незмінною. Схожими можуть бути і заходи до її вдосконалення.



Ольга Письменна

м. Київ

Англійська ділова мова та мовлення
Мета доповіді – донести інформацію, яка побудована на матеріалах періодичної та спеціальної преси, про певні зміни лексико-граматичного та стилістико-семантичного характеру, що відбулися в англійській діловій офіційній мові в останні роки, а також рекомендації щодо мовлення в цій царині, що їх надають час від часу фахівці – лінгвісти та методисти сфери освіти англомовних країн світу. Останнім часом під впливом загальних тенденцій розвитку англійської мови, а також змін у соціальних відносинах, англійська мова сфери ділових контактів має риси більш вираженого впровадження новітніх значень і нових, вільніших форм:

1. Ідіоматичне, конотативне використання слів, що вимагає в деяких випадках внутрішньотекстового пояснення (They are called ‘boomerangs: employees who leave a company, only to return some time later).

2. Використання нових скорочених форм (A lot of the younger administrative professionals, or admins, today tend to think: “I’m not a secretary, so don’t call me that”).

3. Використання неконвенціональних, вільніших, на відміну від традиційних варіантів, слів і словосполучень щодо найменування нових понять (coaching – коучінг (індивідуальне навчання); self-promotion – самопросування; soft skills – соціальна компетенція; empathy – емпатія, уміння поставити себе на місце іншої людини; staffing firm – агентство з укомплектовування кадрами; compliance code – сукупність правил корпоративної поведінки; internship – практика, стажування; professional – працівник розумової праці, fund-raising – збір коштів).

4. Використання коротких, розмовних форм ідіоматичного характеру: go bust – збанкрутіти (Some companies have gone bust as а result of ethical failure); be at odds with smth – не узгоджуватися з чимось (These incentive structures tend to be at odds with ethical behavior); cook the books - фальсифікувати фінансову звітність (Employees may be tempted to connive in top management’s efforts to cook the books; carrot and stick - батіг і пряник, bump smth up – збільшувати (This combination of carrot and stick has given managers а very powerful incentive to bump up short-term earnings).

5. Використання в усній мові більш розмовних в порівнянні з традиційними стилістичних варіантів лексем для позначення особистих якостей людей, а також розширення традиційно вужчих рамок обговорення/називання особових характеристик (hard as nails – залізний / непохитний; hard-baked – бездушний, underbaked – недосвідчений, /синоніми: unpractised, inexperienced/; inconsiderate – безцеремонний; inconsiderate of others — який не зважає ні на кого; self-centered – егоцентричний; egotist – самозакохана людина).

В той же час, рекомендації, що стосуються поліпшення якості ділового мовлення, все-таки носять традиційний характер:

1. Уникати словесні “надмірності”, до яких відносять словосполучення типу

‘enclosed herewith', 'end result', ‘future plans’, ‘subject matter’, ‘important essentials’, ‘new initiatives’, ‘personally reviewed’, ‘ serious crisis’.

2. Уникати надмірного використання претенційних дієслів типу ‘effectuate’, ‘enhance’, ‘facilitate’, ‘orient’, ‘target’, іменників типу ‘input’, ‘output’, ‘overview’. Дійсно, можна рекомендувати вибирати відповідні еквіваленти з синонімічного ряду (effectuate: carry out, fulfil, implement, execute, accomplish, carry into effect, realize, discharge, perform; enhance: heighten, improve, increase, intensify, strengthen, reinforce, raise; facilitate: assist, help; orient: adjust, correct; target: intend, destine, mean, set aside, earmark, design, doom, reserve, allot, designate; overview: gist, point, aim, purpose; input: contribution; output: production, produce).

3. Уникати фраз, які часто зустрічаються в діловому листуванні, типу ‘I share your concern’, ‘I regret I cannot be more responsive’, ‘As you are aware’.

4. Використовувати заміни стилістично «важких» форм на більш прийнятні: prior to – на ‘before’; I would hope – на ‘I hope’; more importantly – на ‘more important’; at the present time – на ‘at this time’ (взагалі неприпустимими є ‘in this time frame’ або ‘at this point in time’).

5. Уникати вживання дієслів на –ize: incentivize (= stimulate, encourage, create incentives, inspire, stimulate, promote, initiate); utilize (=use), finalize (=complete, conclude, end, finish, complete arrangements or negotiations); optimize (=take the full advantage of, plan or carry out with maximum efficiency; prioritize (=give priority, give preference to).

6. Уникати сексизму в мові, використовуючи ‘mail carrier’ замість ‘postman’, ‘police officer’ замість ‘policeman’, оскільки більшість в цих професіях представлена жінками. Те ж саме стосується й слів ‘committeeperson’, ‘chairperson’.

7. Надмірне використання деяких слів, семантика яких припускає конотацію сильнішої властивості або якості, ніж це потрібно в даній ситуації спілкування. Наприклад, семантика дієслова force to/into - чинити тиск, примушувати, вимушувати; запихати, заштовхувати у (щось) – припускає прикладання сили, тому його використання в ‘passengers were forced to catch а bus when the train broke down’ не виправдане. Аналогічно, значення devastating – спустошливий, руйнівний – не дозволяє часто використовувати його в мові, оскільки додає вислову розмовної забарвленості (‘It is devastating’). З тієї ж причини не рекомендується починати речення з ‘Hopefully’. Серед лексем, що обважнюють стиль ділового мовлення, знаходимо і прислівник ‘overly’ – надмірно, дуже (‘overly cautious’ замість ‘over-cautious’), також: ‘overly self-critical person’, ‘overly sentimental and emotional’.

8. Сказане при прощанні ‘Take care’ замість ‘good-bye’ має явно розмовний характер і не повинно замінювати вирази і мовні формули, що є традиційними для подібних ситуацій спілкування.

Ділове спілкування іноземною мовою стало невід’ємним компонентом професійної діяльності фахівців різних галузей, і тому прагнення до оволодіння діловим мовленням має поєднуватися з боротьбою за його чистоту.

Алла Рева

м. Донецьк
Шляхи формування іншомовної професійно спрямованої комунікативної компетенції студентів немовних ВНЗ
Сучасна система вищої професійної освіти в Україні характеризується переходом від підготовки фахівців вузького профілю для масового, стабільного виробництва до підготовки високоосвічених особистостей та висококваліфікованих, компетентних фахівців, які є конкурентоспроможними на світовому ринку праці. У зв’язку з таким соціальним замовленням постає проблема формування у студентів немовних ВНЗ професійно спрямованої комунікативної компетенції на рівні, що дозволяє активно використовувати іноземну мову в повсякденному та професійному спілкуванні. Досягненню цієї мети в умовах немовного ВНЗ перешкоджає цілий ряд об’єктивних та суб’єктивних факторів: недостатня кількість годин, що відводиться на вивчення іноземної мови, значні інтервали між заняттями, відсутність реального мовного середовища, низька мотивація студентів до вивчення мови тощо.

Одним з імовірних варіантів розв’язання цієї проблеми є, на нашу думку, використання на заняттях з іноземної мови професійного спілкування ігрових технологій, які формують мотивацію, сприяють активізації розумової та пізнавальної діяльності студента, являють собою найкращий засіб його саморозкриття й самоствердження та, зрештою, сприяють розвитку професійної комунікативної компетенції майбутнього фахівця.

Аналіз науково-методичної літератури та особистий педагогічний досвід дозволяє визначити, що систематичне використання рольових та ділових ігор на заняттях сприяє формуванню самостійності студентів, розвитку творчого мислення, формує навички професійного спілкування іноземною мовою, допомагає в оволодінні професією. Рольові та ділові ігри моделюють реальне життя, а також є імітацією професійної діяльності. Під час гри студенти опановують такі елементи спілкування, як вміння почати бесіду, підтримувати її, ввічливо переривати співрозмовника, в потрібну мить погодитися з його точкою зору або спростувати її, вміння слухати партнера, задавати уточнюючи питання тощо.

У залежності від мети заняття та рівня підготовки студентів рольові ігри можуть проводитись в парах (такі ігри, в основному, спрямовані на відпрацювання студентами використання певних лексичних одиниць та граматичних структур), підгрупах, що складаються з 4-5 осіб, та в цілій групі (під час проведення гри в підгрупах та групі забезпечується вихід до мовлення).

Рольові ігри в парах є найбільш простим видом даного методичного прийому. Наприклад, при вивченні теми "Travel" викладач проводить рольову гру "Away Day". Всі пари отримують такі картки із завданням :

The Managing Director of your company has recently read that fun at work is linked to higher productivity, so he’s decided to send all the staff in the London office on an away day – a day out to encourage team spirit – and increase productivity.

You and your partner have been asked to choose a venue for the day. You have talked to some members of staff from different departments about what they would like to do. Look at their comments below and the newspaper cuttings and decide which venue would suit most people in the company. You have a budget of €150 per person.

Користуючись побажаннями співробітників, газетними вирізками, рекламними оголошеннями, особистими пріоритетами, студенти обирають найбільш прийнятне місце для корпоративного відпочинку. Ця рольова гра може бути ефективним засобом тренування – закріплення ступенів порівняння, розмовних одиниць, що виражають згоду/незгоду тощо. Разом з тим, при наявності проблемних установок в цій грі є присутнім вихід в мовлення.

Рольові ігри в підгрупах можна проводити по-різному. Наприклад, всі підгрупи грають одночасно, а викладач контролює їхню роботу, переходячи від підгрупи до підгрупи. Однак, можна обрати інший варіант, коли підгрупи грають по черзі: одна група грає, а решта спостерігає та оцінює її роботу, для того щоб взяти активну участь у наступному обговоренні виступів.

Така робота в підгрупах може бути першою сходинкою до гри на більш високому рівні, до ділової гри, під час якої всі учасники проводять дискусії, розігрують збори, переговори, конференції тощо. Але слід зазначити, що цей вид гри краще застосовувати в групах, де рівень підготовки студентів є достатньо високим. Гарним прикладом ділової гри на занятті з іноземної мови є безперервна ділова гра (continuous simulation), методика проведення якої (розроблена О.Б. Тарнопольським) передбачає використання такої гри як головного виду навчальної діяльності в навчальному процесі таким чином, що інші види здебільше підводять та готують до нього студентів.

Використовуючи ігрові технології на заняттях, приходимо до висновку, що рольові та ділові ігри мають ряд переваг: 1) досягається найбільш високий рівень спілкування, тому що гра передбачає реалізацію конкретної діяльності (бесіда з колегами чи партнерами, замовлення товарів чи послуг, зустріч з потенційним роботодавцем або співробітником); 2) рольові та ділові ігри являють собою колективну діяльність, яка передбачає активну участь всієї групи та кожного її члена; 3) виконання різноманітних завдань призводить до конкретного результату, завдяки чому у студентів з'являється почуття задоволення від спільних дій, бажання ставити та розв’язувати нові проблеми; 4) формуються та відпрацьовуються навички встановлення контактів, вірного сприйняття та оцінки партнера як особистості, вибір стратегії й тактики спілкування; 5) має місце емоційний підйом, що надзвичайно позитивно впливає на якість навчання.

Таким чином, використання ігрових технологій на заняттях з іноземної мови професійного спілкування є достатньо ефективним для формування іншомовної професійно спрямованої комунікативної компетенції студентів, стимулювання їхньої самостійної пізнавальної діяльності, створює умови для подальшого вивчення та вдосконалення іноземної мови після закінчення аудиторного навчання, сприяє виробленню професіоналізму, вчить спілкуванню, вмінню терпимо ставитися один до одного, що є дуже важливим для майбутньої професійної діяльності студентів.



Дарія Ржевська

м.Київ

Поділіться з Вашими друзьями:
1   ...   8   9   10   11   12   13   14   15   16


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка