Китайська шкатулка Поезія Лі Бо та Ду Фу



Дата конвертації11.05.2018
Розмір445 b.


Китайська шкатулка

  • Поезія Лі Бо та Ду Фу


Філософія Китаю

  • Конфуціанство філософія доцільного громадянського устрою, здорового глузду і практичних знань. Щоб отримати посаду державного службовця будь-якого рівня, в середньовічному Китаї треба було скласти іспит на знання конфуціанських істин



Прояв конфуціанства в поезії

  • Прагнення щирості і реалістичності у вияві своїх почуттів.

  • Вказівка, в зв’язку з чим з’явився твір.

  • Мінімальна кількість художніх засобів.

  • Про свої почуття поет говорить стримано і виважено.



Даосизм

  • Другий напрям у філософії — даосизм.

  • Ідеал даоса — злиття з Всесвітом, з природою, у якій присутня вічна істина.

  • Це втеча від суспільства і невтручання у природний світ речей.

  • Розвиток пейзажної лірики.

  • Популярні теми – самотність, сум, усамітнення в горах, мовчання, злиття людини і природи



Поезія Китаю



Лі Бо (701-762)





Осінні почуття Скільки днів ми в розлуці, а серцю немає розради. Рис давно уже встиг прорости біля наших воріт. У кущах не змовкають - від холоду плачуть цикади, І все нижче схиляється в хмарах густих небовид. Світлячкам їх ліхтарики біла роса погасила. Біла паморозь вкрила холодну осінню траву. Рукавом прикриваюсь я - стримати сльози несила, Тільки спомином щастя й чеканням на тебе живу.

  • Осінні почуття Скільки днів ми в розлуці, а серцю немає розради. Рис давно уже встиг прорости біля наших воріт. У кущах не змовкають - від холоду плачуть цикади, І все нижче схиляється в хмарах густих небовид. Світлячкам їх ліхтарики біла роса погасила. Біла паморозь вкрила холодну осінню траву. Рукавом прикриваюсь я - стримати сльози несила, Тільки спомином щастя й чеканням на тебе живу.





Печаль на яшмовому ганку

  • Печаль на яшмовому ганку

  • Глибокої ночі вона бовваніє на яшмовім ганку у пишній росі.

  • Роса холодить, і панчішки промокли—байдуже!

  • В оселю вернулася згодом, фіранки прозорі спустила, крізь них

  • З далекого неба лиш місяць ясний осяває її лик невеселий.



Ду Фу (712-770)





Самотній лелека

  • Самотній лелека

  • Самотній лелека не напоїть дзьоба,

  • Летить, кричить, голос нагадує ключ.

  • Хто пожаліє цю самотню суцільну тінь?

  • Розгубилися в десятках важких хмар..

  • Погляд зривається і ніби щось бачить…

  • Смутку багато — і ніби чує..

  • Польові круки не продовжують нитки думок,

  • а теж кричать і метушаться безладною зграєю





У човні

  • У човні

  • В Ченду обробляю му поля,

  • Живу на чужині, як гість.

  • Стомився;сиджу край вікна

  • І дивлюсь на північ, на хмари…

  • Веду попід руку стареньку дружину—

  • І вдвох у човні

  • Маленьких синів споглядаємо купіль

  • У пінистій річечці… Гарно!

  • Як ті молодята літають метелики легко удвох;

  • А лотоси стеблами

  • обійнялися у парі..

  • І жити отак, пити чай –це не гірше,

  • Аніж першосортне вино,

  • Й коряк порцеляновий не поступається яшмовим чарам.



Розмісти вірш Лі Бо або Ду Фу, який тобі подобається




Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка