Кирило Петрович Ануфрієнко Київ 2012 Мета роботи знати та вміти як: здійснювати формалізоване реферування документів та квазіреферування документів. Завдання Складіть формалізований реферат



Скачати 67.24 Kb.
Дата конвертації23.10.2017
Розмір67.24 Kb.
ТипРеферат

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра безпеки інформаційних технологій

Звіт
з лабораторної роботи №1.6

з навчальної дисципліни

«Аналітико-синтетична переробка інформації»

за темою


«Формалізоване складання реферату-екстракту та квазіреферування»
Варіант №00

Виконав:

студент групи ДК-221

Ім’я По_батькові Прізвище

Керівник:

к. т. н. НАУ

Кирило Петрович Ануфрієнко

Київ 2012

Мета роботи — знати та вміти як:


  • здійснювати формалізоване реферування документів та квазіреферування документів.

Завдання

1. Складіть формалізований реферат-екстракт наукової статті з електронного періодичного видання, користуючись методикою формалізованого складання рефератів (автори: Н. І. Гендіна, І. Л. Скіпор).

2. Складіть перефразований анкетний формалізований реферат наукової статті з електронного періодичного видання.

3. Сформуйте квазіреферат наукової статті за допомогою автоматизованого засобу реферування TextReferent (TextAnalyst тощо).

4. За результатами виконаної роботи зробіть висновки. Порівняйте тексти отриманих рефератів та квазіреферату. Порівняйте продукти реферування з отриманими у лабораторній роботі №1.5 результатами макроаналітичного згортання інформації — довідковою та рекомендаційною анотаціями.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ПІДСИСТЕМА ФОРМУВАННЯ ОСВІТНЬО-КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ ХАРАКТЕРИСТИКИ В СИСТЕМІ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ MOODLE

Ключові слова: система дистанційного навчання MOODLE, інтелектуальна система, нейромережева система NeuroShell 2, нейронні мережі, архітектура нейронних мереж, багатошарова нейронна мережа з прямим розповсюдженням сигналу.
РЕФЕРАТ-ЕКСТРАКТ


Гендина Н. И. Информационная культура учителя [Текст] / Н. И. Гендина // Ориентиры культурной политики: Инф. вып. — 1998. — N4. — С. 94-98.

В Кемеровском государственном институте искусств и культуры на протяжении ряда лет ведется изучение состояния информационной культуры различных профессиональных категорий, включая и учителей, исследуются формы и методы организации информационного образования и повышения информационной культуры.

Результаты проведенного исследования позволили сформулировать концепцию формирования информационной культуры; разработать типовую модель программы курса "Основы информационной культуры"; создать и внедрить в учебный процесс ряда образовательных учреждений Кемеровской области комплекс программ по основам информационной культуры, рассчитанных на различные категории обучаемых: старших школьников, студентов, учителей, преподавателей вузов; определить перспективы дальнейших исследований.

Учебная программа курса "Основы информационной культуры", предназначенная для учителей, построена с учетом многообразной деятельности педагога: учебной, воспитательной, методической, опытно-экспериментальной, организационной и т.д.

Разработанный курс дает возможность учителю получить целостное представление о феномене информационной культуры, овладеть современными методами и технологии поиска, передачи, обработки и анализа информации.



Референт: І. П. Петренко

РЕФЕРАТ

Наукова стаття складається зі вступу (постановки проблеми), формулювання завдання (мети) дослідження, основної частини, загальних висновків, списку використаних джерел і має 5 рисунків, 1 таблицю. Список використаних джерел містить 19 бібліографічних описів і займає 2 сторінки. Загальний обсяг роботи 16 сторінок.

Метою роботи розкриття основних технологій електронних бібліотек, зокрема технологій формування фондів, пошуку даних, доступу до інформації та принципів роботи.

При проведенні дослідження було використано методи інформаційного аналізу першоджерел, відбору з них необхідної інформації, метод аналітико-синтетичної переробки відібраної інформації.

Результатами дослідження стало розкриття поняття електронних бібліотек, визначення їх структури, механізму роботи. Зокрема було вивчено технологічний аспект опрацювання джерел, що надходять до електронної бібліотеки, їх оцифрування та основні формати. Досліджено технологію формування фондів електронної бібліотеки та описано технічні моделі її роботи.

Результати дослідження можуть бути корисними для отримання загальних відомостей про технології електронних бібліотек читачами, які цікавляться інформаційними технологіями, а також фахівцями із суміжних галузей.



Ключові слова: аналітико-синтетична переробка інформації, інформаційно-пошукові системи, реферат, анотація, квазіреферат, метадані, бібліографічний опис, менеджмент бібліографічної інформації, електронна бібліотека, пошуковий образ.

КВАЗІРЕФЕРАТ

У Росії виникнення і розвиток анотування невід'ємні від розвитку критичної бібліографії. Питання методики анотування вперше було порушено на Всеросійському з'їзді з бібліотечної справи.

Стандартизація анотування дала змогу уточнити зміст поняття, сприяла уніфікації структури анотації, її форми, обсягу, видавничого оформлення та ін. Анотування використовується як засіб бібліографічної характеристики документа у бібліографічних посібниках, у каталогізації документів, у видавничій справі (макет картки з анотацією вміщують у книгах та періодичних виданнях).

Анотування застосовують у книжковій торгівлі з метою інформації та реклами, а також як засіб вилучення та фіксування інформації при читанні.

Широко застосовують його при анотуванні різних документів, наприклад, дипломатичних. Анотації можуть бути подані на кожний документ (суцільне анотування) або на деякі документи (вибіркове анотування).

У довідковому анотуванні застосовуються певні особливості і методичні прийоми. Групові довідкові анотації використовуються рідко, оскільки стисло охарактеризувати одночасно кілька творів, як того вимагає довідкове анотування, дуже важко. Головне завдання рекомендаційного анотування — активний вплив не тільки на логічне, а й на емоційне сприйняття користувача.

В аналітичному рекомендаційному анотуванні основна увага приділяється характеристиці об'єкта анотування в загальному контексті твору. При анотуванні друкованих матеріалів вказується вид документа, його назва або початкові слова документа (при відсутності назви), вихідні дані. При анотуванні не слід уживати фраз і виражень, що не несуть основного значеннєвого навантаження ("у матеріалах утримується", "документи стосуються"), а також таких формулювань, як "досить коштовні матеріали", "дуже цікаві матеріали" і т. п.

Загальна методика анотування містить основні положення щодо здійснення процесу анотування і головні вимоги до тексту анотації, які слід ураховувати, формуючи його.

Оскільки загальна методика не може передбачити всіх можливих варіантів, що потребують у кожному окремому випадку конкретних рішень, розробляють спеціальні методики анотування. У практиці анотування поширені схеми, створені на основі різних підходів до структурування інформаційних елементів.

Процес анотування можна поділити на три етапи: підготовчий, основний і заключний. Важливо розуміти, що не всі відомості, одержані на цьому етапі анотування, можуть входити до анотації, адже ці відомості можуть бути поверховими, недостатніми для глибокого розкриття змісту і значення документа. Основними методами такого згортання і надання відомостей при анотуванні є: цитування, перефразування, інтерпретація.

На заключному етапі процесу анотування текст анотації формулюється, редагується й остаточно оформляється. Загальні вимоги до методики анотування документів викладені у міждержавному стандарті ДСТУ 7.9 95 "Реферат і анотація".



В анотуванні слід дотримуватись єдності часу, однаковості дієслівних форм. Далі коротко описані найбільш популярні інструменти анотування. У його основі лежить адаптивна система добування інформації, що навчається анотуванню документів, узагальнюючи анотації користувачів.

Висновки

Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка