Кінець ХІХ поч. ХХ ст характеризується швидкими темпами розвитку освітньої революції як основної рушійної сили науково-технічного прогресу



Дата конвертації25.10.2017
Розмір445 b.
ТипРеферат


Економічна криза 1900-1903 років. її наслідки для україни

Презентація реферату на тему:

Кінець ХІХ - поч. ХХ ст. характеризується швидкими темпами розвитку освітньої революції як основної рушійної сили науково-технічного прогресу.



Створюється принципово нова матеріально-технічна база, в результаті чого Індустріалізація в країнах набуває широкого масштабу.



в Україні модернізаційні процеси протікали значно повільніше ніж в країнах Західної Європи,



Причини значного відставання України у темпах розвитку промисловості було:



Будування паротяго-, машино- та суднобудівних заводів, активне прокладання залізної дороги



В Україні з її великими родовищами корисних копалин у Донбасі і Криворізькому басейні великого розвитку набула кам’яновугільна і металургійна промисловість.



У 1900 р. Україна давала Російській імперії 68 % вугілля і 54 % заліза і сталі.



У легкій промисловості переважало цукроваріння. Підприємства Правобережжя і частково Лівобережжя виробляли 72% загальноімперського обсягу цукру.



На західноукраїнських землях на рубежі ХІХ–ХХ ст. почався новий період в історії нафтовидобування. За видобутком нафти Галичина поступалася лише Російській імперії і Сполученим Штатам Америки.



Банк в англії та ЛОНДОНСЬКА БІРЖА ПОЧ. ххст.

В 1900-1903рр. Відбувається світова економічна криза, що уразила економіку США та країн Європи. Основною причиною кризи було перевиробництво товарів, спричинене значним проривом в розвитку засобів виробництва, виникненні великих промислових гігантів. Розпочавшись у грошово-кредитній сфері вона призвела до різкого зниження цін на акції, обвалу фондових бірж, стрімкого підвищення відсоткових ставок, банкрутства банків.

Криза 1900 - 1903 рр. в російській імперії та в українських губерніях, порівняно із загальносвітовою, була глибшою і тривалішою

Причини:
  • Значне відставання Росії в сфері виробництва;

  • Відплив іноземного капіталу;

  • Російсько-Японська війна;

  • Революція 1905-1907рр.



Загалом виробництво чавуну в Україні у 1900-1903 рр. скоротилося на 15%, виплавка сталі – на 9%, а видобуток залізної руди – майже на 35%.

Криза охопила найрозвинутіші галузі промисловості України, особливо металургійну та залізнорудну та вугледобувну

Рафінадний завод. Тростянець Подільської губ. Початок ХХ ст.

У легкій промисловості значних збитків зазнало цукроваріння: на складах цукрових заводів залишалося більше 6 млн. пудів нереалізованої продукції.

Багато металургійних і гірничорудних підприємств припинило роботу. Протягом 1900-1903р. було закрито 3 тисячі заводів та фабрик.



В Україні найбільшими монополістичними обєднаннями, створеними в цей час були:

  • «Продамет» - виробництво заліза та сталі;

  • «Продаруд» - добування залізної руди;

  • «Продвагон» - торгівля виробами російських вагонобудівних заводів;

  • «Продвугілля» - добування вугілля.

Вони зосереджували в своїх руках 60—80% збуту продукції відповідних галузей.

В результаті кризи значно погіршилося становище робітників:

  • Тривалим залишався робочий день: 12—16 годин на добу;

  • Номінальна заробітна плата була знижена на ЗО—40 %;

  • Зростали штрафи, побори й різні вирахування з заробітної плати робітників;

  • Посилилась експлуатація жінок та дітей на підприємствах;



ці умови призвели до масового незадоволення . Починаючи з 1900 р. щорічно зростали кількість робітничих страйків та число їхніх учасників.



У скрутному становищі перебувало село. Крім кризи в промисловості, значного удару по селянах завдав голод 1902 . Поряд з неврожаєм зернових повністю або частково загинули городні культури, зокрема картопля – основна їжа селянина. Уже на початку 1902 р. більшість селян залишалася без продовольства, а їхня худоба – без фуражу.

У скрутному становищі перебувало село. Крім кризи в промисловості, значного удару по селянах завдав голод 1902 . Поряд з неврожаєм зернових повністю або частково загинули городні культури, зокрема картопля – основна їжа селянина. Уже на початку 1902 р. більшість селян залишалася без продовольства, а їхня худоба – без фуражу.

Кризу 1900-1903 рр. і пізнішу депресію 1904-1908 років, р., змінило промислове піднесення 1909—1913 pp.

  • Порівняно з 1900 р. виробництво чавуну у 1913 р. збільшилося удвічі, а видобуток вугілля в 2,3 раза:

Україна перетворилась на металургійну базу для всієї Європи.

Катеринослав перетворився на один з найбільших центрів металургії імперії, а Харків – в осередок важкого машинобудування,

Збільшився видобуток нафти в порівнянні з1900р:

  • Збільшився видобуток нафти в порівнянні з1900р:

На галицьку нафту в 1909р. припадало 5 % світового видобутку нафти.
  • Становище сільського господарства значно покращилося внаслідок проведення столипінських реформ:

Земля перейшла у приватну власність селян, що сприяло становленню селянського фермерського господарства.
  • Кількість банків збільшилась у 1,5 рази.

Значно зріс їх власний капітал, йшов процес концентрації й укріплення банків.

Але істотних змін в структурі промислового виробництва в умовах передвоєнного економічного піднесення не відбулося. Україна зберегла всі риси аграрно-сировинного придатку центральних губерній Російської імперії, якою вона була в XIX ст. Український експорт включав лише 15% готової продукції, рештою була сировина.

Але істотних змін в структурі промислового виробництва в умовах передвоєнного економічного піднесення не відбулося. Україна зберегла всі риси аграрно-сировинного придатку центральних губерній Російської імперії, якою вона була в XIX ст. Український експорт включав лише 15% готової продукції, рештою була сировина.



Поділіться з Вашими друзьями:


База даних захищена авторським правом ©wishenko.org 2017
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка